3. Коли і як утворилася Головна руська рада? 4. Назвіть основні заходи діяль- ності Головної руської ради.
Мета: визначити значення альманаху «Русалка Дністровая» та Галицько-руської матиці для розгортання українського національ- ного руху на західноукраїнських землях.Завдання для підготовки до практичного заняття: повторити мате- ріал підручника про утворення і діяльність «Руської трійці» (§ 8, п. 4) та Головної руської ради (§ 9, п. 2).
РОЗДІЛ II
хід роботи
1. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.
2. Об’єднайтеся в малі групи та сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.
Альманах «Русалка Дністровая»
Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком у 1836 р. В основі альманаху були твори, раніше включені до підготовленої в 1834 р. членами «Руської трійці»
збірки «Зоря».
Альманах «Зоря» містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів були:
засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;
уславлення народних ватажків — борців за національне і соціальне визво- лення народу;
визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями роз’єднаний державними кордонами;
заклик до українських патріотів боротися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.
спроби видати альманах «Зоря» наразилися на спротив як австрійських уря- довців, так і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання було заборонено віденською і львівською цензурою.
Шукаючи можливості видання альманаху, члени «Руської трійці» вилучили твори, які своїм змістом найбільше непокоїли цензорів, і змінили його назву на
«Русалка Дністровая». Потім Я. Головацький домовився зі своїми друзями, по- слідовниками ідей слов’янського відродження, про видання альманаху в Пешті (тодішній столиці угорщини) накладом 1 тис. примірників. Поява «Русалки Дні- стрової» викликала незадоволення у Відні та Львові. увесь наклад альманаху було конфісковано й знищено. урятувати пощастило лише 200 екземплярів.
Поява «Русалки Дністрової» стала ключовою подією не лише в діяльності
«Руської трійці», а й усього українського національного руху у східній Галичині.
Альманах «Русалка Дністровая»
Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком у 1836 р. В основі альманаху були твори, раніше включені до підготовленої в 1834 р. членами «Руської трійці»
збірки «Зоря».
Альманах «Зоря» містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів були:
засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;
уславлення народних ватажків — борців за національне і соціальне визво- лення народу;
визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями роз’єднаний державними кордонами;
заклик до українських патріотів боротися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.
спроби видати альманах «Зоря» наразилися на спротив як австрійських уря- довців, так і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання було заборонено віденською і львівською цензурою.
Шукаючи можливості видання альманаху, члени «Руської трійці» вилучили твори, які своїм змістом найбільше непокоїли цензорів, і змінили його назву на
«Русалка Дністровая». Потім Я. Головацький домовився зі своїми друзями, по- слідовниками ідей слов’янського відродження, про видання альманаху в Пешті (тодішній столиці угорщини) накладом 1 тис. примірників. Поява «Русалки Дні- стрової» викликала незадоволення у Відні та Львові. увесь наклад альманаху було конфісковано й знищено. урятувати пощастило лише 200 екземплярів.
Поява «Русалки Дністрової» стала ключовою подією не лише в діяльності
«Руської трійці», а й усього українського національного руху у східній Галичині.
Печатка товариства Галицько-руська матиця Музей альманаху «Русалка Дністровая» у Львові
у дзвіниці святодухівської церкви
узагальнення знань за розділом ІІ
За словами М. Шашкевича, альманах мав «воскресити в новій силі руську славу, руську власть». своїм змістом він переконливо засвідчував відмінність галиць- ких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями.
«Русалка Дністровая» започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.
Видання альманаху стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці».
Через постійні утиски й переслідування гурток розпався. Альманах «Русалка Дні- стровая» залишався під забороною до 1848 р.
?
1. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністрової», представники галиць- кого греко-католицького духовенства стверджували, що «нагадування про сумні історичні події, пов’язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття…» Директор департаменту львівської поліції, висловлюючи причини від- мови в дозволі на публікацію австрійської влади в краї, заявляв: «Досить клопоту нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю». Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке запо- чаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху?Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визна- ння заслуг «Руської трійці»? Чому? 2. Девізом «Русалки Дністрової» автори об- рали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху. 3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» «воскреси- ти в новій силі руську славу, руську власть»? 4. у чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для розгортання західноукраїнського національного відродження? 5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона «була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристи- ку, спираючись на матеріал уроку.
Галицько-руська матиця
Русинське культурно-освітнє товариство Галицько-руська матиця було засно- ване у Львові 16 липня 1848 р. Зразком для нього були обрані «матиці», створені чехами й словаками. своєю головною метою товариство вважало здійснення ви- давничої та просвітницької діяльності й розвиток шкільництва у східній Галичині.
Першим головою Галицько-руської матиці був священик Михайло Куземський (1809—1879). Із 60-х рр. ХІХ ст. товариство стало виразником ідей москвофільства, які заперечували існування українського народу й української мови. До середи- ни 80-х рр. ХІХ ст. товариство видало понад 80 книжок, серед яких були шкільні підручники, праці з ремесла й педагогіки. Друкованим органом Галицько-руської матиці був «Науковий сборник». Із другої половини 80-х рр. ХІХ ст. товариство поступово занепало й остаточно перестало існувати в 30-х рр. ХХ ст.
?
Оцініть роль і внесок Галицько-руської матиці в український національний рух на західноукраїнських землях.За словами М. Шашкевича, альманах мав «воскресити в новій силі руську славу, руську власть». своїм змістом він переконливо засвідчував відмінність галиць- ких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями.
«Русалка Дністровая» започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.
Видання альманаху стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці».
Через постійні утиски й переслідування гурток розпався. Альманах «Русалка Дні- стровая» залишався під забороною до 1848 р.
?
1. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністрової», представники галиць- кого греко-католицького духовенства стверджували, що «нагадування про сумні історичні події, пов’язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття…» Директор департаменту львівської поліції, висловлюючи причини від- мови в дозволі на публікацію австрійської влади в краї, заявляв: «Досить клопоту нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю». Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке запо- чаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху?Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визна- ння заслуг «Руської трійці»? Чому? 2. Девізом «Русалки Дністрової» автори об- рали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху. 3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» «воскреси- ти в новій силі руську славу, руську власть»? 4. у чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для розгортання західноукраїнського національного відродження? 5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона «була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристи- ку, спираючись на матеріал уроку.
Галицько-руська матиця
Русинське культурно-освітнє товариство Галицько-руська матиця було засно- ване у Львові 16 липня 1848 р. Зразком для нього були обрані «матиці», створені чехами й словаками. своєю головною метою товариство вважало здійснення ви- давничої та просвітницької діяльності й розвиток шкільництва у східній Галичині.
Першим головою Галицько-руської матиці був священик Михайло Куземський (1809—1879). Із 60-х рр. ХІХ ст. товариство стало виразником ідей москвофільства, які заперечували існування українського народу й української мови. До середи- ни 80-х рр. ХІХ ст. товариство видало понад 80 книжок, серед яких були шкільні підручники, праці з ремесла й педагогіки. Друкованим органом Галицько-руської матиці був «Науковий сборник». Із другої половини 80-х рр. ХІХ ст. товариство поступово занепало й остаточно перестало існувати в 30-х рр. ХХ ст.
?
Оцініть роль і внесок Галицько-руської матиці в український національний рух на західноукраїнських землях.РОЗДІЛ II