ÑÈÑÒÅÌÀÒÈÇÀÖ²ß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Â 5–9 ÊËÀÑÀÕ
5. Їдальня, знання, колосся
§ 47. ОРФОГРАФІЯ
Орфографія – це система загальноприйнятих правил про способи передання усного мовлення в писемній чи дру- кованій формі.
Орфографічна помилка – це неправильно написане слово.
236. Перепишіть речення, розкриваючи дужки та вставляючи відповідні букви на місці крапок. Пригадайте відповідні правила написання.
1. Українс..кий народ належит(..) до слов(..)нс(..)ких наро- дів. 2. Поряд з україн(..)цями на т(..)р(..)торії країни мешка- ют(..) р(..)муни, росіяни, угор(..)ці, молд(..)вани та інші народи.
3. Зима б(..)гата на різні св(..)ята. 4. С(..)годні пр(..)чудовий ден(..). 5. Восьмим дивом світу наз(..)вали за часів (К,к)иївської (Р,р)усі книги. 6. Два тиж(..)ні поспіль я щоден(..)о прок(..) дався рано(-)вранці о пів на с(..)ому і будив брата, щоб (не) йти самому на річку.
ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА
Правило Приклади
Апостроф ставимо 1. Після губних б, п, в, м, ф
перед йотованими я, ю, є, ї:
2. Після твердого р у кінці складу:
здоров’я, В’ячеслав,
люб’язний, в’ється, м’який, Сте ф’юк, Прокоф’єв,
жираф’ячий;
подвір’я, Мар’яна, матір’ю.
3. Після префіксів, які закінчу- ються на приголосний, перед я, ю, є, ї:
4. Після першої частини склад- них слів, що закінчується на приголосний, перед я, ю, є, ї:
5. Після к у словах:
6. У словах іншомовного похо- дження (після губних б, п, в, м, ф, задньоязикових к, х та гортанного г, після шиплячих ж, ч, ш; після р, після пре- фіксів – перед я, ю, є, ї):
під’їзд, без’ядерний,
перед’ювілейний, об’єднання, роз’яснити;
дит’ясла, пів’яблука, пів’їдаль ні, трьох’ярусний;
Лук’ян, Лук’янюк, Лук’янович;
комп’ютер, прем’єр, миш’як, п’єдестал, інтерв’ю, Мон- теск’є, кар’єра; ад’ютант, ін’єкція.
Апостроф не ставимо 1. Якщо перед губними
(крім р) стоїть приголосний:
2. Після м’якого р:
Святослав, свято, мавпячий, різдвяний, морквяний,
тьмяний, різьбяр, дзвякнути.
Але: черв’як, верб’я;
рясний, буряк, повітря, рядок, порятунок, зоря, зоряний.
237. І. Випишіть із тексту слова, які пишуться з апострофом і м’яким знаком.
Сформулюйте правила написання цих слів.
СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА
Поруч з іменами визначних акторів і співаків ХХ століття стоїть ім’я великої української співачки Соломії Крушельниць- кої, чиє життя-горіння минало у
склад ний час глибоких суспільних потрясінь, чия відданість і самопо- свята музі класичного співу й над- звичайна природна обдарованість вивели її в сузір’я найвидатніших голосів світу.
Захоплено вітали Крушельниць- ку Львів і Петербург, Варшава і Відень, Буенос-Айрес і Нью-Йорк.
Рідною для неї стала Італія, де вона вчилася співу з найвидатнішими італійськими музикантами того часу.
Соломія Крушельницька завжди глибоко була пов’язана з рідним Ль- вовом, з усіма проблемами, що на той час хвилювали її земляків.
У кожному своєму концерті, хоч де б не відбувався її виступ, Соломія Крушельницька, славетна донька українсь кого наро- ду, виходила на сцену з народною піснею, несучи її в життя далеко за межами батьківщини (За Олесем Гончаром).
ІІ. Розкажіть, що ви дізналися про Соломію Крушельницьку.
IІІ. Знайдіть в інтернеті матеріали про Соломію Крушельницьку, прочитайте їх і перекажіть однокласникам.
ІV. Побудуйте діалог за цим текстом у формі запитань і відповідей.
ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА
Правило Приклади
М’який знак пишемо 1. Після м’яких приголосних
[д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] у кінці слова або в кінці складу:
2. Після м’яких приголосних та р перед о:
3. У суфіксах -ськ(ий), -cьк(ість), -зьк(ий), -зьк(ість), -цьк(ий), -цьк(ість):
4. У суфіксах -еньк-, -оньк-,
-есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:
5. У дієсловах після м’яких приголосних у кінці форм наказового способу, а також перед -ся:
вогонь, честь, вісь, швець, біль, тінь, сіль, донька, різьба, боротьба, будівельник;
льон, сьогодні, сльоза, середньовічний, утрьох;
український, людський, французький, донецький, близькість, по-німецьки.
річенька, зіронька, білесенький, вірнесенький, тонюсінький;
стань, сядь, лізь;
хвилюється, змагаються, підводься.
6. У буквосполученнях -ньч-, -ньц-, -льц-, -льч-, -сьц-, -сьч-, якщо вони походять від -льк-, -ньк-, -ськ-:
7. У словах іншомовного походження відповідно до м’якої вимови:
ненька – неньці, неньчин;
донька – доньці, доньчин;
Галька – Гальці, Гальчин.
Але: рибалка – рибалці, рибалчин; Параска – Парасці, Парасчин;
Рафаель, Ньютон,
конферансьє, ательє, мільйон, більярд, медальйон. Але: мадяр, нюанс, резюме, ілюзія.
М’який знак не пишемо 1. Після губних і шиплячих
приголосних:
2. Після р:
3. Після м’яких приголосних (крім л) перед іншими м’якими приголосними:
4. Після н перед шиплячими ж, ч, ш та суфіксами
-ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий), -ств(о):
5. Після ц в іменниках іншомовного походження:
любов, степ, ніж, розкіш, голуб;
лікар, Кобзар, зірка, Харків, повірте;
пісня, кузня, радість. Але: різь- бяр (бо різьба),
тьмяний (бо тьма);
інший, менший, кінчик,
новоселицький, громадянство.
шприц, абзац, форзац.
238. Подані слова випишіть у три колонки: у першу – слова з апостро- фом, у другу – з м’яким знаком, у третю – без апострофа і м’якого знака. Поясніть правило написання.
Від..їзд, інтерв..ю, осв..ячений, н..юанс, Дем..ян, Прип..ять, цв..ях, олов..яний, В..єтнам, шампін..йон, р..ясно, М..юнхен, різдв..яний, зім..яти, довір..я, В..ячеслав, з..йомки, ін..єк ція, з..їзд, ін..ший, без..ядерний, утр..ох, кар..єра, радіст..ю, жовч..ю.
§ 48. ЛЕКСИКА Групи слів за значенням
Лексика – це сукупність слів у мові, її словниковий запас.
Лексикологія – це наука про словниковий запас мови, тобто про лексику.
Лексичне значення слова – це те, що слово означає. Зна- чення слів подають тлумачні словники. Слова, які мають одне лексичне значення, називаються однозначними. На- приклад: буквар – це книга, за якою вчаться читати, вивча- ють букви; клен – дерево; конвалія – квітка; Іонел – чоловіче власне ім’я; іменник – частина мови, що називає предмет.
Слово, яке має декілька значень, називається багатознач- ним. У багатозначних словах потрібно розрізняти пряме (первинне) значення і переносні (вторинні). Наприклад:
слово поле має такі значення: 1) рівний великий простір:
За селом розкинулось широке поле; 2) місце, де відбувається якась дія (подія): Це було поле бою князя Ігоря з половцями;
3) сфера діяльності: Дівчина мріяла працювати на полі культури. Перше значення – первинне, пряме. Два інших – вторинні, переносні.
239. І. Прочитайте уривок із вірша Леоніда Первомайського. Випишіть приклади однозначних і багатозначних слів. Занотуйте собі слова з виноски.
СЛОВО
Летить моє слово – дзвенять малинові1 в снігах на шляхах калатfльця2 зимові;
у ньому борџ3 задубілі4, величні, січе завірюха січнева у січні;
1 Малbнjвий (дзвін) – дуже приємний звук м’якого тембру.
2 Калатfльце – брязкальце, пристрій, який спеціально подає звук при рухові чогось.
3 Бір – густий ліс.
4 Задубsлий – який став твердим, втратив рухливість.
в нім лютий над пущами1 вихрить снігами і лютим морозом скрипить під ногами;
а березнем слово дихне – на просторі берізки у сні затремтять білокорі;
обізвуться леготи2 теплі й привітні – і яблуні вкриються цвітом у квітні;
і травень дощами проллється над краєм, всю землю вкриваючи рястом3 і маєм4; і висіє ягоди червень на доли;
на липи у липні злітаються бджоли;
а серпень гарячий проходить степами з комбайнами, а не старими серпами;
у дні вересневі дихнуть небозводи5 диханням осінньої прохолоди,
і золотень-жовтень в одіння6 багрове одягне поля, і гаї, і діброви, –
і ось уже слово кружляє над садом, дзвенить, і гуде, і летить листопадом.
і стелиться, й хилиться, й вихриться, й в’ється, і в груддя7 збивається, й груднем зоветься.
ІІ. Поясніть назви місяців в українській мові. Якими є ці назви: однозначними словами чи багатозначними?
ІІІ. Виконайте проект: зробіть паралельну таблицю українських і румунських назв місяців і з допомогою інтернету подайте в дужках давні (хоча б українські) назви.
Синоніми. Антоніми
Синоніми – це слова, різні за звучанням і написанням, але близькі за лексичними значеннями. Синоніми розріз- няються відтінками значення.
Два і більше слова-синоніми утворюють синонімічний ряд. Наприклад: шум, галас, гармидер; горіти, палати, палахкотіти, жевріти; минулий, колишній, дотеперішній, тодішній.
5 Пeща – густий, дрімучий ліс.
6Лtгіт – теплийвеснянийвітер.
7 Ряст – рослина, яка цвіте ранньою весною жовтими чи білими кві-
точками.
8 Май – зелень, зелена трава.
1 Небозвsд – весь видимий простір неба, небо.
2 Одsння – одяг.
3 Грeддя – грудки (про землю, ґрунт).
Антоніми – це слова з протилежним значенням. Ан- тонімами можуть бути іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Антоніми утворюють пари слів: добро – зло;
тепло – холод; веселий – сумний; добрий – злий; сумувати – веселитися; працювати – ледарювати; тепло – холодно;
весело – сумно.
240. І. Складіть словосполучення зі словами-синонімами.
Горизонт, обрій, виднокрай; сумний, журливий, неве- селий; жалітися, нарікати, скаржитися; хуртовина, віхола, хурделиця, завія; гарний, вродливий, чарівний.
ІІ. З виділеними словами складіть речення, які доведуть стилістичну роль синонімів.
241. Використовуючи синоніми жвавий, меткий, проворний, швидкий, рухливий, напишіть твір-опис про свого домашнього улюбленця (тваринку).
242. І. Перепишіть прислів’я і підкресліть у них слова-антоніми. Які прислів’я вам запам’яталися? Чим саме?
Криві дрова горять не гірше від рівних. Краще в малому удача, ніж у великому невдача. Маленька праця краща за велике безділля. Коли працюєш – час біжить, коли чекаєш – не спішить. На чорній землі білий хліб родить. Біля сухого дерева й мокре горить. Бійся тихої ріки, а не шумливої річки.
Сусід у сусіда вчиться, як раніше вставати і пізніше лягати.
Влітку не збереш – взимку не візьмеш. Порожня бочка гучить, а повна – мовчить. Правдою світ пройдеш, а неправдою – ані до порога. М’яко стелить, та твердо спати. Розумний розсудить, а дурень осудить.
ІІ. Поясніть різницю у значеннях слів: розсудити – осудити. Це омоніми чи пароніми?
ІІІ. Як ви розумієте значення прислів’я «М’яко стелить, та твердо спати»?
Омоніми і пароніми
Слова, однакові за звучанням або написанням, але різні за значенням, називаються омонімами. Наприклад: чfй- ка – морський птах і чfйка – бойовий човен запорізьких ко- заків; пjтяг – поїзд і пjтяг – прагнення чогось; ти не плач (діє слово) і голосний плач дитини (іменник).
Пароніми – це подібні за структурою та вимовою слова, що належать до однієї частини мови, але різняться своїм значенням: суперечка – суперечність, зáмок – замóк, про- мінь – пломінь, сонце – сон це.
243. Складіть речення з омонімами. Спробуйте утворити з ними калам- бури – речення жартівливого колориту.
З р а з о к: ²ãîð (³ì’ÿ) ³ ³ãîð (ðîäîâèé â³äì³íîê ³ìåííèêà ó ìíîæèí³ – ³ãðè); ãðà º (º ãðà) ³ ãðຠ(䳺ñëîâî): Íó é îõî÷èé áðàò ì³é ²ãîð äî óñÿêèõ æâàâèõ ³ãîð, äå ÿêà íà ñâ³ò³ ãðà º, â³í â óñ³ îõî÷å ãðàº.
1. Атлfс – тканина і fтлас – набір географічних карт.
2. Уранці (прислівник) – у ранці (іменник ранець у М. в.).
3. Потри (наказовий спосіб дієслова потерти) – по три (при- йменник і числівник). 4. Віталію! (звертання) – В Італію!
(знахідний відмінок іменника Італія) 5. Мило (іменник) – мило (прислівник) – мило (дієслово минулого часу середнього роду) – мила (прикметник жіночого роду) – мила (дієслово минулого часу жіночого роду). 6. Сон це? – сонце.
Схема повного лексичного аналізу 1. Речення (текст) зі словом для аналізу.
2. Назвати аналізоване слово у початковій формі.
3. Встановити, повнозначним чи службовим є аналізоване слово.
4. Розкрити лексичне значення слова у реченні (тексті): що воно називає чи означає.
5. Встановити, однозначним чи багатозначним є аналізоване слово. (У разі багатозначності сформулювати інші його лексичні значення).
6. Встановити, у прямому чи переносному значенні вживається аналізоване слово.
7. Навести синоніми до аналізованого слова.
8. Навести антоніми до аналізованого слова.
9. Навести омоніми до аналізованого слова (якщо можливо).
10. Навести пароніми до аналізованого слова (якщо можливо).
11. Встановити походження слова (власне українське, запозичене).
12. Встановити межі функціонування (загальновживане чи обме- женого вживання – діалектне слово, професіоналізм).
13. Належить до активної чи пасивної лексики (застаріле слово, неологізм).
14. Визначити, в якому стилі (стилях) вживається аналізоване слово (міжстильове, стилістично забарвлене).
244. І. Знайдіть у реченні багатозначні слова, з’ясуйте, з якими значен- нями вони вживаються. Укажіть, пряме чи переносне значення вони мають у тексті.
Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеле- ного, що зросте смерічкою (А. Малишко).
ІІ. Виділені слова проаналізуйте за схемою.
245. У рядках слів знайдіть зайве слово (за ознаками: багатозначні слова, омоніми, синоніми, антоніми).
1. Клич, поле, біг, звір, міг.
2. Піраміда, циліндр, трикутник, коло.
3. Сильний, хоробрий, слабкий, ворожий, дружній.
4. Рід, вид, спосіб, дієслово, частка.
5. Радісний, веселий, гордий, сяючий, задоволений.
§ 49. БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Значущі частини слова
Морфема – значуща частина слова.
Корінь – основна морфема, спільна частина споріднених слів, що виражає загальне лексичне значення слова.
Наприклад: роса – росити, росяний, зрошування; ліс – ліс- ник, пролісок, лісовий, лісовик; чесати – зачісува ти, зачіска;
дорога – дорожній, подорож, подорожник.
Префікс – морфема, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів; надає слову нового значення.
Наприклад: писати – розписати, переписати, записати; дід – прадід; оцінка – переоцінка.
Суфікс – морфема, що стоїть після кореня і служить для творення слів. Наприклад: роса – росяний; осінь – осінній;
учити – учитель; ліс – лісник, лісовий.
Закінчення – морфема, яка служить для зв’язку слів;
змінна частина слова при словозміні (відмінкові закінчення) та відмінюванні (особові закінчення). Наприклад: ліс – лісу, лісом, у лісі; вода – води, воді, воду, водою; писати – пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть.
Сполучний голосний – морфема, яка бере участь у тво- ренні складних слів. Наприклад: пароплав, зорепад.
Нульове закінчення мають змінні слова. Наприклад, іменники у називному чи знахідному відмінках: син, сіль, стукіт.
) ) ) ) )
)) ) ) ) )
)
Не мають закінчення невідмінювані слова. Наприк- лад, іменники: кафе, бюро, метро, кенгуру; дієслова в не- означеній формі: читати, писати; прислівники: весело, дзвінко; дієприслівники: пишучи, читаючи; дієслівні фор- ми на -но (-ено), -то: написано, замкнено, вбито.
Непохідна основа – це первинна основа слова.
Похідна основа – основа, що походить з первинної.
Чиста основа – це основа слова, що не має закінчення.
Наприклад: весело, любити, замкнено.
246. Дайте відповіді на запитання.
1. На які значущі частини поділяється слово?
2. Що таке корінь, префікс і суфікс?
3. Для чого у словах виділяють основу і закінчення?
4. Що називається змінним і що незмінним словом?
5. Яку характерну ознаку має нульове закінчення?
6. У яких словах не буває закінчення?
247. Зробіть розбір слів за будовою. Визначте типи основ (похідні, непохідні, чисті) і закінчень (іменникове, прикметникове, дієслівне, відмінкове чи особове, нульове).
Круг, круглий, кругом, кружляти, навкруги, кругозір, кругосвітній, довкруж; сон, сонний, безсоння, снитися, при- снитися, сонливість, сновидіння; шість, шестеро, шістсот, шістдесят, шостий.
248. Виберіть і запишіть спільнокореневі (споріднені) слова. Зробіть розбір п’яти слів за будовою (за вашим вибором).
Зима, взимку, зимувати, озимина, по-зимовому, зими, зиму, зимовий, зимостійкий; мова, передмова, передумувати, придумувати, передумова, умовляти, замовлення, видумка, думаєш, мовиш, мовлять, мовлення, видумуєш.
249. І. Прочитайте уважно текст. Випишіть з нього цінні поради, як «пі- знати самого себе».
ПІЗНАЙ САМОГО СЕБЕ
Коли людина знає свої справжні достоїнства і вади, їй лег- ше домогтися успіху в будь-якій роботі, визначити своє місце в колективі, стати кращим.
Спробуй дізнатися, який ти є насправді, без недооцінок і переоцінок, пізнай самого себе. Для цього дотримуйся таких правил.
Завжди думай про те, як ставляться до тебе люди. Якщо ти чимось не сподобався другові, якщо через тебе страждають батьки, рідні, якщо тобою невдоволені вчителі, ти теж повинен бути невдоволений собою. Погано не те, що в твоєму характері є вади, а те, що ти їх не визнаєш, не виправляєш.
Хочеш добре знати себе – пробуй свої сили в різних видах діяльності. Не втрачай можливості навчитися нової корисної справи, берися за будь-яке громадське доручення. І що б ти не робив, пам’ятай: чим різнобічніша діяльність, тим повніше розвиваються обдарування і здібності, тим точніше ти можеш відповісти на запитання: «Де моє покликання?»
Оцінюй себе за наслідками своєї діяльності. Добрі наслідки свідчать про твої достоїнства. Не звинувачуй інших, якщо у тебе щось не виходить, шукай причину в самому собі!
Правильно сприймай критику. Пам’ятай: ворог твоїх вад – твій кращий друг. Не вір друзям, які завжди хвалять.
Май мужність визнати справедливу критику, і ти придбаєш справжніх друзів.
Але критика від критики відрізняється. Тебе можуть наз- вати маминим синочком тільки тому, що не куриш, не лаєшся.
Реагувати на таку «критику» – нерозумно (З часопису).
ІІ. Проведіть дискусію щодо змісту цього тексту.
ІІІ. Випишіть із тексту п’ять виділених курсивом слів і проаналізуйте їх за будовою, використовуючи схематичні зображення будови слова.
Послідовність розбору слова за будовою 1. Слово.
2. Закінчення, його значення (вказівка на граматичне значення роду, числа, відмінка, особи).
3. Основа, характеристика її (з яких значущих частин слова вона складається).
4. Корінь (назвати два-три спільнокореневі слова).
5. Префікс.
6. Суфікс (суфікси).
СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ Спосіб словотвору Приклади 1. Префіксальний
2. Суфіксальний
3. Префіксально-суфік- сальний
4. Безсуфіксний (від- кидання суфіксів) 5. Основоскладання і сло воскладання
6. Літерне скорочення слів (абревіатура) 7. Перехід слова з од- нієї частини в іншу
8. Шляхом злиття сло- восполучення
писати – записати, переписати; ліс – праліс, дід – прадід;
Україна – українець, українка, укра- їнський; батько – батьків, батьків- ський; написати – написавши; стука- ти – стукаючи;
ліс – пролісок; сирота – осиротіти; при дорозі – придорожній;
бігти – біг; великий – велич; пере- ходити – перехід; вивозити – вивіз, запалити – запал;
кабмін (кабінет міністрів), пароплав
(пара + о + плавати), світогляд (світ
+ оглядати), праворуч (права + рука), овочесховище (овочі + е + сховище), сон- цесяйний (сонце + сяйний (від сяяти);
НАН – Національна академія наук, ВНЗ – вищий навчальний заклад;
молодий (прикметник) чоловік, молодий з молодою (іменники) обвін- чалися в церкві;
коло (іменник) – коло (прийменник) школи; навколо (прислівник) – навко- ло (прийменник) школи;
добраніч – добра + ніч; Перебийніс
(прізвище) – перебий + ніс; нісеніт-
ний – ні се ні те; сьогодні – сього дня;
мабуть – має бути; очевидно – очам видно;
Спосіб словотвору Приклади 9. Шляхом переосмис-
лення значення слова супутник – людина, що йде поруч в дорозі і супутник – літальний апарат; корінь –
важлива частина рослини і корінь – значуща частина слова; вовк – звір і Вовк – прізвище.
250. Використовуючи суфікси -ар, -ик, -ець, -тель, утворіть іменники. За до- помогою суфіксів -н-, -ов-, -еньк-, -есеньк- утворіть прикметники.
Учити, косити, співати, степовий, січовий, закон, осінь, бузок, гарний, тонкий, барвінок, жати, шити, білий, терен.
251. Визначте твірні основи, утворіть від них нові слова, запишіть їх, вказавши спосіб словотвору.
Розказати, печиво, печений, спекти, підказати, казка, гратися, гра, зігрівати, згадка, відгадка, загадка, згадувати, запис, перепис, правопис.
252. Проаналізуйте слова, використовуючи схему словотвірного розбору.
Далеко, низький, літопис, наречений, мороз, білявий, за- великий, праліс, гривня, далеч, післязавтра, зорепад.
Послідовність словотвірного розбору 1. Слово.
2. Слово, від якого утворено дане слово.
3. Твірна основа.
4. Словотвірні значущі частини слова (префікси, суфікси, основи, сполучні голосні -о-, -е-).
5. Спосіб творення (суфіксальний, префіксальний, префіксаль- но-суфіксальний, безсуфіксний, складання основ, скорочення слів, злиття словосполучень, перехід однієї частини мови в іншу).
§ 50. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ Переклад тексту художнього стилю
(з кількома діалогами)
253. Перекладіть українською мовою текст художнього стилю. Які оз- наки художнього стилю є у тексті? Зверніть увагу на засоби пере- дання чужого мовлення. Випишіть з тексту оригіналу і тексту-пе- рекладу по два приклади слів, що є різними повнозначними ча- стинами мови (іменники, прикметники, дієслова, займенники та прислівники).
PUIUL
Când l-a găsit, când i-a văzut aripa ruptă, a înţeles că era pierdută, dar şi-a ascuns durerea.
De-atunci au început zile triste pentru bietul pui. Abia se mişca cu aripa târâş după dânsul. Se uita cu ochii plânşi, cum fraţii lui învăţau să zboare dimineaţa şi seara, iar noaptea, când ceilalţi adormeau sub aripa mamei, el o întreba cu spaimă:
– Mamă, nu e aşa că o să mă fac bine? Nu e aşa c-o să merg şi eu să-mi arăţi cetăţi mari şi râuri, şi marea?
– Da, răspundea prepeliţa, silindu-se să nu plângă.
Şi a trecut vara. În locul zilelor mari şi frumoase, au venit zile mici şi posomorâte, a început să cadă bruma şi să se rărească frunza lăstarului. Pe înserate se vedeau rândunici întârziate, zburând în rasul pământului, ori pâlcuri de alte păsări călătoare, iar în tăcerea nopţilor friguroase se auzeau strigătele cocorilor, mergând toate în aceeaşi parte, către miazăzi.
... A zburat cu puii zdraveni, pe când cel rănit striga cu deznădejde:
– Nu mă lăsaţi, nu mă lăsaţi!
A încercat să se târască după ei, dar n-a putut şi a rămas în loc, urmărindu-i cu ochii, până au pierit în zarea despre miazăzi (Ioan Al. Brătescu-Voineşti).
§ 51. ЧАСТИНИ МОВИ
254. Прокоментуйте таблицю, дайте визначення кожній із частин мови.
ЧАСТИНИ МОВИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Повнозначні (самостійні) Службові Вигук змінні незмінні
іменник прикметник числівник займенник дієслово дієприкметник (формадієслова) прислівник дієприслівник (формадієслова) дієслівнаформа на-но, -то прийменник сполучник частка
255. Перепишіть текст у зошити, підібравши до нього заголовок. Надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є.
Ранками зустрічав Тарас схід сонця на ниві. Перші про- мені сонця радо вітали його, поволі народжуючи тепло. Кож- на билинка наповнювалася ним, вбираючи живлющі соки, переливала їх у прикрасу землі. Зором художника і душею хлібороба сприймав барви тієї краси, щоб потім торкнутися до неї пензлем і перенести на полотно народження пого- жих днів. Підіймаючись над обрієм, сонце дарує наповнені теплом нові й нові щедроти. Душа художника розквітала в пізнанні нових дарунків сонця (І. Пільгук).
Іменник
Іменник – повнозначна частина мови, що означає пред- мети і відповідає на запитання хто? що?
256. Випишіть з тексту іменники та проаналізуйте їх за схемою морфологічного розбору іменника.
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих1 хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебе- дині крила. Я придивляюсь до них, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями. І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають мене своїм снуванням2 (М. Стельмах).
1 Розпfтланий (розпатлані) – який має вигляд окремих пасом або клаптів (про хмари).
2 Снувfння (від снувати) – a forfoti, a mişuna.