РОЗДІЛ 5. ДІЇ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ, СИЛ І ЗАСОБІВ ЦИ- ВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПІД ЧАС РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИ-
5.7. Організація основних видів забезпечення сил цивільного захисту
Успіх сучасної організації заходів із реагування на НС значною мірою залежить від всебічного забезпечення сил цивільного захисту.
Всебічне забезпечення сил цивільного захисту полягає в ор- ганізації і здійсненні усіх необхідних заходів, що спрямовуються на мінімізацію негативних наслідків НС, зменшення втрат людських жит- тів, створення сприятливих умов для успішного виконання поставлених завдань.
Забезпечення сил цивільного захисту організовується відповідно до розпоряджень керівників усіх рівнів, а також штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідно до рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Забезпечення дій сил цивільного захисту та засобів в районі про- ведення аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації
НС організовується з метою створення умов для успішного виконання поставлених завдань. Безпосереднє керівництво забезпеченням дій сил цивільного захисту здійснюють начальники відповідних служб та поса- дові особи органів управління відповідно до їх посадових обов’язків.
Основними видами забезпечення є розвідка, інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне, гідрометеорологічне, матеріально-тех- нічне та медичне забезпечення.
Розвідка організовується з метою отримання необхідної інфор- мації для оцінки обстановки в зоні НС та прийняття рішення на прове- дення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС.
При організації розвідки вказуються мета її проведення, райони (об'єкти, ділянки) та час ведення розвідки, порядок спостереження і кон- тролю за станом навколишнього середовища та змінами обстановки у місцях проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС, порядок подачі сигналів та надання донесень.
Відповідно до характеру завдань розвідка поділяється на загальну та спеціальну, а залежно від способу її ведення – на наземну, повітряну і надводну (підводну).
Загальна розвідка проводиться з метою визначення: меж зони НС, характеру обстановки, обсягів збитків, кількості загиблих та постражда- лих, які потребують допомоги, вторинних небезпечних факторів НС, першочергових заходів із порятунку людей та захисту матеріальних цін- ностей, орієнтовних обсягів проведення аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС.
Під час загальної розвідки проводяться огляд зони НС та спосте- реження із застосуванням технічних засобів, опитування очевидців ви- никнення надзвичайної ситуації, пошук потерпілих та надання домедич- ної допомоги, виявлення осередків небезпеки. При проведенні розвідки на аварійному об’єкті додатково вивчається його технічна документація (плани, схеми, технологічні процеси виробництва тощо).
Спеціальна розвідка організовується з метою отримання додатко- вих даних про характер обстановки в зоні НС і поділяється на радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну, медичну і біологічну (бак- теріологічну). Спеціальна розвідка проводиться у взаємодії із службами цивільного захисту і установами мережі спостереження та лаборатор- ного контролю.
Організація розвідки включає:
•
визначення її мети і завдань;•
планування розвідки;•
формування груп розвідки та їх підготовку до виконання зав- дань за призначенням;•
збір інформації в зоні НС;•
передачу інформації на пункт управління;•
узагальнення інформації та її врахування при підготовці рішень керівника органу управління (підрозділу).Керівник органу управління (підрозділу) під час організації ро- звідки визначає: склад групи розвідки та її керівника, завдання і райони (ділянки, об’єкти), строки і порядок ведення розвідки; організацію зв’язку групи з пунктом управління, форму та періодичність передачі інформації.
Інженерне забезпечення вирішує завдання із виконання спеціальних інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, обладнання пунктів водопостачання тощо.
Інженерне забезпечення здійснюється з метою створення необ- хідних умов для своєчасного розташування, розгортання і пересування підрозділів до зони НС та місць проведення аварійно-рятувальних та ін- ших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.
Інженерне забезпечення вирішує завдання із виконання спеціаль- них інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, обладна- ння пунктів водопостачання.
Інженерне забезпечення передбачає: інженерну розвідку об’єктів і місцевості в районі виконання дій за призначенням, інженерне облаштування районів для розташування підрозділу, розгортання пунктів управління, життєзабезпечення, облаштування та утримання шляхів руху, підвезення та евакуації, обладнання та утримання переправ через водні перешкоди, проходів (проїздів) у завалах, здійснення інже- нерних заходів, спрямованих на подолання руйнувань, затоплень і ло- калізацію осередків пожеж, добування та очищення питної води, облаштування пунктів водопостачання, проведення інженерних заходів із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Керівник органу управління (підрозділу) під час організації інже- нерного забезпечення визначає: обсяги, послідовність і строки інженер- ного обладнання зон розташування підрозділів, місць розгортання пунктів управління, шляхи пересування підрозділу і характер їх підго- товки, порядок пропуску техніки через важкі для подолання ділянки місцевості, місця та види переправ через водні перешкоди і строки їх готовності, зони та строки обладнання пунктів польового водопоста- чання, кількість особового складу, техніки та оснащення для виконання завдань інженерного забезпечення, порядок їх використання під час
проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС.
Радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення здійснюється з ме- тою виключення або максимального зниження втрат і створення підрозділам умов для виконання поставлених завдань шляхом захисту від хімічного і радіоактивного забруднення та біологічного зараження, захисту населення в зоні забруднення шляхом евакуації, укриття у за- хисних спорудах та проведення спеціальної обробки.
Радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення передбачає:
радіаційну, хімічну та біологічну розвідку, своєчасне використання за- собів індивідуального і колективного захисту, хімічний і дозиметричний контроль особового складу, аварійно-рятувального та спеціального спо- рядження, оснащення, техніки та інших матеріальних засобів підрозділів, дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію ділянок місцевості та об’єктів, санітарну обробку людей.
Керівник органу управління (підрозділу) при організації радіаційного, хімічного і біологічного забезпечення визначає: основні завдання при проведенні хімічної і радіаційної розвідки, послідовність виконання завдань (заходів), порядок проведення спеціальної обробки підрозділів (об’єктів), завдання підрозділів радіаційного, хімічного і біологічного захисту, а також особового складу і техніки, виділених для виконання завдань радіаційного хімічного і біологічного забезпечення, послідовність і строки забезпечення підрозділів засобами індивідуаль- ного і колективного захисту.
Технічне забезпечення передбачає утримання в постійній готов- ності до виконання завдань за призначенням аварійно-рятувальної, по- жежно-рятувальної та спеціальної техніки для реагування на НС, ор- ганізацію проведення її технічного обслуговування і ремонту, а також порядок забезпечення запасними частинами та агрегатами.
Технічне забезпечення полягає в організації та здійсненні ком- плексу заходів, спрямованих на підтримання рівня готовності техніки та оснащення, який дозволяє підрозділам виконувати завдання з ліквідації наслідків НС, поповнювати запаси технічного майна та експлуатаційних матеріалів, своєчасно проводити ремонт техніки та оснащення, що вийшли з ладу.
Технічне забезпечення передбачає:
•
організацію роботи із своєчасного проведення технічного об- слуговування і ремонту машин та механізмів;•
постійний контроль за станом і порядком експлуатації техніки та оснащення, ретельну підготовку їх до застосування;•
налагодження системи своєчасного і якісного ремонту техніки, що вийшла з ладу як у період підготовки, так і в процесі виконання ряту- вальних та інших невідкладних робіт, її використання після ремонту;•
евакуацію несправної техніки до ремонтних підрозділів (підприємств); створення у встановлених обсягах запасів технічного майна та•
забезпечення ремонтних підрозділів запасними частинами і ма- теріалами.Керівник органу управління (підрозділу) під час організації тех- нічного забезпечення визначає:
•
завдання з технічного забезпечення для аварійно-рятувальних підрозділів та підрозділів технічного забезпечення, послідовність їх ви- конання за місцем та часом;•
режим роботи підрозділів технічного забезпечення; строки, зони, обсяги і порядок обслуговування та ремонту техніки; заходи із ева-куації пошкоджених машин та механізмів, які не можуть бути відремонтовані в місці проведення робіт;•
порядок поповнення запасів технічного майна та експлуатацій- них матеріалів;•
організацію зв’язку між аварійно-рятувальними підрозділами та підрозділами технічного забезпечення.Матеріальне забезпечення здійснюється для задоволення поточ- них потреб залучених сил і засобів ДСНС, визначених для реагування на НС у продовольстві, питній воді, технічних засобах, медичному майні, спеціальному одязі, паливномастильних матеріалах.
Матеріальне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів, спрямованих на своєчасне і повне забезпечення по- треб підрозділів у рятувальному обладнанні, техніці, пальному, продо- вольстві, речовому, медичному, інженерному, хімічному та іншому майні і матеріалах при виконанні завдань за призначенням.
Матеріальне забезпечення передбачає:
•
доставку та створення необхідних запасів матеріально-тех- нічних засобів, речового майна і оснащення у визначених зонах, своєчасне поповнення їх витрат (втрат) при виконанні підрозділами за- вдань за призначенням;•
організацію харчування, відпочинку, необхідних санітарно- гігієнічних умов у місцях розміщення особового складу підрозділів, за- лучених до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС;•
розгортання підрозділів матеріального забезпечення в зоні НС з метою здійснення заходів із всебічного забезпечення дій аварійно-ряту- вальних підрозділів;•
організацію взаємодії з місцевими органами виконавчої влади з питань матеріального забезпечення підрозділів при виконанні завдань у зоні надзвичайної ситуації.Керівник органу управління (підрозділу) при організації ма- теріального забезпечення визначає:
•
завдання підрозділам матеріального забезпечення та послідовність їх виконання за місцем та часом;•
режим роботи підрозділів матеріального забезпечення та поря- док організації харчування особового складу;•
строки, зони, обсяги і порядок забезпечення потреб підрозділів та поповнення запасів пального, продовольства, майна і матеріалів, необхідних для виконання завдань за призначенням;•
організацію зв’язку між аварійно-рятувальними підрозділами та підрозділами матеріального забезпечення.Медичне забезпечення полягає в організації та здійсненні ком- плексу заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я особового складу, запобігання виникненню та поширенню інфекційних захворювань, своєчасне надання домедичної допомоги ураженим і хворим, їх своєчасну евакуацію, лікування та якнайшвидше одужання.
Воно включає: лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні, про- тиепідемічні заходи, а також забезпечення підрозділів медичним май- ном.
Медичне забезпечення передбачає:
•
організацію та проведення лікувально-евакуаційних заходів, зо- крема пошук потерпілих та уражених, своєчасне надання їм домедичної допомоги, збір, вивезення (винесення) їх до місця розташування медич- ного пункту, сортування й підготовку до евакуації хворих та уражених у лікувальні заклади охорони здоров’я;•
організацію та проведення санітарно-гігієнічних та про- тиепідемічних заходів, зокрема медичного контролю за станом здоров’я особового складу, санітарний нагляд за умовами проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС, розміщення, харчування, водопостачання, банно-прального обслуговування особо- вого складу, медичної експертизи продуктів харчування та питної води,здійснення заходів, спрямованих на зниження сприйнятливості особо- вого складу до інфекцій, локалізацію та ліквідацію інфекційних захво- рювань в місцях дій за призначенням підрозділів;
•
проведення медичних заходів, спрямованих на захист особо- вого складу від ураження.Керівник органу управління (підрозділу) під час організації медичного забезпечення визначає:
•
завдання керівникам усіх рівнів та медичному персоналу із медичного забезпечення дій підрозділів;•
місце та час розгортання медичного пункту у місцях дій за при- значенням підрозділу;•
сили та засоби, які передаються в розпорядження керівника медичного підрозділу для виконання завдань медичного забезпечення.Психологічне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів,
спрямованих на підтримання у рятувальників високого мораль- ного стану, організованості і непохитної рішучості точно і в строк вико- нати поставлені завдання, мобілізацію рятувальників на організоване висування в зону НС, суворе дотримання дисципліни, успішне прове- дення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС, організацію надання психологічної допомоги постраждалим, бо- ротьбу з панікерством.
Психологічне забезпечення передбачає:
•
мобілізацію рятувальників на сміливі, ініціативні та вмілі дії, найшвидший розшук постраждалих, своєчасне надання їм домедичної допомоги та евакуацію в безпечні зони;•
своєчасне піклування про збереження сил рятувальників, їх хар- чування, відпочинок, дотримання встановленого режиму робіт і заходів безпеки при їх виконанні;•
організацію та здійснення заходів з надання екстреної психо- логічної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації, пер- соналу об’єктів, який працює в умовах ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також рятувальникам;•
припинення і рішучу боротьбу з мародерством, панікерством, залучення місцевого населення до свідомої і активної участі у прове- денні аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.Керівник органу управління (підрозділу) при організації психо- логічного забезпечення визначає:
•
завдання керівникам усіх рівнів із підтримання постійного кон- такту з підлеглими під час виконання завдань, перш за все з особами, котрі відчувають емоційну напруженість, невпевненість, врахування настрою особового складу при розподілі завдань, чіткого доведення до підлеглих умов обстановки, в яких доведеться діяти, інформації із шкідливих і небезпечних факторів, заходів захисту та першої допомоги при їх проявах;•
організацію надання домедичної допомоги особовому складу, який отримав травми при виконанні робіт або захворів;•
порядок проведення заходів із нейтралізації чуток, боротьби з мародерством, панікерством та іншими негативними явищами, надання екстреної психологічної допомоги постраждалому внаслідок надзвичай- ної ситуації населенню та персоналу об’єктів.Гідрометеорологічне забезпечення. Під час ліквідації наслідків НС існує значна залежність від погодних умов та гідрологічного режиму водних об’єктів.
Цим визначаються необхідність і важливість гідрометеорологіч- ного забезпечення, яке проводиться на всіх рівнях системи гідрометео- рологічної служби:
•
гідрометеорологічними станціями;•
центрами з гідрометеорології в областях;•
гідрометобсерваторіями та гідрометбюро (спеціалізоване забе- зпечення різних рівнів);•
Центральною геофізичною обсерваторією та Українським гідрометеорологічним центром;•
Українським авіаметеорологічним центром та авіаметеоро- логічними станціями (спеціалізоване забезпечення авіації);•
Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів (спеціалізоване морське забезпечення).Гідрометеорологічне забезпечення здійснюється з метою оцінки та врахування метеорологічних та гідрологічних умов у процесі підготовки і прийняття рішень з проведення аварійно-рятувальних та інших невід-кладних робіт з ліквідації НС.
Гідрометеорологічне забезпечення передбачає:
•
отримання від територіальних органів гідрометеорологічної служби інформації про фактичну і очікувану гідрометеорологічну ситу-ацію та небезпечні явища для оцінки обстановки і прогнозування її впливу на організацію і виконання передбачених заходів;•
передачу органам управління та підрозділам інформації про гідрометеорологічні умови у місці проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС, а також термінової інформації із небезпечних метеорологічних і гідрологічних явищ та прогнозу їх ро- звитку.Керівник органу управління (підрозділу) при організації гідроме- теорологічного забезпечення визначає: джерела та канали зв’язку для от- римання інформації про гідрометеорологічну обстановку, порядок оповіщення і строки доведення підрозділам про небезпечні погодні явища і гідрометеорологічні режими.
Національна гідрометеорологічна служба є важливою ланкою Єдиної державної системи цивільного захисту – гідрометслужба відповідальна за функціонування двох її підсистем: „Спостереження і контроль за природними гідрометеорологічними явищами та забруднен- ням довкілля” і „Прогнозування гідрометеорологічних умов і явищ”.
Вцілому за рік оперативно-прогностичними організаціями гідро- метслужби готується і доводиться органам державної виконавчої влади різних рівнів, міністерствам, відомствам, обласним державним адміністраціям та іншим споживачам близько 270 тисяч різних видів гідрометеорологічних прогнозів та інших матеріалів, зокрема, близько 7 тис. оперативних інформацій та доповідей, більше 8 тис. щоденних гідро- метбюлетенів, близько 1 тис. агрометеорологічних бюлетенів, біля 10 тис.
гідрологічних та 3 тис. агрометеорологічних прогнозів, біля 5 тис. штор- мових попереджень про небезпечні та стихійні гідрометявища.
Справджуваність гідрометеорологічних прогнозів та попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища залежить від їх зав- часності і в середньому становить: прогнозів – 86-96%, попереджень – 89-100%.
В середньому за рік обслуговується близько понад 80 тис. літако- вильотів. Справджуваність оперативних авіаційних прогнозів по аеродрому становить в середньому 91-96%, що відповідає вимогам Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) та Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).
Гідрометеорологічне забезпечення за умов НС полягає в забезпе- ченні керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації усім ви- дами довідкових та розрахункових кліматичних гідрометеоінформацій, а також у передачі для них метеорологічних бюлетенів та факсимільних карт (фактичних і прогностичних) погоди, термінової інформації із небез- печних метеорологічних і гідрологічних явищ та прогноз їх розвитку.
Керівник робіт з ліквідації наслідків НС може звернутися до найближчого метеоцентру для отримання додаткової інформації із уточнення прогнозу погоди, штормового попередження. Вона містить дані про можливе найближчим часом посилення вітру. Більшість метеоцентрів пе-редають інформацію про штормове попередження негайно після отри-мання тексту від метеослужби і не рідше ніж через кожні 12 годин.
Організація зв’язку передбачає визначення порядку організації зв’язку, видів і мереж зв'язку, які використовуватимуться при реагуванні на можливі НС.
Зв'язок є основним засобом, що забезпечує безперервне управ- ління підрозділами під час реагування та ліквідації наслідків НС. Система зв'язку повинна забезпечувати надійну та своєчасну передачу наказів, розпоряджень, команд, сигналів та донесень на всіх етапах дій підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.
Залежно від особливостей і масштабу НС та місцевості, на якій вона виникла, визначаються засоби, канали і мережі зв'язку, які необхідно використовувати (організовувати) на період ліквідації наслідків НС.
Для забезпечення управління при переміщенні підрозділів (марш, перевезення) та в зоні НС здійснюється нарощування системи зв’язку ру- хомими (мобільними) засобами.
Для забезпечення зв'язку застосовуються засоби радіо, дротового, мобільного та супутникового зв'язку.
Основним видом зв'язку під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, є радіозв'язок у ультракороткохвильовому та короткохвильовому діапазонах, який встановлюється відповідно до схеми організації зв'язку.
Радіозв'язок має перебувати в постійній готовності до негайної передачі команд і донесень.
Провідний зв'язок використовується для нарощування системи зв'язку, під час проведення довготривалих аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС. Він організовується з урахуванням можливості використання наявних ліній зв'язку, що забезпечують функціонування засобів телекомунікації.
Мережі операторів рухомого (мобільного) зв'язку використову- ються як допоміжні (альтернативні) канали і застосовуються в усіх видах дій підрозділу, а також під час руху та розташування на місці.
Мережі супутникового зв'язку використовуються за відсутності доступу до мережі операторів фіксованого, рухомого (мобільного) зв'язку або їх руйнування.
Зв'язок з підпорядкованими органами управління та підрозділами організовується вищестоящим органом управління відповідно до
рішення його керівника, однак при порушенні зв’язку всі органи управ- ління та підрозділи зобов’язані вжити усіх заходів із його віднов-лення.
Організовує та відповідає за стан зв’язку перший заступник керів- ника органу управління (підрозділу). Безпосередньо за своєчасну ор- ганізацію і сталу роботу зв’язку відповідає начальник підрозділу зв’язку.
Зв’язок між взаємодіючими підрозділами і формуваннями встанов- люється засобами кожного із них.
Надійний та якісний зв'язок у надзвичайних ситуаціях досягається:
•
завчасним плануванням заходів з організації зв'язку у період постійної готовності та на найбільш типові випадки НС;•
завчасним обладнанням вузлів пунктів управління сучасними засо- бами зв'язку та утриманням їх у постійній готовності до використання;комплексним використанням різних видів та засобів зв'язку;
постійним розвитком та удосконаленням гарнізонних мереж зв'язку;
високою спеціальною підготовкою та постійним тренуванням фахівців зв'язку;
•
наявністю резерву засобів зв'язку;•
додержанням встановлених правил та порядку ведення переговорів засобами зв'язку.Оперативне забезпечення полягає в організації та здійсненні за- ходів, спрямованих на підвищення ефективності дій сил цивільного захи- сту із порятунку людей, надання допомоги постраждалим, недопущення збільшення масштабів та мінімізації збитків від надзвичайної ситуації.
Керівництво оперативним забезпеченням дій сил цивільного захи- сту покладається на керівника органу управління (підрозділу), а безпосе- редня організація оперативного забезпечення за видами – на відповідних посадових осіб органів управління (підрозділів). Заходи
оперативного забезпечення, як правило, здійснюються силами та засо- бами самих органів управління та підрозділів.
Питання для самоконтролю
1. Зміст схеми проходження інформації від об’єкта, де виникла НС. 2. Схема інформування про загрозу виникнення або впливу наслідків НС.
• •
•
3. Послідовність переведення органів управління, сил і засобів суб’єктів реагування на надзвичайну ситуацію у режим підвищеної готов- ності та у режим надзвичайної ситуації. Почасові показники.
4. Суб’єкти реагування на надзвичайну ситуацію, їх завдання, ро- зрахунок сил, угрупування сил.
5. Послідовність дій органів управління і сил суб’єктів реагу- вання на надзвичайну ситуацію у різних режимах функціонування.
6. Медичні заходи як складова медико-санітарного забезпечення в зоні надзвичайної ситуації.
7. Основні завдання служби медицини катастроф.
8. Що входить у систему екстреної медичної допомоги?
9. Що включає медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення?
10.Порядок взаємодії між підрозділами сил цивільного захисту, за- лученими до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.
11.Завдання та види оперативного забезпечення у зоні надзвичай- них ситуацій.
12.Мета та зміст розвідки у зоні надзвичайної ситуації.
13.Що включає інженерне забезпечення дій сил цивільного захи- сту у зоні надзвичайної ситуації?
14.Що передбачає радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення у зоні надзвичайних ситуацій?
15.Мета та зміст гідрометеорологічного забезпечення.
16. Комплекс заходів з психологічного забезпечення.
17.Як досягається надійний та якісний зв'язок у надзвичайних си- туаціях?
РОЗДІЛ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИ-