• No results found

Однією з найважливіших гарантій захисту прав людини є право правопорушника на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Це дієвий засіб забезпечення законності та підстава для перевірки обґрунтованості прийнятих у

справі рішень. Оскарження сприяє найшвидшому виявленню та виправленню недоліків, що були допущені при розгляді справи, є певним контролем та перевіркою роботи органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Під час розгляду скарги орган (посадова особа), який одержав скаргу, встановлює чи дійсно в діях особи, яка притягається до відповідальності, є склад правопорушення, чи правильно оформлено документи, чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження тощо.

Правом на оскарження постанови наділені особа, щодо якої винесено постанову, та потерпілий. У разі, коли такими особами є неповнолітні або особи, що через свої фізичні або психічні вади не можуть здійснювати свої права, то їх інтереси представляють їх законні представники. Ними є батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники. Також кожен громадянин України має право на правову допомогу – її надають захисники. Захисник має право від імені та за дорученням особи, яка його запросила, подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Захисник сприяє більш повному здійсненню прав особи, яка його запросила. У випадку, коли скаргу подано особою, яка не має на це право, скарга не розглядається.

Кодекс визначає строк, протягом якого може бути оскаржено постанову у справі про адміністративне правопорушення - 10 днів.

Цей строк починає обчислюватися з моменту винесення постанови.

Можливі ситуації, коли встановлений строк був пропущений. У випадку, якщо він був пропущений з поважних причин, його може бути поновлено. До того ж особа, яка має право на оскарження постанови у справі (це - потерпілий, особа, щодо якої її винесено, законний представник цих осіб та захисник, за дорученням і від імені свого підзахисного), надає письмову заяву про поновлення строку. В заяві обов'язково вказується причина, з якої був пропущений строк. Орган (посадова особа), який розглядає заяву, перевіряє обґрунтованість причини, за власним переконанням вирішує, чи є вона поважною. В загальних випадках поважними вважаються хвороба особи, її від'їзд у службових справах, інші.

Заяву щодо поновлення строку скарги може бути подано до органу, що має право розглядати скаргу, або до суду.

Якщо розгляд одержаної скарги не входять до повноважень органа (посадової особи), що отримав скаргу, вона в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав скаргу. У разі якщо скарга не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, вона в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Зупиняти виконання постанови має право орган, що звертає постанову до виконання, тобто той орган (посадова особа), що виніс постанову. Такий орган видає письмове розпорядження про зупинення виконання постанови.

Зупинення виконання постанови неможливе у випадку, коли за адміністративне правопорушення накладено стягнення у вигляді попередження, адміністративного арешту, а також, коли штраф був стягнутий на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У випадку принесення протесту прокурором, виконання постанови теж зупиняється. Це відноситься до особливостей прокурорського нагляду за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення.

Унаслідок розгляду скарги можливе прийняття такого рішення:

- залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;

- скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;

- скасування постанови і закриття справи;

- зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, щоб стягнення не було посилено.

Підставами для скасування постанови є: неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин, недоказаність встановлених обставин, невідповідність висновків обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Також постанова скасовується у випадку, коли справа була розглянута неправомочним органом (посадовою особою). Тоді справа надсилається за належністю.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, що проводиться в порядку, встановленому законом.

Визначення органу про оскарження постанови, прямо залежить від того, який саме орган прийняв постанову у справі. Так, якщо справу розглядала посадова особа — вищестоящим органом (посадовою особою). До того ж слід зауважити, що незалежно від того, який орган розглядав справу, оскаржити постанову завжди можна у районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суді. Рішення суду в такому випадку є остаточним.

Воно може бути скасовано лише в порядку наглядового провадження.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання закону; застосування уповноваженими нате органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом - у цих положеннях закріплений принцип законності. Надання певним особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосування заходів впливу за адміністративні правопорушення. Постанова у справі повинна бути обґрунтованою, тобто адміністративне стягнення повинно відповідати матеріалам справи про адміністративне правопорушення. Саме при розгляді скарги перевіряється законність та обґрунтованість винесеної постанови. В результаті розгляду скарги орган (посадова особа) приймає одне з перелічених у цьому розділі рішень. До того ж встановлюється чи дійсно в діях особи, щодо якої винесено постанову, є склад правопорушення, чи правильно оформлено документи, чи уповноважений орган вирішував справу, чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження, чи дотримані усі строки, тощо. Дуже важливим питанням при розгляді скарги є компетентність органа (посадової особи), що виніс постанову. У випадку, коли цей орган (посадова особа) не мав права розглядати цю справу про адміністративне правопорушення та накладати певний вид адміністративного стягнення, постанова такого органу скасовується, а справа надсилається на розгляд компетентного органу.

У випадку, коли орган (посадова особа), що розглядає скаргу, дійде висновку, що постанова є законною та обґрунтованою, постанова залишається без змін, а скарга - без задоволення. З цього моменту постанова вступає в силу і орган (посадова особа), на який покладено обов'язок звернення постанови, починає її виконувати. В іншому випадку постанова або скасовується повністю, або змінюється захід стягнення відповідно до закону. До того ж у всіх випадках рішення органу (посадової особи) в результаті розгляду скарги повинно бути вмотивованим, повним та відповідати на питання, що були підняті у скарзі.