Капітал підприємства
Власний капітал Позиковий капітал
Основний капітал
(необоротні активи) Основні засоби Довгострокові зобов’язання
(довгостроковий позиковий капітал)
Оборотний капітал
(оборотні активи) Оборотні виробничі фонди
Фонди обігу
Короткострокові зобов’язання
(короткостроковий позиковий капітал)
вний капітал, капіталізований прибуток, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал. Слід та- кож відзначити, що ефективність господарювання підприємства впливає на співвідношення між реаль- ними активами й статутним капіталом: неефективне призводить до збитків (і як наслідок — до зменшення активів відносно статутного капіталу), ефективне — до перевищення власного (реального) капіталу над ста- тутним капіталом [5].
Як було сказано вище, активи підприємства (А) представлені у вигляді майна за формою (МФ), а ка- пітал (К) відображає майно за змістом (МЗ). Розгля- немо цей опис майна докладніше.
Відповідно до структури, що наведена на рисун- ку 1, капітал підприємства складається з власного (ВК) і позикового (ПК) капіталу, що в формалізованому вигляді представлено таким чином:
К (МЗ) = ВК + ПК. (1)
Майно підприємства має як грошову (фінансову), так й негрошову (реальну) форму. Відповідно до цього положення активи можуть бути фінансовими (АФ) та реальними (АР). Склад активів у цьому випадку мож- на представити рівнянням:
А (МФ) = АФ + АР. (2)
До складу фінансових активів (АФ) входять гро- шові кошти та їх еквіваленти в національній та іно- земній валюті (у касі та на розрахунковому рахунку);
поточні фінансові інвестиції; інші оборотні активи, які виражені в грошовій формі або їх ліквідність достат- ньо висока.
Реальні активи (АР) включають необоротні акти- ви й частину оборотних активів — виробничі запаси,
незавершене виробництво; готову продукцію й товари, витрати майбутніх періодів та інші запаси. До цієї групи також відносять податок на додану вартість і всю дебі- торську заборгованість, у тому числі аванси видані [3].
Такий розподіл активів показує ту частину май- на підприємства, яка постає як платіжний засіб на момент часу, тобто фінансові активи (активи в гро- шовій формі).
Виходячи з рівняння МЗ = МФ (одне й те саме майно тільки з різних боків відображення) та А = К, запишемо рівняння [6]:
МФ = МЗ = АФ + АР = ВК + ПК (3) Використовуючи рівняння (3), перетворимо гра- фічне зображення структури капіталу в матричну фор- му (таблиця 1).
Розглянемо матричну форму структури капіталу більш докладно.
Так, при перетині стовбців 2, 3 і рядків 1, 2 було отримано нові складові капіталу підприємства (квад- ранти «1», «2», «4», «5»).
Квадрант «1» (ВКАР) показує, з одного боку, ту частину власного капіталу, яка представлена в негро- шовій формі, а з іншого — ті реальні активи, які сфор- мовані за рахунок власного капіталу.
Квадрант «2» (ПКАР) показує ту частину реаль- них активів, яка пов’язана з позиковим капіталом.
Квадранти «3» (АР) і «6» (АФ) характеризують загальну величину реальних і фінансових активів (май- но в грошовій і негрошовій формі) відповідно.
Квадрант «4» (ВКАФ) представляє найбільший інте- рес для зацікавлених сторін (власників, менеджерів та кредиторів), оскільки при оцінці платоспроможності Рис. 1. Графічне зображення структури капіталу підприємства
— постійний (перманентний) капітал;
— змінний капітал.
підприємства враховуються тільки власні активи в грошовій формі. Таким чином, даний квадрант пока- зує ту частину в складі майна підприємства в гро- шовій формі, що зафіксована у власному капіталі, тобто являє собою власний грошовий капітал.
Квадрант «5» (ПКАФ) показує, з одного боку, ту частину фінансових активів (майна в грошовій формі), яка забезпечена позиковим капіталом, а з іншого — яка частина позикового капіталу представлена в фінан- сових активах.
Квадранти «7» (ВК) і «8» (ПК) характеризують загальну величину власного й позикового капіталу відповідно.
Результативний квадрант «9» (К) показує вели- чину загального (власного й позикового) капіталу підприємства, що представлена в фінансових і реаль- них активах. Ця величина буде відповідати валюті (підсумку) бухгалтерського балансу.
У фінансовому менеджменті для управління фінансовою стійкістю підприємства, а також оптимі- зації структури капіталу використовують так звані
«структурні коефіцієнти» (методи левериджу).
Леверидж (від англ. «leverage» — важіль) озна- чає фактор, незначна зміна якого може привести до сут- тєвої зміни результативних показників. У цьому випад- ку до уваги приймається тільки фінансовий леверидж, який показує відношення позикового та власного кап-
італу. Ефект фінансового левериджу показує, на скільки відсотків збільшується фінансова рентабельність (рен- табельність власного капіталу) підприємства за раху- нок залучення позикового капіталу [1; 2; 4].
Проте фінансовий леверидж у структурі капіталу має обмежену дію. Це ствердження А.В. Грачов пояс- нює тим, що активи підприємства забезпечують його платоспроможність й одночасно характеризуються власною й позиковою складовою. Положення витікає з аналізу таблиці 1, а також поняття «платоспро- можність» — спроможність підприємства платити за своїми боргами і зобов’язаннями на даний конкрет- ний момент часу [3].
Таким чином, для досягнення фінансової стійкості й підтримки рентабельності власного капіта- лу необхідною умовою є визначення не тільки опти- мального співвідношення між власним і позиковим капіталом (фінансовий леверидж в структурі капіта- лу), але й створення оптимального поєднання фінан- сових і реальних активів (фінансовий леверидж у структурі активів).
Слід відзначити, що підприємство буде фінансово стійким при дотриманні рівняння фінансового леверид- жу в структурі капіталу і в структурі активів, яке пред- ставлено в формалізованому вигляді таким чином:
ФЛК = ФЛА ФЛК = ПК / ВК
Таблиця 1 Матрична форма структури капіталу
Актив (майно за формою)
Пасив (майно за змістом)
Власний
капітал Позиковий
капітал Усього
1 2 3 4
Реальні активи (майно в
негрошовій формі) Фінансові активи (майно в грошовій формі)
ВКАР
1 ПКАР
2
ВКАФ
4 ПКАФ
5
АР
3
АФ 6
ВК
7 ПК
8 К
Усього 9 1
2
3
ФЛА= АФ / АР або
ПК / ВК = АФ / АР, (4)
де ФЛК — фінансовий леверидж у структурі ка- піталу;
ФЛА — фінансовий леверидж у структурі активів.
З цього положення витікає, що при використанні фінансового левериджу як методу оптимізації струк- тури капіталу необхідно враховувати також вплив фінансового левериджу й у структурі активів, який впливає на рентабельність власного капіталу та пла- тоспроможність підприємства.
При розгляді питань оптимізації структури капі- талу варто відзначити, що оптимізація структури кап- італу шляхом зміни питомої ваги окремих джерел при- пускає, у першу чергу, зміну відношення складових позикового капіталу (збільшення частки довгостро- кових і зменшення частки короткострокових позик).
Оскільки це питання не ставилось метою досліджен- ня, для вирішення поставленої проблеми скористає- мося матричною формою структури капіталу, вико- ристовуючи дані таблиці 1 і факторну модель А.Д. Шеремета, представлену нижче:
ВК ВК АФ ПК ВК АР
= х х = х
К АФ ПК К АР К . (5) Це відношення дає об’єктивну оцінку фінансо- вому левериджу в структурі капіталу і в структурі активів, а також характеризує економічний потенціал для подальшого розвитку.
Таким чином, чим більша частка власного капі- талу, тим при інших рівних умовах частка позикового капіталу зменшується, тим самим зміцнюючи фінан- совий стан підприємства. Отже, при наявності влас- них коштів (здебільшого в грошовій формі) підприє- мству легше буде відповідати за своїм зобов’язанням і боргам.
Для обґрунтування наведеного вище положення застосуємо на практичному прикладі факторну модель, а також виявимо вплив фінансового левериджу (у структурі капіталу і в структурі активів) на фінансо- во-економічний стан і платоспроможність підприєм- ства (табл. 2). Джерело фактичного матеріалу — дані фінансової звітності Закритого акціонерного товари- ства «Гірничозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»
за 2006 — 2008 рр. [8].
Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що в 2006 — 2008 рр. фінансовий леве- ридж у структурі капіталу значно перевищував фінан- совий леверидж у структурі активів.
Так, на початок 2006 р. фінансовий леверидж у структурі капіталу перевищував фінансовий леверидж у структурі активів у 422 рази, а на кінець року — у
427 разів. Найбільший розрив у значеннях цих леве- риджів спостерігається на кінець 2007 р., тобто на початок 2008 р. (у 3942 рази). На кінець 2008 р. пере- вищення в значеннях левериджів складає 182 рази, не вважаючи на значне збільшення одного й другого левериджу в кінці 2008 р. порівняно з початковими значеннями.
З метою оперативної оцінки фінансово-економіч- ного стану ЗАТ «Гірничозбагачувальна фабрика «Крас- нолуцька» скористаємося методикою, яку пропонує А.В. Грачов [6]: необхідно проранжувати показники темпів росту (ТР) у такій нормативній послідовності:
ТРВК > ТРАФ > ТРМ > ТРАР > ТРПК (6) Слід відзначити, що кожному показнику (темпу росту) відповідає певний нормативний ранг: власно- му капіталу (ТРВК) — 1; фінансовим активам (ТРАФ)
— 2; майну в цілому (ТРМ) — 3; реальним активам (ТРАР) — 4; позиковому капіталу (ТРПК) — 5.
З метою практичного застосування методики підста- вимо фактичні значення темпів росту вказаних показ- ників із таблиці 2, оцінимо за ними фактичні ранги, надамо найбільшому темпу росту найбільший ранг — 1, а найменшому темпу росту — найменший ранг — 5.
Використовуючи дані таблиці 2, було отримано результати ранжування фактичних темпів росту (табл. 3). З таблиці видно, що фактичні ранги за 2006 р. та 2008 р. збігаються.
Представимо отримані результаті на рисунку 2, де нормативні ранги (N) розташовані на прямій, а фак- тичні (F) — відповідно до своїх значень.
За отриманими даними (рис. 2) видно, що будь- яке відхилення фактичного рангу від нормативного того чи іншого показника дозволяє виявити, який з фактич- них темпів росту однойменного показника випереджує або відстає від його нормативного значення. Порівнян- ня фактичних рангів з нормативними дозволяє уявити про фінансово-економічний стан підприємства.
Зробимо деякі висновки. За розташуванням фак- тичних рангів (рис. 2) на підприємстві ЗАТ
«Гірничозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» за 2006 р. та 2008 р. спостерігається значне випередження темпів росту фінансових активів, що є позитивною тен- денцією, проте відставання темпів росту власного капіталу та прискорений розвиток позикового капіталу. У результаті таких змін порушується баланс між фінансовим левериджем у структурі капіталу і в структурі активів, що може привести до втрати платос- проможності в довгостроковій перспективі.
Після того, як установлено відношення фінансово- го левериджу в структурі капіталу та структурі активів для оцінки фінансово-економічного стану підприємства, необхідно визначити умови росту власного капіталу. З цією метою А.В. Грачов пропонує наступний вираз [6].
Таблиця 2 СтруктуракапіталуйактивівЗАТ «Горнозбагачувальнафабрика «Краснолуцька»,тис. грн.
1 2 3 4 5
Ранг
Темпросту
нормативний ранг фактичний ранг у 2006 р.
фактичний ранг у 2007 р. фактичний ранг у 2008 р.
ВК0 < ВК1 < М1, (7)
де ВК0 — мінімальне значення власного капіталу (ВК на початок звітного періоду);
ВК1 — значення власного капіталу на кінець звітного періоду;
М1 — максимальне значення власного капіталу (майно підприємства на кінець звітного періоду).
Ця умова означає, що власний капітал на кінець звітного періоду знаходиться в зоні стійкого росту, при цьому його величина може змінюватися від мінімаль-
ного значення до максимального — залежно від ве- личини позикової складової майна і відповідно вели- чини фінансового левериджу. Проте, якщо ВК0 > ВК1, то ріст власного капіталу суттєво сповільнюється та має стійку тенденцію до зниження.
За даними фінансової звітності ЗАТ
«Гірничозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» за 2008 р. дану умову дотримано:
10648 тис. грн. < 10821 тис. грн.< 92211 тис. грн.
Отже, для сприятливого розвитку ЗАТ Таблиця 3 Відношення фактичних темпів росту й фактичних рангів
Показники ТРВК ТРАФ ТРМ ТРАР ТРПК
2006 р.
1,017 1,327 1,147 1,144 1,167
2007 р.
4,349 0,163 2,602 2,644 2,362
2008 р.
Фактичний темп росту
1,016 66,455 1,752 1,685 1,939
2006 р.
5 1 3 4 2
2007 р.
1 5 4 2 3
2008 р.
Фактичний ранг
5 1 3 4 2
Рис. 2. Нормативні та фактичні ранги
«Гірничозбагачувальна фабрика «Краснолуцька», а також покращення його фінансово-економічного стану необхідно, щоб власний капітал знаходився в зоні стійкого росту, зменшуючи тим самим негативний вплив фінансового левериджу.
Таким чином, вищесказане дозволяє зробити висновки:
— підприємство можна віднести до фінансово стійкого, якщо у нього оптимальна структура капіталу;
— управляти структурою капіталу, тим самим управляючи фінансовою стійкістю підприємства, не- достатньо, оскільки необхідно грамотно користувати- ся фінансовим левериджем у структурі активів;
— фінансовий леверидж у структурі активів впливає на платоспроможність підприємства в довго- строковому періоді;
— позитивно впливає на фінансово-економічний стан підприємства дотримання балансу фінансового левериджу в структурі капіталу (відношення позико- вого і власного капіталу) та структурі активів (відно- шення фінансових и реальних активів).
Подальшим напрямком дослідження є вивчення ефекту від злиття і поглинань суб’єктів господарю- вання в результаті зміни структури капіталу.
Література
1. Бланк И. А. Управление формированием ка- питала / И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, 2000. — 512 с. 2. Коваленко Л. О. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. — 2-ге вид., пере раб. і доп. / Л. О. Кова- ленко, Л. М. Ремньова. — К. : Знання, 2005. — 485 с.
3. Финансы : учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. / под ред. В. В. Ковалева. — М. : ТК Велби, 2003. — 634 с. 4. Мазур И. И. Корпоративный менеджмент : справочник для профессионалов / [И. И. Мазур, В. Д. Шапиро, Н. Г. Ольдерогге и др.]; под общ. ред.
И. И. Мазура. — М. : Высш. шк., 2003. — 1077 с.
5. Рудык Н. Б. Структура капитала корпораций : тео- рия и практика / Н. Б. Рудык. — М. : Дело, 2004. — 272 с. 6. Грачев А. В. Анализ и управление финансо- вой устойчивостью предприятия : учеб.-практ. пособ. / А. В. Грачев. — М. : Изд-во «Дело и Сервис», 2002.
— 208 с. 7. Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфiну України від 31.03.99 г.
№ 87, зі змінами і доповненнями // Баланс. — 2009.
— № 2 — 3. — С. 10 — 13. 8. Єдиний інформацій- ний масив даних про емітентів цінних паперів [Элект- ронный ресурс]. — Режим доступу : <http:/
www.smida.gov.ua>.
Анисимова Г.С. Вплив структури капіталу на фінансово-економічний стан промислового підприємства
Розкрито сутність поняття капіталу підприємства та його структури, розглянуто фінансовий леверидж у структурі капіталу та структурі активів, а також його вплив на фінансово-економічний стан і платоспро- можність промислового підприємства.
Ключові слова: капітал, структура капіталу, влас- ний і позиковий капітал, фінансові й реальні активи, фінан- совий леверидж, платоспроможність підприємства.
Анисимова А.С. Влияние структуры капита- ла на финансово-экономическое состояние про- мышленного предприятия
Раскрыта сущность понятия капитала предприя- тия и его структуры, рассмотрен финансовый леверидж в структуре капитала и в структуре активов, а также его влияние на финансово-экономическое состояние и платежеспособность промышленного предприятия.
Ключевые слова: капитал, структура капитала, собственный и заемный капитал, финансовые и ре- альные активы, финансовый леверидж, платежеспо- собность.
Anysymova G.S. The influence of the structure of capital on the economic-financial state of an industrial enterprise
Essence of the concept ‘business capital’ and its structure was disclosed; financial leverage in the structure of capital and assets, as well as its influence on the economic-financial state and financial solvency of an industrial enterprise, was examined.
Key words: capital, structure of capital, equity and loan capital, financial leverage, financial solvency.
Стаття надійшла до редакції 28.01.2010 Прийнято до друку 26.02.2010
Менеджмент
За умов формування ринкових відносин вини- кає потреба в переосмисленні традиційно сформова- них підходів до визначення цілей, завдань та принципів дієвого механізму інвестиційного розвитку підприєм- ства, які в новій ситуації можуть і повинні стати про- відною ланкою системи економічного розвитку