60
Ро з діл
НА А ПЛАНЕТНА
НА А ПЛАНЕТНА СИСТЕМА
61
радіаційний та водний аланс д ерелом газів, які еруть участь у про- цеса отосинтезу та за езпечують ди альні процеси иви організмів зумовлю низку складни екзогенни процесів вивітрювання гірськи порід, діяльність природни вод, мерзлоти, льодовиків то о.
емля ма магнітне та тісно пов язане з ним електричне поле. Магніт- не поле емлі генеру ться в рідкому металевому шарі ядра.
еталі повер ні емлі й умови иття ви зна те, тому зупинимося детальніше на удові надр (мал. .2). Моделі внутрішньої удови емлі й інши планет земної групи при лизно с о і.
а записами коливань земної повер ні під час землетрусів е о ра а и уло встановлено, о внутрішня удова планети по вертикалі ма шари.
а імічним складом та ізичними арактеристиками виділяють три основ- ні с еричні о олонки: тверда кора, анті (о олонка) і дро. айтонший зовнішній шар тверда кора. Гли ина її в середньому км (океанічна кора 10 км, континентальна кора 70 км). а імічним складом земна кора склада ться з кисню (46,6 ), кремнію (27,7 ), алюмінію (8,1 ), заліза ( ), кальцію ( ,6 ) та інши
імічни елементів. агальна маса земної кори становить усього 0,8 від загальної маси емлі. Кора відокрем- лю ться від мантії чіткою ме ею.
Ядро найгустіша частина земни надр. Від повер ні емлі до центра з ільшуються тиск, густина й темпера- тура. иск у центрі планети ,6 1011 а, густина при лизно 12, 103 кг/м3,
температура від 000 до 6000 . Ìàë. 3.2. Будова емлі ітос ера
ер н манті Манті
овні н дро нутрі н дро
Ìàë. 3.1. Атмос ера емлі
62
адіус ядра становить від радіуса емлі, а маса лизько 0 від маси планети. емне ядро ділиться на зовнішн і тверде внутрішн радіусом 1270 км. ере ідна зона мі зовнішньою та внутрішньою частинами ядра ду е тонка лизько км. ід час дослід ення вчені-геологи з ясували, о тверде металеве ядро всередині емлі утворилося 1 1, млрд років тому.
ако учені змогли визначити швидкість росту земного ядра: за рік його радіус з ільшу ться при лизно на міліметр.
2. М диний природний супутник емлі. е тіло кулястої ор- ми діаметром 47 км. Маса Місяця всього в 81 раз менша від маси емлі.
Середня густина Місяця становить 0,6 від густини емлі, а прискорення вільного падіння в 6 разів менше від земного, то - то на місячній повер ні предмети ва ать у 6 разів менше, ні на емлі. Сонячна до а на Місяці трива синодичний місяць (29, земної до и). а Місяці нема води в рідкому стані й практично нема атмос ери. а місячний день, о трива лизько 1 земни ді , повер ня встига нагріти- ся до 1 0 С, а вночі о олонути до 170 С. а високи температур швидкість молекул газу переви у другу космічну швидкість для повер - ні Місяця (2, 8 км/с), тому гази, о виділяються з надр супутника емлі а о утворюються під час падіння метеорни тіл, швидко залишають Місяць. Без газової атмос ери Місяць підданий впливу всі видів електромагнітного випроміню- вання Сонця, а тако ударам метеорни тіл різ- ного розміру.
еоз ро ним оком на місячній повер ні помітні світлі й темні ділянки. емні і відносно рівні частини повер ні назвали морями, на ни припада 16,9 усі ї повер ні Місяця. Більш світлі гористі ділянки, так и мовити материки, займають решту повер ні і арактеризуються наявністю гірськи ре тів, кільцеви гір, кра- терів (мал. . ).
ершу детальну місячну карту склав у 1647 р.
польський астроном н еве і (1611 1687).
Відтоді до наши днів з ереглися назви морів Море Спокою, Море Криз то о. азви гірськи ре тів, о тягнуться уздов окраїн морів, спів- звучні земним Апенніни, Кавказ, Карпати то о. Апенніни мають максимальну висоту
лизько 6 км, а Карпати лише 2 км.
Космічні дослід ення істотно погли или наші знання про Місяць. У 19 9 р. апаратом « уна-
» уло вперше с отогра овано протиле ний, невидимий ік Місяця. У 196 р. з явилася пер- ша повна карта Місяця (мал. .4).
ай ільш численними утвореннями на місяч- ній повер ні кратери (мал. . ). ні розміри від мікроскопічни до 100 км у діаметрі. Великі й середні кратери названо на честь видатни уче- ни : толемей, Ар імед, латон, Коперник, и о Браге, мідт та ін.
овер невий шар природного супутника ем- лі склада ться з дрі ни шматків ре о іту зав- Ìàë. 3.5. Кратери
на Мі сяці
Ìàë. 3.3. Вигляд Місяця в телескоп
Ìàë. 3.4. Карта-с ема 60- рр. ст. най іль- ши деталей видимої в телескоп із емлі півкулі
Місяця
НА А ПЛАНЕТНА СИСТЕМА
6 товшки при лизно 10 м. о складу
місячного ре голіту в одять тако скляні с еричні мікрочастинки. его- літ ма малу густину (вер ній шар 1200 кг/м3) і ду е низьку теплопро- відність (у 20 разів меншу за повітря), тому в е на гли ині при лизно 1 м коливання температури практично не відчутні.
а імічним складом місячні поро- ди ду е лизькі до азальтови порід
емлі. ороди місячни морів відріз- няються високим умістом оксидів залі- за і титану, материкові високим вмістом оксидів алюмінію. станнім
часом космічні станції виявили запаси водяного льоду в полярни о лас- тя Місяця у тіні кратерів на івденному і івнічному полюса Місяця.
скільки кут на илу місячного екватора до екліптики лише 1, , то дно навіть негли оки кратерів у полярни о ластя ніколи не освітлю ться сонячними променями. а сталої температури 200 С дно полярни кра- терів покрива суміш реголіту з льодом.
Внутрішню удову Місяця (мал. .6) вивчили за записами струсів від ударів метеоритів, які іксували доставлені на Місяць сейсмогра и. ід шаром реголіту розмі у ться кора, тов ина якої на видимому (повернутому до емлі) оці становить 60 км, а на зворотному 100 км. ід корою розмі-
у ться мантія завтовшки при лизно 1000 км. она гли ше від 1600 км нагаду земну мантію, ма тов ину 4 0 км і температуру лизько 1800 К.
станні дослід ення підтвердили, о в центрі Місяця існу металеве ядро радіусом лизько 00 км, маса якого становить лизько від загальної маси Місяця.
ля емлі Місяць відігра ва ливу роль. айва ливіший вплив Міся- ця на емлю поляга в тому, о він ось у е понад 4 млрд років ста ілізу клімат. Без Місяця земна вісь коливалася на агато сильніше. скільки екватор емлі розмі ений під кутом 2 , до ор іти, по якій планета ру а ться навколо Сонця, існують різні пори року. Як и не уло Місяця, кут на илу емлі змінився на 8 . е означа , о вісь о ертання емлі ула на рівні сво ї ор іти. Уран з кутом на илу 97 о ерта ться навколо Сонця так, о протягом одного півріччя до Сонця о ернена його північна півкуля, а протягом другого південна. Як и так від увалося на емлі, то клімат ув и іншим. мовірно, температура на емлі сягала екстре- мальни позначок. А вітри ули на агато сильнішими.
ослідники з ясували, о емля відштов у від се е Місяць швидше, ні удь-коли за останні 0 млн років. Супутник планети віддаля ться від емлі через припливи і відливи, а це вплива і на саму планету.
Гравітація Місяця створю до овий цикл припливів і відпливів. ей процес уповільню о ертання планети навколо сво ї осі і змушу Місяць віддалятися від емлі при лизно на ,8 см в рік. Як о припустити, о темпи віддалення Місяця зав ди ули однакові, то з віддалення ор іти Місяця мо на розра увати вік супутника лизько 1, млрд років.
днак це при лизна ци ра, оскільки деякі місячні породи мають на ага- то ільший вік 4, млрд років, о мо на порівняти з віком емлі.
т е, Місяць віддаля ться від емлі зі швидкістю, о з ільшу ться, і поки о причину цього яви а до кінця не з ясовано. Мо ливо, причина в тому, о північна частина Атлантичного океану в наш час на агато ширша, ні це уло 0 млн років тому. ерез це утворюються ду е вели- кі вилі і високі припливи, які відштов ують Місяць сильніше.
Міс не ìîðå Міс ни ìàòåðèê
Êðàòåð
Манті
×àñòêîâå ïëàâëåííÿ
овні н дро рідке
нутрі н дро тверде
Ìàë. 3.6. Будова Місяця Êîðà
64
ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО
1. азвіть основні арактеристики планети емля.
2. Яка удова емлі
3. Який склад атмос ери емлі і яка її роль 4. С арактеризуйте супутник емлі Місяць.
. Які осо ливості ма Місяць ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО…
11 р у ні е ько у аерокос ічно у ентрі уло створено на овні у детальну карту іся я яка о о л онад ісячної овер ні ля ге не ра ії о ної оделі о відо ра а езліч детале рель у учені о ро или
онад тис стереокадрів іся я зняти а ериканськи су утнико з висоти к езліч сусідні зні ків уло зіставлено іксель за ікселе з ура ування ози ії а арата в о ент з о ки і на ря ку ро еня зору результаті ко терів за два ти ні а инного часу склали и рову одель ісячного рель у зі 1 лрд точок