М У мі планетному просторі ру а ться величезна кіль- кість кам яни і залізни тіл, найрізноманітніши за розмірами, ормою

і імічним складом. і тіла одер али назву етеоритні ті а. Коли таке тіло вторга ться в атмос еру емлі з космічною швидкістю в результаті тертя о повітря воно нагріва ться, почина плавитися і світитися на не і з явля ться яскрава вогненна куля. е яви е одер ало назву бо ід (від грец. βολí^ς «метальний спис»). У нічний час олід яскраво висвіт- лю місцевість на десятки й сотні кілометрів навколо. у е яскраві олі- ди видно навіть удень при повному сонячному освітленні. а вогненною кулею вздов її тра кторії залиша ться слід у вигляді світіння іонізова- ни молекул повітря і закінчу ться струменями пилу. ил це продукти руйнування метеоритного тіла під час його ру у в атмос ері, тому о під час польоту з величезною швидкістю тіло нагріва ться до кілько тисяч градусів. ечовина на його повер ні езупинно розплавлю ться і частково випарову ться: зрива ться потоками повітря й розприску ться у вигляді дрі ни крапель. Вони й становлять пиловий слід оліда. аростаюче згу ення повітря створю навколо метеоритного тіла ударну вилю. Вона спричиня такі звукові яви а гуркіт і гул.

Уцілілий від повного руйнування залишок метеоритного тіла пада на повер ню емлі. е і метеорит. етеорити уламками не есни тіл Сонячної системи. Метеоритне тіло, о ма величезну початкову масу десятки й сотні тисяч тонн, про одить усю тов у атмос ери, з ерігаючи космічну швидкість кілька кілометрів за секунду. У результаті удару від ува ться ви у і утворю ться метеоритний кратер. Він мо е мати розміри від кілько метрів до 100 км. айвідоміший Арізонський кратер ма діаметр 1200 м, гли ину 180 м і висоту вала лизько 0 м (мал. .40).

Мо ливо, він з я вив ся 0 тис. років тому. Сьогодні виявлено понад 180 астро лем зор них ран (як ї о разно називають учені), які зна одять- ся на всі земни континента . а території України, по лизу Вінниці, зоряна рана, яка ма назву іне ка а троб е а. ісля падіння метео- рита, о сталося кілька мільйонів років тому, утворився гігантський кра- тер діаметром км.

Бовтиський кратер уло виявлено у 2002 р. в околиця Кропивницького.

іаметр кратера 24 км, гли ина понад 00 м. она розльоту викинути порід вкрива всю ентральну Україну, сяга Криму, умунії та осії.

Усі метеорити за складом діляться на три основни класи: кам яні, залізокам яні й залізні. Кам яні метеорити лизькі за імічним складом до земни гірськи порід: містять оксиди заліза, кремнію, магнію. Близь- ко 90 кам яни метеоритів містять ондри с еричні частинки розмі- ром від мікроскопічни зерен до горошини. акі кам яні метеорити нази- вають хондрита и, інші кам яні метеорити ахондрита и.

ай ільший метеорит виявлено в 1920 р. іля населеного пункту Го а в івденно- а ідній А риці. е залізний метеорит масою лизько 60 т.

Метеорит Княгиня знайдено в 1866 р. у акарпатській о ласті, його маса становить 00 кг, частину показано на малюнку .41.

НА А ПЛАНЕТНА СИСТЕМА

81 Ìàë. 3.40. Метеоритний кратер в Арі зоні

(С А) Ìàë. 3.41. астина метеориту Княгиня В Україні уло знайдено всього 4 метеорити. станній з ни заліз- ний метеорит Вер ній Салтів масою 9, кг знайшли у 2001 р. під час розкопок стародавнього азарського поселення у арківській о ласті.

4. ро ко ети « востаті зорі» уло відомо з давні часів.

ерші китайські записи про комети датуються тисячоліттям до н. е.

Віддалені від Сонця комети мають вигляд сла ки туманни о ктів.

а ли аючись до Сонця, вони стають яскравішими, з ільшуються у роз- міра , у ни з явля ться віст, спрямований у протиле ний ік від Сонця.

а всю історію людства спостерігалося лизько 00 комет. аре стро- вано в каталога лизько 1000 таки мали тіл Сонячної системи й визна- чено елементи ї ні ор іт. Май е всі комети ру аються по витягнути ор іта з ексцентриситетом, лизьким до одиниці. Комети поділяються на коротко еріоди ні (з періодом о ертання менше як 200 років) і дов о

еріоди ні. ершу періодичну комету виявив англійський астроном д унд а е (16 6 1742).

Він о числив ор іти 24 яскрави комет. Аналізуючи свій кометний каталог, Галлей помітив поді ність елементів ор іт комет 1 1, 1607 й 1682 років і припустив, о це послідовне повернення ті ї самої комети, о ру а ться по сильно витягнутій еліптичній ор іті з періодом май е 76 років. Відповідно до пророкування Галлея її виявили в 17 8 р. а ці ю кометою закріпилася назва ко ета а е (мал. .4 ). Вона ру а ться по ор іті з ільшою піввіссю à = 17,94 а. о. у напрямку, протиле ному до ру у емлі. У удові комети виділяють такі елементи (мал. .42): ядро, кома, голова і віст.

дро ко ети це невелике тверде кри ане тіло, о включа туго- плавкі частинки та органічні сполуки. о 80 ядра комети склада ться з водяного льоду, а тако із замерзлого вуглекислого газу, чадного газу, метану, аміаку та вкраплени у лід металеви частинок. в кометни

Ìàë. 3.43. Комета Галлея (198 р.) Ìàë. 3.42. Будова комети

віст

Ãîëîâà

Êîìà дро

82

льода і ільш складні речовини, а до амінокислот. а результатами дослід ень, виконани космічними апаратами, наприклад, ядро комети Галлея монолітним тілом неправильної орми розмірами 16 8 км, масою 10¹⁴ кг і малою густиною лизько 600 кг/м³.

ри на ли енні до Сонця (на відстані кілько а. о.) у комети утворю- ться голова. Вона виника в результаті нагрівання ядра, випаровування і виділення з його повер ні газів і пилу. Видимі діаметри голів комет з на ли енням до Сонця сягають розмірів 10⁴ 10⁶ км. ід ді ю тиску ñонячного випромінювання на гази, о оточують голову комети, утворю-

ться віст. вости яскрави комет тягнуться на сотні мільйонів кіломе- трів. априклад, віст комети якутаке (комета C/1996 B2 (Hyakutake) довгоперіодична комета, яку відкрив у 1996 р. японський астроном-аматор Юдзі якутаке) тягнеться при лизно на 00 млн км. Густина частинок у воста комет ду е мала, її мо на порівняти з мі планетним середо- ви ем.

але но від орми, кометні вости діляться на кілька типів:

1. віст утворю ться при прискоренні сонячним вітром кометни йонів і спрямований у ік, протиле ний до Сонця.

2. віст тро и зігнутий і склада ться з пилинок, о мають розмір до десятків мікрометрів.

. віст, о склада ться з ільшого пилу, сильно зігнутий під впливом магнітного поля.

4. «Анти віст» викидання з голови комети, спрямоване прямо до Сонця.

Ко не повернення комети до Сонця не про о- дить езслідно. Ядро комети втрача лизько 1/1000 сво ї маси. ому, наприклад, час існування комети Галлея лизько 20 тис. років. Але комети мо уть існувати й менше часу, тому о вони піддаються руйнуванням унаслідок внутрішні напру ень, о виникають через нагрівання ї Сонцем а о прилив- ним впливом Сонця і Юпітера. Гинуть комети тако при зіткненні з планетами й метеоритними тілами.

окументально заре стровано понад 0 комет, о розпалися на окремі компоненти на оча спостері- гачів. ак, у 1992 р. комета умейкерів еві з ли- зилася з Юпітером. У результаті поту ного гравітацій ного впливу вона роздрі нилася на 22 уламки. ерез 2 роки, о ігнувши по ор іті Юпі- тер, уламки увійшли в атмос еру планети зі швид- кістю 60 км/с (мал. .44). У результаті виникли гігантські ви рові темні утворення, порівнянні за розмірами з розмірами емлі.

сну імовірність зіткнення ядер комет із ем- лею.Українська вчена в галузі не есної ме аніки, докторка ізико-математични наук ена ази ир ак По он ка (1902 1992) основні нау- кові праці присвятила вивченню ру у комет. со- ливу увагу приділяла короткоперіодичним коме- там: встановила, о арактерними закономірностями ру у таки комет ї н з ли-

ення з великими планетами (передусім з Юпіте- ром). ослідила ру и короткоперіодични комет різни планетни сімейств, визначила типи змін Ìàë. 3.44. адіння

уламків комети умейкерів еві

на Юпітер

Îëåíà Êàçèìèð÷àê–

Ïîëîíñüêà

НА А ПЛАНЕТНА СИСТЕМА

83 кометни ор іт. рунтувала гіпотезу за оплення короткоперіодични комет великими планетами і розра увала загальні закономірності комет- ни ор іт. У 1978 р. планету № 2006, яку відкрили у Кримській астро і- зичній о серваторії, назвали олонська. А мі Сатурном і Ураном мчить у просторі пояс астероїдів Казимирчак олонської.

5. М ід час ру у навколо Сонця

комети розпадаються. Уздов ї ні ор іт витягаються шлей и пилу, які мо уть перетинати земну ор іту. астинки, в одячи з величезною кос- мічною швидкістю в атмос еру емлі, згоряють, утворюючи світлий слід (у народі ка уть: упала зоря). е яви е називають етеоро (мал. .4 ).

Саму частинку називають етеорни ті о . озміри метеорни тіл, о спричиняють яви е метеора, від кілько мікронів пилинок (тоді ї мо на спостерігати тільки в телескоп) до кілько сантиметрів (дають ду е яскраве світіння). а деякими оцінками, в од ення в атмос еру емлі метеорної речовини стано- вить лизько 0 тис. тонн у рік.

Близько 1 метеорни тіл, о стика- ються із емлею, прилітають з мі зоряного простору. Метеорні тіла влітають у земну атмос еру зі швидкістю від 11 до 72 км/с, натрапляючи на сво му шля у на сильно і швидко зростаючий опір повітря. овер ня

метеорного тіла розігріва ться до кілько тисяч градусів і перетворю ться в розпечений газ, о йонізу навколишні молекули повітря. У результаті чого спостерігач на емлі ачить світлий вогняний слід.

Світіння метеорного тіла почина ться на висоті 120 км і зника на висоті 60 80 км від повер ні емлі, коли тіло повністю випарову ться в земній атмос ері. Весь політ метеорного тіла трива від десяти часток до кілько секунд. ас спостере ення яви а метеора зале ить від швид- кості метеорного тіла.

Властивості й природу метеорної речовини допомагають вивчати візу- альні, отогра ічні, спектральні й радіолокаційні спостере ення. ослі- д ення показали, о весь комплекс метеорної речовини ділиться на випадкові метеорні тіла й метеорні частинки, о нале ать до метеорни роїв.

Метеорні тіла, о з являються в певну пору року й падають десятками за годину, нале ать до метеорни потоків, а о зоряни до ів. Метеорні потоки спостерігаються, коли емля перетина ор іту метеорного рою.

Метеори ко ного потоку ру аються у просторі май е паралельними тра кторіями, але нам зда ться, о вони вилітають з одні ї точки. Саме цю точку й називають радіанто (мал. .46).

Метеорний потік ма назву того сузір я а о зорі, по лизу яки пере у- ва радіант, наприклад раконіди, ріоніди то о. Серед метеорни пото- ків трапляються такі, інтенсивність яки з року в рік не зміню ться. е значить, о метеорні частинки розподілено май е рівномірно вздов ор іти рою. ай ільш відомим таким потоком потік ерсеїдів, о спо- стеріга ться орічно в серпні.

дин раз в роки спостерігаються метеорні до і з радіантом у сузір ї ева, коли емля зустріча ться з найгустішою частиною рою. ей рій спричиня метеорний потік еоніди (мал. .47), о спостеріга ться в середині листопада. р іта цього метеорного рою практично з іга ться з ор ітою комети 1866 I. т е, точно встановлено по од ення метеорни роїв. Комета, руйнуючись, пород у метеорний рій.

Ìàë. 3.45. Яскравий метеор

84

Ìàë. 3.46. адіант метеорного

потоку Ìàë. 3.47. Метеоритний до потоку еоніди пройшов у 2001 р. в Японії. е зо ра ення композиція із 4 ото, які уло отримано

менш ні за 2 в ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО

ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО

1. о розуміють під карликовою планетою Які карликові планети ви зна- 2. Які не есні оте кти називають малими тілами

3. ому в астероїдів нема атмос ер Яка орма й розміри ільшості асте-