• No results found

РОЗДІЛ IV. ДЕМОКРАТИЧНЕ

Тема 2. Громадянське суспільство

громадянське суспіль- ство  — сукупність само- стійних і  незалежних від держави суспільних інсти- тутів і  відносин, які пред- ставляють волю та інтереси громадян.

ТеМа 2. ГРОМаДЯНСьКе СУСПІЛьСТВО

75

ними спілки та об’єднання, що діяли автоном­

но, але під охороною закону. Саморе гуляцію цього суспільства забезпечували ринкові від­

носини, але одночасно вони й призводили до посилення соціальної напруженості внаслі­

док різного соціального розшарування, зубо­

жіння працюючих верств і  втрати ними по­

чуття рівноправних членів.

У зв’язку із цими змінами в  другій по­

ловині XIX ст. концепція громадянського су­

спільства, що висувала на перше місце йо­

го позитивні, об’єднуючі аспекти, відходила в минуле. Набували поширення соціалістич­

ні концепції суспільного розвитку. Так, при­

бічники марксизму оголошували громадян­

ське суспільство породженою капіталізмом формою класових відносин, яка має загину­

ти разом із ним. У  першій половині XX ст.

у  зв’язку з  виникненням тоталітарних ре­

жимів (фашизм, нацизм і  сталінізм), що за­

стосовували «легітимне насильство» держа­

ви задля досягнення вищих цілей, у  низці

країн громадянське суспільство взагалі на певний час зникло з  історичної арени.

Друга половина XX ст. стала часом відро­

дження концепції громадянського суспільства, у  якому почали вбачати один із головних за­

собів боротьби із соціалістичними режимами в  країнах Центральної та Східної Європи. На основі цієї концепції формувалися нові стра­

тегії трансформування диктаторських режи­

мів у  цьому регіоні. Саме вона стала джере­

лом пояснення механізму повалення існуючих тут комуністичних режимів і  того, від чого залежа тиме їх успішне просування на шляху демократичних пере творень. Однак у світі від­

сутній досвід таких змін. Саме тому, на дум­

ку англійського соціо лога е. Геллнера, пи­

тання, чи зможе  громадянське суспільство в посткомуністичних країнах «розвинутися на цій історично безпрецедентній і не дуже спри­

ятливій основі», залишається спірним. В Укра­

їні також відбувається складний процес ста­

новлення громадянського суспільства.

2. суть, атрибути і  функції громадянського суспільства

Поняття «громадянське суспільство» за­

стосовується для характеристики неполітич­

ної частини соціальної системи, і  воно має сенс лише за умови розмежування суспіль­

ства й  держави. За своїми історичними,

структурними й культурними характеристи­

ками воно відмінне від людського суспіль­

ства взагалі. Громадянське суспільство є ли­

ше однією з  його підсистем. У  зародковому стані його елементи є в  кожному сучасному

?

Як ілюстрація відображає сутність поняття «громадянське суспільство»?

РОЗДІЛ IV. ДеМОКРаТичНе СУСПІЛьСТВО Та ЙОГО ЦІННОСТІ

76

суспільстві. Однак суспільства відрізняють­

ся за обсягом та якістю, які відображають рівень їхньої демократичності.

Громадянське суспільство має складну й розгалужену внутрішню структуру, елемен­

тами якої, на думку сучасних дослід ників, є:

добровільні громадські організації та гро­

мадські рухи;

політичні партії на початковому етапі фор­

мування й  діяльності, поки вони не бе­

руть участі в механізмі державної влади;

незалежні засоби масової інформації, що формулюють і  висвітлюють громадську думку;

громадська думка як соціальний інститут;

частково  — вибори та референдуми як засіб виявлення громадської думки й за­

хисту інтересів окремих груп;

залежні від громадськості елементи судо­

вої і  правоохоронної системи (суди при­

сяжних, народні міліцейські загони тощо).

У функціях громадянського суспільства втілюються основні напрями діяльності йо­

го інститутів та їхній вплив на суспільне життя. Розглянемо найважливіші серед них:

Громадянське суспільство є  засобом са­

моорганізації, самовиразу й  самореалі­

зації індивідами їхніх інтересів. Це по­

легшує виконання державою її функцій, зменшуючи «тягар проблем», який їй до­

водиться розв’язувати.

Інститути громадянського суспільства да­

ють упевненість громадянам у  своїх си­

лах, гарантують непорушність особистих прав громадян, стають опорою в їх мож­

ливому протистоянні з  державою.

Інститути громадянського суспільства надають упорядкованості виявленню ви­

мог і  протестів індивідів, які в  іншому випадку могли  б набути руйнівного ха­

рактеру, і сприяють цим здійсненню дер­

жавної влади в  демократичній формі.

Інститути громадянського суспільства сприяють захисту інтересів одних соціаль­

них груп у  протистоянні з  іншими. За­

вдяки цьому кожна з  них має рівні мож­

ливості бути почутою державною владою.

Здійснювати свої функції у  складі соці­

альної системи громадянське суспільство здатне повною мірою лише за наявності всіх його атрибутів (істотних невід’ємних власти­

востей). Це:

організоване громадське життя вільних і  рівних індивідів, права яких захищені конституцією та законами;

наявність публічного простору, засобів і центрів комунікації як основи для фор­

мування сфери громадського життя та громадської думки;

незалежні від держави добровільні асо­

ціації, автономність яких усвідомлено як на індивідуальному, так і  на колектив­

ному рівні;

зорієнтована на громадські інтереси діяль­

ність, що приводить до співпраці, солідар­

ності, взаємної довіри між індивідами.

?

Якими є  основні ознаки громадянського су- спільства?

цікаво знати

Інколи громадянське суспільство називають

«третім сектором». Такий вислів набув значного по- ширення в  Україні. Що він означає і  як виник?

За «секторальною моделлю» суспільства всі суб’єкти, що беруть участь у  створенні валового національного продукту, поділяються на чотири категорії:

перший сектор  — державні організації, які існують за рахунок податків;

другий сектор — бізнес, який розвивається за рахунок свого прибутку;

третій сектор  — неприбуткові некомерцій- ні  організації, які існують за рахунок пожерт- вувань;

четвертий сектор — домогосподарства, дже- релом для розвитку яких є  прибутки чле- нів  сімей.

У всіх розвинених демократичних державах розвинений «третій сектор» є  тим, чим пишають- ся і  вважають основою громадянського суспіль- ства. До нього належить велика кількість різнома- нітних об’єднань, які працюють на благо суспільства.

?

Чи може напис на цьому плакаті бути вико- ристаним як гасло громадянського суспіль- ства? Чому?

ТеМа 2. ГРОМаДЯНСьКе СУСПІЛьСТВО

77

Розвиток сучасних розвинених демо­

кратичних держав накопичив значний до­

свід формування громадянського суспіль­

ства. Дослідниця Н.  Розенблюм визначила чотири основні його різновиди.

У демократичному громадянському су- спільстві головною справою об’єднань гро­

мадян стає формування в  них почуття по­

літичної дієздатності, здатності до розгляду політичних питань задля загального добра.

У посередницькому громадянському су- спільстві головну роль відіграє формування в громадян не політичних чеснот, а якостей, які забезпечують цілісність ліберальної де­

мократії,  — громадянськості, відкритості, товариськості та відповідальності. Громадян­

ське суспільство перш за все докладає зу­

силь до  покращення загального добробуту.

На думку дослідниці,  це  нова найперспек­

тивніша в  сучасних умовах тенденція роз­

витку громадянського суспільства (коли інші етапи вже подолано). Ці різновиди дозволя­

ють аналізувати особливості його розвитку

в  різних країнах. Так, у  СШа від посеред­

ницького громадянського су спільства, що утворилося в  першій половині XIX  ст., пе­

рейшли до демокра тичного громадянського суспільства, а  зараз переходять до виборчо- го громадянського суспільства. У  сучасних західноєвропейських державах, на думку ба­

гатьох дослідників, завжди поширеним бу­

ло демократичне громадянське суспільство як засіб політичної соціалізації індивідів.

У більшості країн Східної Європи виник влас­

ний варіант освіченого громадянського су- спільства, що, як і  на Заході, формувалося незалежно від держави, але спочатку поши­

рювалося лише на сферу освіти й  культури.

фактично в усіх країнах формування загаль­

них спільних рис громадянського суспільства відбувалося в  поєднанні з  національними відмін ностями. Однак, незважаючи на ці від­

мінності, демократія перемогла.

?

Якою є роль громадянського суспільства у ста- новленні демократичних інститутів влади?

документ

з  «історії сполучених Штатів америки»

про соціальні протести другої половини XX ст.

Боротьба афроамериканців за рівні права до- сягла піку в  середині 1960-х рр. Здобувши в  мину- лому десятилітті низку перемог, афроамериканські активісти переконалися в доцільності ненасильниць- ких методів боротьби. Групи типу Південна Конфе- ренція християнських лідерів Півдня, що складала- ся зі священи ків-афроамериканців, та Студентський координаційний комітет ненасильницьких дій, до якого належали молоді активісти, намагалися домог- тися реформ мирними протестами.

У 1960 р. студенти-афроамериканці коледжів зі- бралися в  їдальні торговельної мережі «Вулворт», що розміщена в  Північній Кароліні. Тут обслугову- вання відбувалося в  дусі расової сегрегації, проти чого й  був спрямований виступ студентів. Сидячий страйк привернув увагу засобів масової інформації та спонукав до подібних проявів протесту населен- ня на Півдні США. Наступного року борці за грома-

дянські права влаштовували так звані «рейди сво- боди»  — білошкірі та  чорношкірі подорожували разом в  автобусах, маршрути яких пролягали на Південь, до сегрегованих автостанцій, і  подальша реакція могла  б зацікавити засоби масової інфор- мації, зрештою спричинивши якісь зміни.

Учасники руху влаштовували також масові де- монстрації, найбільшою з  яких став «Похід на Ва- шингтон» у  1963 р. Тоді до столиці вирушили понад 200 тис. демонстрантів, щоб рішуче закликати до на- дання рівних прав усім громадянам США…

?

1) Визначте за документом, які елементи, функ- ції та атрибути були притаманні громадянсь кому суспільству США в  другій половині XX ст.

2) Який різновид громадянського суспільства існу вав у  країні в  цей час? Які факти із джере- ла це підтверджують?

3. світовий досвід розвитку й  консолідації громадянського суспільства

ОСНОВНІ ВиДи ГРОМаДЯНСьКОГО СУСПІЛьСТВа Громадянське суспільство

Демократичне грома­

дянське суспільство Посередницьке грома­

дянське суспільство Виборче громадянське

суспільство Освічене громадянське суспільство

РОЗДІЛ IV. ДеМОКРаТичНе СУСПІЛьСТВО Та ЙОГО ЦІННОСТІ

78

Громадянське суспільство  — сфера реалізації особливо приватних цілей та інтересів окремої особистості. Справжньої свободи в  громадян- ському суспільстві немає, оскільки в  ньому по- стійно існують суперечності між приватними інте ресами і  владою.

Георг Гегель

заПитання та завдання

1. Коли розпочалося формування концепції грома- дянського суспільства?

2. Назвіть основні елементи структури громадян- ського суспільства.

3. Що таке демократичне громадянське суспіль- ство?

4. Які риси є  визначальними для освіченого гро- мадянського суспільства?

5. Як відбувалася еволюція уявлень про громадян- ське суспільство?

6. Охарактеризуйте суть, функції та атрибути гро- мадянського суспільства.

7. Проаналізуйте світовий досвід розвитку й  кон- солідації громадянського суспільства.

8. Які важливі властивості громадянського суспіль- ства визначені в  епіграфах до теми? Поясніть, як ви їх розумієте.

9. Робота в групах. Виконайте завдання й  обго- воріть висновки, яких ви дійшли:

1) здобутки у  формуванні громадянського су- спільства в  Україні;

2) проблеми, які супроводжують становлення громадянського суспільства в  Україні, і  шля- хи їх подолання;

3) перспективи розвитку громадянського суспіль- ства в  Україні.

10. На думку сучасного австралійського філософа Джо- на Кіна, під впливом загострення соціальних су- перечностей, панування насильницьких методів розв’язання конфліктів, «нецивілізованого» пово- дження й незбалансованого впливу олігархів та ін- ших обставин громадянське суспільство може «ди- чавіти». Яким є ваше ставлення до цієї точки зору?

Обґрунтуйте свою думку. Чому громадянські су- спільства «дичавіють» і  в чому це проявляється?

Наведіть відповідні приклади. Як можна уникнути цього процесу і  як подолати його наслідки?

11. Напишіть есе за одним з  епіграфів до теми.

12. Використовуючи пошукові системи, знайдіть в Ін- тернеті інформацію про формування «третього сектору» як основи громадянського суспільства України. Результати подайте у  вигляді повідом- лення або презентації.

висновки

Концепція громадянського суспільства сформува- лася на початку Нового часу як усвідомлення необ- хідності, що перехід суспільства до нового якіс ного стану влаштовуватиме більшість його членів. Сучасні уявлення про громадянське суспільство ґрунтуються на усвідомленні необхідності автономності та індиві- дуальної свободи громадян у  поєднанні з  невтручан- ням держави в життя громадянського суспільства. Ін- ститути держави й громадянського суспільства стають двома необхідними складовими єдиної демократич- ної су спільної системи, від яких залежить її успішний розвиток.

Громадянське суспільство  — це така форма організації суспільства, де існують неконтрольовані дер- жавою розвинені політичні, правові, економічні й куль-

турні відносини між окремими індивідами. У ньому без- перешкодно виникають різноманітні громадські рухи, діють приватні установи, розвивається громадське жит- тя тощо. Громадянське суспільство створює умови для передачі значної кількості державних функцій органам місцевого самоврядування. Воно є  основою для фор- мування правової держави й  саме розвивається в  її умовах. Рівновага між громадянським суспільством і  державою відіграє роль одного з  головних чинників стабільного демократичного розвитку країни.

Процес формування громадянського суспільства в  Україні відбувається досить непросто, ускладню- ючись необхідністю подолання залишків минулої су- спільної моделі розвитку. Проте на цьому шляху, по- ряд із труднощами, є  також чимало здобутків.

?

Поясніть, як ви розумієте наведену думку.

Чи  поділяєте ви її? Чому?

1. Поняття місцевого та територіального громадського самоврядування

Важлива роль у  системі демократичного правління належить місцевому самоврядуванню. Воно є тим інститутом публічної вла­

ди, у  діяльності якого може брати участь кожний громадянин.

Завдяки цьому місцеве самоврядування відіграє роль своєрідної проміжної ланки між громадянським суспільством і  державою, належачи більше до першого, ніж до другої. У  сучасній Європі розуміння місцевого самоврядування визначається прийнятою в  1985 р. Радою Європи Європейською хартією місцевого само­

врядування.

У демократичному суспільстві однією з  важливих складових місцевого самоврядування вважають територіальне громадське самоврядування. Це самоорганізація громадян за місцем їхнього проживання для самостійної під власну відповідальність реалі­

зації своїх ініціатив у  питаннях місцевого значення. Для здій­

снення цього вони утворюють добровільні самоврядні територі­

альні організації  — громади.

Відповідно до особливостей функціонування місцевого само­

врядування традиційно розрізняють англосаксонську (англо­аме­

риканську) і  континентальну (європейську, французьку) моделі.

В  основі першої моделі лежить принцип «позитивного регулю­

вання», за якого перелік прав та  обов’язків місцевого самовря­

дування визначає законодавство. англосаксонській моделі при­

таманні такі риси:

значна автономія органів місцевого самоврядування стосовно держави;

відсутність прямого підпорядкування центру органів терито­

ріального рівня;

відсутність уповноважених представників центральної влади, що контролюють органи місцевого самоврядування на місцях;

контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування не­

прямим шляхом через суд і  центральні міністерства;

виборність ряду посадових осіб місцевого самоврядування те­

риторіальною громадою;

діяльність органів місцевого самоврядування в  межах закрі­

плених у  законодавстві повноважень.

В основу континентальної моделі місцевого самоврядування покладено принцип «негативного регулювання», за яким дозво­

лено робити все, що не заборонено законом.

Право громади самостійно вирішувати свої справи має такий самий природ- ний і  невід’ємний характер, як права і  свободи людини.

Джон Локк Громадська діяльність — це така праця, таке напруження фізичних і духовних сил, коли для людини особистим стає те, що належить не їй особисто, а  громаді.

Василь Сухомлинський Разом люди можуть здійснити те, що їм не під силу зробити поодинці; єднан- ня умів і  рук, зосередження їхніх сил може стати майже всемогутнім.

Джин Вебстер Чого громада забажає, того і  пан не поламає.

Українське прислів’я