Складне реченняСкладнеречення
10. Установіть відповідність між реченням і характеристи- кою
1. Марія зів’яла, і ноги відмовлялись тримати.
2. Марія зібрала скалки óбраза, заліпила ранене місце стіни і заставила похапцем іншим óбразом.
3. Марії робиться страшно, і вона починає плакати.
4. Очі бачили, але серце її (Марії) бачить ще більше (У. Самчук).
А просте із однорідними присудками
Б складносурядне, частини протиставляються В складносурядне, частини виражають одночасність
Г складносурядне, частини виражають причинно-наслідкові відносини
§ 10. Розвиток мовлення. Ділові папери.
Заява (проста і вмотивована). Автобіографія
Вправа 69. І. Прочитайте статтю із «Cловника української мови» (в 11 томах. – Т. 3. – С. 421). З’ясуйте, у якому значенні слово «заява» вжива- ється частіше.
ЗАßВА, и, ж і н.
1. Чиє-небудь повідомлення, звернення до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок. – Я не маю бажання спростовувати демагогічні заяви якогось студента! – вигукнув з місця адвокат Вовчинський (Петро Колесник, Терен.., 1959, 167).
2. Письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім’я офіційної особи або до установи чи ор- ганізації. Він узяв у секретаря клапоть паперу... і почав читати: До Обухівської сільради Щербанівського району громадянина хутора Огирі Павла Кушніренка. Заява (Ан- дрій Головко, II, 1957, 58).
ІІ. Пригадайте з власного досвіду чи досвіду ваших близьких, коли потрібно було скласти заяву у другому значенні слова.
Документи – заяви, довідки, листи, телеграми, звіти, протоколи та ін. – дуже важливі у нашому житті. Їх треба складати, дотримуючись певних правил. Найпоширенішим у повсякденному житті документом є заява.
Заява – це письмове прохання, оформлене за певним взірцем, яке подають на ім’я офіційної особи або до установи чи організації з метою реалізації прав або захисту інтересів.
Заяву пишуть власноручно в одному примірнику на аркуші формату А4.
За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні й зовнішні, за походженням – особисті й службові, за склад- ністю – прості й складні (умотивовані).
Складіоформленняреквізитівзаяви
1. Адресат. Відомості про адресата подають у правому верхньо- му кутку аркуша, вказуючи назву організації або посадовця, яким адресовано заяву, в давальному відмінку.
2. Адресант. Відомості про заявника розміщують під відомо- стями про адресата: у зовнішній заяві – прізвище, ім’я, по батькові у родовому відмінку, домашня адреса; у внутрішній заяві – посада, прізвище, ім’я, по батькові у родовому відмінку (безприйменникавід).
3. Назву виду документа пишуть з великої літери посередині рядка, крапку не ставлять.
4. Текст розпочинають з абзацу, дотримуючись у викладі такої структури: прохання (прошу надати, прошу зарахувати, прошу перевести, прошу звільнити тощо) та обґрунтування прохання (у зв’язку з, оскільки, за, для, через тощо).
5. Додаток, яким супроводжують складну (умотивовану) заяву, оформлюють кількома способами: а) після тексту заяви з великої літери пишуть «До заяви додаю …» і перелічують повні назви документів у формі знахідного відмінка; б) після тексту пишуть «До заяви додаються такі документи …» або
«Додаток» і перелічують назви документів у формі називного відмінка.
6. Дату зазначають цифровим (18.10.2017) або словесно-циф- ровим способом (18 жовтня 2017 року) внизу ліворуч без абзацного відступу.
7. Підпис заявника без розшифрування – внизу праворуч.
Çðàçîê ïðîñòî¿ çàÿâè
Директору Мужіївської ЗОШ І-ІІІ ст.
Нірі Л.М.
учня 9 класу
Мітро Віктора Норбертовича ЗАЯВА
Прошу звільнити мене від занять у період з 10 по 20 листопада 2017 року у зв’язку з підготовкою до змагань міжнародного класу з фехтування.
04.11.2017 В. Мітро
Çðàçîê óìîòèâîâàíî¿ çàÿâè
Директору Мужіївської ЗОШ І-ІІІ ст.
Нірі Л.М.
учениці 9 класу Санісло
Анжеліки Людвигівни ЗАЯВА
Прошу надати мені місце для проведення репетицій сольного концерту з вокалу у зв’язку з подальшою участю у змаганнях міжнародного класу «Юні таланти оперети».
До заяви додаю:
– запрошення на участь у змаганнях;
– програму змагань «Юні таланти оперети».
04.11.2017 Санісло
Вправа 70. За наведеними зразками складіть дві заяви – просту та умо- тивовану на ім’я директора вашої школи. Теми заяв оберіть самостійно.
Вправа 71. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового ви з нього дізналися.
Автобіографія – це документ, у якому особа, яка його складає, описує свої життя і діяльність. Автобіографія типо вої форми пишеться, як правило, від руки на аркуші чистого паперу або на спеціальному бланку під час вступу на роботу і в деяких інших випадках.
Форма викладу – розповідна (від першої особи). Усі відомості подаються у хронологічному порядку (від дати народження до дати написання документа).
Наприкінці документа з правого боку проставляють особи- стий підпис, а з лівого – дату написання.
Що повинно міститися в автобіографії Відомості про себе можна записати за таким планом:
1. Персональні дані (прізвище, ім’я, по батькові, дата і місце народження).
2. Короткі відомості про батьків (прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, професія). Цей пункт особливо важливий для учнів, але його можуть опустити дорослі, тим більше, якщо їхніх батьків вже немає в живих. Школярі і студенти можуть подати також інформацію про братів і сестер.
3. Відомості про освіту та одержані у період навчання нагороди.
4. Інформація про періоди та місця роботи, посади, причини звільнення.
5. Відомості про сімейний стан, прізвище, ім’я, по батькові та рік народження дітей і чоловіка (дружини).
6. Жінкам додатково рекомендується вказувати періоди пере- бування у декретній відпустці, а чоловікам – службу в армії.
7. Тим, у кого є нагороди і звання, варто зазначити це в автобіо- графії. Також рекомендується вказувати досягнення в профе- сійній сфері, участь у значущих проектах і курсах підвищення кваліфікації. Школярі та студенти можуть доповнити текст відомостями про свої спортивні й творчі успіхи.
8. Домашня адреса, телефон, дата написання і підпис.
Чого варто уникати
● не потрібно повідомляти надто багато відомостей про себе, текст повинен уміститися на одному аркуші, бажано навіть уникнути переходу на зворотний бік;
● не треба занадто розхвалювати себе, інформація повинна бути нейтральною;
● у тексті не повинні замовчуватися перерви в роботі (напри- клад, декретні відпустки і періоди безробіття);
● не варто поливати брудом попередніх працедавців, навіть якщо звільнитися довелося через нестерпний характер ке- рівника.
Викладати інформацію треба коротко і чітко, без ліричних відступів.
ІІ. Чи можна вживати вислів «моя автобіографія»? Відповідь обґрунтуйте.
Çðàçîê
Автобіографія
Я, Варга Вероніка Лайошівна, народилася 12 березня 2003 року в місті Берегово Закарпатської області.
Мої батьки: Варга Лайош Іштванович, 1976 року народження, і Варга Ілдика Золтанівна, 1981 року на- родження. Батько має вищу освіту за фахом «Інженер будівельних конструкцій», працює спеціалістом у при- ватній будівельній компанії, мати – домогосподарка.
Є брат, Варга Габор Лайошович, 2008 року народження, учень першого класу Берегівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 4, і сестра, Варга Ізабелла Лайошівна, 2015 року народження.
У 2009 році пішла в перший клас Берегівської загаль- ноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 4, в 2011 році переведена в Берегівську гімназію з угорською мовою навчання, де навчаюсь і зараз.
Особисті досягнення та нагороди: займаюся плаван- ням, маю перший дорослий розряд. Неодноразово брала участь в обласних змаганнях, посідала призові місця у 2013–2015 роках.
Хобі – плетіння з гумок. Веду особистий відеоблог з навчальними майстер-класами.
Проживаю разом з батьками за адресою: Закарпат- ська область, м. Берегово, вул. Мужіївська, б. 18.
Тел. 0662548795. Е-mail: [email protected]
23 жовтня 2017 року Варга
Вправа 72. І. За поданим у попередній вправі зразком напишіть авто- біографію, дотримуючись вимог до складання документа.
ІІ. Уявіть себе через 20 років. Складіть автобіографію, яка відповідала б вашим уявленням про своє майбутнє.
Словник
автобіогрáфія – önéletrajz інженéр – mérnök
зава – kérvény працедáвець – munkáltató
§ 11. Складнопідрядне речення, його будова, засоби зв’язку в ньому.
Розділові знаки в складнопідрядному реченні
Вправа 73. Поетична хвилинка. І. Виразно прочитайте уривок із вірша І. Петровція. Які почуття викликає цей вірш?
ОСІННЯМЕЛОДІЯ
Знову осінь. Безголосі голосять у полі роси, що і досі гострі коси їх не струшують із трав.
Плодоносні абрикоси, що зросли, мов хмарочоси, дивлять скоса, що за посаг матиме оця пора.
А пора таки багата – яблуката, зернувата, і картопля у кагатах краща, ніж торік, стократ.
Все неначе на плакаті. Та чого тут мудрувати – нам нашіптує троянда: час збирати виноград.
ІІ. Знайдіть складні речення. Як поєднуються частини цих складних речень?
Поставте запитання до виділених курсивом частин складних речень.
ІІІ. Зверніть увагу на слова яблуката, зернувата – це авторські неологізми.
Складнопідрядне речення – це складне речення, частини якого нерівноправні за смислом і граматично та поєднані підрядним зв’язком за допомогою сполучників підрядності або сполучного слова.
У складнопідрядному реченні є головна частина (схе- матично її позначають квадратними дужками) та підрядна (схематично її позначають круглими дужками). Від головної частини до підрядної можна поставити запитання. Підрядна частина приєднується до головної сполучниками підрядно-
сті чи сполучними словами. Наприклад: Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти (Леся Українка). Від головної частини до підрядної ставимо запи- тання: чому? через що? Підрядна частина приєднується до головної сполучником бо.
Вправа 74. Прочитайте текст, випишіть з нього спочатку складносурядні, а потім – складнопідрядні речення. Порівняйте їх. Чим вони різняться? Чи в кожному складному реченні між його частинами можна поставити крапку?
Ще хвилина – і сонце зійшло. А ви любите спостерігати за сходом сонця, милуючись красою вранішньої пори? Сонце – велике світило, яке не тільки дає життя всьому довкола. Воно випромінює радість життя, а це так необхідно людині. Тій лю- дині, для якої краса необхідна, як і повітря (З журналу).
Підрядне речення в складнопідрядному може пояснювати головне речення загалом або один з його членів. Підрядна частина здебільшого починається із сполучника чи сполуч- ного слова. У головних реченнях часто вживаються вказівні слова (займенники і прислівники) такий, той, там, тоді, звідти, так та ін., що пояснюються підрядним реченням.
Вказівні слова є членами головного речення, наприклад: Зем- ля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський).
У побудові складнопідрядного речення важливу роль відіграє розміщення його частин. Підрядна частина може стояти перед головною, усередині неї або після неї. В усіх випадках вона відділяється від головної комами. Якщо підрядна частина стоїть усередині головної, то ставимо дві коми. Наприклад: 1. Де кров текла козацька, трава зеленіє. – (Де), [ ]. 2. У травах, які густо вкрила росою погода-чарівниця, усміхались рожевими щічками сунич- ки. – [ … , ( які … ), … ]. 3. Люблю людей землі моєї, бо й я землі своєї син (В. Сосюра). – [ ], бо ( ).
Підрядна частина здебільшого починається із сполуч- ника чи сполучного слова.
Вправа 75. І. Прочитайте складнопідрядні речення. Усно визначте місце підрядної частини стосовно головної, поставте запитання від головної до залежної частини.
1. Мова й пісня – дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше, аніж свої кордони (Г. Нудьга).
2. Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано ви- словлена (Вольтер). 3. Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й.Г. Гердер). 4. Я тої думки, що не може бути творцем люди- на, яка не відчула музики слова (К. Гордієнко). 5. Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться (Леся Українка). 6. Мова – це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною (К. Крапива).
ІІ. Оберіть одне з речень і запишіть. Думку, висловлену в ньому, про- довжте.
Вправа 76. Ти – редактор. Перепишіть речення. Поставте (де потрібно) розділові знаки.
1. Слово відчиняє нам двері до краси світу до радості життя.
2. Коли воно входить у духовний світ дитини то доторкається до ніжних струн серця, найпотаємніших глибин душі. 3. Кожен народжується в душі поетом і головне – розбудити ці поетичні струни. 4. Можливості нашого пізнання безмежні, й невичерпні можливості розвитку мови. 5. Олесь Гончар у творчому замилу- ванні рідною мовою зазначав: «У вигляді мови природою дано людині великий скарб. Не тільки користуватися ним, рідним словом але й натхненно ростити оберігати коріння й леліяти його цвіт – ось тоді воно й буде запашним та співучим» (За І. Вихованцем).
Ця таблиця допоможе вам розрізнити сполучники і спо- лучні слова.
Сполучне слово Сполучник
● є членом підрядного речення ● не виступає членом речення, а лише виконує службову функцію
●до нього можна поставити
запитання ●до нього не можна поставити запитання
● на нього падає логічний
наголос ● на нього не падає логічний наголос
● його не можна опустити, бо
речення втрачає зміст ● його можна опустити, при цьому смисл речення збері- гається
Сполучне слово Сполучник
● його, як правило, можна замінити іншим сполучним словом або іншою самостій- ною частиною мови
● його можна замінити лише сполучником
Наприклад: Богдан не знав, що відповісти батькові, і теж зажурився (М. Луків). – [ , ( що ), ].
Наприклад: Тепер я вірю в те, що дикі звірі його музики слухали! (Леся Українка). – [ ], що ( ).
І сполучниками, і сполучними словами можуть бути лише три слова: що, коли, як.
Сполучникам і сполучним словам у головній ча- стині можуть відповідати відносні займенники або займенникові прислівники. Їх називають співвідносни- ми, або вказівнимисловами: такий, той, там, тоді, ті, звідти, стільки та ін. Наприклад: В житті не помилявся той ніколи, хто доброго нічого не зробив (В. Вихрущ). До- бре тому жить, чия душа і дума добро навчилася любить (Т. Шевченко).
Вправа 77. Ти – перекладач. І. Прочитайте речення. Перекладіть укра- їнською мовою. Накресліть схеми речень. Поставте запитання від головної частини до підрядної.
1. Mondd еl, merre jártál! 2. Nem tudom, mi lesz a vacsora.
3. Azt üzente anyukám, hogy este várja Marika nénit. 4. Foto- szintézisnek nevezzük azt a folyamatot, melynek során a fény segítségével energiadús anyag keletkezik. 5. A legegyszerűbb szivacsok teste olyan, mint egy zsák. 6. Ha a darazsakról hallunk, önkéntelenül is kellemetlen szúrásukra gondolunk. 7. Úgy szenved, szinte boldog tőle (Csiki László). 8. ... arról a vonatról, amellyel Márton úr utazott, nem marad le soha senki (Wass Albert).
ІІ. Усно прокоментуйте переклад сьомого речення.
Вправа 78. Творча робота. Напишіть твір за опорними конструкціями.
Намагайтеся використати різні типи складних речень. Дайте твору назву.
… ваша родина нещодавно переїхала до нового будинку,
… слід дотримуватися деяких правил колективного життя.
Подумайте, … ставлення з боку сусідів до себе ви хотіли б ба- чити? Спілкуйтеся з ними так само, … вони це оцінять. Будьте доброзичливими … посміхайтеся частіше!
Вправа 79. Запишіть п’ять прислів’їв про мову, що мають форму складнопід- рядних речень. У кожному з речень підкресліть граматичні основи, поставте запитання від головного речення до підрядного, накресліть схеми речень.
Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення 1 Запишіть речення.
2. Визначте й підкресліть граматичні основи, другорядні члени речення, позначте частини мови, якими вони виражені.
3. Охарактеризуйте речення за метою висловлювання та інтонаці- єю (розповідне, питальне, спонукальне; окличне чи неокличне).
4. Виявіть частини складнопідрядного речення, визначте головну і підрядну частини.
5. Установіть, до чого відноситься підрядна частина (до слова в головній частині, до словосполучення в головній частині чи до всієї головної частини).
6. Установіть місце підрядної частини відносно головної.
7. З’ясуйтеграматичнізасобизв’язкупідрядноїчастинизголов- ною (сполучник і його тип – причини, часу тощо; сполучні слова, співвідноснівказівніслова).
8. Визначте смислові зв’язки між головною та підрядною части- нами; визначте тип складнопідрядного речення.
9. Накресліть схему речення.
10. Поясніть правила вживання розділових знаків, назвіть пунк- тограми.
11. Охарактеризуйте кожну частину за схемою простого речення.
Словник
замилувáння – csodálat насчений енéргією – energiadús кагáти – csomók, amelyekben пóсаг – hozomány
télen tárolták a krumplit гýбки (біол.) – szivacs
§ 12. Складнопідрядні речення з підрядними означальними. Синонімічність складнопідрядних
речень з підрядними означальними
та простих речень з дієприкметниковим зворотом Вправа 80. Поетична хвилинка. І. Виразно прочитайте поезію Кароя Балли «Звернення до поета». Визначте головну думку твору.
Порух серця, втілений у слово й другові дарований навіки, це – той вірш, що наповняє ріки вічної вселюдської любові.
З віршем будь, поете, обережний – він з творцем уміє буть лукавим!..
Тож не вчадій у фіміамі слави й не згори у наклепів пожежі.
Не твоя ж бо перша борозенка на лану поезії широкім:
зважуй вчинки, зважуй свої кроки – там працюють Петефі й Шевченко!
Зникнуть фіміами й пересуди.
Та щоб вірш у пам’яті не стерся, хай усі слова ідуть від серця.
А для цього серце май у грудях.
ІІ. Знайдіть у першій строфі поезії складнопідрядне речення. Визначте у ньому головну та підрядну частини, поставте від головної до підрядної частини запитання. Як ви думаєте, як називається цей вид підрядного ре- чення? Свою думку обґрунтуйте.
Складнопідряднимреченнямзпідряднимозна- чальним називають таке складне речення, у якому підрядна частина виражає ознаку предмета, що наз- ваний у головній частині.
Підрядна означальна частина відповідає на запи- тання який? яка? яке? які? і залежить від одного з членів речення, вираженого іменником (або іншою частиною мови в значенні іменника).
Підрядна означальна частина приєднується до голов- ної за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе. Наприклад: І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила (І. Франко).
Підрядна означальна частина завжди стоїть після або ж усередині головної, але обов’язково після пояснюваного іменника (або іншої частини мови в значенні іменника).
Наприклад: Як тяжко жити в ті похмурі дні, коли нема де серцю відпочити (М. Вороний).
Вправа 81. І. Прочитайте текст. Визначте його тему.
Безсмертні рядки пісні Степана Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну» лягли на папір 12 липня 1856 року в далекому Санкт-Петербурзі. Сум за Батьківщиною, розлуку з нею, що краяла серце, поет поєднав у поезії з уболіваннями за майбут-
нє рідного народу. А мелодію, яка стала народною, створила Людмила Олександрова. Починаючи з шістдесятих років XIX сторіччя, з’явилося чимало варіантів цього твору, які в народній редакції записували в різних регіонах України та за її межами.
Відома канадська поетеса і журналістка Флоренс Лайвсей уперше почула «Повій, вітре, на Вкраїну» ще до Першої світової війни. Цю пісню співали в провінції Манітоба українські селяни з Галичини, звідки погнала їх лиха доля за океан. Враження, яке справила пісня на журналістку, було неймовірно сильним.
Вона записала текст пісні й опублікувала його в 1916 році.
«У хорошої пісні – заздрісна доля, – зазначає видатний митець Олександр Білаш. – У неї є день народження і немає дня смер- ті». До таких пісень належить і пісня Степана Руданського й Людмили Олександрової (За Б. Хоменком).
ІІ. Знайдіть складнопідрядні означальні речення. Виділіть головну та підрядну частини, поставте запитання до підрядного речення. Вкажіть засоби зв’язку підрядної означальної частини з головною. Накресліть схеми речень.
Вправа 82. І. Прочитайте речення. Випишіть лише складнопідрядні оз- начальні речення, дослідіть у них засоби зв’язку.
1. Стояла та досвітня пора, коли небо ховає в обіймах гори і ще спить на вершинах, мов у колисці (Я. Гоян). 2. Доля зле жартує з тим, хто сподівається задарма вік прожити (Народна творчість). 3. Нехай гнеться лоза, куди вітер погне (С. Ру- данський). 4. Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що
тяжко й надовго ранила моє серце (М. Міщенко). 5. І аж тоді підуть по цій дорозі люди, як ми проб’єм її та вирівняєм всю- ди (І. Франко). 6. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей (В. Симоненко). 7. У книги люди, наче бджоли в соти, знесли сяйливий чародійний мед (Д. Павличко). 8. По скляному верху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський). 9. Думкою за любими синами вона ішла, куди ішли вони (М. Бажан). 10. Яка трава, таке й сіно (Народна творчість).
ІІ. Виконайте синтаксичний розбір одного складнопідрядного означального речення (за вибором).
Вправа 83. І. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації.
Усно поділіть складнопідрядні означальні речення на дві групи: ті, в яких підрядні частини з’єднуються з головною за допомогою сполучників, і ті, де за допомогою сполучних слів.
1. Люди, яких люблять і шанують, не обов’язково вродливі й не завжди винятково розумні (І. Томан). 2. Я виростав серед пісень, що їх співала тихо мати (І. Світличний). 3. Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг історії Богдан Хмельницький (О. Субтельний). 4. Із давніх-давен вулиця була громадським місцем, де обговорювались та вирішувались важливі для людей справи (О. Субтельний). 5. І тільки при- рода знаходить такі розмаїті барви, що їх не відтворити жод- ною фарбою, жодним пензлем. 6. Раптом доріжка стала така вузька, що зелене гілля вгорі сходилося докупи й закривало небо (І. Нечуй-Левицький). 7. Для сучасного письменника, що звертається до сивої давнини, чимало важать історичні джерела (З часопису).
ІІ. Запишіть на вибір два речення. Накресліть їх схеми.
Вправа 84. Вставте у речення пропущені сполучники чи сполучні слова.
Перепишіть, ставлячи коми.
Çðàçîê. Стали спускатися в темний яр, що давно обріс цікавими легендами.
1. Стали спускатися в темний яр … давно обріс цікавими легендами. 2. Тісно в такій стодолі … на руках мозолі (Народна творчість). 3. Ой не відтіль вітер віє … мені треба. 4. Бережись того друга … любитиме твого недруга (Народна творчість).
5. Настав час … треба готуватися до зими. 6. Найчастіше тра- тять терпеливість ті … її найменше мають. 7. Дайте мені слово
… такого з вами не трапиться.
Вправа 85. Прочитайте. Випишіть речення у два стовпчики: у перший – складнопідрядні з підрядними означальними, у другий – прості речення з поширеним відокремленим означенням.
1. І знову явори в долині шелестять, росою першою повиті (М. Філянський). 2. Війне вітерець, з крила пелюстку струсить, яку із саду перед тим приніс (Н. Тихий). 3. Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і запахом п’янить (Л. Талалай).
4. Встає гілля, налите синім соком (А. Малишко). 5. Дзвенить криштальне джерело, що вийшло з глибини земної (М. Терещен- ко). 6. День, залитий сонячним теплом, поволі згасав (І. Коваль).
7. Я не такий, щоб зрадити людину (Леся Українка).
Вправа 86. Запишіть, замінивши прості речення, ускладнені пошире- ним відокремленим означенням, на складнопідрядні речення з підрядним означальним.
Çðàçîê. Зволожена нічною прохолодою, пахла травами наддніп- рянська земля (І. Пільчук). – Пахла травами наддніпрянська земля, що була зволожена нічною прохолодою.
1. Першим цегляним храмом Київської Русі була Десятинна церква, споруджена князем Володимиром Великим наприкінці X століття. 2. У середній частині пекторалі зображено великі квіти, оздоблені блакитною емаллю та скульптурними фігурка- ми птахів (М. Русяєва). 3. Композиція парку складається з водної системи – озер, водоспадів і цілої мережі каналів, пов'язаних з архітектурним комплексом (О. Седак). 4. Неподалік Сорбонни стоїть найстаріший храм Парижа (Святого Юліана Бідного), зведений за наказом Генріха І, чоловіка Анни Ярославни (О. Балабко). 5. Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа (О. Балабко). 6. Парк «Софіївка» — розкішний дарунок чоловіка своїй обраниці, символ нев'янучого кохання, створений заради й на славу цього почуття (О. Седак).