УДК 338.27:519.237.3
DOI: 10.15587/1729-4061.2021.243262
Багатовимірний аналіз та прогнозування взаємозв’язку індикаторів промислово-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки
О. І. Іляш, Л. Г. Смоляр, Р. Л. Лупак, Н. І. Дуляба, І. М. Джадан, М. В. Когут, Д. Г. Радов
Розроблено теоретико-прикладну модель аналізу промислово- технологічного розвитку безпосередньо в системі економічної безпеки. Сформо- вано систему індикаторів, які взаємоузгоджені в контексті аналізу стану еко- номічної безпеки та складових промислово-технологічного розвитку (інвести- ційна, міжнародна, екологічна, освітня, наукова, промислова, інноваційна, тех- нологічна). На основі системи індикаторів здійснено дисперсійний аналіз проми- слово-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки. Визначено рівні кореляції індикаторів (високий, середній, низький), на основі яких систематизо- вано взаємозв’язки промислово-технологічного розвитку та економічної безпеки.
Використано графічно-аналітичну та регресійну методику для визначення коре- ляційної залежності промислово-технологічного розвитку з економічною безпе- кою. Здійснено прогнозування промислово-технологічного розвитку в розрізі ін- дикаторів з високою (рівень інвестування, відкритість економіки, експорт ви- сокотехнологічної продукції, індекс промислової продукції) та середньою (част- ка споживання відновлювальної енергії, рівень видатків на освіту до ВВП, част- ка спеціалістів, що виконують науково-технічні роботи) кореляцією. Розширено систему індикаторів оцінювання економічної безпеки в розрізі окремих її складо- вих (інвестиційно-інноваційна, зовнішньоекономічна, енергетична, соціальна, макроекономічна безпека) із врахуванням аспектів промислово-технологічного розвитку. Використання отриманих аналітичних та прогнозних результатів дозволяє встановити групи факторів впливу на промислово-технологічний роз- виток та економічну безпеку. У такий спосіб вдається визначити інструменти та засоби, у контексті яких можливо забезпечити підвищення рівня промисло- во-технологічного розвитку та економічної безпеки
Ключові слова: промислово-технологічний розвиток, національна економі- ка, інноваційний розвиток, економічна безпека, багатовимірний аналіз, прогно- зування
1. Вступ
У процесі підготовки добровільного національного огляду щодо виконання 7, 9 та 17 цілей сталого розвитку на наступне десятиліття отримано зо- бов’язання. Вони вимагають розробки стратегічних та програмних документів щодо інноваційного прогресу та посилення державної промислової політики у короткостроковому періоді. Зважаючи на це потребує наукового обґрунтування проблема визначення основних рушіїв маркетингових інновацій реалізації полі-
Not a
reprint
тики промислово-технологічного розвитку в стратегічних та оперативних цілях забезпечення економічної безпеки держави.
Разом з тим, спостерігається недостатність державної політики промисло- во-технологічного розвитку національної економіки, що зумовлено зовнішньо- економічними, технологічними, інвестиційними, екологічними та освітньо- науковими викликами і загрозами зниження позитивного міжнародного іміджу та конкурентоспроможності економіки. Це відображається в зниженні інвести- ційної привабливості, нарощенні обсягів реалізованої інноваційної промислової продукції, зниженні рівня відкритості економіки у зовнішньоторговельній та промисловій політиці, стійкому зниженні індексу впровадження нових техно- логічних процесів та патентної продуктивності промисловості. В соціальній сфері ‒ в низькому рейтингу національної системи вищої освіти, відсутності узгодженої державної політики стимулювання капітальних інвестицій на охо- рону навколишнього природного середовища, збереженні сировинної спрямо- ваності держави у глобальних ланцюгах доданої вартості.
Потрібна нова стратегія промислової політики, реалізація якої можлива шляхом пошуку інструментів ефективності державного управління з викорис- танням маркетингового підходу. Варто додати, що маркетингова державна по- літика прослідковується в державному управлінні розвинутих країн світу. Так, стратегія США не тільки стимулює дослідження та розробки в закладах освіти, а й розглядає освіту, як ринковий ресурс держави, що формує високий рівень розвитку людського капіталу. Японія та Франція застосовують елементи марке- тингу в інформаційній відкритості органів державного управління. Також вико- ристання інноваційних підходів для реформування механізмів державного уп- равління активно втілюється Канадою, Німеччиною, Великобританією, Поль- щею, Чехією та іншими країнами шляхом формування позитивного іміджу кра- їни на світовій арені, підтримку репутації державних інститутів. Окрім того підвищення інтересу до державних програм та проектів реалізуються через PR- технології, що відносяться до державних комунікацій. Дослідження багатьох вчених світу вказують на необхідність реалізації стратегії економічної безпеки держави шляхом вдосконалення технологій промислового виробництва.
Визначення ключових факторів зміцнення економічної безпеки держави, емпіричне підтвердження тісноти їх впливу визначають перспективи та напря- ми управління економічною безпекою. Дослідження за даною проблематикою носять актуальний характер, забезпечує імплементацію результатів викорис- тання інструментів багатовимірного статистичного аналізу в стратегічне управ- ління економічною безпекою держави.
2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми
Проблеми теорії і методології взаємозв’язку факторів розвитку промисло- вості, її технологічного рівня та стану економічної безпеки країни є особливо актуальним дослідженням сучасності. Хоча вплив факторів промислового роз- витку країни на її соціально-економічний стан є об’єктом наукових досліджень з часів першої промислової революції. Особливо актуальними такі дослідження
For reading
only
стали в період виникнення різких структурних зрушень в національних госпо- дарствах багатьох країн та в світовій економіці загалом.
В роботі [1] до основних завдань зміцнення економічної безпеки країни від- носено: зміцнення конкурентоспроможності національного виробництва, дотри- мання торговельних переваг, забезпечення переваг національної економіки на світових ринках, захист інтересів держави в технологічних сферах. Таким чином, ще в період індустріального технологічного укладу важливе значення для еко- номічної безпеки держави відводилось стану та розвитку промисловості країни та її технологічного рівня. Проте, не відображено, яким чином технологічний розвиток впливає економічну безпеку країни. Розглядаючи економічну безпеку країни через сукупність факторів, що її формують, ряд емпіричних досліджень показали важливість технологій та інновацій для розвитку економіки [2, 3]. Зок- рема, в роботі [2] визначено рейтинг країн світу за рівнем їх технологічного по- тенціалу, розвиток якого забезпечує безпеку та зміцнює відповідні національні економіки. Попри важливий доробок та оцінювання нових показників націона- льного технологічного потенціалу, авторами зроблено акцент здебільшого на природі технологій, як визначальних чинників технологічного розвитку. В пра- ці [3] розподіл країн за рівнем економічного розвитку показав його залежність від рівня технологічних знань, які продукуються та використовуються у відпові- дних економіках. Не заперечуючи вагомості наведених досліджень, визначено, що в працях [2, 3], без використання математичного апарату, не визначено тісно- ти зв’язку між технологічним розвитком та рівнем розвитку країни. Зворотній зв'язок, представлений у роботі [4], припускає, що високі інновації та технологі- чний розвиток кожної країни стимулюють продуктивність соціальної роботи та впливають на відтворення людського капіталу. Також технологічний розвиток через руйнівні промислові технології визначає соціально-економічні та культур- ні наслідки для сталого розвитку, а отже, і безпеки [5]. Зміни в соціальній сфері, за дослідженнями [6], в значній мірі залежать від запровадження реформ техно- логічних рівнів виробництва. Тобто, в сукупності ключових факторів економіч- ної безпеки розглядаються технології та інновації. У доповнення до існуючих наукових публікацій, дослідження у праці [7] відображає, що високий інновацій- ний та технологічний розвиток кожної країни стимулює продуктивність суспіль- ної праці. Тобто, зростання технологічного розвитку країни стимулює її зміц- нення, забезпечує економічну безпеку. Таким чином, проаналізовані праці підт- верджують важливе місце в сукупності індикаторів економічної безпеки техно- логічного розвитку країни. Проте не демонструють силу впливу досліджуваних факторів та їх місця в сукупності факторів впливу на економічну безпеку. Ви- значаючи серед факторів забезпечення економічної безпеки країни важливості інвестиційної безпеки, в праці [8] не визначено при цьому взаємозв’язок між інноваційним розвитком країни та її промислово-технологічним розвитком. Та- кож важливість інвестиційно-інноваційної активності держави та її промислових підприємств для підвищення рівня економічної безпеки підтверджуються дослі- дженнями [9, 10]. Разом з тим, в праці [9] визначаючи: взаємозв'язок між інвес- тиціями, які «…трансформуються в інновації та нові конкурентоспроможні ви- робництва…», не наведено, який саме соціальний ефект досягається в процесі
Not
a reprint
таких трансформацій. Необхідність інвестиційної підтримки інноваційного роз- витку національної економіки в умовах її імпортозалежності визначається необ- хідною умовою забезпечення економічної безпеки держави [10]. Проте, не ви- значається зв'язок технологічного та інноваційного розвитку, напрями державної підтримки промислово-технологічного розвитку як фактору економічної безпеки держави. Таким чином, наведені дослідження відображають сукупність ключо- вих факторів зміцнення економічної безпеки країни, серед яких визначальними виступають нарощення технологічного та інноваційного потенціалу. Не запере- чуючи важливості наведених теоретичних досліджень, за відсутності детальних емпіричних досліджень, не вирішеними залишились питання міри впливу факто- рів промислово-технологічного розвитку на економічну безпеку держави.
В роботі [11] представлено дослідження факторів технологічного розвитку країни, які сприяють підвищенню її економічної безпеки, відносять інноваційне інформаційне забезпечення виробничих процесів. Не заперечуючи слушності наведеної точки зору, можна вважати, що такі інновації загалом об’єднуються в індикатор «впровадження нових технологічних процесів», який доцільно розг- лядати в системі економічної безпеки держави.
Існуючий науковий доробок [12] свідчить про значущість впливу економі- чного зростання держави та секторів економіки на забезпечення економічної безпеки. Проте, основними чинниками забезпечення економічної безпеки ви- значено основні показники розвитку секторів економіки та окремі її соціальні індикатори (зайнятість населення, рівень доходів населення), що не відображає повної сукупності необхідних для врахування факторів.
Варто відмітити, що досвід різних країн свідчить про затверджений на за- конодавчому рівні методичний підхід до визначення рівня економічної безпеки.
Методичні рекомендації ґрунтуються на визначених методах відбору індикато- рів економічної безпеки з врахуванням особливостей країни [13]. Методичний підхід включає комплексний системний аналіз індикаторів економічної безпеки країни з виявленням потенційних можливих загроз. В сукупності загроз визна- чено: високий рівень матеріало- та енергомісткості виробництва; зниження ін- вестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах іннова- ційного розвитку. Відтак, дослідження підтверджує важливість технологічного рівня промислової продукції, інноваційну активність промисловості країни як важливого напрямку забезпечення економічної безпеки, що є відображенням глобальних цілей сталого розвитку [14]. Варіантом забезпечення технологічно- го розвитку країни запропоновано запровадження інновацій в промислове ви- робництво, її техніку, технології та організацію, що наведено в праці [15]. Це передбачає застосування сучасних методів прийняття рішень до розвитку еко- номіки та технологій [16], що забезпечить формування та реалізацію стратегії забезпечення економічної безпеки держави.
Важливу роль в дослідженнях економічної безпеки держави відіграє пра- ця [17]. Зокрема, введення в наукову термінологію поняття «комплаєнс- безпеки» створює можливості для дослідження та управління відповідальним стійким розвитком підприємств та держави. Проте, важливо в управлінні стій-
For reading
only
ким розвитком держави відобразити місце промислово-технологічного розвит- ку як однієї із визначальних складових сучасної світової економіки.
У більшості згаданих досліджень представлено систему основних факторів та індикаторів економічної безпеки, визначено місце технологічного та іннова- ційного розвитку на забезпечення зміцнення держави. Проте, в наведених пра- цях не обґрунтовано, яким чином запропоновані зміни вплинуть на економічну безпеку держави. Також не визначено тісноти впливу досліджуваних факторів на економічну безпеку, можливості її зміцнення чи послаблення.
Все це дозволяє стверджувати про необхідність розв’язання наукового за- вдання, яке полягає в розробці теоретико-прикладних інструментів забезпечення промислово-технологічного розвитку країни в системі її економічної безпеки.
3. Мета і задачі дослідження
Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методичних засад здійснення багатовимірного аналізу та прогнозування взаємозв’язку індикато- рів промислового-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки. Це дасть можливість обґрунтовано підходити до визначення набору параметрів державної політики управління технологічним забезпеченням промислового розвитку в системі економічної безпеки. Зокрема, може бути підвищена якість визначення ролі технологічного розвитку промисловості в контексті зменшення ризиків та загроз економічної безпеки.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
– провести дисперсійний аналіз індикаторів промислово-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки;
– визначити взаємозв’язки індикаторів промислово-технологічного розви- тку з економічною безпекою шляхом проведення графіко-аналітичного та ре- гресійного аналізу;
– здійснити прогнозування рівня промислово-технологічного розвитку у розрізі системи індикаторів;
– розширити систему індикаторів оцінювання економічної безпеки врахо- вуючи аспекти промислово-технологічного розвитку.
4. Матеріали та методи дослідження
Важливим елементом дослідження є встановлення взаємозв’язку індикато- рів промислово-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки держави.
Для виявлення такої залежності доцільно використовувати метод кореляційно- регресивного аналізу, який вивчає взаємозалежність факторів з нечітким зв’язком. У підсумку, здійснюється пошук і оцінка щільності зв’язку між фак- торами, а в подальшому встановлюється певна залежність між досліджуваними параметрами.
Для здійснення прогнозу промислово-технологічного розвитку в системі економічної безпеки використаємо метод експоненціального згладжування Холта. Перевага даного методу в тому, що прогноз можна здійснити на більш довгий період з малим діапазоном вихідних даних, з урахуванням багатофакто- рності складників промислово-технологічного розвитку.
Not
a reprint
В запропонованому алгоритмі значення рівня і тренду згладжуються за до- помогою експоненціального згладжування, причому параметри згладжування у них різні (1) [18].
t 1 t 1 t 1
t 1 t 1 t 1
t p 1 1
Ω Y 1 Ω T
T 1 T
Y Ω pT
,
(1)
де Ωt – прогнозне значення для поточного моменту часу;
Tt – визначення тенденції значень;
Yt – значення часового ряду;
Yt+p – прогнозне значення на t періодів у майбутнє.
Перше рівняння характеризує згладжений ряд загального рівня, друге рів- няння потрібне для оцінки тренду, третє – визначає прогноз на p періодів часу вперед. Постійні згладжування в методі Холта ідеологічно відіграють ту саму роль, що і постійна в просто експоненціальному згладжуванні. Після підбору пари, яка дає найбільшу точність моделі на тестовому наборі, її використову- ють для реального прогнозування.
Представлена теоретико-методична модель оцінювання промислово- технологічного розвитку в системі економічної безпеки передбачає комплексну діагностику рівня окремих індикаторів з використанням різних методів дослі- дження. Вибір того чи іншого методу оцінки залежить від точного та обґрунто- ваного визначення вимірів та еталонів оцінки, що базується на комплексному оцінювання промислово-технологічного розвитку в рамках обраних складників.
Для оцінювання факторного впливу та взаємозв’язків розвитку промисло- вості та економічної безпеки держави нами було сформовано систему індикато- рів в розрізі окремих складників (табл. 1).
Таблиця 1
Система індикаторів промислово технологічного розвитку національної еконо- міки в системі економічної безпеки (складено автором)
Умовне
позначення Індикатор Вірогідність впливу
М1 Інвестиційний складник
1 N1
Частка прямих іноземних інвестицій у ВВП, %
Забезпечення позитивно- го іміджу країни на сві- товій арені. Підвищення інвестиційної привабли-
вості промисловості 2 N2
Приріст прямих іноземних інвестицій до ВВП, %
3 N3 Рівень інвестування, % 4 N4 Індекс економічної свободи, ЕО 5 N5
Інтегральний індекс інвестиційної сприятливості бізнес-середовища, ЕО
For reading
only
Продовження таблиці 1
М2 Міжнародний складник
6 N6 Відкритість економіки, %
Збільшення зовнішньо- торговельних потоків Збільшення інноваційної
продукції у товарному експорті
7 N7
Розмір економіки України, % до світо- вого ВВП
8. N8
Експорт високотехнологічної продук- ції, % до загального експорту 9 N9
Частка провідної країни-партнера в за- гальному обсязі експорту товарів, %
М3 Екологічний складник
10 N10
Капітальні інвестиції на охорону на- вколишнього природного середовища
грн у ВВП, %
Орієнтацію промислово- сті на розробку екологі- чно орієнтованої проду- кції та формування по- питу на цю продукцію.
Стимулювання промис- лових підприємств до переходу на енергоефек- тивне виробництво та до
використання альтерна- тивної енергетики у ви-
робництві 11 N11
Викиди забруднюючих речовин та діо- ксиду вуглецю у атмосферне повітря
стаціонарними джерелами, млн т 12 N12
Частка споживання відновлювальної енергії, %
13 N13
Частка публікацій із міжнародним співробітництвом у сфері екології та
довкілля, %
М4 Освітній складник
14 N14 Індекс людського розвитку, ЕО
Формування попиту на STEM-освіту. Забезпе- чення промислового сек-
тору висококваліфікова- ними спеціалістами 15 N15 Рівень видатків на освіту до ВВП, %
16 N16 Індекс рівня освіти, ЕО 17 N17
Рівень грамотності населення країни (очікувана тривалість навчання), ЕО 18 N18
Рейтинг національної системи вищої освіти, ЕО
М5 Науковий складник
19 N19
Рівень видатків на науково-технічні роботи у ВВП, %
Формування попиту на наукомісткі знання у су- спільстві. Комерціаліза- ція наукових проектів.
Стимулювання приват- ного сектору збільшення видатків на дослідження
і розробки 20 N20
Державні витрати на дослідження та розробки, % ВВП
21 N21 Частка обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП, % 22 N22
Частка спеціалістів, що виконують на- уково-технічні роботи, % до загальної
кількості зайнятих 23 N23
Видатки приватного сектора на дослі- дження і розробки, у.о.
24 N24
Патентна продуктивність, патентів на 1000 зайнятих в дослідження і розробки
Not
a reprint
Продовження таблиці 1
М6 Промисловий складник
25 N25
Обсяги реалізованої промислової про- дукції, у.о.
Дослідження та компле- ксний аналіз ринку з ме- тою виявлення та фор- мування попиту промис-
лової продукції на наці- ональному і зовнішніх ринках. Створення умов
для підвищення конку- рентоспроможності та збуту промислової про-
дукції 26 N26
Частка реалізованої інноваційної про- дукції у загальному обсязі реалізованої
промислової продукції, % 27 N27
Обсяг валової доданої вартості проми- словості України, %
28 N28
Частка підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, у загальній кількості промислових підприємств, % 29 N29
Частка підприємств, що впроваджува- ли інновації, у загальній кількості про-
мислових підприємств, % 30 N30 Індекс промислової продукції, %
М7 Інноваційний складник
31 N31
Індекс глобальної конкурентоспромо- жності, ЕО
Підвищення інтересу до впровадження інновацій у виробництво. Пошук
нових сфер та засобів використання потенціалу
промисловості для роз- роблення на цій основі нових товарів та техно- логій та їх просування 32 N32
Рівень фінансування інноваційної дія- льності, % від ВВП
33 N33 Інноваційний потенціал, ЕО 34 N34
Освоєно виробництво інноваційних видів продукції, од.
35 N35 Результативність інновацій, ЕО
М8 Технологічний складник
36 N36
Частка високотехнологічної продукції в загальному обсязі реалізованої про-
мислової продукції, %
Стимулювання промис- ловості до технологічно-
го оновлення основних фондів, трансферу тех- нологій, розвитку клас- терів, міжнародного співробітництва, зрос- танню інноваційних під-
приємств 37 N37
Впроваджено нових технологічних процесів, од.
38 N38
Рівень технології виробництва, частка ВВП у випуску, %
39 N39
Розвиток технологій і економіки знань, ЕО
40 N40 Стан розвитку кластерів, ЕО
Узагальнена система індикаторів промислово-технологічного розвитку на- ціональної економіки є підґрунтям для проведення дисперсійного аналізу клю- чових факторів забезпечення економічної безпеки.
For reading
only
5. Результати дослідження промислово-технологічного розвитку та рі- вня економічної безпеки
5. 1. Дисперсійний аналіз індикаторів промислово-технологічного роз- витку та рівня економічної безпеки
Залежність конкурентоспроможності держави від розвитку промисловості та її здатності до модернізації та інновацій в більшій мірі формують політику промислово-технологічного розвитку та напрями політики забезпечення еконо- мічної безпеки держави.
Поряд з цим, існує необхідність забезпечення своєчасного моніторингу ві- дповідних тенденцій, який здебільшого здійснюється державними інституція- ми. Прийнято використовувати різні методики, що враховують як особливості національної економіки, так і глобальні тенденції. Зокрема, в Україні оціню- вання економічної безпеки держави здійснюється на основі окремих дев’яти складових, а промислово-технічний розвиток вивчається через набір внутріш- ньодержавних та глобалізаційних характеристик. Разом з тим, існуючої мето- дики оцінювання ефективності державної політики щодо промислово- технологічного розвитку в Україні не достатньо для виявлення зовнішніх та внутрішніх загроз економічній безпеці.
Кореляційно-регресійний аналіз факторних ознак для виявлення тісноти зв’язку було виконано за допомогою програми R. В табл. 2 представлені розра- хункові коефіцієнти кореляції та детермінації у розрізі складників промислово- технологічного розвитку України.
У процесі розрахунку лінійного коефіцієнта кореляції індикаторів промис- лово-технологічного розвитку та рівня забезпечення економічної безпеки отри- мані значення дозволили виділити чотири групи індикаторів в залежності від тісноти зв’язку.
Високу кореляцію демонструють наступні індикатори:
– рівень інвестування (N3);
– відкритість економіки (N6);
– експорт високотехнологічної продукції в загальному експорті (N8);
– індекс промислової продукції (N30).
Водночас середню кореляцію виявлено серед таких індикаторів:
– частка споживання відновлювальної енергії (N12);
– рівень видатків на освіту (N15);
– частка спеціалістів, що виконують науково–технічні роботи (N22);
– обсяг валової доданої вартості промисловості (N27);
– індекс глобальної конкурентоспроможності (N31), – індекс розвитку технологій і економіки знань (N39);
– індекс розвитку кластерів (N40).
Виділимо індикатори за якими спостерігається низька кореляція, а саме:
– індекс економічної свободи (N4);
– розмір економіки України (N7);
– частка провідної країни–партнера в загальному обсязі експорту това- рів (N9);
– індекс людського розвитку (N14);
Not
a reprint
– патентна продуктивність (N24);
– рівень фінансування інноваційної діяльності (N32);
– інноваційний потенціалом (N33);
– кількістьосвоєних виробництв інноваційних видів продукції (N34);
– впровадження нових технологічних процесів (N37).
Вдалося встановити перелік індикаторів у яких відсутній кореляційний зв’язок, зокрема:
– приріс прямих іноземних інвестицій до ВВП (N2);
– інтегральний індекс інвестиційної сприятливості бізнес–середовища (N5);
– капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища у ВВП (N10);
– викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю у атмосферне повіт- ря стаціонарними джерелами (N11);
– частка публікацій із міжнародним співробітництвом у сфері екології та довкілля (N13);
– індекс рівня освіти (N16);
– рівень грамотності населення країни (очікувана тривалість навчан- ня) (N17).
Таблиця 2
Коефіцієнти тісноти зв’язку та результати дисперсійного аналізу індикаторів промислово-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки держави
Складники промислово-
технологічного розвитку Індикатори Коефіцієнт коре- ляції (r)
Коефіцієнт дете- рмінації (R2) Інвестиційний складник,
М1
N1 0,0447 –0.1999
N2 0.0419 –0.1497
N3 0.6931 0.6317
N4 0.1110 –0.0668
N5 0.0201 –0.1758
Міжнародний складник, М2
N6 0.7996 0.7595
N7 0.1776 0.0131
N8 0.8203 0.7844
N9 0.1108 –0.0670
Екологічний складник, М3
N10 0.0584 –0.1298
N11 0.0052 –0.1938
N12 0.3759 0.2511
N13 0.0821 –0.1015
Освітній складник, М4
N14 0.1620 –0.0056
N15 0.4343 0.3211
N16 0.0132 –0.1842
N17 0.2703 0.1244
N18 0.2744 0.1293
For reading
only
Продовження таблиці 2
Науковий складник, М5
N19 0.0607 –0.1272
N20 0.0095 –0.1886
N21 0.0722 –0.1134
N22 0.3166 0.1799
N23 0.0247 –0.1704
N24 0.0511 –0.1387
Промисловий складник, М6
N25 0.1685 0.0022
N26 0.0103 –0.1877
N27 0.3472 0.2166
N28 0.0107 –0.1871
N29 0.0181 –0.1782
N30 0.7047 0.6457
Інноваційний складник, М7
N31 0.3206 0.1847
N32 0.1325 –0.0411
N33 0.1474 –0.0232
N34 0.1474 –0.0232
N35 0.0248 –0.1703
Технологічний складник, М8
N36 0.0103 –0.1877
N37 0.1847 0.0217
N38 0.0080 –0.1904
N39 0.3710 0.2452
N40 0.4135 0.2962
5. 2. Графіко-аналітичний та регресійний аналіз взаємозв’язку індика- торів промислово-технологічного розвитку з економічною безпекою
Зважаючи на значну кількість змінних, для представлення результатів під- рахунку попарної кореляції змінних обрано спеціальний метод відображення кореляцій – карту кореляцій за допомогою функції corrplot мови програмування R. Відтак, доречно визначити тісноту зв’язку індикаторів промислово- технологічного розвитку та економічної безпеки. Отримані результати інтегра- льного оцінювання відображатимуть взаємозв’язки між вісьмома складниками промислово-технологічного розвитку – інвестиційним, міжнародним, екологіч- ним, освітнім, науковим, промисловим, інноваційним та технологічним.
Таким чином, для формування карти кореляції залежною виступатиме ком- понента економічної безпеки (Y), а в якості незалежної – 11 індикаторів промис- лово-технологічного розвитку. Значення (високі та середні) коефіцієнта кореляції у 2013–2019 рр. формують інформаційну базу та представленні на рис. 1.
Not
a reprint
1,039 0,954 0,933 1,018 1,018 1,0
9 . 39 1,03
Y
Відтак, вважається, що зниження рівня промислово-технологічного розвитку (у розрізі складників) впливає на зниження рівня економічної безпеки загалом.
Рис. 1. Карта кореляції взаємозв’язку індикаторів промислово-технологічного розвитку з економічною безпекою держави
В продовження дослідження, на основі розрахункових коефіцієнтів побу- довано лінійні регресійні моделі для індикаторів з високим та середнім зв’язком:
For reading
only
висока кореляція
3 6 8 30
27,7600 1, 2800 N 58, 2605 0,7021 N 63,8348 2,3437 N 21,0350 0, 2713 N
,
Y Y Y Y
середня кореляція
12 15 22 27 31 39 40
42, 4814 1,3319 N 67,9290 3,3330 N 53,5240 9, 4820 N 36, 4496 0,5093 N 46,3175 0,04220 N
67,5966 0,5772 N 26, 4725 0,617
.
1 N
Y Y Y Y Y
Y Y
Отримані результати визначають різні рівні взаємозв’язків індикаторів промислово-технологічного розвитку з економічною безпекою. Згідно цього можна обґрунтовано підходити до проектування технологічних тенденцій в контексті забезпечення промислового розвитку, що дозволяє досягнути належ- ного рівня економічної безпеки. Це важливо, адже в міру посилення ризиків та загроз варто володіти інформаційно-аналітичною базою для належного управ- ління забезпеченням економічної безпеки, а при постійних технологічних змі- нах доречно сформувати модель проектування промислового розвитку.
5. 3. Прогнозування рівня промислово-технологічного розвитку у роз- різі системи індикаторів
Важливим є проведення прогнозування, яке дозволить більш якісно сфор- мувати заходи державної політики щодо промислово-технологічного розвитку національної економіки та уникнути ризиків, що призведуть до зниження рівня економічної безпеки України.
Прогнозування рівня розвитку промислово-технологічного розвитку в роз- різі маркетингових індикаторів з високою та середньою кореляцією до рівня забезпечення економічної безпеки, виконано за допомогою функції Холта та мови програмування R. Прогноз рівня розвитку здійснено на період три роки при α=0.8, β*=0.2 та φ=0.9. Результати прогнозу представленні в табл. 3, 4, 5 та рис. 2, 3.
Порівняння моделей Холта у експорті високотехнологічної продукції (6.757518) та відкритості економіки (16.61497) свідчить про незначне зростан- ня, хоча до 2022 р. рівень інвестування (13.41187) та індекс розвитку промисло- вості (97.37857) продовжуватиме зниження.
Слід відмітити попередні результати прогнозування, а саме високу динаміч- ність відкритості економіки, експорту високотехнологічної продукції та індексу промислової продукції. Так, відкритість економіки суттєво зросла у 2015 р., але
Not
a reprint
відсутність ресурсного забезпечення не дозволило у наступних роках зберегти таку тенденцію. Свідченням ресурсного обмеження економіки є стрімке знижен- ня обсягів експорту високотехнологічної продукції, хоча з 2013 р. показник шви- дко зростав. Втім, варто очікувати позитивної динаміки показників у наступних роках, що підтверджується результатами моделювання. І навпаки, попри позити- вні зміни рівня інвестування та індексу промислової продукції, відбудеться погі- ршення показників. Щодо індексу промислової продукції, варто було очікувати таких змін, адже показник протягом останніх років характеризується постійними коливаннями. Більш негативно варто оцінювати зниження рівня інвестування, адже показник з 2015 р. характеризується позитивною динамікою.
Таблиця 3
Результати прогнозування промислово-технологічного розвитку в розрізі інди- каторів з високою кореляцією на період до 2022 року
Ро- ки
Рівень інвестування, N3
Відкритість еконо- міки, N6
Експорт високотех- нологічної продук-
ції, N8
Індекс промислової продукції, N30 Метод
Холта
Демпфо- ваний ме-
тод
Метод Холта
Демпфо- ваний ме- тод Холта
Метод Холта
Демпфо- ваний ме- тод Холта
Метод Холта
Демпфо- ваний ме- тод Холта 202
0
13.353
02 14.73314 16.964
09 14.75094 6.8432
06 6.560799 97.065
42 98.95488 202
1
11.481
43 14.03773 19.812
48 15.73201 7.1817
23 6.664335 94.645
46 98.12524 202
2
9.6098
4 13.41187 22.660
87 16.61497 7.5202
40 6.757518 92.225
50 97.37857
α 0,8 0,8 0,8 0,8
β* 0,2 0,2 0,2 0,2
φ - 0,9 - 0,9 - 0,9 - 0,9
У підсумку, такі результати свідчать про необхідність розробки дієвого ін- вестиційного механізму, що базуватиметься на поєднанні інструментів держав- ного та приватного інвестування. Також важливо сформувати ефективну систе- му взаємодії міжнародних та вітчизняних партнерів-учасників інвестиційної діяльності. Практичне значення має впровадження механізмів трансформації взаємодії різних галузей економіки, які стануть платформами для реалізації стратегічних цілей технологічного розвитку промисловості.
Розуміння усієї складності розробки та реалізації інноваційної політики, потребує розробки програм створення технічних шкіл та платних міжнародних корпорацій для навчання некваліфікованих працівників в галузі інформаційних технологій. Важливим є розроблення та реалізації стратегій залучення багато- національних організацій до навчання робочої сили в Україні.
Серед індикаторів з середньою кореляцією спостерігається зниження част- ки спеціалістів, що виконують науково-технічні роботи (0.4104533). Водночас індикатори видатків на освіту та екологічні індикатори демонструють тенденції до поступового зростання.
For reading
only
a б
в г
Рис. 2. Прогноз забезпечення промислово-технологічного розвитку у розрізі індикаторів з високою кореляцією до рівня економічної безпеки на період до 2022 року: а – рівень інвестування; б – відкритість економіки; в – експорт висо-
котехнологічної продукції; г – індекс промислової продукції Таблиця 4
Результати прогнозування промислово-технологічного розвитку у розрізі інди- каторів з середньою кореляцією на період до 2022 року
Роки
Частка споживання відно- влювальної енергії, N12
Рівень видатків на освіту до ВВП, N15
Частка спеціалістів, що ви- конують науково-технічні
роботи, N22 Метод
Холта
Демпфований метод Холта
Метод Холта
Демпфований метод Холта
Метод Холта
Демпфований метод Холта 2020 4.977530 4.958258 5.859682 5.748350 0.4331471 0.4585804 2021 5.104337 5.055881 5.969658 5.768534 0.3843352 0.4332503 2022 5.231144 5.143742 6.079633 5.786700 0.3355233 0.4104533
α 0,8 0,8 0,8
β* 0,2 0,2 0,2
φ - 0,9 - 0,9 - 0,9
Not
a reprint
Таблиця 5
Результати прогнозування промислово-технологічного розвитку в розрізі інди- каторів з високою кореляцією на період до 2022 року
Ро- ки
Обсяг валової до- даної вартості про-
мисловості, N27
Індекс глобальної конкурентоспромо-
жності, N31
Розвиток техноло- гій і економіки
знань, N39
Стан розвитку кла- стерів, N40 Метод
Холта
Демпфо- ваний ме- тод Холта
Метод Холта
Демпфо- ваний ме- тод Холта
Метод Холта
Демпфо- ваний ме- тод Холта
Метод Холта
Демпфо- ваний ме- тод Холта 202
0
25.554
49 25.25157 61.9904
4 60.74872 38.827
94 36.61742 34.442
87 35.95113 202
1
26.263
89 25.66495 66.4139
5 63.76358 41.884
38 37.78199 32.649
41 35.41219 202
2
26.973
29 26.03699 70.8374
6 66.47696 44.940
83 38.83011 30.855
94 34.92714
α 0,8 0,8 0,8 0,8
β* 0,2 0,2 0,2 0,2
φ - 0,9 - 0,9 - 0,9 - 0,9
Так, через три роки прогнозоване значення становитиме 5.143742 для час- тки споживання відновлювальної енергії, 26.03699 для обсягу валової доданої вартості промисловості, 66.47696 для індексу глобальної конкурентоспромож- ності, 38.83011 для розвитку технологій і економіки знань. Практично без змін залишиться рівень видатків на освіту (5.786700).
a б
в г
For reading
only
д е
є
Рис. 3. Прогнозні моделі промислово-технологічного розвитку в розрізі індикато- рів з середньою кореляцією до рівня економічної безпеки на період до 2022 року:
а – частка споживання відновлювальної енергії; б – рівень видатків на освіту до ВВП; в – частка спеціалістів, що виконують науково технічні роботи; г – обсяг ва-
лової доданої вартості промисловості; д – індекс глобальної конкурентоспромож- ності; е – розвиток технологій і економіки знань; є – стан розвитку кластерів
Здебільшого серед усіх показників попередні зміни свідчили про їх продо- вження у майбутньому. Втім рівень видатків на освіту до ВВП, розвиток техно- логій і економіки знань, а також розвиток кластерів показали інші результати.
Такі зміни головним чином пов’язані із відсутністю стабільної динаміки. Якщо рівень видатків на освіту до ВВП починаючи з 2013 р. і до 2016 р. зростав, то у наступних роках стрімко відбулось зниження показника. Відповідно прогнозні результати засвідчили наступне хвилеподібне зростання. Аналогічні зміни й у інших вказаних показниках.
Завдяки використанню інструментів багатовимірного статистичного аналі- зу, узгодження індикаторів промислово-технологічного розвитку та економіч- ної безпеки диференційовано вплив значної кількості екологічних, технологіч- них та освітньо-наукових індикаторів. Найбільш щільний рівень зв’язку іден- тифіковано з такими індикаторами, як рівень інвестування, відкритість еконо- міки, експорт високотехнологічної продукції, індекс промислової продукції.
При цьому середній рівень кореляції встановлено відносно наступних показни-
