• No results found

РОЗДІЛ VI. ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН

Тема 1. Завдання економіки

Потреби  — прояв необхід- ності мати певні блага, ба- жання володіти ними, відчут- тя нестачі, якщо бажання залишається незадоволеним.

ТеМа 1. ЗаВДаННЯ еКОНОМІКи

127

особливе місце посідають вік і  стать люди­

ни, місце проживання, культурні традиції та звички, рівень доходів тощо.

Потреби існують також у підприємств та урядів. Підприємства прагнуть мати у  своє­

му розпорядженні будівлі, транспортні засо­

би, необхідні інформаційні системи тощо.

Уряд (громада, місцева спільнота), уособлю­

ючи колективні потреби громадян або свої власні, прагне будувати дороги, школи, лі­

карні тощо.

Разом із розвитком людини відбувається розвиток її потреб. Потреби людини не лише

кількісно збільшуються, але і  якісно зміню­

ються. Можна зробити висновок, що потре­

би людини безмежні у  своєму розвитку. Це зумовлено розвитком виробництва та науко­

во­технічним прогресом, а  також розвитком самої людини, її інтелекту. Значний вплив на потреби в  сучасних умовах має реклама.

Задоволення одних потреб породжує ви­

никнення інших. У  цьому знаходить свій прояв безмежне зростання потреб, що має закономірний характер.

?

Як економіка задовольняє потреби людей?

2. Процеси, що забезпечують задоволення потреб

Засобом для задоволення потреб є благо.

економічна наука розподіляє всі життє­

ві блага на дві групи: дарові блага (нееко­

номічні) та економічні.

Дарові блага (переважно природні) до­

ступні людям в  обсязі, набагато більшому, ніж величина потреби в них. Ці блага не по­

трібно виробляти, тому люди можуть спо­

живати їх безкоштовно: повітря, сонячне

світло, багатства океанів тощо. економічне благо є  рідкісним благом.

Економічні блага  — це ті товари й  по­

слуги, обсяг яких недостатній для задово­

лення потреб людей і  може бути збільше­

ний лише шляхом витрати праці та інших ресурсів.

економічні блага поділяють на споживчі та інвестиційні. Споживчі блага безпосередньо ВиДи БЛаГ

блага  — продукти, що задовольняють людські потреби

Дарові (природні)

Земля, ліси, природні ресурси, повітря, вода тощо

Економічні (створені працею людини)

Машини, верстати, обладнання, угіддя, посаджений ліс, видобута нафта,

послуги (лікаря, юриста тощо)

Базові потреби живого організму

Сонячне світло

Температура

Повітря Їжа

Вода

РОЗДІЛ VI. ВЗаЄМОДІЯ ГРОМаДЯН І ДеРжаВи В ДОСЯГНеННІ СУСПІЛьНОГО ДОБРОБУТУ

128

задовольняють потреби споживачів. Інвес- тиційні блага — це всі блага, які використо­

вують для виробництва споживчих благ. Їх­

ні корисні властивості споживають не для того, щоб задовольнити потреби людей, а для того, щоб здійснити процес виробництва.

Блага індивідуального споживання  — предмети споживання й  засоби виробни­

цтва, які споживає лише той, хто бажає та спроможний сплатити за них. Суспільні бла- га створюються не для продажу спожива­

чам, а також не купуються і не прода ються на ринку. Кошти на створення розглянутих благ держава зазвичай збирає у вигляді по­

датків. До суспільних благ можна відне­

сти  суспільну безпеку, національну оборо­

ну тощо.

економічні блага поділяють на товари та послуги. Товари  — це продукти праці, що задовольняють потреби не тих, хто їх ви­

робляє, а  тих, хто отримує їх у  процесі об­

міну. Послуги  — це дії, які задовольняють людські потреби. Практично кожна людина протягом свого життя користується послуга­

ми сфери освіти, медицини тощо.

Для виробництва будь­яких благ необ­

хідні ресурси (те, за допомогою чого та із чого вони створюються). Основні виробничі ресурси:

земля — природні ресурси, необхідні для виробництва товарів і  послуг;

праця  — усі фізичні й  розумові здібно­

сті людини, що застосовують у виробни­

цтві товарів і  по слуг;

капітал — сукупність матеріальних благ:

машини, верстати, будівлі, дороги тощо (гроші використовуються для купівлі ма­

шин, устатку вання та інших засобів ви­

робництва, проте безпосередньо нічого не виробляють, тому їх не розглядають як виробничий ресурс);

підприємницькі здібності  — здатність людини організовувати виробництво, при­

ймати рішення, пов’язані з ризиком, упро­

ваджувати інновації тощо (за статисти­

кою, лише 5—10  % дорослого населення мають здатність до підприємницької ді­

яльності, тобто можуть найбільш ефек­

тивно поєднати сучасні фактори виробни­

цтва, спонукати до ефективної діяльності трудовий колектив, розвивати виробни­

цтво на ризиковій, інноваційній основі).

Останнім часом дедалі більша кількість економістів визнає за повноправний вироб­

ничий ресурс інформацію.

Для того щоб вироблені блага потрапи­

ли до споживача, необхідно продати їх на ринку. Процес отримання благ за гроші на­

зивають обміном.

У багатьох сучасних державах для тих громадян, які не можуть брати участь у про­

цесі обміну (тобто не мають достатньо гро­

шей), передбачені механізми перерозподілу благ. У  такий спосіб держава бере на себе зобов’язання із забезпечення деяких потреб своїх громадян.

Отже, процеси виробництва, обміну, роз­

поділу й споживання благ є ключовими чин­

ТеМа 1. ЗаВДаННЯ еКОНОМІКи

129

никами в  забезпеченні потреб людини та функціонуванні економіки. У  цих процесах бере участь велика кількість людей. Їх на­

зивають учасниками, або суб’єктами еконо­

мічних відносин.

Суб’єктами економічних відносин мо­

жуть  бути:

домашні господарства (родини) як влас­

ники виробничих ресурсів і  підприєм­

ці  — користувачі цих ресурсів;

працедавці, що наймають на роботу, і най­

мані працівники;

власники землі, нерухомості та оренда­

рі, що беруть землю та нерухомість у ко­

ристування;

платники податків та органи фінансової влади;

кредитори та боржники тощо.

Держава здійснює правове регулювання відносин між суб’єктами.

Те, із приводу чого виникають економіч­

ні відносини, називають об’єктами економіч­

них відносин. До них належать:

готові продукти (житло, товари в  мере­

жах роздрібної торгівлі);

доходи державного бюджету або окремої родини;

матеріальні ресурси (земля, будівлі, ма­

шини, устаткування);

фінансові ресурси (банківські кредити, кошти інвестиційних, страхових, пенсій­

них фондів);

прибутки підприємців.

?

Як задовольняються потреби людей?

висновки

Економіка  — це наука про те, як максимально задовольнити безмежні потреби в  умовах обмеже- ності ресурсів. Процеси, у  результаті яких задоволь- няються потреби людини, — це виробництво, обмін, розподіл та споживання.

У  цих процесах беруть участь люди та їх об’єд- нання. Їх називають суб’єктами економічних відно- син. Те, стосовно чого вони вступають в  економічні відносини (товари та послуги), називають об’єктами економічних відносин.

заПитання та завдання

1. Як ви розумієте, що таке економіка?

2. Що таке потреби людини?

3. Чи можна задовольнити абсолютно всі потреби людини?

4. Які чинники необхідні для виробництва благ?

5. Чи можна виділити більш і  менш важливі фак- тори виробництва залежно від того, що вироб- ляється?

6. Які види економічних благ ви можете назвати?

7. Які економічні процеси сприяють задоволенню потреб людини?

8. Які суб’єкти економічних відносин ви можете назвати?

9. Існує інформація, що у  2011  р. сир був продук- том харчування, який найчастіше ставав об’єк- том крадіжки. Як це можна пояснити з  точки зору задоволення потреб людини? Які інші при- чини цього можна назвати?

10. Обґрунтуйте доцільність наведених епіграфів до теми. Які її аспекти вони відображають?

11. Напишіть есе на тему «Для чого потрібна еко- номіка?»

виробництво розподіл обмін споживання

Процеси, що забезпечують задоволення потреб ЗаДОВОЛеННЯ ПОТРеБ ЛюДиНи

?

Як зазначені процеси задовольняють потреби людини?

1. концепція сталого розвитку

Основна суперечність економічного розвитку сучасного світу полягає в  суперечності між потребами, що постійно зростають, та обмеженістю ресурсів, необхідних для виробництва.

Обмеженість ресурсів породжує потребу в  їх раціональному використанні та дбайливому ставленні до них, що є однією з гло­

бальних проблем сучасної цивілізації. За умов раціонального при­

родокористування здійснюється максимально повне задоволення потреб у  матеріальних благах при збереженні екологічного ба­

лансу та можливостей відновлення природно­ресурсного потенці­

алу. Досягнення балансу між використанням природних ресурсів і  незавданням шкоди природі отримало назву концепції сталого розвитку. Вона була розроблена ООН наприкінці XX ст.

ПРигадайте

1. Як міжнародні організації впли- вають на економічний розвиток світу?

2. Які існують глобальні пробле- ми людства?

Ми всі несемося вдалину на одній і тій самій планеті — ми екіпаж одного корабля.

Антуан де Сент-Екзюпері У нерозвинених країнах смертельно небезпечно пити воду, у  розвинених  — дихати повітрям.

Джонатан Рабун У давнину найбагатшими країнами були ті, природа яких найбільш щедра;

нині найбагатші країни  — ті, де людина найбільш діяльна.

Генрі Бокль Економіка  — мистецтво задовольняти безмежні потреби через обмежені ресурси.

Лоренс Пітер