64
ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО
1. азвіть основні арактеристики планети емля.
2. Яка удова емлі
3. Який склад атмос ери емлі і яка її роль 4. С арактеризуйте супутник емлі Місяць.
. Які осо ливості ма Місяць ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО…
11 р у ні е ько у аерокос ічно у ентрі уло створено на овні у детальну карту іся я яка о о л онад ісячної овер ні ля ге не ра ії о ної оделі о відо ра а езліч детале рель у учені о ро или
онад тис стереокадрів іся я зняти а ериканськи су утнико з висоти к езліч сусідні зні ків уло зіставлено іксель за ікселе з ура ування ози ії а арата в о ент з о ки і на ря ку ро еня зору результаті ко терів за два ти ні а инного часу склали и рову одель ісячного рель у зі 1 лрд точок
НА А ПЛАНЕТНА СИСТЕМА
6 Ìàë. 3.9. «Мессенд ер», о продов ив
дослід ення планети Ìàë. 3.8. иповий рель Меркурія
а планеті виявлено кратери та уступи висотою 2 км, о тягнуться на сотні кілометрів (мал. .8). мовірно, вони з явилися під час утворення планети через нерівномірне стиснення під час о олод ення. Великий кратер ліворуч угорі на малюнку .8 евченко, ширина знімка лизь- ко 00 км.
о лизу повер ні Меркурія виявлено атоми гелію і водню, а тако аргону й натрію. німи д ерелами сонячний вітер і речовина планети, піддана нагріванню й опроміненню Сонцем.
Меркурій найменш вивчена планета земної групи. а її дослід ення уло спрямовано лише два апарати. ерший ув «Марінер-10», о у 1974 197 рр. тричі пролетів повз Меркурій (максимальне з ли ення становило 20 км). У результаті уло отримано кілька тисяч ото із середньою роздільною здатністю 1 км/пікс, о о оплюють при лизно 4 повер ні планети.
одальші дослід ення із емлі дали змогу отримати деякі дані про повер ню та атмос еру Меркурія, зокрема вказали на мо ливість існу- вання водяного льоду в полярни кратера .
У 2008 201 рр. планету дослід ував апарат АСА « ссенд ер»
(мал. .9). ого запустили у 2004 р. Апарат летів складною тра кторі ю з кількома гравітаційними маневрами іля емлі, Венери та Меркурія. овз останній він пролітав тричі, і в ерезні 2011 р. нарешті став його супутни- ком. « ссенд ер» відзняв усю повер ню планети та отримав агато інши дани . ого внесок у дослід ення Меркурія став революційним.
2. – друга від Сонця планета Сонячної системи (мал. .10).
Вона май е такого самого розміру, як і емля, а її маса становить ільше 80 від земної маси. а не і Венеру мо на
спостерігати вранці а о увечері у вигляді ду е яскравого світила. Густа атмос ера Венери дов- го при овувала та мниці її повер ні. Учені е в середині ст. думали, о планета вкрита тро- пічними лісами. Але космічні апарати, о досягли планети, с отогра ували ез итт ву розпечену пустелю. емпература повер ні сяга 470 С і май е не зміню ться протягом до и.
Густі мари пропускають мало сонячного світла й створюють «сутінкову» освітленість навіть тоді, коли Сонце пере ува високо над горизон- том. Води на цій планеті нема , кисню прак- тично те . іа етр становить 12 100 км. Від
тан до он 108 млн км. рива і т Ìàë. 3.10. ото Ве нери у справ ні кольора
66
Ìàë. 3.12. Гора Маат згаслий вулкан на Венері
Ìàë. 3.11. овер ня Венери
року 224,7 земної до и, а трива і т доби 117 земни ді . Венера третій за яскравістю о кт на не і, її лиск поступа ться лише ли- ску Сонця та Місяця. Венера відома людству з найдавніши часів. р іта планети ма орму май е правильного кола, швидкість ру у по ор іті лизько км/с. апрямок о ертання зворотний до напрямку о ертання навколо Сонця. Природних у утників нема .
Більшу частину повер ні Венери займають рівнини. айви і гори гори Максвелла піднімаються на 11 км над середнім рівнем повер ні.
а Венері виявлено кратери діаметром до сотень кілометрів (мал. .11).
Великі кратери названо на честь видатни інок: А матова, Войнич, ункан, рлова а о просто іночими іменами: Антоніна, Валентина, оя, рина, ана, льга та ін. Великі височини-материки мають назви: емля А родіти, емля штар, емля ади то о.
Близько 00 млн років тому на Венері від улася гло альна геологічна катастро а. Сотні тисяч діючи вулканів викинули величезну кількість лави, о вкрила всю повер ню. айви ий згаслий вулкан (мал. .12) гора Маат, названа на честь гипетської огині істини й порядку, піді- йма ться над навколишньою рівниною май е на 8 км.
ля дослід ення рель у планети уло використано метод радіолока- ції. Автоматична мі планетна станція «Магеллан» у 1990 1994 рр. про- вела гло альну радіолокацію повер ні Венери. а основі отримани дани
уло складено рель ні карти, і з явилася мо ливість відтворити деталі повер ні в о мному зо ра енні (мал. .1 ).
Атмос ера Венери склада ться в основному з вуглекислого газу. иск на повер ні планети в 9 разів ільший, ні на повер ні емлі. авдяки такому імічному складу, а тако великій густині атмос ера Венери
Ìàë. 3.13. ель на карта повер ні Венери, складена за даними радіолокаційни дослід ень космічного апарата «Магеллан» (ліва і права півкулі)
НА А ПЛАНЕТНА СИСТЕМА
67 величезним «парником». арниковий е ект й о умовлю високу темпе- ратуру повер ні. мари Венери мають пластову структуру. Вони розта- шовуються на висота від 48 до 70 км і містять крапельки сірчаної кис- лоти. видкість вітру на повер ні становить лизько 1 м/с. В атмос ері спостерігаються лискавки.
Магнітне поле Венери ду е сла ке через повільне о ертання планети навколо осі зі с оду на за ід. ого напру еність у 104 рази менша від зем- ної. Магнітос ера май е повністю відсутня, тому потік заряд ени части- нок, о йде від Сонця, зіштов у ться з атмос ерою планети й за оп лю за со ою її речовину, ормуючи йонний шлей . Космічна о серваторія SOHO визначила, о цей « віст» тягнеться на 4 млн км, то то сяга емлі.
3. М – четверта від Сонця планета Сонячної системи (мал. .14).
ля спостерігача вона з явля ться на не ос илі у вигляді яскравого черво- ного світила. а допомогою аматорськи телескопів мо на по ачити поляр- ні шапки на Марсі та деякі великі деталі його
повер ні з темніши ліній і плям. а думку вче- ни , це річки, озера і моря. Марс і емля ко ні 1 17 років з ли уються, це називають вели- ким протистоянням. оді Марс не зника з не а всю ніч і світиться осо ливо яскравим черво- но-помаранчевим кольором.
Марс невелика планета, ільша за Мерку- рій, але май е вдвічі менша від емлі за діа- метром (6800 км). Марс ма екваторіальний радіус 96 км і середній полярний радіус 79 км (о идва значення точно визна чив кос- мічний апарат Mars Global Surveyor, який почав свою місію на ор іті навколо планети 1999 р.). Маса Марса становить 6,418 102 кг,
о вдесятеро менше за масу емлі, а прискорення вільного падіння на його повер ні ,72 м/с2. е означа , о о кти на Марсі ва ать лише третину сво ї земної ваги. Від тан до он 228 млн км. е ература на оверхні від 70 С до 20 С. рива і т року 687 земни ді (1,9 земного року), а трива і т доби 24 год 9 в. Марс ма сла ке магнітне поле напру еністю в 00 разів меншою від земної. Природних
у утників два о ос (з грец. «стра ») і еймос (« а »).
тримані за допомогою космічни апаратів зо ра ення повер ні Мар- са показали, о вона мертвою пустелею, значну частину якої вкрива червоний пісок і камені. ервоні кольори повер ні Марса пояснюються високим вмістом у рунті оксидів заліза (мал. .1 ).
а повер ні Марса атмос ера ду е розрід ена, тому існують великі до ові коливання температури: удень на екваторі температура підніма ться
Ìàë. 3.14. ото Марса
Ìàë. 3.16. Гора лімп на Марсі Ìàë. 3.15. овер ня Марса
68
іноді до 1 С, уночі опуска ться до 6 С. Узимку на повер ні Марса спостеріга ться сніг та іній, але вода в рідкому стані там існувати не мо е. иск на повер ні планети в 100 170 разів менший, ні на емлі.
В умова низького атмос ерного тиску вода закипа за температури 2 С і відразу випарову ться.
а Марсі ду е агато ударни кратерів великого розміру. е свідчить про те, о планета пере ила езліч катастро , які змінили умови на її повер ні. Кратери на Марсі названо на честь учени , які вивчали Марс і планети Сонячної системи. овер ня Марса арактеризу ться чітко вира-
еною асиметрі ю. івденна гориста півкуля в середньому на км ви а від івнічної. а знімка марсіанської повер ні до ре видно численні великі й дрі ні каньйони. ня ширина сяга 600 км, гли ина км.
ай ільший каньйон олина Марінера тягнеться май е на 000 км.
Вра ають своїми масшта ами згаслі вулкани Марса. айви ий гора лімп (мал. .16) підніма ться над повер нею на 27 км. іаметр її осно- ви сяга 600 км. Вік таки структур при лизно 400 млн років.
намениті полярні шапки Марса утворені товстими, лизько км, шара- ми льоду, змішаного з пилом. Вер ній шар полярни шапок склада ться із
«су ого льоду» (замерзлого вуглекислого газу С 2) з невеликою домішкою звичайного льоду ( 2 ). емпература тут опуска ться ни че від 110 С.
Коли на одній з півкуль почина ться зима, то відповідна полярна шапка почина рости і сяга 7 широти в івнічній півкулі та 4 у івденній.
авесні шапки починають танути. Восени, коли ормуються полярні шапки, мо на спостерігати лакитнувато- ілі мари в атмос ері планети.
агадкові марсіанські долини, с о і на русла річок (мал. .17), утвори- лися від водяни потоків, які висо ли понад мільярд років тому. У 1999 р.
уло опу ліковано дослід ення, які доводять, о на Марсі раніше існував океан води. е вдалося встановити за допо- могою ото, передани на емлю станці ю Mars Global Surveyor, за осо ливостями відо ра еного на ни рель у. кеан міг існувати, поки температура повер ні Марса ула досить висока. ланета спочатку о о- лод увалася лизько мільярда років. онка атмо с ера Марса не перешкод ала «зник- ненню» води в мі планетний простір.
і зни енням температури замерзла вода впереміш із піском утворила підповер неву кри ану о олонку кріос еру, яка ма кількість води, еквівалентну шару завтовш- ки при лизно 1 км по всій планеті.
Атмос ера Марса ма малу густину і склада ться в основному з вугле- кислого газу. видкість вітру на повер ні планети не переви у 1 м/с.
Марс дина планета, де спостерігаються гло альні пилові урі. Вони ство- рюють антипарниковий е ект, тому о мари пилу не пропускають соняч- не випромінювання до повер ні. овер ня планети сильно о олод у ться, а пил і навколишня атмос ера, навпаки, розігріваються. В атмос ері Мар- са спостерігаються пі ані ви ори, о закручують стовпи пилу заввишки до 8 км. мари складаються із силікатного і кри аного пилу, який підні- ма ться так високо в атмос еру, о навіть закрива гору лімп.
ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО
1. ому Меркурій не мо е утримувати сталу атмос еру
2. Яка планета о ерта ться навколо осі у протиле ному напрямку порівня- но із емлею
3. а яки планета земної групи від ува ться зміна пір року Ìàë. 3.17. Висо лі русла марсі-
анськи річок
НА А ПЛАНЕТНА СИСТЕМА
69 4. Венера пере ува далі від Ñонця, ні Меркурій, але чому температура на
її повер ні ви а, ні на Меркурії
. Які докази того, о на повер ні Марса колись ула вода в рідкому ста- 6. а яки планета земної групи мо е існувати иттяні