• No results found

РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА УМОВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

4.4. Значення інформації для прийняття рішення у надзвичайних ситуаціях

ієрархічних структур і в подальшому дозволяє перейти від якісних до кількісних показників парних порівнянь.

Результатом розрахунків є чисельні значення парних порівнянь факторів, рівнів, структур в цілому. Тому і визначаються чисельні показ- ники парного порівняння на трьох рівнях:

1. елементному, 2. системному,

3. загальносистемному.

З групи матриць парних порівнянь формується сукупність ло- кальних пріоритетів, які відображають відносний вплив множини еле- ментів на елемент верхнього рівня.

Метою ставиться знайти рівень впливу кожного окремого еле- мента через “рішення” матриць, кожна з яких володіє зворотно симет- ричними властивостями. Це потребує розрахунків множини властивих векторів для кожної матриці, а потім нормалізації результату для отри- мання вектора пріоритетів. Одним з кращих шляхів розрахунків власти-вих векторів є геометричне середнє.

Отриманий таким чином стовпець чисел нормується діленням кожного числа на д одаток всіх чисел. Початковою операцією ро- зрахунків інтегральних показників Розробка альтернативних елемент- ного рівня є ранжування елементів матриці факторів відповідно до прийнятих варіантів рішенняальтернатив.

4.4. Значення інформації для прийняття рішення у надзвичайних

непередбачуваних змін, а маючи невизначену інформацію, не може вживати продуманих заходів з метою вирішення проблем, що виникають. Тому на ранніх стадіях потенційної небезпеки НС дії у відповідь повинні бути загального характеру, спрямовані на збільшення стратегіч-ної гнучкості організації. За мірою надходження конкретної, деталізова-ної інформації повинні бути конкретизовані дії у відповідь, кінцевою метою яких є або усунення загрози НС, або використання можливостей для ліквідації НС та її наслідків. Завчасне накопичення запасу гнуч-кості та адаптивності системи дає змогу зменшити небезпеку ката-строфічних втрат на ранніх стадіях виникнення НС.

Невизначена на перших етапах інформація про можливості ви- никнення НС та альтернативах її розвитку може бути корисною і змістовною. Визначимо декілька рівнів усвідомлення останніх даних про ситуацію.

Нульовий рівень відповідає найменшому обсягу корисної ін- формації.На цьому рівні лише відомо, що не виключено виникнення деякої НС, однак ані її природа, ні причина і джерело виникнення не відомі. Виявлення подібної інформації потребує від керівників інтуїції, досвіду і кваліфікації. Вправними фахівцями з виявлення такої інфор- мації є експерти-аналітики або висококваліфіковані консультанти.

На першому рівні усвідомлення інформації може бути відоме потенційне джерело виникнення НС, однак альтернативи її розвитку та можливі наслідки не відомі.

На другому рівні усвідомлення інформації відоме потенційне джерело виникнення НС, однак альтернативи її розвитку та можливі наслідки не відомі.

На третьому рівні усвідомлення інформації в загальному плані відомінаслідки НС та альтернативні способи їх ліквідації, однак цієї ін- формації недостатньо для того, щоб не ризикувати під час прийняття рішень. Невизначеність у деталях на цьому рівні усвідомлення зали- шається досить великою.

Четвертому рівню усвідомлення інформації відповідає ситуація, про яку у керівництва є наявна достовірна інформація в обсязі, необ- хідному й достатньому для розробки детальних стратегічних планів по- передження НС і ліквідації наслідків у випадку її виникнення. Таким чином, обсяг інформації про можливу НС зростає постійно.

Друга особливість інформації за умов виникнення НС полягає в тому, що дані, які надходять до системи управління, проходять че- рез декілька фільтрів.

Першим з них є методи вивчення та аналізу навколишнього середовища,що використовуються в системі управління, завдяки яким відки-дається не потрібна інформація перед надходженням до керівництва. Хоча цей фільтр достатньо відкритий і широкосмуговий, щоб модель була адекватною реальній дійсності, тим не менш він налаштований на минуле і теперішнє, а не на можливі екстремальні зміни ситуації в майбутньому. Тому вибір методів вивчення та аналізу навколишнього середовища є надзвичайно важливим.

Другим фільтром є психологічний, він полягає в неприйманні керівництвом інформації через її стратегічну новизну. Зазвичай будь- який керівник приймає рішення, орієнтуючись на деяку модель

“успішності дій”, при будь-якій дискретній зміні ситуації вона стає серйозною перешкодою, що заважає усвідомити нову реальність.

Третій фільтр на шляху стратегічної інформації утворює управ- лінськаієрархія.

Нова стратегічна інформація не буде впливати на формування реакції на зміни в навколишньому середовищі, якщо стратегічно і творчо ми-слячі керівники не мають достатніх повноважень, щоб офіційно визнати актуальність цієї інформації.

Четвертий фільтр полягає в тому,що в останні роки інформація розглядається як цінний стратегічний товар, до якого слід ставитись дбайливо та не передавати його за першої вимоги. Слід відзначити, що за умов НС будь-які затримки у передачі вихідної інформації не тільки нерозумні, а й злочинні.

В СУНС повинна функціонувати розширена інформаційна си- стема, побудована на основі широкого використання наявних засобів ма- сової інформації, обчислювальної техніки і системи передачі даних, яка повинна бути відкритою для зовнішнього середовища, активно взаємодіяти з групами та організаціями в межах і поза межами СУНС.

Інформаційна система, з одного боку, повинна забезпечувати необхідною та достовірною інформацією структурні підрозділи СУНС, а також роботу штабу і прийняття рішень на різних рівнях управління; з іншого боку інформаційна система повинна бути систе- мою швидкого розгортання,в межах якоїдинаміка формування інфор- маційного середовища повинна відповідати динаміці формування нових предметних галузей Населення в зоні НС та поза неї отримує уявлення про ситуацію із засобів масової інформації: газет, журналів, радіо і те- лебачення.

підвищення оперативності та ефективності діяльності органів управління, розвиток їх координаційних і контролюючих можливостей;

зростання ефективності інформаційної взаємодії;

підвищення ефективності та якості управлінських рішень;

удосконалення аналітичної роботи;

раціоналізація інформаційного забезпечення, структури та змісту документообігу;

зменшення часу на обробку, аналіз та передачу інформації керівництву;

забезпечення наявності ефективних інформаційних потоків, їх оперативного багатоаспектного пошуку за заданими критеріями, збере- ження повноти та достовірності, захист від несанкціонованого доступу.

Окрім широкого застосування базових засобів підтримки управ- лінської діяльності необхідна також розробка систем для вирішення значної кількості функціональних завдань, одним з яких є комунікація.

Метою комунікацій є досягнення спільності (або підвищення рівня спільності) діючих суб’єктів завдяки їх вільним сукупним зусил- лям при збереженні неповторної індивідуальності кожного. В межах ро- боти штабу комунікація зазвичай реалізується у вигляді діалогу, по- леміки, результатом чого є альтернативні управлінські рішення. Діалог, полеміка передбачає унікальність кожного партнера, їх принципову рівність, різницю та оригінальність їх точок зору, орієнтацію кожного партнера на розуміння та активну інтерпретацію його точки зору парт- нером, очікування відповіді та її передбачення у власному вислові, взаємне доповнення позицій учасників спілкування, співвідношення яких саме й є метою діалогу або полеміки.

Дуже важливо, щоб комунікація була імпровізованою. Ім- провізація є виразом глибинних якостей учасників діалогу або по- леміки – їх вільної активності, здатності генерувати нову інфор- мацію, долати стереотипи мислення. Разом з тим,в межах штабу ім- провізація учасників обмеженапрограмою їх бесіди, необхідністю от- римати спільний результат.

За умов прийняття оперативних рішень, імпровізуючи, кожний учасник повинен знайти своє місце, свій шлях за узгодженням зі своїми партнерами. Тому велике значення для ефективної роботи штабу мають взаєморозуміння партнерів, здатність кожного зробити свій внесок у спільну справу.

Основними цілями використання обчислювальної техніки в СУНС є:

Людське спілкування засноване на відмінностях партнерів і в той же час – на спрямуванні до єдності, що призводить до єдності різно-маніття, тобто до гармонії. У спілкуванні немає відправників та отри-мувачів інформації, є співбесідники, партнери у спільній справі з опрацювання управлінських рішень.

В системах зв’язку процес передачі інформації є однонаправле- ним, кількість інформації зменшується в процесі її передачі від відправ- ника до отримувача. У спілкуванні інформація, циркулюючи між парт- нерами, збільшується, збагачується, розширюється завдяки актив-ності учасників спілкування. При спілкуванні кожне повідомлення його інтерпретацію співбесідником і повернення, або подальшу передачу у збагаченому, інтерпретованому вигляді, зручному для подальшого опрацювання іншими партнерами. Тому спілкування (комунікація) не може бути інтерпретовано ні як передача повідомлень, ні як обмін по- відомленнями. Спілкування (комунікація) це процес опрацювання нової інформації.

Ефективна комунікація вимагає принципової рівності всіх її учас- ників, коли забезпечуються свобода, ініціативність та унікальність мис- лення кожного партнера з опрацювання рішень.

З психологічної точки зору комунікація розглядається як взаємодія індивідів, їх взаємний вплив, співпереживання та взаєморо- зуміння. У суспільному житті зв’язки людини із соціальними об’єктами первинні порівняно з її зв’язками з фізичними об’єктами, тобто людське спілкування утворює соціальну реальність. Спілкування з метою прий- няття управлінських рішень за умов НС характеризується низкою яко- стей, що відображають не тільки учасників цього процесу, але й рівень розвитку суспільства, культури і науково-технічного прогресу. Спілку- вання може мати різні форми реалізації. Розрізняють ділове, духовне, представницьке, групове спілкування та самоспілкування.

Основною метою під час організації будь-якої форми спілкування (комунікації) є його активізація, тобто збільшення інформаційної взаємодії шляхом полеміки, надання більш широких комунікативних можливостей на основі використання залів засідання, комунікаційного обладнання та інших сучасних технічних та організаційних засобів.

Комунікація (спілкування) застосовується під час вироблення пропозицій при прийнятті управлінських рішень із управління ліквідацією наслідків НС. Після прийняття рішення керівництвом всіляка полеміка із його доцільності припиняється. У подальшому ко- мунікація спрямовується на реалізацію прийнятого рішення.

4.5. Технологія інформаційно-аналітичного спілкування як засіб та

Outline

СУПУТНІ ДОКУМЕНТИ