АНОТАЦІЯ
Бодня І. П. Адаптаційні можливості організму людини при мікст- інвазії токсокарозу з ентеробіозом, оптимізація діагностики та лікування. ─ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 14.01.13 ─ інфекційні хвороби (222 – медицина). – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків. − ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України. – Івано-Франківськ, 2019.
Дисертаційна робота присвячена виявленню ролі токсокар та гостриків в утворенні мікст-інвазії, оптимізації їх діагностики та лікування.
При переважній більшості гельмінтозів-зоонозів людина вражається тими ж стадіями збудника, які мешкають у дефінітивного хазяїна. Поряд з цим, є чимало гельмінтозів зоонозної природи, збудники яких вражають людину личинковими стадіями розвитку, викликаючи інвазії, що позначаються як ларвальні (личинкові) гельмінтози. Найбільш патогенним дією володіють гельмінтози в міграційній стадії і тканинні. Особливий інтерес представляє токсокароз − паразитарне захворювання, що викликається міграцією личинок аскарідат собак (Toxocara canis) і кішок (Toxocara mystax) в різних органах і тканинах, що характеризується тривалим рецидивуючим перебігом і поліорганними ураженнями алергічної природи. Токсокароз, на відміну від усіх інших ларвальних гельмінтозів, є масовим захворюванням і для України.
Діагностика токсокарозу утруднена через поліморфізм і невизначеність клінічних проявів. Ключова роль у постановці діагнозу могла б належати лабораторним методам діагностики. Проте в даний час морфологічна верифікація діагнозу проводиться вкрай рідко. Разом з тим, визначення специфічних антитіл не є показником життєздатності личинок токсокар. До теперішнього часу проблема терапії токсокарозу не може вважатися вирішеною. Зокрема, останнім часом у зв'язку із зміною
природних біоценозів все частіше діагностуються змішані паразитози, отже, діагностика токсокарозу ще більше утруднюється. В Україні токсокароз найчастіше має перебіг як мікст-інвазія з ентеробіозом. Токсокароз і ентеробіоз відносяться до числа найпоширеніших паразитарних захворювань, які реєструються у всіх регіонах Землі.
До теперішнього часу клінічні прояви ентеробіозу вивчені досить повно, проте глобальні екологічні зміни останніх десятиліть, широке застосування антибактеріальних, імунотропних та інших лікарських препаратів і ряд інших факторів змінили клінічну картину нематодозів, яка потребує додаткового вивчення. І хоча значного поширення в Україні набули гельмінтози-антропонози, однак, за тяжкістю перебігу для людини на перший план виходять гельмінтози-зоонози. Однак залишаються неясними деякі сторони патогенезу захворювання і його вплив на імунну систему в цілому, не вивчені адаптаційно-пристосувальні реакції організму людини при ентеробіозі, а також при мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом.
Згідно з цим, було визначено мету нашого дослідження: підвищити ефективність діагностики і лікування хворих на токсокароз з ентеробіозом шляхом поглибленого вивчення адаптаційних можливостей організму та їх корекції.
Відповідно дизайну з метою встановлення особливостей клінічного перебігу та патогенезу токсокар і гостриків обстежено 140 хворих на токсокароз у віці від 20 до 60 років (середній вік 39,63,3 років) (80 чоловіків і 60 жінок), для порівняння і контролю обстежено 45 (23 чоловіків та 22 жінки) хворих на токсокароз, у яких при обстеженні випадково був виявлений ентеробіоз. Вибіркове сероепідеміологічне обстеження 321 дорослих мешканців Харківської області було проведено методом імуноферментного аналізу (ІФА). Усі хворі були оглянуті офтальмологом і невропатологом. При збирані епідеміологічного анамнезу приділялася увага утриманню в родині собак або тісному контакту з ними, наявності
присадибних ділянок, звичкам пікацизму (геофагії). Діагноз «токсокароз» у всіх хворих основної групи і його відсутність у контрольній групі підтверджено відповідно до критеріїв діагностики на підставі сукупності клінічної картини, клініко-лабораторних показників і результатів лабораторного аналізу. Критерії включення: до групи дослідження включалися пацієнти після отриманої інформованої згоди пацієнта з достовірно встановленим діагнозом «токсокароз» у стадії загострення.
Достовірний початок інвазії не завжди можна було встановити, бо у багатьох хворих токсокароз був виявлений випадково. Клінічний діагноз токсокарозу ґрунтувався на поєднанні клінічних симптомів і ознак, які оцінюються за 5-ти бальною системою за L.T. Glickman (1978).
Проведений ретроспективний епідеміологічний аналіз офіційної статистики Державної ветеринарної служби про кількість собак в області і результатів обстеження 576 собак на токсокароз.
В роботі проаналізовано дані ретельно зібраного анамнезу, суб’єктивних та об’єктивних даних, встановлено клінічні та лабораторні особливості перебігу мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом, представлено дані про стан неспецифічного імунного захисту з визначенням комплексу показників, що характеризують клітинний і гуморальний імунітет, для загальної оцінки лейкоцитарної реакції визначався лейкоцитарний індекс інтоксикації, для оцінки адаптаційно-компенсаторних реакцій організму дефінітивного хазяїна при токсокарозі досліджувався базальний рівень гормонів периферичних ендокринних залоз (кортизол і інсулін).
В роботі проаналізовано особливості впливу інвазії на адаптаційно- пристосувальні реакції хворих на токсокароз, проведено визначення показника напруги (співвідношення рівня кортизолу і інсуліну в крові) як найбільш об'єктивного критерія тяжкості шкідливої дії інвазії і активності компенсаторно-пристосувальних процесів, що розвиваються в організмі.
Виявлені в процесі аналізу варіанти зміни стану напруги дозволили виділити три основні типи перебудови гормональної регуляції і стану
адаптації при токсокарозі: нормальної, компенсованої адаптації і дезадаптації. Зміни гормональної регуляції при токсокарозі, що були виявлені, дають додаткову інформацію про стан адаптивно- компенсаторних можливостей організму людини, розширюють уявлення про патогенетичні механізми токсокарозу і можуть бути використані при оцінці стану адаптації хворих на токсокароз, а також для обґрунтування корегуючої терапії. Було розроблено, патогенетично обгрунтовано та впроваджено включення до комплексного лікування хворих на токсокароз інтерферонів, що сприяло достовірним позитивним змінам основних клінічних симптомів і лабораторних показників, підвищенню ефективності лікування.
В роботі одержані нові дані, які доповнюють уявлення про патогенез токсокарозу та мікст-інвазії токсокар з гостриками, зокрема проведена порівняльна та інтегративна оцінка інформативності методів обстеження хворих на токсокароз та ентеробіоз (клініко-епідеміологічного, клініко- лабораторного, імунологічного, гормонального), що дозволила виділити найбільш прості й інформативні методи обстеження для раннього виявлення органної патології. Обгрунтовано доцільність обчислення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІЇ), що дозволяє уточнити характер і спрямованість змін в крові при мікст-інвазії токсокар з гостриками. Як показали дослідження в динаміці, надмірне зниження ЛІЇ при мікст-інвазії токсокар з гостриками, як і підвищення еозинофілів, є прогностично несприятливим і може свідчити про порушення реактивності організму. Встановлено особливості реагування імунної системи, зокрема наростання CD8+, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), фагоцитуючих нейтрофілів.
Вперше при мікст-інвазії токсокар з гостриками виявлені раніше невідомі закономірності зміни характеру адаптивних реакцій організму і різні типи перебудови гормональної регуляції за рахунок зміни рівня гормонів в крові. Показано, що співвідношення кортизолу і інсуліну визначають характер відповідної реакції організму на інвазію.
Уточнені деякі особливості епідеміології токсокарозу: встановлена пряма залежність серопозитивності населення на токсокароз від рівня ураженості собак, узагальнені дані показали, що має місце значна зараженість собак і дисоціація між високою кількістю позитивних результатів серологічного обстеження на токсокароз та офіційно зареєстрованими випадками у Харківській області.
Обґрунтована доцільність застосування комплексного лікування з додаванням інтерферонів.
Комплексне дослідження гормонально-імунологічних співвідносин та клініко-інструментальних показників в динаміці дозволяє об'єктивно оцінити адаптивні можливості організму хворих на мікст-інвазію токсокар з гостриками, диференційовано проводити антигельмінтну, корегуючу і патогенетичну терапію, а також прогнозувати і оцінювати ефективність лікування і його наслідків.
За матеріалами дисертації розроблені «Спосіб лікування хронічного токсокарозу в поєднанні з ентеробіозом у дорослих», «Спосіб лікування токсокарозу», які захищені авторськими посвідченнями № 104614 від 10.02.16 р. та № 104615 від 10.02.16 р.
Розроблені методи спрямовані на вдосконалення та підвищення ефективності лікування токсокарозу та токсокарозу в поєднанні з ентеробіозом, корекцію дезадаптивних, гормональних та імунологічних порушень шляхом застосування комплексного лікування з додавання інтерферонів. Вивчення рівня ЛІІ дозволяє використовувати його як додатковий критерій, що прогнозує перебіг захворювання.
Основні результати дисертаційних досліджень використовуються в навчальному процесі та науковій роботі на кафедрах Буковинського державного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харківського національного медичного університету, а також в практичній роботі інфекціоністів Харківської,
Чернівецької та інших областей України. Все це підтверджується актами про впровадження.
Дані про особливості вмісту показників клітинного та гуморального імунітету можуть бути використані як додаткові критерії в діагностичних цілях при токсокарозі. Рекомендовано як найбільш інформативні критерії у хворих на токсокароз використовувати в клінічній практиці такі показники:
підвищення вмісту CD8+ і зменшення CD4+, що призводить до вираженого зниження індексу CD4+/CD8+, також підвищення вмісту Ig G.
Враховуючи, що вміст еозинофілів при токсокарозі, а також при мікст- інвазії токсокарозу з гостриками був незначний, пропонується використовувати ЛІІ, який аналогічно індексу CD4+/CD8+ може бути рекомендований для використання як критерій прогнозування та оцінки тяжкості перебігу токсокарозу в клінічній практиці.
Для спрощення та підвищення точності оцінки тяжкості інвазії у хворих на токсокароз або токсокароз з мікст-інвазією слід визначати коефіцієнт напруги (співвідношення рівня кортизолу і інсуліну в крові) як найбільш об'єктивний критерій тяжкості шкідливої дії інвазії і активності компенсаторно-пристосувальних процесів, що розвиваються в організмі.
Для корекції адаптаційних порушень у хворих на токсокароз та на мікст-інвазію токсокарозу з ентеробіозом обґрунтовано застосування інтерферонів, що сприяє прискоренню зворотного розвитку органної патології у хворих на токсокароз, особливо з мікст-інвазією, і підвищенню ефективності лікування (Спосіб лікування токсокарозу. Пат. u 2015 07485 UA, МПК (2016.01) А61К 31/00. А61К 36/00. № 104615).
Ключові слова: мікст-інвазія токсокарозу з ентеробіозом, клітинний і гуморальний імунітет, адаптивна відповідь, компенсаторні можливості, кортизол, інсулін, коефіцієнт напруги, оптимізація діагностики та лікування.
ANNOTATION
Bodnia I.P. Adaptational characteristics of human organism at mixed infestation of toxocariasis with enterobiosis, optimization of diagnostics and treatment. – Qualifying scientific work is on rights of a manuscript.
The dissertation for scientific degree of Candidate of Medical Sciences (PhD) in specialty 14.01.13 «Infectious diseases». (222 – medicine). – Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv. − SHEI «Ivano-Frankivsk National Medical University», the Ministry of Health of Ukraine, Ivano-Frankivsk, 2019.
The dissertation is devoted to identifying the role of toxocar and pinworms in the formation of mixed infestation, optimizing their diagnostics and treatment.
With the majority of helminthiasis-zoonoses, a person is affected by the same stages of the pathogen residing in the definitive host. Along with this, there are quite a few zoonotic helminthiasis, the causative agents of which infect humans with larval developmental stages, causing infestations, referred to as larval helminthiasis. Helminthiasis in the migration stage and tissue have the most pathogenic effect. Of particular interest is toxocariasis − a parasitic disease caused by the migration of ascaridat larvae of dogs (Toxocara canis) and cats (Toxocara mystax) in various organs and tissues, characterized by a long recurrent course and polyorgan lesions of an allergic nature. Toxocariasis, unlike all other larval helminthiasis, is a massive disease in Ukraine.
The diagnostics of toxocariasis is difficult due to polymorphism and vagueness of clinical manifestations. A key role in the diagnostics could belong to laboratory diagnostic methods. However, at present, morphological verification of the diagnosis is carried out extremely rarely. At the same time, the determination of specific antibodies is not an indicator of the viability of the toxocar larvae. To date, the problem of treatment of toxocariasis cannot be considered as solved. In particular, due to changes in natural biocenoses mixed parasitosis have been diagnosed more often recently, therefore, diagnostics of toxocariasis is even more difficult. In Ukraine toxocariasis most often occurs as enterobiasis mixed
infestation. Toxocariasis and enterobiasis are among the most common parasitic diseases registered in all regions of the Earth.
To date, the clinical manifestations of enterobiasis have been studied quite thoroughly, however, the global environmental changes in recent decades, the widespread use of antibacterial, immunotropic and other drugs and a number of other factors have changed the clinical picture of nematodoses, which requires further study. And although helminthiasis-anthroponoses have become widespread in Ukraine, helminthosis-zoonoses come to the fore by the severity of the course for humans. However, some aspects of the pathogenesis of the disease and its effect on the immune system as a whole remain unclear. Adaptive- adjustive reactions of the human body during enterobiasis, as well as mixed infestation of toxocariasis with enterobiasis have not been studied.
As a result, the goal of our research was determined: to increase the efficiency of diagnostics and treatment of patients with toxocariasis with enterobiasis by improving their complex treatment based on an in-depth study of the adaptive abilities of the organism.
According to the design, to establish the characteristics of clinical course and pathogenesis of toxocar and pinworms, 140 patients with toxocariasis aged from 20 to 60 years old (mean age 39,6±3,3 years old) were examined (80 men and 60 women), to compare and control 45 (23 men and 22 women) patients with toxocariasis, who were randomly diagnosed with enterobiasis were examined.
Selective seroepidemiological examination of 321 adult residents of Kharkiv region was carried out by enzyme immunoassay (ELISA). All patients were examined by an ophthalmologist and a neuropathologist. When collecting the epidemiological history, attention was paid to keeping in the family or close contact with dogs, the presence of farmland, and the habits of pica (geophagy).
The diagnosis of toxocariasis in all patients of the main group and its absence in the control group was confirmed in accordance with the diagnostic criteria based on the constellation of the clinical picture, clinical laboratory parameters and laboratory analysis results. Inclusion criteria: the study group included patients
after obtaining the informed consent of the patient with a reliably established diagnosis of toxocariasis in the acute stage. A reliable start of the infestation cannot always be established, because in many patients, toxocariasis was discovered by chance. The clinical diagnosis of toxocariasis was based on a combination of clinical symptoms and signs, which are evaluated by a 5-point scale according to L.T. Glickman (1978).
A retrospective epidemiological analysis of official statistics of the State Veterinary Service on the number of dogs in the region and the results of a survey of 576 dogs for toxocariasis was carried out.
The paper analyzed the data of a thoroughly collected history, subjective and objective data, clinical and laboratory features of the course of mixed infestation of the toxocariasis with enterobiasis were defined, the data on the state of nonspecific immune protection with the definition of a set of indicators characterizing cellular and humoral immunity were presented, for a general assessment of leukocyte reaction leukocyte intoxication index was determined, for assessing the adaptive-compensatory reactions of the organism of the definitive host with toxocariasis the basal level of hormones of peripheral endocrine glands (cortisol and insulin) was investigated.
The paper analyzes the peculiarities of the impact of infestation on adaptive-adjustive reactions of patients with toxocariasis, determines the stress indicator (the ratio of cortisol and insulin in the blood) as the most objective criterion for the severity of the harmful effects of infestation and the activity of compensatory-adaptive processes developing in the body. The variations in the state of stress that were revealed during the analysis made it possible to distinguish three main types of hormonal regulation reorganization and the state of adaptation in toxocariasis: normal, compensated adaptation, and disadaptation.
Changes in hormonal regulation in toxocariasis, which were found, provide additional information about the state of the adaptive-compensatory abilities of the human body, expand the understanding of the pathogenetic mechanisms of toxocariasis, and can be used to assess the adaptation status of patients with
toxocariasis, as well as to justify corrective therapy. The inclusion of interferons in the complex treatment of patients with toxocariasis was developed, pathogenetically grounded and introduced, which contributed to significant positive changes in the main clinical symptoms and laboratory parameters, and to the increase of the effectiveness of treatment.
In this work, new data were obtained that complement the understanding of the pathogenesis of toxocariasis and mixed infestation of toxocar with pinworms, in particular, a comparative and integrative assessment of the informativeness of methods of examining patients with toxocariasis and enterobiasis (clinical- epidemiological, clinical- laboratory, immunological, hormonal) was carried out which made it possible to identify the most simple and informative examination methods for early detection of organ pathology. The expediency of calculating the leukocyte index of intoxication (LII) was proved, which makes it possible to clarify the nature and direction of changes in the blood during mixed infestation of toxocar with pinworms. As studies in dynamics have shown, both an excessive decrease in LII in case of mixed infestation of toxocar with pinworms, and an increase in eosinophils, is prognostically unfavorable and may indicate a disorder of the body's reactivity. The specific features of the response of the immune system, in particular the increase of CD8+, circulating immune complexes (CIC), and phagocytic neutrophils have been defined.
For the first time in case of mixed infestation of toxocar with pinworms, previously unknown patterns of changes in the nature of the adaptive reactions of the organism and various types of hormonal regulation rearrangements due to changes in the level of hormones in the blood were found. It is shown that the ratio of cortisol and insulin determines the nature of the body's response to infestation.
Some specific features of the epidemiology of toxocariasis were clarified: a direct relationship was established between seropositivity of the population with toxocariasis and the incidence of dogs, generalized data showed that there is a significant infection rate of dogs and dissociation between the high number of
positive results of serologic examination of toxocariasis and officially registered cases in the Kharkiv region.
The expediency of the use of complex treatment with the addition of interferons is grounded.
A comprehensive study of hormonal and immunological ratio and clinical and instrumental indicators enable us to objectively evaluate the adaptive abilities of organisms of patients with mixed infestation of toxocar with pinworms, to conduct anthelmintic, corrective and pathogenetic therapy differentially, as well as to predict and evaluate the effectiveness of treatment and its consequences.
Based on the dissertation there were worked out «A method for the treatment of chronic toxocariasis in combination with enterobiasis in adults», «A method for the treatment of toxocariasis», which are protected by copyright certificates No. 104614 of 02/10/16, and No. 104615 of 02.02.16.
The developed methods are aimed at improving and increasing the effectiveness of treatment of toxocariasis in combination with enterobiasis, correction of disadaptive, hormonal and immunological disorders through the use of complex treatment with the addition of interferons. Studying the LII level enables us to use it as an additional criterion, which predicts the course of the disease.
The main results of the dissertation research are used in the teaching process and research at the departments of Bukovyna State Medical University, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv National Medical University, as well as in the practical work of infectious disease specialists in Kharkiv, Chernivtsi and other regions of Ukraine. All this information is confirmed by the acts of implementation.
Data on the characteristics of the content of indicators of cellular and humoral immunity can be used as additional criteria for diagnostic purposes in toxocariasis. As the most informative criteria in patients with toxocariasis it is recommended to use in clinical practice such indicators: an increase in the CD8+
content and a decrease in CD4+, which leads to a pronounced decrease in the CD4+/CD8+ index, as well as an increase in the IgG content.
Considering that the content of eosinophils in toxocariasis, as well as in case of mixed infestation of toxocariasis with pinworms was insignificant, it is proposed to use the LII, which, similar to the CD4+/CD8+ index, can be recommended for use as a criterion for predicting and assessing the severity of toxocariasis in clinical practice.
To simplify and improve the accuracy of assessing the severity of infestation in patients with toxocariasis or toxocariasis with mixed infestation, the stress ratio (the ratio of cortisol and insulin in the blood) should be determined as the most objective criterion of the severity of the harmful effects of infestation and activity of compensatory-adaptive processes developing in the body.
The use of interferons is justified for the correction of adaptation disorders in patients with toxocariasis and for mixed infestation of toxocariasis with enterobiasis, which contributes to accelerating the reverse development of organ pathology in patients with toxocariasis, especially with mixed infestation and increasing the effectiveness of treatment (Method of treatment for toxocariasis.
Pat. u 2015 07485 UA, IPC (2016.01) A61K 31/00. A61K 36/00. No. 104615).
Key words: mixed infestation of toxocariasis with enterobiasis, cellular and humoral immunity, adaptive response, compensatory abilities, cortisol, insulin, stress ratio, optimization of diagnostics and treatment.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації 1. Бодня Е.И., Бодня И.П. Клинико-иммунологические аспекты паразитарниых
болезней. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 3 (08).
С. 18-23. (Дисертантом проведено підбір, аналіз і узагальнення сучасних даних за темою статті, підготовка до друку).
2. Бодня К.І., Бодня І.П. Ентеробіоз. Актуальная инфектология. 2014. № 2 (3).
С. 107-117. (Дисертантом проведено аналіз і узагальнення сучасних даних за темою статті, підготовка до друку).
3. Бодня Е.И., Бодня И.П., Аль Хатиб Ануар. Поражения глаз при токсокарозе.
Клиническая инфектология и паразитология. 2016. Том 5. № 2. С. 227-233.
(Дисертантом проведено підбір, аналіз і узагальнення сучасних даних за темою статті, підготовка до друку).
4. Комплексная оценка паразитарной заболеваемости в районах Харьковской области с применением интегральных показателей / Н.С. Чегодайкина, И.П. Бодня, Ануар Аль Хатиб, Л.А. Кадельник. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2016. № 4 (24). С. 35-43. (Дисертантом проведено дослідження, узагальнено отримані результати, сформульовано висновки).
5. Бодня І.П. Критерії оцінки адаптаційно-компенсаторних можливостей організму людини при мікст-інвазії токсокароза з ентеробіозом.
Експериментальна і клінічна медицина. 2016. № 4 (73). С. 78-83.
6. Бодня І.П. Стан адаптивно-компенсаторних можливостей організму людини при токсокарозі. Гепатологія. 2016. № 4 (34). С. 19-33.
7. Бодня І.П. Критерії оцінки адаптаційно-компенсаторнипх можливостей організму при токсокарозі. Norwegian Journal of development of the International Science. 2018. № 14. Part 1. P. 30-35.
8. Бодня І.П. Стан процесів адаптації у хворих на токсокароз. Проблеми військової охорони здоров’я: збірник наукових праць Української військово- медичної академії. Вип. 44. Т. 2. К., 2015. С. 19-23.
Праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації
9. Бодня И.П. Энтеробиоз – актуальные вопросы лечения и профилактики.
«Профілактика, діагностика та лікування в практиці сімейного лікаря»:
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 16-17 квітня 2014 року, м. Харків. Харків, 2014. С. 17-20.
10. Бодня І.П. Клініко-імунологічна оцінка ефективності терапії хворих на ентеробіоз. «Фармакотерапія і профілактика інфекційних та паразитарних хвороб»: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції інфекціоністів, жовтень 2014 року, м. Харків-Тернопіль.
Тернопіль, ТДМУ «Укрмедкнига», 2014. С. 18-20.
11. Бодня І.П. Захворюваність на ентеробіоз різних груп населення в Харківській області та заходи боротьби і профілактики. «Епідеміологічні дослідження в клінічній та профілактичній медицині: досягнення та перспективи»: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 210-й річниці Харківського національного медичного університету та 85-річчю кафедри епідеміології, 12-13 березня 2015 року, м.
Харків. Харків: «Щедра садиба плюс», 2015. С. 41-43.
12. Бодня Е.И., Бодня И.П. Эколого-биологические и клинико- эпидемиологические особенности гельминтозов как основа организации мер борьбы и профилактики. «Фармакотерапія інфекційних захворювань»:
Матеріали науково-практичної конференції, 9-10 квітня 2015 року, м. Київ.
Київ: Головний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», 2015. С. 12- 13. (Дисертантом проведено підбір, аналіз і узагальнення сучасних даних за темою статті, підготовка до друку).
13. Бодня І.П. Актуальність досліджень токсокарозу як мікст-інвазії з ентеробіозом в Україні. «Інфекційні хвороби: поступи і проблеми в діагностиці, терапії та профілактиці»: Матеріали IX з’їзду інфекціоністів України, 7-9 жовтня 2015 року, м. Тернопіль. Тернопіль: ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів», 2015. С. 75-76.
14. Бодня И.П., Аль Хатиб Ануар. Функциональное состояние гипоталамо-
гипофизарно-надпочечниковой системы (ГГНС) у больных токсокарозом.
«Мечніковські читання – 2016. Актуальні проблеми парентеральних інфекцій»: Матеріали науково-практичної конференції за участю міжнародних спеціалістів, 12-13 травня 2015 року, м. Харків. Харків:
ХНМУ, 2016. С. 18-20. (Дисертантом проведено клінічні спостереження за тематичними хворими, аналіз та узагальнення отриманих даних).
15. Бодня І.П., Аль Хатіб Ануар. Токсокароз – сучасна терапія та профілактика.
«Актуальні проблеми інфекційних, паразитарних і неінфекційних захворювань»: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 60-річчю створення кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 12-13 травня 2016 року, м. Львів. Львів: Львівський національний медичний університет, 2016. С. 38-39. (Дисертантом проведено підбір, аналіз і узагальнення сучасних даних за темою статті, підготовка до друку).
16. Бодня І.П., Аль Хатіб Ануар. Токсокароз – сучасна терапія і профілактика.
«Діагностика і терапія інфекційних хвороб на різних рівнях надання медичної допомоги»: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції інфекціоністів і пленуму ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів», 29-30 вересня 2016 року, м. Вінниця. Тернопіль: ТДМУ:
Укрмедкнига, 2016. С. 15-16. (Дисертантом вивчено та узагальнено результати дослідження).
17. Бодня І.П. Адаптивно-компенсаторні можливості організму людини при токсокарозі. «Актуальні питання лабораторної медицини»: Матеріали науково-практичної конференції на участю міжнародних спеціалістів, 23-24 листопада 2016 року, м Харків. Харків: Харківський національний медичний університет, 2016. С. 12-13.
18. Бодня І.П. Особливості клінічного перебігу у хворих на мікст-інвазію токсокар з гостриками. «Актуальні інфекційні захворювання. Особливості клініки, діагностики, лікування та профілактики в сучасних умовах»:
Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 24-25
листопада 2016 року, м. Київ. Київ: Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», 2016. С. 25-26.
19. Бодня І.П., Аль Хатіб Ануар, Скорик Л.І. Лабораторний моніторинг за забрудненістю яйцями токсокар грунту в Харківській області та місті Харкові. «Актуальні інфекційні захворювання. Особливості клініки, діагностики, лікування та профілактики в сучасних умовах»: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 24-25 листопада 2016 року, м. Київ. Київ: Національний військово-медичний клінічний центр
«ГВКГ», 2016. С. 26-27. (Дисертантом проведено дослідження, статистичний аналіз результатів, сформульовано висновки).
20. Бодня К.І., Бодня І.П. Спосіб лікування хронічного токсокарозу в поєднанні з ентеробіозом у дорослих. Пат. u 2015 07484 UA, МПК (2016.01) А61К 31/00. А61К 36/00. № 104614; Заявл. 27.07.15; Опубл. 10.02.16; Бюл. № 3.
2 с. (Дисертантом проведено дослідження, статистичну обробку результатів, сформульовано висновки).
21. Бодня К.І., Бодня І.П. Спосіб лікування токсокарозу. Пат. u 2015 07485 UA, МПК (2016.01) А61К 31/00. А61К 36/00. № 104615; Заявл. 27.07.15; Опубл.
10.02.16; Бюл. № 3. 2 с. (Дисертантом проаналізовано результати досліджень, підготовлено матеріали до друку).
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ANNOTATON 8
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 14
ЗМІСТ 18
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 20
ВСТУП 21
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 27
1.1. Сучасні уявлення про епідеміологію, патогенез та клініку
токсокарозу 27
1.2. Сучасні уявлення про епідеміологію, патогенез та клініку
ентеробіозу 41
1.3. Вплив токсокарозу та ентеробіозу на реактивність організму людини і його захисно-пристосувальні реакції 50
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 55
2.1. Дизайн дослідження та клінічна характеристика груп
спостереження 55
2.2. Методи дослідження 56
РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ТОКСОКАРОЗУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА
СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 63
3.1. Лабораторний моніторинг за забрудненістю яйцями
токсокар ґрунту в Харківській області та місті Харкові 63 3.2. Поширення токсокарозу собак в Харківській області 73 3.3. Сероепідеміологічна характеристика токсокарозу в
Харківській області 75
РОЗДІЛ 4. СТАН ІМУНІТЕТУ ТА ГОРМОНАЛЬНОГО ЗВЕНА
АДАПТАЦІЇ ХВОРИХ НА ТОКСОКАРОЗ ДО ЛІКУВАННЯ 80
4.1. Клінічна характеристика хворих на токсокароз і на
мікст-інвазію токсокарозу з ентеробіозом до лікування 80 4.2. Показники клітинного і гуморального імунітету хворих на
токсокароз і на мікст-інвазією токсокарозу з ентеробіозом
до лікування 91
4.3. Стан гормональної ланки адаптації хворих на токсокароз
до лікування 95
РОЗДІЛ 5. ДИНАМІКА КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНИХ ТА КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСУВАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ХВОРИХ НА ТОКСОКАРОЗ І НА МІКСТ-ІНВАЗІЄЮ
ТОКСОКАРОЗУ З ЕНТЕРОБІОЗОМПІСЛЯ
КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ 100
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 106
ВИСНОВКИ 116
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 119
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 120
ДОДАТОК 1 156
ДОДАТОК 2 160
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
ІФА імуноферментний аналіз
ЗАС загальний адаптаційний синдром
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
CD3+ Т–лімфоцити CD4+ Т–хелпери CD8+ Т–супресори CD20+ В–лімфоцити Ig E імуноглобуліни Е
Ig G імуноглобуліни G
К коефіцієнт напруги T. canis Toxocara canis
ВСТУП
Актуальність теми. Питання удосконалення діагностики, лікування та профілактики паразитозів зберігають свою актуальність для громадського здоров’я й охорони здоров’я багатьох країн [105, 160, 196, 229].
Епізоотичний стан щодо паразитарних захворювань у домашніх тварин в умовах великих міст України є складним і спостерігається тенденція до його погіршення [75, 175]. Найбільш патогенною дією володіють гельмінти в міграційній стадії і тканинній. Особливий інтерес представляє токсокароз − паразитарне захворювання, що викликається мігруючими личинками аскаридат собак (Toxocara canis) і кішок (Toxocara mystax), що характеризується тривалим рецидивуючим перебігом і поліорганними ураженнями алергічної природи [123, 169]. Діагностика токсокарозу утруднена через поліморфізм і невизначеність клінічних проявів. У повсякденній клінічній практиці своєчасна постанова діагнозу і призначення специфічної терапії − швидше виняток, ніж правило.
І хоча значного поширення в Україні набули гельмінтози- антропонози, однак, за тяжкістю перебігу для людини на перший план виходять гельмінтози-зоонози та мікст-інвазії [90, 122].
В Україні токсокароз частіше має перебіг як мікст-інвазія з ентеробіозом. До теперішнього часу клінічні прояви ентеробіозу вивчені досить повно, проте глобальні екологічні зміни останніх десятиліть, широке застосування антибактеріальних, імунотропних та інших лікарських препаратів змінили клінічну картину нематодозів в цілому, що потребує додаткового вивчення [59, 147, 223].
Останнім часом у зв'язку зі зміною природних біоценозів все частіше набувають значення імунологічні та імунопатологічні реакції організму на інвазію, з гельмінтозами асоційовані численні порушення у ВІЛ-інфікованих пацієнтів [50, 157]. Однак залишаються неясними деякі сторони патогенезу захворювання і його вплив на імунну систему в цілому, не вивчені адаптаційно-пристосувальні реакції організму людини при ентеробіозі, а
також при мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом. Тому потребує подальшого вивчення і питання про роль гормонально-імунологічних регуляторних систем при нематодозах з точки зору формування хазяїно- паразитарних відносин, а також для обґрунтування терапії та підвищення ефективності лікування. Все вищезазначене обумовило необхідність продовження досліджень у цьому напрямку та визначило мету і завдання дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідницьких робіт кафедри медичної паразитології та тропічних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України і є фрагментом комплексної теми «Клініко-епідеміологічні особливості токсокарозу в сучасних умовах та оптимізація лікувальних заходів» (Державний реєстраційний номер:
0116U004796).
Мета дослідження: підвищити якість діагностики та ефективність лікування хворих на токсокароз з ентеробіозом шляхом поглибленого вивчення адаптаційних можливостей організму та їх корекції.
Відповідно до мети були сформульовані наступні завдання дослідження:
1. Проаналізувати динаміку і тенденції розвитку епідемічного процесу токсокарозу в Харківській області на сучасному етапі та визначити рівень ураженості населення на токсокароз при вибірковому сероепідеміологічному обстеженні.
2. Оцінити клініко-лабораторні та інструментальні особливості перебігу токсокарозу, які розвиваються у відповідь на інвазію.
3. Визначити зміни показників клітинного і гуморального імунітету хворих на мікст-інвазію токсокарозу з ентеробіозом та розробити імунологічні критерії діагностики для своєчасного виявлення інвазії.
4. Дослідити стан адаптаційних можливостей хворих на мікст-інвазію токсокарозу з ентеробіозом шляхом визначення коефіцієнта напруги (співвідношення рівня кортизолу та інсуліну) для об'єктивної оцінки тяжкості перебігу інвазії й активності компенсаторно-пристосувальних
процесів, що розвиваються в організмі хазяїна.
5. Обґрунтувати необхідність та довести ефективність лікування хворих на мікст-інвазію токсокарозу з ентеробіозом шляхом застосування комплексного лікування з додаванням інтерферонів.
Об’єкт дослідження: тенденції епідемічного процесу токсокарозу людини, мікст-інвазія токсокарозу з ентеробіозом.
Предмет дослідження: клінічні прояви мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом у дорослих; показники біохімічних процесів і зміни показників клітинного та гуморального імунітету, гормональні та клініко-імунологічні показники в динаміці.
Методи дослідження: загальноприйняті епідеміологічні, клінічні та лабораторні методи обстеження хворих, а також імунологічні (показники клітинного і гуморального імунітету), серологічні, гормональні, паразитарні, інструментальні, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі одержані нові дані, які доповнюють уявлення про патогенез токсокарозу та мікст-інвазії токсокар з гостриками. Зокрема проведена порівняльна та інтегративна оцінка інформативності методів обстеження хворих на токсокароз та ентеробіоз (клініко-епідеміологічного, клініко-лабораторного, імунологічного, гормонального), що дозволила виділити найбільш прості й інформативні методи обстеження для раннього виявлення органної патології. Доведено, що надмірне зниження лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІЇ) при мікст-інвазії токсокар з гостриками, як і підвищення еозинофілів (більше 5%), є прогностично несприятливим і може свідчити про порушення реактивності організму. Встановлено деякі особливості реагування імунної системи, зокрема наростання CD8+, рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), фагоцитуючих нейтрофілів.
Вперше при мікст-інвазії токсокар з гостриками виявлені зміни характеру гормональної регуляції адаптивних реакцій організму і різні типи її перебудови. Показано, що співвідношення кортизолу й інсуліну
визначають характер адаптивно-компенсаторної реакції організму на інвазію.
Уточнені деякі особливості епідеміології токсокарозу: встановлена пряма залежність серопозитивності населення на токсокароз від рівня ураженості собак, узагальнені дані показали, що має місце значна зараженість собак і дисоціація між високою кількістю позитивних результатів серологічного обстеження на токсокароз та офіційно зареєстрованими випадками у Харківській області.
Практичне значення одержаних результатів. Комплексне дослідження гормонально-імунологічних співвідносин та клініко- інструментальних показників в динаміці дозволило об'єктивно оцінити адаптивні можливості організму хворих на мікст-інвазію токсокар з гостриками, диференційовано проводити антигельмінтну, корегуючу і патогенетичну терапію, а також прогнозувати і оцінювати ефективність лікування і його наслідків. Обґрунтовано доцільність обчислення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІЇ), що дозволяє уточнити характер і спрямованість змін в крові при мікст-інвазії токсокар з гостриками.
Запропоновано «Спосіб лікування хронічного токсокарозу в поєднанні з ентеробіозом у дорослих», «Спосіб лікування токсокарозу», які захищені авторськими посвідченнями № 104614 від 10.02.16 р. та
№ 104615 від 10.02.16 р. та спрямовані на вдосконалення й підвищення ефективності лікування токсокарозу в поєднанні з ентеробіозом, корекцію дезадаптивних, гормональних та імунологічних порушень шляхом застосування комплексного лікування з додаванням інтерферонів.
Основні результати дисертаційних досліджень використовуються в навчальному процесі та науковій роботі на кафедрах Буковинського державного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харківського національного медичного університету, а також в практичній роботі інфекціоністів Харківської, Чернівецької та інших областей України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація являє собою самостійне наукове дослідження. Автор самостійно проаналізував наукову літературу та виконав патентно-інформаційний пошук за темою дисертації. Особисто виконано підбір та клінічне обстеження хворих, обробку первинної медичної документації та виконано аналіз результатів клінічних, лабораторних, імунологічних та інструментальних методів досліджень, статистичну обробку та узагальнення результатів досліджень, сформульовані всі положення, написані всі розділи дисертації, обґрунтовано висновки, підготовлено наукові матеріали для публікації, оформлено заявки на винаходи. Клініко-лабораторні дослідження проведені на базі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради
«Обласна клінічна інфекційна лікарня», а також у медичній лабораторії
«Аналітика» м. Харкова.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні положення дисертації представлено й оприлюднено на всеукраїнській науково-практичній конференції «Профілактика, діагностика та лікування в практиці сімейного лікаря» (м. Харків, 2014); на Всеукраїнській науково- практичній інтернет-конференції інфекціоністів «Фармакотерапія і профілактика інфекційних та паразитарних хвороб» (м. Харків-Тернопіль, 2014); на науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 210-й річниці Харківського національного медичного університету та 85-річчю кафедри епідеміології «Епідеміологічні дослідження в клінічній та профілактичній медицині досягнення та перспективи» (м. Харків, 2015); на науково-практичній конференції
«Фармакотерапія інфекційних захворювань» (м. Київ, 2015); на IX з’їзді інфекціоністів України «Інфекційні хвороби: поступи і проблеми в діагностиці, терапії та профілактиці» (м. Тернопіль, 2015); на науково- практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Мечніковські читання – 2016. Актуальні проблеми парентеральних інфекцій» (м. Харків, 2016); на науково-практичній конференції з міжнародною участю,
