136^ 1. Прочитайте текст. Придумайте для нього назву. Випишіть виділені слова. Що їх об’єднує?
Була пізня осінь. Отож від прогулянки осіннім лісом чогось особ
ливого ми не очікували. Думали, побродимо лісом і повернемося додо
му. Проте в лісі час зупинився, бо осінь, як справжня вигадниця, диву
вала нас.
Спочатку зачарували кольори, на які ми не сподівалися, тому що в парках і садках листя з дерев уже пооблітало. А тут... синій, блакитний, жовтий, зелений, білий...
Потім ми натрапили на ставочок посеред лісу. Вода в ньому, виявля
ються, уже замерзла. І ми почали досліджувати цю дивовижу. Тато добув лід. Усі пробували його на дотик, дивилися крізь нього на сонце й один на одного. Потім забігли на інший бік ставка, до якого сонячні
промені ще не добралися. І там усе — зелений очерет, земля, листя — було вкрите ніжно-білим мереживом.
Можна ще довго розповідати про наші походеньки в лісі... Як ми знайшли дивне листя й назвали його леопардовим. Як бавилися з татом, ховалися за дерева, грали в лови, як шаруділи листям, збирали його, підкидали, як випадково помітили чудернацьке дерево, що росте не вгору, а тягнеться по землі...
Але були й неприємні знахідки. Сміття, залишене кимось після від
починку... Порадившись, вирішили допомогти лісу стати чистішим.
Усі наввипередки збирали сміття — і незабаром невеличка ділянка лісу звільнилася від непотребу.
Несподівано прогулянка стала прекрасною забавкою та корисною справою й для нас, і для осіннього лісу.
2. Доведіть, чи є в тексті слова, будова яких подібна до будови випи
саних слів.
Відгадайте загадки. Запишіть відгадки. Поясніть роль слів-відгадоку будові слова.
1. Нас слова міняють часто, і, звичайно, це — на щастя, бо якби ми не мінялись, то слова б не поєднались.
2. Ми віддавна і віками чесно дружимо з майстрами, які вміють нас так вжити, щоб нові слова створити.
Запам ’ятаймо! * і
Основа — частина слова без закінчення, яка виражає лексич
не значення слова.
Закінчення — змінна частина слова, яка слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні.
Корінь — значуща частина слова, спільна частина спільноко- реневих слів, яка виражає їхнє лексичне значення.
Спільнокореневі слова утворюються за допомогою префіксів і суфіксів від одного кореня.
Наприклад: береза, березовий, підберезник.
Префікс — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і слугує для утворення нових слів.
Наприклад: летіти — прилетіти, облетіти, 'перелетіти,'зле
тіти.
Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня й слугує для утворення нових слів.
Наприклад: сад — садок, садовий.
Утворіть спільнокореневі слова, зашифровані в колах. Позначте гра
фічно частини утворених слів.
альня пере
за ацький
ачка
ання ати анка
ач
між ський ництво
онька
няк
Запам ’ятаймо!
Корені слів, які звучать однаково, але мають різне значен
ня, — це різні корені. Наприклад, слова водний і водій — не спільнокореневі, бо в них корені різні за значенням (водний — від вода, водій — від водити).
У кожній групі поданих слів виберіть спільнокореневі й запишіть.
Позначте корінь.
1. Бережок, бережливість, бережливий, бережно.
2. Дорога, придорожній, дорожній, доріжка, дорогий.
3. Сова, совок, совеня, совиний.
4. Сирість, сирий, сирник, відсиріти.
5. Річка, заріччя, річний, річище.
6. Важити, зважений, важкий, зважати.
1. Утворіть і запишіть слова, зашифровані в колах. Поясніть лексич
не значення утворених слів.
ви недо о
при до при с
ВІД віз за під писати за
на V пере на пере
в під в ви
об до
2. Яка значуща частина слова допомагає змінювати значення цих слів?
Ц е ц ік а в о І
У деяких словах може бути й по два-три префікси, корені, суфікси.
Наприклад: перерозподіл, вогнегасник, садочок.
141 д 1. Прочитайте текст. Випишіть виділені слова, позначте в них корінь.
Часто наприкінці осені зима вже може нагадати про себе. Буває, що теплу погоду змінюють приморозки, навіть пролітає сніг. Тому й кажуть, що в листопада крутий та непостійний характер: він то усміха
ється, то плаче. У народі про цей місяць склали чимало прислів’їв, зокрема такі: «У листопаді зима з осінню бореться», «Листопад зимі ворота відчиняє», «Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить», «Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий».
2. Знайдіть у тексті слова, які мають по два префікси, корені.
Позначте в них графічно частини слова.
3. Поясніть, як ви розумієте зміст наведених у тексті прислів’їв.
За допомогою префіксів утворіть антоніми до поданих слів.
Заїзд, зубатий, налити, прибувати, весело, згода.
Доберіть до поданих слів можливі означення, позначте в них суфікси (якщо вони є), запишіть за зразком.
Зразок. Зима — морозна, сніжна, крижана, рання, дзвінка, блискуча, Ґ л/ч
набридлива.
1. Весна — гарна, ... . 2. День — теплий, ... . 3. Хмара — дощова, ... . 4. Блискавка — б іл а,.... 5. Клен — гіллястий,....
Перебудуйте словосполучення за зразком. Запишіть, позначивши суфікси.
Зразок. Вітер з моря морський вітер.
Меблі з дерева, сік з малини, співи солов’я, одяг козаків, руки ма
тері, слово вчителя, порада батька, табір студентів, посуд зі скла, шафа для книжок.
1. Спишіть текст. У виділених словах позначте префікс, корінь, суфікс, закінчення.
Непомітно минало літо. Промайнуло, як один погожий день, і над
ходила осінь. Золота осінь, коли достигає виноград, коли набряклі червоним соком грона обтяжують лози...
Але хлопці не огляділися, коли минув місяць — надійшла вже справжня осінь, з прозорим небом, з ранішніми заморозками, з інеєм на пожухл их травах у ярках і вибалках, з павутинням на всьому (За І. Багряним).
2. Доберіть синоніми до слів пожухлий, надходити.
46 \ 1. Утворіть слова за поданими схемами.
1. — 1 — 1 □
2. — І ^ /ч □
3. ^ /Ч /ч □
4. /Ч □
2. Складіть із цими словами речення.
Виконайте тестове завдання.
Усі слова спільнокореневі в рядку
А дослід, дослідити, дослідник, дослідження Б радіус, порадниця, зрада, радість
В нога, ніжка, підніжжя, ніж Г гірник, гірський, гіркий, міжгір’я Повторюємо орфографію 1 2
1. Правопис цих слів ви вивчали в початкових класах. Запишіть їх, розкриваючи дужки.
Верес е(н, нь), завда (н, нн)я, за (я, є)ць, кал(і, с)ндар, меда (ль, л), м(і, с)тро.
2. Запишіть слова й поставте наголос.
Радісний, Україна, на добраніч, неділя, помилка, понеділок.