Безпека косметичних товарів в Україні. Медико-правові аспекти та сучасна кон’юнктура на внутрішньому ринку

БЕЗПЕКА КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ

Медико-правові аспекти та сучасна кон’юнктура на внутрішньому ринку

Проект здійснюється за підтримки Шведського товариства охорони природи (SSNC)

Київ

ФОП «Клименко»

2016

Б39

Цю публікацію підготовлено у рамках проекту ВЕГО «МАМА-86» «Вільне від токсикантів довкілля для майбутніх поколінь в Україні» за фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку та співробітництва (SIDA) через Шведське товариство охорони природи (SSNC). Погляди авторів можуть не збігатися з офіційною думкою SSNC або його донорів. Не для продажу.

Рецензенти:

Ю. М. Жорнокуй, доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільного права та процесу факультету № 6, Харківський національний університет внутрішніх справ;

О. В. Любінець, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри організації і управління охороною здоров’я, ФПДО Львівський національний медичний універ- ситет імені Данила Галицького МОЗ України.

Рекомендовано до друку Вченою Радою

Державної установи «Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я України»,

протокол № 9 від 28 вересня 2016 року.

Авторський колектив:

О.М. Ковальова, д-р мед. наук, проф. – розд. 1, підрозд. 1.4 (спільно з О.М. Цигульовою), висновки; О.М. Цигульова, канд. хім. наук – вступ, підрозд. 1.4 (спільно з О.М. Ковальовою), висновки; О.М. Шуміло, канд. юрид. наук, доц. – розд. 3, висновки; О.О. Дєєва, наук. співроб.– розд. 2.

Б39 Безпека косметичних товарів в Україні. Медико-правові аспекти та су- часна кон’юнктура на внутрішньому ринку / О. М. Ковальова, О. М. Цигульова, О. М. Шуміло, О.О. Дєєва. – Київ : ФОП «Клименко», 2016. – 447 с.

ISBN

Наведено відомості про вплив хімічних токсикантів на здоров’я людей, в т. ч.

дітей, та на довкілля. Проаналізовано вплив екологічних і соціально-економічних чинників, зокрема бідності, на здоров’я дітей та дорослих. Описано властивості найбільш поширених комерційних хімічних речовин. Проаналізовано сучасну кон’юнктуру ринку засобів особистої гігієни і косметичної продукції. Розкрито основні положення законодавства ЄС та України щодо косметичної продукції.

Призначено для представників центральних органів влади, фахівців та експер- тів, які працюють у галузі виробництва і споживання косметичної продукції та охорони здоров’я; тематичних НУО; представників бізнесу та навчальних закладів.

УДК 346.7:665.5 ББК 67.9(4УКР) 303.2

ISBN © ВЕГО «МАМА-86», 2016

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ...7

ВСТУП ...9

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН, ЯКІ МОЖУТЬ ЗНАХОДИТИСЬ У ЗАСОБАХ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ І КОСМЕТИЧНІЙ ПРОДУКЦІЇ, НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ ТА ДОВКІЛЛЯ ...13

1.1. Хімічні речовини, навколишнє середовище та здоров’я людей ...13

1.1.1. Чинники, що спричиняють більшу вразливість плода та дітей до дії хімічних речовин...15

1.1.2. Ключові точки дії комерційних хімічних речовин на організм людини ...17

1.2. Основні проблеми зі здоров’ям внаслідок дії хімічних речовин ...19

1.2.1. Метаболічні захворювання та хімічні речовини ...21

1.2.2. Ендокринна токсичність хімічних речовин ...25

1.2.3. Нервово-розвиткова токсичність хімічних речовин ...32

1.2.4. Мітохондріальна дисфункція ...37

1.2.5. Мутагенність та канцерогенність хімічних речовин ...38

1.3. Поєднаний вплив екологічних та соціально-економічних чинників, зокрема бідності, на здоров’я дітей та дорослих ...38

1.3.1. Прямий та опосередкований вплив бідності на стан здоров’я дорослої людини ...39

1.3.2. Поєднаний вплив бідності та пов’язаних з нею екологічних чинників на здоров’я ...40

1.3.3. Хронічні стани ...43

1.3.4. Економічні питання дії нервово-розвиткових токсикантів ...45

1.4. Огляд властивостей комерційних хімічних речовин та їх вплив на

здоров’я ...48

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНА КОН’ЮНКТУРА УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЗАСОБІВ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ ТА КОСМЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (2012–2015 рр.)...135

2.1. Продукція для шкіри. Структура товарної групи ...135

2.1.1. Продукція для догляду за шкірою...135

2.1.2. Продукція для очищення шкіри...151

2.1.3. Продукція для корекції запаху та/або поту...170

2.1.4. Продукція для гоління і після гоління ...177

2.1.5. Продукція для макіяжу ...185

2.1.6. Парфумерія...192

2.1.7. Основні тенденції на українському ринку косметичної продукції для шкіри ...198

2.2. Продукція для волосся і шкіри голови. Структура товарної групи...199

2.2.1. Продукція для догляду і очищення волосся та шкіри голови ...200

2.2.2. Засоби для догляду за волоссям (крім шампунів, засобів для завивки чи випрямлення волосся, лаків для волосся)...213

2.2.3. Продукція для укладання волосся ...222

2.2.4. Основні тенденції на українському ринку продукції для волосся і шкіри голови ...237

2.3. Продукція для нігтів і кутикули. Структура товарної групи...238

2.3.1. Основні тенденції на українському ринку засобів для нігтів і кутикули...254

2.4. Продукція для гігієни порожнини рота. Структура товарної групи....255

2.4.1. Основні тенденції на українському ринку засобів для гігієни порожнини рота ...275

2.5. Синтетичні мийні засоби побутового призначення. Структура товарної групи ...277

2.5.1. Споживчий ринок СМЗ побутового призначення в Україні...293

2.5.2. Заміна фосфатів у СМЗ іншими речовинами, вільними від

фосфатів ...306

2.5.3. Поверхнево-активні речовини в СМЗ. Рівні біологічного розпаду ПАР згідно з Технічним регламентом мийних засобів України та

Регламентом ЄС ...309

2.5.4. Основні тенденції та прогноз розвитку українського ринку побутових СМЗ ...313

2.6. Синтетичні мийні засоби дитячі. Структура товарної групи ...314

2.6.1. Споживчий ринок дитячих СМЗ в Україні ...329

2.6.2. Основні тенденції та прогноз розвитку українського ринку дитячих СМЗ ...339

2.7. Господарське мило. Структура товарної групи ...341

2.7.1. Споживчий ринок господарського мила в Україні ...355

2.7.2. Структура цінових сегментів та їх частки на ринку господарського мила...360

2.7.3. Висновки, тенденції та прогнозна оцінка розвитку українського ринку господарського мила ...361

РОЗДІЛ 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ/ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ЗАСОБІВ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ І КОСМЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ...363

3.1. Національне законодавство щодо засобів особистої гігієни та косметичної продукції ...363

3.1.1. Правове забезпечення безпечності засобів особистої гігієни та косметичної продукції в Україні ...363

3.1.2. Проект Технічного регламенту на косметичну продукцію ...378

3.1.3. Технічний регламент мийних засобів...383

3.1.4. Маркування косметичної продукції ...391

3.1.5. Стандарти для косметичної продукції ...397

3.1.6. Ліцензування виробництва парфумерно-косметичної продукції...406

3.2. Європейське та міжнародне законодавства щодо засобів особистої гігієни та косметичної продукції ...409

3.3. Системи класифікації, маркування та упаковки засобів особистої

гігієни та косметичної продукції в ЄС та Україні ...413

3.3.1. Класифікація засобів особистої гігієни і косметичної

продукції в ЄС та Україні...415 3.3.2. Маркування засобів особистої гігієни і косметичної

продукції в ЄС та Україні...417 3.3.3. Упаковка (пакування) засобів особистої гігієни і косметичної

продукції в ЄС та Україні...428

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ, ВИРОБНИКІВ

І ЗАКОНОДАВЦІВ...437

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ГОСТ – державний стандарт (рос. мовою государственный стандарт)

ДСанПіН 2.2.9.027-99 – Державні санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості від 01.07.1999 р.

ДСТУ – національний стандарт ДСТУ-ЗТ – технічний звіт

ДСТУ-Н – настанова, правила, звід правил, кодекс усталеної практики, що не є стандартом

ДСТУ-П – пробний стандарт

ДСТУ ISO – точний переклад ISO/IEC

Знак відповідності – Знак відповідності технічним регламентам КМ України – Кабінет Міністрів України

МКРХР – Міжнародна конференція з регулювання хімічних речовин Мінекономрозвитку України – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України ПАР – поверхнево-активні речовини

ПК продукція – парфумерно-косметична продукція

СПМРХР – Стратегічний підхід до міжнародного регулювання хімічних речовин

СТ СЕВ – стандарт Ради Економічної Взаємодопомоги

СТУ – стандарт наукового, науково-технічного або інженерного товариства чи спілки

ТК – Технічний комітет стандартизації ТУ – технічні умови, що не є стандартом

УКТЗЕД – Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності УкрНДНЦ – Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості

ЮНЕП – Програма Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища

ISO – Internationalon Organization for Standartization (Міжнародна організація зі стандартизації)

Стандарт GLP (англ. Good Laboratory Practice – Належна лабораторна практика) – система норм, правил та вказівок, спрямованих на забезпечення узгодженості і достовірності результатів лабораторних досліджень.

SSNC – Swedish Society for Nature Conservation (Шведське товариство

охорони природи)

ВСТУП

Сьогодні хімічні речовини використовуються щодня, всюди та кожним з нас на роботі і вдома. Товари широкого вжитку можуть містити хімічні речовини, небезпечні для здоров’я людей та навколишнього середовища. Найбільш поширеними у побуті серед товарів, які штучно виготовляються з хімічних речовин, є косметика та засоби особистої гігієни, іграшки, побутові і мийні засоби, текстиль, будівельні матеріали.

Скорочення використання небезпечних хімічних речовин у товарах є одним з головних завдань у досягненні сталого розвитку. Зниження ризиків впливу хімікатів на здоров'я та навколишнє середовище часто є предметом законо- давчих заходів і заходів з регулювання ризиків. З кожним роком все більшого значення набувають наукові дані про небезпечний вплив хімікатів, що містяться у товарах повсякденного вжитку.

З метою захисту здоров'я людей та екосистем від шкоди, завданої токсичними хімічними речовинами, світова спільнота підготувала Стратегічний підхід до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХР) – глобальну політику та стратегію, який був прийнятий консенсусом міністрів навко- лишнього середовища, охорони здоров'я та іншими делегатами з більше ніж ста урядів країн, включаючи й Уряд України, що брали участь в роботі пер- шої Міжнародної конференції з регулювання хімічних речовин (МКРХР-1), яка пройшла в Дубаї у лютому 2006 року.

СПМРХР є рамковою основою для управління зусиллями, спрямованими на

досягнення мети, що передбачена Йоганнесбурзьким планом виконання

рішень – до 2020 року виробляти та використовувати хімічні речовини таким

чином, щоб були зведені до мінімуму їх значні згубні наслідки для здоров'я

людини і навколишнього середовища.

Здійсненням СПМРХР у світі займається Програма Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП), а на національному рівні – відповідні органи виконавчої влади та інші зацікавлені сторони, включаючи неурядові організації. Їх участь розглядається як ключовий фактор для досягнення основної мети Стратегічного підходу – змінити виробництво та використання хімічних речовин і досягти обґрунтованого регулювання хімічних речовин протягом всього їх життєвого циклу до 2020 року.

Приймаючи СПМРХВ, учасники МКРХР погодилися з тим, що необхідно поліпшити заходи для запобігання небезпечного впливу хімічних речовин на здоров'я дітей, вагітних жінок, населення фертильного віку, літніх, бідних, робітників та інших вразливих груп, а також на навколишнє середовище.

Однією з функцій МКРХР, як це визначено у Стратегії СПМРХР, є прийняття відповідних заходів до нових питань політики в міру їх виникнення та формування консенсусу щодо пріоритетів для спільних дій.

На МКРХР-2, МКРХР-3 та МКРХР-4 були прийняті резолюції, які стосуються восьми найбільш гострих тематичних питань політики, що сьогодні викликають найбільшу стурбованість у світі (Emerging policy issues): свинець у фарбах; хімічні речовини в продуктах; небезпечні речовини, які знаходяться в електричних та електронних виробах протягом всього їх життєвого циклу; нанотехнології та наноматеріали; хімічні речовини, які руйнують ендокринну систему людини (ендокринні руйнівники);

екологічно стійкі фармацевтичні забруднювачі; перфторовані хімічні речовини; особливо небезпечні пестициди.

Рішення МКРХР щодо цих питань надають імперативи політики для розв'язання виявлених проблем, узгодження необхідних дій та запрошення зацікавлених сторін до розгляду питань з проведення певних дій.

На сьогодні в Україні існують певні правила інформування споживачів про

склад та маркування хімічної продукції, але численні факти і результати

дослідження, яке було проведено ВЕГО «МАМА-86» у Яремчі, Кропивниць-

кому та Києві в 2015 році у рамках міжнародного опитування споживачів та

компаній з питань хімічної безпеки у 10 країнах (14 міст) за підтримки

Шведського товариства охорони природи, свідчать про те, що споживачі мало

знайомі як з ними, так і з екологічно безпечною продукцією.

Крім того, респонденти 9 міст із 14 продемонстрували найнижчий рівень довіри до компаній, які запевняли споживачів про відсутність небезпечних хімічних речовин у споживчих товарах широкого вжитку. І це є чітким сигналом про необхідність певних дій як для компаній, так і для осіб, що приймають рішення.

Нестача інформації про маркування та вміст потенційно небезпечних речовин у товарах широкого вжитку приводить до підвищення ризиків їх негативного впливу на здоров’я людей і навколишнє середовище, а саме:

• гострої інтоксикації – впливу речовин, які миттєво викликають негативні наслідки для здоров’я людей при контакті з ними;

• хронічної інтоксикації – впливу речовин на здоров’я людей та навколишнє середовище, негативні наслідки якого проявляються тільки після тривалого періоду їх впливу;

• біоакумуляції – впливу хімікатів, що накопичуються в живих організмах та поширюються разом з ними по всьому світу;

• синергії – випадків, коли деякі окремо взяті хімікати, які не мають суттєвого шкідливого впливу на організм людей, інші живі організми та / або навколишнє середовище, при їх одночасному впливі на шкірний покрив, дихальну або травну системи можуть «підсумовувати» і збільшувати свою негативну дію на організм.

Косметична продукція та засоби особистої гігієни є найбільш поширеними у повсякденному житті хімічними товарами. До них належать речовини або препарати, що контактують з будь-якою частиною поверхні тіла людей (шкірою, волосяним покривом, нігтями та зовнішніми статевими органами) або зубами, слизовою оболонкою порожнини рота виключно з метою чистки, ароматизації, зміни зовнішнього вигляду, захисту, підтримки у доброму стані, усунення запаху тіла за винятком тих випадків, коли очищення, ароматизація, зміна, збереження і коректування спрямовані на лікування або запобігання хворобам. До косметичної продукції належать креми для догляду за шкірою, лосьйони, пудри, парфуми, губна помада, лаки для нігтів, макіяж для очей та обличчя; речовини для хімічної завивки і фарби, лаки та гелі для волосся;

дезодоранти, засоби особистої гігієни для дітей та багато інших видів товарів.

Публікація «БЕЗПЕКА КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ.

Медико-правові аспекти та сучасна кон’юнктура на внутрішньому

ринку», яку підготувала ВЕГО «МАМА-86» у рамках виконання проекту

«Вільне від токсикантів довкілля для майбутніх поколінь в Україні» за підтримки SSNC, дозволить розширити можливості громадських організацій та забезпечити їх необхідним інструментарієм для поінформування та просвіти споживачів сфері використання засобів особистої гігієни і косме- тичної продукції, включаючи товари для дітей.

У першому розділі наведено відомості про вплив токсичних хімічних речовин, які можуть знаходитись у засобах особистої гігієни та косметичній продукції, на здоров’я людей і навколишнє середовище та поєднаний вплив екологічних і соціально-економічних факторів, зокрема бідності, на здоров’я дітей та дорослих. Особлива увага приділяється огляду властивостей найбільш поширених комерційних хімічних речовин та їх негативному впливу на здоров’я.

Другий розділ містить дані про сучасну кон'юнктуру та основні тенденції українського ринку засобів особистої гігієни і косметичної продукції, включаючи товари для дітей, у 2012 – 2015 рр., які підготовлено на основі аналітичного дослідження (О.О. Дєєва, ДП «Черкаський НДІТЕХІМ»).

У третьому розділі розкрито основні положення міжнародного та європейського законодавств щодо засобів особистої гігієни і косметичної продукції, нормативно-правове забезпечення виробництва та споживання цих товарів в Україні, наведено необхідні завдання щодо зближення (конвергенції) відповідного національного законодавства та європейського.

Також тут подано відомості про системи класифікації, маркування та упаковку засобів особистої гігієни і косметичної продукції в Європейському Союзі й Україні.

Завершують публікацію висновки та рекомендації для зацікавлених сторін

і цільових груп – споживачів, неурядових організацій, виробників,

законодавців, які дозволять кожному зробити певні кроки у напрямку

вільного від токсикантів життя.

РОЗДІЛ 1

ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН, ЯКІ МОЖУТЬ ЗНАХОДИТИСЬ У ЗАСОБАХ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ І КОСМЕТИЧНІЙ ПРОДУКЦІЇ, НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ

ТА ДОВКІЛЛЯ

1.1. Хімічні речовини, навколишнє середовище та здоров’я людей

За останні п’ятдесят років стан навколишнього середовища значно змінився.

За цей час винайдено і постійно використовується понад 80 000 нових синтетичних хімічних речовин, які містяться в мільйонах споживчих товарів, починаючи з продуктів харчування та їх упаковки до будівельних матеріалів, засобів для чищення, косметики, іграшок і дитячих пляшечок

.

За даними Агентства з охорони навколишнього середовища США щорічно приблизно 3000 хімічних речовин виробляється в кількостях понад одного мільйона тонн, тому вони мають найбільший потенціал для впливу на організм людини, особливо дітей.

У національному дослідженні, проведеному Центром з контролю і профі- лактики захворювань США, показано, що в крові та сечі практично всіх американців

, у тому числі вагітних жінок

, пуповинній крові

, жіночому

——————

1Goldman L.R.Chemicals and children’s environment: what we don’t know about risks // Environ. Health Perspect. – 1998. – Vol. 106, Suppl 3. – P. 875–880.

2Centers for Disease Control and Prevention.National report on human exposure to environmental chemicals [Електронний ресурс]. Atlanta (GA): CDC; 2011 Feb 28 [cited 2011 Apr 4]. – URL:

http://www.cdc.gov/exposurereport/ – Назва з екрана

3 Woodruff T.J., Zota A.R., Schwartz J.M. Environmental chemicals in pregnant women in the US: NHANES 2003–

2004 // Environ. Health Perspect. – 2011. – Vol. 119(6). – P. 878–85.

4Environmental Working Group. Body burden – the pollution in newborns. Environmental Working Group, Washington, DC; 2005

молоці

виявлено 200 хімікатів з цієї групи. Результати зазначених досліджень викликають занепокоєння, тому для більшості хімікатів не проводили навіть мінімального дослідження потенційної токсичності, і тільки близько 20 % з них були досліджені на можливість негативно вплинути на ранній розвиток людини або викликати захворювання у немовлят, дітей та дорослих

.

Драматичним прикладом цього стала «тиха епідемія» отруєнь свинцем

, під час якої упродовж 1940–1970 рр. мільйони американських дітей піддавалися впливу надмірних доз свинцю через додавання його до бензину. У багатьох дітей розвинулись невиявлені пошкодження мозку, перш ніж було отримано достатньо доказів щодо негативного впливу свинцю на нервово-психічний розвиток дітей. І тільки після цього стали розроблятися та впроваджуватися заходи з видалення свинцю з бензину, побутової фарби та споживчих продуктів

.

Ще менше відомостей про потенційні наслідки одночасного впливу деяких з цих хімічних речовин. Механізми взаємодії однієї хімічної речовини з іншою в організмі людини є непередбачуваними, оскільки вони можуть викликати синергічний несприятливий вплив на здоров’я, так званий феномен коктейлю.

Результати багатьох досліджень показали, що різні види токсичності виникають при значно нижчих рівнях впливу, ніж це вважалося раніше. Тому попередження щодо субклінічної (без виражених клінічних проявів) токсичності часто ігнорувалися або навіть відхилялися

. David Platt Rall, колишній директор Національного інституту гігієни навколишнього

——————

5 Partition of environmental chemicals between maternal and fetal blood and tissues / L.L. Needham, P. Grandjean, B. Heinzow [et al.] // Environ. Sci. Technol. – 2011. – Vol. 45. – P. 1121–1126.

6Goldman L.R.Chemicals and children’s environment: what we don’t know about risks // Environ. Health Perspect. – 1998. – Vol. 106, Suppl 3. – P. 875–880.

7 Economic gains resulting from the reduction in children’s exposure to lead in the United States/ S.D. Grosse, T.D. Matte, J. Schwartz [et al.] // Environ. Health Perspect. – 2002. – Vol. 110, № 6. – P. 563–569.

8 Developmental neurotoxicity of industrial chemicals: a silent pandemic / P. Grandjean, P.J. Landrigan // Lancet. – 2006. – Vol. 368. – P. 2167–2178.

9Centers for Disease Control and Prevention.National Health and Nutrition Examination Survey [Електронний ресурс]. Atlanta (GA): CDC; [cited 2011 Apr 4]. – URL: http://www.cdc.gov/nchs/about/major/nhanes/

datalink.htm#NHANESIII – Назва з екрана.

10 Economic gains resulting from the reduction in children’s exposure to lead in the United States/ S.D. Grosse, T.D. Matte, J. Schwartz [et al.] // Environ. Health Perspect. – 2002. – Vol. 110, № 6. – P. 563–569.

11 Landrigan P.J., Goldman L.R. Children’s vulnerability to toxic chemicals: a challenge and opportunity to strengthen health and environmental policy // Health Aff. – 2011. – Vol. 30. – P. 842–850.

середовища США (National Institute of Environmental Health Sciences), одного разу зауважив, що «якщо б талідомід [препарат широко використовувався в 1950-х і 1960-х роках для лікування ранкової нудоти на ранніх термінах вагітності] викликав тільки втрату коефіцієнта інтелекту (IQ) на 10 балів, а не очевидні вроджені дефекти кінцівок, ймовірно, він би досі залишався на ринку»

. Багато з промислових хімікатів, що продаються сьогодні, ймовірно, викличуть зниження IQ менше, ніж на десять балів, але поєднання впливу хімічних речовин навіть в невеликій дозі можуть мати величезні наслідки для теперішнього і майбутнього поколінь.

1.1.1. Чинники, що спричиняють більшу вразливість плода та дітей до дії хімічних речовин

Численні епідеміологічні дослідження продемонстрували підвищену сприйнятливість дітей, порівняно з дорослими, до дії хімічних речовин навколишнього середовища. Це зумовлено низкою факторів.

По-перше, діти піддаються більшим рівням впливу токсичних хімічних речовин порівняно з дорослими, з розрахунку на їх вагу тіла

. Так, шести- місячна дитина п’є в сім разів більше води з розрахунку на 1 кг

; вживає в три-чотири рази більше калорій на 1 кг та вдихає в два рази більше повітря з розрахунку на 1 кг, ніж доросла людина. Крім того, сама поведінка немовляти, а саме грання на підлозі і часте введення руки у рот, спричиняє більше потрапляння екотоксикантів в його організм.

По-друге, метаболізм та обмін речовин у дітей незрілий

, тому здатність дитини метаболізувати (знешкоджувати) токсичні хімічні речовини відріз- няється від дорослої людини. У деяких випадках немовлята мають нижчий ризик розвитку порушень здоров’я, ніж дорослі, внаслідок нездатності перетворювати хімічні речовини в їх нетоксичні форми. Але найчастіше діти більш уразливі до дії хімічних речовин через нестачу ферментів, необхідних

——————

12 Weiss B. Food additives and environmental chemicals as sources of childhood behavior disorders // Am. Acad.

Child Psychiatry. – 1982. – Vol. 21. – P. 144–152.

13National Research Council.Pesticides in the diets of infants and children. Washington (DC): National Academies Press; 1993.

14 Ershow A.B., Cantor K.P. Total water and tapwater intake in the United States: population-based estimates of quantities and sources. – Bethesda (MD): Federation of American Societies for Experimental Biology; 1989.

15National Research Council. Pesticides in the diets of infants and children.Washington (DC): National Academies Press; 1993.

для їх руйнування та видалення з організму

.

По-третє, процеси розвитку дитини, особливо у ранньому дитинстві, легко порушуються

, оскільки вони є швидкими, комплексними і дуже складними, особливо в пренатальному житті (до народження) та в перші роки після народження, і дещо повільнішими – в дитинстві та періоді статевого дозрівання. Наприклад, у головному мозку мільярди клітин повинні сформу- ватися, перейти на призначені їм позиції і встановити трильйони точних зв’язків

. Аналогічним чином відбувається і розвиток репродуктивних орга- нів – комплексно, з точно встановленою за часом послідовністю хімічних меседжів та формуванням гормонів у матері і плода

. Тому спеціалістами у галузі педіатрії та токсикології розроблено концепцію «вікон уразливості»

і визначено критичні періоди в ранньому розвитку дитини, коли дія хімічних речовин навіть в малих дозах, тобто рівнях, які не мають ніякого негативного впливу на дорослу людину, може призвести до порушення формування органів і викликати довічні функціональні порушення. Якщо, наприклад, клітини головного мозку немовляти пошкоджуються в результаті дії свинцю або пестицидів, наслідки можуть включати відхилення у нервово-поведін- ковому розвитку у дитинстві

та підвищені ризики розвитку неврологічних захворювань у дорослому житті, таких як хвороба Паркінсона

. Внаслідок дії синтетичних, так званих ендокринноруйнівних, хімічних речовин фор- муються невідповідні гормональні сигнали, які надходять у незрілі статеві органи плода, змінюючи їх нормальний розвиток та функцію, призводячи до

——————

16 Atterberry T.A., Burnett W.T., Chambers J.E. Age-related differences in parathion and chlorpyrifos toxicity in male rats: target and nontarget esterase sensitivity and cytochrome P450-mediated metabolism // Toxicol. Appl.

Pharmacol. – 1997. – Vol. 147. – P. 411–418.

17National Research Council. Pesticides in the diets of infants and children.Washington (DC): National Academies Press; 1993.

18 Rodier P.M. Developing brain as a target of toxicity // Environ. Health Perspect. – 1995. – Vol. 103, suppl 6. – P. 73–76.

19 Endocrine-disrupting chemicals: an Endocrine Society scientific statement / E. Diamanti-Kandarakis, J.P. Bourguignon, L.C. Giudice [et al.] // Endocr. Rev. – 2009. – Vol. 30. – P. 293–342.

20Barker D.J. The developmental origins of chronic adult disease // Acta Paediatr. Suppl. – 2004. – Vol. 93, N 446. – P. 26–33.

21 Endocrine-disrupting chemicals: an Endocrine Society scientific statement / E. Diamanti-Kandarakis, J.P. Bourguignon, L.C. Giudice [et al] // Endocr. Rev. – 2009. – Vol. 30. – P. 293–342.

22 Developmental neurotoxicity of industrial chemicals: a silent pandemic / P. Grandjean, P.J.Landrigan // Lancet. – .2006. – Vol. 368. – P. 2167–2178.

23 Early environmental origins of neurodegenerative disease in later life / P.J. Landrigan, B. Sonawane, R.N. Butler [et al] // Environ. Health Perspect. – 2005. – Vol. 113. – P. 1230–1233.

довічних порушень репродуктивної функції

. На сьогодні відомо, що плід не має захисту від промислових хімікатів, оскільки плацента не блокує проходження більшості екологічних токсикантів від матері до плода

.

По-четверте, у дітей є більше часу, ніж у дорослих для розвитку хронічних захворювань. Патогенез/розвиток більшості з них (рак та нейродегенеративні захворювання) являє собою багаторічний, багатоступінчатий процес, який може бути ініційований експозицією хімічних речовин під час раннього дитинства

. Тому на сьогодні вважається, що безпосередньо «процес роз- витку дитини є базисом для виникнення захворювань у дорослому житті»

. 1.1.2. Ключові точки дії комерційних хімічних речовин на організм людини Останніми роками велике занепокоєння викликають комерційні хімічні речовини, які є складовими засобів особистої гігієни та мийних засобів, і які хоч і не у великих дозах, але щоденно та упродовж тривалого часу впливають на організм людини. Дослідження, проведені з пестицидами, поліхлорова- ними дифенілами (PCB), полібромованими дифенілефірами (PBDEs) – анти- піренами та леткими органічними сполуками (volatile organic compounds – VOCs), що знаходяться в оселях людини, дають деяку інформацію про джерела, шляхи впливу та варіанти зменшення експозиції

. Проте про велику кількість звичайних комерційних хімічних речовин такої інформації дуже мало. Багато з цих продуктів можуть бути джерелами хімічних речовин з широким спектром дії на здоров’я людини, в тому числі ендокринну та репродуктивну токсичність, мати канцерогенний, мутагенний ефекти,

——————

24 Endocrine-disrupting chemicals: an Endocrine Society scientific statement / E. Diamanti-Kandarakis, J.P. Bourguignon, L.C. Giudice [et al] // Endocr. Rev. – 2009. – Vol. 30. – P. 293–342.

25 Partition of environmental chemicals between maternal and fetal blood and tissues / L.L. Needham, P. Grandjean, B. Heinzow [et al] // Environ. Sci. Technol. – 2011. – Vol. 45. – P. 1121–1126.

26National Research Council.Pesticides in the diets of infants and children. Washington (DC): National Academies Press; 1993.

27 Early environmental origins of neurodegenerative disease in later life / P.J. Landrigan, B. Sonawane, R.N. Butler [et al] // Environ. Health Perspect. – 2005. – Vol. 113. – P. 1230–1233.

28Barker D.J.P. The developmental origins of adult disease // Eur. J. Epidemiol. – 2003. – Vol. 18. – P. 733–736.

29Influence of basements, garages, and common hallways on indoor residential volatile organic compound concentrations/ R.E. Dodson, J.I. Levy J.D. Spengler [et al.] // Atmos.Environ. – 2008. – Vol. 42(7). – P. 1569–

1581.

30 Lorber M. Exposure of Americans to polybrominated diphenyl ethers // J Expo Sci. Environ. Epidemiol. – 2008. – Vol. 18(1). – P. 2–19.

31 Endocrine Disruptors and Asthma-Associated Chemicals in Consumer ProductsRobin E. Dodson, 1 Marcia Nishioka, 2 Laurel J. Standley, 2012. – URL: http://ehp.niehs.nih.gov/1104052/#r2 – Назва з екрана.

спричиняти розвиток астми, діабету, ожиріння, впливати на нервово- поведінковий розвиток дитини. В основі більшості з цих патологічних станів лежать порушення на рівні окремих генів, внутрішньоклітинних органел, самих клітин, органів та систем організму. Зміни, що відбуваються в організмі людини під дію екологічних хімічних речовин, нагадують феномен айсберга, тобто ми володіємо незначною кількістю інформації, що стосується верхівки айсберга, і дуже мало розуміємо усю глибину шкоди, яка завдається на рівні окремого організму, та потенціал ушкоджень, що передадуться майбутнім поколінням (рис. 1.1). Тому на сьогодні змінюється ставлення до дії екотоксикантів: «відсутня інформація – значить хімічна речовина безпечна» на «відсутня інформація – значить хімічна речовина небезпечна».

Рис. 1.1. Ключові точки дії комерційних хімічних речовин

Громадське здоров’я

Хронічні захворювання

Ендокринна токсичність

Канцерогенний ефект Метаболічний ефект

Мітохондріальна токсичність Мутагенний ефект І рівень –

демографічний ефект ІІ рівень – поліорганний

ІІІ рівень – органний

ІV рівень – клітинний

V рівень – внутрішньоклітинний

VІ рівень – генетичний

1.2. Основні проблеми зі здоров’ям внаслідок дії хімічних речовин

Сьогодні у розвинутих країнах світу основною причиною захворюваності, інвалідності та смерті у дітей є хронічні захворювання. Темпи багатьох з цих захворювань є високими і продовжують зростати

. Вважається, що саме токсичні хімічні речовини з навколишнього середовища роблять значний внесок у ці тренди захворюваності.

Астма є одним з найбільш поширених хронічних захворювань серед дітей у розвинутих країнах світу, частота якої за останні двадцять років збільшилась більше ніж у два рази

. Це захворювання є основною причиною не тільки госпіталізації, пропусків занять у школі, але й захворювання, на лікування, профілактику та реабілітацію якого витрачаються значні ресурси як окремої родини, так і держави в цілому.

Почастішали також і деякі вроджені аномалії, зокрема вади розвитку репро- дуктивних органів у хлопчиків

та черевної стінки

, які також пов’язують з дією екотоксикантів.

Захворюваність на лейкемію і рак мозку у дітей віком до вісімнадцяти років з 1970-х по 1990-ті роки постійно збільшується, проте на тлі зниження смертності від зазначених хвороб

. Захворюваність на рак яєчок у чоловіків віком 15–30 років збільшилася більш ніж на 50 %

.

Поширеність ожиріння у дітей за останні двадцять років збільшилася в три

——————

32Trends in environmentally related childhood illnesses / T.J. Woodruff, D.A. Axelrad, A.D. Kyle [et al.] / Pediatrics.

– 2004. – Vol. 113(4 Suppl). – P. 1133–1140.

33 Landrigan P.J., Miodovnik A. Children’s health and the environment: an overview // Mt Sinai J Med. – 2011. – Vol. 78. – P. 1–10.

34Environmental Protection Agency. America’s children and the environment (ACE), measure D1: percentage of children with asthma [Електронний ресурс]. Washington (DC):EPA; 2010 Nov 19. – URL:

http://www.epa.gov/economics/children/child_illness/d1-graph.html – Назва з екрана

35Federal Interagency Forum on Child and Family Statistics. America’s children in brief: key national indicators of well-being, 2010 [Електронний ресурс]. Merrifield (VA): The Forum. – URL:

http://www.childstats.gov/americaschildren/health.asp – Назва з екрана.

36 Hypospadias trends in two US surveillance systems / L.J. Paulozzi, J.D. Erickson, R.J.Jackson [et al.] // Pediatrics.

– 1997. – Vol.100. – P. 831–834.

37 Increasing prevalence of gastroschisis: population-based study in California / L.T. Vu, K.K. Nobuhara, C. Lauren [et al.] // J. Pediatr. – 2008. – Vol. 152. – P. 807–811.

38 National Cancer Institute. Surveillance epidemiology and end results [Електронний ресурс]. Rockville (MD):

NCI. – URL: http://seer.cancer.gov/ – Назва з екрана.

39 National Cancer Institute. Surveillance epidemiology and end results [Електронний ресурс]. Rockville (MD):

NCI. – URL: http://seer.cancer.gov/ – Назва з екрана.

рази – від 5 до 17 %

. Одним з його наслідків є цукровий діабет 2-го типу – захворювання, яке на сьогодні вже має характер епідемії.

Частота порушень нервово-поведінкового розвитку серед усіх народжених дітей становить до 10–15 %

, при цьому поширеність аутизму та розладів, що пов’язані з дефіцитом уваги і гіперактивності, зростають у всьому світі

. Неврологічні розлади, в тому числі дислексія (порушення мови), розумова відсталість, синдром дефіциту уваги і гіперактивності

, аутизм, щороку вражають до 5–10 % дітей, народжених у США

. Так, аутизм в даний час діагностується у кожної 110-ї американської дитини

. Поширеність синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю також зросла, і сьогодні у 14 % амери- канських дітей діагностовано ці стани; при цьому у двох третин з них виникають проблеми з навчанням

. Субклінічне зниження функції мозку зустрічається навіть частіше, ніж нервово-поведінкові порушення розвитку.

Всі ці обмеження дієздатності можуть мати не тільки серйозні наслідки

для окремої особи, зокрема зниження якості життя та успішності, порушення поведінки, але й глибокі наслідки для добробуту і продуктивності всієї спільноти

.

Основні причини існуючої глобальної пандемії порушень розвитку нервової системи зрозумілі лише частково. Хоча генетичні фактори відіграють певну

——————

40Centers for Disease Control and Prevention. Overweight and obesity: US obesity trends. Trends by state 1985–

2009 [Електронний ресурс]. Atlanta (GA): CDC; 2011 Mar 3. –URL: http://www.cdc.gov/obesity/data/trends.html – Назва з екрана.

41Bloom B., Cohen R.A., Freeman G. Summary health statistics for U.S. children: National Health Interview Survey2009 // Vital Health Stat. – 2010. – Vol. 10. – P.1–82.

42 Landrigan P.J., Lambertini L., Birnbaum L.S. A research strategy to discover the environmental causes of autism and neurodevelopmental disabilities // Environ. Health Perspect. – 2012. – Vol. 120. – P. a258–a260.

43 Pastor PN., Reuben C.A. Diagnosed attention deficit hyperactivity disorder and learning disability: United States, 2004–2006 // Vital Health Stat. – 2008. – Vol.10 (237). – P. 1–14.

44 Prevalence and health impact of developmental disabilities in US children / C.A. Boyle, P. Decoufle, M.Yeargin- Allsopp [et al.] // Pediatrics. – 1994. – Vol. 93. – P.399–403.

45Centers for Disease Control and Prevention. Prevalence of autism spectrum disorders: Autism and Developmental Disabilities Monitoring Network, United States, 2006. // MMWR Surveill Summ. – 2009. – Vol. 58(SS10). – P. 1–20.

46 Pastor PN., Reuben C.A. Diagnosed attention deficit hyperactivity disorder and learning disability: United States, 2004–2006 // Vital Health Stat. – 2008. – Vol.10 (237). – P. 1–14.

47 Bellinger D.C. Interpreting epidemiologic studies of developmental neurotoxicity: conceptual and analytic issues //

Neurotoxicol. Teratol. – 2009. – Vol. 31. – P. 267–274.

48 Gould E. Childhood lead poisoning: conservative estimates of the social and economic benefits of lead hazard control // Environ. Health Perspect. – 2009. – Vol. 117. – P. 1162–1167.

роль

у виникненні такої ситуації, вони не можуть пояснити останнє зрос- тання поширеності нервово-поведінкових порушень, які спостерігаються впродовж останніх десятиріч, оскільки жоден з генів, виявлених досі, несе відповідальність лише за невелику частину випадків таких порушень

. Зокрема, генетичні фактори доводять, ймовірно, не більше ніж 30–40 % усіх випадків нервово-розвиткових розладів. Тому, скоріш за все, не генетичні, а екологічні ризики беруть участь у причинно-наслідкових зв’язках, і в деяких випадках, ймовірно, взаємодіючи з генетично успадкованою схильністю

. Існують переконливі докази того, що промислові хімікати, які широко поширені в середовищі, є важливими факторами виникнення того, що ми називаємо глобальною, тихою (мовчазною) пандемією нервово-розвиткової токсичності

.

Необхідно наголосити про потребу у проведенні досліджень, спрямованих на спеціальний пошук негативних наслідків, пов’язаних з впливом хімічних речовин, інакше вони залишаться непоміченими упродовж багатьох років.

1.2.1. Метаболічні захворювання та хімічні речовини

Діабет. Останніми роками все більше з’являється доказів щодо зв’язку між дією екологічних хімічних речовин і розвитком діабету. Зокрема, є епідеміологічні

та експериментальні дослідження

, в яких вказано про роль неорганічного миш’яку у розвитку цукрового діабету. Миш’як може

——————

49National Research Council.Scientific frontiers in developmental toxicology and risk assessment. National Academies Press, Washington, DC; 2000.

50National Research Council.Scientific frontiers in developmental toxicology and risk assessment. National Academies Press, Washington, DC; 2000.

51 Grandjean P., Landrigan P.J Neurobehavioural effects of developmental toxicity // The Lancet Neurology. – 2014.

– Vol. 13, No. 3. – P. 330–338.

52 Grandjean P., Landrigan P.J Developmental neurotoxicity of industrial chemicals // Lancet. – 2006. – Vol. 368. – P. 2167–2178.

53 Grandjean, P. Only one chance. How environmental pollution impairs brain development – and how to protect the brains of the next generation / Oxford University Press, New York; 2013.

54 Inorganic arsenic exposure and type 2 diabetes mellitus in Mexico / J.A. Coronado-Gonzalez, L.M. Del Razo, G. Garcia-Vargas [et al.] // Environ. Res. – 2007. – Vol. 104. – P. 383–389.

55 Rejoinder: Arsenic exposure and prevalence of type 2 diabetes: updated findings from the National Health Nutrition and Examination Survey, 2003–2006 / A. Navas-Acien, E.K. Silbergeld, R. Pastor-Barriuso [et al.] //

Epidemiology. – 2009. – Vol. 20. – P. 816–820.

56 Arsenic as an endocrine disruptor: arsenic disrupts retinoic acid receptor-and thyroid hormone receptor-mediated gene regulation and thyroid hormone-mediated amphibian tail metamorphosis / J.C. Davey, A.P Nomikos, M. Wungjiranirun [et al.] // Environ Health Perspect. – 2008. – Vol. 116. – P. 165–172.

57 Methylated trivalent arsenicals are potent inhibitors of glucose stimulated insulin secretion by murine pancreatic islets / C. Douillet, J. Currier, J. Saunders [et al.] // Toxicol. Appl. Pharmacol. – 2013. – Vol. 267. – P. 11–15.