Фінанси
Постановка проблеми. Для різного виду діяль- ності машинобудівних підприємств, в тому числі і лізингової діяльності, притаманні ризики. Причому рівень впливу ризиків, як відомо, неоднаковий і зале- жить від різних чинників їх формування. Основне зав- дання науки ризикології полягає в ідентифікації ризиків та розробленні заходів щодо зменшення їхнього рівня.
Проте в умовах різноманітності видів ризиків першо- черговою постає проблема запобігти виникненню ри- зиків з найбільшим ступенем небезпеки. Цьому також сприяє проблематичність виявити всі можливі ризи- ки, профінансувати усі заходи їхньої мінімізації. Тому все більшого значення в політиці управління ризика- ми набуває методика визначення рейтингу та рівня впливу ризиків лізингової діяльності. Використання цієї методики менеджерами дозволяє:
— оцінювати «сильні» та «слабкі» сторони ма- шинобудівного підприємства порівняно з іншими підприємствами (і/або оцінювати «сильні» та «слабкі»
сторони лізингової діяльності порівняно з іншими аль- тернативними видами діяльності) і приймати необхідні заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства;
— виявляти на ранніх стадіях найбільш загроз- ливі ризики та вжити заходів щодо їх мінімізації;
— формувати ефективний портфель лізингових послуг з оптимальним співвідношенням дохідності та ризику.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У працях вітчизняних та зарубіжних авторів ми можемо знайти висвітлення питань про особливості ранжування ризиків, переваги та недоліки цього методу, висновки та пропозиції щодо покращення індивідуального підхо- ду щодо визначення рейтингу ризиків тощо.
Так, у літературі [1] одним із етапів розрахунку й аналізу ризиків виділено етап ранжування факторів ри- зику за значущістю і вибір найзагрозливіших ризиків.
О.В. Таран [2] розглядає ознаки класифікації ризиків, які дозволять виділити найбільш характерні для ранжування ризиків фінансової сфери діяльності підприємств. Серед таких ознак автором виділено рівні фінансового ризику; наслідки дії ризикових подій у фінансовій сфері діяльності підприємств; напрямки
опосередкованих впливів, що спричиняють виникнен- ня фінансового ризику; складові виробничої діяль- ності, які обумовлюють можливість виникнення фінан- сового ризику.
О.В. Дорофеєва [3] виділила як основний мето- дологічний підхід до управління фінансовими ризика- ми лізингових компаній системність та комплексність.
Такий підхід обумовлює необхідність ранжування ри- зиків, їх кількісної оцінки за групами та загальної — для лізингової компанії в цілому.
Багатьма вітчизняними та зарубіжними науковця- ми розглядаються загальні питання класифікації, оці- нювання, управління та мінімізації ризиків лізингової діяльності (А. Аюпов, В. Міщенко, В. Рошило, Н. Вну- кова, О. Сухенко [4 — 6]), а проблематика визначен- ня рейтингу та рівня впливу ризиків лізингової діяль- ності висвітлена недостатньо. Саме тому актуальність, теоретична і практична важливість проблеми, її недо- статня вивченість саме для машинобудівної галузі, для якої притаманні певні особливості, обумовили вибір теми дослідження.
Постановка завдань. Завданнями статті є:
— запропонувати методику визначення рейтин- гу ризиків лізингової діяльності;
— проранжування ризики лізингової діяльності
ну у списку інших. Основою методики є комплекс кри- теріїв: політичне та економічне середовище, місцеві еко- номічні умови, зовнішньоекономічні зв’язки [1, с. 67].
Визначення рейтингу формується певною по- слідовністю взаємопов’язаних етапів, мета реалізації яких полягає в ранжуванні виявлених можливих ри- зиків відповідно до обраних критеріїв. Тому, на наш погляд, визначення рейтингу ризиків лізингової діяль- ності машинобудівних підприємств доцільно проводити за алгоритмом, зображеним на рис. 1.
Розглянемо детально кожний етап запропонова- ної послідовності.
Одне з основних завдань ефективного управлін- ня полягає в ідентифікації ризиків лізингової діяльності машинобудівних підприємств. Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003 [7]
машинобудівні підприємства як суб’єкти лізингової діяльності можуть виступати у ролі лізингоодержува- ча, лізингодавця, продавця (постачальника) предмету лізингу. Саме тому підприємствам притаманні ризики вищезазначених суб’єктів лізингової діяльності. Ри- зики лізингової діяльності можна поділити на чотири групи: фінансові ризики (валютні; інфляційні; інвес- тиційні; кредитні ризики та ризики фінансової стійкості), комерційні ризики (маркетингові; збутові ризики; ризики взаємодії з контрагентами і партнера- ми; ризики конкуренції), управлінські ризики (орга- нізаційні; трудові ризики) та ризики, пов’язані з пред- метом лізингу контрагента (ризики неповернення; ри- зики, пов’язані з реалізацією на вторинному ринку;
ризики втрати) [8, с. 175].
Визначивши ризики лізингової діяльності, не- обхідно сформувати систему критеріїв, відповідно до кількісного рівня яких ризикам буде надано відпо-
відний ранг у переліку. Вибір критеріїв визначаєть- ся як суб’єктивна характеристика й залежить від по- ставленого підприємством завдання щодо реалізації політики управління конкретним ризиком. Ранжу- вати ризики можна за кількома критеріями окремо або за інтегрованим критерієм рейтингової оцінки.
Можна запропонувати використовувати як критерії такі показники:
— рівень втрат;
— імовірність виникнення;
— ступінь небезпеки (добуток рівня втрат на ймовірність виникнення);
— частота настання;
— обсяг недоодержаних доходів (прибутків);
— складність управління;
— складність прогнозування настання ризику. Особливість у виборі методики обчислення об- раного критерію полягає в тому, що не всі критерії є кількісними величинами і їхнє кількісне оцінювання є суб’єктивним фактором. Рівень втрат (В) визначають як добуток обсягу втрачених ресурсів на ціни одиниці ресурсів:
å ×
= В
ріЦ
ріВ
, (1)де Врі— обсяг втрачених ресурсів (кг, м, м2, людино-години тощо);
і
Ц
р — ціна одиниці ресурсу, або робочогоо часу, грн.Існує кілька методик ранжування ризиків:
1) Метод експертних оцінок — використовуєть- ся в тому випадку, коли відсутня необхідна інформа- ція для здійснення розрахунків або порівняння. Про- Рис. 1. Алгоритм визначення рейтингу ризиків лізингової діяльності
Ідентифікація потенційно можливих ризиків лізингової діяльності
Вибір критеріїв, відповідно до яких визначатиметься рейтинг ризиків
Розроблення (або вибір) методики ранжування ризиків Вибір методу обчислення обраного критерію
Ранжування ризиків згідно з кількісним значенням обраного критерію
водиться шляхом опитування спеціалістів, які, як пра- вило, оцінюють об’єкт дослідження незалежно один від одного. Метод полягає в тому, що кожним екс- пертом надається певному об’єкту бальна оцінка, се- реднє або середньозважене значення якої коригується на певний ваговий коефіцієнт.
2) Побудова матриць. Цей метод полягає в побу- дові матриці, яка складається з елементів
) ..., , 1
; ..., , 1
(i n j m
aij = = , рядки якої (i=1,...,n)оз-
начають номери відповідних критеріїв, згідно з якими ранжуються ризики, а стовпчики (j=1,...,m)— но- мери видів ризиків.
3) Метод багатовимірного кореляційно-регресій- ного аналізу.
Для ранжування ризиків лізингової діяльності машинобудівних підприємств нами застосовано метод експертних оцінок за допомогою анкетного опитуван- ня. В анкеті експертам пропонувалося оцінити рівень Таблиця 1 Результати експертного опитування та визначення рейтингу ризиків лізингової діяльності
впливу ризиків лізингової діяльності за 10-бальною шкалою: 1 — ризик практично відсутній, 2-3 — ризик малий, 4-5 — ризик допустимий, 6-8 — ризик критич- ний, 9-10 — ризик катастрофічний. Після цього було знайдено загальний бал для кожного виду ризику шля- хом множення середнього значення бальної оцінки
)
( v
i кожного експерта на ваговий коефіцієнт (wi).Експертами виступили 20 керівників машинобудівних підприємств м. Дрогобича: Дрогобицького долотного заводу, Дрогобицького заводу автомобільних кранів та Дрогобицького машинобудівного заводу.
Результати експертного опитування та визначен- ня рейтингу ризиків лізингової діяльності залежно від рівня впливу представимо у вигляді таблиці 1.
Таблиця 2 Визначення відносного рівня впливу ризику в межах групи
Таблиця 3 Визначеннявідносногорівнявпливуризику
Для оцінки узгодженості відповідей експертів використано коефіцієнт конкордації, який розраховуєть- ся за формулою [1, с. 251]:
( )
(
1)
,12 1
2 1 1
2 2
1
2
max2 2
-
×
×
×
þý ü îí
ì - × × +
=
=
å
=
m m n
m n a W
m i
i ф
s s
(2)
де
s
ф2— фактична дисперсія (середньоквадра- тичне відхилення) підсумкових оцінок, які надані екс- пертами; smax2 — дисперсія підсумкових оцінок за умови, що думки експертів повністю збігаються;a
i — сумарна оцінка, одержана i-м об’єктом; m — кількість досліджуваних об’єктів; n — кількість екс- пертів.Істотність коефіцієнта конкордації перевірено за допомогою критерію Пірсона за формулою
) 1
2 =W×n×(m-
c з (m-1)числом ступенів свободи.
Величина коефіцієнта конкордації становить 7
, 0 77 , 0 >
=
W . Розрахункове значення c2розр= 200,43,
якого для (14 — 1) ступенів свободи та довірчої імовірністі 0,95 є більшим за табличне cтабл2 = 22,37.
Отже, можна вважати, що в оцінці впливу ризиків дум- ки експертів є добре узгодженими.
Крім ранжування ризиків лізингової діяльності, тобто визначення якісної характеристики ризиків (ран- гової послідовності за рівнем впливу), важливим ас- пектом ризик-менеджменту є кількісно оцінити пере-
Таблиця 4 Визначення відносного рівня впливу групи ризиків
ваги одних ризиків над іншими. Для цього автором пропонується застосовувати таку методику, яка дає можливість кількісно оцінити перевагу ризику з більшим рівнем впливу над ризиком з меншим рівнем впливу та визначити відносний рівень впливу ризику.
Вихідні дані та результати розрахунку представлено в таблиці 2.
Рівень впливу ризику Piпропонуємо визначати за формулою:
% 100
1 ' '
×
=
å
= m i
i i i
v
P v , (3)
де
v
i'— середнє геометричне значення переваг для i-го ризику; m — кількість досліджуваних об’єктів.Аналогічно визначаємо відносний рівень впливу ризиків та груп ризиків лізингової діяльності у за- гальній множині ризиків (табл. 3).
Висновки. На основі досліджень можна зроби- ти висновок, що серед ризиків лізингової діяльності машинобудівних підприємств м. Дрогобича найбіль- ший вплив спричиняє фінансова група ризиків
(37,9 %), менший вплив — комерційні ризики
(26,1 %), ризики, пов’язані з предметом лізингу кон- трагента (20,4 %), та управлінські ризики (15,6 %). У межах вищенаведених груп ризиків можна виділити такі види ризиків з найбільшим рівнем впливу на лізин- гову діяльність машинобудівних підприємств: кредитні ризики (17,0 %), ризики втрати (16,5 %), ризики взаємодії з контрагентами й партнерами (14,8 %) та організаційні ризики (10,1 %).
Рейтингове оцінювання ризиків лізингової діяль-
ності дає можливість підприємствам кількісно оцінити ступінь ризику та віднести той чи інший вид ризику до тієї чи іншої категорії, класу, групи, розряду. Тобто рей- тингова оцінка передбачає надання ризикам відповід- ного рангу в переліку на основі їхнього розподілу за певними критеріями. Рейтинговий аналіз дає можливість суб’єктам лізингової діяльності здійснити порівняльну оцінку ризиків, визначити їхню вагомість у загальному переліку ризиків, виділити основні та додаткові за зна- ченням ризики, здійснювати аналіз, контроль, облік, прогнозування та регулювання лізингової діяльності та на основі цього вибирати оптимальну політику управл- іння комплексом ризиків лізингової діяльності.
Перспективи подальших досліджень. Перспекти- ви подальших досліджень відповідно до запропоно- ваної у статті методики визначення рейтингу та рівня впливу ризиків полягають у розробленні системи, програми та процедур управління ризиками лізинго- вої діяльності машинобудівних підприємств.
Література
1. Лук’янова В.В. Економічний ризик : навч.
посіб. / В. В. Лук’янова, Т. В. Головач. — К. : Ака- демвидав, 2007. — 464 с. 2. Таран О.В. Фінансовий ризик-менеджмент економічних агентів (на прикладі підприємств промисловості) : автореф. дис. на здо- буття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.04.01 / О. В. Таран; Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. — Харків, 2005. — 20 с. 3. Доро- феєва О.В. Фінансові ризики лізингових компаній України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
екон. наук : спец. 08.04.01 / О. В. Дорофеєва; Терно- пільська академія народного господарства. — Тер- нопіль, 2004. — 24 с. 4. Аюпов А.А. Инновационный лизинг в банке / А. А. Аюпов. — Казань : Изд. центр ТИСБИ, 2002. — 160 с. 5. Рошило В.І. Джерела фінансування інноваційного розвитку : монографія / В.І. Рошило. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2006. — 272 с. 6. Сухенко О. Управління ризиками лізинго- вої компанії / О. Сухенко // Лізинг в Україні. — 2008.
— № 1. — С. 11 — 14. 7. Закон України «Про фінан- совий лізинг» від 11.12.2003 // ВВР. — 2004. — № 15.
8. Кулиняк І.Я. Класифікація видів ризиків лізинго- вої діяльності машинобудівних підприємств та розроб- лення заходів щодо зниження їхнього рівня / І.Я. Ку- линяк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка»:
Проблеми економіки та управління. — 2008. — № 628.
— С. 173 — 179.
Кулиняк І.Я. Визначення рейтингу та рівня впливу ризиків лізингової діяльності машинобу- дівних підприємств
У статті запропоновано методику визначення рей- тингу ризиків лізингової діяльності, проранжовано ри- зики лізингової діяльності машинобудівних підприємств м. Дрогобича за допомогою методу екс- пертних оцінок, кількісно оцінено переваги одних ри- зиків над іншими.
Ключові слова: рейтинг, ранжування, ризики лізингової діяльності, рівень впливу ризиків.
Кулыняк И.Я. Определение рейтинга и уров- ня влияния рисков лизинговой деятельности ма- шиностроительных предприятий
В статье предложена методика определения рей- тинга рисков лизинговой деятельности, проранжиро- ваны риски лизинговой деятельности машинострои- тельных предприятий г. Дрогобыча с помощью мето- да экспертных оценок, количественно оценены пре- имущества одних рисков над другими.
Ключевые слова: рейтинг, ранжирование, риски лизинговой деятельности, уровень влияния рисков.
Kulynjak I.Y. Determination of rating and level