• No results found

РОЗДІЛ IV. ДЕМОКРАТИЧНЕ

Тема 5. Школа — простір демократії

1. Шкільна громада та шкільне самоврядування (учнівське, учительське, батьківське)

Одним із визначальних чинників соціалізації індивіда виступає школа. Це стало можливим завдяки тому, що в  сучасному суспіль­

стві шкільна освіта для всіх доступна й  обов’язкова. через систему взаємодії вчителів та учнів молодь ознайомлюється з  накопичени­

ми в  суспільстві знаннями, духовними надбаннями й  соціальним досвідом. Школа дозволяє дитині навчатися, використовувати влас­

ні індивідуальні ресурси й  можливості, орієнтуватися в  основних видах суспільно корисної діяльності й  підготуватися до виконання суспільних обов’язків. Учителі, учні та їхні батьки об’єднані у шкіль- ну громаду. Завданням шкільної громади є  взаємовигідна співпра­

ця заради підготовки учнів до дорослого життя поза межами на­

вчальних планів. активна участь учнів у  житті шкільної громади допоможе їм набути корисних соціальних навичок. Також така фор­

ма спів праці передбачає спільну відповідальність за освітні успіхи.

Однією з  можливих для учнівської молоді форм участі в  жит­

ті шкільної громади є шкільне самоврядування. Завдяки йому во­

на має можливість впливати на розвиток свого навчального закла­

ду й  одночасно набувати необхідних у  майбутньому соціальних навичок  — співпраці з  іншими людьми, уміння знаходити спіль­

ну мову, розв’язання конфліктних ситуацій, об’єднання осіб із різ­

ними поглядами для досягнення спільної мети, уміння почути іншого та прийняти його позицію, якщо вона об’єктивно краща для спільної справи, тощо.

Шкільне самоврядування сприяє усвідомленню того правила, що те, яким є  й буде навколишній світ, залежить від самої люди­

ни, і  ніхто за неї не змінить його на краще. Діяльність у  громаді сприяє також тому, що в  людській спільності виділяються й  фор­

муються особи з якостями лідерів. Небезпідставно в багатьох сучас­

них розвинених демократичних країнах активна участь у  діяльно­

сті органів самоврядування своїх навчальних закладів вважається одним із визначальних чинників формування особистості майбут­

ніх громадсько­політичних діячів у  демократичному суспільстві.

В об’єднаннях різних людей вони завжди необхідні для того, щоб цей колектив міг працювати, підпорядковуючись спільній ме­

ті, якою у  школі є  організація навчання. У  ній беруть участь усі учасники шкільної громади  — учні, батьки, учителі.

?

Якою є  мета існування шкільного самоврядування?

ПРигадайте

1. Що таке соціальні ролі?

2. Що ви знаєте про шкільне само врядування у  своєму на- вчальному закладі?

Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя.

Адольф Дістервег Школа  — це майстерня, де формується думка мо- лодого покоління, треба міцно тримати її в  руках, якщо не хочеш випустити з  рук майбутнє.

Анрі Барбюс Після хліба найважливіше для народу  — школа.

Жорж Жак Дантон Метою школи завжди має бути виховання гармо- нійної особистості, а не спеціаліста.

Альберт Ейнштейн

ТеМа 5. ШКОЛа — ПРОСТІР ДеМОКРаТІЇ документ

87

із висловлювань учителів шкіл, які в  організації навчання використовують

ідею побудови шкільної громади Поєднання учнів, сім’ї та вчителів у єдину гро- маду дозволяє створити в школі атмосферу безпе- ки та турботи, а  це значно покращує поведінку та результати навчання, дозволяє оперативніше реа- гувати на проблеми, які виникають, і створює спри- ятливі умови для повного розкриття потенціалу особистості та її самореалізації.

?

Чи погоджуєтеся ви з  такою позицією? Спро- буйте навести приклади зі шкільного життя, які  б підтверджували або спростовували її.

2. Принципи та цінності учнівського самоврядування. моделі

учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування може набува­

ти різних форм. Це можуть бути і  зібрання учнів у межах одного класу чи паралелі, і так звані шкільні учнівські парламенти, які оби­

рають на загальношкільних виборах. Завдан­

ням учнівського самоврядування є  організа­

ція різних сфер навчаль ного процесу. Вибір моделі учнівського самоврядування залежить від бажання та ініціа тиви шкільної громади та розмірів учнівського колективу. Незалеж­

но від моделі важливим принципом учнів­

ського самоврядування є дотримання схеми:

ви придумали — ви зробили — ви оцінили.

Тобто учнівство має бути самостійним в  об­

говоренні питань та ухваленні рішень. Та­

ким чином, кожен учасник має усвідомити власну відповідальність за успіх спільної справи.

Існування учнівського самоврядування не означає виключення із цього процесу вчи­

тельства і батьківства. Вони можуть ділити­

ся інфор мацією щодо принципів організації самоврядування, механізмів ухвалення та втілення рішень, правил формулювання обго­

ворення питань і  проблем, передавати до­

свід попередників, знайомити учнівство з уже існуючими традиціями шкільного самовря­

дування.

Іншим принципом учнівського самовря­

дування є те, що залучені до нього особи ма­

ють сприймати його як частину особистого життя, а  не як нав’язаний тягар чи обов’я­

зок. Хоча варто намагатися залучати якнай­

більше учнів до самоврядування, ця участь має бути перш за все добровільною, а  фор­

мування органів самоврядування мусить по­

чинатися з  учнівської ініціативи.

?

Якими є  принципи учнівського самовряду- вання?

3. взаємодія учнівства, учительства, батьківства і  шкільної адміністрації в  організації шкільного життя. урядування та управління школою

У 1987 р. в  Ізраїлі було засновано шко­

лу, де за кожне рішення, що стосувалося на­

вчальної програми, голосували учнівство, учительство і батьківство. Ця школа першою у  світі назвала себе демократичною. Учнів­

ство отрима ло можливість вибирати, що і як

вони хочуть вивчати. Демократичне само­

врядування забезпечило для цього можли­

вості й  механізми.

Така модель швидко почала поширюва­

тись у  СШа та європейських країнах. Сьо­

годні вона передбачає, що всі питання шкіль­

документ

Приклади функцій учнівського самоврядування, запропоновані вчителями

Участь у складанні плану роботи школи на но- вий навчальний рік;

проведення соціологічних досліджень із проб- лем життєдіяльності учнівських колективів;

забезпечення порядку, організація чергуван- ня в  школі, у  класі;

участь у  проведенні педагогічних нарад, на яких розглядають питання життєдіяльності уч- нівських колективів;

організація дозвілля учнів: підготовка й  про- ведення конкурсів, творчих свят, змагань;

проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій;

організація дозвілля на перервах;

організація роботи з  благоустрою школи та шкільної території;

організація роботи зі збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників, із до- тримання санітарно-гігієнічних вимог та само- обслуговування;

організація літнього відпочинку учнів.

?

Які із цих функцій ви вважаєте доречними для  учнівського самоврядування, а  які  — ні?

Чому?

РОЗДІЛ IV. ДеМОКРаТичНе СУСПІЛьСТВО Та ЙОГО ЦІННОСТІ

88

ного життя  — від організації навчального процесу до стилю одягу й  меню у  шкільній їдальні — вирішують колегіально. Головний принцип життя демократичної школи перед­

бачає кілька складових:

виникає проблема, що потребує вирі­

шення;

формується загальна воля до прийняття рішення;

альтернативи обговорюють учні, батьки, адміністрація та вчителі;

рішення приймаються на загальних збо­

рах або органом самоврядування, де пред­

ставлені позиції всіх «фракцій»;

адміністрація та вчителі виступають рад­

никами й  рівноправними учасниками прийняття рішень.

?

Існування яких із перелічених принципів де- мократичної школи особисто ви вважаєте можливим у своїй школі, а яких — ні? Чому?

Що, на вашу думку, необхідно було  б зміни- ти для втілення їх у  життя?

4. Школа й  місцева громада

Співпраця школи й  місцевої громади пе­

редусім передбачає ознайомлення учнівства із принципами роботи місцевого самоврядуван­

ня. Це допоможе зрозуміти, як влаштоване управління їх населеним пунктом і яку участь вони зможуть узяти в  ньому в  майбутньому.

Учнівство самостійно або разом з  учи­

тельством та батьківством може створювати й  долучатися до нескладних ініціатив: до­

сліджувати минуле свого краю, пам’ятки, туристичні цікавинки, влаштовувати акції з  прибирання, проводити відкриті шкільні заходи (творчі вечори, концерти, ярмарки тощо) або долучатися до їхньої організації місцевою громадою.

?

Як пов’язана школа із життям місцевої гро- мади?

заПитання та завдання 1. Що таке шкільна громада?

2. Яке місце посідає школа в  соціалізації інди- віда?

3. Як шкільне самоврядування пов’язане з побудо- вою громадянського суспільства?

4. Якою є  роль учителів в  учнівському само- управлінні?

5. Які принципи учнівського самоуправління ви можете назвати?

6. Підготуйте онлайн-проект учнівського само- врядування.

7. Як ви розумієте зміст епіграфів до теми?

8. Існує жарт, що в  школі є  три переваги: вихідні, канікули і  друзі. Якими є  переваги школи осо- бисто для вас? Поясніть свою точку зору.

9. Складіть перелік рис, які, на вашу думку, повинна мати сучасна школа. Обґрунтуйте їх необхідність.

10. Напишіть есе на тему «Якою є  школа, де я  на- вчаюся, залежить від мене».

11. За допомогою пошукових систем знайдіть в  Ін- тернеті інформацію про успішні українські й  за- рубіжні приклади застосування моделей учнів- ського самоврядування. Результати подайте у  вигляді повідомлення або презентації.

Учениці старших класів проводять уроки в  день самоврядування. У  цей день учні виконують обов’язки вчителів та адміністрації школи

?

Як проведенняднів самоврядування у шко- лах сприяє налагодженню співпраці між учителями та учнями?

1. свобода асоціацій

Свобода асоціації, а  саме таку назву має право на об’єднан­

ня громадян у  міжнародному законодавстві, означає право на об’єднання громадян для спільних дій і  досягнення спільної ме­

ти на умовах дотримання певних правил поведінки (корпоратив­

них норм). Таке об’єднання гарантоване як Конституцією Украї­

ни, так і  міжнародними правовими актами.

Основним актом законодавства України, який регулює питан­

ня створення та діяльності формальних об’єднань громадян, ви­

значає їхні права, встановлює порядок нагляду та контролю за їх­

ньою діяльністю тощо, є Закон України «Про об’єднання громадян».

Згідно з  ним, об’єднання громадян незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) можуть бути двох основних видів. Перший: політична партія — об’єднання прихильників пев­

ної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які ма­

ють головною метою участь у виробленні державної політики, фор­

муванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування й  представництво в  їхньому складі. Другий: громадська організа­

ція  — об’єднання для задоволення та захисту своїх законних со­

ціальних, економічних, творчих, вікових, національно­культурних, спортивних та інших інтересів.

Про обмеження права на свободу асоціацій ідеться безпосе­

редньо у  статті 36 Конституції України, відповідно до якої такі обме ження можуть бути встановлені, по­перше, тільки законом, і, по­друге, лише в інтересах національної безпеки та громадсько­

го порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і  сво­

бод інших людей.

Крім того, у статті 37 Конституції України уточнюється: «Утво­

рення і  діяльність політичних партій та громадських організа­

цій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію неза­

лежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності дер­

жави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, ра­

сової, релігійної ворожнечі, посягання на права і  свободи люди­

ни, здоров’я населення  — заборонено. Політичні партії та гро­

мадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускаються створення і діяльність організаційних структур по­

літичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконав­

чих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, До молодих людей не можна ставитися зверхньо. Цілком імо- вірно, що, ставши дорослими, вони стануть видатними людьми.

Конфуцій Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтеся, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо.

Любомир Гузар Будь-яка круча в  юності легка.

Джордж Байрон

тема 6. дитячі й  молодіжні