1 Киевское городское клиническое бюро судебно-медицинской экспертизы
2 Крымское республиканское учреждение «Бюро судебно-медицинской экспертизы»
Резюме. Рассмотрена возможность классификации травмирующих предметов с позиций механики дефор- мируемого тела. Выделены две группы травмирующих предметов (инденторов) исходя из геометрии контакт- ной поверхности – острые и тупые. Установлена воз-
можность и необходимость применения теоретических основ механики разрушения в судебной медицине.
Ключевые слова: индентор, механика деформи- руемого тела, механика разрушения, теория резания материалов, травмирующий предмет.
Введение. Вопросы механо- и морфогенеза повреждений занимают ключевые позиции в практи- ке судебной медицины. Одним из основных вопро- сов, который решает судебно-медицинский эксперт, является определение характеристик травмирующе- го предмета, исходя из морфологии имеющихся по- вреждений. В ряде случаев, возможности практичес- кого эксперта ограничены, что не позволяет ему четко высказаться как о морфологических особенно- стях орудия травмы, так и о условиях взаимодейст- вия его с телом человека. Количество работ, посвя- щенных судебно-медицинской травматологии, по- стоянно растет, однако все они так или иначе разроз- нены и отражают, как правило, отдельные теорети- ческие и практические аспекты травмы. Ряд работ в области судебно-медицинской травматологии пере- кликаются с такими техническими дисциплинами, как механика деформируемого тела, в частности с ее разделами – теорией сопротивления материалов и механикой разрушения [3-9, 14].
Появление такого научного направления в механике твердого тела, как фрактография (fractography; лат. fractis – излом) позволило в ме- таллургии оценивать процессы деформации, причи- ны разрушения конструкций, качество металла по характеристикам излома [1]. Основные принципы данной науки, заключающиеся в изучении излома, были успешно перенесены в судебно-медицинскую травматологию в виде фрактологии [8, 9].
Судебно-медицинская фрактология является связующим звеном между судебной медициной и механикой деформируемого тела [6]. Все процессы деформации и разрушения тел подчиняются определенным установленным физическим законам
и, соответственно, должны описываться в рамках профессиональной терминологии, что, к сожалению, в судебно-медицинской практике часто не соблюдается. Лишь взяв на вооружение основы сопротивления материалов, механики разрушения, теории резания материала и ряда других технических дисциплин, мы сможем профес- сионально объяснить механику и генез повре- ждений, будь то травма тупым предметом, травма острым предметом, либо огнестрельная травма.
Цель исследования. Изучить теоретические основы условий взаимодействия тел с точки зрения теоретической механики. Установить возможность применения полученных теоретических данных в судебной медицине и возможность их развития в судебно-медицинской науке.
Результаты исследования и их обсуждение.
В механике деформируемого тела травмирующий
Рис. 1. Устройство индентора: а) общий вид; b) кониче- ский индентор, с) индентор Берковича; d) индентор Виккерса
Рецензент – проф. В.Т. Бачинський Buk. Med. Herald. – 2013. – Vol. 17, № 3 (67), рart 1. – P. 102-104 Надійшла до редакції 14.06.2013 року
© А.А. Мезенцев, И.А. Фролова, 2013
brain as a result of thrombosis of the superior sagittal sinus and the transverse sinuses, complicated chronic left-sided otitis media and ethmoiditis with an exacerbation.
Key words: thrombosis of superior sagittal sinus, brain death, chronic otitis media, chronic ethmoiditis.
Bureau of Forensic – Medical Examination (Moscow)
а… …….б……… ...в…… ………...г……… …...д Рис. 2. Типы инденторов: а) контакт конуса с полупространством б) воздействие клина на полупространство; в) кон- такт пирамиды с полупространством; г) контакт сферы с полупространством; д) контакт цилиндра с полупространст- вом
Рис. 3. Тупые предметы с плоской контактной поверх- ностью
Рис. 4. Тупые предметы с цилиндрической контактной поверхностью
Рис.5. Тупые предметы со сферической контактной по- верхностью
Рис. 6. Тупые предметы с трехгранным углом
Рис. 7. Примеры режущих предметов
предмет обозначается термином индентор [2, 12]. Индентор (с англ. Indenter от inden – вдавли- вать) – это твердый предмет определенной гео- метрической формы (шар, конус, пирамида) и размеров, вдавливаемый в поверхность исследуе- мого материала под действием заданной нагрузки или собственного веса для измерения твердости, предела текучести, модуля упругости и других свойств материала в процессе индентирования.
Обычно индентор состоит из держателя, крепежа и наконечника, который, собственно, и вдавлива-
ется в испытуемый образец (рис. 1). В настоящее время используется множество разных типов ин- денторов, различающихся формой наконечника.
Основными являются: конические, пирамидаль- ные, сферические, цилиндрические, клиновид- ные. Отдельно следует выделить формы трёх- гранной пирамиды с углом 90о между рёбрами (т.н. кубический индентор), с углом 65.03о между осью и гранью (индентор Берковича), а также специальные инденторы Виккерса и Кнупа, кото- рые применяются при стандартных испытаниях
а б Рис. 8. Свободный тип резания (а, б)
Рис. 9. Механизм свободного типа резания
а б Рис. 10. Блокированный тип резания (а,б)
материалов на микротвёрдость, твёрдость при царапании, предел текучести и т.д. (рис. 1).
Все инденторы можно разделить условно на острые и тупые (рис. 2). К острым инденторам относятся: конус, пирамида, клин с углом при вер- шине менее 120º, к тупым (пологим) – конус, пира-
мида, клин с углом при вершине более 120º, штамп различной конфигурации, сфера, цилиндр и другие поверхности второго порядка [12].
А теперь посмотрим, какие аналогии имеют- ся между геометрией инденторов и травмирую- щими предметов, которые изучаются судебной а б
Фото 1. Металлические пули для стрельбы из гладкоствольного охотничьего оружия (а) и дробь (б)
Фото 2. Пистолетный патрон 9х18 (ПМ) с пулей со стальным сердечником и биметаллической пулей
Фото 3. Патрон 5,45Х39 и различные модификации пуль
медициной. Начнем с тупых предметов с ограни- ченной плоской контактной поверхностью (рис.
3). Здесь мы видим разные варианты штампа.
А вот примеры тупых предметов с цилинд- рической поверхностью (рис. 4).
На следующем рисунке мы видим предметы с контактной площадкой в виде сферы (рис. 5).
На рис. 6 предметы с трехгранным углом, то есть трехгранной пирамидой.
Если с плоской, сферической и цилиндриче- ской поверхностью все понятно, то с пирамидой и конусом могут быть разные варианты относи- тельно угла, больше или меньше 120°. Вроде предмет тупой, но в тоже время, согласно выше- указанной классификации, является и острым.
Рассмотрим теперь данную классификацию на примере острых предметов. В основе всех ре- жущих предметов лежит клин (рис. 7).
С позиций теории резания материалов [10, 11] (С.В. Леонов, 2001, 2007) процесс резания намного более сложное понятие, чем принято считать в судебной медицине. Простейшим про- цессом резания является свободное за счет толь- ко режущей кромки, которое мы встречаем в слу- чае резаных ран и рубленых повреждений без погружения пятки или носка топора (рис. 8).
Для данного типа резания схема действия резца в виде клина выглядит следующим образом (рис. 9)
.
Также выделяют блокированный тип реза- ния, при этом в работе принимают участие три и более режущих кромки – лезвие и ребра предме- тов (ребра обуха ножа или ребра линии пятки, носка топора) – рис 10
.
При этом режущая кромка действует как острый предмет, осуществляя продольное реза- ние материала, а ребра обуха формируют повре- ждения, свойственные тупым предметам. Теория резания материалов, как составная часть механи- ки деформируемого тела, позволяет по-новому взяглянуть на процесс резания и выявить новые признаки, помогающие идентифицировать трав- мирующий предмет [10, 11].
Рассмотрим теперь огнестрельные снаряды, которые практически не изучаются судебными медиками в случаях огнестрельной травмы. Клас- сическим примером сферического индентора являются круглые металлические пули для стрельбы из гладкоствольного охотничьего ору- жия и дробь (фото 1, а, б).
А вот пуля с полусферической носовой ча- стью (фото 2)
.
Есть и конические формы, точнее оживальная форма (обтекаемая трёхмерная форма, промежуточ- ная между конусом и эллипсоидом) – фото 3.
Посмотрим теперь на пули для пневматиче- ского оружия (фото 4).
Здесь мы видим и штамп и сферу, конус, а также более сложные конструкции. Таким обра- зом, пуля может тоже действовать как острый, так и тупой индентор.
Вывод
Рассмотрение травмирующего предмета с позиций механики деформируемого тела позво- ляет нам объединить все имеющиеся классифика- ции по принципу геометрии индентора, которая в свою очередь предопределяет характер распреде- ления давления на контактной площадке, величи- ны и локализацию напряжений на поверхности и в толще материала, как итог - морфологию разру- шения.
Литература
1. Герасимова Л.П. Изломы конструкционных сталей / Л.П. Герасимова, А.А. Ежов, М.И. Маресев. – М., 1986. – 253 с.
2. Герман Дж. Разрушение: Пер. с англ./ Дж. Герман, Г. Либовиц. – М., 1976. – Т. 7, Ч. 2. – 463 с.
3. Громов А.П. Биомеханика травмы / А.П. Громов. – М.:
Медицина, 1979. – 270 с.
4. Громов А.П. Судебно-медицинская травматология:
Руководство / А.П. Громов, В.Г. Науменко. – М.: Ме- дицина, 1977. – 368 с.
5. Клевно В.А. Морфология и механика разрушения ребер / В.А. Клевно. – Барнаул, 1994. – 300 с.
6. Крюков В.Н. Механизмы переломов костей / В.Н. Крюков. – М.: Медицина, 1971. – 107 с.
7. Крюков В.Н. Механика и морфология переломов / В.Н. Крюков.– М., 1986. – 160 с.
8. Крюков В.Н. Основы механо- и морфогенеза перело- мов / В.Н. Крюков. – М.: Фолиум, 1995 – 232 с.
9. Леонов С.В. Рубленые повреждения диафизов длин- ных трубчатых костей: автореф. дис. на соиск. уч. ст.
канд. мед. наук / С.В. Леонов. – Хабаровск, 2001. – 20 с.
10. Леонов С.В. Дифференциальная диагностика рубле- ных повреждений кожи и плоских костей черепа по признаку остроты лезвия: автореф. дис. на соискание уч. ст. докт. мед. наук / С.В. Леонов. – М., 2007. – 50 с.
11. Морозов Е.М. Контактные задачи механики разруше- ния / Е.М. Морозов, М.В. Зернин. – М.: Машинострое- ние, 1999. – 544 с.
12. Одинцов Н.В. К вопросу об использовании теории сопротивления материалов в судебно-медицинской практике / Н.В. Одинцов, Н.С. Эделев // Вторая Все- рос. науч.-практ. конф. по медицинской кибернетике:
Тезисы / Под ред. С.А. Гаспаряна. – Горький, 1979. – С. 45.
13. Пиголкин Ю.И. Переломы свода черепа: механика образования, заживление, судебно-медицинская оцен- ка / Ю.И. Пиголкин, М.Н. Нагорнов. – М.: ЗАО
«АНДА», 2004. – 200 c.
14. Янковский В.Э. Актуальные вопросы экспертизы механических повреждений / В.Э. Янковский. – М., 1990. – 178 с.
Фото 4. Пули для пнематического оружия
Рецензент – проф. В.Т. Бачинський Buk. Med. Herald. – 2013. – Vol. 17, № 3 (67), рart 1. – P. 104-108 Надійшла до редакції 10.06.2013 року
© А.В. Михайленко, А.В. Никитаев, 2013
УДК 61:02-12/1057-3
В.Д. Мішалов, Т.В. Хохолєва, О.О. Гуріна, Г.А. Зарицький, О.Ю. Петрошак
АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ ТА ПРИЧИН АВІАКАТАСТРОФ ІЗ МАСОВИМИ ЖЕРТВАМИ ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ УРСР У 70-ТІ РОКИ ХХ СТОРІЧЧЯ
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Резюме. У статті наведений аналіз кількості та
причин авіакатастроф із масовими жертвами людей, що мали місце в 70-ті роки ХХ сторіччя на території УРСР.
Ключові слова: судово-медична експертиза, авіа- катастрофа, масова загибель людей.
Актуальність дослідження визначається на- явністю авіакатастроф, які супроводжуються ма- совою загибеллю людей за останні роки: перева- жно в Росії, меншою мірою в Україні (у Львівсь- кій (Скнилів), Донецькій області) і деяких інших країнах світу.
Особливостям судово-медичної діагностики ушкоджень та ідентифікації осіб, що загинули внаслідок авіатравми, присвячено низку робіт.
Так, В.П. Хоменок (1978) і М.Г. Проценко (1993) створили методичні рекомендації стосовно іден- тифікації осіб у випадках авіаційних пригод.
А.В. Клюев, В.Н. Артемов (1986) запропону- вали «Руководство по медицинскому расследова- нию авиационных происшествий».
Д.Ю. Яковлевим (2002) написана дисертація
«Комплексная идентификация останков человека при расследовании авиационных катастроф», а В.А. Клевно, А.Е Панов. (2007) висвітлили низку
питань стосовно взаємодії бюро СМЕ Росії і Украї- ни при ліквідації катастрофи пасажирського літака ТУ-154 у серпні 2006 р. Однак причини падіння літаків та кількість авіакатастроф у вказаних джере- лах висвітлені не повно, оскільки в радянські часи інформація про авіакатастрофи була «закритою» і не поширювалася засобами масової інформації.
Виходячи із наявного на кафедрі судової медицини НМАПО імені П.Л. Шупика архівного матеріалу, та з метою проведення аналізу кілько- сті та причин авіакатастроф, що мали місце в 70- ті роки ХХ сторіччя на території УРСР, і було проведене власне дослідження. Зведена інформа- ція представлена в таблиці.
Підсумовуючи дані, наведені в таблиці вид- но, що за період 1970-1979 рр. на території коли- шньої УРСР мало місце 27 авіакатастроф внаслі- док падіння літаків і гелікоптерів. При цьому, загинуло 300 осіб і 42 живі особи отримали трав- ВЛАСТИВОСТІ І КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАВМУЮЧИХ ПРЕДМЕТІВ З ПОЗИЦІЙ
МЕХАНІКИ ДЕФОРМОВАНОГО ТІЛА О.В. Михайленко, О.В. Нікітаєв
Резюме. Розглянута можливість класифікації травмуючих предметів з позицій механіки деформованого тіла.
Виділено дві групи травмуючих предметів (індентор), виходячи з геометрії контактної поверхні, – гострі й тупі.
Встановлено можливість і необхідність застосування теоретичних основ механіки руйнування в судовій медицині.
Ключові слова: індентор, механіка деформованого тіла, механіка руйнування, теорія різання матеріалів, трав- муючий предмет.
THE PROPERTIES AND A CLASSIFICATION OF TRAUMATIZING OBJECTS FROM THE POSITIONS OF THE MECHANICS OF DEFORMABLE BODIES
A.V. Mikhaylenko1, A.V. Nikitayev2
Abstract. A possibility of classifying traumatic objects from the standpoint of the mechanics of deformable bodies has been considered. Two groups of traumatizing objects (indenters) based on the geometry of the contact surface – acute and obtuse have been singled out. A possibility and a need to apply theoretical principles of destructive mechanics in foren- sic medicine has been established.
Key words: indentor, deformable body mechanics, destructive mechanics, theory of cutting materials, traumatizing object.
1City Clinical Bureau of Forensic-Medical Examination (Kiev)
2Crimean Republican Office «Bureau of Forensic-Medical Examination»
№ Рік Місце події
Модель літака/
Гелікоптера
Кількість трупів/
жив. осіб Причина катастрофи Л І Т А К И
1 Квітень 1970
аеропорт м. Запоріжжя
пасажирський ИЛ-14
8 екпіпаж і пасажири
Під час посадки і развороту на висоті 15 м зачепив крилом ґрунт.
Помилки екіпажу 2 Вересень
1970
Верхньодніпр. р-н Дніпропетровська
обл.
пасажирський
ТУ-124 37 екпіпаж і пасажири
Причина не встановлена, не виключена можливість отруєн-
ня екіпажу продуктами горіння в літаку на висоті 9000 м 3 Листопад
1971 м. Вінниця АН-24 47екпіпаж і
пасажири
При посадці в аеропорту.
Помилки екіпажу
4 Листопад
1971 м. Керч АН-24 4 екіпаж і
1 пасажир Передчасне зниження літака.
Помилки екіпажу
5 Березень
1972
м. Ворошилово- град
(Луганськ) АН-2 1 пілот Самогубство. Психопатична реак-
ція пілота на підґрунті сімейних проблем
6 Серпень
1972 м. Херсон АН-2
пасажирський
14 екпіпаж і
пасажири
При посадці втратив управління.
Помилки екіпажу
7 Липень 1973 м. Вінниця АН-2 2 пілоти
1 пасажир
При виконанні випробовуваль- ного польоту на висоті 1200 м виникли технічні неполадки
літака
8 Вересень 1974 с. Терещівці
Хмельницька обл. АН-2
пасажирський
Травми у жи- вих осіб:
2 пілоти і
9 пасажирів
При посадці на заболочену місце- вість перекинувся.
Помилки екіпажу
9 Січень 1974
м. Мукачеве
Закарпатська обл. АН-24 24 екпіпаж і пасажири
При посадці в аеропорту в умовах слабкого обледеніння.
Помилки екіпажу 10 Листопад
1975 м. Харків АН-24
18 трупів і тілесні ушкодж. у 31
живої особи
Не встановлена
11 Травень 1976 м. Чернігів АН-24 52 екіпаж і пасажири
Після злету зв’язок з бортом рап- тово зник
12 Грудень
1976 м. Київ АН-24 48 екіпаж і
пасажири Помилки екіпажу при посадці
13 Грудень 1976
Вольнянський р-н
Запорізька обл. ЯК-40
пасажирський 5 екіпаж При тренувальному польоті від- мовили важелі управління на
висоті 100 м
15 Вересень 1978
Прилуцький
р-н
Чернігівська обл. АН-2 2
екіпаж
Заклинило руль при посадці і різкому повороті штурвала на висоті 13 м - медичний бікс попав між колонкою штурвала і чашкою
сидіння. Помилки екіпажу
16 Жовтень 1978
Смт Ланівці Тер-
нопільскої обл. АН-2 2
екіпаж
Порушення екіпажем безпечної висоти над перешкодами. Помил-
ки екіпажу
17 Липень 1979
Чорноморський
р-н
Кримська обл. АН-2 2
екіпаж Втрата уваги над управлінням літаком. Помилки екіпажу
18 Червень
1979 м. Донецьк ЯК-50 спор-
тивн. 1 пілот Заклинення педалі управління кермом поворота каблуком взут-
тя. Помилка пілота
19 Вересень 1979 Полтавська обл. М-15 1 Зліт з прибраними закрилками і помилки пілота
275 трупів і 42 живі особи
Всього жертв внаслідок падіння літаків
№ Рік Місце події
Модель літака/
Гелікопте- ра
Кількість трупів/
жив. осіб Причина катастрофи Г Е Л І К О П Т Е Р И
1 Липень
1974
Приазовський
р-н
Запорізька обл.
Гелікоптер
КА-26 5
Грозовий розряд у гелікоптер, що летів на малій висоті
над ЛЕП (лінією електропередач).
Помилки екіпажу
2 Грудень 1974 Краснокутський р-н
Харківска обл. Гелікоптер
КА-26 5 Зіткнення з ЛЕП
Помилки екіпажу
3 Липень
1976 Бориславський р-н
Херсонська обл. Гелікоптер
КА-26 1 Падіння внаслідок конструкторсь- ко-технічних неполадок
гелікоптера
4 Березень
1977 Ворошилово-
градська обл. Гелікоптер
МИ-2 5 Політ на малій висоті. Помилки екіпажу
5 Вересень
1977 Херсонська обл. Гелікоптер
КА-26 1 Відмова двигуна, зіткнення з ЛЕП
6 Березень 1979 Ворошилово-
градська обл. Гелікоптер
МИ-2 3 Політ на недопустимо малій висо- ті. Помилки екіпажу
7 Квітень 1979 Семенівський р-н Полтавська обл.
Гелікоптер
МИ-4 4 Політ на недопустимо малій висо- ті. Помилки екіпажу
8 Квітень 1979 с. Трирогове
Полтавська обл. Гелікоптер
МИ-2 1
Пошкодження
лопастей хвостового гвинта при зіткненні з птахами. Помилка
екіпажу
Всього жертв внаслідок падіння гелікоптерів 25 трупів
Разом кількість жертв: 300 трупів і 42 травмовані живі особи
Таблиця (продовження)
ми. З усіх авіакатастроф найбільша кількість – 19 була зумовлена падіннями літаків. Причому, в 1979 р. їх було найбільше – 3, у 1974 і 1977 рр. – по два падіння.
З усіх 19 катастроф найбільша кількість – вісім падінь належала літакам АН-2, на другому місці АН-24 – шість падінь. Усі інші літаки – ИЛ- 14, ТУ-124, ЯК-40, ЯК-50, М-15 протягом вказа- ного терміну падали поодиночно.
Причинами падіння у 79 % випадків були помилки екіпажу, допущені при здійсненні злетів і посадок повітряних кораблів. Технічні неполад- ки суден становили 10,5 %. Однією із причин було самогубство пілота.
Аналізуючи показники восьми авіакатасроф гелікоптерів, можна зазначити, що кількість заги- блих склала 25 осіб. Найбільша кількість падінь – тримала місце також у 1979 році. Причинами катастроф переважно були помилки екіпажу – 75 %, а 25 % мали місце технічні неполадки гелі- коптерів.
У кожному випадку проведений огляд місця авіаційної катастрофи. З урахуванням того, що в результаті вибуху повітряного судна частини тіл потерпілих, а також більшість частин зруйнова- ного літака можуть бути розкидані в радіусі до 500 м і більше від місця вибуху, кожен квадрат місцевості маркувався палицею з порядковим номером. Усередині квадрата описувалися про- нумеровані частини тіла та трупи, відмічалось їх розташування відносно уламків повітряних су- ден. З метою ідентифікації потерпілих, після ну-
мерації,опису та фотографування об'єктів кожно- го квадрата, тіла та їх останки поміщались у пла- стмасові мішки. На маркувальний талон мішка наносили номер квадрата, а також номер тіла або останків, які знайдені в цьому квадраті.
У членів екіпажу та пасажирів виявлені ме- ханічні ушкодження, характерні для авіаційних пригод, а саме: 1) ті, що виникають від безпосе- редньої дії травмуючого предмета – садна, синці, рани, черепно-мозкові травми, переломи кісток, ушкодження внутрішніх органів, розміщення, руйнування та відриви частин тіла; 2) ушкоджен- ня на віддалі – компресійні переломи тіл хребців, непрямі переломи кісток, розриви суглобових сумок тощо; 3) інерційні ушкодження – відриви частини тіла, відділення ребер від хребта, розри- ви шкіри в ділянці кисті і основи підошвових поверхонь пальців стопи. Також термічні травми, що виникають внаслідок дії на тіла членів екіпа- жу та авіапасажирів відкритого полум'я.
Висновки
1. Таким чином, протягом 1970-1979 рр. ХХ сторіччя на території УРСР мали місце 19 авіка- тастроф літаків та 8 гелікоптерів. Загальне число загиблих складало 300 осіб, а 42 особи залиши- лись живими, однак були травмовані.
2. Причинами падіння літаків у 79 % випад- ків були помилки екіпажу, допущені при здійс- ненні злетів і посадок. Технічні неполадки суден становили 10,5%. Однією із причин було само- губство пілота.
Рецензент – проф. В.Т. Бачинський Buk. Med. Herald. – 2013. – Vol. 17, № 3 (67), рart 1. – P. 108-111 Надійшла до редакції 08.05.2013 року
© В.Д. Мішалов, Т.В. Хохолєва, О.О. Гуріна, Г.А. Зарицький, О.Ю. Петрошак, 2013
АНАЛИЗ КОЛИЧЕСТВА И ПРИЧИН АВИАКАТАСТРОФ С МАССОВИМИ ЖЕРТВАМИ ЛЮДЕЙ НА ТЕРРИТОРИИ УССР В 70-ЫЕ ГОДЫ ХХ СТОЛЕТИЯ
В.Д. Мишалов, Т.В. Хохолева, О.А. Гурина, Г.А. Зарицкий, А.Ю. Петрошак
Резюме. В статье изложен анализ количества и причин авиакатастроф самолетов и вертолетов с массовыми жертвами людей на территории бывшей УССР в 1970-1979 гг.
Ключевые слова: судебно-медицинская экспертиза, авиакатастрофа, массовая гибель людей.
AN ANALYSIS OF THE NUMBER AND CAUSES OF AIR CRASHES WITH NUMEROUS PEO- PLE’S VICTIMS ON THE TERRITORY OF THE UKRANIAN SOVIET SOCIALIST REPUBLIC IN
THE 70S OF THE XXTH CENTURY
V.D. Mishalov, T.V. Khokholieva, О.O. Hurina, H.A. Zazyts’kyi, A.Yu. Petroshak
Abstract. The paper presents an analysis of the number and causes of air crashes with mass casualties of people that took place in the 70s of the XXth century on the territory of the UkrSSR.
Key words: forensic medical examination, plane crash, mass people’s death.
National Medical Academy of Post-Graduate Education Named after P.L. Shupyk (Kyiv)
© В.П. Новоселов, С.В. Савченко, Н.Г. Ощепкова, Р.В. Скребов, 2013
УДК 340.6:616.12
В.П. Новоселов, С.В. Савченко, Н.Г. Ощепкова, Р.В. Скребов