View of Improving a procedure for determining the factors that influence the need of higher education institutions for specialists of the highest qualification

(1)

УДК 378

DOI: 10.15587/1729-4061.2022.251027

Удосконалення методики визначення чинників, які впливають на потребу закладів вищої освіти у фахівцях вищої кваліфікації

О. В. Майстренко, В. В. Хома, А. А. Щерба, Ю. В. Ольшевський, Ю. П. Переверзін, О. Б. Попков, О. С. Корнієнко, О. О. Шатило, А. В. Манелюк

Запропоновано метод розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації. Метод базується на методах експертного оці- нювання, зокрема, щодо визначення важливості, ступеня реалізації та тенден- ції чинників, які впливають на потребу у фахівцях вищої кваліфікації. В методі реалізовано блок перевірки достовірності даних за коефіцієнтом конкордації Кендала та критерієм Пірсона. В методі застосовано оригінальний підхід до визначення компетентності експертів, зокрема, через врахування самооціню- вання, взаємооцінювання та об’єктивного оцінювання. Запропонований метод дозволяє урахувати вплив чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації з можливістю прогнозу.

Визначено сукупність чинників, які впливають на потребу у фахівцях ви- щої кваліфікації та величину їх впливу. Визначення проведено шляхом розрахун- ку показників кожного з критеріїв щодо важливості, реалізації та тенденції.

Визначення проведено за допомогою алгоритму розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації.

Загалом було визначено, такі групи чинників: умови наукової і науково- педагогічної діяльності в певному закладі вищої освіти, привабливість наукової і науково-педагогічної діяльності в певній країні (регіоні), розвиток галузі (спеціа- льності). Для визначення числових значень впливу чинників було підібрано групу з 30 експертів, що задовольняє умові досягнення довірчої імовірності 0,94.

Результати оцінювання суджень експертів було встановлено, що найбі- льше впливають чинники: соціальний захист (0,87), бюджет на вищу освіту (0,99), оплата праці (0,9) та престиж наукової і науково-педагогічної діяльно- сті (0,91). Найменше впливають: кількість первинних посад в галузі (0,48) та можливості до самореалізації у закладі вищої освіти (0,58).

Ключові слова: підготовка в аспірантурі, плинність кадрів, заклад вищої освіти, фахівці вищої кваліфікації.

1. Вступ

Трансформація вищої освіти в останні роки обумовлює інтелектуалізацію та розвиток наукових та науково-педагогічних кадрів (НПП) відповідно до най- кращих світових трендів. З одного боку це призводить до підвищення якості вищої освіти та, як наслідок, мобільності здобувачів цієї освіти. З іншого боку це обумовлює збільшення плинності кадрів, адже НПП з компетентностями, які

Not

a reprint

(2)

відповідають світовому ринку праці, як правило не «прив’язуються» до певного закладу вищої освіти (ЗВО) (higher education institutions (HEIs)).

Таким чином, необхідність реагування на збільшення плинності кадрів іс- нує у переважній більшості ЗВО в різних країнах світу. Причому, це стосується країн з різним економічним розвитком, культурою, відношенням до вищої осві- ти, так, до прикладу, такі проблеми існують у Великобританії, Малайзії, Тайла- нді, Південній Африці, Україні та деяких інших країнах.

Основними причинами збільшення плинності кадрів є різні погляди на професійну діяльність студентів, викладачів та роботодавців [1], зміна впливу етичного лідерства у вищій освіти [2].

Причому необхідно врахувати регіональні особливості та особливості пев- них ЗВО щодо плинності кадрів [3], а також економічну складову [4].

Не менш важливими для плинності кадрів є кадрова політика як в країні, так і в певному ЗВО [5] та соціально-психологічні чинники [6].

Подолання проблеми плинності НПП можливе через покращення умови наукової та викладацької діяльності, збільшення обсягів підготовки на третьому рівні вищої освіти (доктори філософії), або комбінування цих підходів. Однією із основних наукових проблем, яка виникає при реалізації цих підходів, є скла- дність прогнозування потреби у кількості фахівців вищої кваліфікації для за- безпечення внутрішніх потреб ЗВО. Зазначена проблема обумовлена відсутніс- тю дієвого науково-методичного апарату щодо визначення прогнозованої пот- реби у фахівцях вищої кваліфікації з урахування регіональних, галузевих особ- ливостей та особливостей ЗВО.

Відсутність зазначеного апарату обумовлено складністю формалізації та визначення чинників, які впливають на некомплект НПП у ЗВО через певний час. Зважаючи на термін підготовки на третьому освітньо-науковому рівні ви- щої освіти, який становить 4 роки, прогнозування суттєво ускладнюється.

Наслідками невдалого прогнозування зазначеної потреби можуть бути пе- ревитрата бюджету на підготовку фахівців вищої кваліфікації у разі, коли спла- нована підготовка надлишкової кількості аспірантів. В іншому випадку можли- ве зниження якості вищої освіти у наслідок відсутності достатньої кількості фа- хівців вищої кваліфікації для заміщення вакантних посад НПП. Причому у дру- гому випадку також можлива перевитрата бюджетних коштів ЗВО через необ- хідність пошуку та найму зазначених фахівців на ринку праці. Адже у цьому випадку необхідно створити умови діяльності привабливіші ніж в інших ЗВО, що потребує значних витрат бюджету.

Вирішення цієї проблеми в практичній площині це суттєвий виклик орга- нізаційно-функціональним структурам ЗВО. Адже процеси управління ЗВО можуть зазнавати змін у залежності від великої кількості як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Можуть змінюватися як структура, так і функції окремих складових ЗВО. Тому наявність науково-методичного апарату щодо визначення прогнозованої потреби у фахівцях вищої кваліфікації є нагальною потребою.

Загалом же, сутність наукової проблеми полягає у складності визначення су- купності чинників, які впливають на потребу у фахівцях вищої кваліфікації, фор- малізації цих чинників через показники та визначення тенденції цих показників.

For

reading

only

(3)

Іншими словами чинники з плином часу можуть і, скоріш за все, будуть змінюва- тись. Причому ці зміни складно формалізувати у певні функціональні залежності.

Отже, за умов сучасності, які обумовлюють підвищення мобільності фахі- вців вищої кваліфікації, значно зростає плинність кадрів. Відповідно дослі- дження чинників, які впливають на цю плинність, стає актуальним.

На практиці дослідження чинників, які впливають на плинність фахівців ви- щої кваліфікації, дозволить обґрунтовано прогнозувати потребу у таких фахівцях.

2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми

У статті [7] розглянуто зв’язки між становленням (орієнтацією) та утри- манням академічного персоналу. Було досліджено тридцять викладачів у п’яти вищих навчальних закладах Великобританії. Запропоновано змінити політику та практику становлення викладачів. Однак не розглянуті галузеві та регіональ- ні чинники, які впливають на плинність кадрів.

У дослідженні [8] було проаналізовано плинність кадрів у декількох закла- дах вищої освіти. Обстежені характеристики персоналу включали вік, стать, тип персоналу та договірний статус. Встановлено, що існують відмінності у плинності кадрів за віком, статтю та типом контракту. Виявлено, що молодший персонал, частіше шукає роботу в іншому місці, але може залишитися, якщо є можливості для кар’єрного росту та розвитку.

Запропоновано практичні процеси для вдосконалення врахування чинни- ків, які впливають на плинність кадрів. Зокрема обґрунтовано необхідність де- тального аналізу динаміки плинності кадрів для визначення, де політика та практика найму та утримання персоналу потребують зосередження. Однак в дослідженні не розглянуті питання взаємопов’язаності плинності кадрів із під- готовкою таких кадрів в аспірантурі.

В статті [9] проаналізовано плинність штатних працівників в одному з уні- верситетів Великої Британії у період після 1992 р. з вибіркою більш ніж 2000 співробітників. Виявлено локалізовані високі показники плинності, що стосу- ються зокрема наукових співробітників. Запропоновано підхід та висновки що- до управління персоналом в закладах вищої освіти. Однак у статті, не врахова- но галузевий контекст плинності кадрів.

У дослідженні [10] проаналізовано чинники, що впливають на ефектив- ність роботи та залучення співробітників як академічного, так і неакадемічного персоналу у закладах вищої освіти в Малайзії. Була використана метод експер- тного оцінювання, зокрема через анкетування. В анкетуванні взяли участь 200 респондентів декількох ЗВО. Було виявлено, що розвиток кар’єри, залучення співробітників та баланс між робочим та особистим життям мають значний зв’язок із утриманням співробітників та результатами роботи. Однак це не до- зволяє визначити кількісний вплив чинників на плинність кадрів.

У дослідженні [11] було встановлено взаємозв’язок задоволеності роботою та залученості працівників та створено модель задоволеності роботою та залу- чення працівників серед персоналу закладів вищої освіти Таїланду. Досліджен- ня базувалось на методах експертного оцінювання та факторного аналізу. Ви- явлено позитивну залежність між задоволеністю роботою і залученням співро-

Not

a reprint

(4)

бітників та якістю вищої освіти. Висновки цього дослідження є корисними для покращення рівня задоволеності роботою та залучення співробітників. Однак у дослідженні не розглянуто застосування запропонованої методології та моделі в різних галузях вищої освіти.

У статті [12] представлені результати дослідження організаційного клімату в південноафриканському закладі вищої освіти та виявлено перспективи розви- тку кадрового менеджменту в закладах вищої освіти. Виявлено що, рішення щодо залишення роботи в університеті співробітниками приймається на підста- ві відповідності між вимогами роботи та компенсацією. У дослідженні запро- поновано практичні рекомендації щодо зменшення плинності працівників, за- безпечення продуктивності та ефективності їх праці. Однак у статті не розгля- нутий вплив плинності кадрів на кількість аспірантів у ЗВО.

У праці [13] досліджено залежність між просуванням за посадами фахівців вищої кваліфікації та намірами змінити заклад (підвищити плинність) у закла- дах освіти Пакистану. Використано метод експертного оцінювання. Для збору даних, від респондентів було зібрано 502 заповнені анкети. Результати показа- ли, що було виявлено негативний зв’язок між просуванням за посадами та на- міром щодо зміни закладу, тоді як між просуванням та аналітичними показни- ками була виявлена слабка кореляція. Однак у статті враховані лише особливо- сті плинності кадрів для пакистанської провінції Хайбер-Пахтун Кхва. Також не враховані галузеві чинники.

Таким чином, існуючі дослідження щодо проблеми плинності кадрів вищої кваліфікації не враховують взаємозв’язок із питаннями планування кількості аспірантів. Також у існуючих дослідженнях не врахована сукупність контекстів (регіональний, галузевий, внутрішній (ЗВО)), не обґрунтовано шляхи кількісно- го впливу чинників.

3. Мета та задачі дослідження

Метою дослідження є удосконалення методики визначення чинників, які впливають на потребу закладів вищої освіти у фахівцях вищої кваліфікації з урахуванням регіональних, галузевих особливостей та особливостей закладів вищої освіти. Це дасть можливість приймати обґрунтовані рішення щодо ви- значення потреби у кількості аспірантів.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– розробити метод розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації;

– визначити сукупність чинників, які впливають на потребу у фахівцях вищої кваліфікації та величину їх впливу.

4. Матеріали і методи дослідження

Об’єктом цього дослідження є чинники, які впливають на потребу закладів вищої освіти у фахівцях вищої кваліфікації.

Основною гіпотезою є те, що чинники, які впливають на потребу у фахі- вцях вищої кваліфікації, носять регіональний, галузевий та внутрішній (сто-

For

reading

only

(5)

сується ЗВО) характер та повинні враховувати важливість, реалізацію та тен- денцію розвитку.

Прийнятим припущенням є те, що сукупність експертів, підібраних для проведення дослідження, є компетентними з питань формування потреби у фа- хівцях вищої кваліфікації.

Прийнятими спрощеннями є те, що дослідження проводились в межах 25 галузі освіти, для умов функціонування ЗВО в Україні.

Для проведення розрахунків використовувалось програма Microsoft Excel 2010 (корпорація Microsoft, США).

Для проведення визначення важливості чинників, які впливають на про- гнозовану потребу у фахівцях вищої кваліфікації застосовано метод експертно- го оцінювання, зокрема метод одночасного ранжування факторів.

Сутність методу експертної оцінки полягає у визначенні узагальненого значення суджень експертів шляхом аналізу та обробки суджень окремих екс- пертів, що входять до складу групи [14–16].

Ранжування інформації про експертів дозволяє визначити нормовані кое- фіцієнти важливості суджень експертів. Сутність такого ранжування полягає у оцінюванні експертом рівня своєї компетентності, інших експертів групи та об’єктивних даних про експерта. Такий підхід забезпечує неупереджене визна- чення компетентності експерта та суттєво знизить помилки суджень.

Загалом, підхід до визначення відносної компетентності експертів під час агрегації попарних порівнянь відповідає удосконаленому підходу, запропоно- ваному у [17, 18]. Так, основними компонентами коефіцієнта відносної компетен- тності члена експертної групи С є самооцінка С_self, взаємна оцінка С_mutual, та об’єктивна складова С_objective. Загальний вираз: С=С_self(Х₁С_mutual+Х₂С_objective), де Х₁ та Х₂ відносні ваги об’єктивної та взаємної оцінки компетентності членів експертної групи [17, 18]. Причому взаємна оцінка визначається як опосередковане значення суджень усіх експертів Сmutual. Параметр об’єктивної складової Сobjective визначаєть- ся як нормоване значення таких показників як освіта, професійний досвід та ін.

Також необхідно зазначити, що здійснюючи добір експертів був застосо- ваний підхід «снігової кулі». Сутність підходу полягає у включені до списку експертів за рекомендацією уже включених експертів [18]. Означене дозволяє припустити, що вагові коефіцієнти Х1 та Х2 матимуть однакове значення – 0,5.

В подальшому, відповідно до сутності методу, експерти визначають сту- пінь впливу певного чинника на предмет дослідження. Причому найменш важ- ливий чинник відповідає числовому позначенню 10, а найбільш важливий чис- ловому позначенню 1.

Для запобіганню впливу порядку розміщення чинників на судження експе- ртів, вони розміщені у випадковому порядку, а експерти про це попереджені.

Результати суджень експертів заносяться в таблицю (табл. 1). Причому результати суджень експерта нормуються [19–21] для збереження суми усіх значень (1).

Not

a reprint

(6)

 



1



/ 2 ,

,

 





^{j i}

i

I I m

N

k

(1)

де, Ni – величина значення рангу;

I – кількість чинників;

mj,р – величина значення рангу, яка відрізняється від однакових;

k – кількість співпадінь значень рангів.

Таблиця 1

Результати суджень експертів щодо ранжування чинників Чинники

Експерти

Величина зна- чення рангу

,

1



ⁿ ^{i j} 

i

m a

2

,

1

 

  







n i j i

m a

1 2 … n

1 m1,1 m1,2 … m1,j N1 d1 (d1)²

2 m2,1 m2,2 … m2,j N2 d2 (d2)²

… … … … … … … …

I mi,1 mi,2 … mi,j Ni di (di)²

Для визначення узгодженості думок експертів в роботі використаний ме- тод визначення коефіцієнту конкордації Кендала (Kendall rank correlation coefficient) [22, 23] (2).

 

2 3

1 2

 ,

 S W

n I I

(2)

де S – сума квадратів відхилень суми значень рангів кожного чинника від зага- льної середньої суми значень рангів [22, 23].

2

,

1 1

,

 

 

   

 

 

I n

i j

j i

S m a (3)

де, n – кількість експертів;

а – коефіцієнт, який визначається за формулою: а=(n(I+1))/2.

Статистичну значущість коефіцієнта W пропонується оцінювати шляхом перевірки статистичних гіпотез: H0:W=0; H1:W0 [24–26].

При підтвердженні основної гіпотези H0 буде визнано, що думки експертів не узгоджені. При відхиленні цієї гіпотези, приймемо альтернативну гіпотезу H1, що вказує на узгодженість думок.

Критерієм перевірки гіпотези H0 пропонується обрати критерій Пірсона (Pearson's chi-squared test) (χ²) [26–28].

For

reading

only

(7)

 

2 1 .

  n I  W (4)

Розраховане χ² необхідно порівняти із табличним значенням при обраному рівні значущості α і кількості степенів вільності β=I1. Гіпотезу H0 відкидають, а отже визнають узгодженість у думках експертів тоді, коли виконується умова

2 2

  _{ta b l} [26–28].

5. Результати удосконалення методики визначення чинників, які впливають на потребу закладів вищої освіти у фахівцях вищої кваліфікації

5. 1. Розроблення методу розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації

Сутність методу полягає у визначенні величини впливу певних чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації через визначення показників важли- вості, реалізації та тенденції кожного чинника групою експертів. Причому ви- значення компетентності кожного експерта проводиться з урахуванням показ- ників само-, взаємного та об’єктивного оцінювання.

Представлення методу пропонується провести шляхом розроблення ал- горитму розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахівцях ви- щої кваліфікації.

Для розроблення алгоритму необхідно визначити основні етапи проведен- ня дослідження. Загалом пропонується такий перелік етапів. На першому етапі необхідно визначити основні групи чинників, які впливають на плинність фахі- вців вищої кваліфікації у ЗВО. На другому етапові необхідно провести деком- позицію цих груп на чинники нижчого рівня ієрархії. Далі необхідно підібрати групу експертів та визначити рівень їх компетентності. Наступним етапом про- понується визначити важливості зазначених чинників в цих групах. Далі необ- хідно визначити ступінь реалізації цих чинників на поточний момент. Ще од- ним етапом пропонується визначити тенденції розвитку впливу цих чинників на плинність кадрів. У подальшому необхідно провести перевірку адекватності запропонованого підходу та достовірності отриманих результатів.

У цілому алгоритм формалізації чинників, які впливають на формування пот- реби у фахівцях вищої кваліфікації відображено з допомогою блок-схеми (рис. 1).

Для подальшого застосування розрахунків загальний алгоритм (рис. 1) про- понується уточнити зокрема з урахуванням розрахункових залежностей (рис. 2).

Першим кроком цього алгоритму є визначення чинників, які впливають на потребу у фахівцях вищої кваліфікації у ЗВО. Таке визначення проводиться шляхом аналізу наявних досліджень за цим напрямком, звітів діяльності та штатів ЗВО. Причому вибирається основні групи чинників, а далі проводитися їх декомпозиція на чинники нижчого рівня ієрархії.

Наступна група кроків пов’язана із підбором експертів та визначення їх ком- петентності. Відповідно до запропонованого в роботі методу підбір експертів до- цільно здійснювати методом «снігової кулі» [29], що забезпечить відповідний рі- вень компетентності експертів на початковому етапові. Зазначене дозволяє змен- шити групу експертів без втрати адекватності отриманих результатів.

Not

a reprint

(8)

Початок Вхідні данні

Визначення основних групи чинників, які впливають на плинність фахівців

вищої кваліфікації у ЗВО

Декомпозиція основних груп чинників на чинники нижчого рівня ієрархії Підбір групи експертів та визначення

рівня їх компетентності Визначення важливості чинників

Визначення ступеню реалізації чинників на поточний момент

Визначення тенденції впливу чинників на плинність кадрів

Перевірка достовірності

результатів

Закінчення Отриманий результат

Уточнення результатів опитування 1

2 3

4 5 6 7 8

9

9.1

10 11

Рис. 1. Узагальнена блок схема алгоритму формалізації чинників, які впливають на формування потреби у фахівцях вищої кваліфікації

Загалом до цієї групи входять кроки з визначення коефіцієнтів взаємооці- нювання, самооцінювання та об’єктивного оцінювання експертів, а також ре- зультуюче визначення компетентності експерта.

Визначення коефіцієнта взаємооцінювання експерта пропонується провес- ти шляхом узагальнення суб’єктивних значень суджень решти експертів щодо компетентності певного експерта. Причому, судження експертів можуть знахо- дитись в діапазоні від 0,1 до 1,0, де 0,1 – експерт зовсім не компетентний, а 1,0 – експерт максимально компетентний [29]. Таке узагальнення пропонується проводити за формулою:

1

,  ^ ,



ⁿ ^{i j}

j m u t u a l i

C C

n

(5)

де C_ij – судження експерта щодо рівня компетентності певного експерта;

n – кількість експертів.

For

reading

only

(9)

Рис. 2. Алгоритм розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахів- цях вищої кваліфікації

Самооцінювання проводиться відповідно до суб’єктивного судження кож- ного експерта відносно своєї компетентності у питаннях що розглядаються.

Причому, рівень компетентності експерта може знаходитись в діапазоні від 0,1 до 1,0, де 0,1 – експерт зовсім не компетентний, а 1,0 – експерт максимально компетентний [29].

Not

a reprint

(10)

Об’єктивне оцінювання проводиться шляхом узагальнення об’єктивних фактів, що підтверджують компетентність експерта. До таких фактів, в межах дослідження, віднесено: рівень освіти, досвід професійної діяльності в галузі, досвід наукової та науково-педагогічної (НіНП) діяльності. Узагальнення про- водиться за формулою:

, 3

 

 ^d ^p ^t

o b je k tiv e

C C C

C (6)

де Cd – коефіцієнт що відображає рівень освіти (визначається відповідно до табл. 2);

Cp – коефіцієнт відображає досвід професійної діяльності в галузі (визна- чається відповідно до табл. 2);

Ct – коефіцієнт відображає досвід НіНП діяльності (визначається відповід- но до табл. 2).

Таблиця 2

Таблиця визначення складових об’єктивної оцінки компетентності експертів Значення кое-

фіцієнту

Рівень освіти Досвід діяльності, в роках базовий підвищення

кваліфікації

професійної діяльності

наукової та науково- педагогічної 0,1

середня

відсутнє до 2 до 1

0,2 1 курс до 4 до 2

0,3 ≥2 курсів до 6 до 3

0,4

професійна

0,5 1 курс до 10 до 5

0,7

вища

0,8 1 курс до 16 до 8

1 вчений ступінь ≥20 ≥10

Визначення загальної компетентності експерта відбувається з урахуванням відносної ваги об’єктивної та взаємної оцінок компетентності членів експертної групи (Х₁ та Х₂) [18]. Зважаючи на обраний метод підбору експертів, ці коефіці- єнти набувають значення 0,5 [18]. Таким чином загальна розрахункова залеж- ність матиме вигляд:



1 2



.

 _{s e lf} _{m u tu a l}  o b je c tiv e

C С X C X C (7)

Загальна компетентність експерта розраховується за розрахунковою за- лежністю (1).

For

reading

only

(11)

Для узагальнення даних та визначення компетентності експерта пропону- ється використати програмне забезпечення, зокрема можливості офісної про- грами Exel 2010. У зазначеному програмному засобі створена таблиця для уза- гальнення даних та розрахунку компетентності приведена у табл. 3.

Таблиця 3

Узагальнена таблиця визначення компетентності експертів.

Ек- спе рт

Са- моо- цінка

Взаємооцінка Об’єктивна оцінка Компетент- ність експе- 1 2 … n Σ осві рта

та до-

сві д

Н і

НПП Σ

1 Cself1 C11 C12 … C1n Cmutual1 Cd1 Cp1 Ct1 Cobjective1 C1

2 Cself2 C21 C22 … C2n Cmutual2 Cd2 Cp2 Ct2 Cobjective2 C2

… … … …

n Cself,n Cn1 Cn2 … Cnn Cmutual,n Cdn Cpn Ctn Cobjective,n Cn

Наступним кроком є проведення опитування та визначення коефіцієнтів впливів певних чинників. Для цього пропонується в анкетах вказати відносно кожного чинника його важливість, ступінь реалізації та тенденції. Щодо зазна- чених показників необхідно уточнити, що важливість це показник який харак- теризує перевагу певного чинника над іншими щодо впливу на предмет дослі- дження. Стосовно ступеню реалізація чинника необхідно зазначити наскільки цей чинник реалізований, адже ступінь реалізації певного чинника суттєво впливає на предмет дослідження. Відносно тенденції розвитку чинника, зважа- ючи, що ці данні потрібні для проведення прогнозування, необхідно зазначити цей чинник буде розвиватися чи втрачати вплив на предмет дослідження. Такі опитування пропонується провести стосовно кожної групи чинників. Також, для визначення потреби безпосередньо у фахівцях за певними спеціальностями, доцільно провести опитування відносно тих спеціальностей, які є в ЗВО.

Розрахунок результуючого значення рангу чинників пропонується провес- ти за розрахунковою залежністю (1), а перевірку значень за (2)–(4). Для визна- чення важливості чинника:

1 ,

1 0 0

 



ⁿ ⁱ

i m

V V

n

(8) де Vm – судження експерта щодо рівня важливості певного чинника,

m – порядковий індекс чинника.

Для визначення результуючого значення ступеня реалізації певного чин- ника пропонується:

1 ,

1 0 0

 



ⁿ ⁱ

i m

p p

n (9)

Not

a reprint

(12)

де pm – судження експерта щодо ступеня реалізації певного чинника.

Для визначення результуючого значення тенденції впливу певного чинни- ка пропонується:

1 ,

1 0 0

 



n i i m

E E

n

(10) де Em – судження експерта щодо ступеня реалізації певного чинника.

Причому необхідно врахувати, що E_m може набувати значення – 1,2 у разі суттєвого збільшення впливу чинника; 1,1 – збільшення; 1 – без змін; 0,9 – зме- ншення впливу; 0,8 – суттєвого зниження впливу.

Визначення результуючого коефіцієнту впливу певного чинника пропону- ється проводити:

1 .

 



ⁿ ⁱ ^m ^m ^m

i m

C V p E K

n (11)

Наступною сукупністю кроків є перевірка узгодженості думок експертів.

Відповідно до обраного способу, в роботі використаний метод визначення кое- фіцієнту конкордації Кендала (2) та визначення відповідності критерію Пірсона (4) [22, 28]. У випадку коли коефіцієнт не відповідає значенню критерію Пірсо- на судження експертів переглядаються та виключаються пікові значення. Якщо це не вплинуло на відповідність коефіцієнту конкордації критерію, необхідно обрати новий склад експертної групи.

Таким чином, запропонований алгоритм дозволяє розрахувати коефіцієнти впливу чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації з урахуванням важ- ливості, реалізації та тенденції кожного чинника, який був обраний. До того ж, зазначений алгоритм дозволяє визначати узгодженість думок експертів, що під- вищує достовірність та точність отриманих даних.

Загалом же зазначений метод дозволяє обґрунтовано визначити величину впливу певних чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації для подаль- шого прогнозування кількості здобувачів вищої освіти на третьому освітньо- науковому рівні.

5. 2. Визначення сукупності чинників, які впливають на потребу у фа- хівцях вищої кваліфікації та величину їх впливу

Визначення основних групи чинників, які впливають на плинність фахі- вців вищої кваліфікації у ЗВО пропонується провести шляхом аналізу дослі- джень цієї проблеми. Причому необхідно врахувати як регіональний кон- текст, так і галузевий.

For

reading

only

(13)

Так, було встановлено, що найбільше впливають на плинність фахівців вищої кваліфікації у ЗВО: умови НіНП діяльності в певному ЗВО, привабли- вість НіНП діяльності в певній країні, розвиток галузі (спеціальності) [30, 31].

Загалом існує набагато більше груп чинників, однак необхідно зауважити, що всі вони мають опосередкований вплив на плинність кадрів, або суттєво за- лежать від непрогнозованих (слабопрогнозованих) процесів (явищ). Більш того, саме визначені групи чинників безпосередньо впливають на плинність фахівців вищої кваліфікації у ЗВО і можуть включати чинники, які відображатимуть увесь спектр основних впливів на зазначений процес. Тому пропонується розг- лянути саме таку сукупність груп чинників.

Декомпозицію зазначених груп чинників на чинники нижчого рівня ієрар- хії пропонується провести виходячи із сутнісного змісту цих груп. Так, умови НіНП діяльності в певному ЗВО можна розподілити на: соціальну захищеність, оплата праці, престиж НіНП діяльності, можливості самореалізації.

Привабливість НіНП діяльності в певній країні можна розподілити на пре- стижність НіНП діяльності, соціальний захист, розвиненість вищої освіти в пе- вній країні (регіоні).

До групи чинників, які стосуються розвитку галузі (спеціальності), відно- сяться: чисельність фахівців в певній галузі, бюджет на вищу освіту, кількість первинних посад за певною спеціальністю.

Графічне відображення впливу чинників, які впливають на потребу у фахі- вцях вищої кваліфікації зображено на рис. 3.

Рис. 3 Діаграма сукупності чинників, які впливають на потребу у фахівцях ви- щої кваліфікації

потребу у фахівцях вищої кваліфікації соціальна

захищеність

оплата праці

престиж пед діяльності

престиж НтаНП діяльності соціальний

захист

розвиненість вищої освіти

чисельність кількість

первинних посад

бюджет

Not

a reprint

(14)

Таке визначення дає загальне уявлення про ті чинники, які впливають на потребу у фахівцях вищої кваліфікації. Однак необхідно зауважити, що всі вони впливають на предмет дослідження з різною величиною. Більш того, деякі з цих чинників, можуть лише здаватися важливими, а насправді лише опосередкова- но впливати на потребу, яка досліджується.

Тому для визначення величини впливу кожного з чинників пропонується використовувати алгоритм розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потре- бу у фахівцях вищої кваліфікації.

Для визначення кількості експертів для проведення опитування пропону- ється застосувати відому нерівність щодо визначення довірчої імовірності [32].

1, 1

 

c o n fid e n c e  P n

n

(12)

Виходячи із зазначеної нерівності, залучення 30 експертів задовольнятиме умові Pconfidence≤0,94.

Відповідно до запропонованого алгоритму наступним кроком є визначення компетентності експертів. Результати опитування приведені в табл. 4.

На наступному кроці проводиться узагальнення оцінок експертів щодо ко- жної із груп чинників. Необхідно відмітити, що оцінювання чинників проводи- лось за 10 бальною шкалою, де 10 це найбільша важливість (реалізація), а 1 найменша. Для тенденції застосована шкала запропонована в попередньому ро- зділі (від 0,8 до 1,2 з кроком 0,1).

Першою групою чинників є умови НіНП діяльності у певному ЗВО: соціа- льна захищеність, оплата праці, престиж НіНП діяльності, можливості самореа- лізації у певному ЗВО. Результати узагальнення представлені у табл. 5.

Наступною є група чинників, які стосуються розвитку галузі (спеціальнос- ті), зокрема: чисельність фахівців в певній галузі, бюджет на вищу освіту, кіль- кість первинних посад за певною спеціальністю. Необхідно відмітити, що опи- тування проводилось відносно 3 рівня вищої освіти, 25 галузі (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону). Результати оцінювання приведені в табл. 6.

Надалі проведено оцінювання група чинників, які стосуються привабливо- сті НіНП діяльності в певній країні. Зокрема це: престижність НіНП діяльності, соціальний захист, розвиненість вищої освіти в певній країні (регіоні). Необхід- но відмітити, що опитування проводилось відносно вищої освіти в Україні. Од- нак підхід може бути використаний у будь-якому регіоні. Результати оцінюван- ня приведені в табл. 7.

Аналіз результатів оцінювання розвитку галузі (спеціальності) (табл. 8) свідчить, що чинники впливають на плинність кадрів майже однаково. Дещо випереджує соціальний захист, це пояснюється тим, що в даній сукупності саме цей чинник впливає на базові потреби викладачів.

Загалом результати визначення впливу запропонованих чинників на плин- ність НіНП кадрів та відповідно на потребу у фахівцях вищої кваліфікації пред- ставлено на рис. 4.

For

reading

only

(15)

Таблиця 4

Узагальнена таблиця результатів визначення компетентності експертів Екс-

перт

Само- оцінка

Взаємо- оцінка

Об’єктивна оцінка Усередне- не значен-

ня

Компетент- ність експер- освіта досвід Н і та

НП Σ

1 0,9 0,70 0,6 1 1 0,87 0,70 1,75

2 0,8 0,65 0,8 0,9 0,5 0,73 0,55 1,49

3 0,5 0,63 0,3 0,8 0,4 0,50 0,28 1,03

4 0,7 0,62 0,9 0,7 0,6 0,73 0,47 1,36

5 1 0,69 1 1 1 1,00 0,85 2,00

6 0,9 0,69 0,6 0,7 0,5 0,60 0,58 1,54

7 0,9 0,69 0,7 0,9 0,6 0,73 0,64 1,64

8 0,6 0,79 0,8 0,5 0,5 0,60 0,42 1,26

9 0,4 0,78 0,7 0,7 0,6 0,67 0,29 1,04

10 0,8 0,75 0,5 0,8 0,7 0,67 0,57 1,52

11 0,7 0,69 0,8 0,7 0,7 0,73 0,50 1,40

12 0,5 0,59 0,9 1 1 0,97 0,39 1,21

13 0,9 0,59 0,4 1 0,9 0,77 0,61 1,59

14 0,8 0,62 0,5 0,9 0,6 0,67 0,51 1,43

15 0,8 0,69 0,8 0,8 0,5 0,70 0,56 1,50

16 0,5 0,72 0,6 1 0,7 0,77 0,37 1,18

17 0,8 0,64 0,7 0,7 0,5 0,63 0,51 1,41

18 1 0,64 0,9 0,9 0,8 0,87 0,75 1,84

19 1 0,62 1 0,9 0,9 0,93 0,78 1,88

20 0,9 0,61 0,9 1 1 0,97 0,71 1,76

21 0,5 0,57 0,5 1 0,8 0,77 0,34 1,12

22 0,6 0,61 0,8 1 0,9 0,90 0,45 1,32

23 0,7 0,60 0,8 0,8 0,7 0,77 0,48 1,36

24 0,9 0,69 0,6 0,9 0,6 0,70 0,62 1,62

25 0,8 0,59 0,8 0,8 0,4 0,67 0,50 1,41

26 0,8 0,62 0,4 0,5 0,3 0,40 0,41 1,24

27 0,7 0,62 0,9 0,7 0,6 0,73 0,47 1,35

28 0,4 0,61 0,6 0,9 0,7 0,73 0,27 1,00

29 0,5 0,61 0,7 1 0,9 0,87 0,37 1,18

30 0,8 0,62 0,8 0,6 0,4 0,60 0,49 1,38

Загалом для подальшого визначення потреби у фахівцях вищої кваліфікації можливо буде застосування числові значення впливів чинників, що суттєво під- вищить точність прогнозування.