Складне реченняСкладнеречення
2. Складні речення зі сполучниковим і безсполуч - никовим зв ’ язком бувають трьох видів
1) cкладні речення із сурядним і безсполучниковим зв’яз- ком. Наприклад: Весняне сонце ще не було пекуче, воно лише приємно пригрівало живим теплом, і степ дихав вільготно (Олесь Гончар). Схема цього речення: [ ], [ ], і [ ];
2) складні речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком. Наприклад: Невтішними були відомості, які приніс послушник Несторові: влада, гординя і багатство роз’їдають душі людей. Схема цього речення: […], (які):
[…];3) складні речення із сурядним, підрядним і безсполуч- никовим зв’язком. Наприклад: Багато сходив я стежок і доріг, подій пережив я багато, та серце жагуче я й вірне зберіг, щоб чесно сьогодні ступить на поріг старої бать- ківської хати (М. Марфієвич). Схема цього речення: […], […], та […], (щоб).
У складних реченнях з різними видами зв’язку вжива- ються такі ж розділові знаки, що і в складносурядних та безсполучникових складних реченнях.
Кома між частинами, з’єднаними єднальним спо- лучником, не ставиться, коли вони мають спільну підрядну частину: Там, де ліс закінчувався, зелені- ла осяяна сонцем галявина і росли кущі ожини край неї.
Схема цього речення: [Там, (…), …] і […].
Вправа 138. Поетична хвилинка. Прочитайте поетичні рядки. Знайдіть складне речення, у якому є всі типи зв’язку: сурядний, підрядний, безспо- лучниковий. Запишіть його, намалюйте схему. Усно поясніть вживання розділових знаків.
Людське життя не заміліє, зробіть лиш те, що попрошу:
усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу.
М. Руденко
Шкільне минуле в пам’яті озвалось:
писав я «мати» в зошиті, й мені таким широким слово це здавалось, що думав я – воно у множині.
А. Бортняк
Вправа 139. Інтелектуальна розминка. Запишіть складні синтаксичні конструкції. Підкресліть засоби зв’язку в них. Поясніть, чому в першому реченні перед сурядним сполучником не ставиться кома. Укажіть на тип конструкції: а) з безсполучниковим і сурядним зв’язком; б) з безсполучни- ковим і підрядним зв’язком; в) із сурядним і підрядним зв’язком.
1. Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалась тільки музика (В. Собко). 2. Мужі учені, бородаті архіви кинулись трусить: чиїм ім'ям цей град назвати, щоб вознести на цілий світ (Л. Костенко). 3. Здається, в Англії існує такий звичай: гість може зникнути непомітно, не прощаючись, і на нього ніхто не образиться (Л. Дмитерко).
4. У мене одна думка: як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний). 5. Де- рева стояли обіруч голі, але вже відчувалося, що їм хочеться зазеленіти (Олесь Гончар). 6. Не вмирає наша слава, не вмирає наша честь, бо живе в нас сила жвава, бо робітники в ній єсть (В. Самійленко).
Вправа 140. І. Прочитайте текст. До чого закликає автор українців? Які традиції українського народу відомі вам? Чи перекликаються вони з тради- ціями рідного народу?
Зовсім недавно Україна стала незалежною державою, і хочеться, щоб молодь згадала давні традиції нашого народу, щоб лунала українська пісня, щоб кожен дім прикрашало сухе зілля з колосками жита і маківками, щоб дівочі коси пахли любистком і м’ятою, а діти росли здоровими.
Сучасним українцям важливо знати про традиції облаш- тування побуту, дитячі обереги, лікування найпоширеніших захворювань. Молитви, замовляння, обрядові страви – це ба- гатство нашого народу, в якому відображена єдність людини і навколишнього світу.
Хай ваші житла будуть сонячними і напоєними пахощами трав, а ваші діти – здоровими і життєрадісними! (За Г. Бут- ченко).
ІІ. Знайдіть у тексті складне речення з різними видами зв’язку, перепишіть його в зошит. Усно поясніть уживання розділових знаків у ньому. Виконайте синтаксичний розбір цього речення.
Схема синтаксичного розбору
складного реченняз різними видами зв’язку 1. Речення.
2. Вказати види зв’язку у складному реченні.
3. Встановити, із скількох частин воно складається.
4. Визначити граматичну основу в кожному реченні.
5. Визначити смислові відношення між частинами.
6. Пояснити розділові знаки.
7. Побудувати схему речення.
Вправа 141. І. Прочитайте текст. Яку назву ви б йому дали?
Я пригадую з яким особливим нетерпінням чекав коли при- летять лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі із цими птахами вони всідалися на старій клуні і за- кинувши голови до неба розсипалися клекотом. Разом з ними приходила весна земля прокидалася й виповнювалася знову безліччю істот жаби кумкали жайворонки вимірювали пісня- ми височінь неба бджоли стрімко проносилися над головою а джмелі особливо довірливо щось проказували до розцвіченої синенької кропивки.
Який багатий світ! Спориш зворушливо зеленів дрібне- сенькими листочками червонясті язички кінського щавлю ловили тепле проміння а на оболоні залитій водою на певній відстані один від одного поважно переставляли ноги лелеки (За П. Мовчаном).
². Êîçàê. Ëåëåêè
ІІ. Спишіть текст, розставляючи необхідні розділові знаки. Усно поясніть свій вибір.
Словник
клýня – будівля для зберігання снопів, сіна тощо, а також для молотьби, віяння тощо
спорш – рослина роду «гречкові» з дуже галузистими або прямостоячими стеблами; використовується у народній медицині як сечогінний або в’яжучий засіб
благодéнствувати – él, boldogul оболóнь –1) faháncs (a kéreg alatti rész;
вільгóтно – szabadon, kötetlenül 2) táj. lehántott dorong
кéлія – cella послýшник – novicius, szerzetesjelölt клéкіт – sas vijjogása, rikoltása ченéць, чернéць – szerzetes, remete опікýн – gyám
§ 24. Синонімічність складних речень з різними типами зв’язку і простих речень
Вправа 142. І. Прочитайте безсполучникові речення. Які смислові відно- шення існують між частинами? За допомогою сполучників утворіть склад- носурядні та складнопідрядні речення. Запишіть утворені речення. Визначте, які види сполучникових і безсполучникових речень є синонімічними.
1. Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий (О. Десняк).
2. Луки були пишні, ниви багаті, сади густі (Ю. Смолич). 3. Сова ніяк заснуть не може: цикада співами тривожить (М. Годова- нець). 4. Добре працюватимеш – честь і славу матимеш (Народ- на творчість). 5. Часто так буває: один вину свою на другого звертає (Народна творчість). 6. Сонечко сяє, пташки співають, серце радіє в зеленому гаю.
ІІ. Перевірте правильність і повноту своїх висновків, прочитавши теоретичні відомості.
Більшість безсполучникових речень можна перебуду- вати у сполучникові, що дає підстави говорити про синонімію безсполучникових і деяких типів склад- носурядних і складнопідрядних речень.
Синонімічними є:
1) безсполучникові складні речення зі значенням пе- реліку дій, подій, явищ, що відбуваються одночасно або послідовно, і складносурядні речення з повторюваними чи неповторюваними сполучниками і(й), та (у значенні і):
Річка блищала під сонцем, над нею кружляли чайки, мов маленькі білі літачки. – Річка блищала під сонцем, і над нею кружляли чайки, мов маленькі білі літачки;
2) безсполучникові складні речення зі значенням про- тиставлення, зіставлення та складносурядні речення з
протиставними сполучниками але, проте, зате, однак:
Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає. – Рада б зірка зійти, але чорна хмара заступає;
3) безсполучникові складні речення з часовими, умовни- ми, наслідковими відношеннями між частинами та склад- нопідрядні речення з підрядними часу, умови, наслідку:
Гляне – немов холодною водою зіллє. – Як гляне, то немов холодною водою зіллє;
4) безсполучникові складні речення з причиновими й пояснювальними відношеннями і складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, означальними, причиновими:
Не шукай зайця в гущавині лісу: він сидить на узліссі. – Не шукай зайця в гущавині лісу, бо він сидить на узліссі.
У багатьох безсполучникових реченнях синтаксичні відношення не відповідають тим, що виражаються сполуч- никами сурядності і підрядності. Такі речення не мають синонімічних сполучникових речень. Наприклад: Голосами, небесами напилися далі, десь копита одзвеніли, одгули пе- чалі, тільки хмари, тільки небо та віків відлуння, тільки тирси золотої тихе дивоструння (С. Тельнюк).
Вправа 143. І. Прочитайте просте речення в таблиці. Запишіть його в зошит, підкресліть головні та другорядні члени речення. Прочитайте в таб- лиці-зразку відповідні складні речення, зверніть увагу на розділові знаки.
Що спільного та відмінного в цих реченнях?
Çðàçîê
Просте
речення Складносурядне
речення Складнопідрядне
речення Безсполучникове складне речення Після літньо-
го дощу засяя- ло сонце.
Закінчився літ- ній дощ, і засяяло сонце.
Після того, як за- кінчився літній дощ, засяяло сонце.
Закінчився літ- ній дощ – засяяло сонце.
ІІ. Прочитайте прості речення. Перетворіть їх у складні сполучникові та безспо- лучникові. Усно визначте смислові відношення між частинами складних речень.
1. Через негоду ми не пішли по гриби. 2. Під час екскурсії на природу хлопці та дівчата нашого класу більше здружилися.
3. Через два роки я закінчу школу і продовжуватиму навчан- ня в університеті. 4. Після закінчення концерту ми ділилися враженнями від побаченого. 5. Через пунктуаційну помилку в диктанті я не отримала високого бала. 6. Після перегляду фільму ми довго обговорювали гру акторів.
ІІІ. Дослідіть, чи змінюється зміст конструкцій після їх перебудови. Яку з синтаксичних конструкцій ви обрали б у розмові з товаришем, яку – у більш офіційній обстановці? Чи згодні ви з поданим нижче висновком?
Використання безсполучникових речень надає мовленню виразності, динамічності, адже цей тип речень має багаті виражальні можливості.
Вправа 144. Ти – дослідник. Розгляньте таблицю. З’ясуйте, як співвідно- сяться прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворо- тами, обставинами, вираженими іменниково-прийменниковими сполуками і відповідними видами складних речень. Свої висновки порівняйте з поданим після таблиці теоретичним матеріалом.
Синонімікапростихіскладнихречень Просте речення Складне речення
Інформація про випускні іспити, повідомлена вчителем, зацікавила всіх.
Після закінчення іспитів ми поїдемо в мовний табір.
Староста, обраний нами вже вдруге, подякував за вислов- лену йому довіру.
Петро подякував одноклас- никам за довіру та обрання його старостою класу вже вдруге.
Усіх зацікавила інформація про випускні іспити, яку пові- домив учитель.
Коли закінчаться іспити, ми поїдемо в мовний табір.
Староста, якого ми обрали вже вдруге, подякував нам за висловлену довіру.
Петро був вдячний одно- класникам за довіру: його вже вдруге обрано старостою класу.
Синонімічними є:
1) дієприкметникові звороти й підрядне означаль- не речення;
2) обставини, виражені іменниково-прийменни- ковими сполучниками, дієприслівниками та обставинні підрядні речення;
3) прості речення з однорідними присудками та безспо- лучникові складні речення.
З метою лаконічності висловлювання й точності відтво- рення думки в українській мові часто вживають дієприкмет- никові та дієприслівникові звороти у простому реченні як синонімічні підрядним означальним реченням.
Рекомендації щодо їх вживання такі:
1) дієприкметникові звороти замінюють додаткові підряд- ні речення і дають змогу уникнути надмірного повторення сполучного слова який;
2) у діловому, науковому стилях краще вживати про- сті речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні – складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в підрядних означальних виразніше підкреслюєть- ся дія, у дієприкметникових зворотах – ознака;
3) дієприслівникові звороти коротші й динамічніші за аналогічні їм форми обставинних підрядних речень;
4) дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому, якщо треба зберегти смисловий відтінок одного з цих підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом;
5) паралельне вживання синонімічних структур сприяє уникненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його;
6) не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслівниковим зворотом, бо це збільшує обсяг тексту і надає йому сухого, трафаретного, канцелярського звучання.
Вправа 145. За поданими початками побудуйте два речення: 1) просте з однорідними членами; 2) безсполучникове. Запишіть речення парами у зошит.
Çðàçîê. Дівчина знітилася… – Дівчина знітилася і замовкла.
Дівчиназнітилася: вонанепромовилабільшежодногослова.
1. З-за гори піднімалося сонце … . 2. Весняний ранок дихав холодом … . 3. На морі несподівано піднялися високі хвилі ... . 4. На траві тремтіли краплі ранкової роси ... .
Вправа 146. Виділені курсивом частини складних речень замініть ді- єприкметниковими зворотами. Перебудовані речення запишіть, звороти підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.
Çðàçîê. Зустрічатиме нас деревце, що ми посадили в юності. – Зустрічатиме нас деревце, посаджене в юності.
1. Зневажена тобою рідна мова – немов діброва, яку знищив вогонь. 2. А круг озера сосни, які в хуртовину натомились шуміти, шепочуть у сні (М. Нагнибіда). 3. Зайшла Катруся, яку назвали на честь мами, і привіталася з гостями. 4. Вірте кожному слову, що ви від мене почули.
Вправа 147. І. Прочитайте прислів’я. Перепишіть, вставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки. Доберіть до поданих речень синонімічні кон- струкції з підрядними умови.
Çðàçîê. Не знаючи броду, не лізь у воду. – Як не знаєш броду, не лізь у воду.
1. (Не) вмієш пекти хліба, будеш пекти раків. 2. (Не) скуби, (не) повивши. 3. (Не) нах..лившись, з кр..ниці води (не) нап’єш- ся. 4. (Не) навчивши в п..люшках, (не) навчиш.. і в подушка.. . 5. М’ясом хвалиться, юшки (не) поївши.
ІІ. Усно змоделюйте ситуацію, до якої доречно було б дібрати одне з при- слів’їв.
Вправа 148. І. Доповніть конструкції. Запишіть їх. Який вид обставин- них речень утворився? Поясніть вживання розділових знаків в утворених реченнях.
1. Щоб досягти успіху … . 2. Аби удосконалити свій харак- тер … . 3. В ім’я того, щоб стати корисним своєму народові … . 4. Треба читати книжки, для того щоб … . 5. Щоб налагодити зв’язки між містами-побратимами … .
ІІ. До утворених речень доберіть синонімічні прості іменниково-прийменни- кові конструкції. Запишіть їх.
Часто складносурядні речення з певною стилістичною метою можна замінити синонімічними реченнями з одно- рідними членами або складними реченнями інших видів:
складнопідрядними, безсполучниковими. Наприклад:
1. Розтанула зоря досвітня, і росою вкрилися поля. – Складносурядне речення.
2. Розтанула зоря досвітня й росою вкрила поля. – Про- сте речення з однорідними присудками.
3. Розтанула зоря досвітня – росою вкрилися поля. – Безсполучникове речення.
4. Коли розтанула зоря досвітня, росою вкрилися поля. – Складнопідрядне речення.
Кожне з цих речень має свій стилістичний відтінок. Так, у першому реченні називаються явища, які відбуваються послідовно; у другому подається образна картина одного явища – світанку; у третьому – причинно-наслідкові зв’язки між двома явищами, а в четвертому – часові.
Вправа 149. І. Перебудуйте речення за зразком.
Çðàçîê. Просте речення: Максим відчинив двері й побачив на столі зачерствілий окраєць гречаного хліба, дбайливо загорнутий у чистий рушник.
Складносурядне речення: Максим відчинив двері і на мить зупи- нився, а на столі все ще лежав зачерствілий окраєць гречаного хліба, дбайливо загорнутий у чистий рушник.
Складнопідрядне речення: Коли Максим відчинив двері, то поба- чив на столі зачерствілий окраєць гречаного хліба, дбайливо загор- нутий у чистий рушник.
Безсполучникове речення: Відчинивши двері, Максим на мить зупинився: на столі все ще лежав зачерствілий окраєць гречаного хліба, дбайливо загорнутий у чистий рушник.
1. В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці. 2. З туману
вийшла якась маленька дівчинка, одягнена в сіре лахміття, і спинилась перед гуртом людей.
ІІ. Дослідіть, чи змінився зміст конструкцій після перебудови. З’ясуйте, у яких реченнях – сполучникових чи безсполучникових – смислові відношення виражені яскравіше.
Вправа 150. Творча робота. Розгляньте репродукцію. Напишіть за нею твір-мініатюру «Весна прийшла!», використовуючи різні типи речень.
І. Коровай. Сакура. Ужгород Словник
скýбати – 1) захоплюючи пальцями, злегка смикати; 2) обривати посмиком;
3) роздираючи, робити пухнастим (вовну і т. ін.); 4) розм. необережно або невміло стригти
засíка – csür кóбза – kobzós
зінця – pupilla пелюшк – pelenka зневажáти – megvet, lenéz трса – fűrészpor знíтитися – zavarba jön цикáда – kabóca
§ 25. Розвиток мовлення. Твір-розповідь на суспільну тему Вправа 151. Прочитайте уривок із газетної публікації, визначте його стиль. Які проблеми суспільного життя порушує автор? Що його непокоїть?
Публіцистика завжди на ратному полі. Вона робить свою чорну, вкрай необхідну роботу – роботу з розкріпачення особи- стості. У газету й журнал нещодавно повірили. Сьогодні ця віра, підірвана втомою від усіляких негараздів, помітно похитнулася.
Для чесного журналіста це прикро і гірко.
Прикро і гірко те, що за публіцистикою, за чесною публі- цистикою, не включились у боротьбу інші роди літературних
військ – повісті й романи. Непокоїть поезія, яка б мала, як і публіцистика, йти в авангарді. Адже рушійна сила поезії – ви- кривальна й організаційна робота емоційної думки. Непомітно змінюється сам погляд на покликання поезії. Страшно, якщо вона перетвориться на забавку (З газети).
Вправа 152. І. Прочитайте словникову статтю. З’ясуйте значення слова
«суспільний», дослідіть, у яких словосполученнях воно найчастіше вжива- ється.
Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як су- купності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вживається зі словами поділ праці, прогрес, розвиток, чинник, характер виробництва, небезпека, праця, свідомість, науки. 2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Вживається зі словами договір, клас, мораль, система, форма господарю- вання, буття, самоврядування. 3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва, який являє собою спільне надбання. Вживається зі словами продукт, фонди споживання, надбання. 4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві:
суспільна людина; який живе в групі (про тварин): суспільні комахи (бджоли, оси, терміти, мурахи тощо) (За матеріалами сайту slovopedia.org.ua).
ІІ. Як ви вважаєте, які суспільні проблеми актуальні в наш час? Обговоріть це питання у класі та колективно складіть перелік суспільних проблем сучасності.
ІІІ. Оберіть одну проблему темою свого твору і складіть твір-розповідь.
§ 26. Текст. Мовні засоби міжфразового зв’язку в тексті
Вправа 153. Ти – дослідник. Пригадайте, що ви знаєте про текст. Про- читайте і порівняйте написане в обох стовпчиках. Яку сукупність речень ми можемо назвати текстом? Свою думку обґрунтуйте.
На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. Моло- дість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. І по- гасне. Бо другої молодості не- має у світі. Життя є молодість, труд і любов. Усе життя лю- дина лише шліфує грані своєї молодості. У радісній знемозі він пахтить, як дорога. Він є вірним другом. Він не зра- джує. Труд, як материнська
Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як диво- вижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своєї мо- лодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. І погасне. Бо другої молодості немає у світі. Труд, як ма- теринська рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом.
Він не зраджує. У радісній рука, веде нас по стежці. Вона
знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! Відчуваю її, як до- рогу, теплу долоню на голові.
Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале. Любов. А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі.
І молодість дзвенить. Вона – щось таке, що підносить лю- дину вгору, і завмирає в неї дух (За Ю. Яновським).
знемозі він пахтить, як дорога.
Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале. Вона – щось таке, що підносить людину вгору, і зав- мирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розрива- ється серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить...
(За Ю. Яновським).
Текст – це літературно опрацьоване письмове чи усне
повідомлення, яке складається з ланцюга речень-ви- словлювань, об’єднаних у єдине ціле задумом, ідеєю.
Мовні одиниці, що допомагають об’єднати сукуп- ність речень у тексті, називають засобами зв’язку.
Ознаки тексту:
● зв’язність;
● цілісність;
● авторська мета;
● інформативність;
● ситуативність (пов’язаність із контекстом);
● наявність смислових частин та їх єдність;
● особистісне ставлення;
● розгорнутість;
● послідовність;
● завершеність;
● динамізм зображуваного.
Серед перелічених ознак найважливішими є зв’язність і цілісність. Зв’язність – властивість, що характеризує особ- ливості поєднання всередині тексту його елементів. Ціліс- ність – властивість, пов’язана зі смисловою єдністю. Текст може бути зв’язним, але не цілісним і, навпаки, цілісним, але незв’язним.
Вправа 154. Прочитайте повідомлення. Чи можна його вважати текстом?
Чому? Свою думку доведіть.
Підняття рівня Світового океану внаслідок танення поляр- них крижаних шапок може призвести до затоплення прибереж- них і низовинних ділянок суші. Ерозія одного шару позбавляє ґрунт властивості утримувати воду – колодязі і джерела переси- хають, а родючі землі перетворюються на посушливі пустельні райони. Зростання кількості населення змушує уряди країн піклуватися про житло та їжу для нових громадян. Людина – єдина з істот, яка має унікальну здатність докорінно змінювати навколишнє середовище. Значна частина електроенергії до- тепер виробляється шляхом спалювання на електростанціях вугілля і нафти (З енциклопедії).
Слово «абзац» має два значення:
1. Відступ у початковому рядку тексту.
2. Пов’язана за змістом частина тексту від одного відступу до другого.
Абзац – це одиниця тексту, що являє собою єдність тема- тично об’єднаних речень, в одному з яких називається тема чи основна думка абзацу.
Отже, мовець повинен чітко визначити тему абзацу й дотримуватися її розвитку в межах цієї одиниці тексту, що допоможе читачеві чи слухачеві визначити предмет мовлен- ня й утримувати його в пам’яті доти, поки його не змінить інший предмет мовлення.
Тему абзацу часто називають мікротемою. У художніх текстах мета абзацу може виражатися кількома реченнями,
при цьому основна думка має бути виражена першим або останнім реченням.
Усередині абзацу речення повинні бути розташовані так, щоб кожне з них готувало читача до сприйняття наступного речення. Якщо тематичного речення в абзаці немає, то це означає, що він доповнює тему й основну думку попередніх частин тексту.
Вправа 155. Прочитайте текст. Яка його головна думка? Дайте йому назву. З’ясуйте, скільки в тексті абзаців. Виділіть їх і складіть план тексту.
Зранку парило. Небо повилося каламутною плівкою і, хоч хмар не було, стояло над містом невмите і сколошкане. Сонце борсалося в тому киселі, ніби заплутана в павучих тенетах муха;
сьогодні вночі місто, здається, не змогло прийняти щодобової нічної купелі і вимести зі своїх закутків застояну жарінь. Ви- йшовши з дому, я відчув, що в мене ледь-ледь тремтять паль- ці – це було зле, бо я мав сідати за кермо автомобіля. Спробував зібратися на силі, тобто внутрішньо зосередитися, – замість іти до трамвая, який мав би завезти мене до автомобільної стоянки, я трюхцем побіг. Любив бігати, бо це давало тілу бадьорість і снагу на новий день. Але сьогодні заспав, отож тільки махнув кілька разів руками вдома і, кинувши в обличчя пригорщ те- плої води, помчав на роботу – все в мене було розраховано до секунди. До трамвая я, одначе, не добіг. Чи не було чим дихати, чи я й справді не встиг до ладу прокинутися, але мені сперло подих. Змушений був піти вільним кроком, а коли перебігав вулицю, з-за рогу вискочив червоний легковий автомобіль, і я ледве врятувався від нього, пострибавши, як олень, гігантськи- ми стрибками… (За М. Слабошпицьким).
Вправа 156. Прочитайте текст. Запам’ятайте, чим відрізняється побудова тексту в усному і писемному мовленні.
Спосіб викладу матеріалу, побудова синтаксичних кон- струкцій в усному й писемному мовленні дещо відмінні. Так, в усному мовленні доповідач має безпосередні зв’язки зі слуха- чами і тому свої слова може доповнити інтонацією, жестами, мімікою. Спостерігаючи за реакцією аудиторії, можна на ходу перебудувати доповідь, дібрати більш влучні слова, приклади, які б яскраво ілюстрували певні положення. При безпосередній розмові з аудиторією висловлена думка іноді стає зрозумілою з одного слова, натяку.
У писемному мовленні треба висловлювати думку особливо чітко, використовуючи складні, поширені речення, відшліфо- вувати стиль викладу (За М. Доленком).