денському університетах. Редагував газету «Буковина» у 90-х роках ХІХ ст., викладав українську мову та літературу в учи- тельських семінаріях Чернівців, Львова та Заліщик. Помер письменник 21 серпня 1925 року і похований у м. Заліщиках Тернопільської області.
ІІ. ...Зціпив зуби, підійшов до віконця... Казати чи не ка- зати, думаю, а тут казначей: «Тобі чого?» – питає... А воно – не знаю, як – само зірвалось з язика: «Розміняйте гроші!» – «Да- вай, – каже, – чого стоїш?» Я дав, а в самого думка: «Тікати чи чекати?» І стою, як окам’янів. Коли це мене штовхають: «Чи ти, земляк, заснув, чи що? Тобі казначей дає гроші, а ти не бачиш і не чуєш».
ІІІ. Вишивка – це вид мистецтва, що з’явився давно. Ма- буть, ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здога- дався втілити в узори красу рідної природи, свої переживання та відчуття, адже через недовговічність тканини й ниток наука не має можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва.
ІV. ...Вічні присмерки стоять по кутках собору. Тільки вгорі, у височині центрального купола, було блакитно, як у небі, серед золотих зірок сяюче білів намальований голуб з розки- нутими крилами, цілком зберігся й портрет якогось небесного юнака-святого в ясно-червоній одежі... Густо-блакитне небо й по ньому золоті зірки!
220. Прочитайте уривки текстів. Зверніть увагу на будову прозових, драматич- них і віршованих текстів. Визначте основні стильові ознаки цих текстів.
І. Хто й коли збудував нашу хату, які майстри – невідомо.
Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом і схожа була також на стареньку білу печерицю. Дуже мальовнича була хата. Одне, що не подобалось у ній, і то не нам, а матері, – вікна повростали в землю і не було замків. У ній ніщо не замикалось. Заходьте, будь ласка, не питаючись. – Можна?
Милості просимо! Мати жалілася на тісноту, ну, нам, малим, простору й краси вистачало, а ще коли глянуть у віконце, там видно й соняшник, і груші, й небо... (О. Довженко «Зачаро- вана Десна»).
ІІ. П а в л и к. Тату...
Платон не оглянувся, може, недочув...
Тату!..
П л а т о н. (Оглянувся.). Це ти?.. Павлику... (Підвівся.) П а в л и к. Я, тату.
П л а т о н. Повернувся... (Пішов. Зачинив двері майстерні.)
Де пропадав?
П а в л и к. Як мама?.. Дома все благополучно?
П л а т о н. Помаленьку, все благополучно... Інститут не кинув?
П а в л и к. Домовився на вечірній... (О. Коломієць. «Дикий Ангел»).
ІІІ. Сини! Сини! Барометри кирпаті
людського спокою і завтрашнього дня!
Ми перед вами разом винуваті, що на планеті бійки і гризня.
Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги,
що десь духовні лупляться каліки і виростають наші вороги.
Будь проклят спокій! Досить нарікати на клопітливий і суворий час!
Грядуть сини – барометри кирпаті, вони за все спитають завтра нас.
Â. Ñèìîíåíêî
221. Із підручника «Історія України» доберіть текст, щоб у ньому були такі еле- менти композиційної будови: розділ, параграф, абзаци. Яке призначення цих елементів композиції тексту?
222. І. Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені в ньому абзаци. Доведіть, що текст має смислову завершеність, послідовність викладу думок, композиційну чіткість.
ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ОСТАПА ВИШНІ (Павла Михайловича Губенка)
Усього один раз довелось мені бути з ним на полюванні...
Грудень був, холод, похмурий день, мерзла рілля під ногами...
Цілий день ходили в тих полях, так і не побачивши зайця...
Протягом того дня я не бачив Павла Михайловича веселим, не чув його сміху, він усе про щось думав.
Розповідають, що бачили його і різким, колючим, навіть грубим на слово.., мені ж випадало бачити його в розливі доброти, яку він мовби випромінював на співрозмов- ників. Для мене Остап Вишня – це насам- перед виняткова душевна делікатність, чулість, ласкавість.
Він був закоханий у літературу, уважно стежив за появою нових творів.
Розум він мав вольтерівської1 гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Ніякі найстуденніші вітри тяжких часів не могли остудити в його душі жар любові – невгасної любові до народу, до Вітчизни, до краси життя й мистецтва (Олесь Гончар).
ІІ. Побудуйте на основі тексту та за матеріалами з інтернету свою розповідь про Остапа Вишню.
ІІІ. Як ви розумієте вислови «розум вольтерівської гостроти», «нез- рівнянний викривач»?
§ 43. СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ
Абзаци, що складаються з кількох речень, можуть ста- новити складне синтаксичне ціле (або надфразну єдність – unitatea sintactică superfrastică).
Складне синтаксичне ціле (надфразна єдність) – це група речень, взаємопов’язаних змістом і синтаксичними засобами. Складне синтаксичне ціле вважають окремою одиницею тексту.
З погляду змісту речення об’єднуються у надфразні єд- ності спільністю теми.
З погляду структури текстові об’єднання (складні синтак- сичні цілі) мають спільні лексичні компоненти, займенники, що замінюють іменники, прикметники або інші частини мови.
Окремі речення характеризуються неповнотою, синтаксичною пов’язаністю одне з одним. Наприклад:
Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй,
саду старого в пухнастому інеї, сивих, веселих завій.
Як не любити весни многошумної, меду пахучих суцвіть,
як не любити роботи розумної, праці, що дух веселить.
Ì. Ðèëüñüêèé
Це складне синтаксичне ціле має зачин і завершальну частину.
1Вольтtрівський – притаманний Вольтеру, французькому письменнику, філософу, історику.
Найчастіше абзац у тексті – це складне синтаксичне ціле.
Проте в абзаці можуть поєднуватись і декілька синтаксичних цілих. Також абзацом може бути й окреме речення, на від- міну від надфразної єдності, яка завжди поєднує декілька речень.
223. І. Уважно прочитайте текст. Виділіть зачин і завершальну частину тексту. Знайдіть у ньому надфразні єдності. Підберіть до них заго- ловки, що можуть бути «спільною темою» для об’єднання речень у складне синтаксичне ціле.
КНЯЗЬ ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
По смерті батька – князя Данила Галицького – Лев правив виділеними йому землями і жив у Галичі. Якось він сказав своїм братам – Мстиславові і Шварну, що сиділи на тронах в інших містах Галицько-Волинського князівства: «Львів мені миліший, перенесу столицю з Галича до Львова».
І молоде місто, засноване його батьком, стало рости та розбудовуватися. Багато гарних і величних споруд з’явилося тоді в ньому.
1270 року занедужав і помер Левів дядько Василько Рома- нович. Тепер головним князем усієї Галицько-Волинської держави став Лев Данилович, а столицею – місто, наречене його ім’ям.
На вулицях Львова чути було не тільки українську мову, але й німецьку, польську, угорську. А потім залунала ще й вірменсь ка – з дозволу Лева тут оселилася ціла вірменська колонія. Збереглася про те спе- ціальна княжа грамота, в якій Лев давав притулок людям з Кавказу, чия батьківщина пе- реживала тоді трагічні часи пе- реслідування вірмен-християн.
Львів став для них другою бать- ківщиною. І сьогодні у Львові є збудовані вірменами в ті часи церкви та квартали.
Місто Лева швидко стало знаним на всю Європу. Це була столиця і важливий культурний центр все ще сильної держави.
(М. Слабошпицький).
Л. Долинський.
Князь Лев Данилович
ІІ. Випишіть з тексту два-три приклади складних синтаксичних цілих і проаналізуйте в них лексичні та синтаксичні засоби зв’язку речень:
1) спільні слова; 2) займенники, що замінюють іменники чи інші ча- стини мови; 3) неповнота речень; 4) видо-часові характеристики присудків; 5) сполучники і сполучні слова.
§ 44. ТИПИ МОВЛЕННЯ
Різновидами складного синтаксичного цілого є такі типи зв’язного мовлення: опис (descriere), розповідь (naraţiune) і роздум (cugetarea meditarea).
Опис – це зв’язний текст, який подає словесне зобра- ження основних ознак предмета, явища, особи. Описи – це найчастіше словесне змалювання пейзажів, портретів, ін- тер’єрів тощо.
Опис-портрет зображує зовнішність людини, деталі одягу, особливості душевного стану людини, її настрою.
Наприклад: Перед ним сиділа дівчина. Але не Наталка, не сестра. Зовсім не вона. Чужа якась дівчина. Але така ж хо- роша та бистроока, із стрічкою над чолом і юна, смаглява від сонця (І. Багряний).
Мета художнього опису зовнішності людини – створити її образ, емоційно вплинути на читача чи слухача, викликати певне ставлення до зображеного персонажа.
Опис-пейзаж зображає різні види місцевості.
Наприклад: Недалеко від Богуслава, коло Росі, у довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадю- кою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави1й по- ховались десь далеко в густих лісах... (І. Нечуй-Левицький).
Розповідь відрізняється від опису динамікою подій.
Зразок розповіді: Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвище і звали його Самійло-косар, а то й просто Косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем, – легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша (О. Довженко).
У текстах-роздумах ставиться, як правило, дискусійне питання, яке викликає різні думки. Зразком розміркову- вання може бути така надфразна єдність: Є багато радо-
1 Рукfв – тут: водяний потік, що відійшов у бік від головного русла;
відгалуження ріки.
стей у дитинстві; але не знаю більшої, ніж Різдво Христове.
Сяйливість цього свята зливається з образом Матері Божої – заступниці нашої та покровительки України, і їй, як мамі рідній, уся любов і святість поклону, і щира молитва. Бо що є прекраснішо- го, як «тая мати молодая з своїм дитя- точком малим?» Вона пригортає до серця дитину, а над нею в погідному небі грає веселка і осяйним німбом1 береже Дитя від громів та блискавиць (Я. Гоян).
Як видно з прикладів, речення об’єднуються у надфразні єдності за допомогою різних лексичних засобів: повторів окремих слів, вживання особових, означальних і вказівних займенників (він, вона, вони, їх, сам, той і под.), сполучників, часток тощо.
Синтаксичними засобами об’єднання речень у надфразні єдності є співвідношення видо-часових і способових форм присудків. Наприклад: Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки, заїхав за верби, розпріг коні, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже засипав борошном його мішки (І. Нечуй-Левицький).
224. Напишіть художній опис зовнішності своєї подруги чи друга, мате- рі чи бабусі, батька, брата чи сестри. Доберіть заголовок. При на- писанні скористайтесь орієнтовним планом.
ПЛАН ХУДОЖНЬОГО ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ 1. Хто ця людина?
2. Що впадає у вічі в її зовнішності?
3. Її зріст, постава.
4. Риси обличчя. Вираз обличчя. Погляд. Очі. Усмішка.
5. Зачіска. Волосся. Чоло.
6. Одяг.
7. Загальне враження. Поєднайте риси зовнішності з осо- бливостями характеру, поведінки.
8. Ваше ставлення до цієї людини.
225. Прочитайте уривок з оповідання Лесі Українки «Над морем». Зверніть увагу на будову тексту, на такі його ознаки, як смислова завершеність;
логічний зв’язок і послідовність викладу; засоби об’єднання речень у надфразні єдності.
1 Hімб – сяйво у формі круга навколо голови святих на іконах; ореол.
Посеред вулиці їхала пара верхівців1 – пан і пані. Їхали швидко, вчвал2, вимахуючи нагайками. Тільки порівнявшись з павільйонами, трохи затримали біг свій.
Я пізнала в панові Анатоля. Пані я не знала. Вона була огрядна; на рудому, червонястому волоссі стриміла зелена жокейська шапочка, такої форми, як і в Анатоля.
Анатоль, видно, побачив Аллу Михайлівну, зняв шапочку і широко махнув нею в повітрі, потім спустив низько, мало не до стремена. Руда пані повернула голову в наш бік, засміялась і схилилась до Анатоля, щось, певне, говорячи. Далі вони знов змахнули нагайками і помчали геть.
226. Прочитайте текст – уривок з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайда- шева сім’я». Зверніть увагу на виділення в ньому абзаців. Знайдіть у тексті надфразні єдності. Охарактеризуйте їх за типом зв’язного мовлення (опис, розповідь, роздум).
ПЕРША ЗУСТРІЧ
Лаврін стояв під вербами недалечко од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на червоному намисті, на рум’яних щоках.
Дівчина невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза3, як чер- вонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.
Лаврін дивився на дівчину, як вона спустила на щоки довгі чорні вії, як вона потім повернулася боком, дивилася на воду, на скелі, як блищав її чистий, рівний лоб.
«Ой гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінками!» – подумав Лаврін, запрягаючи другого вола.
Дівчина вирвала з верби гілку й кинула далеко на воду.
Гілка сунулась по воді поволі. Дівчина засміялась і блиснула всіма білими зубами проти сонця, ніби двома низками4 перлів.
Вона кинула очима на Лавріна, задивилась на його й засоро- милась, потім знялася з місця, шугнула5 зозулею мимо Лав- ріна, блиснула на його карими очима й повернула на шлях.
Лаврін почув, що вона ніби освітила всю його душу, освітила густу тінь під вербами, неначе сонцем, і побігла на гору зіркою.
«І де ти, красо, вродилася! – подумав Лаврін, – з твоїми шовковими бровами; коли б ти була зозулею в гаю, то я тебе й там упіймаю».
1 Верхівtць – вершник, людина, яка сидить верхи на коні.
2 Вчвал (учвfл) – галопом, найшвидшим кроком (про біг коня).
3 Довгообрfзий – з видовженим довгастим обличчям.
4 Нbзка – нанизані на нитку (мотузку) однотипні предмети.
1 Шугнeти – прошмигнути мимо.
§ 45. КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ Ділові папери. Автобіографія
Кожній людині доводиться стикатися з необхідністю на- писати заяву, доручення, протокол, заповнити анкету чи на- писати автобіографію. Отже, потрібно вміти оформити ділові папери, які мають своєрідну форму, характерний для кожного документа стандарт. Пишучи ділові папери, потрібно дотри- муватися певних вимог офіційно-ділового стилю:
1. Пам’ятайте, що документ містить офіційно-ділову ін- формацію.
2. Виклад змісту має бути логічно чіткий, стислий і кон- кретний, а формулювання – точними.
3. Точний виклад інформації зумовлює добір стандартної лексики, усталених зворотів (штампів). Наприклад: взяти до відома (до уваги), ухвалити рішення, згідно з наказом.
4. Кожен діловий документ має сталу форму, сталою є також послідовність елементів його будови (заголовок документа, підпис, дата тощо).
5. Писати документ потрібно грамотно й тільки літератур- ною мовою, уникаючи розмовних чи діалектних слів. Усі доку- менти в Україні оформляють державною українською мовою.
Автобіографія – це діловий документ, в якому особа, що складає його, подає опис свого життя і діяльності. Якщо пере- класти складники слова «автобіографія» із грецької мови, то вони означають: avtos – сам; bios – життя; grapho – пишу.
Автобіографія дорослої людини повинна містити такі ві- домості:
1) прізвище, ім’я та по батькові автора;
2) дату і місце народження;
3) короткі відомості про батьків та найближчих родичів – дружину, чоловіка, дітей; іноді, на вимогу установи, до якої подається документ, – про братів і сестер;
4) роки навчання в школі та інших навчальних закладах (із повними їх назвами), яку має освіту, який фах здобув;
5) відомості про трудову діяльність (коротко, дотримуючись хронологічної послідовності, потрібно вказати найменування місць роботи й посади), участь у громадській роботі;
6) нагороди (якщо є);
7) дату написання автобіографії і підпис.
Заголовок документа складається із одного слова (Автобіо- графія), яке пишемо посередині рядка, трохи нижче (два-три сантиметри) верхнього поля сторінки.
Починається автобіографія із займенника я, а далі зазна- чаємо прізвище, ім’я та по батькові. Наприклад:
Автобіографія
Я, Кравчук Галина Іванівна, народилася 14 листопада 1982 року в місті Ужгороді...
Кожне нове повідомлення починаємо з абзацу.
Дату зазначаємо під текстом автобіографії зліва, а спра- ва – підпис автора.
Автобіографія – один із небагатьох ділових документів, який пишуть від першої особи, хоч займенник я не потрібно повторювати часто. Автобіографія може бути як коротка, так і розгорнута. Головна вимога до автобіографії – щоб факти, викладені в ній, були правдивими.
227. І. Дайте відповіді на запитання.
1. Що таке ділові папери? Як вони оформляються?
2. Як оформляється автобіографія?
ІІ. Напишіть свою біографію, дотримуючись правил оформлення цього ділового документа.
Підготовка до контрольного твору на тему
«Чого вчать біографії видатних людей?»
228. І. Прочитайте тексти, зробіть з них необхідні виписки з метою підготовки до написання твору.
ІІ. Порівняйте біографічні дані з нарису про письменницю Лесю Українку з елементами автобіографії як офіційного документа. Що в них спільного, а що відмінного?
ДОЧКИ І СИНИ УКРАЇНИ
У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків... До таких велетнів укра- їнської національної культури, історичної думки останніх двох століть належать Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський та ін. Саме з їхніми іменами пов’язані ідеї відродження української культури, науки, громадської думки, національної гідності народу.
Їхній життєвий приклад, їхня самопожертва і бажання допомогти народові в боротьбі за державність зробили їх імена безсмертними.
Тарас Шевченко
«Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя» (Олесь Гончар).
Т. Шевченко – геніальна особистість;
його передбачення про те, з якими проблемами ми будемо жити довго або завжди, збуваються і сьогодні.
І. Франко писав: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетом у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
…Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його лю- бові до людей у ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру й песимізм».
Леся Українка
Навряд чи серед найвидатніших постатей літератури ХХ – початку ХХІ століть можна знайти особу, яка жодного дня не ходила до навчального закладу, навіть до школи, яка б сказала про себе так, як Леся Українка: «Я самоучка». Фактично, в Лесі Українки немає біографії в кла- сичному розумінні цього слова, тому що роки її життя – це переїзди з одних ліку- вальних закладів до інших. А поміж ними – написання могутньої літератур- ної спадщини. Геніальна письменниця України писала, що доля не дала їй ні- чого, «окрім пера в руки, а рукам не дала навіть стільки сили, щоб завжди твердо тримати перо, і сказала: “Пиши”».
Лариса Косач народилася 25 лютого 1871 року в Новгород-Волинському (м. Звягіль) у дворянській родині Петра Антоновича і Ольги Петрівни Косач, де, крім неї, було ще п’ятеро дітей.
…Кожним словом своїм, кожним болем своїм живе в душі українського народу Леся Українка. Звертаючись до образу Лесі
Українки, бачимо, якою силою може ставати у житті людини високість помислів і безмірна любов до свого народу.
Михайло Грушевський
Михайло Грушевський освітив своїм могутнім талантом історію України, показавши всьому світові, що українці – не на- селення, а народ. У своїй «Історії Украї-
ни-Русі» Михайло Грушевський вивів життєпис України з історії Київської Русі. Велику наукову і громадську робо- ту Грушевський поєднував з активною політичною діяльністю. Він був Прези- дентом Української Народної Республіки і Головою Центральної Ради.
Михайло Сергійович Грушевський народився 17 вересня 1866 року у м. Холм (тепер Хелм, Польща), помер 25 листопа- да 1936 року, похований у Києві.
У 1894 році М. Грушевський очолював кафедру всесвітньої історії Львівського університету, де читав курс історії Укра-
їни, з 1897 року був головою Наукового товариства імені Шев- ченка, редактором «Записок» товариства…
Іван Франко
Франко Іван Якович (27.VIII.1856; с. Нагуєвичі, тепер Дрогобицького району Львівської області – 28.V.1916, Львів) – український письменник, учений і гро-
мадський діяч, революційний демо- крат.
Народився в сім’ї сільського кова- ля, вчився у початковій школі села Ясениці-Сільної. У 1875 році закінчив гімназію в Дрогобичі і вступив до Львів- ського університету на філософський факультет.
Франко був переконаним і войовни- чим матеріалістом; у своєму філософ- ському розвитку йшов від антропологіч- ного матеріалізму, що було пов’язане з діалектичним підходом до явищ приро- ди і суспільства.
Геніальний письменник і вчений заслужив всесвітньої шани за сотні своїх праць і безмежну любов до України, до свого народу.
229. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.
1. Що називається текстом? 2. Чим усний текст від- різняється від писемного? 3. Наведіть приклади усних текстів (розповідей). 4. Які ви знаєте види писемних текстів? 5. До яких стилів належать усні та писемні тексти? 6. Які жанрові та стильові особливості писемних художніх, публіцистичних і наукових текстів? 7. Які ознаки має текст? 8. Які композиційні частини виділяють у великих писемних текстах (наприклад, наукових)? 9. Що називається абзацом? 10. Що називається складним синтаксичним цілим?
11. Як співвідносяться між собою абзац і складне синтаксичне ціле? 12. Які ви знаєте типи зв’язного мовлення? 13. Які ви знаєте види текстів-описів? 14. Охарактеризуйте опис-портрет.
15. Які ви знаєте ділові папери? 16. Які вимоги ставляться до написання автобіографії як офіційного документа?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Складне багатокомпонентне речення
з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. Період. Текст
І рівень
● Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю
1. Ïðåäèêàòèâí³ ÷àñòèíè ñêëàäíèõ ðå÷åíü, ÿê³ ñêëàäàþòüñÿ ç òðüîõ òà á³ëüøå ïðîñòèõ, ìîæóòü áóòè ïîºäíàí³ ð³çíîòèïíèìè çâ’ÿçêàìè: ñóðÿäíèì ³ ï³äðÿäíèì, ñïîëó÷íèêîâèì ³ áåçñïîëó÷- íèêîâèì. Òàê³ ðå÷åííÿ íàçèâàþòüñÿ ñêëàäíèìè ñèíòàêñè÷íèìè êîíñòðóêö³ÿìè.
Так чи ні.
2. Ñóðÿäíèì çâ’ÿçêîì ìîæóòü îá’ºäíóâàòèñÿ îêðåì³ ñêëàäíîï³- äðÿäí³ ðå÷åííÿ îäíå ç îäíèì àáî ç íåçàëåæíèìè ðå÷åííÿìè.
Так чи ні.
3. Áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì ìîæóòü îá’ºäíóâàòèñü ñêëàäíîï³- äðÿäí³ ðå÷åííÿ îäíå ç îäíèì àáî ç íåçàëåæíèìè ðå÷åííÿìè – òàêèì ÷èíîì âèíèêàþòü ñêëàäí³ ðå÷åííÿ ç áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì ³ ï³äðÿäí³ñòþ.
Так чи ні.
4. Ðîçä³ëîâ³ çíàêè ì³æ êîæíèìè äâîìà ÷àñòèíàìè òàêèõ ñêëàä- íèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêö³é ñòàâëÿòüñÿ òàê ñàìî, ÿê ³ ì³æ áóäü-ÿêèìè äâîìà ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíèõ, ñêëàäíîï³äðÿä- íèõ ÷è ñêëàäíèõ áåçñïîëó÷íèêîâèõ ðå÷åíü.
Так чи ні.
5. Ïåð³îä – öå ðîçãîðíóòå ðå÷åííÿ, ó ïåðø³é, á³ëüø³é, ÷àñòèí³ ÿêîãî çà äîïîìîãîþ ïåð³îäè÷íîãî ïîâòîðåííÿ îäíîòèïíèõ åëåìåíò³â äàºòüñÿ äîêëàäíà êàðòèíà ÷îãîñü, à ó äðóã³é, ìåíø³é, – ðîáèòüñÿ âèñíîâîê ÷è ï³äñóìîê.
Так чи ні.
6. Òåêñò – öå ãðóïà ðå÷åíü, îá’ºäíàíèõ ì³æ ñîáîþ òåìîþ, ãîëîâíîþ äóìêîþ òà ãðàìàòè÷íî. Çàñîáàìè ãðàìàòè÷íîãî çâ’ÿçêó ðå÷åíü ó òåêñò³ º ïîñë³äîâí³ñòü ðîçòàøóâàííÿ ðå÷åíü, ïîðÿäîê ñë³â ó ðå÷åííÿõ, ³íòîíàö³ÿ. Çàãîëîâîê òåêñòó ñòèñëî ïåðåäຠéîãî òåìó àáî ãîëîâíó äóìêó.
Так чи ні.
ІІ рівень
● Тести із вибором однієї правильної відповіді
1. Ñêëàäíèì ðå÷åííÿì ç ð³çíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó – ç³ ñóðÿäíèì
³ ï³äðÿäíèì – º ðå÷åííÿ
А Коли ти гладиш мене по голові, мов маленьку, коли я по го- лівці гладжу маленьку донечку нашу, коли дитя наше гладить кучері ляльки своєї, згадую мамину руку на своїм чолі, мов прохолодний листок подорожника на рані (Л. Скирда).
Б Там, де в боях лилась багряна наша кров, де вітер, сіючи, стрів бурю, лютий ворог, – о, скільки зведено прекрасних там будов, які сади цвітуть у далях неозорих! (М. Рильський) В Ганьба і смерть тому, хто напада, і вічна слава тим, хто не здається! (О. Підсуха)
Г Чи може людина бути щаслива, якщо життя її перетворить- ся в бездушне споживання радощів, якщо вона не знає, який важкий, тернистий шлях веде до джерел цього потоку радощів...
(В. Сухомлинський)
Д Не знаю, хто ти, де живеш, кого милуєш і голубиш (Л. Костенко).
2. Ñêëàäíèì ðå÷åííÿì ç ð³çíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó – ç³ ñóðÿäíèì, ï³äðÿäíèì ³ áåçñïîëó÷íèêîâèì – º ðå÷åííÿ
А На болоті спала зграя лебедина, вічна ніч чорніла, і стояв туман... (ОлександрОлесь)
Б Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очимавтудалечінь, імірніударилопастейпароплавногоколеса, глухі капітанові слова коло рупора відбивали снагу його думок (В. Підмогильний).