(1)Інна Большакова Марина Пристінська УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ 2 КЛАС ї о н А М (2)УДК Б79 рекомендовано міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від Видано за рахунок державних коштів

Інна Большакова Марина Пристінська

УКРАЇНСЬКА МОВА

ТА ЧИТАННЯ 2

КЛАС

ї

о

н

А М

УДК 811.161.2:028.1(075.2) Б79

рекомендовано міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2019 № 407)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Підручник створено відповідно до Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна

Ілюстрації Ольги Рибцової Обкладинка і макет Анни Макарової

Большакова І. о.

Б79 Українська мова та читання : підруч. для 2 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2-х ч.) : Ч. 1 / І. О. Большакова, М. С. Пристінська. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — 96 с. : іл.

ISBN 978-617-09-5195-3

УДк 811.161.2:028.1(075.2)

Інтернет-підтримка Електронні матеріали

до підручника розміщено на сайті interactive.ranok.com.ua

© Большакова І. О., Пристінська М. С., 2019

© Рибцова О. А., ілюстрації, 2019

ISBN 978-617-09-5193-9 © Макарова А. Л., обкладинка, макет, 2019 ISBN 978-617-09-5195-3 (ч. 1) © ТОВ Видавництво «Ранок», 2019

ЗмІст

Передмова . . . 5

розділ 1. мова і мовлення Я вивчаю українську мову . . . 6

Я у школі. Розвиток мовлення: «Школа майбутнього» . . . 7

Мова і мовлення . . . 8

Книга — мій друг. . . 9

Усне мовлення. Усна народна творчість . . . . 10

Розвиток мовлення. Загадка . . . . 11

Скоромовка. Вибір слів. Сила голосу і швидкість мовлення . . . . 12

Лічилка. Пісня-потішка . . . . 13

Письмо як засіб спілкування . . . . 14

Розвиток мовлення. Лист . . . . 16

Монолог і діалог . . . . 17

Діалог. Українська народна казка . . . . 18

Діалог. Українська народна пісня . . . . 20

Повторюємо. Слово . . . . 21

Повторюємо. Речення. Вірш-небилиця . . . . 22

Повторюємо. Текст . . . 23

розділ 2. Звуки і букви Звуки. Казки народів світу . . . . 25

Звуки і букви. Абетка . . . . 27

Абетка. Словники . . . . 28

Абетка. Казки народні й авторські . . . . 30

Абетка. Авторська казка . . . . 32

Голосні і приголосні звуки. Позначення голосних звуків буквами. . . . 34

Буква ї . . . . 35

Склад. Наголос. Наголошені і ненаголошені склади . . . . 36

Склад. Наголос. Абзац. План . . . . 38

Перенос слів із рядка в рядок. Оповідання. Заголовок . . . . . 40

Приголосні звуки. Тверді та м’які приголосні звуки . . . . 42

Казки. Абзац. План тексту . . . . 44

Пом’якшені приголосні звуки . . . . 45

Перенос слів з ь і ьо . . . . 48

Вірш. Рима . . . . 49

Буква й . . . . 51

Буквосполучення йо та ьо . . . . 53

М’який подовжений приголосний звук . . . . 54

Перенос слів із м’яким подовженим приголосним . . . . 55

Розвиток мовлення. Оголошення . . . . 56

Апостроф . . . . 57

Апостроф. Перенос слів . . . . 58

Оповідання. Заголовок . . . . 60

Дзвінкі та глухі приголосні звуки . . . . 62

Перенос слів зі збігом приголосних. Вірш. Головна думка . . . . 64

Звуки [дж], [дз], [дз’]. Перенос слів зі сполученнями букв дж, дз . . . . 65

Оповідання. Переказ . . . . 67

розділ 3. слово. Значення слова Слово. Лексичне значення слова . . . . 69

Вірші-небилиці. Правда і вигадка . . . . 70

Слова з прямим і переносним значенням . . . . 71

Оповідання. Правда і вигадка . . . . 72

Слова однозначні й багатозначні . . . . 73

Омоніми . . . . 75

Багатозначні слова й омоніми . . . . 76

Оповідання. Казка . . . . 77

Слова, близькі за значенням . . . . 78

Слова, протилежні за значенням . . . . 79

розділ 4. Будова слова Будова слова. Закінчення. Основа . . . . 83

Будова слова. Корінь. Споріднені слова . . . . 86

Комікс . . . . 88

Корінь. Споріднені слова . . . . 89

Форма слова і споріднені слова . . . . 93

Форма слова. Слова-помічники. Їх роль у реченні . . . . 94

Зимові свята . . . . 95

Умовні позначення:

— пишу для себе — редагую

— досліджую мовлення

— працюю з текстом — мислю критично

— працюю самостійно Дорогі друзі!

Ви продовжуєте подорожувати світом української мови. Сподіваємося, що ви любите читати, обмірковувати прочитане та обговорю- вати свої думки з друзями. Чи, може, мрієте бути письменниками? Отже, треба навчитися висловлювати свої думки й почуття письмово.

Упевнені, що вам сподобаються веселі й ціка- ві малюнки і ви теж захочете проілюструвати тексти підручника.

Ця книга для вас. Ми бажаємо, щоб ваше навчання було успішним і цікавим.

Прагніть пізнавати світ мови! Успіху!

я вивчаЮ УкраїнськУ мовУ

Українська мова — державна мова України.

У кожного народу своя мова.

Українська мова — скарб українського народу, запорука його незалежності.

Я спілкуюсь українською мовою, тому що:

ми — українці я живу

в Україні

мої рідні говорять укра-

їнською

мої друзі спілкуються українською

це мило звучна

мова

Прочитай «чарівні» слова. Подумай, які з них ти скажеш друзям, рідним, незнайомим дорослим людям. Розіграй різні ситуації в парі. Які ролі ти можеш виконати?

Добрий день!

Здрастуй! Вітаю!

Здрастуйте!

Привіт!

До побачення!

На все добре!

Бувай!

з дорослими з друзями

ДЈHnий nанўj! ДЈHnий dенЪ!

ДЈHnий #eчір! ВітаЬ!

1

2

роЗДІЛ 1. мова І мовЛЕння

українська мова незалежність

я У ШкоЛІ. роЗвиток мовЛЕння:

«ШкоЛа маЙБУтньоГо»

Вірш. Тема і головна думка. Порівнюємо школу для дітей і кібершколу

РОБОТ Я І РОБОТ ДОЛЛІ (скорочено)

Робот я і робот Доллі — Кращі учні в кібершколі¹. Ми вчимо людські науки:

Не брехати, мити руки, Знати: люди — це рідня, Й зуби чистити щодня.

Тут для всіх одні порядки:

Нас привчають до зарядки, До поваги, до турботи, Ще й до хатньої роботи.

І закон один для всіх:

не хапатися за барки², Роботи не люблять сварки, Краще усмішка і сміх.

Григорій Фалькович

1 Кібершкола — школа для роботів.

2 Не хапатися за барки — не сваритися, не битися.

•

Запиши кілька запитань та ідей для розповіді.

1

Усі під’єднані до Інтернету?

Я зараз під’єднаюся!

мова І мовЛЕння

мова — це засіб спілкування людей (система звуків і букв, слова, речення, тексти, правила).

Мова потрібна, щоб:

Коли ти розповідаєш про щось, то користуєшся мо- вою. Це мовлення.

МОВЛЕННЯ

УСНЕ ПИСЕМНЕ

Я читаю. Я пишу.

Я говорю. Я слухаю.

Привіт!

Прочитай речення. Спочатку назви ті, у яких ідеться про усне мовлення, потім ті, у яких ідеться про писемне. Спиши ре- чення. Зміни речення так, щоб у них про щось запитувалося.

Я oлухаЬ gагадку. Я uитаЬ jазку. Я "hмовляЬ oк¤nомо&jу.

Продовж речення.

Я розкажу другу/подрузі про… Я напишу мамі про…

1

2

мати друзів

спілкуватися думати пізнавати

світ

книГа — мІЙ ДрУГ

Тема. Головна думка. Передбачення за заголовком тексту КАНІКУЛИ — ВЕСЕЛА ПОРА

Сьогодні перший день у школі. Тільки ми забігли до кла- су — почався урок. Наша вчителька Марія Дмитрівна запитала:

— Ви гарно відпочили на канікулах?

І всі радісно закричали: «Так!»

— Я відпочивав із батьками на морі, — сказав Назар.

— А я в селі у бабусі та дідуся. Плавала в річці та за- смагала, — промовила Настуся.

— Ми з мамою і татом їздили на велосипедах у тури- стичну мандрівку. Я ночував у наметі та розпалював ба- гаття, — похвалився Сергійко.

— А ти? — запитала вчителька Оленку.

— А я прочитала нову книжку, — тихо відповіла дівчинка.

— У неї бабуся хворіє, а мама — на роботі, — пояснила Ганнуся.

У класі стало тихо.

— Я теж люблю влітку читати книжки, — усміхнулася Ма- рія Дмитрівна. — Принесіть завтра книжки, які читали влітку, і ми влаштуємо виставку. А Оленка першою розповість про свою книжку.

І ми стали обговорювати, хто яку книжку принесе завтра.

•

Наш клас Як ми провели канікули Книжка

•

Назва книги

Автор

Чому я

обрав/обрала цю книгу?

Про кого чи про що ця книга?

Чого

я навчився/навчилася?

•

1

УснЕ мовЛЕння.

Усна нароДна творчІсть

У давнину люди не вміли запи- сувати те, що вони говорили. Тому вони запам’ятовували пісні, казки, загадки і потім їх розповідали, наче перекладали з уст в уста . Це усна народна творчість.

Пісня

Загадка Казка

Прислів'я Скоромовка

Лічилка

Загадка — короткий опис подій, предметів, явищ, які треба впізнати, відгадати.

Це кіт і миша . Тут загадки немає.

А якщо так:

Пухнастий хвостик, Чутливі вушка,

Чорненький носик, Кігті-дряпушки.

Муркоче й нявчить,

Сховались мишки вмить.

Невеличка і сіренька, Довгохвоста і маленька.

Все гризе: зерно і хліб, Книжку, шишку на обід.

Від кота ховається І не озивається.

Це загадки. У них розповідають про котика і мишку, але не називають їх. Здогадатися про них ти можеш за ключовими словами, які називають основні ознаки цих тварин.

Усна нароДна творчІсть

Прочитай загадки. Знайди відгадки на малюнках.

Ліз карасик через перелазик та у воду — плюсь!

Ой за лісом, за пралісом золота паляничка печеться.

•

•

роЗвиток мовЛЕння. ЗаГаДка

•

Зернятка дзьобає, черв’ячків шукає.

1. Вибери предмет

2. Назви, на що і чим він схожий та чим

відрізняється

3. Напиши ознаки, користуючись словами

як ..., але ...

5. Прочитай створену загадку

Жовте, як сонечко, але не гріє.

Жовте, як сонечко, але не гріє.

Зернятка дзьобає, черв’ячків шукає.

4. Допиши додаткові ключові слова

Жовте, як

Не гріє, як сонечко

1

скоромовка. виБІр сЛІв. сиЛа ГоЛосУ І ШвиДкІсть мовЛЕння

скоромовки — переважно жартівливі вислови. Ти бу- деш промовляти їх швидко, щоб навчитися правильно вимовляти певні звуки.

Порівняй скоромовки. Чим вони схожі, а чим відрізняються?

Знайди малюнки до виділених слів. Чому ми не вживаємо деякі з них зараз?

Кіт котові каже: «Коте,

до комори кадуб вкотим.

У кадуб вкинеш капустину, Кілька китичок

У кадуб вкинеш капустину, калини».

•

швидше якнайшвидше

повільно

Запиши дві скоромовки із розсипаних слів.

Ворона проворонила вороненя.

лелека,

заклекотіла Летіла до лелеченят.

Спиши скоромовку. Поясни, чому в ній є слова коточок і клубочок.

Ой був собі коточок, Украв собі клубочок

Та й сховався в куточок.

1

Летів горобець

через верхній хлівець , ніс пуд

через верхній

16 кг гороху

і нам дав потроху.

2

3

ЛІчиЛка. ПІсня-ПотІШка

Лічилка — віршик із лічбою в дитячій грі.

Пісня-потішка — твір для співу, який тішить, розважає,  веселить когось.

Порівняй лічилку і пісню-потішку. Користуйся схемою.

Тема

Мета. Для чого створено?

Для кого?

Які слова використали?

•

Качка з річки йшла, гурт качок вела:

це — качатко сиве , це — як жовта слива ,

це — брудненький квачик , це — м’якенький м’ячик , це — як вовни жменька , це — кривеньке ,

це — сніжок побіг ...

Скільки ж їх усіх?

Спиши речення, які відповідають змісту лічилки чи потішки.

1. Качка вела каченят з річки. 2. Качка веде каченят на зелену травицю. 3. Котик грається з каченятами. 4. Жовте каченя — як м’якенький м’ячик.

•

Качка йде, Каченят веде На попасочку, На порясочку,

На холодну водицю, На зелену травицю.

1

2

Письмо як ЗасІБ сПІЛкУвання

Факти і думки

У давнину люди передавали повідомлення усно . Потім почали користуватися різними предметами: намистом з мушель , мотузками з вузликами . Пізніше почали малювати на каменях і корі дерев . Окре- мий малюнок — піктограма — міг позначати слово, речення або цілий текст. Потім люди почали записува- ти слова за допомогою знаків на глиняних дощечках

або ієрогліфів на смужках папі русу . Тепер піктограми використовують для позначення ком- п’ютерних програм , ігор тощо. Найкрасивішою є піктограма до гри «Кульки».

•

Установи відповідність між піктограмами і словами. Накресли їх у зошиті та підпиши.

вогонь гора

ліс вода

Придумай повідомлення. Запиши його словами, а потім зашифруй за допомогою піктограм.

Ми пішли зоопарк

бачили слон мавпа

годували заєць морква

фотогра- фували

рибка акваріум

1

2

3

Письмо як ЗасІБ сПІЛкУвання

Оповідання. Тема і головна думка. Місце і час подій. Перед- бачення. Головні герої. Театралізуємо

ЯК БУЛО НАПИСАНО ПЕРШОГО ЛИСТА

Колись дaвно жили нa світі давні люди. Вони жили в пе- черах, мaйже не носили одягу, не вміли ні читaти, ні писaти.

В одному з племен жила дівчинка Теффі з татом і мамою.

Одного дня Теффі з татом пішли нa річку. Тато ловив рибу дерев’яним остенем

ффі з татом пішли нa річку. Тато ловив . Він удaрив по каменю на дні річки і злaмaв остень.

•

— Погано, що ми з тобою не вміємо писaти, тату, — сказала Теффі. — Написа- ли б листа, і нaм би принесли новий остень.

У цей чaс біля річки проходив Незнaйомець.

— Я хочу, щоб ти пішов до моєї мaми і попросив остень, — скaзaлa Теффі Незнайомцю. — Я не вмію писати, тож я намалюю себе і тебе. Вибач, що моє волосся стирчить, але ж я малюю акулячим зубом.

Незнaйомець не розумів мову, якою говорила Теффі. Тому він подивився на малюнок і подумaв: «Десь іде великий бій, і ця дівчинкa хоче, щоб я покликaв нa допомогу все плем’я».

•

— Дивися, — продовжувала Теффі, — ти підеш до двох дерев, потім піднімешся нa гору, далі через болото з бобрами. Там печерa. Моя мaмa дасть остень.

Незнaйомець побіг до печери і віддав картинку мамі Теффі.

— Подивіться! — закричала мама. — Цей Незнайомець поколов мого чоловіка списaми і так нaлякaв Теффі, що в неї волосся стaло дибки! Їх треба рятувати!

1

Усе плем’я кинулося рятувати Теффі та її тата. Люди прибігли на річку і побaчили Теффі, яка плела віночок з ромaшок, і її тата, що ловив рибу. І всі здивувалися… Рятувати нікого було не треба…

За Редьярдом Кіплінгом

•

•

Як передавали повідомлення на письмі в давнину і як пере- дають у наш час? Розкажи, користуючись схемою. Напиши повідомлення для друга/подруги про прочитане оповідання.

роЗвиток мовЛЕння. Лист

•

Привітайся Звернись до того,

кому пишеш Напиши те,

чим хочеш поділитися Попрощайся

Підпиши листа

Добрий день, бабусю!

Привіт, Сергійку!

Мені подарували собаку.

Його звуть Кокос. Він білий, з чорною плямою на носі.

До побачення!

Твій онук Андрій.

Твоя подруга Марина.

2

моноЛоГ І ДІаЛоГ

Слово монолог складається з двох частин: моно — один і лог — мов- лення. Коли ти розповідаєш комусь про щось, описуєш предмет, розмірковуєш наодинці — це монолог.

Діалог — це розмова двох (або кількох) осіб. Слово діалог складається з двох частин: діа — два і лог — мовлення. Коли ти спілкуєшся з другом/подругою, ви гово- рите по черзі, тобто обмі нюєтеся репліками.

А я читаю казку «Коти горошко».

Я прочитала казку «Рукавичка».

репліка репліка

Хто з казкових героїв використовує монолог, а хто — діалог?

Розіграй ситуації з друзями.

•

1. Котигорошко несе (сокиру, булаву, молоток).

2. Жабка і мишка виглядають з (рукавички, кишені).

3. Колобок співає (вірш, лічилку, пісню).

4. Півник знайшов (качан, колосок, стручок).

Українські народні казки належать до усної народної творчості.

1

Я люблю читати українські народні

казки, тому що…

Прочитай. Подумай, кому з казкових героїв належать ці сло- ва. Порівняй монолог і діалог. Як записують діалог? Чому?

— Яка в мене булава!

Велика, важка, з гостри- ми шипами. Тільки такою можна боротися зі Змієм.

Викували на славу! Тепер буде чим боронити укра- їнську землю!

монолог

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка.

А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пу- сти й мене до себе жити!

— Іди!

діалог

Пишу кожну репліку діалогу з нового рядка.

Перед кожною реплікою ставлю тире.

Спиши. Допиши по одній репліці дівчинці й хлопчику.

— ДЈHnий nанЎj

Мар’янк¦!

— ДЈHnог¦ nанку

Тарасе!

ДІаЛоГ. Українська нароДна каЗка

Тема і головна думка. Герої казок. Передбачення. Театралізуємо ПІВНИК І ДВОЄ МИШЕНЯТ

Жили собі двоє мишенят — Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник рано встане, усіх піснею збудить та й до роботи береться.

•

Одного ранку знайшов півник пшеничний колосок.

— Круть, Верть, гляньте, що я знайшов! Хто молотитиме?

— Не я! — одказує одне мишеня.

— Не я! — каже й друге мишеня.

2

3

1

—

— Я обмолочу, — каже півник.

І взявся до роботи. А мишенята й далі граються. От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:

— Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!

•

•

колосок зерно борошно тісто пиріжки

•

Не я! Не я!

Добре, я… віднесу до млина

замішу тісто спечу пиріжки

Спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.

А мишенята вже тут. І гукати їх не треба. А півник і каже:

— Хто знайшов колосок?

— ти, півнику.

— а хто його обмолотив?

— Ти, — вже тихіше відказують Круть із Вертем.

— А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?

— Ти, — вже й зовсім тихо кажуть мишенята.

— А що ж ви робили?

Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони тут вила- зити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких лі нюхів пиріжками пригощатиме?

Українська народна казка

•

•

обмолочу

ДІаЛоГ. Українська нароДна ПІсня

Пісня — це твір, призначений для співу.

Пісня. Приспів. Театралізуємо ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ Ходить гарбуз по городу, Питається свого роду:

— А чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня, Гарбузова господиня:

— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки, Гарбузові сини й дочки:

— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!

Обізвались буряки, Гарбузові свояки:

— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!

Обізвалась бараболя, А за нею ще й квасоля:

— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!

Обізвався старий біб:

— Я піддержав увесь рід!

Ой, гарбузе, ти пері стий¹! Із чим тебе будем їсти?

— Миска пшона, шматок сала — От до мене вся приправа.

Українська народна пісня

1 Пері стий — такий, що має неоднорідне забарвлення; смугастий.

•

•

1

ПовторЮЄмо. сЛово

Предмет, ознаку, дію ти можеш назвати словом.

Що відбувається? Назви предмети, їх ознаки і дії словами.

•

Хто? Бабуся, … . Що? Груша, … . Що робить? Варить, … .

•

Хто? Що робить? Який? Яка? Яке? Які? Що?

Бабуся варить смачне варення.

Карина чистить червоне яблуко.

Вірш. Тема і головна думка ВАРЕННЯ

Про це здогадаються й діти:

Варення від слова — «варити».

Варення буває: грушеве, і яблучне, і черешневе,

суничне, сливове, айвове, і ще — уяви! — гарбузове…

Тож ми за родинним звичаєм — Бо в нас таки дружна рідня — Шануєм його, привічаєм:

З м’якенькою булкою, з чаєм, Із сиром, з млинцями — щодня!

Григорій Фалькович

•

Зразок. Варення (яке?) грушеве, ... .

1

2

Доброзичливо зустрічаєм

ПовторЮЄмо. рЕчЕння. вІрШ-нЕБиЛиЦя

Прочитай. Хто з дітей записав слова, а хто — речення?

Марина Микита Максим

Художник, картина,

фарби, малює. Художник пише

картину фарбами. Що малює художник?

Зі слів ти можеш скласти речення. Речення виражає закінчену думку. Слова в реченні пов’язані

між собою.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Я складаю речення зі слів.

Прочитай. Вибери й запиши речення. Поясни свій вибір.

1. Я малюю слоника олівцями.

2. У слона є.

3. У нашому зоопарку живе слон.

4. Смачне їсть слон банан.

Склади і запиши речення з поданих слів. Поясни, що означає слово свіжий у кожному реченні.

1. Подарував, свіжі, тато, квіти, мамі.

2. Читає, газету, дідусь, свіжу.

3. Собака, свіжу, їсть, ковбасу.

4. Кімнаті, у, повітря, свіже.

1

2

3

Вірш. Тема і головна думка. Порівнюємо вірш і малюнок КАРТИНА (скорочено)

В мене є така картина — краща від усіх!

Не картина — дивина.

Над горою — низина.

Спіють яблука, малина, зверху валить сніг.

На гілках сидять зайчата, по ставку пливуть курчата.

Їжаки летять.

Платон воронько

небилиця — те, чого немає в дійсності; вигадка.

•

ПовторЮЄмо. тЕкст

текст — це два або більше речень. Речення в тексті пов’язані між собою за змістом. Ти можеш визначити тему і головну думку тексту та дібрати заголовок.

Хто з дітей написав текст? Яка тема тексту? Для чого напи- сали цей текст? Який заголовок можна дібрати до тексту?

Софія Микита Вероніка

Я малюю чер- воне сонечко.

Я малюю синє небо. Млинці дуже смачні. На небі — червоне сонечко.

Я малюю картину. На ній синє небо і черво- не сонечко. У небі ле- тить повітряний змій.

4

1

Речення в тексті поєднуються в певній послідовності.

Прочитай речення. Яке речення «зайве»? Чому?

1. над зеленим лугом літали два метелики. один білий, а інший червоний.

2. А червоний метелик і собі хвалиться: «Ні, мої крильця красивіші, бо я схожий на сонце».

3. Я люблю кататися на велосипеді.

4. Зайшло сонце. Настала ніч. Обидва метелики посіріли.

5. Зустрілися метелики, сіли на зеленому листочку та й хва- ляться. Білий метелик каже: «Мої крильця красивіші, бо я схожий на білу хмаринку».

василь Сухомлинський

•

Вірш. Настрій. Порівнюємо оповідання і вірш В ЛІС МЕТЕЛИКИ ЛЕТІЛИ

В ліс метелики летіли, відпочить на доню сіли:

два на краї капелюшка,

два на носик, два на вушка, неслухняний на валізку,

а ласкавий сів на слізку, а найстарший — на сопілку, а найменший — на мобілку!

Олеся Мамчич

редагувати — це перевіряти і виправляти помилки або правильно оформлювати певний текст.

Редагуємо

Ця картина залізла в моє серце.

2

3

4

ЗвУки. каЗки нароДІв свІтУ

Ти чуєш багато звуків. Звуки є немовні і мов- ні . Ти вимовляєш різні звуки: голосні, які утво- рюються за допомогою голосу , і приголосні, які утворюються за допомогою голосу та шуму . Загадка

У нього є чотири лапки і кігтики, як дряпки.

Він нявчить, муркоче, впіймати мишку хоче.

•

«Киць» — це слово-вигук.

Вимов звуки в кожному слові. До яких слів пода- но схеми? Спиши слова. Склади речення з двома словами на вибір.

Лев, тигр, рись, пантера, кіт, кицька, котик.

Народна казка. Передбачення

•

УЧЕНИЙ КІТ

Кажуть, що колись у Палермо (місто в Італії) жив принц.

Він навчив коня їсти м’ясо, собаку — сіно, а віслюка — танцювати. Але найбільше принц пишався своїм розумним

1

Киць-киць!

Няв!

2

3

роЗДІЛ 2. ЗвУки І БУкви

котом. Десять років привчав принц кота не бути котом.

І нарешті вирішив показати його своїм друзям. Вони радо погодилися. А один із них все ж вирішив узяти в кишеню мале мишеня.

•

Наступного дня всі гості зібралися в палаці. Там був пишний стіл. А посеред столу на задніх лапах стояв кіт. У пе- редніх лапках він тримав свічку. Почали розносити страви.

А кіт і вусами не повів. Гості були в захваті. Аж тут один із друзів принца дістав з кишені мишеня і пустив його під свій капелюх. Мишеня спочатку причаї лося під капелюхом, а потім виставило свою мордочку.

•

Кіт побачив мишу і вмить забув усе, чого вчив його хазяїн. Свічка полетіла вбік, задзвенів побитий посуд. Прудкий кіт схопив мишу і втік. Усі засміялися, а принц почервонів.

За мотивами італійської народної казки

•

•

З яких частин складається?

БУДОВА ТЕКСТУ ТЕМА

Про кого?

Про що?

ГОЛОВНА ДУМКА Для чого створено текст?

Чого він вчить?

МІСЦЕ І ЧАС ПОДІЙ

Де?

Коли?

•

1. Котик занявчав. 2. Друзі обговорювали вченого кота.

3. Посуд дзенькнув. 4. Принц розповів про свого кота. 5. Ві- тер шелестів листям. 6. Мишеня запищало.

ЗвУки І БУкви. аБЕтка

Звуки мови ти можеш позначити буквами. Букви — це умовні знаки. Букви ти можеш побачити

і написати .

Розглянь малюнки. Коли діти чують і вимовляють звуки мови, а коли вони бачать і пишуть букви? Розіграй діалоги.

Артем Яна Борис Віка Дмитро Ліна

Букви записують у певному порядку. Це абетка.

В українській абетці 33 букви.

Зима Весна Осінь Літо

Зима Весна Осінь Літо

2. Зима 1. Весна 4. Осінь 3. Літо

1. Весна 2. Зима 3. Літо 4. Осінь як ЗаПисати сЛова За аБЕткоЮ

Прочитай слова

Підкресли першу

букву

Пронумеруй перші букви за абеткою

Запиши список за

абеткою

Напиши імена дітей із завдання 1 за абеткою. Як пишуться імена? Напиши назви предметів, якими користуються діти.

1

2

Вірш. Передбачення за малюнком. Порівнюємо вірш і малюнок ЮРАСЕ ВА ІГРАШКА

Киця спить на кожушку, пташенятко — на пушку, сірий зайчик — на обні жку, а Юрасик наш у ліжку.

Біля нього півник ліг, чорні очі — сам, як сніг;

тільки півник спать не хоче:

не заплющуються очі.

Галина Демченко

•

•

•

аБЕтка. сЛовники

Поясни значення слів. Запиши їх за абеткою.

Буква, алфавіт, звук, словник.

Розкажи, яких помилок припустилися учні та як їх можна виправити.

Чи правильно я пишу слово? Як писати слово?

Пинал чи пенал?

Чи правильно я вживаю слово в реченні? Що означає слово?

У мене є пернатий друг — хом’ячок.

У нас живе котик.

Його принесли в дім ще цуценям.

3

1

2

словник — книга, у якій подано перелік слів певної мови.

Слова в словнику записують за абеткою чи темою.

Я можу дізнатися,

як правильно писати слово. Я можу дізнатися значення слова.

З яких словників ці аркуші? Поясни свою думку. Чому слова в словниках записують за абеткою?

пекарня, -і пелюстка, -и, д. і м. -ці пенал, -а

ПЕнаЛ, а, чол. Довга коробочка, футляр для зберігання ручок, олівців і т. ін.

ПЕрнатиЙ, а, е. Вкритий пір’ям (про птахів).

ЦУЦЕня, яти, сер. Маля собаки; щеня.

Редагуємо

Запиши речення із вправи 2, правильно вживаючи слова.

Назви предмети. Який предмет «зайвий»? Назви решту од- ним словом. Склади список слів за абеткою.

3

4

5

аБЕтка. каЗки нароДнІ Й авторськІ

казка — це твір про вигадані події, осіб, іноді за участю фантастичних сил.

Хто пише казки?

Казки переповідали багато разів різні люди, тому автором

став народ.

Ці казки народні.

Казки пишуть письменники.

У таких казок є автор, тому вони — авторські.

Є казки, які створив народ,

а переказали письменники.

Ти можеш скласти список казок за абеткою. Звертай увагу на першу букву назви казки або прізвища автора.

Прочитай назви казок. Згадай, про що в них ідеться. Які з цих казок народні? Які — авторські? Запиши назви казок за абеткою.

«рукавичка», «котигорошко», «Попелюшка», «Гидке каченя»,

«Лисичка і Журавель».

Назви казок пишуться в лапках « » і з великої букви.

Назви чарівні предмети. Запиши їх назви за абеткою.

чарівний чарівна чарівне

чарівні _{сопілка чоботи паличка горщик дзеркальце}

•

1

2

Казка. Тема і головна думка. Герої. Театралізуємо ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕ ЛЬ

Лисичка з Журавлем покумалися. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості. Наварила кашки з молочком, роз- мазала тонесенько по тарілці та й каже:

— Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила.

Журавель стук-стук дзьобом — нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама все не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:

— Вибачай, кумочку, більше не маю чим вас гостити.

— Спасибі й за те. А ти б до мене завтра завітала!

— Добре, прийду, чому не прий- ти, — мовить Лисичка.

На другий день приходить Лисич- ка, а Журавель наварив м’яса, бу- рячків, картопельки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою.

— Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — при- прошує Журавель.

Лисичка встромляє голову до горнятка — не йде голова!

Пробує лапою — годі витягнути. А Журавель дзьоб-дзьоб у горнятко, поки всього не виїв.

— Вибачайте, кумонько, — чим хата багата, тим і рада, а більше на сей раз нічого не розстарав.

Розсердилася Лисичка та більше з Журавлем приязнь не водила.

За Іваном Франком

•

•

•

•

3

аБЕтка. авторська каЗка

Казка. Тема і головна думка. Герої. Театралізуємо

•

ХВАЛЬКУВАТА МИША

•

Зачин

Стара бібліотечна миша вряди-годи хо- дила в гості до родичів, що жили на горищі і мало тямили в земних справах.

•

ГоЛовна частина. Подія 1

— Ви, мабуть, і читати не вмієте, — казала миша.

— Куди нам до тебе рівнятися, — зітхали сестри.

— От чи їли ви коли-небудь кота?

— Де вже нам! У нас не миші котів, а коти мишей їдять.

— А я вже не одного кота з’їла, і жоден не встиг навіть зойкнути.

— А чим від них тхнуло?

— Здається, папером і фарбою. Та з’їсти кота — то пусте. А от доводилось вам собаку їсти?

— О-о-отакої!

— Я саме вчора з’їла одного пса, завбільшки такого, як  вовк, та ще й з і клами... схрумала його, навіть не зойкнув.

— А чим він пахнув?

— Папером. А носорога ви коли-небудь їли?

— Де там! Ми того носорога навіть не бачили. Який він?

Схожий на сир?

— Схожий на носорога, звісно. А верблюда, принцесу, ялинку ви куштували?

•

1

Подія 2

У цю хвилину де не взявся кіт. Він сидів за скринею, прислухаючись до мишачої розмови. Кіт був не мальований, а справжній, вусатий і з пазурами. Мишенята дременули в нірку, бібліотечна ж миша від несподіванки заклякла на місці, ставши на задні лапки. Зловив кіт мишу й питається:

— То це ти котів їси?

— Я, Ваша Величносте... Але розумієте... Я в бібліо теці...

— Розумію. Ти гризеш котів, намальованих у книжках.

— Інколи, та й то з навчальною метою.

— Це справа гарна, я теж люблю літературу. А чи не слід тобі навчитися дечого в справжнього кота? Слід би тобі знати, що не всі коти паперові і не всіх носорогів можна загризти.

•

кІнЦІвка

На превелике щастя для бідолашної миші, кіт побачив на підлозі павука і на хвильку відвернувся. Бібліотечна миша шурх — і опинилася між книжок.

За Джанні Родарі

•

•

Коли? Чому?

Хто? Що? Де?

•

зачин подія 1 подія 2 кінцівка

•

ГоЛоснІ І ПриГоЛоснІ ЗвУки.

ПоЗначЕння ГоЛосниХ ЗвУкІв БУквами

Звуки мови поділяються на голосні і приголосні.

Розглянь схему. Розкажи, як утворюються звуки мови.

голосні

голос голос і шум шум

приголосні

утворюються Звуки

В українській мові є шість голосних звуків.

Ти можеш позначити їх на письмі десятьма буквами.

голосні звуки

6

[а], [о], [у], [е], [и], [і]

10

букви, що позначають голосні звуки

а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї

Спиши слова. Поділи їх на склади. Скільки звуків позначають букви я, ю, є на початку складу; у середині?

Моряк, яблуко, лінія, колючка, юрба, пізнє, читає.

Букви я, ю, є позначають:

один звук

[а], [у], [е] два звуки [йа], [йу], [йе]

1

2

Вимов слова. Запиши їх у два стовпчики. Познач звуки [а], [у], [е] знаком , звуки [йа], [йу], [йе] — знаками .

Яблуко, маля, буряк, м’ята, юшка, люблю, в’юн, калюжа, єнот, синє, в’є, давнє.

Один звук: [а], [у], [е] Два звуки: [йа], [йу], [йе]

Маля, … Яблуко, …

Спиши. У яких словах букви я, ю, є позначають два звуки?

Склади речення з парами слів на вибір.

Буряк — бур’ян, ягоди — малята, юнак — тюлень, зозуля — яблуко, лілія — мушля, єнот — літнє, співає — вечірнє.

БУква ї

Буква ї завжди позначає два звуки [йі].

Прочитай вірш. Назви героїв вірша. Розіграй діалог.

Каже білочці їжак:

«Як ти можеш жити так?

Та ж на спиночці

твоїй жодної колючки, А у гущі лісовій

ходять всякі злючки».

Білка хмикнула: «Пусте, що гладенька спинка, Бережуть мене проте і сосна, й ялинка».

Петро Сорока

•

•

Запиши звуко-буквену схему слова.

3

4

1