ÏÓÍÊÒÓÀÖ²ß ÑÊËÀÄÍÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß

§ 5. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ І ЙОГО ОЗНАКИ.

СПОЛУЧНИКОВІ І БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Окремою одиницею спілкування є не тільки просте ре- чення, але й складне, тобто речення, що має дві чи більше граматичних основ і виражає складну думку.

Складним називається речення, у складі якого є дві та більше граматичних основи і частини якого станов- лять змістову, граматичну та інтонаційну єдність (див.

табл. 8 на с. 255).

Увага! У складному реченні його частини не називаємо окремими реченнями. Це складники, компоненти складного речення.

Частина складного речення, що містить граматичну осно- ву, зовні нагадує просте речення, проте вона не має змістової та інтонаційної самостійності.

Дві чи більше частин складного речення поєднуються в єдине смислове і граматичне ціле інтонацією, а також спо- лучниками (сурядними і підрядними) і сполучними слова- ми (займенниками і прислівниками, що з’єднують частини складнопідрядного речення). Наприклад: Покотилася зірка з вечірнього неба, вітер листя зірвав з пожовтілого клена (Н. Кащук) – складне безсполучникове речення (зв’язок інто- нацією); Бувають, може, й кращі голоси, але такого другого немає (Л. Костенко) – складносурядне речення; Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, – змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л. Костенко) – складнопідрядне речення, (у ньому від першої частини до другої частини ставимо запитання – вони залежні за змістом), частини якого з’єднані сполучником якщо та сполучним словом котрі.

♦ Складне речення, частини якого з’єднуються в єдине ціле за допомогою сполучників і сполучних слів, називається сполучниковим.

 Складні сполучникові речення поділяються на склад- носурядні та складнопідрядні.

 Складне речення, частини якого з’єднуються в єдине ціле лише за допомогою інтонації, називається складним безсполучниковим реченням.

 Окремим типом складного речення є речення з різни- ми типами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим).

 За метою висловлювання складні речення, як і прості, поділяються на розповідні, питальні та спонукальні. Напри- клад: У провулках між тинами клубочилася темрява, але небо було світле й зоряне (Г. Тютюнник) – розповідне. Доки ви будете ждать, кам’яні, доки, отруєні, будете спати? (Олек- сандр Олесь) – питальне. Росb¹, росb, дощику, ярину, рости, рости, житечко, на лану, на крилечках, вітрику, полети, колосочки золотом обмети (Олександр Олесь) – спонукальне.

50. І. Прочитайте текст. Схарактеризуйте синтаксичні особливості кож- ного речення (тип, структуру, члени речення, ускладненість, інтона- цію і т. д.).

І. Петра Могилу, сина молдавсь кого воєводи, людину талановиту й високо- освічену, 1627 року було висвячено на архімандрита Києво-Печерської лаври.

Петро Могила вирішив зробити лавру осередком освіти і науки. Уже 1631 року він відкрив лаврську школу. Пізніше Петро Могила брав участь у заснуванні Києво-Могилянської академії, яка стала визначним освітнім, науковим і куль- турним центром усієї Східної Європи (З часопису).

ІІ. Випишіть із другого варіанта складні речення. Усно вкажіть, з яких ча- стин вони складаються, чим поєднуються між собою в єдине смислове і граматичне ціле.

ІІ. 1. Заглядав срібний місяць у хатнє вікно, тихий вечір стелився надворі (Н. Зубицька). 2. Бронко увійшов до хати, як звичайно, з коротким «добривечір» (Ірина Вільде). 3. Любов втікає, коли щастя немає (Народна творчість). 4. Мою ходу ніхто не спинить, бо поруч – другове плече (Є. Летюк). 5. Для тебе вмерло все, що серце гріє, а я живу минулим, як на гріх (Т. Севернюк). 6. Посивіло твоє жито, відлетіла твоя перепіл- ка, і в очі смутком заглянула ніч (М. Стельмах). 7. Приходжу

1 Росb – форма наказового способу від зрошувати.

я до тебе, прилітаю з-за Єнісею, Вісли, з-за Дунаю і рідною матусею зову (І. Драч). 8. Наснилася радість, торкнулась чола, і я телефон Ваш набрала (Т. Севернюк). 9. З високих круч лунає орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно (Леся Українка). 10. Мені війнула в очі сивина, та я нічого не везу додому (Д. Павличко).

51. Прочитайте уважно вірш. Усно визначте, з яких речень складається текст (простих чи складних). Скажіть, яка відмінність між простими реченнями з однорідними присудками та складними реченнями.

Шануймося, єднаймося та будьмо, тримаймося родинного стебла.

Забудьмо чвари і себе не гудьмо¹, доволі нас упало із сідла.

Не даймося обнятися з ганьбою, не даймося продатися брехні.

Допоки ми не будемо собою, ніколи нам не бути на коні². Братаймося від серця і до серця і з друзями ділімо хліб і сіль...

О. Богачук

С. Васильківський. Бій запорожців

52. Як ви розумієте вислів «Шануймося, єднаймося та будьмо, три- маймося родинного стебла»? Які роздуми він у вас викликає?

1 Гýдити – ãàíüáèòè.

2 Áýòè íà êîíí – â³ä÷óâàòè ñèëó, âïåâíåí³ñòü ó ñîá³, ãîðä³ñòü.

53. Спишіть речення, відповідно виділяючи граматичні основи. Надпишіть над реченням його синтаксичну особливість, як-от: складне безсполучникове, складне сполучникове, складносурядне чи складнопідрядне. Наявний сполучний засіб обведіть кружечком.

Зразок: Îöå òàÿ ñòåæå÷êà ³çâèâàºòüñÿ, à ó ìåíå ñåðäåíüêî ðîçðèâàºòüñÿ (І. Франко).

1. Згорять дрова – тепло буде в хаті (О. Донченко). 2. Хочеш багато знати, треба менше спати (Народна творчість). 3. Уми- рають матері, та не вмре ніколи Мати (Б. Олійник). 4. Минув рік, настав екзамен – і малий Франко здивував усіх... (М. Ко- цюбинський). 5 Доти ягнятка скачуть, поки матір бачать (На- родна творчість). 6. Очам страшно, а руки зроблять (Народна творчість). 7. Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси, де дуби мовчали величаво у краплинках ранньої роси (В. Симоненко). 8. Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох (Л. Костенко). 9. Митцю не треба нагород, його судьба нагородила. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). 10. І думка така: поет повинен бути Людиною (В. Стус).

54. І. Розділившись на три групи, виконайте вправу: кожна група повин- на виписати речення тільки одного типу за метою висловлювання:

розповідні, питальні чи спонукальні. Переможцем визнається група, усі члени якої найшвидше впораються із завданням.

1. Свободу той лиш може оцінити, хто сам пройшов через пекельні муки... (М. Бакай). 2. Бережи любов, якщо любиш ти, і свою любов серцем захисти (М. Бакай). 3. Ми всі по ха- рактеру різні, і смаки не однакові в нас, та одна нас ростила Вітчизна у великий розбурханий час (В. Симоненко). 4. Го- ріти зорі і тужавіти сокам, старіти корі і вкриватися мохом (Л. Талалай). 5. Хай сміється всім блакить і звитяжний спів дзвенить! (Б. Грінченко). 6. Чи це він чув таке про соняш- ники, чи сам придумав? (М. Стельмах). 7. І що воно за жін- ка! – придивлявся Богдан. – Чи то віхоть вогню заблудився у її тілі, чи сам дідько всівся на кінчику язика? (М. Стель- мах). 8. Припадіть устами до джерел і плодів осені, і ви від- чуєте всі пахощі землі й повітря, сонця і води (Я. Гримайло).

9. Люби мене – я буду вічно юним, і поруч мене будеш юна ти! (В. Фольварочний). 10. Чи дорогу тобі, може, хтось перебіг, чи тебе забарили вітри норовисті?!. (М. Ткач).

II. Знайдіть речення комбінованого типу, в яких поєднуються розпо- відні й спонукальні, спонукальні й питальні частини.

55. Побудуйте діалог із шести-семи реплік, у якому співрозмовники викорис- та ють розповідне, питальне і спонукальне речення.

56. І. Прочитайте вірш. Укажіть сполучникові й безсполучникові складні речення.

Запишіть речення з однорідними членами, підкресліть відповідно ці члени речення і поясніть, як вони впливають на ритм тексту, як підсилюють зміст.

ПОВЕРТАЙСЯ, СИНУ Відчужів за обрієм літак,

крізь сльозу душа зітхнула гірко.

Все тепер в житті буде не так, – відщімхнулася від серця гілка.

Не вдалось зупинити час.

Як збагнути, в тім чия провина, що тепер кордони поміж нас, – чужина взяла від мене сина.

Повертайся, сину, тут твоя земля, небо і калина, пісня сoлов'я.

Дасть вина і хліба сита чужина, та не дасть розради для душі вона.

Знову осінь, знову листопад ніжно гладить кетяги калини.

І без тебе виростає сад

і мене питає: «Де ж ти, сину?»

Ти його не чуєш, але знай:

все чуже тобі колись обридне.

Схоче ще душа у рідний край – тут тебе усе чекає рідне.

Ñ. Ãàëÿáàðäà

ІІ. Напишіть твір-роздум про сучасні причини виїзду за кордон, мо- ральний і психологічний стан тих, хто покидає рідну землю, і що відчувають батьки, діти, які зостаються на Батьківщині.

57. І. Посперечалися двоє учнів. Один доводив, що речення «Нехай же слово, слово золоте, печалиться, сміється – і цвіте!» – просте ускладнене з однорідними присудками. Інший вважав, що це речення складне, бо в ньому декілька граматичних основ. Хто із них має рацію і чому?

ІІ. Дайте відповіді на запитання.

1. Що називається складним реченням?

2. Якими основними засобами зв’язку частини складного речення поєднуються в єдине смислове й інтонаційне ціле?

3. На які типи поділяються складні речення залежно від засобів зв’язку?

4. Як поділяються сполучникові складні речення?

5. Як поділяються складні речення за метою висловлювання?

58. Доручіть двом учням – дівчині і хлопцеві – виразно зачитати текст.

Висловте свою думку щодо особливостей читання: ритм, зміна то- нальності відповідних речень, темп, логічний наголос. Поясніть, чому ви надали перевагу саме цьому читцеві.

ЩАСЛИВА НІЧ Боже, яка це була ніч!

На Чумацькому Возі зоряним шляхом навідались до мене і мама, і тато.

– Мила матусю! Таточку! – зойкнула душа серед ночі. І враз заспівала, ніби сповідалася під церковними дзвонами:

Благослови, душе моя, Господа і не забувай всі добродійства Його...

Мама слухала і пригортала небесне щастя до своїх уст.

Хто знає, може, згадала, коли оці слова клала на серце і мені, і Оресту, як ми ще до школи ходили?..

– Діти, – повчала, – це Псалом 103-й. Запам’ятайте. Хай ваша душа буде завжди при ньому.

Тепер я збагнув, чому вона більше всього боялася, щоб ми не взяли до свого серця трьох непевних сестер: «Мабуть»,

«Може», «Хтозна» (В. Михайловський).

In document ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß (сторінка 40-46)