інновації, не перевищувала 11% (табл.1).
Якщо порівнювати показники, наведені в таблиці 1, з аналогічними показниками в Україні взагалі, то можна стверджувати, що для Запорізької області характерні майже такі самі тенденції розвитку інноваційної діяль- УДК 330.341.1
Т. С. Морщенок, Запорізька державна інженерна академія
СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ності, як для країни в цілому. Аналізуючи дані табл.1, зазначимо, що протягом 2000 — 2007 рр. у промисло- вості Запорізької області спостерігаються такі тенденції:
— зменшення частки інноваційно активних про- мислових підприємств порівняно з 2000 р. Так, у 2007 р. їх частка становила 10,8%, що на 9,1% мен- ше ніж у 2000 р., але на 2,2% більше, ніж у 2006 р., у якому цей показник був найменший;
— зменшення частки промислових підприємств, що впроваджували інновації. Так, порівняно з 2000 р.
їх частка зменшилася у 2001 р. — на 4,5%, 2003 р. — на 5,3%, у 2004 р. — 6,7%, у 2005 р. — на 7,4%, у 2007 р. — на 2,4%;
— збільшення у 2007 р. порівняно з 2000 роком кількості впроваджених інноваційних процесів і відпо- відно зменшення кількості освоєних інноваційних видів продукції. Проте, зазначимо, що не простежується стійкої тенденції до збільшення кількості впроваджених інноваційних технологічних процесів, оскільки у 2001, 2002, 2006 та 2007 рр. відбулося зменшення цього по- казника порівняно з попереднім роком;
— позитивним є той факт, що протягом останніх років дещо підвищується питома вага реалізованої інно- ваційної продукції в обсязі промисловості. Так, порівня- но з 2000 р. цей показник збільшився у 2003 р. — на 0,7%, у 2004 р. — на 5,1%, у 2005 р. — на 4,7%, у 2006 р. — на 4,4%, у 2007 р. — 1,8%. Проте слід заз- начити, що, починаючи з 2005 р., частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промисловості змен- шується, що є негативним моментом.
Слід також відзначити, що протягом останніх років на промислових підприємствах Запорізької об- ласті стали більше приділяти уваги інноваційній діяль- ності, оскільки й частка впроваджених нових техно- логічних процесів у загальній кількості, і частка ос- воєних інноваційних видів продукції у загальній кількості зростає. Водночас їх обсяги залишаються не- достатніми для забезпечення стійкого розвитку підприємств та не відповідають потребам ринку.
Задіяність промислових підприємств у здійсненні інновацій може приймати різні форми:
— придбання машин, обладнання та програмно- Таблиця 1 Основні показники впровадження інновацій на промислових підприємствах Запорізької області за 2000 — 2007 рр.
Рік Показник
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Ч астка промислових підприємств, що
займалися інноваціями, у загальній
кількості промислових підприємств, % 19,9 17,1 17,6 12,7 9,2 9,8 8,6 10,8 Ч астка промислових підприємств, що
впроваджували інновації, у загальній
кількості промислових підприємств, % 13,2 8,7 8,1 7,9 6,5 5,8 7,8 10,8 Кількість упроваджених нових
технологічних процесів
% до попереднього року
у тому числі маловідходні, ресурсозберігаючі
% до попереднього року
130
…
17
…
74 56,9
33 194,1
39 52,7
22 66,7
86 220,5
34 154,5
210 244,2
64 188,2
351 167,1
93 145,3
252 71,8
24 25,8
234 92,9
33 137,5 Ч астка впроваджених нових
технологічних процесів у загальній їх
кількості по Україні, % 9,3 5,2 3,4 5,8 12,2 19,4 22,0 16,5 Кількість освоєних інноваційних видів
продукції, найменувань
% до попереднього року з них нові види техніки
% до попереднього року
230
… 36
…
297 129,1
52 144,4
265 89,2 38 73,1
135 50,9 76 200,0
101 74,8 75 98,7
86 85,1
58 77,3
108 125,6
66 113,8
109 100,9
60 90,9 Ч астка освоєних інноваційних видів
продукції у загальній їх кількості по
Україні, % 1,5 1,5 1,2 1,8 2,5 2,7 4,5 4,3
Питома вага реалізованої інноваційної
продукції в обсязі промисловості, % 4,8 2,3 4,1 5,5 9,9 9,5 9,2 6,6
го забезпечення виключно для виробництва нових або значно поліпшених продуктів та послуг;
— виконання внутрішніх та зовнішніх науково- дослідних робіт;
— навчання та підготовку персоналу як на влас- ному підприємстві, так і за його межами, з метою підготовки його до розроблення і/чи впровадження нових або значно вдосконалених продуктів і процесів;
— здійснення процедур та технічної підготов- ки до запровадження нових або значно вдоскона- лених продуктів і процесів, які ще не були ніде пред- ставлені;
— ринкове запровадження інноваційних про- дуктів та послуг, включаючи ринкове дослідження й проведення рекламної кампанії;
— укладання договорів про виконання науково- дослідних робіт або придбання результатів їх виконан- ня в інших компаній (включаючи підприємства їхньої групи підприємств), державних або приватних науко- во-дослідних організацій, а також придбання інших зовнішніх знань, що включає придбання або ліцензу- вання патентів і непатентованих винаходів, ноу-хау та інших типів знань у інших організацій.
Аналіз статистичних даних щодо розподілу інно- ваційних витрат показав, що основними напрямами інноваційної діяльності промислових підприємств За- порізького регіону є дослідження й розробки, а також придбання машин, обладнання, програмного забезпе- чення для виробництва нових або значно поліпшених продуктів та послуг (табл. 2).
Загальний обсяг інноваційних витрат у промисло- вості Запорізької області в 2007 р. становив 160330,3 тис. грн., що лише на 2,8% більше порівняно з анало- гічними витратами в 2000 р. (табл.3). Фінансування інно- ваційної діяльності в промисловості Запорізької області протягом 2000 — 2007 рр. здійснюється в основному за рахунок власних коштів підприємств, на які припадає більше 90% усіх коштів. Слід зазначити, що інноваційна діяльність в промисловості ще не стала привабливою для іноземних інвесторів.
В умовах бюджетного дефіциту та браку влас- них коштів у підприємств для забезпечення їх іннова- ційної діяльності потрібен якісно новий підхід до по- шуку фінансових ресурсів. Вбачається необхідним активізувати процес залучення приватного капіталу національних та іноземних підприємців [3, с. 202].
Результати проведеного аналізу стану розвитку інноваційної діяльності в промисловості Запорізької області дають підставу зробити певні висновки:
— по-перше, інноваційна діяльність на підприє- мствах промисловості характеризується загальними рисами негативних процесів, свідченням чого є істот- не зменшення кількості підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, реальне скорочення обсягів витрат на інноваційні цілі, зменшення кількості освоє- них інноваційних видів продукції тощо;
— по-друге, інновації ще не посіли місце головно- го чинника економічного розвитку промислового ви- робництва та забезпечення його фінансової стабільності;
— по-третє, до основних факторів, що обумовлю- Таблиця 2 Розподіл витрат за основними напрямами інноваційної діяльності промислових підприємств Запорізької області
У тому числі за напрямами дослідження й
розробки
придбання нових технологій
підготовка виробництва
для впровадження
інновацій
придбання машин та обладнання
пов’язані з упровадженням
інновацій
інші витрати Рік Загальна
сума витрат, тис. грн.
тис.
грн.
пито- ма вага,
%
тис.
грн.
пито- ма вага,
%
тис.
грн.
пито- ма вага,
%
тис. грн. пито- ма вага,
%
тис. грн. пито- ма вага,
%
2000 155929,5 93629,1 60,0 571,3 0,4 7042,0 4,5 30737,8 19,7 23949,3 15,4
2001 119450,0 14161,7 11,9 404,4 0,3 22667,9 19,0 67033,8 56,1 15182,2 12,7
2002 149378,8 32593,5 21,8 472,2 0,3 11564,7 7,7 86600,3 58,0 18148,1 12,2
2003 152064,1 25704,5 16,9 9924,5 6,5 53225,0 35,0 57297,0 37,7 5913,1 3,9
2004 206980,2 63048,6 30,5 5673,5 2,7 79315,0 38,3 48635,9 23,5 10307,2 5,0
2005 158383,2 34227,9 21,6 1602,3 1,0 40313,8 25,5 62578,3 39,5 19660,9 12,4
2006 91536,9 27947,8 30,6 853,9 0,9 12353,9 13,5 31977,1 34,9 18404,2 20,1
2007 160330,3 42874,2 26,7 281,5 0,2 Х* - 84586,4 52,8 32588,2 20,3
* з 2007 р. показник віднесено до інших витрат
Таблиця 3 Джерела фінансування технологічних інновацій в промисловості Запорізької області
тис. грн.
У тому числі за рахунок коштів Рік Загальна сума витрат
власних державного
бюджету іноземних
інвесторів інших джерел
2000 155929,5 155606,4 82,2 - 240,9
2001 119450,0 96862,5 21839,3 - 748,2
2002 149378,8 109079,5 36202,3 - 4097,0
2003 152064,1 149451,0 1938,7 - 674,4
2004 206980,2 197596,0 8411,4 - 972,8
2005 158383,2 155979,9 703,3 - 1700,0
2006 91536,9 90360,5 - - 1176,4
2007 160330,3 154848,9 4216,0 - 1265,4
ють недостатній розвиток інноваційної діяльності в Ук- раїні, у тому числі і Запорізькі області, можна віднести:
— недосконалість чинного законодавства в час- тині державного стимулювання інноваційної діяльності;
— високий економічний ризик залучення інвес- тицій;
— відсутність необхідних фінансових ресурсів для здійснення інноваційної діяльності;
— недосконалість системи управління, відставан- ня організації виробництва від умов та потреб ринко- вого середовища;
— відсутність попиту на інноваційну вітчизняну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках;
— низький рівень розвитку інфраструктури рин- ку інновацій, зокрема системи фінансово-бюджетного регулювання й стимулювання інноваційної активності.
Без сумніву, успішна інноваційна діяльність не- можлива без відповідного регулювання, стимулюван- ня та державної підтримки. Державі варто реалізувати свою політику одночасно за трьома напрямами:
— забезпечення новаторів фінансовими ресурсами;
— створення інноваційних систем, що забезпе- чують просування маркетингових, консалтингових, інжинірингових фірм, інвестиційних «ризикових» ком- паній і банків, бірж технологій, а також формування сприятливої інфраструктури ринку, включаючи дер- жавні програми створення технополісів, технопарків, вільних економічних зон тощо;
— вироблення єдиних цивілізованих правил і механізмів координації діяльності всіх суб’єктів рин- ку інновацій на взаємовигідній основі кооперування за інтересами на різних стадіях технологічних циклів, що забезпечують розширене відтворення інновацій і поширення дії цього механізму на інші сфери життє- діяльності [2, с.162].
Основними функціями державних органів в інно- ваційній сфері мають стати:
— акумулювання коштів на наукові дослідження та інновації;
— координація інноваційної діяльності;
— стимулювання конкуренції інновацій у цій сфері, страхування інноваційних ризиків, уведення державних санкцій за випуск застарілої продукції;
— створення правової бази інноваційних процесів;
— кадрове забезпечення інноваційної діяльності;
— формування науково-інноваційної інфраструк- тури;
— підвищення суспільного статусу інноваційної діяльності;
— регіональне регулювання інноваційних процесів;
— регулювання міжнародних аспектів іннова- ційних процесів;
— компенсація браку приватних інвестицій за рахунок розширення державних інвестицій для підтримки стабільності інвестиційних процесів в інно- ваційній сфері тощо [2, с. 161 — 162].
Висновки. Таким чином, головним завданням сьогодення є інноваційний розвиток та суттєве при- скорення науково-технічного прогресу. Масштабне впровадження інноваційних процесів у діяльність про- мислових підприємств дозволить прискорити розви- ток національної економіки й у кількісному, і в якіс- ному відношенні.
Сучасний стан розвитку інноваційної діяльності свідчить про недосконалість чинної системи управлі- ння інноваційними процесами і обумовлює необхідність удосконалення традиційних недостатньо ефективних підходів до здійснення нововведень з урахуванням принципової зміни пріоритетів діяльності вітчизняних суб’єктів, викликаної трансформацією національних умов господарювання. Одним із першочергових зав- дань інноваційної політики має стати створення орга- нізаційно-економічного та правового механізмів роз- робки і впровадження новітніх технологій та інновацій.
Література
1. Закон України «Про інноваційну діяльність»
від 04.07.2002 р. № 40-ІV, зі змінами та доповнення- ми. 2. Кульнєва Г.М. Сучасний стан та необхідні на- прями розвитку ринку інновацій в Україні / Г. М. Куль- нєва, О. В. Алейнікова // Держава та регіони. — 2006.
— №5. — С.159 — 163. 3. Лютий С.В. Український
ринок інновацій / С. В. Лютій // Держава та регіони.
— 2006. — №5. — С.198 — 203. 4. Режим доступу :
www.zapstat.r.zp.ua 5. Режим доступу :
www.ukrstat.gov.ua
Морщенок Т. С. Сучасний стан розвитку інно- ваційної діяльності промислових підприємств За- порізької області
Досліджено масштаби інноваційної діяльності в промисловості Запорізької області. Зазначено позитивні й негативні зрушення, що відбуваються в інноваційній діяльності. Зроблено висновки та визначено основні чинники, що обумовлюють недостатній розвиток інно- ваційної діяльності в промисловості.
Ключові слова: інноваційна діяльність, інновація, інноваційна політика, промисловість, фактори.
Морщенок Т. С. Современное состояние раз- вития инновационной деятельности промышлен- ных предприятий Запорожской области
Исследовано масштабы инновационной деятель- ности в промышленности Запорожской области. От- мечены позитивные и негативные сдвиги в иннова- ционной деятельности. Сделаны выводы и определе- ны основные факторы, которые обуславливают не- достаточное развитие инновационной деятельности.
Ключевые слова: инновационная деятельность, ин- новация, инновационная политика, промышленность, факторы.
Morshenyuk T. S. The modern condition of innovative activity development of the industrial enterprises in Zaporizka oblast
The scales of innovative activity are probed in industry of the Zaporozhia area. Positive and negative changes are marked in innovative activity. Conclusions are done and the ways of subsequent growth of role of innovative factor are certain in economic development of region.
Key words: innovative activity, innovation, innovative policy, industry, factors.
Стаття надійшла до редакції 23.10.2009 Прийнято до друку 26.02.2010
Фінанси
Постановка проблеми. Для різного виду діяль- ності машинобудівних підприємств, в тому числі і лізингової діяльності, притаманні ризики. Причому рівень впливу ризиків, як відомо, неоднаковий і зале- жить від різних чинників їх формування. Основне зав- дання науки ризикології полягає в ідентифікації ризиків та розробленні заходів щодо зменшення їхнього рівня.
Проте в умовах різноманітності видів ризиків першо- черговою постає проблема запобігти виникненню ри- зиків з найбільшим ступенем небезпеки. Цьому також сприяє проблематичність виявити всі можливі ризи- ки, профінансувати усі заходи їхньої мінімізації. Тому все більшого значення в політиці управління ризика- ми набуває методика визначення рейтингу та рівня впливу ризиків лізингової діяльності. Використання цієї методики менеджерами дозволяє:
— оцінювати «сильні» та «слабкі» сторони ма- шинобудівного підприємства порівняно з іншими підприємствами (і/або оцінювати «сильні» та «слабкі»
сторони лізингової діяльності порівняно з іншими аль- тернативними видами діяльності) і приймати необхідні заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства;
— виявляти на ранніх стадіях найбільш загроз- ливі ризики та вжити заходів щодо їх мінімізації;
— формувати ефективний портфель лізингових послуг з оптимальним співвідношенням дохідності та ризику.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У працях вітчизняних та зарубіжних авторів ми можемо знайти висвітлення питань про особливості ранжування ризиків, переваги та недоліки цього методу, висновки та пропозиції щодо покращення індивідуального підхо- ду щодо визначення рейтингу ризиків тощо.
Так, у літературі [1] одним із етапів розрахунку й аналізу ризиків виділено етап ранжування факторів ри- зику за значущістю і вибір найзагрозливіших ризиків.
О.В. Таран [2] розглядає ознаки класифікації ризиків, які дозволять виділити найбільш характерні для ранжування ризиків фінансової сфери діяльності підприємств. Серед таких ознак автором виділено рівні фінансового ризику; наслідки дії ризикових подій у фінансовій сфері діяльності підприємств; напрямки
опосередкованих впливів, що спричиняють виникнен- ня фінансового ризику; складові виробничої діяль- ності, які обумовлюють можливість виникнення фінан- сового ризику.
О.В. Дорофеєва [3] виділила як основний мето- дологічний підхід до управління фінансовими ризика- ми лізингових компаній системність та комплексність.
Такий підхід обумовлює необхідність ранжування ри- зиків, їх кількісної оцінки за групами та загальної — для лізингової компанії в цілому.
Багатьма вітчизняними та зарубіжними науковця- ми розглядаються загальні питання класифікації, оці- нювання, управління та мінімізації ризиків лізингової діяльності (А. Аюпов, В. Міщенко, В. Рошило, Н. Вну- кова, О. Сухенко [4 — 6]), а проблематика визначен- ня рейтингу та рівня впливу ризиків лізингової діяль- ності висвітлена недостатньо. Саме тому актуальність, теоретична і практична важливість проблеми, її недо- статня вивченість саме для машинобудівної галузі, для якої притаманні певні особливості, обумовили вибір теми дослідження.
Постановка завдань. Завданнями статті є:
— запропонувати методику визначення рейтин- гу ризиків лізингової діяльності;
— проранжування ризики лізингової діяльності