ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім І.І. Мечникова НАМН України», м. Харків Резюме. У роботі представлені матеріали із засто-
сування патоморфологічної діагностики змін у судинах печінки та тонкої кишки нелінійних імунокомпромето- ваних мишей з ерліхіозною інфекцією в судовій меди- цині.
Ключові слова: патоморфологічна діагностика, судини печінки та тонкої кишки, імунокомпрометовані нелінійні миші, ерліхіозна інфекція, судова медицина.
Вступ. Останнім часом фахівці з різних га-
лузей практичної медицини наголошують про збільшення чисельності випадків раптової смерті, що після секції пов’язують із розвитком недіаг-
ностованої за життя латентної інфекції. Широка розповсюдженість інфекційних агентів у сучас- ній наносфері спричинена техногенними, соціа- льно-економічними, політико- географічними чинниками; поліморфізм проявів захворювань, що вони викликають, вимушують приділяти все більшу увагу детальній діагностиці останніх та упровадженню її окремих засобів у смужній га- лузі. Не являються в даному сенсі виключенням нові та маловивчені трансмісійні інфекції (у тому числі, ерліхіоз), ретельна патоморфологічна діаг- ностика якого спроможна до остаточного та об’- єктивного вердикту спірних випадків. У зазначе- ній роботі представлені матеріали, у яких шля- хом застосування патомофологічної діагностики змін у судинах печінки та тонкої кишки детекто- вано ерліхіозну інфекцію.
Мета дослідження. Вивчити можливості застосування патоморфологічної діагностики змін у судинах печінки та тонкої кишки неліній- них імунокомпрометованих мишей з ерліхіозною інфекцією в судовій медицині.
Матеріал і методи. Об’єктом морфологічно- го дослідження стали фрагменти судин печінки та тонкої кишки (5×5×5 мм) самців та самиць нелінійних мишей, віком від чотирьох до семи тижнів, масою 11-18 г. При виконанні мікроско- пічного (патогістологічного) аналізу структурно- функціональних змін у органах піддослідних ла- бораторних тварин матеріал фіксували у 12 % розчині формаліну на фосфатному буфері з рН = (7,0-7,2). Потім зразки зневоднювали шляхом проведення через батарею етилових спиртів під- вищеної концентрації від 30 % до абсолютного спирту (100 %) включно, заливали у смоли (парафін, целоїдин за потребами завдання). Із блоків виготовляли серії гістологічних зрізів (10- 15 мкм). Препарати різали за допомогою ротацій- ного мікротома в одній із трьох взаємно перпен- дикулярних площин (фронтальній, горизонталь- ній, сагітальній), що надавало змогу більш рете- льно вивчити будову судин та навколишньої ре- човини печінки, тонкої кишки, співвідношення окремих структур (цито-, мієлоархітектоніку, паравазальний набряк, крововиливи, локальні вогнища клітинних популяцій). Отримані зрізи забарвлювали відповідно до ідеї та мети експери- менту, завдань та головної стратегії пошуку (гематоксиліном-еозином, азур-еозином, за Ван- Гізон).
Мікроскопічний аналіз матеріалу проводили із застосуванням оптичної системи мікроскопа ЛОМО (×300; ×600; ×1350). Дослідженню підда- вали артерії печінкових тріад, мікросудини та їхні сплетіння в паренхімі та субкапсулярній зоні, аркади тонкої кишки. У порівняльному аспекті характеризували контрольні зразки (від інтактних та імунокомпрометованих, не заражених біологі- чним матеріалом тварин) із експериментальними, де особливої уваги надавали вивченню феноме- нів десквамації, інфільтрації, діапедезу еритроци- тів, крововиливів, набряку, деструктивно- дегене-
ративних змін [5, 6]. Конкретизації належали змі- ни у вісцеральному мікросудинному руслі [4].
Обов’язковій констатації піддавали факти наяв- ності чи відсутності стазу, тромбозу, змін агрега- тних властивостей еритроцитів, сладжування останніх [1-3]. У разі виявлення схожих морфо- логічних ознак статистичну оцінку останніх про- водили сумарно. Узагальнені результати зводили до уніфікованої схеми, за порівняльним аналізом яких будували висновки.
Результати дослідження та їх обговорення.
У результаті дослідження встановлено, що конт- рольні зразки препаратів не містили патоморфо- логічних змін та цілком відповідали стану стате- во-вікової норми. Вивчення структури судин у матеріалі від імунокомпрометованих тварин про- демонструвало наявність характерних для зазна- ченого феномену атрофічних та дістрофічних явищ, деструктивних процесів. Патогістологіч- ний аналіз зрізів об’єктивно довів наявність ознак деструктивно-дегенеративних змін у су- динному руслі кожного із досліджених органів (печінка, тонка кишка), щільно притиснуті одне до одного та до печінкової тріади, в окремих ви- падках з інвагінаціями цитоплазматичних мем- бран та дефектами цілісності останньої. Очевид- но, що відносна тривалість термінів спостере- жень за піддослідними тваринами, характер пере- бігу патологічного процесу та його інтенсивність у окремих особин призводили до лізису структу- рних компонентів клітин, а в подальшому – до тотального некрозу останніх. Розвиток згаданих вище тенденцій спричинював запальні реакції, що супроводжувалися лімфогістіоцитарною інфі- льтрацією та проліферативними явищами у тка- нині печінки в цілому. Процес носив розповсю- джений, проте, не тотальний характер, та призво- див до формування мозаїчної патоморфологічної картини уражень за умов різних рівнів організації живого. Купферовські клітини, які за аналогією з клітинами ендотелію мають ретикулярне похо- дження, складали другу за чисельністю популя- цію печінкових клітин. Вони характерним чином вибудовували внутрішній шар синосоїдів, вираз- но видавались у вільний простір останніх та з часом десквамувались (у трьох зразках печінки тварин із верифікованою АІ). Десквамовані ек- земпляри купферовських клітин характеризува- лися наявністю клітинного детриту (переважно еритроцитарного) походження у власній цитопла- змі. Вірогідно, що в зазначений період енергетич- ні ресурси, затрачені клітинами на реалізацію фагоцитарної функції, сприяли появі ендоплазма- тичного ретикулума гранулярного типу та акти- вації структур комплексу Гольджі. Зазначені фак- ти також могли слугувати поштовхом до змін структури та розподілу хроматину (еухроматин, гетерохроматин). У віддалені експериментальні строки ситуація діаметрально змінювалась (хоча згадані нижче зміни продиктовані природним циклом розвитку досліджених клітин). Саме в цей період спостерігали купферовські клітини з
Рецензент – проф. В.Т. Бачинський Buk. Med. Herald. – 2013. – Vol. 17, № 3 (67), рart 1. – P. 132-134 Надійшла до редакції 07.06.2013 року
© С.І. Похил, І.І. Торяник, О.М. Тимченко, Н.А. Чигиринська, І.А. Костиря, 2013
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКИ ИЗМЕНЕНИЙ В СОСУДАХ ПЕЧЕНИ И ТОНКОЙ КИШКИ НЕЛИНЕЙНЫХ ИММУНОКОМПРОМИССНЫХ
МИШЕЙ С ЭРЛИХИОЗНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ
С.И. Похил, И.И. Торяник, Е.И. Тимченко, Н.А. Чигиринская, И.А. Костыря
Резюме. В работе представлены материалы по применению патомофологической диагностики изменений в сосудах печени и тонкой кишки нелинейных иммунокомпромиссных мишей с эрлихиозной инфекцией в судебной медицине
Ключевые слова: патоморфологическая диагностика, сосуды печени и тонкой кишки, иммунокомпромисс- ные нелинейные мыши, эрлихиозная инфекция, судебная медицина.
USING PATHOMORPHOLOGICAL DIAGNOSTICS OF CHANGES IN THE HEPATIC AND SMALL INTESTINAL BLOOD VESSELS OF NONLINEAR IMMUNOCOMPROMISED
MICE WITH THE EHRLICHIA INFECTION IN FORENSIC MEDICINE S.I. Pokhyl, I.I. Toryanyk, O.M. Tymchenko, N.A. Chyhyryns’ka, I.A. Kostyria
Abstract. The paper presents materials with the use of the pathomorphologic diagnostics of changes in the vessels of the liver and small intestine of nonlinear immunocompromised mice with the Ehrlichia infection in forensic medicine.
Key words: pathomorphological diagnostics, hepatic and small intestinal blood vessels, immunocompromised nonlin- ear mice, Ehrlichia infection, forensic medicine
SI ’’I.I. Mechnikov Institute of Microbiology and Immunology of the National Academy of Medical Sciences (NAMS) of Ukraine’’ (Kharkiv) виразними ознаками інвагінацій ядерних мем-
бран, дефектів останніх, вакуолізацією цитоплаз- ми, лізисом її основних елементів, мікровезику- ляцією. Клітини Іто характеризувались динаміч- ним збільшенням морфометричних показників, інтенсивним накопиченням внутрішньоцитоплаз- матичних включень ліпідного характеру. Зміни в їхній структурі за ознаками цілком відповідали жировій дистрофії. У разі лізису клітин, ліпідні краплі фіксували в ділянках скупчення останніх та в безпосередній близькості до тріад.
Висновок
У застосуванні патомофологічної діагности- ки змін у судинах печінки та тонкої кишки нелі- нійних імунокомпрометованих мишей з ерліхіоз- ною інфекцією в судовій медицині є суттєвий науково-теоретичний сенс. Останній полягає у вдосконаленні клініко-морфологічних показників та диференціально-діагностичних критеріїв з’ясу- вання етіопатогенетичних чинників (у тому чис- лі, інфекційної природи) та ґенезу летальних ушкоджень (пов’язаних із раптовою чи насильни- цькою смертю), з якими стикається лікар судової медицини у своїй повсякденній практиці.
Перспективи подальших досліджень поля- гають у сприянні застосування патомофологічної
діагностики змін у судинах печінки та тонкої кишки нелінійних імунокомпрометованих мишей з ерліхіозною інфекцією диференціальній діагно- стиці складних випадків ушкоджень (у тому чис- лі, з летальним вироком) у судово-медичній прак- тиці.
Література
1. Васильева И.С. Новые болезни, передаваемые иксодо- выми клещами (Ixodidae). Эрлихиозы и анаплазмозы человека [Электронный ресурс] / И.С. Васильева. – Режим доступа: http:// lib 2005 rat- info.ru /files/.
2. Гратц Н. Трансмиссивные инфекционные заболевания в Европе. Их распространение и влияние на общест- венное здравоохранение / Норманн Гратц; пер. с англ. // ВООЗ. – 2005. – С. 87-118.
3. Пальцев М.А. Атлас патологической анатомии, 3-е изд. стереотипное / М.А. Пальцев, А.Б. Пономарев, А.В. Берестова. – М.: Медицина, 2007. – 432 с.
4. Подымова С.Д. Болезни печени / С.Д. Подымова. – М.: Медицина, 2004. – 219 с.
5. Demma L.J. Epidemiology of human ehrlichiosis and anaplasmosis in the United States, 2001-2002 / L.J. Demma, R.C. Holman, J.H. Mcquiston // Am. J. of Tropical Medicine. – 2005. – № 73 (2). – P. 400-409.
6. Paddock C.D. Ehrlichia Chaffeensis: a Prototipical Emerging Pathogen / C.D. Paddock, J.E. Childs // Clinical Microbiological Reviews. – 2003. – № 16 (1). – P. 37-64.
© Н.А. Романько, 2013
УДК 340.6:616-092.4
Н.А. Романько