• No results found

ТЕМА 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

§ 41. Єдина державна система цивільного захисту та її складові.

Законодавче та нормативно-правове забезпечення її функціонування

Пригадайте з уроків історії та правознавства, що таке правова основа будь-якої діяльності.

Цивільний захист (ЦЗ) — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (НС) (іл. 41.1) шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання до- помоги постраждалим у мирний час і в особливий період.

Цивільний захист здійснюють з метою гарантування безпеки і захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей і довкілля від надзвичайних ситуацій, пожеж і подолання їхніх небезпечних наслідків в мирний час і в особливий період.

Іл. 41.1. Надзвичайні ситуації:

а — повінь на Закарпатті; б — пожежа на нафтобазі під Києвом

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, Кодекс цивільного захисту (іл. 41.2), Закон України «Про основи національної безпеки України», інші за- кони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Іл. 41.2 Основні документи правової основи цивільного захисту

158

Основними завданнями і заходами держави у сфері ЦЗ є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захист населення і територій від НС, ліквідація НС та їхніх нас- лідків, а також ті, що сприяють їх виконанню, як-от створення і підтримка в постійній готовності системи оповіщення, планування заходів ЦЗ на мирний час і особливий пе- ріод, здійснення державного нагляду (контролю) та інші.

Для виконання завдань, спрямованих на захист населення від НС, держава надає громадянам України необхідні права та зобов’язує виконувати певні правила.

Громадяни України мають право на:

• отримання інформації про НС або небезпечні події, що виникли або можуть вини- кнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

• засоби колективного та індивідуального захисту та їх використання;

• участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків НС у складі добровільних формувань цивільного захисту;

• соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподія- ної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок НС або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

• медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію в разі отримання фізичних і психологічних травм.

Громадяни України зобов’язані:

◊ дотримувати правил поведінки, безпеки та дій під час НС;

◊ дотримувати заходів безпеки в побуті та повсякденній трудовій діяльності, не до- пускати порушень виробничої чи технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до НС;

◊ вивчати способи захисту від НС та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

◊ повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення НС;

◊ у разі виникнення НС до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати за- ходів для рятування населення і майна;

◊ дотримувати протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного ре- жимів, режимів радіаційного захисту;

◊ виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обереж- ному поводженню з вогнем.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підста- вах, у разі виникнення надзвичайних ситуацій мають такі ж права й повинні виконувати такі ж обов’язки, як і громадяни України, за винятками тих, які не передбачені Консти- туцією, законами чи міжнародними договорами України.

Виконання зазначених вище завдань, які забезпечують реалізацію державної полі- тики у сфері цивільного захисту, здійснюється Єдиною державною системою цивільного захисту.

Єдина державна система цивільного захисту (ЕДСЦЗ) — сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів мі- сцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реаліза- цію державної політики у сфері цивільного захисту в мирний час і в особливий період.

Єдину державну систему цивільного захисту складають:

159 – органи управління ЕДСЦЗ;

– сили, призначені для виконання завдань ЦЗ;

– фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресур- сів;

– системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпе- чення;

– система моніторингу техногенної і природної безпеки та про- гнозування НС;

– система навчання кадрів, керівного складу і фахівців у сфері ЦЗ, навчання населення діям в НС;

– система наукового забезпечення заходів ЦЗ.

Загальне керівництво ЄДСЦЗ здійснює Кабінет Міністрів України. Безпосереднє керівництво діяльністю ЄДСЦЗ покладається на спеціально уповноважений централь- ний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, що забезпечує реалізацію захо- дів державної політики у сфері ЦЗ. Таким органом є Державна служба України з над- звичайних ситуацій (ДСНС України) (іл. 41.3). Діяльність ДСНС спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра оборони України.

До сил цивільного захисту належать:

1) оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

2) аварійно-рятувальні служби;

3) формування цивільного захисту;

4) спеціалізовані служби цивільного захисту;

5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

6) добровільні формування цивільного захисту.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі ДСНС України (іл. 41.4).

Іл. 41.4. Робота оперативно-рятувальної служби ЦЗ Аварійно-рятувальні служби поділяють на:

1) державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадські організації;

2) спеціалізовані та неспеціалізовані;

3) професійні та непрофесійні.

Особливим видом аварійно-рятувальних служб є Державна служба медицини катас- троф (іл. 41.5, іл. 41.6), яка діє в складі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Іл. 41.3 Емблема ДСНС України

160

Іл. 41.5 Емблема державної служби медицини катастроф

Іл. 41.6 Автомобілі центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Добровільні формування цивільного захисту утворюються під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій за рішенням центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування. Положення про до- бровільні формування цивільного захисту затверджується Кабінетом Міністрів України.

До добровільних формувань цивільного захисту приймають громадян за їхнім бажанням.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону можуть залу- чатися Збройні сили України, інші військові формування та правоохоронні органи спе- ціального призначення, утворені відповідно до законів України.

ЄДСЦЗ діє на державному, регіональному, місцевому і об’єктовому рівні.

Єдина державна система цивільного захисту, залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує в таких режимах:

1) повсякденного функціонування; 2) підвищеної готовності; 3) надзвичайної ситуації;

4) надзвичайного стану або воєнного положення.

Режим повсякденного функціонування ЄДСЦЗ встановлюють за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрометеорологічної, техно- генної і пожежної обстановки, гідрогеології, за відсутності епідемій, епізоотій тощо.

Режим підвищеної готовності ЄДСЦЗ встановлюють у межах конкретної території в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, епідемічної (епізоотичної — вибухоподібного поширення інфекційної хвороби тварин), сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення НС.

Режим надзвичайної ситуації ЄДСЦЗ встановлюється у разі виникнення НС, зале- жно від масштабу, на конкретній території.

Режим функціонування ЄДСЦЗ в умовах надзвичайного стану встановлюють від- повідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану». Особливості функціонування ЄДСЦЗ за воєнного стану визначають Законом України «Про правовий режим воєнного стану» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

а б

Іл. 41.7 Міжнародні розпізнавальні знаки цивільного захисту: а) рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому тлі; б ) спеціальний знак для обладнання та споруд — три круги

помаранчевого кольору з відстанями між ними, що дорівнюють радіусу круга

161 На кожному об’єкті господарювання (підприємстві, установі, організації, навчаль- ному закладі тощо) створюють систему цивільного захисту об’єкта. Відповідає за постійну готовність її сил і засобів керівник об’єкту — директор, начальник, ректор тощо, який одночасно є начальником цивільного захисту об’єкту. Начальник ЦЗ об’єкту підпоряд- ковується відповідному керівнику, який є одночасно начальником цивільного захисту міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого перебуває об’єкт, а також начальни- кові ЦЗ міста (району), на території якого він розташований.

На об’єктах господарювання за типовою схемою, беручи до уваги особливості об’єкта, створюються служби ЦЗ: 1) оповіщення і зв’язку; 2) медична; 3) радіаційного та хімічного захисту; 4) охорони громадського порядку; 5) протипожежна; 6) енергопоста- чання та світломаскування; 7) аварійно-технічна; 8) сховищ та укриттів; 9) транспортна;

10) матеріально-технічного постачання та інші.

Організація навчання населення діям у НС.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про захист населення і територій від надзви- чайних ситуацій техногенного та природного характеру» всі категорії населення зо- бов’язані вивчати основні способи захисту від наслідків НС техногенного та природного характеру, прийоми надання домедичної допомоги постраждалим, правила користу- вання засобами захисту, а також дотримувати заходів безпеки.

Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях здійснюється:

1) за місцем роботи — працюючого населення;

2) за місцем навчання — дітей дошкільного віку, учнів та студентів;

3) за місцем проживання — непрацюючого населення.

Організація навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичай- них ситуаціях покладається на Міністерство освіти і науки, яке розробляє та затверджує навчальні програми з вивчення заходів безпеки, способів захисту від впливу небезпечних факторів, спричинених надзвичайними ситуаціями, з надання домедичної допомоги та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, забезпечує формування та реа- лізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Цивільний захист. Правова основа цивільного захисту.

1. Що таке цивільний захист і яка його правова основа?

2. Які основні завдання і заходи держави у сфері ЦЗ?

3. Які права і обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту?

4. Які завдання єдиної державної системи цивільного захисту, з чого вона скла- дається і хто здійснює її керівництво?

5. У яких режимах функціонує єдина державна система ЦЗ?

6. Як організований цивільний захист на об’єкті економіки?

7. Як організовано навчання населення діям у НС?

162

ТЕМА 2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО, ТЕХНОГЕННОГО,