• No results found

Складні речення зі сполучниковим і безсполуч- никовим зв’язком

In document ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß (сторінка 150-162)

ÑÊËÀÄͲ ÑÈÍÒÀÊÑÈ×Ͳ ÊÎÍÑÒÐÓÊÖ²¯

2. Складні речення зі сполучниковим і безсполуч- никовим зв’язком

Складні речення з комбінованим сполучниковим і без- сполучниковим зв’язком бувають трьох різновидів:

а) складні речення з сурядним і безсполучниковим звязком, наприклад: Здається, в Англії існує такий звичай:

гість може зникнути непомітно, не прощаючись, і на нього ніхто не образиться (Л. Дмитерко).

Структурна схема: Лінійна схема:

: , і

1 2 3 [ ] : [ ], і [ ].

б) складні речення з підрядним і безсполучниковим звязком, наприклад: Не вмирає наша слава, не вмирає наша честь, бо живе в нас сила жвава, бо робітники в нас єсть1 (В. Самійленко).

Структурна схема: Лінійна схема:

1 , 2

3 4

[ ], [ ], бо ( ), бо ( ).

в) складні речення з сурядним, підрядним і безспо- лучниковим звязком, наприклад: Багато сходив я стежок і доріг, подій пережив я багато, та серце жагуче я й вірне зберіг, щоб чесно сьогодні ступить на поріг старої батьківської хати (М. Марфієвич).

1 Єсть – застаріле є.

Структурна схема: Лінійна схема:

, ,

1 2 та 3

4 , щоб

[ ], [ ], та [ ], щоб ( ).

204. Спишіть складні речення з сурядним і підрядним зв’язком. Визначте кількість частин, з яких вони складаються, і засіб зв’язку між ними.

Складіть лінійні і структурні схеми двох обраних вами речень.

1. Річка, що трохи вище від мосту впадала на тому боці в Дунай, називалася по-грецькому Пюретом, по-скіфському ж Поратою, або Сильною, а плем’я, що жило в верхів’ях річки, казало на неї Прут (І. Білик). 2. Нова доба над нами розквіта, та слава Лесі вічно з нами буде, як меч проти неправди і об- луди, в борні за правду зброя золота (М. Рильський). 3. Пише брат мені з села, що трава вже поросла, та північний вітровій холодить листочки їй (О. Лупій). 4. Слід на землі лишити кожен хоче, та справа в тому, що воно за слід?! (М. Сингаїв- ський). 5. Літа минають за літами, та знову пам’ять поверта оту хвилину біля мами, яка навіки золота (Л. Талалай).

205. Прочитайте складні речення з сурядним і підрядним зв’язком. Визначте типи відношень між сурядними і підрядними частинами, поясніть, як ви визначили ці типи.

1. Тисячі років летять так лелеки, не змінюючи своїх шляхів, і тисячі років стрічають їх над морем похмурі орлині зграї, які намагаються скинути лелек назад у море (П. Загребельний).

2. Тебе твій дух до неба вознесе, і ти збагнеш, у чому справж- ність щастя (П. Кононенко). 3. Хоч ти розсердишся на мене, хоч проженеш мене від себе, хоч звелиш ніколи на очі не попадатися, а я таки тепер договорю, що учора хотів сказати (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. Любов може стати найбільшим щастям, але ж як ще багато треба для цього, бо самої любові людині ніколи не досить (П. Загребельний).

206. І. Спишіть та охарактеризуйте складні речення зі сполучниковим і безспо- лучниковим зв’язком. Накресліть схеми третього, четвертого і шостого речень.

1. У мене одна думка: як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний). 2. Коли працюєш – час біжить, коли чекаєш – не спішить (Народна творчість). 3. Та ти придивися: під злу завірюху навальний1 вітрище руйнує, ламає поміж деревами лиш ті, що найвищі

1 Навfльний – сильний, рвучкий.

(А. Кримський). 4. Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть (Т. Шевченко).

5. Лінивому все ніколи: вранці – росяно, в обід – жарко, а вве- чері комарі кусаються (Народна творчість). 6. Доки мова для внуків звучить солов’їно і дзвенить, мов кришталь, мов трава степова, ти не вмреш, ти не вмреш, Україно, і не згине народ, що в негоду співа (С. Литвин).

ІІ. Створіть складні речення: одне почніть словами: Я тобі галантно не вклонюся; друге – словами: Чом, чом, земле моя… Якого типу складні речення у вас вийшли?

207. Прочитайте речення. Зробіть повний синтаксичний аналіз трьох найцікавіших для вас речень (за вибором). Усно поясніть розділо- ві знаки. Чим саме вони вас зацікавили?

1. Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою одкрили, і моря голубий розгойданий прибій… (В. Сосюра). 2. Щоб піснею стали звуки, поезією – слова, треба талантові мeки, лиш нею душа жива (Г. Тарасюк). 3. Орлиця вчить у небо своїх дітей злітати, і перший крок зробити дитя навчає мати, навчає батько сина кохатися в труді (Є. Летюк). 4. Коли нам довго не відписують, хапаємось за останню ілюзію: лист, очевидно, пропав на пошті (Ірина Вільде). 5. Для народу свойого велика кожна з мов, як творіння вінець; люд без мови – то глина безлика, без’язика отара овець (В. Забаштанський). 6. Віконце світилося, там усе ще ждали, там довго ще ждатимуть, бо по-справжньому ждати вміють лише матері (М. Олійник).

ІІ. Випишіть з інтернету або зі збірника казок один-два абзаци тексту.

Які типи речень у них переважають і чому?

208. І. Прочитайте тексти. Знайдіть у них речення з різними типами зв’язку, випишіть їх і зробіть повний синтаксичний аналіз.

ДУШІ КРИНИЦЯ Висиха душі криниця, і життя як не було,

якщо раз чи два на місяць не поїду у село.

Як побачу рідну хату, заяснію, наче цвіт.

Здрастуй, мамо, здрастуй, тату,

і мого дитинства слід.

Сяду з вами на порозі, поклонюся я землі,

стану справжнім, як природа, як вечеря на столі.

І хоч так мені привітно, та щемить душа сама:

я ще літо, я ще літо, а в батьків уже зима.

À. Äåìèäåíêî ОДНА БАТЬКІВЩИНА Одна Батьківщина, і двох не буває,

місця, де вродилися, завжди святі.

Хто рідну оселю1 свою забуває, той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати, що босим колись протоптав?

У рідному краї і серце співає, і сонце, і зорі мелодії тчуть, у рідному краї і небо безкрає, потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна билинка і кожна травинка вигойдують мрії на теплих вітрах, під вікнами мальви, в гаю материнка, оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині – її підхопили поля і гаї,

її вечорами по всій Україні співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї вустами,

як спраглий2 у спеку – до лона3 води.

Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє земля назавжди…

Ì. Áàêàé

ІІ. Обидва тексти – пісенні. Чи хтось із вас (або й усім класом) міг би виконати одну з цих пісень?

ІІІ. Як називається зображена на цій сторінці квітка українською та румунсь- кою мовами?

1 Осtля – домівка, рідний дім.

1 Спрfглий – той, хто хоче пити, має спрагу.

2 Лjно (поет.) – те саме, що груди; надра землі, глибина вод; приста- новище для когось.

209. Напишіть невеликий твір на тему «Дорога додому» або «Ота стежина в ріднім краї», використовуючи цитати з текстів поперед- ньої вправи.

П. Горобець. Село Гавронці

§ 39. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ Розділові знаки у складних синтаксичних конструкціях

1. Між частинами речення з різними видами зв’язку ставляться такі ж розділові знаки, як у складних реченнях (складносурядних, складнопідрядних і складних безсполуч- никових). Наприклад: У людині велике завжди колишеться поряд з дрібним, і думки її схожі на свіжий невіяний обмо- лот1, де разом лежать зерно і полова (М. Стельмах). Кожен, хто відчує самотність або вважає, що люди його не люблять, повинен усвідомити: людські стосунки – це обмін цінностями (З часопису).

2. Якщо поряд стоять два підрядних сполучники, то кому перед другим сполучником не ставимо тоді, коли в головній частині є слова то, так. Наприклад: Є почуття такі прозорі, що коли б з них відлити зорі, то (так) вони світилися б, як зорі небесні. Коли ж слів то, так немає, то кома перед другим підрядним сполучником ставиться: Є почуття такі прозорі, що, коли б з них відлити зорі, вони світилися б, як зорі небесні. Це правило поширюється і на той випадок, коли збігаються сурядний і підрядний сполучники: Рідня – серед дня, а як сонце сховається, то й рідня не родичається (На- родна творчість).

3 Обмолjт – намолочене зерно.

3. Якщо у складній синтаксичній конструкції збігають- ся сполучники підрядності і сурядності, то кому між ними ставимо тоді, коли вилучення підрядної частини не вима- гає перебудови іншої частини. Наприклад: Дідусь починав пригадувати щось давнє, і, коли у своїй пам’яті бачив себе молодим, його очі блищали. Порівн.: Дідусь починав прига- дувати щось давнє, і його очі блищали.

4. У розгорнутих складних синтаксичних конструкціях, які утворюють декілька змістових блоків, може ставитися крапка з комою. Наприклад: Давно це було, ще тоді, як по наших степах широких та пишних не ходили гострі плуги й не краяли скибами зелені груди вільної неньки-землі; ще тоді, як високу запашну траву по степах толочили тільки невеликі отари овець, табуни диких коней, гурти круторогих биків та турів; ще тоді, як вівчар був сам хазяїн і сам чабан, а про панів і гадки не було, ще земля була нічия, а Божа (С. Черкасенко).

210. Спишіть речення. Накресліть структурні схеми трьох не тотожних за бу- довою речень. Проаналізуйте за схемою синтаксичного аналізу. Поясніть розділові знаки.

1. Добру науку приймай, хоч і від простого чуєш, злої ж на ум не бери, хоч би й святий говорив (І. Франко). 2. В морі спокуси є хвилі великі, та не забудь у захопленні ти, що лиш родина – бальзамові ліки, ліки від старості і самоти (В. Кри- щенко). 3. Аби втратити віру до людини, не потрібно, щоб вона двічі обдурила вас (Ірина Вільде). 4. Коли обманувся ти вперше, винен обманщик, а коли вдруге – ти сам (Народна творчість).

5. Як сніг упаде, то й чабан пропаде; як сніг розтане, то й ча- бан устане (Народна творчість). 6. Чи то снилось мені, чи то справді було – наді мною ялини зелене крило (М. Нагнибіда).

211. Спишіть речення і поставте на місця крапок, де потрібно, розділові зна- ки. Скористайтесь правилами вживання розділових знаків у складних синтаксичних конструкціях.

1. Деякі люди не користуються повагою в інших людей че- рез те… що їх не цікавлять інші люди…і вони весь час говорять тільки про себе… а… якщо хтось захоче висловитися… то вони його не слухають або перебивають. 2. Людина… яка не вміє зрозуміти іншу людину… яка завжди ображається на інших…

така людина збіднює передусім своє життя… і заважає жити іншим. 3. Недарма у народі кажуть… якщо шануватимеш своїх батьків… то щасливим і довголітнім будеш на землі. 4. Багато хто вважає… що інтелігентна людина – це людина високоос- вічена… а проте це не завжди так… можна і без освіти бути внутрішньо інтелігентною людиною (З часопису).

212. I. Прочитайте текст, випишіть з нього слова, пов’язані з культурою Карпатського краю (архітектурою будівель та споруд, інтер’єром жит- ла гуцулів і лемків1, обійстям2). Чому дім гуцула нагадує «мистецький осередок»?

КУЛЬТУРА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Карпатський регіон характеризується чи не найбільшим розмаїттям мистецьких ознак. Скажімо, на Бойківщині бачимо справжні шедеври народної архітектури горян3: високі й стрім- кі дахи, мистецьки оздоблені галереї – все це вдало контрастує з навколишнім середовищем – млинами, церквами, іншими спорудами. Будівлі зводили переважно з ялиці та смереки.

Надмірною суво- рістю і стриманістю позначена архітекту- ра в лемківському жит лі: цікавим і сво- єрідним елементом тут є «квіт», котрий, як правило, малюють на дверях; при цьому кожна гілочка такого

«дерева життя» сим- волізує народження дитини.

Та, проте, одним із найцікавіших регіонів карпатської зони є, безперечно, Гуцульщина – гуцульське житло являє спокійніші форми, відзначається меншими розмірами. Особливо оригінальним є комплекс будівель, який прийнято називати замкнутими дворами, або ґраждами, – це досить зручні в умовах лісу мі- ні-фортеці. Житло з господарськими спорудами будували у формі закритого двору, щоб не могли проникнути в обійстя лісові хижаки чи злодії. Майже кожний дім гуцула нагадує своєрідний мистецький осередок, адже край цей здавна ба- гатий народними умільцями – гончарами, різьбярами тощо.

Розвиток цих промислів відбився і на інтер’єрі гуцульського житла (За В. Скуратівським).

II. Окремо зачитайте складні синтаксичні конструкції, назвіть їх тип.

1 Лtмки – етнографічна група українців, які здавна жили у Карпатах.

2 Обsйстя – двір, подвір’я (рум. ogradă, curte).

3 Горzни – жителі гірської місцевості.

§ 40. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ Переказ тексту художнього стилю

213. І. Прочитайте текст, усно стисло перекажіть його.

ХТО НАЙКРАЩИЙ МАЙСТЕР НА ЗЕМЛІ?

Це було дуже давно. В одному селі в Україні дівчата й жін- ки вирішили показати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на майдан і кожна принесе найкраще, що зробила своїми руками: вишитий рушник, скатертину, одяг.

У призначений день усі дівчата й жінки прийшли на май- дан. Принесли безліч дивовижних речей. У дідусів і бабусь, яким громада доручила назвати найкращих майстринь, очі роз- бігалися. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мереживні занавіски, на яких вив’язані дивні птахи. Але переможцем стала дружина бідняка Марина. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережива, хоч усе це вміла чудово робити. Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізьбив з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів – заспівала, защебетала пташка, як жива.

Усі стояли на майдані не поворухнувшись, усіх зачарувала пісня. І раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок, якого привабив спів на землі. «Хто творить ро- зумну і добру людину – найкращий майстер», – таким було рішення старійшин (За В. Сухомлинським).

ІІ. Поміркуйте над запитанням «Хто найкращий майстер на землі?».

ІІІ. Яких ви знаєте народних умільців (вишивальниць, різьбярів чи ін.)?

ІV. Перекладіть рідною мовою фразеологізм «очі розбіглися».

214. Напишіть переказ, скориставшись порадами до написання пере- казів, уміщеними наприкінці підручника (с. 258). Доповніть його своїми роздумами про роль учителя у житті кожної людини і у ва- шому житті. Згадайте свого улюбленого вчителя.

СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ

Учитель. Просте, звичайне слово, яке щодня повторюємо і ми, і наші діти. А скільки воно таїть у собі найкращих, незабут- ніх спогадів! Скільки пов’язано з ним вдячних перемог і звер- шень у кожної людини. Учитель навчив нас писати й читати перше слово – мати. Потім такі, як земля, сонце, народ, праця...

Ми тоді ще були дітьми і, може, не одразу розуміли всю велич першої науки першого свого вчителя. Але минали роки, і кожен з нас усе більше й глибше усвідомлював велику ціну

й коштовний скарб, що його нам дарував учитель у першій початковій школі. Учитель привчив нас, малих, не тільки до науки, а й до праці, вів до ясного світла, яке потім осявало нам усі шляхи й дороги в складному, багатогранному житті…

…Коли я вперше приїхав зі села до великого індустріаль- ного міста і зайшов на квартиру до відомого українського поета, то побачив у нього над робочим столом портрет посиві- лої жінки з глибокими розумними очима.

Мати? Ні. Видатний поет не був на неї схожий. І я, після довгої розмови, насмілився запитати:

– Хто вона, ця жінка?

Поет підвівся з крісла й тихо, але урочисто відповів:

– Моя перша вчителька.

Скільки минуло відтоді часу!

Мабуть, років з тридцять. А й досі всі, хто буває на квартирі у цього видатного посивілого, але вічно юного поета, затамувавши подих, дивляться на портрет його пер- шої вчительки (За В. Кучером).

§ 41. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Використання складних синтаксичних конструкцій у художніх описах

215. І. Прочитайте текст, знайдіть у ньому елементи опису, розповіді та роз- думу. Вкажіть складні синтаксичні конструкції в цьому тексті.

ВЕСНЯНЕ ПРОБУДЖЕННЯ

Дерево брунькує ранньої весни, викидає брость, вбираєть- ся у листячко; влітку, гойдаючи у своєму зеленому затишку пташиний спів, живе гарним і вільним життям, вирощуючи і доглядаючи свої плоди, щоб восени облетіти листом і віддати ті плоди землі, людям, птахам, звірам.

Квітка навесні зацвітає, являє всім красу пелюсток і барв, неповторність запахів і ароматів; улітку дозріває насіння квітки, щоб восени вона зів’яла й відійшла у небуття, зоста- вивши по собі дозріле насіння, – своє безсмертя не тільки на наступний рік, а й на багато подальших років.

А пташка? Хіба пташ ка, повернувшись із вирію на рідну землю або навіть не відлітаючи з рідної землі до вирію, навесні не зацвітає – так само, як дерево, як квітка, – дивовижним цвітом співу? Хіба той спів не кличе її мостити гніздечко,

М. Глущенко. Квітучий сад

висиджувати пташенят, щоб у пташенятах знайти смисл свого буття на цій землі, своє безсмертя?

А людина? Хіба люди- на, належачи цьому світу і сонцю в цьому світі, не схожа на дерево, на квітку, на пташку? Хіба ранньої весни людина не прокидається так, як де- рево, не розцвітає так, як квітка, не співає так, як пташка? (За Є. Гуцалом).

ІІ. За картиною М. Глущенка «Квітучий сад» напишіть твір на одну з тем –

«Сад навесні» або «Один раз в рік сади цвітуть…».

216. І. Прочитайте текст. Випишіть три речення з різними типами синтаксичного зв’язку, накресліть їх схеми. Підкресліть члени речення.

ІІ. Знайдіть румунські відповідники виділених слів.

ОСІННЄ ПОЛЕ

Небо понижчало, й від осіннього холодку щулиться тра- ва, бур’яни понастовбур чувалися, листя нашорошилось і зрідка тремтить. Коли подме вітерець, зламана билина так поскрипує, на че дивовижна істота. Золотіє солома, суха й шо- рохка, з-поміж купи гички один якийсь листок обізветься тобі змарніло жовтим усміхом, а другий вдарить в очі соковитою, свіжою зеленню…

Що веде в поле? Бажання ширшого простору, поклик осін- нього холодку чи бажання підглянути за природою?

А може, тому хочеться йти до нього, що відлетіли птахи, й повітря, яке до цього часу мало голосне співуче серце, враз спорожніло, стало пустельне? І в грудях таке відчуття, наче й твоє власне серце проситься на крила й теж хоче відлетіти, а тому всю твою істоту заливає млість, і ти не в силі знайти собі місце…

Людина багато в чому схожа на пташку: в ранній моло- дості нестримно тягне її з дому, вона ладна забути все, з усім розпрощатися, щоб знайти для себе інше, нове життя. А під старість, коли стільки побачено й пізнано, незбагненна сила тягне людину повернутися назад, до рідного гнізда, туди, де народився і звідки повіявся в світи (За Є. Гуцалом).

217. І. Прочитайте уривок із новели Василя Симоненка. Усно перекажіть те, що вам запам’яталося. Поясніть будову тексту, доцільність використання в ньому діалогічного мовлення.

ПОСМІШКИ НІКОГО НЕ ОБРАЖАЮТЬ

Дерева цілий день вимітали небо своїми мітлами, і над- вечір з-за хмар таки виглянуло сонце. Воно було велике й засоромлене. Гроза обмила втому не лише з вродливої при- роди – я майже фізично відчував, як у грудях забрунькувала радість. Якась безпричинна і вже зовсім нестатечна1 радість.

Я сів на лавку в скверику й усміхався деревам, сонцю, по- шматованим хмарам і перехожим. Потім поруч зі мною сіла дівчина. Вона, теж радіючи всім єством, жадібно впивала очима красу надвечір’я.

– Чому ви посміхаєтесь?

Вона здивовано глянула на мене і відповіла:

– Хіба я знаю?

Ми сиділи і посміхалися всім і всьому, а я трішечки – посмі- хався лише до неї, і вона – трішечки – посміхалася лише для мене. І нам було прекрасно і весело, і між нами не було нічого, крім німої щирості. А потім на нашій лавці сів сивий-сивий чоловік і теж заходився дарувати всім і всьому свою вечірню посмішку. Він не заважав нам, а ми не заважали йому – про- стору для посмішок вистачало.

– Боже мій, до чого безсоромна молодь! – зупинився біля нас перехожий, сповнений гніву. Це був такий дисонанс у на- двечірній радості, що різонув навіть мої немузикальні вуха.

Але я посміхнувся йому й мовив:

– Це ви, мабуть, не про нас кажете…

– Ні, я про вас! – Перехожий аж тупнув ногою.

– Даруйте, але ми нічого не робимо.

– Хіба можна так зухвало показувати всьому світу своє щастя?

– У нас немає ніякого щастя, – посміхнулася йому дівчи- на. – У нас є тільки радість.

– І до того ж у кожного своя, – докинув я.

– Ви ображаєте людей, ви своєю поведінкою наводите тінь на теперішню молодь, – вичитував нас перехожий.

– Хіба посмішка може когось образити або накинути тінь? – допитувався я, хоч не сподівався ніякої відповіді.

Я знав, що він повчатиме нас, доки не зіпсує настрою і мені, і дівчині, і вечорові. А потім піде, задоволений собою так, ніби й насправді утнув щось дуже гарне…

1 Нестатtчний – несерйозний.

ІІ. Дайте відповіді на запитання.

1. Який настрій у вас ство- рив уривок прочитаної новели В. Симоненка? 2. Чи доводилося вам переживати подібний настрій, відчувати таку ж безпричинну радість просто від гарного дня чи надвечір’я? 3. Як повів себе чо- ловік-буркотун, який, очевидно, звик усіх і в усьому звинувачувати, особливо молодь? 4. Чи доводилося вам зустрічати таких людей?

Схема синтаксичного аналізу речення з різними типами зв’язку

1. Аналізоване речення (підкреслити граматичні основи, обвести кружечком сполучні засоби).

2. Вказати кількість частин, що входять до складу речення.

3. Назвати, які частини поєднані сурядним, а які підрядним чи безсполучниковим зв’язком; визначити тип складної синтаксичної конструкції:

а) з сурядним і підрядним зв’язком;

б) з сурядним і безсполучниковим зв’язком;

в) з підрядним і безсполучниковим зв’язком;

г) з підрядним, сурядним і безсполучниковим зв’язком.

4. Скласти структурну та лінійну схеми речення.

5. Характеристика кожної частини складного речення за схемою простого речення.

218. Дайте відповіді на запитання.

1. Що називається складною синтаксичною конструк- цією? 2. На які різновиди поділяються складні синтаксичні конструкції зі сполучниковим зв’язком? 3. На які різновиди поділяються складні синтаксичні конструкції зі сполучни- ковим і безсполучниковим зв’язком? 4. Які розділові знаки ставляться у складних конструкціях? 5. Коли при збігу двох сполучників (сурядного і підрядного) кома перед другим спо- лучником ставиться, а коли – не ставиться? Наведіть приклад такого речення.

ІІ. Створіть самостійно або знайдіть у тексті літературного твору два ре- чення складної синтаксичної будови зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком та проаналізуйте їх за поданою схемою.

In document ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß (сторінка 150-162)

Outline

СУПУТНІ ДОКУМЕНТИ