Міжнародні відносини

транснаціональні корпо- рації  — акціонерні това- риства, що володіють під- приємствами в  інших країнах, виготовляють і  продають свою продукцію за кордоном.

міжнародне право — си- стема юридичних прин ципів і  норм договірного й  звичає- вого характеру, які  виника- ють унаслідок погодження між державою та іншими суб’єктами міжнародного співтовариства з  метою мирного спів існування.

об’єкт  — те, на що спрямо- вана діяльність суб’єкта.

суб’єкт  — той, хто здійс- нює таку діяльність.

злочини проти людства (людяності), миру та без- пеки людства  — системні широкомасштабні прояви особливо тяжких злочинів (масові вбивства, тортури, зґвалтування, політичні, ра- сові або релігійні пересліду- вання, воєнні злочини), що організуються, підтриму- ються або замовчуються урядами країн.

ТеМа 2. МІжНаРОДНІ ВІДНОСиНи Та МІжНаРОДНе ПРаВО

173

перевагу мають найбільш могутні держави, тому менші держави змушені об’єднуватися між собою або з  однією з  великих держав для захисту своїх інтересів. Баланс сил мо­

же набувати різних форм  — однополярної, коли одна держава домінує у  світовій полі­

тиці, біполярної (конфлікт між двома вели­

кими державами та їхніми прибічниками за світове домінування), триполярної, мульти­

полярної.

?

Що таке міжнародні відносини?

2. міжнародна безпека

Упродовж минулого століття розвиток світу визначало протиборство двох геополі­

тичних об’єднань держав, приблизно рів­

них за силою,  — соціалістичного табору, очолюваного СРСР, і  західних демократій на чолі зі СШа. Унаслідок розпаду СРСР, що зазнав поразки в «холодній війні», у сві­

ті залишився лише один полюс сили  — СШа, тобто світ став однополярним. Про­

те такі держави, як Китай, Японія, Росія, Індія, Німеччина, франція, теж претен дують

на свій «шматок пирога». Це має такі на­

слідки:

•

відсутність безумовної підтримки політи­

ки СШа союзниками;

•

наростання протестних настроїв серед самих американців, не згодних спла­

чувати вартість світової гегемонії своєї країни як доларами, що можуть бути спрямовані на інші цілі, так і  життями американських солдатів, які гинуть у різ­

них куточках світу;

МеТа Та ВиДи МІжНаРОДНиХ ВІДНОСиН

Види міжнародних

відносин

Типи (масшта- би) міжнарод- них відносин

економічні політичні ідеологічні

глобальні

військові

регіональні

інформаційні

двосторонні

культурні

певних осіб міжнародні відносини  — це система відносин

і  взаємодій між політичними суб’єктами на політичній арені

Міжнародні урядові організації

Міжнародні недержавні організації

Транснаціональні

корпорації Політичні партії,

рухи Певні особи

Мета кожного суб’єкта міжнародних відносин:

створення і  забезпечення найвигідніших умов для їх функціонування та розвитку

Суб’єкти міжнародних відносин: держави, міжнародні урядові та недержавні організації та  об’єднання, які,

відповідно до своїх інтересів, беруть участь у  міжнародному житті, впливають на інших суб’єктів,

спричиняють своїми діями зміни в  системі міжнародних відносин

Національні держави

?

Розкрийте за схемою особливості сучасних міжнародних відносин.

РОЗДІЛ VII. УКРаЇНа, ЄВРОПа, СВІТ

174

•

обурення й  організований опір потенцій­

них жертв, не згодних із тим, що великі держави відповідно до своїх інтересів ви­

рішують їхню долю.

Для уникнення чергового світового кон­

флікту через прагнення великих держав глобального панування в  період після Дру­

гої світової війни було розроблено принципи міжнародної безпеки, які полягають у  під­

триманні та зміцненні міжнародного миру та безпеки на основі спільних дій держав:

•

сучасні міжнародні відносини мають га­

рантувати однаковий рівень безпеки для всіх країн;

•

для розв’язання проблем безпеки необ­

хідна співпраця всіх учасників міжнарод­

них відносин;

•

для усунення агресії та розв’язання кон­

фліктів мають бути застосовані колектив­

ні дії світового співтовариства;

•

використання широкого арсеналу засобів підтримання миру;

•

міжнародні відносини мають базуватися на принципах взаємної довіри, прозо­

рості світової політики та системності безпеки.

Механізмом дотримання цих принципів є  діяльність ООН. Відповідно до Статуту ООН, підтримання міжнародного миру та безпеки має будуватися на основі загально­

визнаних принципів і  норм міжнародно­

го  права та здійснюватися Генеральною асамблеєю (загальними зборами представ­

ників країн  — учасниць ООН) і  Радою Без­

пеки (вищий орган із 15 членів — п’ять по­

стійних та десять непостійних, яких оби рають кожні два роки), компетенція яких у  цій сфері чітко розмежована.

Генеральна асамблея може обговорюва­

ти будь­які питання чи справи, що стосу­

ються миру та безпеки, у тому числі розгля­

дати загальні принципи співробітництва в цій області, давати рекомендації державам і Ра­

ді Безпеки із цих питань. На Раду Безпеки покладена го ловна відповідальність за під­

тримання міжнародного миру та безпеки.

Рада Безпеки є  єдиним органом ООН, що має право починати дії, превентивні (запо­

біжні) та примусові, від імені ООН, у  тому числі об’єднаними збройними силами дер­

жав  — членів ООН.

У Європі принципи міжнародної безпе­

ки здійснюються за допомогою Наради з без­

пеки та співробітництва. Нарада з  безпеки та співробітництва в  Європі (НБСЄ) прохо­

дила з  3 липня 1973 до 1 серпня 1975 р. за участю 33 європейських держав, СШа й Ка­

нади. Вона завершилася підписанням гла­

вами держав та урядів у  місті Гельсінкі Заключного акта, який визначив засади співробітництва держав у Європі та став дов­

гостроковою програмою дій, спрямованою на розбудову єдиної, мирної, демократичної і  процвітаючої Європи.

Цей акт стверджує, що «у межах міжна­

родного права всі держави­учасниці мають рівні права й обов’язки. Вони пова жатимуть право всіх членів визначати та здій снювати за своїм бажанням відносини з  іншими дер­

жавами згідно з міжнародним правом і в ду­

сі цієї Декларації». Також цим актом було зафіксовано принцип непорушності існую чих кордонів європейських країн, дотримання прав людини та встановлення міжнародного правового конт ролю за цим процесом, спів­

робітництво євро пейських країн у галузі еко­

номіки, науки, техніки, охорони навколиш­

нього середовища, а  також вільний обмін інформацією.

?

Які міжнародні організації покликані бути на  сторожі міжнародної безпеки?

ТеМа 2. МІжНаРОДНІ ВІДНОСиНи Та МІжНаРОДНе ПРаВО

175

3. міжнародне право

Систему відносин між державами, між­

народними організаціями регулюють нор­

ми міжнародного права. Передусім воно за­

сноване на Статуті ООН, який започаткував сучасне міжнародне право. У  ньому закріп­

лені основоположні принципи міжнарод­

ного  права.

Відносини між державами є  предметом міжнародного права. Його суб’єктами висту­

пають держава загалом та міжнародні орга­

нізації, а  об’єктами  — матеріальні та нема­

теріальні блага, із приводу яких виникають міждержавні відносини (наприклад тери­

торія, природні ресурси). Суб’єкти міжна­

родного права  — це утворення, здатні мати права й  обов’язки, що випливають із між­

народ ного права, захищати їх і  здійснюва­

ти  міжнародні відносини, регульовані між­

народним правом.

У міжнародному праві над суб’єктами не­

має верховного органу, а діє давньоримський принцип «рівний над рівним не має влади».

Тому суб’єкти міжнародного права самі ство­

рюють механізми його забезпечення.

Виділяють первинні, вторинні й нетипо­

ві суб’єкти міжнародного права.

Первинними та основними суб’єктами міжнародного права є держави. Держави є  суб’єктами міжнародного права внаслідок свого існування. Незалежно від того, які орга­

ни представляють державу в  міжнародних відносинах  — уряд, глава держави, міністр закордонних справ, якість суб’єкта міжнарод­

ного права належить державі загалом.

Держава як суб’єкт міжнародного права має володіти такими ознаками: державний суве ренітет, державна територія, населення, державна влада.

оРганізація об’Єднаних націй генеральна асамблея

Рада безпеки

Рада з  опіки

економічна і  соціальна рада

спеціалізовані комісії та організації Регіональні комісії ЮНЕСКО  — організація з  питань освіти, науки і  культури

ВООЗ  — Всесвітня організація охорони здоров’я МОП  — Міжнародна організація праці

ФАО  — Продовольча і  сільськогосподарська організація МВФ  — Міжнародний валютний фонд

МАР  — Міжнародна асоціація розвитку

МБРР  — Міжнародний банк реконструкції та розвитку ВОІВ  — Всесвітня організація інтелектуальної власності ВПС  — Всесвітній поштовий союз

ЮНІСЕФ  — Дитячий фонд

УВКБ  — Управління у  справах біженців

ЄЕК  — Європейська економічна комісія ЕСКАТО  — Економічна і  соціальна комісія для Азії і  Тихого океану

ЕКА  — Економічна комісія для Африки ЕКЗА  — Економічна комісія для Західної Азії ЕКЛА  — Економічна комісія для Латинської Америки

міжнародний суд МАГАТЕ  — Міжнародне агент-

ство з  атомної енергії Комісія з  роззброєння Військові комітети

СТРУКТУРа ОРГаНІЗаЦІЇ ОБ’ЄДНаНиХ НаЦІЙ

?

Порівняйте структуру Ліги Націй та ООН.

Завдяки чому ООН стала більш ефектив- ною міжнародною організацією?

РОЗДІЛ VII. УКРаЇНа, ЄВРОПа, СВІТ

176

Державний суверенітет  — це верховен­

ство влади держави на своїй території та її незалежність у міжнародних відносинах. Для реалізації суверенних прав держави істотне значення має поняття юрисдикції.

Юрисдикція — це прояв суверенітету дер­

жави, який означає обсяг і  сферу дії держав­

ної влади. Розрізняють такі види юрисдикції:

•

за обсягом: повну або обмежену;

•

за сферою дії: територіальну та екстери­

торіальну;

•

за характером влади: законодавчу, вико­

навчу й  судову.

У межах території держава здійснює повну юрисдикцію. Повну екстериторіаль­

ну  юрисдикцію держава здійснює на мор­

ських, повітряних та космічних кораблях, що перебувають у  міжнародному просторі, а  також у  приміщеннях дипломатичних представництв на території інших держав.

Обмежену юрисдикцію держава здійснює що­

до своїх громадян, які перебувають за ме­

жами її території.

Наявність території (так само, як і  наяв­

ність суверенітету) є властивістю держави як суб’єкта міжнародного права. У міжнародно­

му праві розрізняють три види території за­

лежно від правового режиму: державна те­

ри торія, територія зі змішаним режимом і  територія з  міжнародним режимом.

Державна територія  — це територія, на яку поширюється суверенітет держави.

Територія зі змішаним режимом  — це простір, який не перебуває під сувереніте­

том якоїсь держави, але стосовно якого дер­

жава здійснює деякі суверенні права в  ме­

жах, встановлених міжнародним правом.

Насамперед це права розвідки, розробки та охорони природних ресурсів. До територій зі змішаним режимом належать виключна економічна зона та континентальний шельф.

Територія з  міжнародним режимом  — це простір, розташований за межами державних кордонів, що  перебуває в  загальному й  рівно­

правному користуванні всіх держав. Режим цього виду територій визначається тільки між­

народним правом. До таких територій нале­

жать: Космос, відкрите море, дно під ним і по­

вітряний простір над ним, а також антарктика.

Населення держави — це сукупність усіх фізичних осіб, які перебувають на території держави та підкоряються її юрисдикції. Дер­

жава здійснює територіальну юрисдикцію щодо осіб, які перебувають на її території незалежно від їхнього громадянства, а  та­

кож персональну юрисдикцію щодо власних громадян, які перебувають за її межами.

Кате горією осіб, які не підпадають під юрис­

дикцію держави, де вони перебувають, є дип­

ломати, консульські працівники, співробіт­

ники спеціальних місій, члени їх сімей.

Вторинними суб’єктами міжнародного пра­

ва є  міжнародні організації, тому що їх ство­

рюють держави  — первинні суб’єкти.

Міжнародна організація  — це організа­

ція, яка створена на основі міжнародного до­

говору для здійснення цілей, передбачених статутним документом, має постійні органи управління та стійку організаційну структу­

ру. Міжнародні організації створюються від­

повідно до норм міжнародного права, їх існу­

вання не має порушувати інтереси окремої держави або міжнародного співтовариства загалом. Як правило, міжнародні органі зації створюються для співпраці в конкретній сфе­

рі, наприклад Організація країн — експорте­

рів нафти (ОПеК). Однак існують і  універ­

сальні міжнародні організації, до яких перш за все належить ООН.

Крім названих основних суб’єктів між­

народного права  — держав та міжнарод­

них  організацій, існують так звані «нетипові

ТеМа 2. МІжНаРОДНІ ВІДНОСиНи Та МІжНаРОДНе ПРаВО

177

суб’єкти». Це утворення, які міжнародне співтовариство визнає як суб’єкта, хоча воно не від повідає критеріям повноцінного суб’єк­

та міжнародного права. До них відносять на­

ції і  народи, що борються за свою незалеж­

ність, та Ватикан.

Нації і  народи, що борються за свою не­

залежність, є державами на стадії становлен­

ня. У таких ситуаціях створюють органи, які

ефективно здійснюють контроль над значною частиною території, представляють народ на міжнародній арені, тобто набувають деяких ознак державності. До таких суб’єктів між­

народного права можна віднести невизнані або частково визнані держави, наприклад Тай­

вань, Курдистан і  Косово.

?

Якими є  особливості міжнародного права?

4. міжнародне гуманітарне право

Міжнародне право регулює відносини між країнами у  сфері військового, науково­

го, культурного співробітництва, економіч­

них відносин, захисту навколишнього сере­

довища, прав людини тощо.

Таким чином, у міжнародному праві існує багато галузей. Одна з них  — це гуманітар­

не  право. У  ньому деякі дослідники виділя­

ють міжнародне гуманітарне право в  мир­

ний час (міжнародне право прав людини), предметом якого є  здійснення, забезпечен­

ня й захист прав людини, та міжнародне гу­

манітарне право в період збройних конфлік­

тів (право збройних конфліктів).

Гуманітарне право визначає стандарти в галузі прав людини — обов’язкові для всіх держав правила поводження з  людьми. Во­

ни затверджують рівні права всіх людей, їх право на свободу й особисту недоторканність,

свободу думки, совісті та релігії, право на мирні збори, регулюють право брати участь в управлінні державними справами, заборо­

няють дискримінацію, жорстоке, принизли­

ве поводження з  будь­ким та рабство, рабо­

торгівлю, примусову працю тощо.

Отже, норми гуманітарного права мож­

на поділити на такі тематичні групи:

•

боротьба з  масовими порушеннями прав людини, зі злочинами проти людства;

•

захист прав окремих категорій інди­

відів;

•

питання правового статусу індивідів.

У разі порушення державою визначених нормами гуманітарного права прав і  свобод людини потерпіла особа може звернутися з  позовом проти держави до Європейського суду з  прав людини, а  також (за умови до­

тримання певної процедури) до ООН.

РОЗДІЛ VII. УКРаЇНа, ЄВРОПа, СВІТ

178

Завданням права збройних конфліктів є за­

безпечення максимально можливого захисту учасників конфлікту, мінімізації кількості жертв та визначення відповідальності за по­

рушення цих норм. Міжнародне право зброй­

них конфліктів кодифіковане в Гаазьких кон­

венціях та деклараціях 1899 і  1907  рр., женевських конвенціях про захист жертв вій­

ни 1949 р. і  Додаткових протоколах до них 1977 р., резолюціях Генеральної асамблеї ООН та інших документах. Ними заборонено:

•

використовувати вибухові боєприпаси, хімічну та біологічну зброю, а також будь­

яку іншу зброю, боєприпаси або матері­

али, створені з  метою завдання зайвих страждань;

•

убивати або завдавати поранень супро­

тивнику, який здався;

•

віддавати наказ не залишати нікого в жи­

вих або погрожувати діяти таким чином;

•

вживати не за призначенням прапор пе­

ремир’я, національний прапор, розпіз­

навальні знаки й  уніформу;

•

знищувати або конфісковувати власність ворога, якщо тільки це не продиктовано військовою необхідністю;

•

завдавати ударів по незахищених містах, селищах і  будівлях;

•

грабіж та мародерство тощо.

?

У яких документах записані основні права людини?

висновки

Система міжнародних відносин та міжнарод- ного права регулює відносини між державами та міжнародними організаціями. У  сучасному вигляді міжнародні відносини сформувалися після Другої світової війни.

Міжнародні видносини охоплюють різноманітні види зв’язків між державами. Одним із найголовні- ших їх завдань є  збереження миру, уникнення кон- фліктів, а  за умов війни  — максимальне зменшення кількості її жертв.

заПитання та завдання

1. Як ви розумієте поняття міжнародних відносин?

2. Що таке дипломатія?

3. Хто є основним учасником міжнародних відносин?

4. Якими ознаками володіє держава як суб’єкт між- народного права?

5. Що таке державний суверенітет? На що він по- ширюється?

6. У чому полягає потреба існування міжнарод ного права?

7. Як ви розумієте поняття «баланс сил»?

8. Яку сферу людського існування регулює гумані- тарне право?

9. Визначте основні принципи сучасного гумані- тарного права.

10. Визначте обов’язкові умови існування міжнарод- ної організації.

11. На думку американського політолога Дж. Розенау, символічними суб’єктами міжнародних відносин є  турист і  терорист. Як ви розумієте цей вислів?

12. Підготуйте короткі повідомлення про міжнарод- ні організації, завданням яких є підтримання ми- ру; регіональний розвиток; культурне співробіт- ництво; захист прав людини; активність молоді.

13. Які особливості міжнародних відносин відобра- жені в епіграфах до теми? Поясніть, як ви їх зро- зуміли.

14. Напишіть есе на тему «Чи потрібні діалоги і дис- кусії в  міжнародних відносинах?»

1. геополітичне становище україни

Сучасна Україна є  однією з  найбільших за площею європей­

ських держав. На її території розташований географічний центр Європи.

Особливості географічного положення мали визначальний вплив на геополітичне становище українських земель: вони завж­

ди сполучали й  водночас роз’єднували Європу та азію. Терито­

рія України не має природно захищених кордонів із сусідніми державами. Вона є  компактною, освоєною людиною, без екстре­

мальних умов для життя. Помірні природно­кліматичні умови, родючі землі, наявність досить багатих мінеральних та інших ре­

сурсів створюють сприятливі можливості для її розвитку. Одно­

часно із цим Україна має високий рівень транзитності території та вихід до морів, які створюють для неї сприятливі умови для інтеграції у  світове господарство.

Особливості географічного розташування визначили специфі­

ку цивілізаційного розвитку українських земель. Вони стали ме­

жею розподілу сфер впливу західноєвропейської католицької, східно­

європейської православної та ісламської цивілізацій. Спроби цих цивілізацій у  минулому розширити свою сферу впливу спричиня­

ли їх боротьбу за українські землі, що постійно порушувало мир і  спокій населення.

Сьогодні історична ситуація змінилася, але чинник цивіліза­

ційних впливів сусідніх держав залишається досить вагомим і спо­

нукає Україну враховувати його під час визначення свого місця у  світі, у  вирішенні глобальних проблем сучасності, участі в  інте­

граційних процесах у  Європі тощо.

Соціокультурна й  географічна рубіжність становища України обумовлює для неї можливості стати як мостом, що поєднує Схід і  Захід, так і  «сірою» буферною зоною між ними. Яка з  них бу­

де реалізована, залежить від українських політиків та народу.

?

Якого геополітичного вибору зараз дотримується Україна?

2. співпраця україни з  міжнародними організаціями

Україна є  однією з  країн  — засновниць ООН і  нині бере ак­

тивну участь у  всіх напрямах діяльності цієї організації. Найваж­

ливішими з  них є  підтримання міжнародного миру та безпеки, Світ не дружній і  не ворожий стосовно нас, а  просто байдужий.

Д. Холмс Ми не можемо врятувати світ, не змінивши його.

Г. Фосдін У цьому світі все відбувається зовсім не так, як очікуєш.

Агата Крісті Світ закінчився би, якби він не оновлювався і  не змінювався.

Жорж Санд Світ чомусь влаштований безглуздо, але журитися із цього при- воду не  варто, усе одно із цим нічого не вдієш.

Етель Ліліан Войніч

тема 3. укРаїна  — член ЄвРоПейського

In document (1)(2)УДК Г51 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від Видано за рахунок державних коштів (сторінка 172-179)