Критичне сприйняття та протидія

1. Перевірка достовірності інформації в  мас-медіа

Українське законодавство передбачає захист права своїх гро­

мадян на отримання достовірної інформації. Так, у статті 302 Ци­

вільного кодексу України зазначено: «фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інфор­

мацію». Однак при цьому особа, яка поширює інформацію, зо­

бов’язана переконатися в  її достовірності. Проте закон не пропо­

нує механізмів її перевірки. Тому кожен споживач інформації має самостійно подбати про те, щоб не стати жертвою маніпуля­

цій у  мас­медіа.

Головним правилом уникнення маніпуляцій у мас­медіа є за­

стосування споживачем інформації правил логіки та здорового глузду. Перше із цих правил стверджує, що за найменшого сум­

ніву в  достовірності інформації її потрібно перевіряти в  інших джерелах. Важливим правилом перевірки будь­якої інформації є  те, що її мають підтвердити два незалежні джерела, щоб вона вважалася достовірною. Достовірною називають правдиві та мак­

симально повні дані про події, явища, людей.

формальною ознакою достовірності є  наявність у  тексті по­

силання на першоджерело інформації. Якщо воно відсутнє, особ­

ливо у  випадку наведення статистики, даних соціологічних до­

сліджень, висновків або оцінок офіційних осіб тощо, матеріал не заслуговує на довіру.

Проте й  наявність посилань не гарантує достовірності. Тому під час перевірки джерел інформації необхідно враховувати їх­

ній характер. Наприклад, які суспільно­політичні погляди має той чи інший автор, хто є  власником того чи іншого медіаресур­

су (телеканалу, сайта). Якщо йдеться про Інтернет, то найкраще знайти першоджерело інформації  — той інтернет­ресурс або ко­

ристувача соціальної мережі, який першим його поширив.

У випадку, коли першоджерело є  загальновідомим та автори­

тетним, його статус гарантує достовірність інформації. Відомі ре­

сурси не ризикуватимуть своїм статусом заради сумнівних сен­

сацій. Разом із тим навіть вони не застраховані від випадкових помилок. Наявність у  матеріалі посилань на офіційні електронні ресурси органів державної влади, провідних інформаційних агентств, наукових академічних структур може бути свідченням достовірності інформації.

Якщо те, як автори медіатексту пояснюють офіційний документ або твердження з іншого джерела, викликає сумнів, або посилання ПРигадайте

1. Із якою метою в мас-медіа ви- користовують маніпуляції?

2. Яку інформацію називають до- стовірною?

Коли людина помиляється, це може кожен помітити, коли вона бреше  — по- мітить не кожен.

Йоганн Гете Брехня відкриває тому, хто вміє слухати, не менше, ніж правда. А  іноді навіть більше!

Агата Крісті Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і напередодні виборів.

Отто фон Бісмарк Перші судження зазвичай бувають правильними, оскільки людина, яка їх ви- словлює, зосереджує всю свою спостережливість, глибоко сприймаючи отри-

мані враження. Жорж Санд

ТеМа 4. КРиТичНе СПРиЙНЯТТЯ Та ПРОТиДІЯ МаНІПУЛЯЦІЯМ МаС­МеДІа

115

на такий документ здається недоречним, у першоджерелі, що його наводить, необхід­

но знайти таку інформацію:

•

де й  ким він був створений;

•

чи є  він чинним;

•

чи є  він відкритим, і  якщо ні, то яким чином і з якою метою його оприлюд нили.

Поставивши такі питання до першодже­

рела, можна дізнатися більше про тему, якої воно стосується, і  зрозуміти, чи є воно  до­

стовірним.

?

Чи можна вірити всьому тому, що є  в мас- медіа?

2. факт і  судження

Під час визначення достовірності інфор­

мації важливо відрізняти факт від суджен­

ня автора про нього. Факт — це реальна по­

дія, що відбулася, яку можна прив’язати до конкретного часу або місця; явище або існу­

ючий стан речей. Тому якщо текстовий ури­

вок, речення містять числові дані, говорять про подію, яка вже відбулася, то такий ури­

вок описує факт.

Судження виражають думку людини про факт. Вони можуть бути і позитивними, і не­

гативними, а також існувати у формі прогно­

зів і  припущень, порівнянь та оцінок. Тому час то висловлення автором думки стосовно фактів ще називають оцінними судженнями.

Озна ками оцінних суджень є:

•

наявність у  реченні вступних слів (зви­

чайно, без сумніву, очевидно, напевно,

можливо, ймовірно, здається, перш за все, крім того, навпаки, з  іншого боку);

•

автор висловлює думки про майбутнє, наприклад про можливі наслідки події, що вже відбулася;

•

думку автора підкреслюють слова чи фра­

зи: мені здається, я вважаю, на мій по- гляд тощо.

Інформаційний текст має містити  досто­

вірну фактичну інформацію, після якої ав­

тор може висловити свої судження щодо неї.

Проте при цьому автор має бути стриманим у  висловленні своєї позиції, щоб у спробах довести свою думку не перетворитися на ма­

ніпулятора.

?

Яку роль факт і судження відіграють у медіа- тексті?

3. авторство медіатексту

автори медіатекстів  — люди добре со­

ціалізовані, оскільки медіатексти завжди розраховані на широку аудиторію. Проте вони можуть по­різному представляти себе в  тексті  — або перетворювати його на ви­

словлення власної позиції, використовуючи приклади із власного життя, закликати пуб­

ліку до осмислення певної проблеми, або ж, навпаки, відмежовувати себе від тексту,

намагаючись лише подавати інформацію, а аудиторія має сама вирішувати, що з нею робити.

Незалежно від стилю, який використо­

вує автор, він завжди, як це називають до­

слідники, «незримо присутній у тексті». На творення будь­якого тексту впливають по­

гляди автора на світ, його мова, освіта, куль­

турне середовище, те, як він розуміє свою

РОЗДІЛ V. СВІТ ІНфОРМаЦІЇ Та МаС­МеДІа

116

аудиторію, завдання, які він перед собою ставить, створюючи конкретний текст. Це виявляється в тому, на які теми автор пише, до якої аудиторії звертається, як висловлює свою позицію, навіть якими словами кори­

стується. Наприклад, чи він вживає спеці­

альну термінологію; чи пояснює «народною»

мовою, як позиціонує себе: чи як «один із нас», чи як «ментор»  — той, хто розповідає аудиторії, «як правильно», чи намагається бути «суддею», відверто не демонструючи свої симпатії або антипатії. Загалом жоден текст ніколи не буває повністю знеособленим і віль­

ним від впливу «людського чинника».

Таким чином, завданням автора є  ство­

рити такий медіатекст, де будуть збалансо­

вано подані факти та судження про них, власна думка автора буде чітко відмежова­

на від фактів. Такий текст, з  одного боку, дасть читачам можливість зорієнтуватися в  проблемі, ознайомитися з  фактами, пози­

ціями щодо неї, але при цьому не потрапи­

ти під цілковитий вплив однієї точки зору.

Тому ознаками якісного збалансованого ін­

формаційного медіатексту є:

•

баланс думок;

•

відокремлення фактів від висновків та оцінок;

•

достовірність інформації;

•

повнота (вичерпність) інформації.

?

Яким має бути автор якісного медіатексту?

висновки

Для того щоб отримати якісну інформацію з ме- діатекстів, необхідно керуватися здоровим глуздом та логікою, а  також пам’ятати кілька нескладних правил.

По-перше, необхідно вміти відмежовувати фак- ти від думки автора про них. По-друге, слід за най- меншого сумніву перевіряти достовірність джерел інформації.

заПитання та завдання

1. Яку інформацію вважають достовірною?

2. Якою є  основна ознака достовірності наведеної в  тексті інформації?

3. Що таке факт і  судження?

4. Як факт і  судження пов’язані між собою?

5. Що є ознакою того, що речення містить фактич- ну інформацію?

6. Якими є  ознаки оцінного судження?

7. Чи може з  медіатексту бути повністю усунутий

«слід» його автора?

8. Які ви можете назвати правила перевірки дже- рел інформації?

9. Як, на вашу думку, відрізнятиметься сприй- няття  аудиторією одних і  тих самих фактів, але поданих різними авторами з  різними стилями письма?

10. Як пов’язані автор та його текст?

11. За допомогою пошукових систем знайдіть в  Ін- тернеті приклад медіатексту й  проаналізуйте йо- го, дотримуючись правил, наведених у висновку.

12. Висловіть свою думку стосовно епіграфів до те- ми. Чи згодні ви з  ними? Чому?

13. Напишіть есе на тему «Як сприймати мас-медіа і  не стати жертвою маніпуляцій?»

Факт –

це твердження, яке можна

довести.

Судження –

це особиста думка щодо

чогось.

1. інтернет

Серед усіх видів мас­медіа Інтернет набуває дедалі більшого значення в  першу чергу завдяки тому, що в  ньому сформувалися умови для постійних двосторонніх зв’язків, які дозволяють не ли­

ше отримувати інформацію, але й  висловлювати своє ставлення до неї. Завдяки Інтернету ми маємо доступ до єдиного інформа­

ційного простору з  найвіддаленіших куточ ків планети.

На думку більшості дослідників, сучасні інтернет­ та соціаль­

ні мережі сприяють розвитку творчої енергії індивідів, ліквіду­

ють суспільну ієрархію, ефективно підтримують демократію, спри­

яють цілеспрямованому зростанню впливу людей, що раніше були лише пасивними споживачами інформації, і  створенню но­

вих форм зворотного зв’язку в  мас­медіа.

Важливою перевагою Інтернету над іншими видами мас­ме­

діа стало те, що інформація поширюється майже миттєво, незва­

жаючи на державні кордони. Це позбавляє органи влади можли­

вості цензури або обмеження інформації.

Вільне поширення інформації Інтернетом робить неможливим здійснення державою контролю над соціумом, що демонструє йо­

го несумісність з  антидемократичним політичним режимом. Не випадково в  Північній Кореї з  2001 р. заборонено користування Інтернетом.

Це має як переваги, так і  недоліки. Досить часто користувач не може бути впевнений у  якості або достовірності запропонова­

ної йому інформації. Недостовірні джерела інтернет­інформації важко розпізнати одразу, що може спричинити чимало проблем для осіб, не причетних до подій, про які йдеться.

Іншою проблемою розвитку сучасних мас­медіа є те, що основ­

ні інформаційні процеси у  світі контролюють фактично декілька інтернаціональних центрів. Так, 90 % інформаційного продукту сьогодні виробляють 13 країн. Слабкість інформаційної індустрії інших держав, до яких, на жаль, належить і  Україна, перетворює їх на своєрідну периферійну зону, залежну від отриманого з­за кордону інформаційного продукту. Небезпека цього полягає в  то­

му, що цей продукт може суперечити національним інтересам дер­

жави, яка його отримує. Подолати цю суперечність допомагають альтернативні інформаційні продукти, що дає змогу споживачеві здійснювати вільний вибір і  сприяє розвитку демократії.

?

Якими є  переваги й  недоліки Інтернету?

Парадокс Інтернету: він з’єднує людей, що перебувають далеко, але роз’єднує з  тими, хто перебуває поруч.

Інтернет  — це лише інструмент. Усе залежить від того, хто і  з якою метою його використовує.

Білл Гейтс Скажи мені, що ти шукаєш в  Інтернеті, і  я  скажу тобі, хто ти.

Ірина Бандик Інтернет  — засіб досягнення патологічних станів розуму.

Філіпп Адамс

In document (1)(2)УДК Г51 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від Видано за рахунок державних коштів (сторінка 114-117)