• No results found

Установіть відповідність між складними синтаксичними конструкціями й їх типами

Складне реченняСкладнеречення

9. Установіть відповідність між складними синтаксичними конструкціями й їх типами

1) сурядний і підряд- ний зв’язок;

2) безсполучниковий і підрядний зв’язок;

3) безсполучниковий і сурядний зв’язок;

4) безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

А Пише брат мені з села, що трава вже проросла, та північ- ний вітровій холодить листочки їй (О. Лупій).

Б Орлиця вчить у небо своїх дітей злітати, і перший крок зро- бити дитя навчає мати, навчає батько сина кохатися в труді (З підручника).

В І хоч як мені привітно, та щемить душа сама: я ще літо, я ще літо, а в батьків уже зима (А. Демиденко).

Г Коли працюєш – час біжить, коли чекаєш – не спішить (На- родна творчість).

§ 28. Твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему

Вправа 162. І. Прочитайте текст. Зверніть увагу на лексику, яку використо- вує автор. Знайдіть у ньому ознаки публіцистичного стилю.

БУТИ ЛЮДИНОЮ

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.

Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.

Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.

У моєму розумінні, бути людиною це значить виховати в собі високі моральні якості.

Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.

Я переконуюсь у тому, що в кожної людини є своя мораль.

І саме від неї залежить, якою буде людина.

Мені у світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, передусім, мої батьки це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньо відомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.

Я гадаю, що справжня людина це хороший друг, здатний прийти на допомогу, визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.

Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей.

І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркома- нія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною це значить бути хорошою людиною.

Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до

своєї сім’ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей.

Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто пере- хожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.

Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викли- кають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі зразковий працівник, а вдома деспот, який тероризує всю сім’ю; у шко- лі сумлінний учень, а вдома ледар, який і ложки за собою не помиє.

А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і в малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною».

Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли...» (За матеріалами сайту www.ridna-mova.

com.ua).

ІІ. За зразком тексту «Бути людиною» напишіть твір на одну з тем: «Від кого залежить наше майбутнє?»; «Ідеальна родина»; «Кохання: реальність чи вигадка?»; «Яке суспільство можна вважати справді демократичним?»;

«Вільна тема».

§ 29. Конспектування як різновид стислого переказу почутого

Вправа 163. Прочитайте уважно текст. Зверніть увагу на поради, викла- дені в ньому.

У роботі з текстами досить часто вдаються до конспектуван- ня, яке акцентує увагу на короткому, але точному відображенні тексту.

Конспект – скорочений запис певної інформації, що дає змогу його авторові одразу чи через деякий час із необхідною повнотою відновити інформацію. Обов’язково докладно фіксу- ють найбільш суттєві думки автора із зазначенням сторінок у тексті-оригіналі.

Конспект слугує для збереження основного змісту роботи.

У ньому викладено лише думки автора роботи, яку конспек- тують, мета його – глибоко осмислити інформацію і подати її адекватно, стисло та в зручній для подальшого використання письмовій формі. Складання конспекту мобілізує увагу, допома- гає виокремити головне в тексті. Коли людина має намір щось записати, вона читає більш уважно, тим паче, що чергування

читання із записуванням підвищує працездатність і зменшує втому. Конспектування – це певною мірою контроль сприй- няття матеріалу: не розуміючи прочитаного, почутого, важко виокремити і записати основну думку. Записи полегшують запам’ятовування, оскільки записаний навчальний матеріал краще фіксується в пам’яті.

Під час читання чи прослуховування тексту (промови, доповіді, виступу) для конспектування звертається увага на опорні (ключові) слова, ті інформаційні центри, що мають найбільше смислове навантаження (так звані «вузлики на пам’ять»). Вибір ключових моментів залежить від мети та зав- дань конспектування, власних знань у цій галузі, особистих зацікавлень, можливостей пам’яті тощо. Зміст першоджерела передають: а) своїми словами; б) цитатами з першоджерела;

в) своїми словами і цитатами.

Конспектуючи, залишають певну частину сторінки (це може бути половина аркуша або широке поле) для запису власних думок, оцінки законспектованого. Використані цитати супро- воджують вказівкою на відповідну сторінку першоджерела.

Текст конспекту оформлюють довільно; на відміну від тез, крім основних положень, конспект містить фактичний матеріал.

Для конспектування використовуються такі способи викладу матеріалу: опис, оповідь, міркування. За обсягом конспект не перевищує третини первинного тексту.

Способи фіксації відомостей можуть бути різними: мовними (виділення ключових слів, фраз, повний детальний запис); по- замовними (план, схема, таблиця, виділення ключових понять підкресленням чи кольором).

Стислий конспект передає в узагальненому вигляді найсут- тєвішу інформацію тексту, а докладний (розгорнутий) – містить також відомості, які конкретизують, мотивують, деталізують основні положення тексту у формі доведень, пояснень, аргу- ментів, ілюстрацій тощо.

Не усякий короткий запис є конспектом, бо конспект – це системне, логічне, зв’язне об’єднання плану, виписок, тез.

Авторські конструкції, цитати в конспекті залишають без змін. Аналітичний запис прочитаного передбачає перероб- лення первісного тексту шляхом трансформації більших мовних одиниць у менші: зміст словосполучення передають словом, зміст речення – словосполученням, складне речення замінюють простим тощо. Формулювання, думки треба викла- дати стисло, переказуючи своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, уникаючи повторень. Важливо

не припускатися під час запису орфографічних, лексичних, граматичних помилок.

Для швидкості та зручності в конспекті можна вживати ско- рочені слова, абревіатури. Однак зловживати скороченням слів не варто, а якщо й скорочувати їх, то за загальними правилами, наприклад: рр. – роки, р. – рік, с. – сторінка, табл. – таблиця, ін. – і таке інше. Часто повторювані в конспекті терміни можна умовно позначити першою великою літерою, наприклад: Р – речення; ДС – ділове спілкування; К – конспект.

Під час слухання лекції (доповіді, повідомлення тощо) важливо синхронно переробляти зміст почутого, максимально скорочуючи інформацію, але без втрати головного і цінного в ній. Для цього потрібно:

– нове записувати якнайточніше та найповніше;

– ті частини речень, які фіксують відоме, записувати ско- рочено;

– слухаючи, обов’язково зберігати актуально значуще в кожному блоці інформації;

– уникати дублювання фраз (За матеріалами сайту westudents.com.ua).

Вправа 164. І. Прослухайте текст у виконанні вчителя. Законспектуйте його, трансформуючи більші мовні одиниці в менші, використовуючи ско- рочення слів і словосполучень.

ЕТИКА КОРИСТУВАННЯ МОБІЛЬНИМ ЗВ’ЯЗКОМ Знання і виконання правил мобільного етикету – це ознака вихованості та високої культури спілкування абонента мобіль- ного зв’язку, вміння гармонійно поєднувати особисту свободу та повагу до інтересів тих, хто вас оточує.

Намагайтеся вимикати мобільний телефон там, де є застереження «Будь ласка, вимкніть Ваш мобільний телефон», наприклад, у літаках чи в медичних закладах.

Пам’ятайте, що треба переводити свій мобільний теле- фон у режим «без звуку» або користуватися послугою «Голосова пошта» у театрах, музеях, на виставках, у кінотеатрах. Ваш мобільний телефон не порушить дійство несподіваним гучним сигналом (рингтоном).

Оберіть такі рингтони, які будуть приємні Вам і водночас не турбуватимуть Ваше оточення. Уникайте встановлення та- ких рингтонів на свій мобільний телефон, які можуть образити чи збентежити інших людей.

Установіть мінімальну гучність сигналу мобільного теле- фону, коли відпочиваєте разом з іншими людьми, наприклад, у ресторані чи кафе.

Сідаючи за кермо, вимкніть гучність телефону і не відволікайтеся на дзвінки та телефонні розмови – це робить поїздку безпечнішою.

Якщо під час вистави або в бібліотеці Вам терміново необхідно написати текстове повідомлення, вимкніть сигнали клавіатури.

Перебуваючи в офісі, не забувайте брати з собою мо- більний телефон, навіть коли залишаєте своє робоче місце ненадовго.

У громадських місцях: магазинах, транспорті, ліфті тощо намагайтеся розмовляти по мобільному телефону мак- симально тихо та коротко, щоб не заважати іншим своїми розмовами.

Перебуваючи в бібліотеці, переведіть Ваш мобільний телефон у режим «без звуку», а за необхідності відповісти на дзвінок розмовляйте неголосно і по суті справи.

Некоректно використовувати чужі мобільні телефони для своїх потреб і повідомляти чужі мобільні номери третім особам без дозволу.

Тестувати власний телефон на гучність рингтонів краще вдома, а не в громадських місцях.

Фотографуючи або знімаючи відео на свій мобільний, поважайте приватне життя інших людей. Запитайте дозволу, перш ніж когось фотографувати або знімати.

Сучасні моделі телефонів фіксують номери, з яких зро- блений виклик, і повідомляють своїх власників про пропущені

дзвінки. Якщо Вам не відповіли негайно, не треба повторюва- ти виклик, наберіться терпіння й чекайте, коли Ваш абонент зможе передзвонити.

Небажано дзвонити людині стосовно робочих питань на мобільний телефон у її вільний час, а саме до початку чи після завершення офіційного робочого дня, а також у вихідні та свята.

На особисті дзвінки також існують обмеження – до 9-ї ранку та після 22-ї вечора телефонувати не варто. Якщо все ж постала необхідність порушити ці правила, краще попросити вибачен- ня та запитати про можливість говорити з Вами, а розмовляти недовго й за суттю.

Поважайте право людини на особисте життя – не читай- те текстові повідомлення й не переглядайте список дзвінків у чужому телефоні без дозволу.

Розкажіть про мобільний етикет друзям (За матеріала- ми сайту www.kyivstar.ua).

ІІ. Зачитайте свої конспекти. Вони однакові чи відрізняються? Як ви дума- єте, чому? Свою думку поясніть. З’ясуйте, чий конспект більш зручний і зрозумілий.

Видиконспектів

Плановий конспект укладається за попередньо складеним планом статті, книжки, лекції. Кожному питанню плану відповідає якась частина конспекту:

менш зрозумілі пункти вимагають детальнішого висвіт- лення. Якість такого конспекту цілком залежить від якості складеного плану. Він лаконічний, простий за формою, але за ним не завжди легко відтворити прочитане, почуте.

Текстуальний конспект – це конспект, укладений переважно з цитат, це джерело дослівних висловлювань автора. Текстуальні виписки можуть бути пов’язані між со- бою низкою логічних переходів, супроводжуватися планом і включати окремі тези у викладі особи, яка конспектує. Такий конспект доцільно використовувати під час опрацювання наукових публікацій.

Вільнийконспект – це поєднання виписок, цитат, тез.

Він вимагає глибокого осмислення матеріалу, великого й активного запасу слів, уміння самостійно чітко і лаконічно формулювати основні положення, уміння використовувати всі типи запису: плани, тези, виписки, цитати тощо.

Тематичнийконспект укладається на одну тему, але за декількома джерелами. Специфіка такого конспекту полягає

в тому, що, висвітлюючи загальну тему за низкою праць, він може не відображати змісту кожної з них зокрема. Тематич- не конспектування дає змогу всебічно проаналізувати різні точки зору на одне й те ж питання.

Вправа 165. І. Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність.

Які терміни вжито в тексті?

ВІРТУАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ

Наприкінці XX століття завдяки розвитку комп’ютерних технологій з’явився ще один засіб спілкування – так зване вір- туальне спілкування. Це спілкування з віртуальним співроз- мовником у віртуальному просторі за допомогою електронних засобів.

Завдяки комп’ютеру людина освоює новітні електронні засоби інформації та навчилася діяти в умовах відкритої комунікації. Глобального рóзмаху набуває проникнення ін- формаційних технологій у повсякденний побут людей. Сьо- годні можна отримати доступ до мільйонів документів, лише натиснувши кілька разів на кнопку «миші». Інтернет дав змогу людині значно розширити межі свого спілкування. За дослідженнями спеціалістів, 91 % користувачів використовує цю мережу саме для спілкування. Інтернет сприяє розвитку особистості, її включенню у процес спілкування навіть тоді, коли в реальному житті людині доводиться долати певні бар’єри для спілкування.

Віртуальне спілкування має певні особливості, а саме:

1) спілкування, опосередковане комп’ютером, відбувається анонімно. Коли хтось надсилає повідомлення в мережу, його можуть читати всі і відповідати на нього. Можна приєднатися до чужої розмови, а можна розпочати свою;

2) втрачають своє значення невербальні засоби спілкування.

Фізична відсутність учасників взаємодії призводить до того, що справжні почуття можуть приховуватися або спотворюватися.

Тому в Інтернеті легше вести серйозну розмову; можна спілку- ватися з тією людиною, яка б при зустрічі могла не сподобатися,

скажімо, через зовнішність; люди рідше ображаються. Можна спілкуватися з людьми незалежно від їхнього віку, статі, стату- су тощо, тобто зникає низка бар’єрів, які заважають взаємодії;

3) спілкуючись, можна створювати будь-який образ, ви- даватися ким завгодно, оскільки обмежень, характерних для матеріального світу, в Інтернеті не існує. Анонімність розширює можливості для самопрезентації людини, дає змогу створюва- ти яке завгодно уявлення про себе. У цьому контексті навіть можна говорити про «віртуальну особистість». Вона має ім’я, часто – псевдонім, а її реальне «Я» суттєво відрізняється від створеного віртуального образу. Крім того, взаємодія тут має свої особливості, а саме: попередня невизначеність; унікальність для кожного роду взаємодії; а також існування тільки протягом самої взаємодії.

Психологічні особливості віртуального спілкування в Інтер- неті стали предметом наукових досліджень порівняно недавно.

Науковці виокремлюють такі основні функції віртуального спілкування: обмін інформацією, взаємодія з метою вирішення будь-яких проблем, розвиток особистості, підвищення освітнього рівня, навчання.

Звичайно, для того, щоб мати швидкий доступ до інформації в будь-якій частині земної кулі, можливість одночасної роботи в системі багатьох користувачів, необхідно дотримуватися куль- тури спілкування у всесвітній мережі. Вона передбачає такі компоненти: культуру подання інформації; культуру сприй- мання та користування інформацією; культуру використання нових інформаційних технологій тощо. Для співтовариства, яке формується завдяки Інтернету, сама мережа є інструментом спілкування. І ефективність цього спілкування, його вплив на людину залежать від дотримання всіма учасниками етичних і психологічних правил.

Користувачі Інтернету іноді стикаються з певною суперечні- стю. Інтернет – це середовище, в якому декларується абсолютна свобода, повна демократія, тут кожний має право голосу і досту- пу до інформації. А якщо це так, то дехто вважає за можливе робити в Інтернеті все, що завгодно, тим паче, що ці дії можуть бути анонімними. Анонімний характер спілкування у вірту- альному середовищі певним чином нівелює систему традицій, правил, цінностей, що склалися історично і характеризують приналежність особистості до будь-якої співдружності, як-от: на- ція, клас або релігійна конфесія. Тут не треба жестикулювати, змінювати тон. Співрозмовники бачать на екрані тільки слова.

Коли ведеться розмова електронною поштою або в конференції,

легко можна помилитися в тлумаченні слів одне одного. На жаль, під час розмови у віртуальному просторі іноді забувається, що адресат теж людина, зі своїми почуттями і звичками. І ще одне. Пам’ятайте, що інформація, яка передається у віртуаль- ний простір, фіксується і може зберегтися, а потім повернутися і зашкодити тому, хто її надіслав, і вплинути на цей процес можливості вже не буде.

Віртуальне спілкування має свою, віртуальну, структуру, свої правила і навіть свої традиції. Тут спілкування відбува- ється у режимі реального часу, як за «живої розмови», але за допомогою клавіатури. Але те, про що говорять двоє людей, можуть бачити і читати десятки інших. На жаль, підключив- шись до якогось каналу, можна прочитати будь-яку дурницю, хуліганські вислови тощо. Водночас людина, яка поважає себе та інших, і в тому середовищі, де ніхто її не бачить, спілкуючись з іншими, дотримуватиметься етичних норм і принципів.

ÏÐÀÂÈËÀ ÌÅÐÅÆÅÂÎÃÎ ÅÒÈÊÅÒÓ

1. Пам’ятайте, що Ви розмовляєте з людиною. Не кажіть іншим те, чого не хочете почути від них самі. Поставте себе на місце людини, з якою розмовляєте. Відстоюйте свої погляди, але не ображайте тих, хто навколо Вас. Не забувайте про головний принцип мережевого етикету: до мережі долучаються реальні люди. Будьте терплячі й чемні. Не вживайте ненормативну лексику, не розпалюйте конфлікт заради самого конфлікту.

2. Дотримуйтесь тих самих стандартів поведінки, що й у ре- альному житті. Зіткнувшись із проблемою етичного характеру в кіберпросторі, уявіть, що Ви в реальному житті.

3. Пам’ятайте, що Ви перебуваєте у віртуальному просторі.

Якщо Ви вирішили втрутитися в якусь дискусію, подумайте, чи не зашкодите іншим. Опинившись у новій ділянці віртуального простору, спочатку «озирніться». Витратьте час на вивчення ситуації, «послухайте», як і про що говорять люди. Тільки після цього приєднуйтесь до розмови.

4. Поважайте час і можливості інших. Надсилаючи лист на електронну пошту або повідомлення до конференції, ви претен- дуєте на відповідь, тобто на чужий час. Отже, Ви відповідаєте за те, щоб адресат не витратив цей час даремно. Пам’ятайте про пропускну спроможність каналу, через який відбувається зв’язок. Перед тим, як Ви надішлете свій лист, поміркуйте, чи справді він потрібен адресату. Якщо вагаєтесь, поміркуйте двічі, перш ніж надіслати повідомлення.

5. Залишайтеся особистістю. У мережі (наприклад, у кон- ференціях) Ви можете зустрітися з тими, кого ніколи б не

зустріли в реальному житті, і ніхто не осудить Вас за колір шкіри, волосся, за вашу вагу, вік чи манеру одягатися. Однак Вас оцінюватимуть з точки зору того, як Ви пишете. Отже, грамотність відіграє важливу роль. Крім того, переконайтесь, що Ваші послання зрозумілі й логічні.

6. Допомагайте іншим всюди, де можете це зробити. Ставте запитання, спілкуючись у віртуальному просторі. Чому це ефек- тивно? Тому що Ваші запитання читатимуть багато людей, які, можливо, знають на них відповідь. І навіть якщо кваліфіковану відповідь дадуть тільки декілька осіб, загальний обсяг знань у мережі збільшиться. Обмін досвідом в Інтернеті – захоплююче заняття.

7. Не втручайтеся в конфлікти й упереджуйте їх. Мережевий етикет проти злісних послань, якими іноді обмінюються деякі учасники дискусії.

8. Не зловживайте своїми можливостями. Деякі люди у віртуальному просторі почувають себе професіоналами. Воло- діючи повнішими і глибшими знаннями чи більшими повно- важеннями, вони автоматично одержують перевагу. Однак це не означає, що такою перевагою можна користуватися.

9. Навчіться пробачати іншим їхні помилки. Коли хтось припускається помилки – будь це помилка в слові, безглузде запитання чи невиправдано розлога відповідь, – ставтеся до нього поблажливо. Якщо у Вас гарні манери, це ще не озна- чає, що Ви маєте право нав’язувати їх усім іншим. Якщо ж Ви вирішили звернути увагу користувача на помилку, зробіть це коректно й краще в приватному листі.

10. Поважайте право на приватне листування, не читайте чужі листи.

Ділові люди вважають Інтернет потужним засобом вирішен- ня ділових проблем, ефективним інструментом провадження бізнесу. І якщо організація оплачує послуги Інтернету, то його не варто використовувати для читання анекдотів, ігор тощо.

Політика користування всесвітньою мережею спирається на етичні принципи. Доступ до Інтернету надається працівни- кам з метою підтримання і розвитку бізнесу; для комунікації з клієнтами і партнерами по бізнесу; аналітичних досліджень;

збирання необхідної інформації; підвищення кваліфікації.

Крім величезного позитивного ефекту спілкування в Ін- тернеті, спеціалісти виокремлюють і такі тривожні тенденції:

надмірне захоплення «віртуальним простором» призво- дить до відриву від реального життя та зменшення життєвого досвіду;

молоді люди мають практично безконтрольний доступ до величезної кількості матеріалів антигромадського, антигуман- ного і порнографічного характеру;

деякі люди слабкої волі стають інтернетзалежними. Як наслідок формується новий тип особистості з техногенним мисленням, який міжособистісне спілкування замінює спілку- ванням з комп’ютером.

Тільки сильна волею людина, спілкуючись у всесвітній павутині, користуючись потрібною інформацією, зростає в особистісному плані (За матеріалами сайту pidruchniki.com).

ІІ. Складіть і запишіть конспект тексту.

ІІІ. За конспектом підготуйте стислий переказ тексту або презентацію у MS Power Point.

§ 30. Систематизація та узагальнення вивченого про речення

Пригадайте!

Порядок слів у реченнях – це розташування слів у реченні одне стосовно одного.

В українській мові порядок слів довільний: за членами речення не закріплено постійного місця. Проте це не озна- чає, що правил словопорядку в реченні не існує.

Розрізняють два типи порядку слів:

1) прямий, або звичайний (підмет перед присудком;

додаток після підпорядковуючого слова; означення перед означуваним словом);

2) зворотний, або інверсія (присудок перед підметом;

додаток перед підпорядковуючим словом; означення після означуваного слова).

Як правило, за прямого порядку слів на початку речення подається «відоме», наприкінці – «нове».

Логічнийнаголос – виділення у реченні за допомогою посилення голосу одного зі слів, найбільш важливих за зміс- том. Логічний наголос – виражальний засіб усного мовлення.

Вправа 166. Інтелектуальна розминка. І. Поміркуйте, якої відповіді вимагатиме кожне із запропонованих питальних речень, якщо їх прочитати так, щоб логічно наголошеним було виділене слово.

1. Ти намалював цей пейзаж аквареллю? 2. Ти намалював цей пейзаж аквареллю? 3. Ти намалював цей пейзаж аква- реллю? 4. Ти намалював цейпейзажаквареллю?

ІІ. Запишіть кожне питальне речення із відповідною відповіддю. Чи впливає логічний наголос на порядок слів?

Вправа 167. Поетична хвилинка. І. Прочитайте виразно поезію М. Лу- ківа. Виділяйте голосом слова, на які падає логічний наголос.

Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живем.

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати, – мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому, бо людина ціниться по тому, чи вона зробила, що могла.

Скільки сил у неї вистачало, щоб на світі більше щастя стало.

ІІ. Прямим чи непрямим є порядок слів у реченнях? Свою думку обґрунтуйте.

ІІІ. Які моральні настанови містить цей вірш? Чи згодні ви з автором? В яких рядках міститься основна думка вірша? Запишіть їх з пам’яті.

Вправа 168. Творча робота. І. Прочитайте прислів’я, звертаючи увагу на логічний наголос. Як ви розумієте їх зміст? Вкажіть речення з непрямим порядком слів. Чи допоміг вам порядок слів краще зрозуміти зміст прислів’їв?

Обґрунтуйте доцільність інверсії.

1. Не висидить сова сокола. 2. Не зазеленіють сходи, де всілося вороння. 3. У білих рукавичках можуть бути чорні ру-