НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КАЛУГІНА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 377.36.011.3 – 051 : 81243] : 374.7 (043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У НАУКОВО-МЕТОДИЧНІЙ
РОБОТІ КОЛЕДЖУ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело ________________ Т. В. Калугіна
Науковий керівник: Матвієнко Олена Валеріївна
доктор педагогічних наук, професор
Київ – 2019
АНОТАЦІЯ
Калугіна Т. В. Педагогічні умови професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».
Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне, 2019.
ЗМІСТ АНОТАЦІЇ
У дисертації «Педагогічні умови професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу», на основі антропоцентричного, акмеологічного, аксіологічного, суб’єктного, культурологічного, синергетичного, системного, діяльнісного компетентнісного підходів здійснено цілісний науковий аналіз проблеми професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу. Доведено, що особистісний і професійний саморозвиток викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжунеобхідно розглядати у тісному взаємозв’язку, оскільки професійний розвиток єпродовженням загального розвитку людини.
В основу дослідження покладено припущення,згідно з якимпрофесійний саморозвиток викладачів іноземних мову науково- методичній роботі коледжу необхідно розглядати з двох позицій:
психологічної та процесуально-організаційної.
З’ясовано, що професійний саморозвиток викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу − це свідома самопізнавальна та самопроектувальна діяльність викладачів іноземних мов , яка спрямована на вдосконалення своєї особистості відповідно до вимог професії, та самореалізація себе як особистості в тій соціальній сфері діяльності, яка визначає професію.
Обґрунтовано, що освітнє середовище коледжу, взаємодія його суб’єктів, ціннісно-мотиваційні відносини, процеси, які у ньому відбуваються, здатні впливати на професійний саморозвиток викладачів іноземних мов. Встановлено, що науково-методична робота коледжу – це спеціально організований, гнучкий, відкритий, соціально насичений, динамічний простір, що стимулює професійний саморозвиток викладачів іноземних мови. Констатовано, що це середовище є цілісною системою формувальних впливів з організаційно-методичними, змістово- технологічними структурними компонентами.
Визначено стратегії професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу, серед яких: стратегія благополуччя; стратегія задоволення базових потреб на рівні; стратегія досягнення результатів; стратегія успіху; стратегія партнерства; стратегія забезпечення цілісності особистості через осягнення; стратегія збалансованості особистісно-професійних якостей; стратегія відновлення і збагачення психологічно-біоенергетичних ресурсів; стратегія осмислено- пізнавального бачення себе.
Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу: використання інтерактивних технологій у науково-методичній роботі коледжу для збалансованості особистісно-професійних якостей викладачів іноземних мов;
модернізація інформаційного середовища коледжу для вдосконалення іншомовної компетентності викладачів іноземних мов; створення ресурсного центру професійного саморозвитку творчої особистості викладачів іноземних мов.
Виокремлено структурні компоненти готовності до професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу: когнітивно-пізнавальний, потребово-мотиваційний, операційно- діяльнісний, рефлексивно-ціннісний, соціально-комунікативний.
Розроблено критерії та показники професійного саморозвитку викладачів іноземних мов: гностичний, аксіологічний, технологічний, акмеологічний, рефлексивний. Гностичний критерій визначає ступінь науково-теоретичної обізнаності викладачів іноземних мов в питаннях теорії і технології педагогічної праці та методик викладання іноземних мов, володіння понятійно-категоріальним дидаскалогічним фондом, сформованість професійно-педагогічного мислення, здатність до професійного самоусвідомлення, самоаналізу, самопроектування.
Аксеологічний критерій визначає ставлення викладачів іноземних мов до професійного саморозвитку; усвідомлення ролі професійного саморозвитку;
наявність стійких інтересів у галузі педагогіки та психології; потребу в самопізнанні та професійному саморозвитку. Технологічний критерій професійного саморозвитку передбачає озброєність викладачів іноземних мов психолого-педагогічними, методичними та спеціальними знаннями, вмінням та навичками. Акмеологічний критерій професійного саморозвитку викладачів іноземних мов включає: володіння комплексом умінь, необхідних для професійної діяльності, які надалі вони за бажанням зможуть удосконалювати;
уміння творити життєві цінності й досягати конкретних практичних результатів у педагогічній професії; уміння розрізняти цілі-результати й проміжні цілі-засоби; уміння самостійно формувати, розвивати, творчо перетворювати необхідні професійні якості; вміння планувати свою роботу та перебудовувати систему діяльності; уміння, пов’язані з діяльністю щодо самоосвіти, самовиховання. За наявності цих умінь викладач іноземних мов швидко стає професійно компетентним і впевненим у власних силах.
Рефлексивний критерій професійного саморозвитку викладачів іноземних мов включає: сформовані вміння здійснювати контрольно-оцінювальну діяльність, спрямовану на себе; уміння усвідомлювати й співвідносити свої можливості з соціальними вимогами; сформованість самосвідомості, рефлексії, самоконтролю, самостійності та адекватної самооцінки.
Обґрунтовано організаційно-педагогічний супровід реалізації педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу. У структурі організаційно- педагогічного супровіду виділено три блоки: методологічний, методичний, корегувальний. Кожен з блоків виконував свою функцію. Структурно до складу методологічного блоку входять: мета – забезпечити цілеспрямований організаційно-педагогічний супровід викладачів іноземних мов, що зумовлює готовність і здатність викладачів іноземних мов ефективно здійснювати самоосвітню діяльність; завдання – систематичний розвиток пізнавальних можливостей викладачів іноземних мов; здійснення організаційно- педагогічного супровіду процесу самоосвіти та самовиховання викладачів іноземних мов; забезпечення у науково-методичній роботі коледжу педагогічних умов,які впливають на розвиток мотивації викладачів іноземних мов до процесу професійного саморозвитку.
Мета і завдання організаційно-педагогічного супровіду підпорядковуються сучасним кваліфікаційним вимогам до професійної діяльності викладачів іноземних мов у коледжі. Основним, етапом організаційно-педагогічного супровіду професійного саморозвитку викладачів іноземних мов є – процесуально-діяльнісний етап. Провідний напрям педагогічних дій на цьому етапі професійного саморозвитку викладачів іноземних мов – систематичний розвиток складових професійно- педагогічної компетентності викладачів іноземних мов, зокрема таких, як:
навчальна компетенція (уміння самостійно планувати свою діяльність;
вміння створювати іншомовну атмосферу на заняттях, а саме: мовленєва спрямованість занять з іноземних мов, ефективне залучення студентів до розумово-мовленнєвої активності, різноманітність форм роботи для навчання усного мовлення, аудіювання, читання, письма); іншомовна компетенція;
мовна (лінгвістична) компетенція; соціокультурна компетенція;
соціолінгвістична компетенція; країнознавча компетенція; інформаційна компетентність; стратегічна компетенція (уміння самоконтролю власної
самоосвітньої діяльності; уміння виявляти в самоосвітній діяльності позитивні та негативні моменти). При цьому мають реалізовуватись завдання щодо оволодіння викладачами теоретичними знаннями та уміннями самоосвітньої діяльності. Система самоосвітньої роботи передбачала:
поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного досвіду; поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.
Результати самоосвітньої діяльності викладача відображались у формі:
доповідей, виступів на семінарах, педагогічних радах, засіданнях методичних об’єднань; програми; методичного посібника; статті до фахового видання;
дидактичного матеріалу; науково-методичної розробки; методичного чи діагностичного кейсу; розробки електронних занять, посібників; розробки пакету тестових завдань в електронному вигляді; розробки пакету стандартного планування з теми чи групи тем; створення термінологічного словника з предметної теми, розділу; проекту особистої методичної веб- сторінки; створення електронної бібліотеки творів літератури згідно з програмами.
Зміст діяльності викладачів іноземних мов на рефлексивно- корекційному етапі полягає у закріпленні умінь і навичок самоосвіти та самовиховання, в удосконаленні здатностей аналізувати, оцінювати, корегувати та прогнозувати результати самоосвіти. На цьому етапі застосовуються прийоми самоконтролю (усвідомлена регуляція викладачем власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їхніх результатів поставленим цілям, вимогам чи правилам), самозвіту (звітування перед собою у різних формах – подумки, щоденник, «портфоліо» – про виконання взятих зобов’язань, реалізацію програми самоосвіти), самооцінки (судження викладача про міру наявності в нього певних якостей, властивостей і зіставлення їх з певним еталоном, зразком).
Корегувальна складова організаційно-педагогічний супровіду відображає процеси оцінювання, аналізу і корекції результатів професійного саморозвитку викладачів іноземних мов як цілісного конструкту компонентів готовності викладача іноземних мов до професійного саморозвитку (когнітивно-пізнавальний, потребово-мотиваційний, організаційно- діяльнісний, рефлексивно-ціннісний, соціально-комунікативний) з відповідними показниками, що в комплексі характеризують рівні професійного саморозвитку викладачів іноземних мов: низький, достатній, високий.
Встановлено, що забезпечення організаційно-педагогічного супровіду професійного саморозвитку викладачів іноземних мов активізує когнітивно- пізнавальний компонент професійного саморозвитку. Зазначено, що соціально-психологічний клімат, в якому існує організаційно-педагогічний супровід з боку адміністрації та з боку інших фахівців, сприяє підсиленню організаційно-діяльнісного та рефлексивно-ціннісного компонентів. У свою чергу, створення педагогічних умов, в яких є можливість здобути підтримку та визнання в колективі, розкриває різні аспекти потребово-мотиваційного компонента, а творче й інновативне середовище коледжу пожвавлює або підвищує соціально-комунікативний компонент.
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:
- вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу(
використання інтерактивних технологій у науково-методичній роботі коледжу для збалансованості особистісно-професійних якостей викладачів іноземних мов; модернізація інформаційного середовища коледжу для вдосконалення іншомовної компетентності викладачів іноземних мов;
створення ресурсного центру професійного саморозвитку творчої особистості викладачів іноземних мов) та організаційно-педагогічний
супровід професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково- методичній роботі коледжу;
- виокремлено структурні компоненти (когнітивно-пізнавальний, потребово-мотиваційний, організаційно-діяльнісний, рефлексивно-ціннісний, соціально-комунікативний) професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу; обґрунтовано критерії, показники та рівні готовності до професійного саморозвитку викладачів іноземних мов; визначено змістові характеристики компонентів готовності до професійного саморозвитку викладачів іноземних мов коледжу;
- уточнено сутність поняття «професійний саморозвиток викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу»; завдання та зміст науково-методичної роботи коледжу щодо професійного саморозвитку викладачів іноземних мов; стратегії професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу;
- подальшого розвитку набули: зміст, форми, методи, засоби професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено:
навчально-методичний посібник «Професійний саморозвиток викладача іноземної мови у системі науково-методичної роботи коледжу:
діагностичний інструментарій»; зміст науково-методичних семінарів з актуальних проблем професійного саморозвитку викладачів іноземних мов;
тренінг із саморозвитку когнітивного-пізновального компоненту професійної самосвідомості викладачів іноземних мов та керівництво його самоосвітою;
змістове забезпечення педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу. Результати дослідження можуть бути використані для розробки навчальних програм, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, навчально- методичних комплексів, методичних рекомендацій для неперервної професійної підготовки викладачів іноземних мов.
Ключові слова: саморозвиток, науково-методична робота, коледж, педагогічні умови професійного саморозвитку, викладачі іноземних мов, професійний саморозвиток викладачів іноземних мов.
ABSTRACT
Kaluhina T. V. Pedagogical conditions of professional self-development of teachers of foreign languages in scientific and methodological work of college. – Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Pedagogical Sciences in the specialty 13.00.04 «Theory and Methods of Professional Education». – Rivne State University of Humanities, Rivne, 2019.
ABSTRACT CONTENTS
The thesis provides a complete scientific analysis of professional self- development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of the college. Conducted theoretical and methodological analysis of professional self- development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work allowed the college to consider its position with the characteristics of scientific approaches: anthropocentric, acmeological, axiological, cultural, synergetic, system-activity, competency, subject. It is proved that the personal and professional self-development of teachers of foreign languages in scientific- methodical work of college should be considered in close relationship, as professional development is a continuation of the overall human’s development.
Analysis of philosophical, psychological, pedagogical research allowed to select the essential characteristics of the phenomenon of professional self- development. Singled out two approaches to understanding the concept of professional self-development of teachers of foreign languages, psychological and processual-organizational.
Determined that professional self-development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college - is a conscious self-knowledge
and self-design activity of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college. It aims to improve their personality in accordance with the requirements of the profession and self themselves as individuals in the social sector activities that defines the profession. Proved that college learning environment, the interaction of its subjects, value-motivational relationship processes that occur in it, can influence the professional self-development of teachers of foreign languages. We consider scientific-methodical work of college as a specifically organized, flexible, open, socially rich, dynamic space that encourages professional self-development of teachers of foreign languages; This environment is an integral system of molding influences of organizational- methodical, content-technological structural components.
Analysis of the research allowed to define strategies of professional self- development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college, namely:welfare strategy; basic needs level accomplishment strategy;
achievement strategy, success strategy; partner strategy, a strategy to ensure the integrity of the individual through comprehension; the strategy balancing personal and professional skills; recovery and enrichment of psycho-bio resources strategy;
awareness self-knowledge itself vision strategy.
Using these strategies can provide novelty of research related to the development and substantiation of pedagogical conditions of professional self- development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college. Presented methodological position is that the prism through which the general ideas are selected and structured that form the conceptual basis of the pedagogical conditions that promote professional self-development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college.
Determined pedagogical conditions of professional self-development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college, most important of which are: development of motivational value orientations of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college to the self-knowledge and self-improvement; development and use of complex training sessions for
teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college on the basis of axiological approach; activation of educational-cognitive activity of foreign language teachers in the scientific-methodical work of college with ICT methods;
various forms of self-organization and self-knowledge of foreign language teachers in the scientific-methodical work of college by performing complex non- standard professional tasks.
In the process of theoretical and empirical research, we have identified integral components of readiness, which should be given attention in the scientific- methodical work are: necessity-motivational, organizational-active, reflective- evaluative, social-communicative components. Developed criterias and indicators of professional self-development of teachers of foreign languages: axiologicaly- motivational, organizational-procedural, operational-technological and personally- reflective. Axiological-motivational component determines the attitude of foreign language teachers for professional self-development; awareness of the role of professional self-development; the presence of a strong interest in pedagogy and psychology; the need for professional self-knowledge and self-development.
Organizational-procedural component requires foreign language teachers being equipped with psychological, educational, teaching and expertise knowledge.
Operational-technological criteria of professional self-development of foreign language teachers include: possession of a set of skills necessary for professional work, which thereafter if desired can improve: the ability to create life values and achieve concrete practical results in the teaching profession; the ability to distinguish between objectives-results and objectives-tools; ability to form and develop, creatively transform the necessary professional skills; ability to plan their work and rebuild the system activity; skills related to activities on self-knowledge and self-development. If these skills are presented, a teacher of foreign languages becomes professionally competent and confident in his own abilities quickly.
Personality-reflective component of professional self-development language teachers includes: generated ability to perform estimated control efforts in themselves; the ability to understand and relate their opportunities for social
demands; formation of self-awareness, self-control, independence and adequate self-esteem.
The results of the analysis of psychological-pedagogical and methodological papers of teaching experience helped to justify the organizational-pedagogical support of implementation of pedagogical conditions of professional self- development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of the college. The structure of the organizational and pedagogical is supportedby three parts: methodological, methodical, adjusting. Each of the units perform its function. Adding causal-consequence relationships between the defined units allows them to follow a direct function of implementing pedagogical conditions of professional self-development of teachers of foreign languages in scientific- methodical work of the college.
In order to obtain a common understanding of the functional significance of each of the three blocks and the relationships between them, carry out a phased above analysis indicating the organizational and pedagogical support of pedagogical conditions of professional self-development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of college. Structurally methodological unit includes: purpose – to provide targeted scientific-methodological support of foreign language teachers that contribute to the willingness and ability of foreign language teachers effectively perform self-educational activities; task – systematic development of cognitive abilities of teachers of foreign languages; ensure organizational-pedagogical support process of self-education and self-knowledge of foreign language teachers; provide teaching conditions affecting the development of motivation of foreign language teachers in the process of professional self-development in scientific-methodical work of college.
The purpose and objectives of developed organizational-pedagogical obey to current qualification requirements of the professional abilities of teachers of foreign languages in college. As well the methodological unit includes methodological approaches and principles. The goals and objectives of the process of professional self-development of teachers of foreign languages in scientific-
methodical work of the college are carried out with the three consecutive phases:
diagnostic-motivational, procedural-activity, reflexive-correction. Structurally, these steps reflect methodical unit of organizational-pedagogical support. The whole process of professional self-development of teachers of foreign languages in scientific-methodical work of the college involves full and effective implementation of an integral parts of the developed scientific-methodological support. The main, stage of the work outlined of pedagogical conditions of professional self-development of foreign language teachers was the second stage – the procedurally-activity. Leading direction of pedagogical action of professional self-development of foreign language teachers at this stage – the systematic development of the components of professional pedagogical competence of teachers of foreign languages, particularly such as academic competence (the ability to plan their activities, the ability to create foreign-atmosphere in the classroom, namely: speech-oriented direction of classes of foreign languages, effectiveattraction students to mentally-talking activity,variety of forms for teaching speech, audition, reading, writing); foreign language competence;
language (linguistic) competence; socio-cultural competence; sociolinguistical competence; geographicalcompetence; informational competence; strategic competence (ability to self-control self-educational activity, ability to identify positive and negative moments if self-education activity).
However the tasks for teachers mastering of theoretical knowledge and self- educational skillswere implemented. The system is self-educational work included:
current and future planning; rational selection of forms and means of assimilation and preservation of information; mastering technique and methods of analysis and generalization of personal and collective experience; gradual mastering of methods of research and experimental activities.
The results of teachers self-education carried out in the form of reports, speeches at seminars, educational councils, methodical associationsmeetings;
program; methodological guide; professional publications articles; didactic material; scientific-methodical development; methodological or diagnostic case;
development of electronic classes, tutorials; development of the package of tests electronically; Development of the package of standard planning topic or group of topics; create terminological dictionary of substantive topics section; personal methodological web page project; an electronic library creation according to the program.
Contents of foreign language teachers activity for reflexive-correction stage was to consolidate skills of self-knowledge and self-education, improving the ability to analyze, evaluate, adjust and predict the results of self-knowledge. At this stage, self-control techniques were applied (realized teacher’s personal behavior and activity with the purpose to ensure accordance between their results and goals, requirements or rules) self-report (reporting to himself in various ways – mentally, diary, "portfolio" – the fulfillment of obligations, realization of self-educational program, self-esteem (judgment of teachers for availability of certain qualities, characteristics and matching them with a certain standard, sample).
Correction unit of organizational-pedagogical support reflects the processes of evaluation, analysis and correction of the results of professional self- development of teachers of foreign languages as a whole construct of three structural components of professional pedagogical competence of teachers of foreign languages (socio-pedagogical, organizational management, reflexive- communicative) and combines criteria (axiologicaly-motivational, organizational- procedural, operational-technological, personal-reflective) with those of that together characterize levels of professional self-development of foreign language teachers: low, medium, high.
Found that ensuring of organizational-pedagogical support of professional self-development of foreign language teachers activates cognitive-researchive components of professional self-development. It is noted that the socio- psychological climate in which there are organizational and pedagogical support from the administration and from other experts, promotes operational-activity and reflexively-evaluative components. In turn, the creation of pedagogical conditions, which has the ability to gain support and recognition in the community, reveals
different aspects of necessily-motivational component, a creative and innovative environment of college goes for socially-socially-communicative ones.
Singled out key areas of organizational-pedagogical support to ensure pedagogical conditions for professional self-development of foreign language teachers in the scientific-methodical work of the college.
Keywords: professional self-development, scientific-methodical work, college, professional self-development components, pedagogical conditions of professional self-development, foreign language teachers, professional self- development of teachers.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дослідження
1. Калугіна Т. В. Теоретичні основи професійного саморозвитку викладача вищої школи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання. Вип. 28 / за науковою ред. академіка В. І. Бондаря. Київ: Вид- во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. С. 64–70.
2. Калугіна Т. В. Готовність до інноваційної діяльності як умова професійного саморозвитку викладача закладу вищої освіти. Педагогічні науки. Херсон: Херсонський державний університет, 2017. Вип. LXXX. Т. 2.
С. 152–157.
3. Калугіна Т. В. Готовність викладача іноземної мови до професійного саморозвитку як психолого-педагогічна проблема. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». Вип. 21. Кн. 3. Т. I (75). Київ: Гнозис, 2017. С. 304–
312.
4. Kaluhina T. The structural and functional model of foreign language teachers professional self-development in higher education. Intellectual Archive, Volume 6, November / December 2017. P. 147–158.
5. Калугіна Т. В. Сутнісна характеристика понять «розвиток» і
«саморозвиток» педагога в умовах модернізації української освіти. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Чернігів: ЧНПУ, 2018. Вип. 151. Т. 2. С. 27–32.
6. Калугіна Т. В., Матвієнко О. В. Методологічні підходи до вивчення проблеми професійного саморозвитку викладачів іноземної мови в сучасній системі освіти. Вісник Черкаського університету. Черкаси, 2018. № 6. С. 97–
103.
7. Калугіна Т. В. Динаміка готовності до професійного саморозвитку викладачів іноземної мови у закладах вищої освіти I–II рівнів акредитації.
Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання.
Вип. 29 / за науковою ред. академіка В. І. Бондаря. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. С. 56–64.
Опубліковані праці апробаційного характеру
8. Kaluhina T. Actual problems of lecturers self-education activity in higher education institutions. Geopolitical processes in the world today: collection of scientific articles. «East West» Association For Advanced Studies and Higher Education GmbH, Vienna, Austria, 2016. P. 298–301.
9. Калугіна Т. В. Проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців у педагогічних дослідженнях. Психологія і педагогіка в системі сучасного гуманітарного знання ХХІ століття: зб. тез Міжнар.
наук-практ. конф., 9–10 грудня, 2016. Харків. С. 84–87.
10. Калугіна Т. В. Формування самоосвітньої компетентності як сучасна педагогічна проблема. Проблеми фахової підготовки вчителя початкової школи в контексті становлення Нової української школи: зб. тез Міжнарод. науково-практ. конф., 2 грудня, 2016. Київ; Івано-Франківськ:
НАІР, 2017. С. 78–82.
11. Калугіна Т. В. Професійний саморозвиток викладачів іноземної мови у вищих навчальних закладах як соціально-педагогічна проблема.
Формування особистості в багатоступеневій системі освіти: досвід, реалії, перспективи: матеріали Міжнар. наук-практ. конф., 27–28 вересня, 2017.
Умань. С. 53–59.
12. Калугіна Т. В. Професійний саморозвиток як педагогічна проблема.
International research and practice conference «Modern methods, innovations and operational experience in the field of psychology and pedagogics»: Сonference proceedings, October 2–21, 2017. Lublin: Izdevnieciba «Baltija Publishing».
P. 58–61.
13. Калугіна Т. В. Професійний саморозвиток викладача іноземної мови як процес підвищення його професіоналізму. Сучасні тенденції та фактори розвитку педагогічних та психологічних наук: зб. тез Міжнар. наук- практ. конф., 2–3 лютого, 2018. Київ: ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології», 2018. Ч. 1. С. 52–54.
14. Калугіна Т. В. Теоретичні проблеми розвитку конкурентоспроможного викладача іноземної мови. Пріоритети розвитку педагогічних та психологічних наук у ХХІ столітті: зб. тез Міжнар. наук- практ. конф., 16–17 березня, 2018. Одеса: ГО «Південна фундація педагогіки», 2018. С. 74–77.
15. Калугіна Т. В. Професійна компетентність викладача іноземної мови ЗВО як інтегративна якість. Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 2–3 лютого, 2018. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2018. С. 137–139.
Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації 16. Матвієнко О. В., Калугіна Т. В. Професійний саморозвиток викладача іноземної мови у системі науково-методичної роботи коледжу:
діагностичний інструментарій: навч.-метод. посібник. Івано-Франківськ:
НАІР, 2018. 146 с.
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………...20 ВСТУП………....21 РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У НАУКОВО-МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ КОЛЕДЖУ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА……….………..29 1.1. Професійний саморозвиток викладачів іноземних мов коледжу як предмет міждисциплінарного дослідження………29 1.2. Наукові підходи у дослідженні проблеми професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу…………..47 1.3. Науково-методична робота у коледжи як умова професійного саморозвитку викладачів іноземних мов …………...62 Висновки до першого розділу………..83 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У НАУКОВО- МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ КОЛЕДЖУ.……….87 2.1. Готовність викладачів іноземних мов коледжу до професійного саморозвитку.………87 2.2. Критерії, показники та рівні готовності викладачів іноземних мов коледжу до професійного саморозвитку .………111 2.3. Обгрунтування педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу……….135 Висновки до другого розділу………..154 РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У НАУКОВО-МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ КОЛЕДЖУ………...157 3.1. Діагностичний інструментарій проведення експериментального дослідження……….157
3.2. Аналіз результатів упровадження педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі
коледжу……….194
Висновки до третього розділу.………...213
ВИСНОВКИ……….216
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………...219
ДОДАТКИ………...248
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЗВО – заклад вищої освіти ІМ – іноземна мова
ЗУН–знання, уміння, навички
ІКТ – інформаційно-комп’ютерна технологія НМР – науково-методична робота
ВСТУП
Актуальність дослідження. Входження України до європейського освітнього простору, реформування всіх ланок системи освіти актуалізують проблеми професійного саморозвитку конкурентоспроможного та висококваліфікованого викладача іноземних мов. Рівень особистісно- професійного саморозвитку є найважливішою характеристикою фахівця, що має вагоме значення не лише для певної галузі, а й усього суспільства. У директивних документах – Законі України «Про освіту» (2017), «Про вищу оcвіту» (2014), Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») (2002), Національній стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 року (2013), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018) тощо – зазначено: найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, здатні навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися у полікультурному середовищі та виявляти сформованість інших сучасних компетентностей. До найбільш вагомих із них належить уміння педагога навчатися впродовж життя, потрактоване як здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організації освітнього процесу шляхом ефективного керування ресурсами й інформаційними потоками, вміння визначати освітні цілі та способи їхнього досягнення, вибудовувати індивідуальну професійну траєкторію, оцінювати й прогнозувати результати діяльності. Тому важливо, щоб викладач коледжу був не просто фахівцем в обраній галузі, а особистістю, яка постійно прагне до професійного саморозвитку.
Аналіз наукових джерел із окресленої проблеми увиразнює різновектірнь підходів до її дослідження з позицій професійного становлення особистості (В. Андрущенко [7], Е. Зеєр [66], В. Кремень [111], С. Кузікова [112], В. Луговий [128], С. Сисоєва [209] й ін.); взаємозв’язку професіоналізму та розвитку особистості педагога (В. Бондар [23], С. Гончаренко [44], Н. Кузьміна [113], М. Лапенок [116], О. Матвієнко [95],
Н. Ничкало [154], О. Савченко [204], Ю. Пелех [174] та ін); механізми самореалізації педагога (Г. Балл [9], І. Бех [15], С. Максименко [133], Т. Сущенко [220] та ін.); професійний саморозвиток упродовж життя (А. Деркач [3], Р. Гуревич [49], Н. Лосєва [127], Н. Пазюра [172], Н. Плахотнік [180], В. Фрицюк [233]); теоретичні основи самовдосконалення професійного розвитку та саморозвитку особистості педагога, загальні концепції професійного стимулювання цих та інших процесів розкрито в працях О. Ігнатюк [73], І. Ігнацевич [74], Е. Коваленко [99], Н.Кічук [104], В. Лозового [12] й ін.
Проблеми самоактуалізації та саморозвитку розглянуто в зарубіжних працях Р. Бернса [14], А. Маслоу [140], Г. Олпорта [161], К. Роджерса [198].
Упродовж десятиліть чимала кількість науковців (А. Атабекова [8], О. Бернацька [13], О. Ковтун [102], О. Котенко [109], В. Махінов [141], В. Редько [197], О. Романовський [200] й інші) досліджують проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності викладачів іноземної мови, визначення вимог до особистості викладача іноземної мови (О. Божок [21], Н. Кузьміна [113], С. Ніколаєнко [142] й інші), удосконалення його педагогічної майстерності (І. Зязюн [70], М. Левіна [117], Н. Ничкало [154] й інші), методичної та лінгвістичної компетентності викладача іноземної мови (А. Богуш [19], О. Волченко [37], Н. Гальскова [41], Н. Гез [43], В. Редько [197] й інші).
Важливим аспектом особистісно-орієнтованої освіти є створення й упровадження спеціальних програм з формування індивідуальних траєкторій професійного саморозвитку, що стимулюють дослідницьку активність викладачів коледжу в опануванні способів і методів здійснення цього процесу. Водночас теоретичний аналіз наукових джерел дав підстави стверджувати, що проблема професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу не стала предметом окремого наукового пошуку й у теоретичному, й у практичному аспектах.
Аналіз практичної діяльності викладачів іноземних мов коледжу переконує в наявності низки суперечностей між:
– підвищенням вимог до педагогічної діяльності викладачів іноземних мов коледжу та невідповідністю рівня педагогічного професіоналізму більшості з них очікуванням сучасного суспільства;
– сучасними технологіями викладання іноземних мов і недостатньою готовністю викладачів іноземних мов коледжу до модернізації змісту навчального процесу;
– необхідністю самоосвіти та саморефлексії викладачів іноземних мов коледжу й невикористанням потенціалу науково-методичної роботи коледжу;
– розуміння доцільності цілеспрямованої, системної діяльності із забезпечення готовності викладачів іноземних мов до неперервного професійного саморозвитку й відсутністю розроблених, теоретично обґрунтованих педагогічних умов організації цього процесу у науково- методичній роботі коледжу.
Актуальність проблеми та об’єктивні потреби її вирішення зумовили вибір теми дисертації – «Педагогічні умови професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота відповідає тематичному плану НПУ імені М. П. Драгоманова (2012–2018) та відображає наукові дослідження університету у межах виконання держбюджетної теми «Теорія і технологія навчання у системі професійної освіти» (державний реєстраційний номер 0115U000552, 2015–2017 рр.).
Тему дисертаційної праці затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 6 від 29 жовтня 2015 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 26 січня 2016 р.).
Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу.
Досягнення мети дослідження передбачало виконання таких завдань:
1) на основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з’ясувати сутність найважливіших дефініцій дослідження;
2) розкрити особливості професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу;
3) визначити зміст, структурні компоненти, критерії, показники та схарактеризувати рівні професійного саморозвитку викладача іноземних мов коледжу;
4) теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність запропонованих педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу.
Об’єкт дослідження – професійний саморозвиток викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу.
Предмет дослідження – комплекс педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов.
Для досягнення мети дослідження та виконання його завдань використано такі методи:
– теоретичні: теоретичний аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення психолого-педагогічної та методичної літератури, дисертаційних робіт – для з’ясування стану досліджуваної проблеми, сучасних підходів до професійного саморозвитку викладачів іноземних мов, розроблення змістовно-методичного забезпечення у науково-методичній роботі коледжу;
– емпіричні: діагностичні – психолого-педагогічне спостереження,
бесіда, тестування, анкетування, методи самооцінювання – для вивчення готовності до професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу;
– педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) із кількісним і якісним аналізом результатів дослідження; узагальнення власного педагогічного досвіду – для виявлення ефективності запропонованого організаційно-педагогічного супроводу професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу;
– моделювання: для розроблення науково-методичного супроводу професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу; статистичні – методи математичної статистики й графічні методи – для оброблення та аналізу кількісно-якісних показників експериментального дослідження, встановлення їхньої наукової достовірності.
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:
– вперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково-методичній роботі коледжу (застосування інтерактивних технологій у науково-методичній роботі коледжу для збалансованості особистісно-професійних якостей викладачів іноземних мов; модернізація інформаційного середовища коледжу для вдосконалення іншомовної компетентності викладачів іноземних мов;
створення ресурсного центру професійного саморозвитку творчої особистості викладачів іноземних мов) та організаційно-педагогічний супровід професійного саморозвитку викладачів іноземних мов у науково- методичній роботі коледжу; виокремлено структурні компоненти (когнітивно-пізнавальний, потребово-мотиваційний, організаційно- діяльнісний, рефлексивно-ціннісний, соціально-комунікативний)
