Інтернет

1. інтернет

Серед усіх видів мас­медіа Інтернет набуває дедалі більшого значення в  першу чергу завдяки тому, що в  ньому сформувалися умови для постійних двосторонніх зв’язків, які дозволяють не ли­

ше отримувати інформацію, але й  висловлювати своє ставлення до неї. Завдяки Інтернету ми маємо доступ до єдиного інформа­

ційного простору з  найвіддаленіших куточ ків планети.

На думку більшості дослідників, сучасні інтернет­ та соціаль­

ні мережі сприяють розвитку творчої енергії індивідів, ліквіду­

ють суспільну ієрархію, ефективно підтримують демократію, спри­

яють цілеспрямованому зростанню впливу людей, що раніше були лише пасивними споживачами інформації, і  створенню но­

вих форм зворотного зв’язку в  мас­медіа.

Важливою перевагою Інтернету над іншими видами мас­ме­

діа стало те, що інформація поширюється майже миттєво, незва­

жаючи на державні кордони. Це позбавляє органи влади можли­

вості цензури або обмеження інформації.

Вільне поширення інформації Інтернетом робить неможливим здійснення державою контролю над соціумом, що демонструє йо­

го несумісність з  антидемократичним політичним режимом. Не випадково в  Північній Кореї з  2001 р. заборонено користування Інтернетом.

Це має як переваги, так і  недоліки. Досить часто користувач не може бути впевнений у  якості або достовірності запропонова­

ної йому інформації. Недостовірні джерела інтернет­інформації важко розпізнати одразу, що може спричинити чимало проблем для осіб, не причетних до подій, про які йдеться.

Іншою проблемою розвитку сучасних мас­медіа є те, що основ­

ні інформаційні процеси у  світі контролюють фактично декілька інтернаціональних центрів. Так, 90 % інформаційного продукту сьогодні виробляють 13 країн. Слабкість інформаційної індустрії інших держав, до яких, на жаль, належить і  Україна, перетворює їх на своєрідну периферійну зону, залежну від отриманого з­за кордону інформаційного продукту. Небезпека цього полягає в  то­

му, що цей продукт може суперечити національним інтересам дер­

жави, яка його отримує. Подолати цю суперечність допомагають альтернативні інформаційні продукти, що дає змогу споживачеві здійснювати вільний вибір і  сприяє розвитку демократії.

?

Якими є  переваги й  недоліки Інтернету?

Парадокс Інтернету: він з’єднує людей, що перебувають далеко, але роз’єднує з  тими, хто перебуває поруч.

Інтернет  — це лише інструмент. Усе залежить від того, хто і  з якою метою його використовує.

Білл Гейтс Скажи мені, що ти шукаєш в  Інтернеті, і  я  скажу тобі, хто ти.

Ірина Бандик Інтернет  — засіб досягнення патологічних станів розуму.

Філіпп Адамс

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

118

2. безпека та приватність в  інтернеті. кіберзлочинність

Сучасне суспільство дуже залежить від належного функціонування Інтернету. Це викликає багато питань щодо того, якою має бути ця взаємодія. Наприклад, чимало, як­

що не більшість соціальних зв’язків сучас­

на людина встановлює через Інтернет, що, у свою чергу, породжує проблему приватно­

сті в  мережі. Інтернет­сайти та служби, со­

ціальні мере жі збирають величезну кількість інформації про користувачів: що є  предме­

том пошуку в пошукових системах, які інте­

р нет­сторінки відвідують, які здійснюють покупки, де бувають, що вони вподобали в  соціальних мережах, їхні соціальні кон­

такти. Зібрані відомості використовують не лише з  метою покращення роботи сайтів, але й  для підготовки рекламних оголошень, які нібито мають якнайточніше відповідати запитам потенційного покупця. Також ці ві­

домості потрібні для збирання статистичних даних, що дають змогу ефективно створю­

вати медіапродукт, який відповідатиме очі­

куванням аудиторії.

Проте ці дані можна використовувати з метою маніпуляції суспільною свідомістю.

Добре вивчивши аудиторію, спеціалісти од­

ну й  ту саму думку подають у  різний спо­

сіб, щоб донести її до різних соціальних груп.

Іншою загрозою приватності є  безпека комунікації. Завжди є  ризик того, що лис­

тування — особисте чи пов’язане з роботою, навчанням  — може потрапити до вільного доступу як через умисні дії, так і  через не­

дбалість та необережність.

Значною проблемою є  питання авторсько­

го права в  Інтернеті. часто можна спостеріга­

ти, як будь­який новий медіапродукт поши­

рюють мережею без зазначення авторства, причому на певному етапі на цьому й  зароб­

ляють, у  той час як автор продукту не отри­

мує винагороди за свою інтелектуальну працю.

Поряд із тим чимало людей, позиціо­

нуючи себе в  Інтернеті, створюють так зва­

ний віртуальний образ, який досить часто не відповідає дійсності. Ці люди намагають­

ся пере нести свій інтернет­образ до реаль­

ного життя. Невда лість таких спроб поряд із неузго дженістю між реальним та вірту­

альним життям може стати причиною пси­

хологічного дискомфорту.

документ

із Посібника з  прав людини для  інтернет-користувачів

До зобов’язань держав поважати, захищати та підтримувати права людини належить і  нагляд за приватними компаніями. Права людини, які є  уні- версальними та неподільними, а  також пов’язані з  ними стандарти, мають переважну силу перед загальними вимогами та умовами, що висувають до інтернет-користувачів будь-які суб’єкти приват- ного сектору.

Інтернет є  суспільно важливим ресурсом.

Люди, спільноти, органи державної влади та при- ватні компанії здійснюють свою діяльність через Інтернет і  законно сподіваються на те, що мати- муть доступ до інтернет-послуг, які надаватимуть- ся без будь-якої дискримінації, за розумну ціну, а  також будуть безпечними, надійними та безпе- ребійними. Крім того, ніхто не повинен зазна вати неправомірного або безпідставного втручання в  реалізацію своїх прав та основоположних сво- бод під час користування Інтернетом. Користува- чі повинні мати підтримку для розуміння та ефек- тивної реалізації ними прав людини в  режимі онлайн у  разі обмеження або порушення їхніх прав та свобод.

?

Які зобов’язання має держава перед користу- вачами Інтернету?

документ українські правники про загрози приватності в  інтернеті Загрози для приватності можуть бути безпо- середніми та опосередкованими, відкритими та прихованими. До безпосередніх належать, напри- клад, хакерські атаки, шкідливе програмне забез- печення. До опосередкованих  — спостереження, спам, накопичення непрямої інформації. Відкрите втручання зазвичай помітне для користувача та має наслідки у  вигляді викрадення, пошкодження, зміни чи знищення інформації про особу. Прихо- ване втручання може залишатися непоміченим, во- но спрямоване на отримання інформації, маніпу- ляції з  нею, відкладені в  часі, можливу активність у  мережі від імені особи. Втручання до приватно- го життя призводить до матеріальної шкоди для особи (наприклад, зняття коштів із рахунка, купів- ля товарів чи оплата послуг онлайн, витрати на за- міну програмного забезпечення). Шкода може бу- ти також моральною, репутаційною (розміщення в публічному доступі відомостей особистого харак- теру, поширення неправдивої інформації від імені конкретної людини тощо).

?

Які види шкоди визначено в  цьому уривку?

ТеМа 5. ІНТеРНеТ

119

Людина здатна самостійно уникнути бага­

тьох загроз своїй приватності в Інтернеті. Перш за все, не варто свідомо розміщувати в  мере­

жі ту інформацію, яка може бути ви ко ристана зі шкодою для користувача. По­друге, со­

ціальні мережі пропонують широке поле для налаштувань конфіденційності та регулюван­

ня того, яку інформацію робити відкритою для загалу, а  яку  — ні. По­третє, загальна обачність, дотримання тих самих правил спілкування та взаємодії з  інформацією, що і  в  реальному житті, а  також уважність до конкретних порад з  інтернет­безпеки дозво­

лять уникнути певної кількості загроз.

Велику групу небезпек в  Інтернеті об’єд­

нує поняття кіберзлочинності. Так назива­

ються ті злочини, що здійснюються у  сфері інформаційних технологій. Це передусім по­

ширення шкідливого програмного забезпе­

чення (вірусів), злом паролів, крадіжки но­

мерів банківських карт та інших банківських реквізитів, фішинг (виманювання в користу­

вачів мережі персональних даних, у тому чис­

лі банківської інформації). Кіберзлочинністю є  й  поширення через Інтернет протиправної інформації (наклепу, матеріалів порнографіч­

ного характеру, матеріалів, що розпалюють міжнаціональну та міжрелігійну ворожнечу тощо), порушення авторських прав шляхом незаконного поширення інтелектуальної влас­

ності в  Інтернеті (піратство), а  також непра­

вомірне, шкідливе втручання в роботу різних комп’ютеризованих систем. Також до кібер­

злочинності відносять кібертероризм  — ви­

користання комп’ютерних мереж для плану­

вання й  підготовки терористичних актів та інших діянь, що загрожують суспільній без­

пеці. За здійснення цих злочинів українським законодавством, як і законодавствами інших країн, передбачена кримінальна відповідаль­

ність. У Національній поліції України діє Де­

партамент кіберполіції, завданням якого є бо­

ротьба з  кіберзлочинністю.

За словами правників, характерними ри­

сами кіберзлочинів є  те, що визначити сам факт їх здійснення не завжди можливо. Це робить кіберзлочини особ ливо небезпечни­

ми. часто їх наслідки пояснюються недба­

лістю або неуважністю користувачів; транс­

національністю  — для кіберзлодіїв не існує державних кордонів; нерозвиненістю зако­

нодавства та відсутністю у  правоохоронців багатьох країн належного матеріально­тех­

нічного забезпечення.

Правоохоронні органи з  протидії кібер­

злочинності пропонують кілька базових кро­

ків, виконання яких дозволить значно змен­

шити рівень кіберзагрози:

•

не звертати уваги на дзвінки й  текстові повідомлення про виграші з незнайомих номерів, ніколи не передзвонювати на них, не відправляти повідомлення;

•

не розміщувати надто детальну або та­

ку, що можна використати як компроме­

туючу, інформацію про себе та своїх близьких;

•

нікому не повідомляти реквізити своєї банківської карти, з  усіма питаннями звертатися безпосередньо до відділення банку;

•

встановити надійний антивірус і регуляр­

но проводити повну перевірку системи;

•

купувати тільки ліцензійне програмне забезпечення.

?

Чи руйнує Інтернет приватне життя?

цікаво знати

На думку відомого дослідника соціальних проб- лем сучасності М. Костельса, сьогодні людство пе- реживає інформаційно-технологічну революцію, найвагомішим наслідком якої стане формування

«мережевого суспільства». Завдяки Інтернету, що є  центральною ланкою цих перетворень, форму- ється нова культура віртуальної реальності. Вче- ний стверджує, що зараз «місцевості втрачають своє культурне, історичне, географічне значення та реінтегруються у функціональні мережі чи в образ- ні колажі, залучаючи до життя простір потоків, що замінює простір місць. Час — минуле, сьогодення, майбутнє  — можна програмувати так, щоб вони взаємодіяли одне з  одним у  будь-якому повідом- ленні… Це культура реальної віртуальності, де ви- гаданий світ є  вигадкою в  процесі її  створення».

?

Що дослідник розуміє як «культуру реальної віртуальності»?

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

120

3. Права людини та особливості захисту прав дитини в  інтернеті

Інтернет як місце, де людина проводить багато часу, має справу з  важливою інфор­

мацією, яка впливає на її соціальні зв’язки та психологічний стан. Тому міжнародні пра­

возахисні організації розробили низку актів, спрямованих на захист прав людини в інтер­

нет­середовищі. Так, 6 липня 2012 р. під час проведення 20­ї сесії Комітету з прав людини ООН було прийнято Резолюцію про сприяння та захист прав людини в  Інтернеті. У  тексті документа зазначалося, що всі права, які на­

лежать людям «офлайн», мають бути захи­

щені і  в  онлайн­режимі. Зокрема, це стосу­

ється права на свободу вираження поглядів та право на приватність. Згідно з  позицією Комітету, право вільно висловлювати свої думки та погляди має бути захищене без жод­

них перешкод незалежно від медіаресурсів та технічних засобів.

Також цим документом визначено, що основ ний принцип захисту приватних даних у  сучасних демократичних державах можна

звести до «таких двох по ложень: 1)  пріори­

тетним є  право особи розпоряджатися свої­

ми персональними даними; їх використання без дозволу власника тягне відповідальність згідно із законодавством; 2) для будь­кого, хто здійснює користування персональними даними фізичних осіб із їхнього дозволу, вста­

новлено відповідальність у разі умисного роз­

голошування цих даних третім особам (якщо тільки фізична особа не дала дозвіл на таке розголошування)».

Також Рада Європи у  2014 р. оприлюд­

нила Посібник із прав людини для користу­

вачів Інтернету, де йдеться про права люди­

ни в  мережі й  про можливі дії в  разі їх порушення.

Захист прав дитини в  Інтернеті, з  одно­

го боку, відбувається в  межах захисту прав людини загалом, але з  іншого, діти та під­

літки є  особливо вразливими до багатьох кі­

берзагроз. В  Україні значним напрямом за­

хисту прав дітей в Інтернеті стало створення Посилання  — це небезПечно

фінансові небезПеки

Не переходьте за посиланнями, позначками на фото від невідомих користувачів і  навіть ваших перевірених друзів, якщо вони викликають у  вас підозру. Перш ніж натиснути на поси- лання, перепитайте в  автора, чи це справді він надіслав вам його. В  іншому разі ви мо-

жете стати жертвою ві- русів або соціаль ної інженерії.

сПілкуйтеся лиШе

з  ПеРевіРеними контактами соціальні небезПеки

Уникайте незнайомців. Критично ставтеся до  публічної інформації, яку поширюють у  мере жі люди.

За  ширмою кумедних котиків може ховатися небезпечна особа, яка здатна вам нашкодити.

аналізуйте Повідомлення соціальні небезПеки

Уважно аналізуйте формат і  стиль спілкування з  вашими контактами. Пам’ятайте, що

неадекватні або інші підозрілі повідомлення від  знайомих, позначки

вас  на дивних фотографіях, можливо, означають, що акаунт знайомого зламали.

Ви  можете бути наступним!

тРолінг

соціальні небезПеки Не забувайте, що, принижуючи, ображаючи або  висміюючи ко- гось, ви граєте життям, а  може- те й  самі стати об’єктом цьку-

вання. Сприймайте спілкування в  соціаль них мережах так, ніби ви говорите віч-на-віч із Майком Тайсоном.

?

Наведіть приклади, що свідчать про небезпечність порушення зазначених норм.

ЗаХиСТ ПРаВ ЛюДиНи В  ІНТеРНеТ­СеРеДОВиЩІ

ТеМа 5. ІНТеРНеТ

121

переліків додатків, сайтів, ресурсів, які вод­

ночас будуть безпечними для дітей, а з іншо­

го  — задовольнятимуть їх потреби в  пошуку інформації, спілкуванні, навчанні, розвагах.

Нині провідні розробники світу пропонують

«дитячі» версії своїх додатків, що автоматич­

но фільтрують невідповідний контент (вміст).

Крім того, існує кілька рейтингових систем, які аналізують електронну продукцію та вста­

новлюють рекомендовані вікові обмеження, щоб не травмувати дитячу психіку.

Психологи та правники рекомендують до­

рослим, які виховують дітей, обговорювати теми кіберзлочинності та кібербезпеки, навча­

ти дітей, як уникати основних загроз в Інтер­

неті й  водночас не використовувати Інтернет для поширення злісних пліток, погроз та ху­

ліганських дій, вважають корисним обгово­

рення з  дітьми їх інтернет­друзів, інтенет­до­

звілля. Крім того, дитина сама має знати та застосовувати правила безпеки в Інтернеті: не спілкуватися з підозрілими людьми, не роз­

голошувати особисті дані (від точної адреси проживання й  номеру телефону до інформа­

ції про дорослих, їхні посади, рівень заробіт­

ку), не реєструватися на підозрілих сайтах та не завантажувати з  Інтернету контент, у  без­

пеці якого немає впевненості. У  будь­якому випадку безпека дітей в  Інтернеті є  спільним завданням дорослих та дітей.

?

У  чому полягає основний принцип захисту приватних даних у  сучасних демократичних державах?

заПитання та завдання

1. Яке місце належить Інтернету в  сучасному сус- пільстві?

2. Як Інтернет сприяє побудові демократичних суспільств?

3. Які загрози, що існують в  Інтернеті, ви можете назвати?

4. Складіть перелік правил безпечного користуван- ня інтернет-ресурсами.

5. Як існують види загроз приватності в  Інтернеті?

6. Як Інтернет вплинув на спілкування між людьми?

7. Які існують міжнародні документи, що стосують- ся захисту прав людини в  Інтернеті?

8. На кому, на вашу думку, лежить більша відпові- дальність за захист особистих даних в  Інтерне- ті  — на користувачах, на власниках, розроб- никах, технічному персоналі інтернет-ресурсів, провайдерах, державі загалом?

9. Яким є  місце соціальних мереж у  вашому житті?

Які їхні функції ви використовуєте найактивніше?

Як ви дбаєте про захист особистої інформації?

10. Поясніть, як ви розумієте епіграфи до теми. Із якими ви згодні, а  з  якими  — ні? Чому?

11. Напишіть есе на тему «Яку роль відіграє Інтер- нет у  моєму житті?»

висновки

Інтернет є  важливою частиною функціонування сучасного соціуму. У  той самий час значна частина людського спілкування відбувається за його допо- могою. Проте Інтернет не є  цілковито безпечним

місцем. Існують такі загрози, як можливість втрати цифрових даних, здобуття їх сторонніми особами та поширення поза бажанням власника. Тому обачність в  Інтернеті не є  зайвою.

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

122 ПРактичне заняття

створюємо шкільні медіа

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке мас­медіа?

2. Якими є  їхні функції в  соціумі?

3. Якою є  основна мета мас­медіа?

4. У  чому полягає відповідальність мас­медіа перед соціумом?

МЕТА:

„ набути досвіду створення медіапродукту на прикладі шкільної газети.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 1. Створити п’ять малих груп, які отримують різні завдання.

чотири групи впродовж тижня збирають і  готують інформа­

цію за певними напрямками  — навчання, поведінка, участь у  громадському житті й  відпочинок учнів свого навчального закладу. П’ята відіграє роль редакції, яка опрацьовує зібрані матеріали й  готує їх до друку.

2. Після випуску газети групи обговорюють, як працювали, із яки­

ми проблемами зіткнулися, чого навчилися, та оцінюють влас­

ну роботу.

ХІД РОБОТИ 1. Презентуйте створену газету.

2. Представте в  групах алгоритм роботи й  проблеми, які дове­

лося долати.

3. Обговоріть представлені презентації та оцініть роботу.

4. Сформулюйте узагальнювальні висновки відповідно до мети заняття.

ТеМа 5. ІНТеРНеТ

123

ПеРеВІРТе СеБе За ТеМОю

ПеРевіРте себе за темою 123

1. Як називається нагляд і  контроль держави за мас­медіа?

А реклама Б лобізм В цензура Г «джинса»

2. Як називають гарантовану державою можливість людини безпере­

шкодно висловлювати думки в  мас­медіа?

А свобода пересування Б свобода совісті В свобода слова Г свобода зібрань

3. Медіа  — це

А інструменти та засоби передачі будь­якої інформації з  будь­якою метою

Б відомості, що прийняті та усвідомлені споживачем і  визнані ним як важливі

В вид інформації, розрахований на масового споживача Г засоби поширення інформації для масового споживання

4. Що із запропонованого Не є  ознакою медіатексту?

А вторинність Б завершеність

В потокове виробництво Г колективне виробництво

5. Яка основна відмінність соціальної реклами від інших її видів?

А спрямованість на широкі кола населення

Б фінансується благодійними організаціями або державою В не розрахована на отримання прибутку в  кінцевому результаті Г створюється задля використання в  політичній боротьбі

6. Основоположним принципом якого підходу до пояснення свободи слова є  те, що людська гідність не може бути забезпечена без сво­

боди слова?

А ліберального Б утилітарного В позитивістського Г демократичного

7. Що з  наведеного нижче вважається головним принципом роботи професійного журналіста?

А виховування патріотичних громадян своєї країни

Б формування суспільної думки, корисної для загального блага В забезпечення читачів інформацією, що відповідає їхнім смакам

та очікуванням

Г надання читачам цінної, повної, достовірної інформації

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

124

8. Цензура в  демократичних суспільствах характеризується

А втручанням держави у  творчу діяльність митців задля недопу­

щення поширення небажаних для влади ідей

Б обмеженням поширення відомостей, що зображують владу в  не­

гативному світлі

В забезпеченням стабільності державного ладу поряд із дотриман­

ням прав і  свобод людини

Г існуванням системи обов’язкових дозволів, сертифікацій, ре­

єстрацій, ліцензій, які мають отримати мас­медіа для роботи 9. Як у  середовищі журналістів називають приховану рекламу?

А «джинса»

Б фейк В медіа Г маніпуляція

10. Якщо в  медіатексті активно використовують емоційно забарвлені слова, оцінні судження, заклики до конкретних дій, він є

А професійним Б неупередженим В маніпулятивним Г інформативним

11. Наявність чого з  переліченого в  медіатексті рекомендують вважати ознакою його достовірності?

А даних соціологічних досліджень Б двох або більше джерел інформації В коментарів експертів

Г цитат з  офіційних документів

12. Доступність із найвіддаленіших куточків планети до єдиного інфор­

маційного простору найповніше забезпечує А реклама

Б преса В телебачення Г Інтернет

взаємодія громадян

і  держави в  досягненні суспільного добробуту

Розділ VI

1. економіка як задоволення потреб людини

Історично для людства праця була й  залишається головним засобом забезпечення свого існування та основою господарської діяльності людей. У  процесі господарської діяльності між людь­

ми виникли взаємини, які дали можливість забезпечувати себе всім необхідним, покращувати добробут більш ефективними ме­

тодами. Систему відносин із використання ресурсів у  господар­

ській діяльності почали називати економікою. Також економі- ка  — це наука про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, об­

мін, збут і  споживання товарів та послуг.

У першому розділі вже згадувалося про те, що людина має ієрархію потреб, яку відомий американський соціолог абрагам Маслоу запропонував зображати у  формі піраміди. Нагадаємо, що в основі такої піраміди перебувають фізіологічні потреби в про­

дуктах харчування, одязі, житлі, відтворенні роду. Наступний рівень — потреба в безпеці, захист від негативних зовнішніх чин­

ників (посягання на свободу та життя) і  від соціальних проблем (від безробіття, злиднів тощо). Третій і  наступні рівні стосують­

ся взаємодії людини й  суспільства  — потреба в  доброзичливому спілкуванні, самовираженні, визнанні.

Усі потреби можна виділити в  певні групи, тобто здійснити класифікацію потреб. Така класифікація може бути прове­

дена за різними критеріями. Очевидним є  поділ потреб люди­

ни на фізичні, або матеріальні (у  їжі, одязі, житлі, предме­

тах побуту), та духовні (в  освіті, творчості, естетичній насолоді тощо).

Якщо  ж за критерій взяти, кого стосуються і  як задовольня­

ються потреби, то можна виділити особисті (індивідуальні), гру- пові (колективні) та суспільні потреби. Наприклад, задовольни­

ти потребу в  їжі та одязі людина може індивідуально; груповою може бути потреба учнів класу перемогти на конкурсі; суспіль­

ною потребою може бути чисте й  безпечне довкілля.

За ознакою часу потреби можна поділити на поточні та пер- спективні. Так, наприклад, для певного учня середньої школи потреба мати підручник з економіки є поточною, а, скажімо, при­

дбання власного автомобіля  — перспективною потребою.

Потреби завжди усвідомлені людиною, їм надається конкрет­

не змістове забарвлення, пов’язане зі своєрідністю цієї люди­

ни.  Поміж чинників, що впливають на формування потреб, ПРигадайте

1. Що таке піраміда Маслоу?

Як вона класифікує потреби лю- дини?

2. Якою є  роль праці у  станов- ленні людини?

Великі нації ніколи не стають бідними через марнотратство і  нерозсудливість приватних осіб, але вони нерідко бідніють через марнотратство й  нерозсуд- ливість державної влади.

Адам Сміт Турбота про задоволення потреб має таке  ж значення, як і  турбота про наше життя й  наш добробут; вона є  найважливішою з  усіх людських прагнень.

Карл Менгер Я завжди стверджував, що закони економіки  — це закони життя.

Герберт Саймон У всі часи люди не знали, чого вони хочуть, до тих пір, поки їм це не покажеш.

Стів Джобс

тема 1. завдання економіки

Потреби  — прояв необхід- ності мати певні блага, ба- жання володіти ними, відчут- тя нестачі, якщо бажання залишається незадоволеним.

In document (1)(2)УДК Г51 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від Видано за рахунок державних коштів (сторінка 117-126)