ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА,
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО, МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
УДК 351.74(477)«1950/1980»
В. А. ГРЕЧЕНКО,
доктор історичних наук, професор,
завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін факультету права та масових комунікації
Харківського національного університету внутрішніх справ
ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ В РОКИ НЕПУ В РОБОТАХ ІСТОРИКІВ 50–80-Х РОКІВ ХХ СТ.
Розглянуто розвиток досліджень з історії діяльності міліції в добу непу в працях істориків 50–80-х років ХХ ст., проаналізовано основні публікації з цієї тематики, визначено основні тен- денції в розвитку історіографії цього питання, досягнення та недоліки у працях істориків, які займалися відповідною тематикою.
Ключові слова: міліція, нова економічна політика, історіографія, історія України, історія права.
Діяльність міліції в різні роки її існування завжди була у полі зору істориків та істориків права. Уже з моменту її виникнення почали з’являтися роботи, присвячені різним аспектам історії міліції та її діяльності. В історії вивчен- ня органів внутрішніх справ у радянський пе- ріод виділяється кілька етапів, які традиційно позначаються такими хронологічними межами:
1) 1920-ті роки – середина 1930-х; 2) середина 1950-х років – 1980-ті роки. У цій роботі ми розглядаємо другий період історіографії цього питання і маємо на меті узагальнення історії історичних знань на цьому етапі та аналіз ос- новних публікацій із цієї тематики у зазначе- ний період.
Історіографія цього питання знайшла своє висвітлення у деяких кандидатських дисертаці- ях, зокрема О. В. Чернухи [1] та С. В. Васильєва [2] (меншою мірою). Слід зазначити, що діяль- ності міліції в добу непу присвятили також свої дисертації І. Д. Коцан та Д. В. Галкін, але в силу специфіки історико-правових дослі- джень історіографії питання в них приділяєть- ся значно менше уваги, ніж у загальноісторич- них роботах. Звертає на себе увагу те, що сучасні дослідники діяльності міліції в добу непу майже винятково є харківськими істори- ками чи істориками права. Це говорить про те, що саме тут сформувалася відповідна наукова школа.
Період історіографії, який починається з се- редини 1950-х років, обраний нами невипадко- во. Саме в цей час почали відбуватися суттєві зміни в розвитку досліджень із цієї проблема-
тики. Після ХХ з’їзду КПРС (1956 р.), з на- станням «відлиги», розширенням гласності та можливостей наукового дослідження історико- правових проблем взагалі, збільшується кіль- кість публікацій, зростає їх науковий рівень, розширюється тематика досліджень. Значний поштовх для початку становлення нової кон- цепції цієї проблеми зробили загальні й спеці- альні роботи з історії радянської держави і права. Їх поява стимулювалася початком хру- щовських реформ, які порівнювалися зі зміна- ми в політиці та економіці 1920-х рр. В них знайшли своє відбиття і проблеми формування структури та діяльності міліції у вказаний пе- ріод. Першою серед таких робіт (і хронологіч- но і за значенням – внеском у розробку про- блеми) слід відзначити «Историю советского государства и права» в 3-х книгах за редакцією А. П. Кисельова, що вийшла, як це часто було в радянські часи, до чергового ювілею радян- ської влади і міліції (40-річчя) [3]. У першому томі цієї значної за обсягом роботи розроблено якби нові «рамки» досліджень з історії право- охоронних органів, даються нові оцінки її дія- льності, але значення цієї роботи знижується тим, що вона не була спеціальним досліджен- ням із історії міліції, а розглядала цю тему в руслі інших.
Подібною за змістом і обсягом висвітлення цієї проблеми була інша робота, що вийшла друком вже майже через 10 років після вище- згаданої (1968 р.) – «История советского го- сударства и права: Советское государство и право в период строительства социализма
(1921−1935 гг.)» за редакцією С. Іванова, Є. Скрипільова і М. Куріцина [4]. Відмінністю цієї роботи від попередньої було те, що у дру- гій книзі досліджувана проблема висвітлюєть- ся дещо детальніше і предметніше. На цей час вже більш сталими були й оцінки цього пері- оду внаслідок загального розвитку історіогра- фії та джерельна база досліджень. Це призвело до появи і спеціальних робіт, перша з яких (А. Бровкіна) вийшла ще 1958 р. [5], а інша (М. Паніна) – в 1965 р. [6]. Робота М. Паніна, до речі, – єдина, що вийшла в цей час україн- ською мовою. У цих роботах коротко висвіт- лювалися деякі аспекти цієї проблеми. Факти- чно це були перші розвідки, що започаткували розробку проблеми на новому етапі.
Першим значним дослідженням з історії власне міліції України можна вважати роботу П. П. Михайленка «Из истории милиции Сове- тской Украины». Тут ми бачимо вдалу і ґрун- товну спробу комплексного висвітлення розви- тку правоохоронних органів УСРР [7]. Слід зазначити, що цей автор зробив, мабуть, найбі- льший внесок у розробку цієї проблеми в Україні. Він є засновником наукової школи з цього напряму [8]. За думкою деяких сучасних дослідників, за радянської доби ця робота ста- ла найвагомішим здобутком у галузі дослі- дження історії такого правоохоронного органу, як міліція [9, с. 17]. Як видатний організатор у галузі наукових досліджень, Петро Петрович створив і налагодив роботу дослідницького колективу, ставши його керівником. Ця книга була надрукована за рішенням колегії МОГП УРСР та висвітлювала діяльність міліції УСРР (УРСР) у 1917–1964 рр. [10, с. 6]. Видання стало першою спробою такого масштабного дослідження у цій галузі не тільки в Україні, а й в СРСР та стало поштовхом для проведення аналогічних досліджень в інших республіках.
Авторський колектив здійснив велику дослі- дницько-пошукову працю. Під час роботи над книгою були використані матеріали п’яти фо- ндів Центрального державного архіву Жовт- невої революції та соціалістичного будівницт- ва УРСР (зараз – ЦДАВО України), фонди обласних архівів республіки, архівні документи МВС (тоді – МОГП) УРСР [11, с. 352].
Проте на цю роботу не могли не вплинути тогочасні реалії (1965 р.), і автор зосередився в основному на досягненнях у роботі міліції, відзначаючи, як тоді було прийнято, лише де- які проблеми, які довелося вирішувати міліції у перше десятиріччя свого становлення (недо- статня матеріально-технічна забезпеченість, невисокий професійний рівень працівників,
значна плинність кадрів). При цьому, оцінюючи джерела і причини тогочасної злочинності, ав- тор виходив із радянських методологічних по- зицій, розуміючи це негативне соціальне явище лише як наслідок класової боротьби [1, с. 17].
Досить ґрунтовно діяльність міліції у боро- тьбі зі злочинністю та управління нею в пер- шій половині 1920-х років проаналізував М. І. Єропкін [12–14]. Він приділив значну увагу також адміністративно-правовим аспек- там охорони громадського порядку, тому його робота цікава для дослідників історії права та адміністративістів.
Специфіка питань організаційного станов- лення радянської міліції в 1920–1930-х роках розглядалася в роботі М. П. Кіссіса [15]. Його внесок у розробку цієї проблематики полягає в тому, що він перший послідовно дослідив усі основні етапи формування структури право- охоронних органів. Однак автор не міг дати об’єктивної оцінки посиленню партійного кон- тролю за діяльністю правоохоронних органів, вважаючи, як це було прийнято у ті роки, що це найголовніший результат змін в організа- ційному будівництві міліції у досліджуваний період [1, с. 18].
Низку статей з цієї тематики опублікувала Т. У. Воробейкова. Вона досліджувала специ- фіку діяльності міліції УСРР протягом 1917–
1937 рр. Її наукова розвідка багато в чому до- помагає встановити особливості реалізації норм права, які окреслювали права та обов’язки працівників міліції [16; 17].
Наприкінці 1960-х років з’являються перші праці з цієї тематики українського вченого В. М. Алтуєва. Його заслуга полягала в тому, що він першим спробував дослідити регіона- льну специфіку розвитку правоохоронних ор- ганів на прикладі Донбасу. Одна з його статей вже традиційно для тих, хто займається подіб- ною проблематикою, була присвячена боротьбі міліції з бандитизмом [18; 19]. У концентрова- ному вигляді результати своїх досліджень вче- ний зосередив у кандидатській дисертації «Ра- боче-крестьянская милиция Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства (1921–1925 гг.)», яка була піонерською у бага- тьох аспектах. Головне її значення полягало в тому, що вона тривалий час була фактично єдиним системним дослідженням такого рівня історії становлення та розвитку радянської мі- ліції доби непу [20]. Слід зазначити, що факти- чний матеріал, акумульований автором у цій роботі, є цікавим і для сьогоднішніх дослідни- ків. Принагідно зауважуємо, що у дисертації О. В. Чернухи [1, с. 167] невірно вказано, що
захист цієї дисертації відбувся у Донецьку. На- справді це сталося у Дніпропетровську. Помил- ково також указано обсяг дисертації – 229 с., а у дійсності – 179.
Проте усі вищезгадані роботи були викона- ні на базі марксистської ідеології, мали значну заполітизованість, що апріорі не могло сприяти об’єктивному висвітленню низки важливих питань (визначення принципів організації та кадрового добору працівників міліції, наслідки
«чищень» та їх вплив на рівень кваліфікації міліціонерів; діяльність ОВС). В. М. Алтуєв, як і інші автори радянського часу, зазначав, як правило, лише позитивне в діяльності міліції, що було досягнуто завдяки постійному конт- ролю з боку компартійних органів та їх турботі про ідейно-політичне та моральне виховання працівників міліції.
Оскільки основну джерельну базу цього до- слідження склали матеріали Донецького облас- ного архіву, діяльність інших регіональних ор- ганів міліції у роботі розглянуто поверхово.
Автор подав лише кілька прикладів ліквідації зусиллями міліції потужних бандитських з’єд- нань на території Харківщини та навів статис- тичні матеріали стосовно розвитку злочинності у регіоні в контексті загальнореспубліканських даних. Зазначимо, що верхня хронологічна межа роботи обмежується 1925 р. Це залишило поза увагою історика ті важливі трансформаційні процеси, що відбувалися у правоохоронних ор- ганах України в останні роки здійснення непу.
У радянській історико-правовій науці про- тягом 70–80-х років ХХ ст. окремі науковці досліджували деякі питання діяльності міліції УСРР у 20-х роках ХХ ст. На початку 1970-х років були опубліковані роботи харківського професора О. О. Кучера. Але основною темою його досліджень стали проблеми участі міліції УСРР у боротьбі з контрреволюційними еле- ментами на початку 1920-х років [21; 22]. Ці- кавими для нас є лише ті аспекти його робіт, де йдеться про еволюцію політичного бандитизму у кримінальний.
Серед дослідників, які приділяли увагу ви- вченню названої проблеми, слід виділити ро- боти Р. С. Мулукаєва. Він висвітлює певні ас- пекти співробітництва радянських республік у будівництві робітничо-селянської міліції. У своїх працях автор наводить цікаві відомості з історії створення правоохоронних органів ра- дянських республік протягом 1918–1924 рр.
[23; 24]. Статті названого науковця висвітлю- ють, зокрема, і проблему впливу нормативно- правих актів РСФРР на визначення правового статусу працівника міліції УСРР [2, с. 13].
Р. С. Мулукаєв звертає увагу на висвітлення фактів співробітництва органів міліції радян- ських республік на перших етапах становлення правоохоронної системи. Автор зумів показа- ти, що, незважаючи на тяжіння центру до уні- фікації системи правоохоронних органів, у 1920-ті роки вони ще зберігали певні локальні особливості. Цей факт Р. С. Мулукаєв пояснює неоднаковою мірою впливу злочинного світу на суспільне життя у різних республіках. Зокрема, він вважає, що в УСРР у період непу рівень злочинності залишався одним із найвищих се- ред інших республік, проте автор не заглиблю- ється у причину цього явища [1, с. 17].
До 60-річчя Жовтневої революції і радянсь- кої міліції було видано двотомну «Историю советской милиции», головою редакційної ко- легії якої був тодішній міністр МВС СРСР М. О. Щолоков[25]. Ця робота стала квінтесе- нцією радянських поглядів на діяльність мі- ліції взагалі та на її історію зокрема. Автори видання розглядали період 20–30-х років ра- зом, виходячи з домінуючої тоді концепції по- будови соціалізму, що завершувався прийнят- тям «сталінської» конституції 1936 р. Вже традиційно діяльність міліції у ці роки малю- валася лише у рожевих тонах, як шлях від пе- ремог до нових перемог та досягнень.
До наступного ювілею у 1987 р. побачила світ низка робіт різного плану, з яких першою відзначимо колективну працю «Советская ми- лиция: история и современность. 1917–1987»
[26]. Хоча М. О. Щолокова вже не було і робота вийшла під патронатом іншого міністра внут- рішніх справ СРСР, наголоси у ній не змінили- ся, незважаючи на початок доби «перебудови».
Цього ж року С. І. Власенком була захище- на кандидатська дисертація «Правоохоронні органи Української РСР у період відбудови народного господарства (1921−1925 рр.)» [27].
Автор досліджував не лише історію міліції, але й інших правоохоронних органів, зокрема су- ду, прокуратури, органів безпеки. Лише третій розділ цієї роботи присвячений власне міліції, де розглядається удосконалення діяльності мі- ліції у вказаний період (с. 96–125) та її роль у зміцненні правопорядку (с. 126–140). Дисер- тант вивчає специфіку вживаних керівництвом республіки заходів, покликаних удосконалити організацію діяльності міліції в першій поло- вині 1920-х років, проте широке коло проблем, які взявся досліджувати автор, не дало йому змоги достатньо глибоко розкрити питання про діяльність міліції. Особливо це стосується підрозділу 3.2, присвяченого практичній діяльності міліції. Зазначимо, що у дисертації
О. В. Чернухи [1, с. 168] невірно вказано, що ця дисертація захищена на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. У дійснос- ті – юридичних наук.
У другій половині 1980-х років побачила світ робота С. Курила «Жизни своей не щадя:
из истории харьковской милиции» [28] з пе- редмовою та за редакцією О. М. Бандурки. Ав- тор відтворив чимало дійсно яскравих сторінок діяльності працівників міліції, пожежної охо- рони, виправно-трудових установ, назвав забу- ті чи невідомі широкому загалу імена їх пра- цівників. У книгу також увійшли спогади ветеранів органів внутрішніх справ – безпосе- редніх учасників тих подій, що робить її цін- ним історичним джерелом. Досліджуваному нами періоду тут присвячено другий та частко- во третій розділ, в яких є цікаві спостереження та оцінка стану боротьби зі злочинністю. У книзі підкреслювалося, що «уся правоохорон-
на діяльність у нашій країні здійснюється під керівництвом та за активної участі партійних та радянських органів» [28, с. 6]. Це видання не можна назвати цілком науковим як за викла- дом та підбором матеріалу, так і за оцінками діяльності міліції, оскільки йдеться лише про позитив у її роботі.
Таким чином, радянська історіографія дру- гої половини 1950–1980-х років мала певні до- сягнення у розробці цієї проблематики. Було опубліковано низку монографій, захищено кі- лька дисертацій, розширилися коло та темати- ка досліджень з історії міліції, істотно зросла їх джерельна база. Проте методологічна вузькість цих досліджень, опертя лише на марксистську ідеологію з її класовим підходом обмежували цінність цих робіт, оскільки основна увага приділялася лише успіхам, а це знижувало практичну цінність цих робіт.
Список використаних джерел
1. Чернуха О. В. Формування та діяльність органів внутрішніх справ Харківщини в роки непу (1921–
1929 рр.) : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Чернуха Олександр Васильович. – Харків, 2012. – 162 с.
2. Васильєв С. В. Правовий статус працівників міліції УСРР у 20-х роках ХХ ст. : дис. … канд. юрид.
наук : 12.00.01 / Васильєв Станіслав Валерійович. – Харків, 2008. – 174 с.
3. История советского государства и права : в 3 кн. Кн. 1 / под ред. А. П. Киселева. – М. : Юрид. лит., 1957. – 456 с.
4. История советского государства и права: Советское государство и право в период строительства социа- лизма (1921−1935 гг.). Кн. 2 / под ред. С. Иванова, В. Курицына, Е. Скрипилева. – М. : Юрид. лит., 1968. – 412 с.
5. Бровкин А. Боевой путь украинской милиции / А. Бровкин // Советская милиция. – 1958. – № 12. – С. 58–60.
6. Панін М. Славний шлях (про діяльність міліції по охороні громадського порядку) / М. Панін. – Київ : Політвидав, 1965. – 41 с.
7. Михайленко П. Из истории милиции Советской Украины / П. Михайленко. – Киев : Высш. курсы МВД УССР, 1965. – 399 с.
8. Михайленко Петро Петрович // Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Михайленко_Петро_Петрович.
9. Матвієнко К. Основні наукові праці професора П. П. Михайленка, присвячені історично-правовим проблемам розвитку міліції України / К. Матвієнко // Закон и Жизнь. – 2013. – № 2 (254). – С. 16–19.
10. Коваленко В. В. Проведення досліджень з історії міліції України у Національній академії внутрі- шніх справ (КВШ–УАВС–НАВСУ–КНУВС) / В. В. Коваленко // Актуальні питання історії органів внутрі- шніх справ України. Проблеми правового забезпечення діяльності міліції України (історично-правовий аспект) : зб. наук. пр. / [редкол.: В. В. Коваленко (голова), О. М. Джужа, Є. М. Бодюл та ін.]. – Київ : Нац.
акад. внутр. справ, 2010. – С. 5–11.
11. Довбня В. А. Дослідник історії становлення та розвитку міліції України / В. А. Довбня // Науковий пошук, розв’язання актуальних проблем юридичної науки – сутність життя вченого і педагога. До 90-річчя академіка П. П. Михайленка : зб. наук. пр. / за ред. проф. Я. Ю. Кондратьєва. – Київ : Нац. акад. внутр.
справ України, 2004. – С. 350–354.
12. Еропкин М. Управление в области охраны общественного порядка / М. Еропкин. – М. : Юрид. лит., 1965. – 137 с.
13. Еропкин М. Развитие органов милиции в Советском государстве / М. Еропкин. – М. : Юрид. лит., 1967. – 238 с.
14. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана общественного порядка / М. И. Еропкин.
Л. Л. Попов. – Л. : Лениздат, 1973. – 328 с.
15. Киссис М. Основные этапы истории советской милиции / М. Киссис. – М. : Юрид. лит., 1965. – 58 с.
16. Воробейкова Т. Из истории участия трудящихся в работе милиции по охране общественного поряд- ка (1917–1937) / Т. Воробейкова // Охрана общественного порядка – основная задача органов ООП : мате- риалы итог. науч.-теорет. конф. проф.-преподавател. состава Киев. высш. шк. МООП СССР / М-во охраны обществ. порядка СССР, Киев. высш. шк. ; [редкол.: Д. Т. Яковенко (отв. ред.) и др.]. – Киев, 1968. – С. 44–50.
17. Воробейкова Т. У. Советская милиция в годы борьбы за социалистическую реконструкцию народ- ного хозяйства (1926–1934 гг.) / Т. У. Воробейкова // Труды Высшей школы МВД СССР. – 1977. – Вып. 11. – С. 40–49.
18. Алтуєв В. З історії діяльності міліції Донбасу (1921 р.) / В. Алтуєв // Український історичний жур- нал. – 1968. – № 2. – С. 95–96.
19. Алтуєв В. Участь міліції України в боротьбі з бандитизмом у 1921–1925 роках / В. Алтуєв // Україн- ський історичний журнал. – 1973. – № 10. – С. 119–124.
20. Алтуев В. Н. Рабоче-крестьянская милиция Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства (1921–1925 гг.) : дис. … канд. ист. наук : 07.00.02 / В. Н. Алтуев. – Днепропетровск, 1976. – 179 с.
21. Кучер О. О. Про участь міліції УРСР в боротьбі зі збройною внутрішньою контрреволюцією у 1921–1923 роках / О. О. Кучер // Питання історії народів СРСР. – 1971. – Вип. 11. – С. 51–57.
22. Кучер О. О. Розгром збройної внутрішньої контрреволюції на Україні в 1921–1923 роках / О. О. Ку- чер. – Харків : Вид-во Харків. ун-ту,1971. – 172 с.
23. Мулукаев Р. С. Из истории строительства рабоче-крестьянской милиции в советских республиках (1918–1924 гг.) / Р. С. Мулукаев // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1973. – № 4. – С. 82–90.
24. Мулукаєв Р. С. Про співробітництво радянських республік у будівництві робітничо-селянської мі- ліції / Р. С. Мулукаєв // Радянське право. – 1982. – № 11. – С. 63–67.
25. История советской милиции. Советская милиция в период строительства социализма. Кн. 1 / под ред. Н. Щелокова. – М. : Юрид. лит., 1977. – 346 с.
26. Советская милиция: история и современность. 1917–1987 / под ред. А. Власова. – М. : Юрид. лит., 1987. – 551 с.
27. Власенко С. И. Правоохранительные органы Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства (1921–1925 гг.) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Власенко Сергей Иванович. – Харьков, 1987. – 217 с.
28. Курило С. Жизни своей не щадя. Из истории милиции Харьковщины / С. Курило. – Харьков : Прапор, 1987. – 295 с.
Надійшла до редколегії 17.12.2014
ГРЕЧЕНКО В. А. ОСВЕЩЕНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МИЛИЦИИ В ГОДЫ НЭПА В РАБОТАХ ИСТОРИКОВ 50–80-Х ГОДОВ ХХ СТ.
Рассмотрено развитие исследований по истории деятельности милиции во время нэпа в трудах историков 50–80-х годов ХХ ст., проанализированы основные публикации по этой тематике, определены основные тенденции в развитии историографии этого вопроса, достижения и недос- татки в работах историков, которые занимались соответствующей тематикой.
Ключевые слова: милиция, новая экономическая политика, историография, история Ук- раины, история права.
GRECHENKO V. A. HIGHLIGHT OF ACTIVITY OF MILITIA IN THE YEARS OF NEW ECONOMIC POLICY IN WORKS OF HISTORIANS
OF 50–80TH OF ХХ CENTURY
Activity of militia in the different years of its existence always was in sign of historians and historians of law. Already from the moment of its origin the works sanctified to the different aspects of history of militia and its activity began to appear. In history of study of organs of internal affairs in a soviet period a few stages that are traditionally designated by such chronologic limits are distinguished: 1) 1920th – middle of 1930th; 2) middle of 1950th – 1980th.
This work touched the second period of historiography of this question and has for an object generaliza- tion of history of historical knowledge on this stage and analysis of basic publications on these subjects in an indicated period. The period of historiography, which begins from middle of 1950th, is non- random selected. Exactly at this time substantial changes began to take place in development of re- searches from this range of problems. Then the ХХ congress of CPSU (in 1956) with the offensive of
«thaw», expansion of publicity and possibilities of scientific research of historical problems in general, the amount of publications increases, grows them scientific level, the subjects of researches broaden. A considerable push for the beginning of becoming of new conception of this problem was done by gen- eral and special works from history of the soviet state and right. Their appearance was stimulated by beginning of new reforms that were compared to the changes in politics and economy 1920th. There were found beating back and problems of forming of structure and activity of militia in them in an indi- cated period.
Keywords: militia, new economic policy, historiography, history of Ukraine, history of law.
