• No results found

РОЗДІЛ II. ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ

Тема 5. Механізми захисту прав людини

1. Порушення прав людини.

Поняття механізмів захисту прав людини

Як ви вже вивчили в  попередніх темах, у  світі існує розробле­

на й  документально закріплена система прав людини. Головною їх особливістю є  те, що вони надаються всім без винятку людям від народження. Основними документами, де викладені сучасні міжнародні стандарти у  сфері прав людини, вважаються:

Загальна декларація прав людини (1948 р.);

Європейська конвенція про захист прав людини та осново­

положних свобод (1950 р.);

Європейська соціальна хартія (1961 р.);

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Між­

народний пакт про економічні, соціальні і  культурні права (1966 р.);

Заключний акт Наради з  безпеки та співробітництва в  Євро­

пі (1975 р.);

Конвенція про права дитини (1989 р.).

Проте досить часто буває, що права людини порушуються. Це відбувається, коли норми, передбачені Загальною декларацією прав людини та іншими переліченими документами, не викону­

ються або хтось (інші люди або навіть держави) чинять усупереч їм. До найганебніших проявів порушення прав людини належать дискримінація та переслідування за різними ознаками, напри­

клад за національністю чи політичними поглядами, торгівля людь­

ми та рабство, тортури, порушення правил ведення війни, зокре­

ма використання мирного населення як «живого щита» для військових.

Головним гарантом дотриманням прав і свобод людини й гро­

мадянина виступає держава. Проте не завжди держава належним чином виконує всі свої зобов’язання стосовно власних громадян.

Для відновлення справедливості розробниками документів, що визначають права людини, було передбачено й  механізми захи­

сту прав людини.

Захист прав людини може відбуватися як на національному рівні, тобто всередині окремої держави, так і на міжнародному — у  випадку, коли держава не здатна самостійно забезпечити за­

хист прав своїх громадян. Усередині держави завдання захи­

сту  прав людини покладене передусім на правоохоронні органи та судову гілку влади. Передбачається, що законодавство краї­

ни  має  будуватися на тому, що людина є  найвищою цінністю,

ПРигадайте

1. Яким чином держава є відпо- відальною за дотримання прав і  свобод людини?

2. Які існують національні (у ме- жах держави) способи їх реалі- зації та захисту?

Покараний злочинець  — це приклад для всіх негід- ників; засуджений без вини  — це питання совісті всіх чесних людей.

Жан де Лабрюйєр Основу міцного правопорядку становлять свобода особи та її недоторканність.

Богдан Кістяківський Суверенітет народу не безмежний: він обмежений тими умовами, які до нього висувають справедли- вість і  права індивіда.

Бенжамен Констан

РОЗДІЛ II. ПРаВа І СВОБОДи ЛюДиНи

38

і  враховувати міжнародну нормативно­пра­

вову базу щодо прав людини.

На міжнародному рівні захистом прав людини передусім опікується ООН, крім то­

го, у межах інших міжнародних організацій існують структурні підрозділи, які стежать за дотриманням прав людини у  світі. У  своїй

діяльності вони також керуються переліче­

ними на початку теми документами. У  ви­

падку недотримання прав людини вони мо­

жуть як надавати допомогу потерпілим, так і  застосовувати санкції до порушників.

?

Чому права і  свободи потрібно захищати?

2. національні механізми захисту прав людини та їх класифікація

Як ви вже знаєте, ООН та інші міжнарод­

ні правові інституції розробили цілу низку документів, які регулюють питання захисту прав людини у  світі. Україна як держава  — учасниця ООН керується ними в розроб ленні свого законодавства, або нормативно­ правового забезпечення. Нормативно­правове забезпе­

чення є  невід’ємною частиною національно­

го механізму захисту прав людини, так са­

мо як інформаційне, науково­методичне тощо.

Основою для цього забезпечення є Конститу­

ція України, де проголошено, що головною

цінністю держави є  людина. На основі чин­

ного законодавства в  Україні діють інститу­

ції, завданням яких є  забезпечення дотри­

мання прав людини в  країні. Це:

Генеральна прокуратура України;

Комітет Верховної Ради України з  прав людини, національних меншин та між­

національних відносин;

Інші комітети Верховної Ради України щодо діяльності із забезпечення та захи­

сту прав людини (законодавчого забезпе­

чення правоохоронної діяльності);

документ

із пояснення для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з  прав людини 1. Європейський суд із прав людини  — це між-

народна судова установа, уповноважена розглядати заяви осіб, які скаржаться на порушення своїх прав, передбачених Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Конвенція є  між- народним договором, на підставі якого значна кіль- кість європейських держав домовилися забезпечува- ти певні основні права…

3. Суд уповноважений розглядати лише ті заяви, які стосуються порушення одного або кількох прав, викладених у  Конвенції та в  Протоколах до неї. Він не  є  апеляційною інстанцією стосовно національних судів і  не уповноважений ні скасовувати, ні змінюва- ти їхні рішення…

5. Ви можете скаржитися до Суду лише на ті факти, за які несе відповідальність певна державна структура (орган законодавчої влади, адміністративна установа, суд тощо) однієї з  держав. Суд не розглядає заяви, спрямо- вані проти приватних осіб або недержавних організацій.

6. Ви можете звернутися до Суду лише після того, як вичерпаєте всі національні засоби правового захи- сту, і лише протягом шести місяців після дати винесен- ня остаточного рішення. Суд не може приймати до роз- гляду заяви, які не відповідають умовам прийнятності…

12. Повідомляємо, виключно з інформаційною ме- тою, що в  ході розгляду заяв Суд визнає неприйнят- ними понад 90 % із них через недотримання заявни- ками умов звернення до Суду…

15. Усю кореспонденцію стосовно вашої заяви не- обхідно надсилати за адресою:

The Regіstrar

European Court of Human Rіghts Councіl of Europe

F  — 67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE.

Будь ласка, не скріплюйте листи й  документи, які ви надсилаєте до Суду, степлером, клеєм, ані жодним іншим чином. Усі сторінки мають бути послідовно про- нумеровані…

22. Суд не надає юридичної допомоги на оплату послуг адвоката з  підготовки початкового звернення до Суду. На подальшій стадії провадження, а саме в ра- зі, якщо Суд вирішить повідомити уряд-відповідача про заяву для подання письмових зауважень, вам може бути надано безкоштовну юридичну допомогу, якщо ваші доходи недостатні для оплати послуг адво- ката і  якщо Суд вбачатиме необхідність у  такій допо- мозі для належного розгляду справи.

23. Розгляд вашої заяви  — безкоштовний. На по- чатковому етапі процедура розгляду  — письмова, то- му вам немає потреби з’являтися до Суду особисто.

Вас своєчасно повідомлять про будь-яке рішення, ви- несене Судом у  вашій справі.

?

1) Якою є  мета функціонування Суду?

2) На підставі яких документів працює Суд?

3) У  яких випадках громадяни можуть звертати- ся до Європейського суду з  прав людини?

4) Назвіть правила та умови звернення до Суду.

ТеМа 5. МеХаНІЗМи ЗаХиСТУ ПРаВ ЛюДиНи

39

Уповноважений Верховної Ради України з  прав людини;

Інститут адвокатури (інститут надання правової допомоги);

МВС України (формування та розвитку внутрішньовідомчого контролю за дотри­

манням прав людини та недопущенням катувань);

Міністерство юстиції України (зокрема Національне бюро у  справах дотриман­

ня Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод);

Громадські правозахисні організації (на­

ціональні та міжнародні);

Науково­дослідні установи;

Засоби масової інформації (мас­медіа).

Отже, національний механізм захисту прав людини складається з  кількох взаємопов’яза­

них частин: законодавчої бази, або  ж норма­

тивно­правового забезпечення, та наведеного переліку державних та громадських інститу­

цій, що діють на основі цього нормативно­пра­

вового забезпечення. Це забезпечення розроб­

люється вченими спільно з  практикуючими юристами, водночас самі розробники законів можуть брати участь у  роботі державних та громадських інституцій. Ще однією частиною національного механізму захисту прав лю­

дини виступають засоби масової інформації,

тобто мас­медіа. Вони інформують суспіль­

ство про можливі або вже наявні проблеми у  сфері захисту прав людини, закликають до їх обговорення, поширюють інформацію про чинне законодавство та можливості гро­

мадян щодо захисту власних прав.

Якщо громадянин України вважає, що його права держава не захищає належним чином, згідно з  Конституцією, він має пра­

во після використання всіх національних за­

собів правового захисту звертатися за захи­

стом своїх прав і  свобод до відповідних міжнародних судових установ або відповід­

них органів міжнародних орга нізацій, чле­

ном або учасником яких є  Україна. Це такі установи:

Центр із прав людини економічної і  Со­

ціальної Ради ООН;

Комісія з  Прав людини ООН;

Комітети ООН:

із прав людини,

з  економічних, соціальних і  культур­

них прав,

із прав дитини,

із ліквідації расової дискримінації,

проти застосування катувань.

Управління Верховного комісара ООН із заохочення і  захисту всіх прав людини;

Європейський суд із прав людини.

цікаво знати У 2006 р. ООН прийняла Конвенцію про права

осіб з інвалідністю. У цьому документі проголошува- лося, що його метою є  «заохотити, захистити й  за- безпечити здійснення для осіб з  інвалідністю всіх прав людини й  основоположних свобод».

із конвенції про права осіб з  інвалідністю 2006 р.

(Стислий виклад)

стаття 5. Усі особи є  рівними перед законом і за ним. Усі особи мають право на рівний захист за- кону й  рівне користування ним без будь-якої дис- кримінації…

стаття 9. Особи з інвалідністю мають право ма- ти доступ до всіх аспектів суспільного життя нарів- ні з  іншими, зокрема, до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв’язку і до інших об’єк- тів і  послуг, що надаються населенню.

стаття 10. Особи з інвалідністю мають право на життя. Країни мають вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення цього пра- ва осіб з  інвалідністю нарівні з  іншими.

стаття 11. Країни мають вжити всіх необхід- них заходів для підтримання захисту та безпеки

всіх осіб з обмеженими можливостями в си туаціях ризику, у  тому числі під час збройних конфлік- тів,  надзвичайних гуманітарних ситуацій та сти- хійних лих.

стаття 12. …Країни мають вжити належних за- ходів для надання підтримки людям з  обмеженими можливостями, щоб вони могли ефективно здійсню- вати свою правоздатність…

стаття 17. Кожна людина з  обмеженими мож- ливостями має право на повагу, фізичну та психіч- ну недоторканність на рівних з  іншими умовах…

стаття 26. Країни мають вжити ефективних і на- лежних заходів для того, щоб люди з  обмеженими можливостями мали право розвивати, досягати й збе- рігати максимальні здібності, незалежність та участь у  всіх сферах життя шляхом надання житлових та реабілітаційних послуг і  програм.

стаття 27. …Країни мають вжити належних за- ходів із розширення можливостей зайнятості й кар’єр- ного зростання для людей з  обмеженими можли- востями…

?

Яким чином Конвенція зупиняла дискримінацію та створювала умови для гідного життя особам з  інвалідністю?

РОЗДІЛ II. ПРаВа І СВОБОДи ЛюДиНи

40

3. міжнародні та європейські стандарти захисту прав людини

У сучасному світі права і  свободи люди­

ни захищені не лише на державному, але й  на міжнародному рівні. На території Єв­

ропи діють щонайменше три міжнародні сис­

теми захисту прав людини:

1) Система ООН діє на основі так званої

«Хартії прав людини», яку утворюють За­

гальна декларація прав людини, міжна­

родні пакти 1966 р. та інші документи.

2) Система Наради з  безпеки та співробіт­

ництва у  Європі, що діє на основі За­

ключного акта, підписаного в  1975 р.

в  Гельсінкі (фінляндія).

3) Система в  межах Ради Європи, що спи­

рається на Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., а також додаткові прото­

коли до неї.

Особливого авторитету набула система Ради Європи, у  межах якої з  метою контро­

лю за дотриманням прав людини діють Єв­

ропейська комісія з прав людини та Європей­

ський суд із прав людини. Вони розглядають скарги окремих осіб, неурядових організа­

цій і  груп щодо порушення їхніх прав дер­

жавами  — членами Ради Європи.

У ви падку визнання правомірності скар­

ги Суд приймає остаточне рішення, обов’яз­

кове до виконання державою  — учасницею

Європейської конвенції про захист  прав лю­

дини та основоположних свобод. Державу­по­

рушницю Суд може зобо в’язати відшкодува­

ти постраждалій стороні моральні збитки.

Невиконання рішення Європейського суду може призвести до призупинення членства країни в  Раді Європи або виключення з  неї.

На думку багатьох вчених і  державних дія­

чів, ця система стала найбільш досконалим та ефективним способом захисту прав і  сво­

бод людини у  світі.

Організація з  безпеки та співробіт ництва в  Європі (ОБСЄ) об’єднує 56 держав із Євро­

пи, Центральної азії і  Північної аме рики.

Незважаючи на те, що вона безпосередньо не ставить перед собою завдання захисту прав людини, її комплексний підхід до безпеки доз­

воляє їй вирішувати широке коло питань, у то­

му числі питання прав людини, національних меншин, демократизації, політичних страте­

гій, боротьби з  тероризмом тощо. Діяльність ОБСЄ у  сфері прав людини здійснюється че­

рез Бюро демократичних інституцій і  прав людини. Його діяльність націлена на молодь і  передбачає освіту в  галузі прав людини, бо­

ротьбу з  антисемітизмом та ісламофобією.

На інших континентах також існують свої системи захисту прав людини. У 1969 р.

було створено Міжамериканську конвенцію Зала засідань Європейського суду з  прав людини

ТеМа 5. МеХаНІЗМи ЗаХиСТУ ПРаВ ЛюДиНи

41

з  прав людини, до якої увійшли 11 дер­

жав  Латинської америки.

Держави африки в  1981 р. прийня­

ли  Хартію прав людини й  прав народів і створили власну міждержавну правозахис­

ну організацію. Одним з  органів, що опіку­

ється питанням прав захисту прав людини на Близькому Сході, є Постійна арабська ко­

місія з  прав людини.

В Україні приділяється багато уваги пи­

танню прав людей з інвалідністю. У Ко мітеті ООН із прав людей з  інвалідністю у  2015  р.

було подано первинний звіт про виконання нашою державою Конвенції про права осіб з  інвалідністю. Результати цього розгляду

свідчать, що в  Україні існує багато проблем у  цій сфері, що потребують вирішення. На думку керівників Української Гельсінської спілки з прав людини, уряд України вживає недостатню кількість заходів для втілення міжнародних стандартів щодо протидії дис­

кримінації осіб з  інвалідністю.

?

У  чому, на вашу думку, полягає головна ме- та захисту осіб з  інвалідністю?

4. Правозахисні організації

Крім держаних органів національних та міжнародних міжурядових організацій, у сві­

ті існують численні неурядові громадські ор­

ганізації, створені для захисту прав люди­

ни. Однією з таких найбільших міжнародних організацій, що діють і  в  Україні, є  створе­

на в  1961 р. організація «амнесті Інтер­

нешнл» (Amnesty Internatіonal), діяльність якої спрямована на викриття й  оприлюд­

нення випадків порушення прав людини, по­

рушення людської гідності задля тиску на уряди та суспільство з  метою захисту по­

страждалих і припинення випадків порушен­

ня прав людини. Також вона проводить ін­

формаційні та освітні кампанії, спрямовані на інформування суспільства про права лю­

дини та важливість їх дотримання. Особли­

вим напрямком діяльності цієї організації саме в  Україні є  протидія тортурам у  пра­

воохоронних органах.

Іншою такою організацією є  Міжна­

родний жіночий правозахисний центр «Ла

Страда­ Україна», який працює з  1997 р.

Як свої головні завдання він визначає за­

побігання торгівлі людьми, особливо жін­

ками та дітьми, ліквідацію всіх форм дис­

кримінації та насильства в  суспільстві, спри яння дотриманню прав людини, ген­

дерної рівності та захисту прав дітей. За­

галом про грама «Ла Страда: Запобігання торгівлі жінками в  країнах Центральної і  Східної Європи» була ініційована неуря­

довими організаціями Нідерландів, Польщі й  чехії в  1995 р.

Також в  Україні діє асоціація україн­

ських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (асоці­

ація УМДПЛ). Вона стежить за дотриман­

ням прав людини в  роботі правоохоронних органів шляхом розвитку дієвого громад­

ського контролю. експерти асоціації беруть участь у  розробці численних змін до норма­

тивно­правових актів, що регулюють діяль­

ність правоохоронних органів та є  співавто­

РОЗДІЛ II. ПРаВа І СВОБОДи ЛюДиНи

42

висновки

Із метою уникнення порушення прав людини, а також відновлення справедливості, коли права лю- дини було порушено, створено механізми захисту прав людини.

Завданням кожної держави є  захист прав сво- їх громадян. Для цього існують національні меха- нізми захисту прав людини. У  випадку, коли дер-

жава не здатна виконати це завдання, людина може звернутися до міжнародних механізмів захисту прав людини.

На території Європи діють щонайменше три сис- теми захисту прав людини та міжнародні установи, до яких громадяни України можуть звертатися у  ви- падку порушення їх основних прав і  свобод.

рами законопроектів, розробниками низки тренінгів, майстер­класів, посібників, аналі­

тично­методичних матеріалів, науково­прак­

тичних видань тощо. Її основним проектом є  акція «Поліція під контролем», що перед­

бачає отримання інформації про діяльність цих служб та надання правової оцінки діям правоохоронців, зокрема дотриманню ними вимог нормативних актів Національної по­

ліції та МВС України.

Існують численні організації, спрямова­

ні на захист прав дітей. Це еКПаТ (ECPAT) —

мережа неурядових правозахисних органі за­

цій зі штаб­квартирою в Бангкоку (Таїланд), що бореться проти сексуальної експлуатації дітей. Україна є  членом цієї організації із 2004 р., а загалом до її складу входять 104 ор­

ганізації із 93 країн світу.

Їхній головний проект  — «Не проходь­

те повз!» (Don’t look away!), метою якого є  забезпечити дотримання основних прав дітей, їхньої свободи й  захисту від будь­

яких форм сексуальної експлуатації в усьо­

му світі.

заПитання та завдання

1. Які організації контролюють дотримання прав людини в  межах Ради Європи?

2. Чому, на вашу думку, існують міжнародні інсти- туції з  дотримання прав і  свобод людини?

3. Назвіть відомі вам неурядові правозахисні орга- нізації та напрями їх діяльності.

4. Які механізми захисту прав і  свобод людини існують у  сучасному світі? Як відбувається за- хист прав людини в  Європі?

5. Висловіть свою думку стосовно ступеня демо- кратичності суспільства й держави в Україні що- до гарантій прав і  свобод людини.

6. Підготуйте повідомлення про забезпечення прав і  свобод людини в  Україні або інших країнах.

7. обговоріть у  групах. Чи гарантує Україна до- тримання прав і  свобод людини?

8. У  яких документах втілені міжнародні стандар- ти захисту прав і  свобод людини?

9. Назвіть складові частини національного механі- зму захисту прав людини.

10. Підготуйте короткий виступ або письмове мір- кування про те, чи вважаєте особисто ви робо- ту українського механізму із захисту прав люди- ни ефективною.

ТеМа 5. МеХаНІЗМи ЗаХиСТУ ПРаВ ЛюДиНи

ПРактичне заняття 43

чи можна пожертвувати правами однієї людини для захисту прав багатьох

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке права і  свободи людини?

2. Які покоління прав людини існують? Які права до них на­

лежать?

3. Охарактеризуйте групи прав і  свобод людини.

4. Які обставини призводять до порушення прав людини?

5. Яка існує система захисту прав людини?

МЕТА:

„ на підставі аналізу підготовлених повідомлень, презентацій дати відповідь на питання: чи можна пожертвувати правами однієї людини для захисту прав багатьох?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Підготувати повідомлення (презентації): 1) Невід’ємні права людини. 2) Захист прав людини. 3) чи існують права людини за тоталітарних та  авторитарних режимів.

ХІД РОБОТИ

1. Об’єднайтеся в  малі групи за тематикою підготовлених пові­

домлень та обговоріть результати роботи над ними.

2. Повідомте однокласників про висновки, яких ви дійшли під час роботи в  малих групах.

3. Ознайомте однокласників із найцікавішими з  підготовлених до уроку повідомлень (презентацій).

4. Сформулюйте узагальнювальні висновки відповідно до мети заняття.

ПеРевіРте себе за темою

1. Яке із цих прав є  невід’ємним?

А право на громадянство Б право на приватну власність В право на життя

Г право на повернення на батьківщину 2. Гуманізм визначає як основну цінність

А людину Б природу

В соціум Г право

3. Головним принципом Декларації прав людини й громадянина ООН є  те, що

А кожна людина має право на життя й  свободу

Б усі люди народжуються вільними та рівними у  своїх правах В людська гідність є  головною цінністю кожної людини Г усі люди мають бути захищеними від дискримінації

4. Яке покоління прав людини затвердило право всіх людей на життя, свободу та приватну власність «від природи»?

А перше Б друге

В третє Г четверте

РОЗДІЛ II. ПРаВа І СВОБОДи ЛюДиНи

44

5. Здатність і  можливість свідомого вольового вибору індивідом своєї поведінки називається

А свободою Б правом В обов’язком Г відповідальністю

6. Яка група прав людини визначає можливість доступу людини до  духовних здобутків своєї спільноти й  людства?

А соціально­економічні Б культурні

В громадянські Г політичні

7. Відповідно до якої концепції держава надає права громадянину й  розпоряджається ними на власний розсуд?

А позитивістської Б гуманістичної В природно­правової Г демократичної

8. Як називають посадовця, який здійснює парламентський контроль за дотриманням державою прав людини?

А омбудсмен Б дипломат В депутат Г гарант

9. У  який спосіб права людини, затверджені ООН, включені до  україн ського законодавства?

А через Конституцію України Б через спеціальні акти ООН В через окремий кодекс законів

Г через розпорядження Президента України

10. Яка із цих міжнародних організацій стежить за дотриманням прав людини у  світі?

А ЄС Б ВООЗ В ОБСЄ Г ООН

11. Європейський суд із  прав людини розглядає скарги окремих осіб, неурядових організацій та груп щодо порушення їхніх прав А європейськими державами

Б державами  — членами ООН

В державами  — членами Ради Європи Г будь­якими державами

12. Коли людина може звернутися до Європейського суду з прав людини?

А після вичерпання всіх національних засобів захисту своїх прав Б у  випадку порушення її прав державою

В у  випадку, якщо вона не довіряє національним правовим меха­

нізмам

Г коли в  національному законодавстві не передбачені інші можли­

вості для захисту її прав

людина

в  соціо культурному

просторі