РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА УМОВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
4.3 Застосування методу аналізу ієрархій для вибору раціональ- ного варіанта рішення про застосування сил і засобів під час
реагування на виникнення надзвичайних ситуацій
Це є вдалим сполученням методології експертних оцінок, засно- ваної на методі прогнозного графа В.М. Глушкова й аналітичної мето- дології, заснованої на методі аналізу ієрархічних структур Т.Сааті, і доз- воляє вирішувати типові задачі.
Порівняльна оцінка варіантів рішення виконується методом аналізу ієрархій, вхідними даними для яких є сукупність якісних харак- теристик (елементний рівень), відповідно на просторово-часовому, ор- ганізаційному, функціональному та економічному зрізах, які є початко- вими даними для системного рівня. Просторовочасовий зріз може охо- плювати такі фактори:
•
зміст завдань,•
можливість автономного функціонування,•
оперативність,•
готовність до вирішення завдань в установлений час та інші.На організаційному зрізі можуть розглядатися такі фактори:
•
відповідність структури та змісту рішення поставленим завдан- ням,•
складність,•
адаптивність структури рішення,•
наявність проміжних ланок,•
дублювання елементів рішення,•
цілісність структури рішення, рівень централізації управління,•
гнучкість структури рішення та інші.На функціональному зрізі можуть розглядатися: відповідність функцій завданням, відповідність функціональних зв'язків із виконання завдань, здатність підтримки готовності до виконання завдань, адап- тивність функцій до завдань, дублювання функцій та інші.
На кожному із зазначених зрізів розглядаються і узагальнюються структури та зміст рішення альтернативним варіантам.
Результати порівняння альтернативних варіантів рішення на еле- ментному рівні є початковими даними для їх порівняння на системному, а результати розрахунків на системному рівні є початковими даними для загальносистемного рівня.
Для вирішення завдання оцінки і порівняння варіантів рішення на застосування сил і засобів під час реагування на виникнення надзви-
чайних ситуацій в методі аналізу ієрархій використані задачі “Ран- жування” і “Вибір”. Задача “Ранжування” дозволяє одержати метризо- ване ранжування всіх факторів кожного рівня. Початкова інформація у вигляді шкали відносної важливості якісних показників оцінки варіантів рішень наведена у табл. 4.1 з урахуванням їх граничних значень парних порівнянь. Результатом є нормовані вектори пріоритетів по відповідному показнику.
Співвідношення характеристик факторів, зрізів і ор- ганізаційнофункціональної структури (ОФС)
Дуже сильно перевершує аналогічну характеристику фак-торів, зрізів і ОФС
сильно перевершує аналогічну характеристику факторів, зрізів і ОФС
значно перевершує аналогічну характеристику факторів, зрізів і ОФС пристойно перевершує аналогічну характеристику факторів, зрізів і ОФС
істотно перевершує аналогічну характеристику факторів, зрізів і ОФС
середньо перевершує аналогічну характеристику факторів, зрізів і ОФС
помірковано перевершує аналогічну характеристику факторів, зрізів і ОФС
слабко перевершує аналогічну характеристику факторів, зрізів і ОФС рівнозначна аналогічній характеристиці факторів, зрізів і ОФС не відома або викликає сумніви порівняння факторів, зрізів і ОФС нижній поріг порівняння факторів,зрізів і ОФС- несуттєво верхній поріг порівняння факторів,зрізів і ОФС-приголом- шливо
Задача “Вибір” допускає встановлення пріоритетів “варіантів альтернатив” відповідно до системи якісних показників з урахуванням думок експертів. “Варіанти” не обов'язково є взаємовиключними, а мо- жуть мати взаємодоповнюючий характер. В основу процедур покладені алгоритми одержання парето-оптимальних ранжувань. Результати наво- дяться у формі нормованих векторів пріоритетів, аналогічно задачі
“Ранжування”.
Таблиця 4.1
Вирішення завдання потребує використання поглядів експертів для порівняння альтернатив відповідно до факторів і рівнів. Підготовка до використання МАІ включає створення граф. об’єкта і заповнення якісними показниками порівняльних характеристик варіантів рішень, що виконується експертами.
Послідовність вирішення цього наукового завдання включає такі пункти. Будується ієрархія (структурний граф) якісних показників рішень, вершиною якої є задача, мета дослідження.
Створюється множина матриць парних порівнянь для кожного нижчого рівня (по одній матриці для кожного якісного показника), який примикає до верхнього рівня. Цей фактор є напрямним по відно- шенню до елемента нижчого рівня. Елементи кожного рівня порів- нюються один з одним відносно їх впливу на напрямний елемент.
Таким чином, отримуємо матрицю думок експертів. Виконання цього пункту відносно до завдання, яке вирішується, умовно розподіляється на три кроки.
На першому кроці з використанням суб’єктивних суджень експертів заповнюються матриці альтернатив показниками парних порівнянь відповідно до груп кожного фактора і рівня. У зв’язку з тим, що ці показники заздалегідь невідомі, суб’єктивні судження експертів чисельно оцінюються за шкалою відносної важливості.
Значення пріори-тетів є початковими даними для рішення задачі другого кроку. Кількість матриць відповідає кількості факторів. В роботі при рішенні задачі вона наводиться ієрархічно, матриця складається для порівняння відносної важливості показників рівнів.
На другому кроці експертами заповнюються матриці парних порівнянь рівнів і сумісно з результатами рішення задачі першого кроку розраховується матриця пріоритетів груп рівнів. Значення пріоритетів другого кроку є початковими даними для рішення задачі третього кроку.
Кількість матриць дорівнює кількості рівнів. Такі матриці складаються для парних порівнянь кожної альтернативи на третьому рівні по відно- шенню до показників другого рівня.
На третьому кроці експертами заповнюється матриця парних порівнянь за сукупністю факторів і сумісно з результатами рішення за- дачі другого кроку розраховується матриця пріоритетів груп рівнів. Та- ким чином, обирається найбільш пріоритетна сукупність якісних показ- ників рішення, які забезпечать виконання завдань під час реагування на виникнення надзвичайних ситуацій.
Порядок обчислення даних порівняння якісних показників рішень визначається прийнятою в інтегрально-програмному середо- вищі “МАІ” аналітичною методологією, яка заснована на методі аналізу
ієрархічних структур і в подальшому дозволяє перейти від якісних до кількісних показників парних порівнянь.
Результатом розрахунків є чисельні значення парних порівнянь факторів, рівнів, структур в цілому. Тому і визначаються чисельні показ- ники парного порівняння на трьох рівнях:
1. елементному, 2. системному,
3. загальносистемному.
З групи матриць парних порівнянь формується сукупність ло- кальних пріоритетів, які відображають відносний вплив множини еле- ментів на елемент верхнього рівня.
Метою ставиться знайти рівень впливу кожного окремого еле- мента через “рішення” матриць, кожна з яких володіє зворотно симет- ричними властивостями. Це потребує розрахунків множини властивих векторів для кожної матриці, а потім нормалізації результату для отри- мання вектора пріоритетів. Одним з кращих шляхів розрахунків власти-вих векторів є геометричне середнє.
Отриманий таким чином стовпець чисел нормується діленням кожного числа на д одаток всіх чисел. Початковою операцією ро- зрахунків інтегральних показників Розробка альтернативних елемент- ного рівня є ранжування елементів матриці факторів відповідно до прийнятих варіантів рішенняальтернатив.
4.4. Значення інформації для прийняття рішення у надзвичайних