Стереотипи та упередження

дискРимінація

дискримінація  — умисне обмеження (позбавлення) прав і  законних інтересів одних осіб, організацій або соціальних груп порівняно з  іншими на підставі раси, статі, національності, віку, майнового стану, політичних або релігійних переконань тощо.

забобони  — стійкі упере- дження, що базуються на міфологічних уявленнях про світ та місце людини в  ньому.

ТеМа 3. СТеРеОТиПи Та УПеРеДжеННЯ. ДиСКРиМІНаЦІЯ

57

2. упередження та дискримінація

Побутування негативних стереотипів при­

зводить до формування упереджень — нега­

тивних та несправедливих думок щодо пев­

ного об’єкта або явища, що призводить до відповідної поведінки стосовно них.

Упередження є  досить життєздатними.

Деякі з  тих, що існують сьогодні, сягають витоками в  далеке минуле, і  більшість із тих, хто їх підтримує, навіть не уявляє, що спри чинило виникнення цього ставлення до певних явищ. Вплив упереджень на життя людини однозначно негативний. Звикаючи до  них, вона стає забобонною, не сприймає нове й  незвичне. Поширені упередження за

наявності позитивного ставлення до них влади можуть призвести до здійснення полі­

тики дискримінації щодо певних осіб або спільнот.

?

Який існує взаємозв’язок між негативними стереотипами, упередженнями та дискримі- нацією?

3. толерантність

У широкому розумінні толерантність  — терпимість, поблажливе ставлення до кого­, чого­небудь. Говорячи про толерантність у су­

часному суспільстві, мають на увазі незасу­

дження людиною або спільнотою поглядів, уподобань, вірувань, традицій, відмінних від особистих.

В основу розвитку сучасного демокра­

тичного суспільства покладено визнання за всіма його членами права бути такими, яки­

ми вони є, або принцип толерантності. Його дотримання дозволяє людям співіснувати разом, навіть не поділяючи цінностей або стилю життя одне одного, бути терпля чими стосовно тих, чиї переконання чи поведін­

ку особисто не схвалюєш. Принцип толе­

рантності відображає усвідомлення більші­

стю простої, але важливої думки: ми всі різні, але однакові у правах, і ніхто не є кра­

щим за іншого. У  між особистісних стосун­

ках толерантність, умовно кажучи, відіграє роль своєрідної межі, яка захищає внутріш­

ній світ окремих людей від зовнішнього втручання.

Порушення принципу толерантності при­

зводить до таких негативних явищ, як між­

національні сутички, бійки спортивних фана­

тів, сутички під час демонстрацій і мітингів тощо. Усе це переконливо свідчить, що ли­

ше терпимість одне до одного може стати за­

порукою соціальної злагоди.

Доцільно звернути увагу на особливості терпимості й  толерантності як одних із  ба­

зових регуляторів стосунків у  полікультур­

ному соціумі. Поняття «терпимість» похо­

дить від дієслова «терпіти»  — стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, витримувати щось або тимча­

сово миритися із чимось неприємним, спо­

діваючись на краще в  майбутньому. Тому терпимість має значення обтяжливої ре акції на якесь зовнішнє подразнення, на приклад національне гноблення. На відміну від тер­

пимості, толерантність розуміють як здат­

цікаво знати

До сьогодні досить поширеним є такий негатив- ний гендерний стереотип, як поділ видів праці й хат- ніх обов’язків на жіночі й  чоловічі. Проте в  сучас- ному світі все частішими є  випадки, коли жінка всупереч стереотипам може, народивши дитину, вийти на роботу, а  її чоловік оформлює декретну відпустку. У  країнах Заходу цим уже нікого не зди- вуєш, а  в деяких із них це є  законодавчо закріпле- ним обов’язком чоловіка, проте в Україні така прак- тика ще не здобула загальної підтримки.

?

Які інші негативні гендерні стереотипи ви мо- жете назвати?

ВиДи УПеРеДжеНь

етнічні Зумовлені належністю людини до певної етнічної групи Соціальні Пов’язані зі ставленням

до  представників певних соціальних верств

Релігійні Обумовлені релігійними переконаннями індивіда та  його ставленням до інших віросповідань і  конфесій Культурні Пов’язані зі сприйняттям

або  несприйняттям особою різних культурних традицій Гендерні Виникають тоді, коли

ставлення до людини залежить від її статі

Вікові Виникають, коли ставлення людини зумовлено її віком

?

Наведіть приклади упереджень названих видів.

РОЗДІЛ III. ЛюДиНа В СОЦІО КУЛьТУРНОМУ ПРОСТОРІ

58

ність сприймати «іншого» як рівного собі.

У  демократичному соціумі не лише га ран­

тується легітимна свобода «іншому», а й за­

безпечуються слабкому «іншому» певні пе­

реваги для самореалізації.

Толерантність також лежить в  основі плюра лізму як соціального явища демокра­

тичної держави. Визнаючи право на існу­

вання різноманітних думок, поглядів, орга­

нізацій, суб’єктів соціально­економічного,

політичного й  культурного життя, вона за­

без печує їм умови для повноцінного існуван­

ня. Проблеми, що виникають, вирішують­

ся тільки на основі компромісу, де відсутній один переможець. Цю роль отримує суспіль­

ство загалом завдяки можливості розв’я­

зувати проблеми шляхом цивілізованого діалогу.

?

Чи завжди можна бути толерантним?

4. забобони

Історично багато негативних стереотипів перетворилися на особливо стійкі та часто не­

безпечні упередження — забобони. Забобони шкідливі тим, що живлять віру людини в те, що вона власною волею здатна впливати на не залежні від неї сили та обставини, припи­

сують не пов’язаним між собою подіям вза­

ємні та причинно­наслідкові зв’язки.

Спрощено процес формування забобонів можна описати так: одного разу специфічні дії людини збіглися в  часі з  якоюсь значу­

щою для неї подією. У  подальшому людина повторювала ці дії незалежно від їхнього ре­

зультату, керуючись тим, що це спрацьо вувало раніше. Забобонна людина радше шукатиме недоліків у  власній поведінці, наприклад, вважатиме, що якусь особливу дію виконала неправильно, ніж сумніватиметься у  зв’язку між нею та певними подіями загалом. Якщо вона помітить хоч найменший натяк на те, що її специфічні дії призвели до очікуваного ре­

зультату, вона вважатиме це безсумнівним підтвердженням правильності своїх переко­

нань. Проте це дуже спрощена схема. Насправ­

ді ж формування й побутування забобонів тіс­

но пов’язане з  народними або релігійними традиціями та звичаями, розвитком науки

й  освіти, істо ричними обставинами, у  яких опинилася конкретна людська спільнота.

Надмірна забобонність може створювати для людини незручності. Наприклад, люди­

на, що побачить перед собою чорного кота, може піти обхідною вулицею й  марно витра­

тить час. Серед забобонів особливе місце по­

сідають деякі прикмети: нібито певні події мо­

жуть вказувати, «віщувати» те, що неодмінно має відбутися в  майбутньому. Це також відо­

бразилося в  традиціях ворожіння. Дослідни­

ки називають такі причини поширеності та живучості забобонів:

•

бажання зазирнути в  майбутнє;

•

бажання уникнути несприятливих ситу­

ацій та не проґавити сприятливі;

•

прикмети є  частиною народного фоль­

клору та культури спілкування.

Забобони можуть проявлятися і  в  носін­

ні талісманів, магічних жестах тощо. Проте досить часто ці форми поведінки не пов’я­

зані із забобонністю, а  існують у  вигляді:

•

естетичних традицій (прикрашання бу­

динків рослинами на Різдво збереглося з  давніх північноєвропейських обрядів, пов’язаних із родючістю, тому що це красиво);

документ

матеріали організації «амнесті інтернешнл» в  україні проти дискримінації Дискримінація може мати різні форми: від образ

і  нападів до відмови в  основних потребах, послугах та реалізації інших прав. Жертви дискримінації мо- жуть опинитися в  невигідному становищі у  сфері за- йнятості або мати обмежений доступ до освіти, жит- ла та медичної допомоги. Дискриміновані групи можуть бути позбавлені права на участь у  суспільному жит- ті, сповідувати свою релігію тощо. Дискримінація в  системі кримінального правосуддя проявляється у  відмові дотримуватися належного процесу веден- ня справи та жорстокому поводженні.

Дискримінація базується на запереченні або не- сприйнятті відмінностей. Вона виникає в  результаті неповаги до гідності й  відмови влади визнати одна- кову цінність кожної людини. Права людини не мо- жуть бути забезпечені у  випадку, коли їх дотриман- ня заборонено або обмежене за ознакою етнічного походження особи, кольору шкіри, релігії, статі, ген- дерної ідентичності, сексуальної орієнтації, віку, інва- лідності тощо.

?

1) Яких форм може набувати дискримінація?

2) Як дискримінація порушує права людини?

ТеМа 3. СТеРеОТиПи Та УПеРеДжеННЯ. ДиСКРиМІНаЦІЯ

59

•

розваги (наприклад ворожіння й гороско­

пи, які в  сучасному світі мають набага­

то менше значення, ніж у  давнину, ко­

ли за вказівками віщунів визначалося, де буде закладено нове місто, коли від­

будеться битва, ухвалювалися важливі для всієї країни рішення тощо).

?

Як забобони впливають на життя людини?

заПитання та завдання

1. Що таке стереотип? Наведіть приклади позитив- них, нейтральних і  негативних стереотипів.

2. Що таке упередження? Дискримінація?

3. У чому полягає толерантне ставлення до людей?

4. Яку роль у  житті людини та розвитку суспіль- ства відіграють стереотипи?

5. Французький мислитель Вольтер вважав: «Упе- редження  — дитя невігластва». Поясніть, як ви це розумієте. Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.

6. Охарактеризуйте вплив упередження на суспіль- ну думку.

7. Порівняйте зміст висловлювань про стереоти- пи та упередження в  епіграфі до теми. Яке із цих тверджень ви поділяєте? Обґрунтуйте свою точку зору.

8. Які стереотипи існують серед людей, що вас ото- чують?

9. За історичною літературою підготуйте повідом- лення про негативний вплив упереджень на роз- виток людських спільнот у  різні часи.

10. Складіть перелік думок, які підтверджують те, що толе рантність є  основною якістю громадя- нина в  демо кратичному соціумі.

11. Чи можна погодитися з думкою, що упереджен- ня є відображенням комплексу неповноцінності, притаманного окремій людині, групі осіб або спільноті? Обґрунтуйте свою точку зору.

12. Як, на вашу думку, сучасне розуміння толерант- ності може допомогти вирішенню суперечностей у різних сферах життя сучасної України? Наведіть приклади відомих вам суперечностей і  поясніть, як їх можна розв’язати на основі толерантності.

13. Напишіть есе на тему «Упередження й  стерео- типи сучасного українського суспільства: як їх подолати».

висновки

Стереотипи є  явищем, притаманним розвитку будь-якого суспільства. Людина має вміти критично ставитися до них, вбачаючи як позитивні, так і  нега- тивні сторони.

Упередження часто нав’язують людині певне ставлення до кого- або чого-небудь. На цій основі

сформувалося таке негативне явище, як дискриміна- ція людей.

Шляхом подолання проблем, пов’язаних із по- ширенням упереджень, у  демократичному соціумі провідним стає принцип толерантності як терпимо- го ставлення до іншого.

цікаво знати Серед найбільш поширених забобонів в  Украї-

ні є  такі:

•

Якщо людині перебіжить дорогу чорна кішка або заєць, на цю людину чекає нещастя.

•

Якщо людині перейде дорогу жінка з  порожні- ми відрами, на цю людину чекає невдача.

•

Не можна нічого передавати через поріг іншій людині, бо посваритеся.

•

Не можна переступати через дитину, що лежить, бо вона не виросте.

•

Розбите дзеркало  — до біди.

Вважається, що найпоширенішим у  світі є  забо- бон про «нещасливе число 13», та «нещасливу п’ят- ницю 13-те». Існує декілька версій походження цьо- го забобону.

Одним із найвідоміших є пояснення, що у п’ят- ницю 13 жовтня 1307 р. за наказом французького

короля Філіппа IV було заарештовано та піддано тортурам тисячі рицарів Ордену тамплієрів.

Згідно зі скандинавським міфом, коли 12 богів зібралися на святкову вечерю, з’явився незапроше- ним 13-й бог-бешкетник Локі. Він намовив сліпого бога темряви вбити стрілою бога щастя та радості.

У  день, коли це сталося, весь світ засумував. Тому в  скандинавських культурах число 13 асоціювалося зі смутком.

Християни вважають п’ятницю днем суму, тому що цього дня був розп’ятий Ісус Христос, і  нібито за одним із календарів, що тоді були в  ужитку, це був 13-й день місяця. Тож за цією версією «п’ятни- ця 13-те» стала датою, коли зі смертю Сина Божо- го у  світі запанувало зло.

?

Які ще забобони ви знаєте?

РОЗДІЛ III. ЛюДиНа В СОЦІО КУЛьТУРНОМУ ПРОСТОРІ

60 ПРактичне заняття

Перемовини і  розв’язання конфліктів

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке конфлікт?

2. чому виникають конфлікти?

3. Конфлікт  — це позитивне чи негативне явище?

МЕТА:

„ на підставі аналізу наведеного матеріалу і підготовлених твор­

чих завдань скласти уявлення про можливі шляхи розв’язу­

вання конфліктів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Опрацюйте наведений матеріал про різноманітні стилі розв’я­

зання конфліктів і  підготуйте творче завдання.

ХІД РОБОТИ

1. Об’єднайтеся в  малі групи відповідно до тематики творчих завдань й  організуйте роботу, спираючись на запропоновані плани й  поради.

2. Повідомте однокласників про результати, яких ви дійшли під час роботи в  малих групах.

3. Сформулюйте узагальнювальні висновки відповідно до мети заняття.

МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Матеріал № 1

Використовуючи різні стилі розв’язання конфліктів, змоде­

люйте у  групах вирішення наведених конфліктних ситуацій.

•

Між країнами. 1) Суперечка про належність острова, який з’явився в  результаті виверження вулкана. 2) Суперечка че­

рез кордон між державами, який, згідно з  договором, про­

ходить посередині русла річки. Проте із часом річка зміни­

ла своє русло, заглибившись на територію однієї з  держав на 10 км.

•

Між спільнотами. Суперечка між релігійними громадами за  храм.

•

Між людьми. Суперечка між батьками й  дитиною через до­

цільність носіння шкільної форми.

•

Внутрішній конфлікт людини, що прагне полетіти на Марс, але не хоче назавжди залишати свою сім’ю на Землі.

Матеріал № 2

Ви вже знаєте, що конфлікт є  невід’ємною частиною життя людини. На думку дослідників, по­різному реагуючи на конфлікт­

ні ситуації, їхні учасники під час розв’язання конфліктів дотри­

муються декількох основних стилів.

•

Стиль конкуренції. Використовуючи його, людина діє актив­

но й  прагне йти до вирішення конфлікту власним шляхом.

Вона не зацікавлена у  співробітництві з  іншими і  здатна на вольові рішення. Цей стиль ефективний за умови поєднання якоїсь влади, зосередженої у  ваших руках, із переконаністю,

ТеМа 3. СТеРеОТиПи Та УПеРеДжеННЯ. ДиСКРиМІНаЦІЯ

61

що саме ваше бачення розв’язання проблеми правильне, і  ви маєте можливість наполягати на цьому.

•

Стиль пристосування. Людина діє спільно з партнером у спіл­

куванні, не намагаючись відстоювати власні інтереси. Його використовують, коли вирішення конфлікту важливе для парт­

нера, але не суттєве для вас. Цей стиль корисний тоді, коли ви не можете перемогти, оскільки інша людина має більшу владу, або коли ви вважаєте, що краще зберегти добрі сто­

сунки, ніж відстоювати свої інтереси.

•

Стиль ухилення. Використовуючи його, людина не відстоює свої права й  не бажає співпрацювати для вирішення пробле­

ми. Цей стиль доцільний, коли ви не бажаєте втрачати сили на вирішення проблеми або коли відчуваєте безнадійність сво­

го становища. Також він можливий, коли ви помиляєтесь, від­

чуваєте, що інша людина має рацію, більшу владу або просто не збираєтеся далі підтримувати стосунки із цією людиною.

•

Стиль співробітництва. Дотримуючись його, людина бере участь у  вирішенні конфлікту, відстоює свою позицію, нама­

гаючись при цьому враховувати інтереси іншої сторони. По­

рівняно з  іншими цей стиль вимагає тривалішої роботи  — спочатку відкрито оприлюднюються проблеми сторін, а потім відбувається їх обговорення та пошук шляхів вирішення. Він доцільний, коли розв’язання конфлікту важливе для обох сто­

рін, якщо вас пов’язують тривалі стосунки з  партнером, як­

що обидва учасники конфлікту мають однакову владу або не помічають різниці у  становищі для того, щоб на рівних шу­

кати шляхів порозуміння.

•

Стиль компромісу. Користуючись ним, можна частково за­

довольнити інтереси кожної сторони конфлікту. Він найбільш ефективний у випадках, коли обидва учасники прагнуть одно­

го й  того самого та усвідомлюють, що одночасно отримати це не зможуть. Вони бажають швидко знайти рішення, навіть тимчасове, і  для цього згодні відмовитися від початкової ме­

ти. Одночасно із цим компроміс дозволяє їм зберегти добрі стосунки.

ПЛАН РОБОТИ В  МАЛІЙ ГРуПІ 1) Опис ситуації.

2) Визначення позицій сторін.

3) Створення груп (зазвичай до п’яти осіб), що представляти­

муть ці позиції.

4) Почергові виступи сторін, де вони наводять своє бачення спо­

собу вирішення проблеми з використанням аргументів та вра­

ховуючи попередньо висловлене опонентом.

5) Винесення підсумкового рішення.

ПОРАДИ уЧАСНИКу МАЛОї ГРуПИ

•

Для підтримки своїх аргументів використовуйте додатковий матеріал. Це можуть бути приклади із життя, статистика, ви­

слови відомих людей.

•

Одна пара виступів називається раундом. ефективними є  пе­

ремовини, що тривають не більше п’яти раундів.

•

У межах групи варто розподілити ролі, визначивши капіта­

на  — того, хто керує процесом вироблення позиції з  питан­

ня, та спікера  — того, хто оголошуватиме цю позицію.

РОЗДІЛ III. ЛюДиНа В СОЦІО КУЛьТУРНОМУ ПРОСТОРІ

62 ПеРевіРте себе за темою

1. Що серед наведеного Не вважають основою співіснування та  спів­

праці в  полікультурному суспільстві?

А толерантність Б плюралізм В дискримінація Г конкуренція

2. Як називають зміну індивідом або групою свого соціального статусу, місця в  соціальній структурі суспільства або будь­який перехід з  од­

нієї соціальної позиції в  іншу як по горизонталі, так і  по вертикалі?

А соціальна стратифікація Б соціальна мобільність В соціальна згуртованість Г соціальна нерівність

3. Вплив якого із цих соціальних явищ на суспільство є  однозначно негативним?

А упередження Б відповідальність В стереотипи Г терпимість

4. Яке поняття характеризує сукупність соціальних спільнот, які взає­

модіють між собою в  соціумі?

А соціальні відносини Б соціальна структура В соціальна стратифікація Г соціум

5. Процес людської діяльності з  метою встановлення контактів між окремими людьми й  цілими групами називається

А комунікація Б конфронтація В спілкування Г конкуренція

6. Усвідомлення людиною свого обов’язку означає усвідомлення нею своєї А відповідальності Б толерантності

В соціалізованості Г цінності

7. Як називають обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою або національною належністю, статтю, віком, політичними або релігійними переконаннями?

А ксенофобія Б дискримінація В уніфікація Г асиміляція

8. Яким поняттям характеризують зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів?

А упередження Б медіація

В консенсус Г конфлікт

9. Як називають те, що часто повторюється, стало звичайним, загально­

прийнятим, чого дотримуються і  що наслідують у  своїй діяльності?

А стереотип Б упередження В приклад Г неповторність

10. Який із  цих термінів позначає спосіб вирішення конфліктів?

А компроміс Б суперництво В конфронтація Г комунікація

11. Бажання людини уникнути несприятливих ситуацій та не проґави­

ти сприятливі є  одним із джерел існування А толерантності Б забобонів В нетерпимості Г стереотипів

12. Як називають сукупність проблематики, пов’язаної з  наданням со­

ціологічного значення і  встановленням соціального розподілу між чоловіками та жінками на основі їхніх статевих відмінностей?

А біосоціальна Б гендерна

В етнічна Г расова

демократичне суспільство

та  його цінності

Розділ IV

1. Поняття, форми та принципи демократії

Із­поміж ключових цінностей людської цивілізації XXI ст. чіль­

не місце посідає демократія. Саме прихильність до неї надихала й  надихає мільйони людей до дії. Термін «демократія» (букваль­

но  — влада народу) походить від давньогрецького словосполучен­

ня, що позначало державний лад, за якого вирішальна роль у  при­

йнятті рішень із найважливіших питань належала народним зборам за допомогою голосування. Уперше слово «демократія» пролунало з  вуст афінського стратега Перикла, який жив у  V ст. до н. е.

У сучасному розумінні демократія була винайдена і  сформо­

вана на Заході, хоча ніколи не була суто західним явищем. На думку південноафриканського вченого О. Сакса, «демократія на­

роджується і  вмирає на всіх широтах, тому немає сенсу визнача­

ти її точні географічні координати». Упродовж XX ст. демокра­

тія поширилася на всій планеті. Поряд із тим розвиток людства має чимало прикладів уразливості демократичних надбань і їхньої беззахисності перед тиском авторитаризму. Тому доцільно звер­

нутися до з’ясування сутнісних засад демократії, її форм, прин­

ципів, ідеалів і  цінностей.

Поняття «демократія» використовують у  різних значеннях.

У  науковому розумінні  — це форма організації та функціону­

вання політичної системи, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, його права брати участь у  вирішенні держав­

них справ у  поєднанні із широким колом громадянських прав і  свобод. У  філософському розумінні  — це суспільне самовря­

дування, яке здійснюють рівноправні громадяни через безпосе­

редню участь в  обговоренні й  вирішенні громадянських справ шляхом вільного вибору (голосування). Демократія виникла й  існує як намагання й  можливість людей самостійно вирішува­

ти свої справи. Так, президент СШа а. Лінкольн визначав демо­

кратію як «правління народу через посередництво самого наро­

ду, для народу».

Відома громадська діячка е. Рузвельт вважала втілення прин­

ципів демо кратії  в  політичне й  суспільне життя одним із голов­

них здобутків своєї країни.

У сучасному світі основними принципами демократії вважа­

ють: народовладдя; рівність індивідів незалежно від соціального стано вища, походження, статі, національності тощо; свободу осо­

бистості, що полягає в  її природних і  невід’ємних правах. Реалі­

зація цих принципів у  політичному житті пов’язана з  такими ПРигадайте

1. Де і коли виникла демократія?

2. Що привабливого в демокра- тичній формі організації влади?

Демократія  — найгірша форма правління, якщо не враховувати всіх інших.

Вінстон Черчилль Справжнє гасло справжньої демократії не «Нехай це зробить уряд», а  «Дайте нам зробити це самостійно».

Двайт Ейзенхауер Будь-яка жінка, яка розуміє, як вести господарство, наблизиться до розуміння того, як керувати країною.

Маргарет Тетчер Краще регулярно ходити на вибори, ніж одного разу потрапити на барикади.

Едуард Севрус Демократія потребує підтримки, і найкращою для неї буде підтримка з боку

інших демократій. Беназір Бхутто

тема 1. демокРатична деРжава

Плебісцит  — опитування громадян, зазвичай із  метою визначення на- лежності певної території.

У  деяких країнах вва жають синонімом референдуму (Франція).

Політичні вибори  — комп- лекс заходів, пов’язаних із формуванням керівних орга- нів різного рівня держави в  цілому, партій, суспіль- но-політичних організацій.

Політична партія  — добро- вільна політична організація, що об’єднує людей зі спіль- ними інтересами та ідеалами, діяльність якої спрямована на здобуття політичної влади або участь у  її здійсненні.

опозиція — протидія, опір комусь або чомусь, напри- клад перебування в  опози- ції до політики уряду.

ТеМа 1. ДеМОКРаТичНа ДеРжаВа

65

проявами, як принцип поділу влади, право меншості на опозицію, багато партійність, рівність у  виборчих правах, рівно правність громадян тощо.

Політична рівноправність громадян реа­

лізується на основі їхньої участі у  двох ос­

новних формах демократії:

•

представницька демократія  — участь громадян у діяльності органів державної влади, прийнятті й  реалізації політич­

них рішень через обраних представни­

ків, які на державному рівні представ­

ляють їхні інтереси. Сьогодні ця форма демократії є  основною та знаходить вті­

лення в  парламентаризмі;

•

безпосередня (пряма) демократія — пря­

ма, без посередників, можливість гро­

мадян впливати на політичні рішення, дії державних органів і  посадових осіб.

Відбувається у  формі місцевих і  загаль­

нодержавних обговорень питань держав­

ного й  суспільного життя, виборів, ре­

ферендумів.

Референдум — у державному праві при­

йняття електоратом (виборцями) рішення з  конституційних, законодавчих або інших

внутрішньо­ чи зовнішньополітичних пи­

тань. Залежно від предмета, способу прове­

дення та сфери застосування розрізняють:

референдум конституційний (на всенародне голосування виносять проект конституції або конституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму — проект закону), за­

гальнодержавний або місцевий, обов’язко­

вий або факультативний.

?

Що таке демократія? Назвіть основні прин- ципи демократії.

2. гендерна демократія

У сучасному світі проблема гендерної де­

мократії посіла вагоме місце в  суспільно­

політичному житті більшості країн. Гендер- на демократія — це система волевиявлення обох статей (жінок і  чоловіків) у  громадян­

ському суспільстві як рівних у  законодавчо

закріплених і  реально забезпечених правах і  можливостях.

Гендерна демократія обґрунтовує й  від­

стоює однакову соціальну цінність жінок і чо­

ловіків (принципи гендерного паритету), що передбачає однаковий обсяг прав, свобод, документ

із виступу афінського стратега Перикла Наш державний устрій такий, що не наслідує чу-

жих порядків. Навпаки, скоріше ми самі є  прикла- дом для інших, ніж наслідуємо будь-кого. Оскільки нашим містом керує не група людей, а більшість на- роду, то наш державний устрій зветься демократією.

За законами в  приватних справах усі мають рівні права. Що ж до державних справ, то на почесні дер- жавні посади висувають не внаслідок підтримки будь- якої партії, а  за власні здібності. Жодна людина, що може бути корисною державі, не буде позбавлена цієї можливості, якщо вона бідна…

У суспільному житті ми не порушуємо законів…

підпорядковуємося владі й  законам, особливо вста- новленим на захист тих, кого ображають, і  законам неписаним, порушувати які соромно… Лише ми ви-

знаємо людину, яка не займається суспільною діяль- ністю, не шанованим громадянином, а  некорисним обивателем. Не всі можуть бути політиками, але всі здатні оцінювати їхні справи. Ми не вважаємо, що відкрите обговорення може завдати шкоди держав- ним справам. Навпаки, ми вважаємо неправильним ухвалювати потрібне рішення без попередньої під- готовки за допомогою виступів із промовами «за»

і  «проти»… Отже, я  вважаю, що наше місто  — шко- ла для всієї Еллади, і  кожен із нас може легко про- явити свою особистість у  різних життєвих умовах.

?

1) Як Перикл розумів сутність демократії?

2) Як демократія дозволяла афінянам проявля- ти свою особистість у  різних життєвих умовах?

цікаво знати

Українці вже мають досвід проведення рефе- рендумів: 1 грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України, під час якого 90,32 % виборців підтрима- ли суверенний статус нашої держави, а  також у  2000  р. щодо питань державного управління.

Проте його рішення не були реалізовані. Форму референдуму намагалася використати Росія в  гіб- ридній війні проти України у  2014 р.

?

Які небезпеки може приховувати проведення референдумів?

In document (1)(2)УДК Г51 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від Видано за рахунок державних коштів (сторінка 56-64)