•
збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;
•
визначає головні напрямки ліквідації НС, приймає рішення із проведення АРНР, захисту населення і території від її наслідків, забез- печення життєдіяльності постраждалого населення;•
розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, зосе- реджує в районі НС необхідні сили і засоби та своєчасно вводить їх у дію;•
визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;•
організовує взаємодію залучених аварійно-рятувальних служб та формувань з метою ефективного використання їх потенціалу;•
здійснює керівництво роботами з ліквідації НС та веде облік робіт, проведених аварійно-рятувальними службами та формуваннями;•
веде облік загиблих і постраждалих;•
здійснює інформування населення про наслідки та прогнозу ро- звитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;•
веде оперативно-технічну документацію та складає звіт органу, що призначив уповноваженого керівника з ліквідації НС.Штаб з ліквідації НС забезпечується комплектом аварійно-ряту- вальної документації на електронних (паперових) носіях, засобами постійного зв'язку з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприєм- ствами, установами та організаціями, які беруть участь у ліквідації НС, та інформаційними ресурсами Урядової інформаційноаналітичної си- стеми з питань НС.
Після ліквідації НС штаб з ліквідації НС систематизує документи та формує архівну справу у двох примірниках.
•проведення робіт та вжиття заходів із запобігання надзвичай- ним ситуаціям, захисту населення і територій від них;
•
проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;•
гасіння пожеж;•
ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстре- мальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, об- валів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;•
проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім тери- торій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових ча- стин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань;•
проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;•
проведення робіт із життєзабезпечення постраждалих;•
надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здо- ров’я;•
здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призна- чених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітар- ної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;•
надання допомоги іноземним державам у проведенні аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзви- чайних ситуацій;•
проведення аварійно-рятувального обслу-говування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій;Державні, регіональні, комунальні аварійно-рятувальні служби і аварійнорятувальні служби громадських організацій, створені на про- фесійній основі, є юридичними особами.
Спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби, діяль- ність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт, є воєнізованими.
Непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби створю- ються з числа інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які мають необхідні знання та навички у про- веденні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров’я виконувати роботи в екстремальних умовах.
Працівники аварійно-рятувальної служби поділяються на основні та допоміжні.
До основних працівників аварійно-рятувальної служби належать працівники, які організують і виконують аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи та забезпечують готовність аварійно-рятувальних служб до проведення таких робіт. Основні працівники професійної аварійно-рятувальної служби поділяються на керівні та рядові.
До допоміжних працівників професійної аварійно-рятувальної служби належать працівники, які забезпечують її повсякденну діяль- ність.
Особливим видом аварійно-рятувальних служб є служби меди- цини катастроф, які діють у складі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф системи екстреної медичної допомоги, що ство- рюються органами влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, відповідно до закону.
Типове положення про центр екстреної медичної допомоги та ме- дицини катастроф затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статут аварійно-рятувальної служби або положення про аварійно-рятувальну службу розробляється на підставі типового статуту (положення) аварійно-рятувальної служби та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, суб’єктом госпо- дарювання, які створили таку службу.
Державні, комунальні аварійно-рятувальні служби та аварійно- рятувальні служби громадських організацій набувають статусу юридич- ної особи з дня їх державної реєстрації у порядку, встановленому зако- ном для державної реєстрації юридичних осіб. Статути державних, ко- мунальних аварійно-рятувальних служб та аварійно-рятувальних служб громадських організацій, які подаються державному реєстратору, мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, який забезпе- чує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захи- сту.
На аварійно-рятувальні служби покладається виконання таких за- вдань:
•
аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій;•
подання місцевим державним адміністраціям, органам місце- вого самоврядування та суб’єктам господарювання пропозицій із поліпшення протиаварійного стану суб’єктів господарювання і тери- торій та усунення виявлених порушень вимог з дотримання техногенної безпеки;•
невідкладне інформування керівників суб’єктів господа- рювання, які експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки, про вияв- лення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки на таких суб’єктах господарювання;•
проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;•
виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій і із захисту від них населення і тери- торій;•
захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф;•
забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;•
пошук і рятування людей на уражених об’єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допо- моги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров’я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів;•
ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситу- ацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріаль- ного зараження, інших небезпечних проявів;•
контроль за готовністю об’єктів і територій, що ними обслуго- вуються, до проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситу- ацій;•
участь у розробленні та погодження планів локалізації і ліквідації аварій на об’єктах і територіях, які вони обслуговують;•
організація ремонту та технічного обслуговування аварійно- рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;•
участь у підготовці працівників підприємств, установ та ор- ганізацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.Аварійно-рятувальні служби мають право на:
•
отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання інформації, необхідної для виконання покладених на службу завдань;•
безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання та їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідклад- них робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;•
встановлення вимог із додержання заходів безпеки для всіх осіб, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації;•
проведення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій документування, кіно- і відеозйомки, фотографування та звукозапису;•
тимчасову заборону або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зони надзвичайної ситуації.Завдання і функції конкретних аварійно-рятувальних служб визначаються їх статутами чи положеннями, погодженими з централь- ним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та затвердженими згідно із чинним законодавством.
Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб здійснюється за рахунок коштів держав- ного та місцевого бюджетів, підприємств, установ, організацій, що ство- рюють аварійно-рятувальні служби, коштів від надання додаткових платних послуг, а також добровільних пожертвувань юридичних і фізич- них осіб, інших не заборонених законодавством джерел.
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує фор- мування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, і складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань цен- трального підпорядкування, аварійнорятувальних формувань спеціаль- ного призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших фор- мувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчаль- них центрів, формувань та підрозділів забезпечення.
Організація та порядок повсякденної діяльності Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту та функціонування її під час ви- конання завдань за призначенням визначаються Положенням про Опе- ративно-рятувальну службу цивільного захисту, що затверджується цен- тральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та ре- алізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Для аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядку- вання Оперативнорятувальної служби цивільного захисту рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує фор- мування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, вста- новлюються зони відповідальності із реагування на надзвичайні ситу- ації.
Критерії утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та перелік суб’єктів господа- рювання, де створюються такі підрозділи (частини), визначаються Кабінетом Міністрів України.
До повноважень Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту належить:
•
аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі об’єктів підвищеної небезпеки та окремих територій, що перебувають у власності, володінні або користуванні суб’єктів господарювання, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;•
подання місцевим державним адміністраціям, органам місце- вого самоврядування та суб’єктам господарювання пропозицій із поліпшення протиаварійного стану об’єктів підвищеної небезпеки та окремих територій, що перебувають у власності, володінні або користу- ванні суб’єктів господарювання, та усунення виявлених порушень ви- мог із дотримання техногенної безпеки;•
невідкладне інформування керівників суб’єктів господа- рювання, що експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки, про вияв- лення порушень вимог техногенної безпеки;•
отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання інформації, необхідної для виконання покладених на службу завдань;•
безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання та їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідклад- них робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж;•
право вимагати від усіх осіб, які перебувають у зоні надзвичай- ної ситуації, додержання встановлених заходів безпеки;•
проведення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій документування, кіно- і відеозйомки, фотографування та звукозапису;•
участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій у суб’єктів господарювання і на територіях, які вони обслуговують;•
тимчасова заборона або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зони надзвичайної ситуації, місці гасіння пожежі, а також доступу громадян на окремі об’єкти і території;•
здійснення аварійно-рятувального забезпечення туристичних груп та окремих туристів.Повноваження Оперативно-рятувальної служби цивільного захи- сту та інших професійних аварійно-рятувальних служб можуть бути об- межені на територіях та у суб’єктів господарювання, у яких, відповідно до Закону України "Про державну таємницю", встановлено спеціальні перепускні та внутрішньооб’єктові режими.
Для здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситу- ацій органи управління і формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту використовують спеціальні транспортні засоби. Пе- ревага таких засобів у дорожньому русі, а також правила встановлення спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв та нанесення ко- льорово-графічних позначень на них визначаються актами законодав- ства.
Спеціалізовані служби цивільного захисту (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-тех- нічні, матеріального забезпечення, медичні, зв’язку і оповіщення, про- типожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпе- чення, охорони громадського порядку) створюються для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення:
•
об’єктові − на суб’єкті господарювання (шляхом формування з працівників суб’єкта господарювання ланок, команд, груп, що склада- ють відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) − керівником суб’єкта господарювання;•
галузеві − у системі центрального органу виконавчої влади (шляхом зведення об’єктових підрозділів у відповідну галузеву спеціалізовану службу цивільного захисту) − центральним органом ви- конавчої влади. Перелік центральних органів виконавчої влади, в яких створюються спеціалізовані служби цивільного захисту, визначається Положенням про єдину державну систему цивільного захисту;•
територіальні (шляхом об’єднання об’єктових підрозділів у відповідну територіальну спеціалізовану службу цивільного захисту місцевого рівня або об’єднання територіальних спеціалізованих служб цивільного захисту місцевого рівня у регіональну спеціалізовану службу цивільного захисту): � області, місті Києві, районі − місцевою державною адміністрацією; � місті обласного значення – органом місцевого самоврядування.Органом управління спеціалізованою службою цивільного захи- сту є:
•відповідний орган, визначений Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування; відповідний структурний підрозділ центрального органу виконавчої влади.
Спеціалізовані служби цивільного захисту мають право на:
•
отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання інформації, необхідної для проведення робіт з цивільного захисту;•
безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання і їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідклад- них робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;•
встановлення вимог із додержання заходів безпеки для всіх осіб, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації.Права і обов’язки працівників суб’єкта господарювання, що при- значаються до складу спеціалізованих служб цивільного захисту, визна- чаються Кодексом цивільного захисту України та іншими законодав- чими актами.
Порядок створення та функціонування спеціалізованих служб цивільного захисту визначається положенням про них, яке затвер- джується Кабінетом Міністрів України.
Формування цивільного захисту поділяються на об’єктові і тери- торіальні.
Формування цивільного захисту створюються для проведення ве- ликих обсягів робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій чи терористичних актів, а також для проведення відновлювальних робіт, які потребують залучення великої кількості населення і техніки:
•
об’єктові − у суб’єктах господарювання, які володіють спеціальною технікою і майном, а працівники підготовлені до дій в умо- вах надзвичайних ситуацій − суб’єктом господарювання;•
територіальні (шляхом об’єднання об’єктових формувань ци- вільного захисту на відповідній території):•
в Автономній Республіці Крим – Радою міністрів Автономної Республіки Крим або іншим органом, визначеним відповідно до норма- тивно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;•
області, містах Києві та Севастополі, районі – місцевою держав- ною адміністрацією;•
місті обласного значення − міською радою.Формування цивільного захисту користуються правами, визначе- ними цим Кодексом для спеціалізованих служб цивільного захисту.
Права і обов’язки працівників суб’єкта господарювання, які при- значаються до складу формувань цивільного захисту, визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Порядок створення формувань цивільного захисту, їх завдання та функції визначаються Кабінетом Міністрів України.
Добровільні формування цивільного захисту створюються під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій для проведення до- поміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самовря-дування.
Добровільні формування цивільного захисту мають право:
•
на отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та аварійно-ряту- вальних служб, що працюють у зоні надзвичайної ситуації, інформації, необхідної для проведення заходів і робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;•
на безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господа- рювання і їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;•
вимагати додержання заходів безпеки від усіх осіб, які перебу- вають у зоні надзвичайної ситуації.До добровільних формувань цивільного захисту включаються громадяни на добровільних засадах.
Громадяни, які виконують завдання із запобігання або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільного формування цивільного захисту, мають право на:
•
отримання інформації про надзвичайну ситуацію та про заходи необхідної безпеки;•
забезпечення і використання під час виконання завдань із за- побігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації засобів індивіду- ального захисту; відшкодування шкоди, заподіяної їхньому життю, здо- ров’ю під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;•
медичну допомогу та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних та психологічних травм під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.Громадяни, які виконують завдання із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільного формування цивільного захисту, зобов’язані:
•
виконувати завдання та обсяг робіт, визначені залежно від ха- рактеру надзвичайної ситуації;•
дотримуватися заходів безпеки під час виконання завдань із за- побігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, правил по- ведінки в зоні надзвичайної ситуації;•
вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги, правила користування засобами захисту.Положення про добровільні формування цивільного захисту за- тверджується Кабінетом Міністрів України.
Залучення Збройних сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, які створені відповідно до законів України, для ліквідації наслідків надзвичайних си- туацій.
Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до за- кону можуть залучатися Збройні Сили України, інші військові фор- мування та правоохоронні органи спеціального призначення, створені відповідно до законів України.
Умови залучення Збройних сил України, інших військових фор- мувань та правоохоронних органів спеціального призначення, створе- них відповідно до законів України, для ліквідації наслідків надзвичай- них ситуацій, визначаються відповідно до
Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили України" та інших законів.
З метою виконання окремих функцій у сфері цивільного захисту можуть створюватися громадські організації.
Громадські організації залучаються на добровільних або договір- них засадах до робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за наявності в учасників ліквідації відповідного рівня підго- товки.
Особливим видом державних аварійно-рятувальних служб є Дер- жавна служба медицини катастроф. Основним завданням Служби є надання громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне та хімічне забруднення тощо) безоплатної медичної допомоги. Служба медицини катастроф складається з медич- них сил і засобів та лікувальних закладів центрального та територіаль- ного рівнів незалежно від виду діяльності та галузевої належності, визначених МОЗ за погодженням з ДСНС, МО, МВС, Міністерства ін- фраструктури, обласними держадміністраціями. Координацію діяль- ності Служби медицини катастроф на випадок виникнення екстремаль- них ситуацій здійснюють центральна та територіальні координаційні комісії, що створюються згідно з законодавством Організаційно-мето- дичне керівництво Службою медицини катастроф здійснюється МОЗ.
Постановою КМУ від 14.04.97 р. № 343 „Про утворення Держав- ної служби медицини катастроф” на базі існуючих медичних закладів у межах виділених на їх утримання коштів утворена Державна служба ме- дицини катастроф (ДСМК).
До складу формувань і закладів ДСМК входять:
•
Український науково-практичний центр екстреної медичної до- помоги та медицини катастроф;•
територіальні центри екстреної медичної допомоги та меди- цини катастроф;•
медичні бригади постійної готовності першої черги (570 бригад швидкої медичної допомоги);•
спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги (190 позаштатних формувань, які створені на базі державних та комунальних закладів охорони здоров'я);•
ліжковий фонд закладів охорони здоров'я, який передбачений для роботи під час ліквідації медичних наслідків НС (понад 14,5 тис.ліжок);
•
мобільний госпіталь ДСНС України, який при розгортанні укомплектовується медичними працівниками МОЗ, а положення про нього затверджене наказом МНС і МОЗ від 20.12.2002 р. № 327/478.Відповідно до Положення про державну службу медицини ката- строф, затвердженим постановою КМУ від 14.04.97 р. № 343, завдан- нями ДСМК є:
•
надання постраждалим в екстремальних ситуаціях безоплатної екстреної медичної допомоги на догоспітальному та госпітальному ета- пах, насамперед, силами спеціалізованих бригад постійної готовності служби;•
організація і проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах екстремальних ситуацій;•
координація роботи, спрямованої на забезпечення готовності органів охорони здоров'я, визначених МОЗ лікувальних закладів, си- стеми зв'язку та оповіщення, медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;•
здійснення збору, аналізу, обліку і надання інформації про ме- дико-соціальні наслідки екстремальних ситуацій згідно з Тимчасовим регламентом надання інформації органами державної влади в рамках УІАС (Урядової інформаційноаналітичної системи) з питань НС;•
забезпечення збереження здоров'я, персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків НС;•
забезпечення створення та раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів служби;•
участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допо- моги у НС.У Кодексі цивільного захисту України, Гл.5. “Сили цивільного за- хисту”, ст. 23. “Аварійно-рятувальні служби”, п. 9 зазначено, що особ- ливим видом аварійнорятувальних служб є служби медицини ката- строф, які діють у складі центрів екстреної медичної допомоги та меди- цини катастроф системи екстреної медичної допомоги, що створюються органами влади областей, міста Києва відповідно до закону. Типове по- ложення про центр екстреної медичної допомоги та медицини ката- строф затверджено Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1116 "Про затвердження Типового положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф". Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба (Укравіапошук).
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.10.98 р. №1643 „Про заходи із вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування” та від 8.09.2004 р. №1172 „Про утворення Державної авіаційної пошуковорятувальної служби”, до чер- гування в єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково- рятувальних робіт (ЄДСПАПРР) залучається 10 пошуково-рятувальних суден ДСНС, МВС, Міноборони, цивільної авіації на 9 аеродромах в усіх зонах відповідальності України.
Авіаційні підрозділи здатні виконувати завдання в інтересах ДСНС та інших міністерств, а саме:
•
цілодобове чергування літаків і вертольотів та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування на території України та поза її межами;•
повітряну розвідку з метою виявлення, аналізу та запобігання НС техногенного та природного характеру;•
оцінювання масштабів НС та її документування;•
забезпечення невідкладної медичної допомоги, евакуацію по- терпілих;•
пожежогасіння з використанням спеціального обладнання;•
забезпечення мобільності переміщення керівного складу ДСНС та рятувальних загонів для упередження або у випадку виникнення НС;•
перевезення гуманітарної допомоги;•
залучення в інтересах інших міністерств та відомств для вико- нання спеціальних, розвідувальних, монтажних, дослідницьких та ін- ших завдань з метою запобігання НС техногенного і природного харак- теру.Відповідно до п. 16 Положення про єдину державну систему за- побігання і реагування на НС техногенного і природного характеру, за- твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.98 р. № 1198, спеціально підготовлені сили МО у виняткових ситуаціях залуча- ються для ліквідації НС у порядку, визначеному Законом України „Про надзвичайний стан” (2501-02).
Сили і засоби МВС, СБУ, Держприкордонслужби залучаються до ліквідації НС та їх наслідків згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4.09.2003 р. № 1402.