Медіа і демократія. Свобода,

1. свобода слова

Свободу слова вважають однією з  головних цінностей демо­

кратичного суспільства. Свобода слова — це право вільно вислов­

лювати свої думки як усно, так і  письмово. Право людини на свободу слова закладене в  Загальній декларації прав людини та Конституції України.

Відповідно до норм міжнародного права, обмеження свободи слова повинні відповідати трьом умовам: суворо узгоджуватися із законом, мати праведну мету й  бути необхідними й  адекват­

ними для досягнення цієї мети. Закони, які вводять обмеження, повинні бути недвозначними і не створювати можливостей для різ­

них тлумачень. Легітимними цілями вважають захист репутації, гідності особи, національної безпеки, громадського порядку, ав­

торського права, здоров’я та моралі.

Існують два підходи до розуміння свободи слова в суспільстві.

Перший із них називають утилітарним — він сформувався в XVII ст.

в  англії та стосується перш за все політичної сфери. Право на свободу слова було законодавчо закріплено для того, щоб у  пар­

ламенті політики могли вільно висловлювати своє ставлення до різних питань, а  також щоб вони мали можливість отримувати достовірну інформацію про стан справ у  країні. Відповідно до цього підходу, суспільству свобода слова потрібна для того, щоб воно могло отримати всю необхідну інформацію про кандидатів та політичні сили на виборах, а  також щоб мати можливість на­

лежно інформувати громадськість про владу та політику.

Інший підхід до пояснення свободи слова називають лібераль­

ним, іноді  — етичним, або емоційним. У  цьому випадку за ос­

нову беруть невід’ємні права людини та її гідність, яка не може бути забезпечена без свободи слова. а  обмеження свободи слова можуть накладатися виключно за крайньої необхідності для га­

рантування безпеки інших людей.

?

Чим відрізняються існуючі підходи до розуміння свободи слова в су- спільстві?

2. мас-медіа в  демократичному суспільстві

Без доступу громадян до інформації та безперешкодного обміну нею неможливе успішне функціонування механізмів сучасного демо­

кратичного суспільства. чим повнішу інформацію мають учасники Якщо правду можна казати тільки пошепки, отже, країну захопили вороги.

Вільгельм Швебель Без свободи слова нас можна вести німими та тихими, як овець.

Джордж Вашингтон Різні правила щодо того, що читати варто, а  що  — ні, безглузді. Сучасна куль- тура більш ніж наполовину тримається на тому, що читати не варто.

Оскар Вайлд Правда те, що вільна преса може бути і  доброю, і  поганою. Проте ще більша правда, що невільна преса може бути лише поганою.

Альбер Камю

тема 2. медіа і  демокРатія. свобода,

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

104

цікаво знати

Існування в  країні свободи слова є  запору- кою існування свободи преси, а  отже, і  демокра- тії. Тому деякі міжнародні організації про водять вимірювання рівня свободи преси, оцінюючи в такий спосіб рівень демократичності ладу в кра- їні. Одним із них є  щорічне дослідження свобо- ди преси та її рейтинг у різних країнах світу, яке з  1979 р. проводить міжнародна неурядова ор- ганізація «Фрідом Хаус». Згідно з  даними дослі- дження 2017 р., найкращі умови для вільної пре- си є  в Нідерландах, Норвегії, Швеції та Бельгії, а  найгірші  — у  Північній Кореї, Туркменистані, Узбекистані та тимчасово окупованому Криму.

Україна перебуває посередині цього рейтингу поряд із Сомалі та Сьєрра-Леоне, стан її преси має маркування «частково вільна».

?

Що таке свобода слова?

документ із конституції україни

стаття 34. Кожному гарантовано право на сво- боду думки і слова, на вільне вираження своїх по- глядів і  переконань. Кожен має право вільно зби- рати, зберігати, використовувати і  поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене зако- ном в  інтересах національної безпеки, територіаль- ної цілісності або громадського порядку з метою за- побігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інфор- мації, одержаної конфіденційно, або для підтриман- ня авторитету і  неупередженості правосуддя.

?

Чи завжди доцільне існування свободи слова?

політичного процесу, чим прозорішою є  по­

літика, тим легше надати їй змісту, що від­

повідає інтересам людини й  суспільства.

У демократичній державі мас­медіа повин­

ні мати законодавчо забезпечені можливості для виконання своїх соціальних функцій, се­

ред яких головними є  культурна, виховна, освітня, інформаційна та ідеологічна.

У сучасному демократичному суспільстві ЗМІ відіграють роль надзвичайно впливо­

вого чинника, без якого неможливо уявити діяльність публічної влади.

Загальновизнаним є  те, що в  демокра­

тичному суспільстві, де існує плюралізм ду­

мок, ідей і  поглядів, мас­медіа відобража­

ють інтереси різних політичних сил, крім того, виконують низку інших функцій у  по­

літичному житті суспільства:

•

пізнавальну — допомагають громадянам створити уявлення про політичне життя країни та його основних учасників;

•

контрольну — сприяють здійсненню гро­

мадськістю контролю та спостереження за діями влади;

•

соціалізаторську — здійснюють політич­

ну соціалізацію особистості шляхом за­

своєння індивідами політичних знань, норм і  цінностей;

•

громадянську  — сприяють формуванню громадянської позиції індивідів.

У демократичній країні за політичною орієнтацією мас­медіа поділяють на урядові, опозиційні й  незалежні. Завдяки цьому гро­

мадяни, ознайомлюючись із різноспрямова­

ною інформацією, можуть формувати власне ставлення до подій і  процесів, що відбува­

ються в  країні й  світі. Важливим показни­

ком впливовості різних мас­медіа є  довіра громадськості до них. Найвищий рівень до­

віри, як правило, існує до незалежних мас­ме­

діа. Це пов’язане з  тим, чи можуть вони за­

ймати різні позиції  — бути проурядовими,

Відображення інтересів різних політичних сил

Пізнавальна Функції мас-медіа Соціалізаторська

Громадянська

фУНКЦІЇ МаС­МеДІа В  ПОЛІТичНОМУ жиТТІ ДеМОКРаТичНОГО СУСПІЛьСТВа

?

Наведіть приклади реалізації цих функцій українськими мас-медіа.

ТеМа 2. МеДІа І ДеМОКРаТІЯ. СВОБОДа, еТиКа І ВІДПОВІДаЛьНІСТь

105

підтримувати опозицію, критично оцінювати діяльність усіх політичних сил, дотримува­

тися свого курсу тощо.

За відсутності демократії мас­медіа, якщо їх контролює держава, можуть використову­

вати для приховування і  спотворення інфор­

мації, дискредитації політичної опозиції то­

що. Це є порушенням міжнародних договорів щодо прав громадян на свободу слова й отри­

мання інформації.

У демократичному соціумі за допомогою медіа відбувається вільний обмін інформа­

цією та ідеями. Завдяки цьому політична різноманітність стає важливим чинником по­

літичної системи суспільства та його еволю­

ційного розвитку. Діалог різних політичних сил із використанням мас­медіа має значний вплив на формування суспільної думки. Ра­

зом із цим через мас­медіа здійснюють різні форми контролю й  впливу громадянського суспіль ства на діяльність влади. Це забез­

печує розвиток зворотного зв’язку, який ста­

білізує політичну систему.

Сутність сучасної демократії полягає не лише в тому, яка частина населення впливає

на прийняття політичних рішень, але й у то­

му, як влада взаємодіє з  громадянами, яку роль вони відіграють у  формуванні влади та вирішенні її долі. Рівень демократичності країни відображає також те, яке значення має для влади громадська думка не лише під час виборів, а  й у  періоди між ними. Якщо такий вплив існує, то громадська думка справ­

ді є  дієвим, постійним чинником політичної системи. Важливу роль у цьому процесі віді­

грають мас­медіа.

Для з’ясування й одночасного формуван­

ня громадської думки з  питань політичного життя, ставлення до політиків, кандидатів на владні посади під час виборчих кампаній тощо мас­медіа використовують матеріали соціо логічних опитувань. Проте інколи бу­

вають непро фесійно проведені або свідомо сфальсифіковані соціологічні дослідження.

Вони підривають довіру громадськості до мас­медіа, створюють умови для поширення уявлень про корумпованість у  журналіст­

ському середовищі.

У сучасному світі для публічного полі­

тичного діяча надзвичайно важливо бути

країни зі свободою слова СВОБОДА СЛОВА

країни, що маніпулюють свободою слова

країни з «видимою»

свободою слова

країни, де заборонена свобода слова

країни з тимчасовою свободою слова

країни, де відсутня свобода слова

?

Проаналізуйте ілюстрацію. Як ви розумієте ці зображення? Яке з них, на вашу дум- ку, найточніше відбиває сучасний стан свободи слова в  Україні?

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

106

^{документ}

кодекс професійної етики журналістів 1994 р.

1. Свобода слова та висловлювань є  невід’ємною складовою діяльності журналіста.

2. Служіння інтересам влади чи засновників, а  не суспільства є  порушенням етики журналіста.

3. Журналіст має з  повагою ставитися до приват- ного життя людини. При цьому не виключаєть- ся його право на журналістське розслідування, пов’язане з  тими або іншими подіями і  факта- ми, що мають громадське звучання й  поклика- ні захищати інтереси суспільства та особи.

4. Висвітлення судових процесів має бути неупе- редженим щодо звинувачених. Журналіст не мо- же називати людину злочинцем до відповідно- го рішення суду.

5. Журналіст не розкриває своїх джерел інформа- ції, окрім випадків, передбачених законодав- ством України.

6. Повага до права громадськості на повну та об’єк- тивну інформацію про факти та події є  найпер- шим обов’язком журналіста…

7. Інформаційні та аналітичні матеріали мають бу- ти чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.

8. Редакційна обробка матеріалів, у тому числі знім- ки, тексти, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинні фальси- фікувати зміст. Необхідно повідомляти аудито- рію про подання відрепетируваних та рекон- струйованих новин.

9. Факти, судження та припущення мають бути чіт- ко відокремлені одне від одного. Неприпусти- мим є  поширення інформації, що містить упе- редженість чи необґрунтовані звинувачення.

10. Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути по- дані збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

11. Не допускається таке вибіркове цитування со- ціологічних досліджень, яке призводить до ви-

кривлення змісту. Журналістські опитування гро- мадян не повинні бути сфабрикованими з метою отримання наперед визначеного результату.

12. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інфор- мації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

13. Журналіст не повинен використовувати незакон- ні методи отримання інформації… Використання негласних прийомів збирання новин… можуть бути виправдані лише в  разі, коли іншими спо- собами зібрати інформацію неможливо.

14. Плагіат несумісний зі званням журналіста.

15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіо- нальне чи соціальне походження або політичні вподобання…

16. Журналіста не можна службовим порядком зо- бов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам…

17. Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний або невиконаний журналістський матеріал є  несу- місним зі званням журналіста. Журналіст не по- винен використовувати службове становище в особистих цілях, із метою наживи, саморекла- ми, у  кар’єристських цілях та керуючись праг- ненням догодити певним силам чи особам…

18. Журналіст має бути особливо обережним, висвіт- люючи питання, пов’язані з  дітьми… Свідоме по- рушення норм журналістської етики є  абсолютно несумісним із професійною журналістикою та під- дається громадському осуду…

?

1) Які три головні правила роботи журналіста можна назвати, спираючись на цей Кодекс?

2) Які із цих правил, на вашу думку, порушують- ся в  українській журналістиці?

присутнім у медіатекстах, щоб громадськість не забувала про нього. Із цією метою ство­

рюють при вабливий для виборців пози­

тивний імідж політика, проводять акції, що опиняються в  центрі громадської уваги, і  цим здійснюють непряму рекламу в  мас­

медіа. У пострадянських краї нах досить ча­

сто приводом для початку тієї або іншої ін­

формаційної чи рекламної кампанії стають скандали.

На стан громадянського суспільства по­

зитивно впливає розгортання суперництва між мас­медіа різної політичної спрямова­

ності. Однак якщо вони починають застосо­

вувати «брудні» технології для дискреди тації політичних конкурентів, цей вплив зводить­

ся нанівець. Впливові політики нерідко на­

магаються контролювати ті засоби мас­ медіа, що мають найбільший вплив на форму вання суспільної думки. Вони прагнуть мати влас­

ні радіостанції, телеканали, газети й журна­

ли. Проте, як правило, ця залежність має прихований характер, оскільки кожному ви­

ду мас­медіа зберегти свою впливовість у со­

ціумі допомагає репутація незалежного.

?

На яких засадах діють мас-медіа в  демокра- тичних суспільствах?

ТеМа 2. МеДІа І ДеМОКРаТІЯ. СВОБОДа, еТиКа І ВІДПОВІДаЛьНІСТь

107

3. етика мас-медіа

З участю мас­медіа у  формуванні су­

спільної думки й громадянського суспільства пов’язується проблема подання інформації, співвідношення в  ній фактів та коментарів.

З  одного боку, журналіст не повинен змі­

шувати інформацію і  коментар до неї, з  ін­

шого  — він не може пасивно констатувати факти без ризику потрапити в  повне підпо­

рядкування владних структур. Тому журна­

ліст у  своєму коментарі має враховувати різні думки, бути критичним, доводячи їх до аудиторії. Коментар має бути зрозумі­

лим і неупередженим, а його головне завдан­

ня  — не повчати людей, а  допомагати ко­

ристувачам інформації сформулювати свою думку. Відповідальність сучасних професій­

них мас­ медіа перед громадянським суспіль­

ством полягає перш за все в  тому, щоб забезпе чувати його цінною, повною і досто­

вірною інформацією.

Свідченням усвідомлення працівника­

ми  мас­медіа своєї відповідальності перед соціумом і  небезпеки аморалізму стало під­

писання в  1994 р. у  Києві журналістами України та інших країн СНД Кодексу про­

фесійної етики журналістів для працівників сучасних українських мас­медіа, відповідно до якого:

•

найважливішим етичним принципом, яким мають керуватися журналісти, є  об’єк тивність як неупереджена інфор­

мація про події, подання всіх поглядів і  підходів як більшості, так і  меншості;

•

журналісти мають право на вибір фор­

ми подачі інформації, без шкоди її змі­

сту та об’єктивності, вони несуть особи­

сту професійну відповідальність за свої коментарі й  думки, зобов’язу ються збе­

рігати таємницю стосовно джерел інфор­

мації, отриманої конфіденційно;

•

журналісти мають усвідомлювати соці­

альні й  політичні наслідки своєї діяль­

ності, нести моральну відповідальність, керуючись принципом завдання щонай­

меншого зла.

Проте підписаний документ мав декла­

ративний характер, і дотримання його норм визначали моральні принципи працівників мас­медіа.

З  іншого боку, він пропонує найзагаль­

ніші правила діяльності журналістів, без до­

тримання яких повноцінна журналістика не може існувати.

Із того часу зібрання журналістів ще кілька разів укладали оновлені кодекси ети­

ки журналіста. Нині є  чинним Кодекс ети­

ки українського журналіста редакції 2013 р.

Також існує Комісія із журналістської ети­

ки, яка має розглядати випадки можливого порушення цього кодексу.

?

Що є  головним у  відповідальності сучасних професійних мас-медіа перед громадянським суспільством?

цікаво знати

Цензура в недемократичних країнах нерід- ко шкодить творчому процесу. Наприклад, у Ки- таї дозвіл на зйомку фільмів видають партійні органи. У цій країні заборонено знімати кіно- стрічки про інопланетян, привидів, надприродні людські здібності та все те, що є «ненауковим».

Також фільм може бути заборонений, якщо, на думку партійних цензорів, у ньому забагато на- силля, відвертих сцен, або головний герой буде злочинцем, або ж лунатиме критика Комуністич- ної партії. При цьому партія заохочує зйомки істо ричних фільмів про героїчну боротьбу китай- ського народу з ворогами-іноземцями, що нама- гаються захопити Китай. Режисери таких кінострі- чок наділяють китайських солдатів здібностями супергероїв, використовують якомога більше спе- цефектів, намагаються зробити їх видовищними, щоб привабити глядачів. Проте якість цієї про- дукції є досить низькою, крім того, такі фільми перенасичені пафосом та ідеологією, і публіка дивиться їх неохоче.

?

За допомогою пошукових систем знайдіть в Інтернеті інші приклади застосування цензу- ри в  недемократичних країнах.

документ із міжнародного пакту

про громадянські та  політичні права 1966 р.

Кожна людина має право на вільне виражен- ня своєї думки; це право передбачає свободу шу- кати, отримувати й  поширювати будь-яку інфор- мацію та ідеї незалежно від державних кордонів усно, письмово, або через друк, або в  художніх формах виразу, або іншими засобами за власним вибором.

?

1) У чому, відповідно до документа, полягає право на свободу думки?

2) Яким є  значення цього права для функціо- нування демократії?

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

108

4. цензура та замовні матеріали

У відносинах мас­медіа з державою існу­

ють чотири моделі:

1) Тоталітарна — держава встановлює аб­

солютний контроль над медіа.

2) Авторитарна  — медіа мають служити уряду й роз’яснювати громадянам «пра­

вильну» політику.

3) Модель соціальної відповідальності  — держава встановлює межі функціону­

вання медіа, залишаючи за собою право втручатися до певних тематичних сфер.

4) Ліберальна — мас­медіа служать суспіль­

ству, виконують функцію «сторожа де­

мократії».

Таким чином, за будь­якої моделі взаємо­

дії мас­медіа з державою остання залишає за собою можливість втручатися до їх функціо­

нування та обмежувати свободу слова «зара­

ди спільної користі». Одним з  інструментів обмеження свободи слова є цензура — конт­

роль офіційної влади за змістом, випуском медіапродукції, театральних вистав, творів образотворчого мистецтва й кіно з метою не­

допущення чи обмеження поширення ідей або інформації, які визнаються цією владою небажаними або шкідливими.

Цензура може бути попередньою, коли держава створює такі правила для функціо­

нування мас­медіа, через які вона може ре­

гулювати їх допуск до аудиторії. Це відбу­

вається через уведення державою системи обов’язкових дозволів, сертифікацій, реєстра­

цій, ліцензій, які мас­медіа мають отримати, щоб працювати або публікувати певні медіа­

тексти. Існує й  наслідкова цензура  — коли

заборонено поширювати вже існуючі медіа­

тексти або їхні частини, а  мас­медіа, які їх опублікували, підлягають покаранню.

Дослідники відзначають істотну різницю між цензурою в демократичних і тоталітарних державах. У  демократичній правовій державі цензура гарантує внутрішню й  зовнішню без­

пеку країни, стабільність держави та політич­

ного ладу за максимального дотримання прав і  свобод людини. У  тоталітарній або авто­

ритарній державі роль цензури істотно змі­

нюється. У  такій державі цензура здійснює контроль но­заборонні, поліцейські й  маніпу­

лятивні функції, що багато в  чому збігають­

ся з функціями репресивних органів. Цензура в тоталітарних країнах не тільки обме жує по­

ширення небажаних відомостей, а  й втруча­

ється у творчий процес, професійну діяльність та приватне життя громадян.

Проте демократичний устрій країни авто­

матично не передбачає неупередженої та чесної журналістики. Навіть за умов забезпечення дер­

жавою свободи слова в  мас­ медіа залишається чимало способів і  причин передачі навмисно спотвореної інформації. Основною причиною цього є прагнення отримати додатковий прибу­

ток. Так виникло явище прихованої реклами в  мас­медіа, яке в  медійній спільноті назива­

ють «джинса». Приховану рек ламу маскують під виглядом новин, авторських текстів, аналі­

тичних матеріалів, телевізійних програм тощо.

Як і звичайна реклама, вона поділяється на ко­

мерційну та політичну. У першому випадку ре­

кламують товари чи послуги, у  другому  — по­

літичних діячів та партії.

цікаво знати Точно невідомо, чому за прихованою рекла-

мою закріпилася саме така назва  — «джинса».

Однією з  версій є  те, що отримані за розміщення такої реклами кошти журналісти або редактори кладуть собі в  кишеню джинсів  — звичного робо- чого одягу.

«Джинса» має такі ознаки:

• текст вирізняється за стилістикою і взагалі має чужорідний вигляд серед інших текстів ви дання;

• у  двох або більше виданнях розміщено однако- ві тексти;

• у кількох виданнях одночасно (чи майже одно- часно) з’явилися матеріали на одну й  ту саму тему або з  тими самими героями (спікера- ми), не прив’язані до вагомого інформацій ного приводу;

• ілюстрації до тексту містять зображення або ло- готип конкретного товару або бренду;

• сумнівний текст розміщено в  рубриці для при- хованої реклами, що часто має назву «Думка»,

«Погляд», «Новини компаній», «Позиція» тощо;

• у тексті згадується лише одна торговельна марка;

• текст підписаний або за авторством журналіс- та-новачка, або під псевдонімом;

• у  матеріалі окреслюється проблема, а  її вирі- шення пов’язане з  певним брендом;

• у дослідженні, присвяченому конфлікту, відобра- жена позиція лише однієї сторони;

• у  тексті йдеться про нагороди, перемоги кон- кретного підприємства чи бренду.

?

Наведіть приклади прихованої реклами.

ТеМа 2. МеДІа І ДеМОКРаТІЯ. СВОБОДа, еТиКа І ВІДПОВІДаЛьНІСТь

109

«Джинса» відрізняється від справж нього журналістського матеріалу тим, що в  ній грубо порушують ключові стандарти журна­

лістики, зокрема принцип неупередженості.

Як  правило, у  «джинсових» текстах наво­

диться позиція лише замовника матеріалу, а  альтерна тивні думки чи погляди інших сторін ігнорують. часто журналіст дає в ма­

теріалі власні оцінки, «навішує ярлики», на­

водячи при цьому сумнівні аргументи, поси­

лаючись на недостовірні джерела, вири ваючи факти з  контексту й  приховуючи від читачів повну картину дійсності, щоб створити най­

краще враження про рекламований продукт.

?

Як співвідносяться свобода слова й цензура?

цікаво знати У країнах, де відсутня свобода слова, населен-

ня змушене вигадувати способи, як висловити свої думки в  обхід формальних заборон. Одним із про- явів цього стало проведення в  Новосибірську та ін- ших містах щорічних карнавально-художніх демон- страцій під назвою «Монстрація». Незважаючи те, що

більшість плакатів на перший погляд здаються абсурд- ними, вони в  певний спосіб відображають справж- нє ставлення людей до дійсності.

?

Як ви можете пояснити лозунг «Монстрації»

2018  р. «Північніше за Корею»?

Учасники «Монстрації» у  Новосибірську (Росія) 2018 р.

висновки

Свобода слова є неодмінною умовою існу вання демократичного суспільства. Вона дозволяє мас-ме- діа вільно функціонувати й  забезпечувати аудито- рію достовірною інформацією з  різних сфер життя.

Задля забезпечення високих стандартів діяльності

мас- медіа було створено так званий кодекс етики журна лістів, проте його дотримання фактично не є  обо в’яз ковим. Явищами, які негативно впливають на якість мас-медіа, є  існування цензури та замов- них матеріалів.

заПитання та завдання

1. Як ви розумієте поняття «свобода слова»?

2. Чи може існувати повна, нічим не обмежена сво- бода слова? Чому?

3. Назвіть основні спільні функції та роль мас-медіа в  демократичному соціумі.

4. Проаналізуйте значення мас-медіа у  форму- ванні суспільної думки та громадянського су- спільства.

5. Поясніть, як ви розумієте епіграфи до теми.

6. Якими є етичні правила журналістики?

7. Що таке цензура?

8. Як відрізняються функції цензури в  тоталітарних та демократичних суспільствах?

9. Які існують моделі взаємодії влади та мас-медіа?

10. Що таке «джинса»? Які її характерні риси?

11. Проведіть дискусію: яку роль відіграє цензура й чи потрібна вона в  демократичному суспільстві.

12. Одну із серій «Бондіани» (пригод агента 007 Джейм- са Бонда) «Завтра не помре ніколи» присвячено впливу мас-медіа. Перегляньте фільм. Проведіть дискусію, обговоривши вплив мас-медіа на суспіль- ство, міжнародні відносини тощо.

In document (1)(2)УДК Г51 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від Видано за рахунок державних коштів (сторінка 103-110)