• No results found

Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ áåçñïîëó÷íèêîâèìè ñêëàäíèìè ðå÷åííÿìè òà ñõåìàìè äî íèõ (ðîçä³ëîâ³ çíàêè îïóùåíî)

In document ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß (сторінка 141-149)

ÑÊËÀÄÍÅ ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÅ ÐÅ×ÅÍÍß

3. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ áåçñïîëó÷íèêîâèìè ñêëàäíèìè ðå÷åííÿìè òà ñõåìàìè äî íèõ (ðîçä³ëîâ³ çíàêè îïóùåíî)

Ðå÷åííÿ Ñõåìè

1 Пролітав буйний вітер над морем по безмірнім широкім просторі білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще швидше загукали як військо вороже… (Леся Українка)

2 Все здалось до роботи перевесло й шнур плуг сокира й лопата виводили мур (Леся Українка).

3 Винесли тіло цариці люд заступив йому путь (Леся Українка).

4 Поблискують черешеньки в листі зеленім черешеньки ваблять очі діточкам маленьким (Леся Українка).

А [ ], [ ].

Б [ ]: [ ].

В [ ]; [ ].

Г [ ] – [ ].

Д [ ], [ ], [ ].

ІV рівень

● Завдання відкритого типу

Íàïèø³òü òâ³ð-ðîçäóì íà òåìó «Ìîÿ óëþáëåíà òåëåïåðåäà÷à».

ϳä ÷àñ íàïèñàííÿ âèêîðèñòîâóéòå âèâ÷åíèé ìàòåð³àë ³ç òåìè

«Ñêëàäíå áåçñïîëó÷íèêîâå ðå÷åííÿ». ϳäòâåðä³òü çíàííÿ çà äîïîìîãîþ ï³äêðåñëåíèõ ãðàìàòè÷íèõ îñíîâ ³ íàäïèñ³â âèä³â ñêëàäíèõ áåçñïîëó÷íèêîâèõ ðå÷åíü.

§ 36. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Синонімія простих речень, складних речень зі сполучниками і без сполучників

195. Із простих, складнопідрядних і складносурядних речень утворіть складні безсполучникові і запишіть їх. Усно поясніть розділові знаки.

1. Сідало за обрій сонце. Надходив вечір. 2. Мало прожити життя. Треба життя зрозуміти. 3. Гості посідали й поставали кругом, і бандуристи вдарили в струни. 4. Хотів би я знати, чи чули ви гру на бандурі? 5. Якщо хочеш їсти калачі, то не вилежуйсь на печі. 6. Відразу видно, чи добре ти працював, чи ні. 7. Уперше їх уста зустрілись, і очі в очі подивились.

8. Є дивний час, коли не відчуваєш ні вічності, ні миті.

9. В народі кажуть, що любов сліпа. 10. Це корисний напій

із трав, тому випий замість ліків. 11. Якщо не вмієш, то тебе навчать. 12. Українська пісня знаменита своєю винятковою мистецькою красою, яка випливає з гармонійного поєднання слів і чарівної мелодії.

196. Зі складних безсполучникових речень утворіть складнопідрядні та склад- носурядні і запишіть їх. Усно поясніть розділові знаки.

1. Ще сонячні промені сплять – досвітні вогні вже горять (Леся Українка). 2. Гаї шумлять – я слухаю (П. Тичина). 3. Завжди буває потім легко сказати: краще потрібно було зробити так, а не так (З часопису). 4. Дмитро відчув: сталося щось незвичайне (М. Стельмах). 5. Глянув перед собою – серце його похололо:

та сама панночка з чарівними очима прямо йшла на нього (С. Васильченко). 6. Рипнули двері, в хату увійшла молода дівчина (І. Нечуй-Левицький). 7. Смутні осінні дні минали, прийшли морози, випав сніг (С. Васильченко). 8. Уявіть собі таку картину: сидите ви над ставком рано-вранці (Остап Ви- шня). 9. Найкращі книги стали безсмертними. Вони увійшли в скарбницю світової культури (І. Цюпа).

§ 37. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ Складання діалогів

197. І. Дайте визначення діалога. Прочитайте текст. Про що він вам нагадує?

ПИСАНКА І КРАШАНКА

Писанка і крашанка – символи вшанування могутнього бога Рода, який, за народними переказами, має здатність перевтілюватися в сокола. У предко-

вічні часи Сокіл-Род зніс яйце, з якого народився Всесвіт.

За легендою, однієї дуже суворої зими люди забрали до своїх осель і там відігріли замерзлих птахів, а навесні випустили їх у вирій. Звідти птахи, не забарившись, повернулися.

А на крилах своїх разом із чарівною

весною принесли дивні яєчка. Відтоді з приходом Великого весняного дня (Великодня) почали люди писати (розмальо- вувати) писанки – символ народження, Сонця, воскресіння.

У писанці нібито зосереджена чарівна магічна сила, яка наділена здатністю приносити добро, щастя, любов і достаток.

Крашанки фарбували, використо- вуючи різні природні барвники.

Крашанка червоного кольору при- свячувалася богові Сонця й означала

радість життя. Жовтий колір присвячувався Місяцю й зіркам.

Блакитний колір – небу, повітрю, тобто здоров’ю; зелений – весні, воскресінню природи (За В. Войтовичем).

ІІ. Дайте відповіді на запитання. Побудуйте діалог у формі запитань і від- повідей за текстом.

1. Чим відрізняється писанка від крашанки?

2. Коли пишуть (розмальовують) писанки і фарбують кра- шанки?

3. Що нового ви довідались про язичницького бога Рода?

4. Про що розповідає легенда?

5. Що символізують писанки і крашанки?

6. У що вірили українці, розписуючи писанки і фарбуючи крашанки?

7. Як фарбували крашанки в давнину?

8. Що символізували червоний, блакитний, жовтий і зеле- ний кольори?

ІІІ. Знайдіть в інтернеті ширші відповіді на запитання, які вас заціка- вили, поділіться новими знаннями з однокласниками.

198. І. Прочитайте текст. Усно визначте, зі скількох частин складаються складні речення. Які з них: 1) сполучникові; 2) безсполучникові; 3) з різними типами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим)?

ВЕЛИКДЕНЬ

Великий день. Про плащаницю1, про сонце, що «грає і в цей день не заходить», розповідала нам бабця Катерина. І все вчила відслоняти2 фіранки3 на вікнах, аби великоднє сонце приносило в хату щастя і здоров’я. Нема вже бабусі, але ли- шилася її наука, і таки хочеться, аби всі відслонили свої душі, повернулися до звичаїв, і воскресла б душа нашої України у веснянках і гаївках, у забавах із писанкою...

...Церква. Молодиці, як ті білі лелії, ведуть танjк.

Ой на горі пшениченька, на долині овес,

а всі дзвони задзвонили, кажуть: «Христос Воскрес!»

У кожної дівчини в ме- режаній хустинці писанки для хлопців. Чекають на сербин – великодній чолові- чий танець. Раз на рік ідуть чоловіки й легіні4 в сер- бин. Громади віншують5 одна одну. Ведуть спільний танjк, ланцюжком обхо- дять церкву. Аби так у мирі вся Україна святкувала!

(Р. Кобальчинська)

ІІ. Побудуйте кілька запитань до тексту і поведіть з однокласниками діалог «запитання — відповідь».

Стислий переказ тексту наукового стилю

Стисло переказувати науковий текст означає вміти упуска- ти частину, вибираючи найістотніше, що розкриває головну думку. Потрібно навчитися залишати поза увагою другорядне, менш важливе. Стисле переказування тексту наукового стилю

1 Плащанbця (покривало) – велике полотнище із зображенням Ісуса

Христа після зняття його з хреста, предмет релігійного вшанування.

2 Відслонzти – відкривати.

3 Фірáнка – шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо.

4 Ëtã³íü (ä³àë.) – юнак, парубок.

1 ³íøóâfòè – поздоровляти, вітати.

М. Пимоненко.

Ранок Христового Воскресіння

є підготовчим етапом до конспектування, складання анотації, написання тез, рефератів і наукових доповідей.

Анотація – коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо.

Тези – основні положення книги, статті, рукопису тощо, викладені відповідно до певного плану.

Реферат – 1) короткий виклад змісту наукової праці, статті; 2) наукова доповідь, що складається з огляду кількох праць чи статей на якусь тему.

Доповідь – це прилюдне повідомлення на якусь тему, одна з найпоширеніших форм публічного виступу.

Доповідь може бути діловою, звітною чи науковою.

Ділову доповідь виголошують на різних зібраннях, на- приклад, на загальношкільних чи класних зборах. У діловій доповіді можна висвітлити якесь одне конкретне питання, конкретний вид діяльності учнів чи стан успішності. На- приклад, можна підготувати доповідь на тему «Про стан успішності учнів 9 класу».

Звітна доповідь відрізняється від ділової повідомленням про всі напрями діяльності (наприклад, про роботу шкіль- ного наукового гуртка з української мови), про успішність учнів школи.

Наукову доповідь чи повідомлення готують на основі опрацювання якоїсь теми, а також декількох джерел реко- мендованої літератури. Її виголошують на наукових конфе- ренціях, семінарах, засіданнях наукового гуртка.

Наукова доповідь, зроблена на основі критичного огляду публікацій на задану тему (статей, вміщених у різних ви- даннях – книгах, збірниках, часописах тощо), називається рефератом.

199. Напишіть наукову доповідь про структуру, зміст, особливості мови вашого улюбленого навчального предмета (1–1,5 сторінки).

200. Заслухавши доповідь однокласника, напишіть коротку анотацію (0,5–

1 сторінка).

Доповідь (або реферат) на основі двох-трьох джерел Як підготувати тези

Перший етап – ознайомлення з науковим текстом.

ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ

Однією з найдавніших форм духовної культури народу є звичаї та обряди. Звичаї – це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосун-

ків, у результаті багаторазового проведення одних і тих же дій та усвідомлення їх суспільної значущості. Вони, як неписані закони, народжуються разом з народом і передаються з поко- ління в покоління, тобто стають традиційними.

Обряди – це символічні дійства, приурочені до відзначен- ня найважливіших подій у житті людських гуртів, родин, окремих осіб. Наприклад, віншування хлопців на Різдво, посівання на Новий рік, колядування, клечання хати на Зелені свята тощо.

Звичаї та обряди мають національний чи етнічний харак- тер. Геродот стверджував, що якби усім народам у світі надали можливість вибирати найкращі з усіх звичаїв та обрядів, то кожен народ вибрав би власні. Скажімо, звичай вітатися при зустрічі існує в кожного народу. Але робить це кожен по-своє- му: українці скидають шапки і подають один одному руки, якщо вони знайомі; китайці вклоняються до землі, лапландці труться носами.

Між звичаями і обрядами існує певна різниця. Звичаїв дотримуються щоденно, а обряди виконують напередодні чи безпосередньо у дні свят.

Сукупність обрядів, якими супроводжують відзначення святкової чи релігійної відправи, становить ритуал. Це зовніш- нє оформлення якоїсь урочистості, свята. А система усталених обрядів, якими супроводжується громадсько-побутове чи релі- гійне життя, є обрядовістю даного народу.

Українці належать до тих націй в Європі, чия обрядовість є однією з найдавніших і найбагатших. Найкраще виражене багатство української обрядовості в обрядовому фольклорі – піс- нях, побажаннях, віншуваннях, примовляннях, якими супро- воджується те чи інше обрядове дійство. Останні становлять словесну частину обрядів.

В обрядовості українців розрізняють два види – родинну (сімейну) і календарно-побутову. Перший вид обрядів тісно пов’язаний із громадським осмисленням важливості подій

у житті окремої родини чи людини. Сімейні обряди супрово- джують відзначення народження (уродини), хрещення (хре- стини), повноліття, весілля чи похорону. Другого виду обрядів дотримувалися під час урочистого святкування початку чи закінчення певних сезонів, природних циклів – зими, весни, літа, осені (Українське народознавство).

Другий етап – складання плану до тексту:

1. Звичаї та обряди як одна з найдавніших форм духовної культури:

а) звичаї як повсякденні правила поведінки;

б) обряди як символічне дійство.

2. Національний характер звичаїв та обрядів.

3. Різниця між звичаями та обрядами.

4. Обрядовість як система усталених обрядів:

а) ритуал як сукупність обрядів, приурочених до подій;

б) поняття обрядовості народу.

5. Прадавність і багатство української обрядовості.

6. Обрядовий фольклор українців:

а) родинна (сімейна) обрядовість;

б) календарно-побутова обрядовість.

Третій етап – написання тез.

Тези

І абзац. Однією з найдавніших форм духовної культури наро- ду є звичаї та обряди. Звичаї – це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків.

Обряди – це символічні дійства, приурочені до певних подій.

ІІ абзац. Звичаї та обряди мають національний характер.

Різні народи мають своєрідні звичаї вітатися.

ІІІ абзац. Різниця між звичаями та обрядами полягає в тому, що звичаїв дотримуються щоденно, а обряди приурочені до свят.

ІV абзац. Сукупність обрядів, приурочених до подій, стано- вить ритуал. Система усталених обрядів є обрядовістю народу.

V абзац. Обрядовість українців є однією з найдавніших у Європі. Вона виражена в обрядовому фольклорі (піснях, він- шуваннях, примовляннях тощо).

VІ абзац. В обрядовості українців розрізняють два види – родинну (сімейну) і календарно-побутову.

201. Виконайте завдання: напишіть тези тексту «Звичаї та обряди».

202. Підготуйте доповідь (реферат) на одну із запропонованих тем, пі- дібравши два-три видання наукової і навчально-методичної літе- ратури (словники, підручники, довідники, наукові статті).

1. Походження і розвиток мови.

2. Значення усної народної творчості для розвитку худож- ньої літератури.

3. Основні види мовлення: опис, розповідь, роздум (визна- чення і зразки з коментарями).

203. Прочитайте фрагмент народознавчої праці видатного збирача і дослід- ника української міфології В. Гнатюка. Складіть план переказу цього уривка. Чим зацікавив вас цей текст? Чи відома вам подібна розповідь із румунської міфології?

МАВКИ

Мавки живуть по лісах і являються людям як молоді гарні дівчата. Заманивши когось до себе своєю красою, розмовляють із ними, кокетують, а потім заскобочуть на смерть.

Мавки живуть у гірських печерах, що мають перед собою широкі краєвиди. Їх помешкан- ня вистелені й обвішані кили- мами. Вони сидять і прядуть крадений льон, тчуть і з вибіле- ного полотна шиють собі одяг.

Як розтануть сніги, мавки бі- гають горами й долинами й за- саджують на них квіти. Коли все зазеленіє і розцвітеться, вони рвуть квітки, затикають коси і забавляються або ку- паються по потоках та озерах.

Найчастіше виводять одначе танці на ігровищах, особливо на Купала.

Мавки бувають високого зросту, лице мають округле, а довгі коси спускають на плечі і затикають квітами.

Мавки не злобні; вони що- найбільше зваблюють хлопців до себе на танці, але коли їх хто пострашить, вони втікають.

С. Караффа-Корбут.

Мавка

In document ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß (сторінка 141-149)

Outline

СУПУТНІ ДОКУМЕНТИ