• No results found

ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß

In document ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß (сторінка 46-68)

своєї Беатріче (Леся Українка). 8. Вузенька стежечка щезала часом серед кам’яної пустелі або ховалась під виступом скелі (М. Коцюбинський). 9. Чи метеор враз висвітив вікно, чи, може, то меткий листок багряний (В. Грипас). 10. Я принесу тобі свою надію, а подарую смуток і біду (В. Симоненко). 11. Не важко бути знаменитим, а тільки важко стати ним (П. Сингаївський).

12. Діла добрих обновляться, діла злих загинуть (Т. Шевченко).

60. Посперечалися двоє учнів. Один доводив, що речення «Диплом свідчення не лише глибоких професійних знань, а й високої громадянськості, політичної зрілості фахівця» – складне складносурядне, бо в ньому є сурядний сполучник. Інший заперечу- вав, мотивуючи це тим, що в складносурядному реченні має бути дві граматичні основи. І тому це речення не складносурядне, а просте ускладнене (з однорідними додатками). Хто ж із них має рацію і чому?

§ 7. СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ЄДНАЛЬНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ

Складносурядні речення, їх частини з’єднують такі єд- нальні сполучники: і, й, та (в значенні і), та й, та ще (й), і... і, ні... ні, ані... ані. Наприклад: Голубіє небо в вишині, і сонце сяє в ньому променисте (М. Бакай). Хата біліє між зеленими тополями, та блищать ясні віконця (Марко Вов- чок). Літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить

(М. Рильський). А Прометей приніс вогню людині – й багато

що змінилося у світі (В. Бровченко). Ні повітря не ворухнеть- ся, ні пташка не защебече (М. Коцюбинський).

Речення з єднальними сполучниками найчастіше по- відомляють про дві чи більше подій, які відбуваються од- ночасно. Наприклад, відношення одночасності передає таке речення з єднальним сполучником: Дорога снується, і стежечка в’ється (В. Швець). У деяких складносурядних реченнях з єднальними сполучниками виражається часова послідовність подій (події відбуваються послідовно, одна за одною), як-от: Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав. Може, квіти зійдeть – і настане ще й для мене весела весна (Леся Українка).

♦ У складносурядних реченнях з єднальними сполучника- ми можуть виражатися також умовно-наслідкові та причино- во-наслідкові відношення, тобто подібні до складнопідрядних речень. Порівн.: Не з початку, а з фіналу почни, і початок розкриється, наче долоня (Б. Олійник). Співвідносне з цим ре- ченням складнопідрядне умови: Якщо почнеш не з початку,

а з фіналу, то початок розкриється, наче долоня. Тебе нема, і дні – як ночі, і сад хитається в журбі (В. Сосюра). Співвід- носне з цим реченням складнопідрядне причини: І дні як ночі, і сад хитається в журбі, бо тебе нема.

61. Серед наведених речень знайдіть складносурядні з єднальними сполучни- ками. Усно вкажіть, у яких випадках єднальні сполучники з’єднують члени речення. Поясніть, як ви це встановили.

1. Знов приходить осінь і приносить щедре свято – золо- тих ужинків, яблук і дзвінких пісень (С. Галябарда). 2. І зо- рі, як пелюстки, трепетали, і світ увесь по вінця голубів...

(Б. Олійник). 3. Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки б ми взялись і в край щасливий полетіли... (Олександр Олесь).

4. Село лежало в зеленому вибалку, а по горбах чорніли поля (Є. Гуцало). 5. Не можна брати істину в аренду і сіяти на ній чортополох1 (Л. Костенко). 6. Сосни зашелестіли, і стало ти- хо-тихо... (М. Зарудний). 7. Самотність – прірва між людьми, і як її здолати? (П. Сингаївський). 8. Пізнай самого себе, і ти пізнаєш світ (Г. Сковорода).

62. Розкажіть, як ви розумієте вислів українського письменника і філосо- фа Григорія Сковороди «Пізнай самого себе, і ти пізнаєш світ».

Які роздуми викликає у вас цей вислів?

63. Спишіть речення, підкреслюючи граматичні основи. Виділіть і засоби зв’язку між частинами складносурядних речень (обведіть кружечком).

Які єднальні відношення вони передають: одночасності подій чи ча- сової послідовності, тобто події відбуваються одночасно чи одна за одною? Чи, можливо, між подіями існує умовно-наслідковий або при- чиново-наслідковий зв’язок? Поясніть своє розуміння цих відношень.

1. Мине небагато часу, і ти зрозумієш свою помилку (Д. Бедзик). 2. З конем морока, та й дороги не знаєш (Ю. Муш- кетик). 3. Ні листя не шелестить, ні пташки не щебечуть (Марко Вовчок). 4. І ось знову весна, і летять гуси, і вруниться2, зеленіє озимина (І. Цюпа). 5. Шануй людей, і люди шанува- тимуть тебе (В. Земляк). 6. Все на світі змінюється, та й ми самі не стоїмо на місці (Ірина Вільде). 7. Ані шелесту не було чути, ані колихання не було помітно (Марко Вовчок). 8. Гроза пройшла, і грім вдарив десь збоку (І. Сенченко). 9. На добрий врожай не було надії, й серце хлібороба проймала тривога (Я. Гримайло). 10. І ламалося гілля на дереві, і зривалося ли- стя, і далеко гонив його вітер в сумнеє поле (С. Васильченко).

1 Чортополjх – народна назва колючого бур’яну.

2 Врýнитися – покриватися густими зеленими сходами.

64. Спишіть речення, розставте розділові знаки. Усно поясніть вживання розділових знаків і попросіть консультації в учителя.

1. Спочатку було Слово і Слово було Бог і Бог був Слово (Із Біблії). 2. Я не нездужаю нівроку а щось такеє бачить око і серце жде чогось... (Т. Шевченко). 3. Сіножаті скосяться і пше- ниця вижнеться листячком засиплються всі сади (С. Пушик).

4. У вікна дивиться степ і все спливає як безконечне море (М. Коцюбинський). 5. Я правді глянула у вічі і чорний колір білим став (Я. Павлюк). 6. Марія для мене як рідна а Ганнуся як своя дочка (Є. Гуцало).

§ 8. СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ З РОЗДІЛОВИМИ СПОЛУЧНИКАМИ

До розділових належать такі сполучники: або, чи, або...

або, чи... чи, то... то, не то.. .не то, чи то... чи то...

Наприклад: Прошу або навести порядок, або я покину зал!

(Ірина Вільде). То мати гукає, то мати шепоче, мене виряд- жаючи в дальню дорогу (П. Воронько). Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає (М. Коцюбинський).

Складносурядні речення з розділовими сполучниками можуть передавати два типи відношень між їх частинами:

1) чергування подій (події відбуваються одна за одною, чергуючись), як-от: То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько);

2) взаємовиключення подій (тільки одна з названих по- дій реально відбувається), наприклад: Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає (М. Коцюбинський).

65. І. Уважно прочитайте речення. Усно визначте в них граматичні основи і скажіть, що з’єднують у них розділові сполучники: члени речення чи ча- стини складного речення?

1. У кожного з нас були вдома або дружина, або діти, або мати, або наречена (Олесь Гончар). 2. Чи для вас немає зелені в лісах, чи для вас не сяє сонце в небесах? (І. Франко). 3. Скільки можна почути з уст нашого народу чи то переказів, чи то легенд про різні дерева і квіти. 4. Чи то зір підвів, чи то серце чекати втомилося (З часопису). 5. Про невмілих у народі кажуть чи з іронією, чи із зневагою, чи й просто із презирством (Н. Міщен- ко). 6. А поет усе то грає, то щось пише на папері (Леся Українка).

ІІ. Ключове речення «Дівчата то ромашку у віночок завивають, то во- лошку» візьміть за основу гри: хто швидше сплете віночок зі штучних квітів. Виплітаючи, пояснюйте назви квітів і їх символічне значення.

За перший віночок – аплодисменти.

66. І. Спишіть складносурядні речення з розділовими сполучниками. Визначте, які відношення встановлюються між двома подіями, про які повідомляється:

чергування подій (події відбуваються по черзі) чи взаємовиключення подій (коли тільки одна з них реально відбувається).

1. Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л. Глібов). 2. То замерехтить жовтогаряча достигла нива, то зблиснуть попереду золоті озера соняшників (І. Цюпа). 3. Це ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна (Леся Українка). 4. Чи то людина зітхає, як річка, чи річка, як лю- дина (М. Стельмах).

ІІ. Створіть самостійно по три речення з взаємовиключенням подій.

ІІІ. Усно поясніть, що означають стійкі словосполучення рушники подавати, гарбуза піднести, коли вони можуть бути використані?

ІV. Пригадайте, чому прикметник жовтогарячий пишемо так.

67. І. Перепишіть речення, добираючи з довідки потрібний розділовий сполуч- ник. Яке відношення він передає?

1. ... вітер верхів’ям смерек гуляє, … вовк самотній виє (Є. Чередниченко). 2. … я так горю, … вже не та в моїм горінні сила (М. Ткач). 3. … вечірній туманець повився над покоса- ми, ... й досі висить димок від багаття? (Є. Гуцало). 4. … дні з календарного вибились берега, … ночі ввіходять … в сни?

(Є. Летюк). 5. Ми … купаємо очі в морі, … очі в очах (М. Коцю- бинський). 6. Пошлю Енея до Плутона, … і сам в ад копирсну1 (І. Котляревський).

Д о в і д к а: ÷è… ÷è, òî… òî, ÷è òî… ÷è òî, àáî, àáî… àáî.

ІІ. Швидко, довго не роздумуючи, продовжіть речення. Оцініть швид- кість продовження і цікавість змісту.

1. Чи я тобі не казала, чи ... . 2. Не то грім, не то ... . 3. То любляться, то ... . 4. Або миримось, або ... . 5. Не то сміх, не то ... .

§ 9. СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ

ІЗ ЗІСТАВНИМИ І ПРОТИСТАВНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ До зіставно-протиставних сполучників, що з’єднують частини складносурядного речення, належать: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак (одначе). Напри- клад: Ну, танцюй, а я заграю (Олександр Олесь). Ще зелено кругом, але є вже й жовте листя (В. Поліщук). Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги (Д. Павличко).

1 Копирснýтитут: податися.

Старість забирає красу, зате винагороджує людину мудрі- стю (Народна творчість). Все спить, однак вже я не сплю (М. Рильський). Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій (М. Трублаїні).

Подекуди сполучники з’єднують частини складносуряд- ного речення, які повідомляють про події, що лише зістав- ляються, як-от: Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – співати пісні (П. Воронько) – відношення зіставлен- ня. У реченнях: Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже (Т. Шевченко). Гнало вітрами з півдня, проте холодно ще не було (Олесь Гончар) – відношення протиставлення.

68. Спишіть речення, з’єднані зіставно-протиставними сполучниками. Підкре- сліть граматичні основи. З’ясуйте, що з’єднують сполучники: члени речення чи частини складного речення?

1. У музичній школі Іван навчився грати не лише на українських, а й на угорських цимбалах. 2. Того дня Оксана записала чимало пісень від талановитої землячки, а через тиждень уже виконувала одну з них на сцені. 3. Час минав, а дощів не було. 4. Не тільки слів, але навіть мотиву пісень не можна було розібрати. 5. Кличе мати вечеряти, а дочка не чує. 6. Життя не має ціни, а воля дорожча за життя.

69. І. Випишіть речення, які передають відношення зіставлення подій.

ІІ. Випишіть речення, які передають протиставлення.

ІІІ. Обране учителем журі прокоментує виконані два варіанти завдан- ня щодо їх правильності.

1. Слово – срібло, а мовчання – золото (Народна твор- чість). 2. Цей світ дуже суперечливий і тривожний, але жити в ньому прекрасно! (В. Собко). 3. Розбилась арфа, та вціліли струни (О. Пахльовська). 4. Роки любії, дитячі, як весняні води, зникли, але гомін вод весняних не забудеться ніколи (Леся Українка). 5. Збоку дивитися легко, одначе не так воно просто бігти (Олесь Гончар). 6. Скільки років землі, – і мільярд, і міль- йон, – а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко). 7. Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить (Народна творчість).

8. Говорив небагато, зате кожна фраза його була наче карбо- вана1 (А. Головко). 9. Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах).

10. Не встигли дужі ноги находитися, натомитися по зелених дорогах, а вже земля заколисала своїх оборонців міцним не- пробудним сном (М. Стельмах).

1 Карбjваний (перен.) – чіткий, виразний.

70. Усно вставляйте замість крапок зіставно-протиставний сполучник із довідки, зачитуйте готове речення. У яких реченнях, крім протиставних, передають- ся ще й інші відношення?

1. Далеко ще до світа, ... вже батько будить вставати (М. Коцю- бинський). 2. Так радо ще були б поспали, ... розбудив зі сну їх якийсь крик (М. Марфієвич). 3. Пшеницю продешевить1, ... сла- ва про нього піде аж до Варшави (В. Кучер). 4. Скільки довелося нам затратити часу на ремонт техніки, ... ми не чули нарікань на її роботу (З часопису). 5. Яка біда мене, яка чума косила, ...

сила знову розцвіла! (П. Тичина). 6. Поливали доріженьку, ...

вона все куриться2 (З часопису). 7. Рада б зірка зійти, ... чорна хмара заступає (Народна творчість). 8. Засbп правду хоч зо- лотом, ... вона доверху випливе (Народна творчість). 9. Я не хотів порушувати спокій невідомого, ... мені хотілося хоч одним оком глянути на нього (О. Копиленко). 10. Поле має вуха, ...

ліс – очі (Народна творчість). 11. Примхлива і непередбачена доля людини, ..., пане маляре, сила і розум людини роблять долю слухняною (Н. Рибак). 12. Зорі ті ж самі, ... світ інакший (О. Пахльовська).

Д о в і д к а: à, òà, àëå, çàòå, ïðîòå, îäíàê, îäíà÷å.

§ 10. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ Усний переказ тексту художнього стилю

(за складним планом)

71. І. Прочитайте вдумливо і виразно текст, визначте головну думку.

Складіть до тексту розгорнутий (складний) план розповіді.

ПОХОРОН ШЕВЧЕНКА

Булf недsля сьjмого трfвня. З нjчі ще прибувfв нарjд. Не тsльки в цtркву, на майдfн не мjжна булj протbснутись. Врfн- ці почалfсь панахbда3. Без промjв. Про заборjну всі знfли, обeрювались. Рfптом нарjд потіснbвся, трjхи розступbвся.

У цtркву ввійшлf тонкf висjка жsнка в глибjкій жалjбі4. В рукfх у нtї був тернjвий вінjк. Вонf мjвчки поклfла йогj на трунe5 й вbйшла.

З усьjго Кbєва вbйшли цеховs ремісникb. ¯хні цеховs знfки і корогвb височsли над трунjю.

1 Продешевbти – дешевше продати, без певної вигоди.

2 Курbтися – покриватися пилом.

3 Панахbда – церковна служба по померлому.

4 Жалjба – скорбота, сум, туга за померлим.

5 Трунf – домовина.

Трунeзнjву неслf мjлодь, і знjву лунfли промjви до сf- мого причfлу1, до пароплfва, на якjму востfннє плив Тарfс до Кfнева.

На дубfх2, на човнfх тудb ж поспішfли люди з Прjхорівки, Переzслава, Черкfс і водjю, і суходjлом3, і з прfвого бtрега, і з лsвого. Скsльки з них знfли Тарfса, бfчили на влfсні jчі.

Чекfли йогj. Живjго. Рsдного.

На велbкому дeбі підплbв зі своqю Марeсею старbй Мак- симjвич, сfме колb пароплfв «Кременчeк» підхjдив до бtрега.

День був zсний, тtплий, веснzний. Дівчfта встелzли шлях зелtними гілкfми, і нfче по зелtному кbлимі везлb Тарfсову трунe.

Синsв могeтній Дніпрj, а по зелtних гjрах на кsлька вер- стjв простzгся похорjнний похsд.

Тsльки тут, тsльки на цій горs повbнен лежfти Кобзfр. Нfче вся Украyна пtред ним – і Дніпрj, і далtкі шляхb, що ведeть на всі стjрони, по всіх світfх (Î. ²âàíåíêî).

ІІ. Прочитайте пояснення слів і виразів до тексту та використайте їх у своєму усному переказі.

Була неділя сьомого травня. Йдеться про 6–7 травня 1861 року, коли домовину з тілом Тараса Шевченка було перевезено з Петербурга до Києва з метою перепоховання останків поета в Україні. Згідно з Шевченковим поетичним заповітом, було вирішено поховати його на Чернечій горі в Каневі, «щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий...».

Про заборону всі знали, обурювались... На похорон зібра- лися тисячі людей з Києва та довколишніх сіл. Тодішнє ки- ївське начальство заборонило здійснити похоронну процесію центральними вулицями Києва, боячись бунту. Панахиду відправлено в церкві Різдва Христового, що стоїть край берега Дніпра на Подолі (район Києва).

В руках у неї (жінки) був терновий вінок. Терновий вінок – символ страждання. Терен – колючий кущ. Виголошувати про- мови в церкві було заборонено. А терновий вінок, покладений на його домовину, був «найкращою промовою».

З усього Києва вийшли цехові ремісники. Цехи – об’єднання ремісників однієї чи декількох спеціальностей. У Києві були ткацькі цехи, ковальські та ін., кожен з яких мав свій знак.

1 Причfл – місце на березі річки, до якого причалюють судна.

2 Дуб – великий човен, видовбаний із суцільного дерева (дуба).

3 Суходsл – суша.

На великому дубі підплив зі своєю Марусею старий Мак- симович... Михайло Максимович (1804–1873) – український учений-історик, фольклорист, мовознавець, з яким Тарас Шевченко був особисто знайомий і листувався. У червні 1859 року Шевченко побував у Максимовичів у с. Прохорівці на Київщині. Тоді ж намалював портрет Михайла Максимовича та його дружини Марії.

ІІІ. Виконайте усне експрес-опитування (відповіді повинні бути вичерпними).

1. Коли і де народився Тарас Шевченко? 2. Коли і де він помер? 3. Ким є Тарас Шевченко для українського народу?

4. Коли відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Канів- ській горі? 5. Про який етап перепоховання йдеться в наведено- му тексті? 6. Хто в Києві прийшов провести Тараса Шевченка?

7. Яким шляхом відправляли труну Шевченка з Києва? 8. Як називався пароплав, на якому доправляли домовину з тілом Шевченка з Києва до Канева? 9. Чи доводилося вам бувати на могилі Тараса Шевченка в Каневі? Розкажіть про це.

72. І. Прослухайте текст, прочитаний уголос іншим учнем або учителем.

Намагайтеся запам’ятати його основний зміст. Визначте головну думку тексту. Перекажіть текст своїми словами. Доповніть відповіді інших учнів.

УКРАЇНСЬКИЙ ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА

Івfн Мазtпа – одbн із найслав- нsших гtтьманів Украyни.

Народbвся Івfн Мазtпа 20 бtрезня 1639 рjку в селs Мазtпин- цях на Кbївщині. Похjдив із старовbнного украyнсь кого рjду Мазtп.

Бfтько Мазtпи, Степfн, був ро- зeм ний та освsчений чоловsк і сво- гj сbна Івfна вbховав освsченою людbною.

Спtршу Івfн вчbвся вдjма і, мfючи дванfдцять літ, складfв вsрші латbнською мjвою. Згjдом учbвся в Пjлоцьку у вbщій шкjлі і вже в шістнfдцять літ пішjв на Січ учbтися військjвого ремеслf.

Служbв при козfцькім вsйську

О. Курилас. Іван Мазепа

за Хмельнbцького. За хорjбрість і рjзум полюбbли йогj всі козакb, а Богдfн Хмельнbцький рfдив йогj бfтькові послfти Івfна ще продjвжувати навчfння за кордjном.

Згjдом козакb вbбрали гtтьманом Івfна Мазtпу. По- пtрше, томe, що Мазtпа був тодs найбsльш освsченим між старшbною, а по-дрeге, всі знfли, що хоч він із царtм живt в прbязні, але пjнад усt лuбить Украyну, то й бeде їй вsрно служbти.

І не помилbлися. Івfн Мазtпа, стfвши гtтьманом, почfв щbро дeмати над тим, щоб вbзволити Украyну з-під залtжності від сусsдів.

Івfн Мазtпа старfвся упорядкувfти край і піднестb освsту.

Він побудувfв багfто шкіл і церкjв влfсним кjштом. Для Кbївської акадtмії збудувfв новbй будbнок на три пjверхи.

Мазtпа прfгнув до тjго, щоб Украyна булf вsльною дер- жfвою (За А. Лотоцьким).

ІІ. Прочитайте вдумливо епізоди із життя Івана Мазепи. Використайте їх у вашому усному переказі, не дослівно, а з власним поясненням.

Іван Мазепа (1639–1709) – український гетьман, видат- ний політик, борець за незалежність України. Помер Мазепа 3 жовтня 1709 року у молдовському місті Бендери. Похований у румунському місті Ґалац.

...Богдан Хмельницький радив його батькові послати

Івана ще продовжувати навчання за кордоном... Іван Мазепа навчався за кордоном – в університетах Німеччини, Італії, Франції та Нідерландів.

...хоч він із царем живе в приязні... Іван Мазепа був геть- маном 22 роки – з 1687 до 1709 р. Його гетьманство припало на час, коли Україна перебувала під владою московських царів. Проте і в тих умовах він відстоював інтереси рідного українського народу. Проти російського царату виступив Іван Мазепа в 1709 році у битві під Полтавою, ставши на бік шведського короля Карла ХІІ. Для Київської академії Мазепа збудував новий будинок на три поверхи. У 1701 році колишній Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії. Мазепа подарував Київській академії бібліотеку і рідкісні зібрання рукописів, збудував на території академії храм.

ІІІ. Перекладіть речення рідною мовою.

1. Іван Мазепа – один із найславніших гетьманів України. 2. Він походив із старовинного українського роду.

3. Гетьман Мазепа був високоосвіченою людиною. 4. Він на- вчався в кращих університетах Європи. 5. Ставши гетьманом, він прагнув до того, щоб Україна стала вільною державою.

ІV. Експрес-опитування: дайте вичерпні усні відповіді на запитання.

1. Хто такий Іван Мазепа? 2. Де і коли він народився?

3. З якого роду він походив? 4. Як звали його батька? 5. Яку освіту здобув Іван Мазепа? 6. Якою мовою він складав вірші, коли йому було 12 років? Про що це свідчить? 7. У якому віці і з якою метою Іван Мазепа пішов на Січ? 8. За що любили й поважали Івана Мазепу козаки? 9. Що радив батькові Івана Мазепи Богдан Хмельницький? 10. Які завдання ставив пе- ред собою гетьман Іван Мазепа? Чого він прагнув найбільше?

§ 11. ІНТОНАЦІЯ ТА РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

Частини складносурядного речення, з’єднані єднальними та розділовими сполучниками, вимовляються переважно з перелічувальною інтонацією, хоч можлива й інша інтонація.

Наприклад: Надворі вже звечоріло, і в хаті стояла темрява (С. Васильченко). Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В. Сосюра). Чи світ її цвітом пропах, материнкою, м’ятою; чи те безмежжя саду нашого в селі мені вчувається (За В. Колодієм).

При перелічувальній інтонації перед єднальним чи розділовим (одиничним або повторюваним) сполучником ставиться кома.

Увага!

1. Кома не ставиться перед одиничним єднальним чи розділовим сполучником, якщо у складносурядному реченні є спільний для обох частин другорядний член речення (або декілька членів речення), спільне вставне слово, наприклад: А навколо цвітуть небокраї і сині- ють безмежні поля (В. Сосюра). Часом у блакитній вишині пропливала біла хмарина або пролітала пта- шина (А. Шиян). Мабуть, перемога вже дуже близько і героїв чекають уже вдома (З часопису).

2. Кома між двома частинами складносурядного ре- чення не ставиться і тоді, коли вони є питальними або спонукальними, а також окличними, наприклад: Хто ви і як вас звати? Попередь маму про збори і нехай вона прийде до школи! Який простір і як легко тут дихати!

Речення з протиставними сполучниками вимовляються із зіставною чи протиставною інтонацією. Між частинами такого речення ставиться здебільшого кома. Проте може ставитися й тире. Наприклад: Не кожен день Великдень, а хліб – не паска (Народна творчість). Глянув я на лівий бік од себе – а там знов нова картина (І. Нечуй-Левицький).

Тире в складносурядному реченні ставиться при про- тиставній інтонації і тоді, коли його частини з’єднуються єднальними сполучниками, а саме:

1) коли в реченні виражається швидка або несподівана зміна подій: Аж раптом грім – і яблуня надвоє (Н. Гнатюк).

Іще одна-єдина мить – і дальній поїзд прошумить (А. Ма- лишко);

2) коли між частинами складносурядного речення існує умовно-наслідковий зв’язок (тобто в другій частині виража- ється результат того, про що повідомляється в першій): Буря минеться – і знову засяє сонечко (В. Малик). Любистком, зеленим ячменем рядки перев’ю1 найщиріші – і щастя за- гляне до мене... (С. Будний);

3) коли між частинами складносурядного речення існує причиново-наслідковий зв’язок: Черкнула кума сірником, по- вернула краник – і горить голубий вогонь (І. Цюпа). Не було дощів – і картопля не вродила (Розмовне).

73. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Запишіть у зо- шити по два речення у такій послідовності: 1) з єднальними сполучниками;

2) із протиставними сполучниками; 3) із розділовими сполучниками.

1. Я маю червоний олівець завжди, але двійки ставити не люблю (З розмови). 2. Він – людина, і ніщо людське йому не чуже (В. Буряк). 3. Де-не-де біля вирв2 сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (Олесь Гончар). 4. Верби спла- кували листям, і золоті сльози гнало за водою (Г. Тютюнник).

5. Усі барви й звуки скошені, але струна найтонша осені мелодію веде (За А. Содоморою). 6. Чи то війнув снігами не- босхил, чи то так сумно розкричалась галич3 (Г. Світлична).

7. Тепла хвиля підкотилася Данилу до серця, і гарно стало йому з оцим старим вітряком, з мельником у ньому, з людьми (М. Стельмах). 8. І помовчав би, але любо мені з тобою пого- моніти (М. Стельмах).

1 Перевивfти – обгортати.

2 Вbрва – вибита силою вибуху яма, наприклад, після бомбардування.

3 Ãfëè÷ – галки, ворони.

In document ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß (сторінка 46-68)

Outline

СУПУТНІ ДОКУМЕНТИ