Дитячі й молодіжні громадські

1. свобода асоціацій

Свобода асоціації, а  саме таку назву має право на об’єднан­

ня громадян у  міжнародному законодавстві, означає право на об’єднання громадян для спільних дій і  досягнення спільної ме­

ти на умовах дотримання певних правил поведінки (корпоратив­

них норм). Таке об’єднання гарантоване як Конституцією Украї­

ни, так і  міжнародними правовими актами.

Основним актом законодавства України, який регулює питан­

ня створення та діяльності формальних об’єднань громадян, ви­

значає їхні права, встановлює порядок нагляду та контролю за їх­

ньою діяльністю тощо, є Закон України «Про об’єднання громадян».

Згідно з  ним, об’єднання громадян незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) можуть бути двох основних видів. Перший: політична партія — об’єднання прихильників пев­

ної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які ма­

ють головною метою участь у виробленні державної політики, фор­

муванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування й  представництво в  їхньому складі. Другий: громадська організа­

ція  — об’єднання для задоволення та захисту своїх законних со­

ціальних, економічних, творчих, вікових, національно­культурних, спортивних та інших інтересів.

Про обмеження права на свободу асоціацій ідеться безпосе­

редньо у  статті 36 Конституції України, відповідно до якої такі обме ження можуть бути встановлені, по­перше, тільки законом, і, по­друге, лише в інтересах національної безпеки та громадсько­

го порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і  сво­

бод інших людей.

Крім того, у статті 37 Конституції України уточнюється: «Утво­

рення і  діяльність політичних партій та громадських організа­

цій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію неза­

лежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності дер­

жави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, ра­

сової, релігійної ворожнечі, посягання на права і  свободи люди­

ни, здоров’я населення  — заборонено. Політичні партії та гро­

мадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускаються створення і діяльність організаційних структур по­

літичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконав­

чих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, До молодих людей не можна ставитися зверхньо. Цілком імо- вірно, що, ставши дорослими, вони стануть видатними людьми.

Конфуцій Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтеся, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо.

Любомир Гузар Будь-яка круча в  юності легка.

Джордж Байрон

тема 6. дитячі й  молодіжні

РОЗДІЛ IV. ДеМОКРаТичНе СУСПІЛьСТВО Та ЙОГО ЦІННОСТІ

90

а  також на державних підприємствах, у  на­

вчальних закладах та інших державних уста­

новах і  організаціях».

Проте в  цій же статті Основного Зако­

ну зазначено, що заборону діяльності об’єд­

нань громадян здійснюють лише в судовому порядку.

Перешкоджання законній діяльності по­

лі тичних партій, професійних спілок, громад­

ських організацій тягне за собою кримі нальну відповідальність (стаття 170 Кримінального кодексу України). Крім того, передбачено кримінальну відповідальність за такі дії, як пряме чи непряме обмеження прав або вста­

новлення прямих чи непрямих привілеїв гро­

мадян за ознакою політичних переконань або за іншими ознаками (стаття  161 Кримі­

нального кодексу України).

Свобода асоціації передбачає свободу як формального, так і  неформального об’єд­

нання.

Згідно ж із Законом України «Про об’єд­

нання громадян», їхня легалізація (офіцій­

не визнання) є  обов’язковою і  здійснюється

шляхом реєстрації або повідомлення про за­

снування. При цьому за реєстрацію стя гують збір, розмір якого є  значним.

Законом України «Про об’єднання грома­

дян» передбачено, що не підлягають легалі­

зації об’єднання громадян і  забороняється в судовому порядку діяльність легалізованих об’єднань, якщо:

•

їхньою метою є  пропаганда фашизму та неофашизму або створення незаконних воєнізованих формувань;

•

їхні керівні органи або структурні осе­

редки розташовані за межами України;

•

вони є  структурними осередками полі­

тичних партій в  органах виконавчої та судової влади, у Збройних силах та Дер­

жавній прикордонній службі України, на державних підприємствах, в  установах і організаціях, державних навчальних за­

кладах.

Одним із видів асоціацій є  дитячі й  мо­

лодіжні об’єднання та рухи.

?

Що передбачає свобода асоціацій?

2. дитячі й  молодіжні об’єднання та рухи

Дитячі й  молодіжні об’єднання на укра­

їнських землях почали активно з’являтися наприкінці XIX ст. На їхній розвиток мали

значний вплив такі історичні процеси, як:

розвиток українського національно­визволь­

ного руху й  насадження комуністичного

?

Як ілюстрація відображає реалізацію свободи асоціацій в  Україні?

ТеМа 6. ДиТЯчІ Й МОЛОДІжНІ ГРОМаДСьКІ ОБ’ЄДНаННЯ

91

тоталітарного режиму. Ці чинники сприяли значній політизації діяльності дитячих, мо­

лодіжних об’єднань і рухів. активними учас­

никами українського національного руху стали організації «Сокіл», «Січ», «Пласт», Спілка української молоді (СУМ) тощо.

За часів перебування України у  складі СРСР дитячі й  молодіжні організації та ру­

хи були складовою тоталітарної системи. Так, дитина із семи років ставала членом гурт­

ків жовтенят, які мали нав’язати дітям ко­

муністичну ідеологію та підготувати до всту­

пу в піонери, із 9 років жовтенят приймали у Всесоюзну піонерську організацію, із 14 ро­

ків — у Комсомол (Комуністичний союз мо­

лоді). Найвідданіші комсомольці згодом ста­

вали членами  Комуністичної партії.

Принципово новий етап настав після здо­

буття Україною незалежності. В  Україні сьогодні діє більш ніж 60 всеукраїнських мо­

лодіжних громадських організацій, 300  ре­

гіональних  — вони мають досить широкий спектр діяльності (зокрема політичні, ней­

тральні до політики, культурологічні, спор­

тивні, дозвільні).

Згідно із Законом України «Про молодіж­

ні і дитячі громадські об’єднання» від 1 груд­

ня 1998 р., молодіжні громадські організа­

ції — це об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення дія льності, спрямованої на задоволення й  захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших суспільних інтересів.

Дитячі громадські організації — це об’єд­

нання громадян віком від 6 до 18 років, ме­

тою яких є  здійснення діяльності, спрямо­

ваної на реалізацію та захист своїх прав і  свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законо­

давству, а також соціальне становлення їх як повноправних членів суспільства.

Іншими словами, молодіжні організа­

ції  — це те місце, де молоді люди можуть розвивати та представляти свої інтереси.

Будь­яка молодіжна громадська організація має чотири головні ознаки:

•

офіційно оформлене членство (причому в різних формах: видача членських квит­

ків, нагрудних значків тощо);

•

участь членів об’єднання у створенні його матеріальної бази, у  тому числі шляхом сплати вступних і  членських внесків;

•

участь у  самоуправлінні об’єднання (тоб­

то участь у  загальних зборах організа­

ції,  можливість бути членом секретаріа ту або членом виконавчих орга нів  — прав­

ління);

•

обов’язкова наявність статуту об’єднан­

ня, інколи, можливо, програми або іншо­

го програмового документа.

?

1) Чим відрізняються сучасні дитячі й  моло- діжні об’єднання та рухи від тих, що існува- ли раніше?

2) Якими є основні завдання дитячих і моло- діжних організацій і  рухів?

цікаво знати Серед розмаїття дитячих і  молодіжних організа-

цій, мабуть, найвідомішою є Українська скаутська ор- ганізація «Пласт». Вона була заснована в 1911 р. Петром Франком, Іваном Чмолою та Олександром Тисовським, маючи своїм завданням усебічне патріотичне й  наці- ональне виховання, розвиток моральних, духовних і  фізичних рис юнаків та дівчат. У  1924  р. організація

«Пласт» у  колишній УРСР була заборонена як «дріб- нобуржуазна виховна система, не сумісна з  побудо- вою соціалізму». Після розгрому «Пласту» урядом Польщі в  Західній Україні організація продовжувала діяльність серед української діаспори в  Канаді, США, Австралії. Лише в  1989—1990  рр. «Пласт» відновив роботу у Львівській, Тернопільській та Івано-Франків- ській областях, де поступово посів провідні позиції серед дитячих організацій. Офіційне відродження

«Пласту» в  Україні відбулося 13 квітня 1991 р.

В основі виховання організації  — заборона політизації дитини. Метою «Пласту» є  сприяння

розвитку молодих людей для реалізації їх інтелек- туального, громадянського та духовного потен- ціалу, виховання відповідальних громадян, учас- ників місцевих, націо нальних та міжнародних співто вариств.

Скаутський рух ґрунтується на таких принципах:

• обов’язок перед Богом;

• обов’язок перед іншими;

• обов’язок щодо себе.

Хлопців і  дівчат виховують окремо до 17 ро- ків. Старшим учасникам «Пласту» (із 17 до 30 ро- ків) дозволено працювати з  дітьми, якщо вони не належать до політичних організацій. «Пласт» має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпізна- вальні знаки та форму), присягу, у якій ідеться: «При- сягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх си- лах, щоб бути вірним Богові й  Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися плас- тового проводу».

РОЗДІЛ IV. ДеМОКРаТичНе СУСПІЛьСТВО Та ЙОГО ЦІННОСТІ

92

3. створення молодіжної громадської організації

Молодіжні організації можуть набувати різних форм. Останніми роками одним із на­

прямів роботи держави з молоддю стала під­

тримка розвитку мережі молодіжних цент рів.

Організатори цього руху стверджують: «Мо­

лодіжні центри — це унікальні установи, що сприяють розвитку молодих людей, грома­

дянської освіти, популяризації здорового спо­

собу життя, волонтерства, молодіжному під­

приємництву, підвищенню рівня мобільності молоді тощо. Їхні напрями робо ти формують­

ся відповідно до потреб та інте ресів молодих людей конкретного населе ного пункту».

?

Підготуйте міні-проект «Як створити моло- діжну громадську організацію».

еТаПи СТВОРеННЯ МОЛОДІжНОЇ ГРОМаДСьКОЇ ОРГаНІЗаЦІЇ

№ з/п Етапи роботи над проектом Зміст діяльності

1 Діагностико­прогностичний етап. Визначення теми, мети та завдань проекту

Вивчення проблеми. Обговорення проблеми, пошук необ­

хідної інформації, визначення мети й  завдань

2 етап моделювання Створення описово­структурної моделі (словесної, графіч­

ної або понятійного аналогу) проекту; визначення кри­

теріїв ефективності проекту; розробка моніторингової системи функціонування моделі (як і  яким чином контро­

люватимуть та оцінюватимуть діяльність учасників проек­

ту на різних етапах)

3 Планування формування програми діяльності щодо реалізації проек­

ту, розробка плану в  цілому та конкретних дій; вибір способів збирання інформації, форм і  методів, формуван­

ня уявлень про результати (форма звіту), розробка кри­

теріїв оцінки результату й  процесу, розподіл завдань між членами групи

4 Дослідження Збір інформації, аналіз, вибір стратегії і  тактики, робота з  літературою, проведення експерименту, анкетування 5 етап визначення ефективності Оцінка як самої діяльності, так і  кінцевого продукту, фор­

мулювання висновків

6 Оформлення звіту Показ результатів у  формі звіту з  демонстрацією матеріа­

лів, письмового звіту. Колективне обговорення 7 Оцінювання результатів

і  процесу Самооцінювання результатів за встановленими критеріями і  колективне обговорення

Учасники національної скаутської організації України «Пласт»

ТеМа 6. ДиТЯчІ Й МОЛОДІжНІ ГРОМаДСьКІ ОБ’ЄДНаННЯ

93

4. молодіжні соціальні проекти

Розвиток громадянського суспільства пе­

редбачає активну участь громадян у  суспіль­

ному житті. Однією із форм залучення до су­

спільного життя є  реалізація різноманітних соціальних проектів. частина цих проектів мо­

же мати й  молодіжне спрямування. Ініціато­

рами таких проектів можуть виступати між­

народні організації, органи самоврядування, державні органи влади, приватні особи тощо.

Кожен проект має мету й  конкретні за­

вдання. Він реалізується через систему кон­

кретних заходів. Проект має цільову ауди­

торію — це групи (структури), які зазнають безпосереднього позитивного впливу від про­

екту відповідно до його мети, а також ті, хто отримає довго строкову вигоду від упрова­

дження проекту на рівні громадськості чи

певної сфери управління. У  проекті також слід визначити очікуваний результат.

?

Підготуйте опис молодіжного проекту за об- раною вами темою. Відповідь подайте у  ви- гляді таблиці.

висновки

Свобода асоціацій є  важливим правовим інсти- тутом демократичного суспільства.

Право створення об’єднань громадян поширю- ється на всі вікові групи.

Дитячі й  молодіжні організації є  важливим чин- ником сучасного життя, які забезпечують ці вікові категорії суспільства важливим соціальним досвідом і  допомагають реалізувати здібності громадян.

заПитання та завдання

1. Яку роль відіграють асоціації у  громадсько-по- літичному житті суспільства?

2. Як регулюється діяльність асоціацій в  Україні?

3. Які існують вимоги до створення дитячих і  мо- лодіжних асоціацій?

4. Із якою метою створюють дитячі й  молодіжні організації?

5. Як епіграфи до теми допомагають краще зрозу- міти її зміст? Поясніть свою думку.

6. Чому свободу асоціацій вважають важливим пра- вовим інститутом демократичного сус пільства?

7. обговоріть у  групах. Чому законодавчо забо- ронено політизацію дитячих організацій?

8. За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, яку роль в  історії України XX ст. відігравали моло- діжні й  дитячі організації.

9. За додатковими джерелами підготуйте повідом- лення про історію Української скаутської орга- нізації «Пласт».

10. За допомогою пошукових систем знайдіть в Інтер- неті інформацію і  підготуйте презентацію про дитячі й  молодіжні об’єднання та рухи в  інших країнах.

11. Напишіть есе на тему «У  чому важливість моло- діжних організацій для формування громадян- ського суспільства в  Україні?»

План Характе-

ристика При- мітки Мета

Завдання Партнери

На кого спрямовано проект (цільова група) Для кого призначений проект

Очікуваний результат Основні заходи

РОЗДІЛ IV. ДеМОКРаТичНе СУСПІЛьСТВО Та ЙОГО ЦІННОСТІ

94 ПРактичне заняття

«Повага до меншин  — умова збереження миру»

Папа Римський Іоанн Павло II

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке права людини?

2. Які права людини називають невід’ємними?

3. Як відбувалася еволюція уявлень про права людини?

4. чи всі люди мають рівні права?

МЕТА:

„ на підставі аналізу підготовлених повідомлень, презента­

цій  проаналізуйте дієвість механізму, сформульованого у  ви­

словлюванні Папи Римського Іоанна Павла II: «Повага до меншин  — умова збереження миру».

меншина  — соціальна група, що об’єднує невелику частину членів суспільства за певною ознакою: етнічною, гендерною, сексуальною, за станом здоров’я тощо.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Підготувати повідомлення (презентації): 1) Як визначається належність до меншини? 2) етнічна меншина. 3) акти геноциду та етнічних чисток в  історії XX  — початку XXІ ст. 4) Гендерні та сексуальні меншини. 5) Вікові меншини. 6) Меншини людей із вадами здоров’я.

ХІД РОБОТИ

1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідом­

лень і презентацій та обговоріть результати роботи над ними.

2. Повідомте про висновки, яких ви дійшли під час роботи в ма­

лих групах.

3. Представте найкращі з  підготовлених до уроку повідомлень (презентацій).

4. Сформулюйте узагальнювальні висновки відповідно до мети заняття.

ТеМа 6. ДиТЯчІ Й МОЛОДІжНІ ГРОМаДСьКІ ОБ’ЄДНаННЯ

95

ПеРеВІРТе СеБе За ТеМОю

ПеРевіРте себе за темою 95

1. Яке із цих понять позначає участь громадян у  діяльності органів державної влади, прийнятті й  реалізації політичних рішень через обраних представників?

А загальна демократія Б пряма демократія

В представницька демократія Г народна демократія

2. За якої виборчої системи передбачається такий порядок визначення результатів голосування, коли розподіл мандатів між партіями здійснюється відповідно до кількості отриманих ними голосів?

А представницька Б мажоритарна В пропорційна Г змішана

3. Неодмінною ознакою демократичного політичного режиму є А наявність вільних виборів до законодавчих органів влади Б панування національної ідеології

В поділ на гілки влади

Г існування в  державі конституції

4. Зорієнтована на громадські інтереси діяльність членів соціуму, що приводить до спів праці, солідарності, взаємної довіри між індиві­

дами, є  обов’язковим атрибутом А громадянського суспільства Б демократичного суспільства В публічного суспільства Г вільного суспільства

5. Яка із зазначених характеристик типово Не притаманна місцевому самоврядуванню?

А посередництво між місцевим населенням та державними органа­

ми влади

Б втілення в  життя механізму реалізації населенням своїх грома­

дянських прав

В покладання у  вирішенні справ на державу

Г адаптація розпоряджень верховної влади до місцевих реалій

6. Одним із головних принципів функціонування місцевої громади є А співпраця різних людей заради спільної користі

Б задоволення власних потреб за допомогою інших людей В доступ до використання державних ресурсів

Г проживання на спільній території

РОЗДІЛ IV. ДеМОКРаТичНе СУСПІЛьСТВО Та ЙОГО ЦІННОСТІ

96

7. Сукупність форм людської діяльності, свідомо орієнтованої на вирі­

шення завдань, що постають перед людською спільнотою, суспіль­

ством,  — це

А соціальна активність Б громадська активність В публічна активність Г медійна активність

8. Хто може брати участь у  громадських слуханнях?

А лише члени місцевої громади

Б члени місцевої громади та запрошені ними особи, представники мас­медіа

В члени місцевої громади, місцеві підприємці, представники мас­медіа

Г будь­хто охочий

9. Яке з  визначень найповніше визначає, чим є  волонтерство?

А добровільна допомога іншим

Б допомога соціально незахищеним верствам населення В добровільна соціально спрямована неприбуткова діяльність Г безкорислива системна допомога соціально незахищеним вер­

ствам населення

10. Принцип «самі придумали  — самі зробили  — самі оцінили» вва­

жається основним для

А учнівського самоврядування Б шкільного самоврядування В місцевого самоврядування Г громадського самоврядування

11. Об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно­культур­

них, спортивних та інших інтересів характеризує А політичну партію

Б місцеву громаду В громадську організацію Г громадський рух

12. Відповідно до українського законодавства молодіжна організація об’єднує учасників віком

А 12—18 років Б 14—18 років В 18—28 років Г 14—28 років

світ інформації та мас-медіа

Розділ V

1. Поняття медіа та мас-медіа, їхня  роль у  сучасному світі

У попередніх розділах вам уже зустрічалося поняття комуні­

кації. Нагадаємо, що комунікація  — це передача інформації від суб’єкта до об’єкта (об’єктів). Засобами передачі інформації в ко­

мунікації виступають медіа (від латин. media у  значенні «пере­

давач», «посередник»).

Потреба швидко інформувати велику кількість людей, пере­

давати значні обсяги інформації призвела до появи мас-медіа, або засобів масової інформації (ЗМІ). Головною ознакою мас­медіа є  те, що вони поширюють інформацію для масового споживання багатьма людьми одразу. Мас­медіа  — це газети та журнали, ра­

діо, телебачення, Інтернет. Ті повідомлення, які мас­медіа доно­

сять до споживачів, називають медіатекстом.

Медіатекст  — будь­який носій інформації: художній або на­

уковий текст, зображення, аудіозапис. Тобто в  цьому значенні слово «текст» не передбачає набір слів або речень, а  має на ува­

зі певну інформацію у  вигляді тексту, зображення чи звуків, пе­

реданих будь­якими засобами й  знаками, які може сприйняти та зрозуміти споживач медіатексту. Зазвичай цей термін використо­

вується для позначення продуктів мас­медіа, що, як вважають дослідники, мають певні специфічні особливості.

•

Особливий тип і  характер інформації: у  мас­медіа важливо надати інформацію як таку, проте неважлива її цінність. На­

приклад, у  мас­медіа надати повідомлення про корову, що впала в  криницю, є  не менш важливим, ніж повідомити про початок війни між двома країнами.

•

Вторинність: медіатекст  — це перероблений, скорочений, систематизований та особливим чином оформлений первин­

ний текст.

•

Потокове виробництво: медіатекст виробляють миттєво, він стандартизований, призначений для одноразового споживання.

•

Колективне виробництво  — медіатексти виготовляють ко­

манди працівників мас­медіа.

•

Незавершеність: медіатекст творять таким чином, щоб не да­

вати кінцевої відповіді на поставлене в  ньому питання, бути відкритими для різних пояснень його змісту.

•

Медійність: формат медіатексту залежить від технічних мож­

ливостей засобів мас­ медіа. Наприклад, одне й те саме повідом­

лення по­різному буде подано на телебаченні та в  Інтернеті.

ПРигадайте

1. Яке місце посідає спілкуван- ня в  житті людей?

2. Що таке комунікація?

Кожен бажає, щоб його інформували чесно, неупереджено, правдиво  — і  в повній відповідності до його поглядів.

Гілберт Честертон Хто володіє інформацією, той володіє світом.

Невідомий автор Надруковане  — це ще не суспільна думка.

Отто фон Бісмарк Будь-яка реклама — це засіб відділення людини від її грошей.

Джон Прістлі

тема 1. комунікація, інфоРмація, медіа

інформація  — відомості, що прийняті та усвідомлені споживачем і  визнані ним як значущі.

медіа  — способи та засоби передачі інфор мації, а  також середовище, яке вони утво- рюють.

Реклама (від фр.  — викри- кувати)  — поширення ін- формації про когось або щось із метою створення популярності; інформація про товари, послуги тощо, покликана стимулювати по- пит на них.

ТеМа 1. КОМУНІКаЦІЯ, ІНфОРМаЦІЯ, МеДІа

99

•

Багатофункціональність: засоби мас­ме­

діа здійснюють вплив на аудиторію че­

рез інформування, переконання та вплив.

•

Масова аудиторія: споживачі медіатек­

стів характеризуються як різнорідна ауди­

торія, об’єднана «лише елементарним знанням мови», не пов’язана спільними цілями та інтересами.

•

Особливий характер зворотного зв’яз- ку: він обмежений, мінімізований або зовсім відсутній, відкладений у часі й про­

сторі, має імітаційний характер (наприк­

лад «масовка» в  телепередачах, «боти»­

комен татори в  Інтернеті).

У сучасному світі мас­медіа відіграють роль основного передавача й  поширювача інформації для широкого загалу. Проте во­

ни не лише інформують, але й  пропонують ставитися до неї певним чином. Завдяки цьо­

му вони мають унікальні можливості з фор­

мування громадської думки, привертання уваги суспільства до одних питань та ігно­

рування інших («якщо про проблему не го­

ворять у  мас­медіа, вона не є  важливою, і  навпаки»), поширення, а  подекуди і  тво­

рення його ідеалів та цінностей.

?

Якою є  роль медіа в  сучасному світі?

2. Різновиди медіа

Майже будь­який засіб передачі інфор­

мації (медіа) може стати масовим (перетво­

ритися на мас­медіа). Усі медіа мають свої особливості, які визначають, яку саме ін­

формацію та для якої аудиторії вони можуть передавати.

Найбільш поширеними у  світі медіа є  книги, преса, фото, радіо, кіно та Інтер­

нет. чим менше зусиль споживач витрачає на отри мання інформації, тим масовішим буде використання конкретного виду медіа.

Найлегше сприймаються короткі повідом­

лення простого змісту, що не виходить за межі звичних для споживача уявлень про світ, а  також яскраві прості зображення.

Крім того, для сучасних мас­медіа важли­

вим є викликати в аудиторії сильні вражен­

ня, такі емоції, як обурення, гнів, гордість, співчуття.

Тому з  різних видів медіа найменш здат­

ним до масового поширення є  книга, оскіль­

ки вона вимагає певного, досить високого рів­

ня грамотності та освіти, а  також порівняно значної кількості часу для опрацювання вмі­

щеної в  ній інформації. Також виробництво книги вимагає значного часу й ресурсів, а то­

му коштує порівняно дорого і не надто швид­

ко реагує на події. Порівняно з  книгою пре­

са (газети, журнали) пропонує більш просту інформацію різного характеру, згруповану за тематичними блоками та проілюстровану. Во­

на менша за обсягом, дешевша, досить швид­

ко реагує на події.

Нині радіо є  менш популярним засобом мас­медіа. Воно оперативно передає інформа­

цію, але позбавлене видовищності, доступної кіно та телебаченню. Телебачення та кіно пропонують доступний широкому загалу ме­

діатекст, що поєднує функції інформування та розважання аудиторії. Завдяки сучасним технологіям телебачення може не просто ре­

агувати на події, але й вести прямі трансля­

ції, таким чином долучаючи свою аудиторію до них, що сприяє емоційному контакту гля­

дача з  людьми «по той бік екрана».

Останнім часом Інтернет набув знач­

ної  популярності. Його головною особли­

вістю порівняно з  іншими медіа є  те, що

?

Як зв’язок між мас-медіа та суспільством символічно зображено на малюнку?

In document (1)(2)УДК Г51 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від Видано за рахунок державних коштів (сторінка 89-98)