Бібліотекознавство: методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», ОС «Молодший бакалавр»

(1)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МУКАЧІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра філологічних дисциплін та соціальних комунікацій

Бібліотекознавство

методичні рекомендації для підготовки до практичних занять і самостійної роботи 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»,

ОС «Молодший бакалавр»

Мукачево – 2021 рік

(2)

УДК 02(072)(075.8) Б 67

Розглянуто та рекомендовано до друку кафедрою філологічних дисциплін і соціальних комунікацій

Протокол №4 від 13.10.2020 р.

Рецензент:

Укладач: Мовчан К.М. – старший викладач кафедри філологічних дисциплін і соціальних комунікацій

Б 67

Бібліотекознавство: методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», ОС «Молодший бакалавр»/ укладач К.М.

Мовчан.– Мукачево: РВЦ МДУ.– 46 с.(1,7 др.ар.)

Методичні рекомендації містять вказівки для підготовки до практичних занять і самостійної роботи з навчальної дисципліни «Бібліотекознавство». Призначені для підготовки молодших бакалаврів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Методичні рекомендації містять перелік тем для самостійного вивчення та завдання до них, перелік контрольних питань та завдань для поточного та підсумкового контролів, тести, практичні завдання.

Розроблені методичні рекомендації дозволяють викладачам проводити практичні заняття в цікавій і змістовній формі, а студентам- краще підготуватись до практичних (семінарських) занять.

Рекомендовано студентам спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна, архівна справа», ОС «Молодший бакалавр».

©МДУ,2021

(3)

ВСТУП

Бібліотекознавство - це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях; вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими виробами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику й організацію бібліотечної справи.

Зміст курсу передбачає широку загальнотеоретичну підготовку студентів, уміння орієнтуватись у проблемах сучасного бібліотекознавства.

З урахуванням змісту сучасної системи знань та особливостей організації навчального процесу дисципліна «Бібліотекознавство» розглядається як складова змісту навчальної підготовки бібліотечних працівників і побудована на відповідних теоретичних, наукових засадах та практичній підготовці.

Основним завданням викладача є формування у студентів теоретичних та творчих знань, надання їм практичної спрямованості та формування вміння використовувати їх у практичній діяльності (навчанні, викладанні) та в житті взагалі. Загальними завданнями оцінювання є: визначення рівня навчальних досягнень студентів; стимулювання їх мотивації до здобуття знань; визначення рівня здібностей студентів, їх потреби у додатковому навчанні; виставлення відповідної оцінки.

Практичне заняття – форма навчального заняття, під час якої науково-педагогічний працівник організовує для здобувачів вищої освіти аналіз окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує навички і вміння їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно сформульованих завдань. Виконання практичних робіт є обов`язковим, оскільки передбачене навчальною програмою.

Метою проведення практичних занять і виконання самостійної роботи є закріплення теоретичних знань із дисципліни «Бібліотекознавство».

Пракитичні заняття допомагають комплексно розв`язати такі завдання: поглиблнення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи, формування інтелектуальних навичок і вмінь планування, аналізу і узагальнень, опанування навичок організації професійної діяльності, набуття та удосконалення навичок роботи з нормативними документами та інструктивними матеріалами, навчитися працювати з науковими джерелами, оформлювати їх згідно основних вимог до бібліографії, формувати у студентів навички щодо визначення об`єкту, предмету наукового пошуку, мети і завдань дослідження.

Заняття практичного характеру спрямовані на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. Практичні заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності, формуванню самостійності суджень, умінню обстроювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Заняття сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення.

Практичні заняття мають відповідати таким вимогам:

– розуміння з боку здобувачів вищої освіти необхідності володіти базовими теоретичними знаннями;

– усвідомлення необхідності вироблення навичок і вмінь, що мають професійну спрямованість;

– забезпечення самостійної діяльності кожного здобувача вищої освіти;

– розроблення завдань для практичних занять з чіткою проофесійною спрямованістю.

Самостійна робота здобувача вищої освіти забезпечується системою навчально- методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни, а

(4)

саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, методичними вазівками.

Важливу роль у самостійній роботі студентів відіграють лекції. Вони слугують тим підгрунтям та інструментом, що спрямовують здобувачів вищої освіти до найраціональнішого вивчення навчальної дисципліни, дають йому знання в обсязі, необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз`яснюють найскладніші поняття та положення навчальної дисципліни. Плідна робота здобувачів освіти на лекціях є запорукою подальшого успішного оволодіння тим необхідним масивом знань, що сприятиме формуванню із здобувача вищої освіти фахівця з необхідним рівнем зань і навичок.

(5)

Програма навчальної дисципліни.

Змістовий модуль І. Теоретичні засади бібліотекознавства.

Тема: Сутність, функції сучасного бібліотекознавства.

Питання для розгляду

1. Об’єкт, предмет, мета, завдання, міждисциплінарні зв’язки курсу.

2. Структура і зміст курсу, організація навчального процесу.

3. Базові поняття і категорії курсу.

4. Історичний розвиток терміну «бібліотекознавство».

5. Цілі бібліотекознавства, його завдання, області наукового пошуку, їх межі.

6. Наукові та соціальні функції бібліотекознавства.

Запитання для поточного контролю

1. Розкрийте основні етапи розвитку терміну «Бібліотекознавство».

2. Визначіть об’єкт, предмет, мета, завдання «Бібліотекознавства».

3. Опишіть міждисциплінарні зв`язки «Бібліотекознавства».

4. На основі опрацьованих наукових і довідкових джерел розглянути різноманітні підходи до визначення базових понять: «бібліотека», «бібліотечна справа»,

«інформація», «документ», «комунікація», «загальне бібліотекознавство».

Результати записати в таблицю

Поняття Визначення Автор (джерело)

5. Визначити особливості проявів суттєвих функцій через соціальні ролі у табличному вигляді.

Суттєві функції Соціальні ролі Особливості

Документальна Інформаційна Когнітивна

Тести для підготовки до підсумкового контролю 1. Об’єктом бібліотекознавства є (виберіть правильну відповідь):

а) бібліотека;

б) бібліотечний соціальний інститут;

в) бібліотечні організації.

2. Які аспекти вивчає бібліотекознавство?

а) теорію бібліотечної справи;

б) історію бібліотечної справи;

в) організацію бібліотечної справи;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

3. Бібліотекознавство це:

а) наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття і об'єкт реальності в усіх її зв'язках і опосредованиях;

(6)

б)наука про документ та документообіг; наукова дисципліна, яка досліджує процеси створення й функціонування документів та розробляє принципи побудови документно- комунікаційних систем та методи їхньої діяльності;

в) одна з форм людської діяльності.

Тема: Структура бібліотекознавства: теорія, історія, організація, управління, методика.

1. Порівняльне (компаративне) бібліотекознавство як самостійна дисципліна бібліотекознавчого знання.

2. Бібліотекознавство загальне і спеціальне.

3. Структура бібліотекознавства як навчальної дисципліни.

4. Загальна характеристика статусу бібліотекознавства в системі наукового знання.

5. Бібліотекознавство як інформаційна та соціальна наука.

1. Хто вперше дав визначення поняття «бібліотекознавство»:

М. Шретингер; М. Рубакін; Л. Хавкіна; К. Рубинський; Х.Алчевська? Обгрунтуйте відповідь.

2. Зобразіть схематично структуру бібліотекознавства як навчальної дисципліни.

3. Охарактеризуйте «Бібліотекознавство» як інформаційну та соціальну науку.

Тести для підготовки до підсумкового контролю

1. Хто першим ввів у науковий обіг термін «бібліотекознавство»?

а) Г. Ноде;

б) М. Шреттінгер;

в) М. Рубакін;

г) К. Рубинський;

д) Ю. Столяров.

2. На який період припадає зародження бібліотекознавства як навчальної дисципліни?

а) XVIII ст.;

б) XIX ст.;

в) XX ст.

3. Які соціальні функції виконує бібліотекознавство?

а) культурно-просвітницьку;

б) функцію виробничої сили;

в) функцію соціальної сили;

4. Термін «загальнотеоретичне бібліотекознавство» заснував:

а)О.С. Чубар`ян;

б)Л. Хавкін;

в)К. Рубинський.

(7)

Тема: Бібліотекознавство як наука. Виникнення і становлення бібліотекознавства як наукової і навчальної дисципліни у XIX ст.

Питання для розгляду 1. Понятійний апарат бібліотекознавства.

2. Об’єкт бібліотекознавства.

3. Предмет бібліотекознавства.

4. Наукові та соціальні функції бібліотекознавства.

5. Структура бібліотекознавства.

6. Відокремлення бібліотекознавства від бібліотечної практики.

7. Перші наукові спроби визначення предмета бібліотекознавства, формування уявлень про структуру бібліотекознавства як наукової дисципліни.

8. Збільшення кількості наукових публікацій із бібліотекознавства, організація перших бібліотекознавчих журналів, утворення професійних бібліотечних асоціацій, формування наукових бібліотекознавчих центрів.

1. Проаналізувати інформаційні ресурси з теми та визначити сучасний стан її розробленості.

2. Скласти власний перелік основних бібліотекознавчих термінів з посиланнями на джерела, де наведено їх тлумачення.

3. Наведіть приклади перших наукових спроб визначення предмета бібліотекознавства, формування уявлень про структуру бібліотекознавства як наукової дисципліни.

4. Охарактеризуйте роботу бібліотечних асоціацій.

Тести для підготовки до підсумкового контролю 1. Назвіть українські фахові бібліотекознавчі видання.

а) «Бібліотекознавство», «Бібліотекознавство і бібліографія за кордоном»,

«Бібліосвіт», «Вісник Книжкової палати»;

б) «Бібліотекознавство», «Бібліотечний форум», «Бібліотечні кадри»,

««Бібліотечний вісник»;

в) «Вісник Книжкової палати», «Бібліотечний вісник», «Бібліотекознавство.

Документознавство. Інформологія», «Наукові праці НБУВ»;

2. Назвіть видатних українських бібліотекознавців.

а) В.І. Собольщиков, М.О. Рубакін, О.О. Покровський, Л.Б. Хавкіна;

б) К.І. Рубинський, Н.Я. Фрідьєва, Д.А. Балика, С.О. Сірополко;

в) М.О. Рубакін, К.І. Рубинський, Ю.М. Столяров, О.С. Чубар’ян.

3. Хто першим ввів у науковий обіг термін «бібліотекознавство»?

а) Г. Ноде;

б) М. Шреттінгер;

в) М. Рубакін;

г) К. Рубинський;

д) Ю. Столяров.

(8)

Тема: Основні етапи розвитку бібліотекознавства.

ст.).

1. Виникнення і розвиток бібліотекознавчої думки (середина II тис. до н.е. – XVIII 2. Виникнення і становлення бібліотекознавства як наукової і навчальної дисципліни у XIX ст.

3. Загальна характеристика основних напрямів та проблематики зарубіжних бібліотекознавчих досліджень у ХХ ст.

4. Розвиток українського бібліотекознавства у ХХ ст.

1. Скласти зведену хронологічну таблицю історії розвитку бібліотекознавства як науки та навчальної дисципліни.

2. Що спонукало людей до створення бібліотек? Обгрунтуйте. Наведіть приклади появи перших бібліотек (якими були бібліотеки, в яких приміщеннях зберігались книги, хто був засновником).

3. Дайте характеристику Александрійської бібліотеки (засновник, фонд, приміщення, читачі, хранителі).

4. Перша бібліотека Київської Русі (назва, засновник, фонд, приміщення, читачі, хранителі).

5. Розкрити внесок українських бібліотекознавців у ХІХ-ХХ ст.

6. Проаналізуйте як здійснювалася еволюція поглядів бібліотекознавців на структурування об’єкта бібліотекознавства.

Тести для підготовки до підсумкового контролю 1. Найбільна бібліотека глиняних табличок була заснована:

а) у 668-627;

б) 868р.;

г)310-240р.д.н.е.

2. Штемпель бібліотеки вперше з`явився у : а) Ніневійській бібліотеці;

б)Александрійській бібліотеці;

в)Бібліотеці Ярослава Мудрого.

3. Бібліотека Ярослава Мудрого заснована у:

а) 1037р.;

б) 868р.;

в) 1753р.

4. На який період припадає зародження бібліотекознавства як навчальної дисципліни?

а) XVIII ст.;

б) XIX ст.;

в) XX ст.

5. На який період припадає зародження бібліотекознавства як науки?

(9)

а) XVIII ст.;

б) XIX ст.;

в) XX ст.

6. Назвіть провідні центри бібліотекознавчих досліджень в Україні.

а) Харківська державна академія культури;

б) Національна бібліотека України імені І. Вернадського;

в) Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника;

Тема: Методологія і методика бібліотекознавчих досліджень.

Запитання для поточного контролю 1. Методологія бібліотекознавства.

2. Методологія дослідження як система наукових принципів, форм і способів пізнання, організації і побудови теоретичної діяльності, як вчення про цю систему.

3. Поняття про методи та наукову методику бібліотекознавства.

4. Загальнонаукові методи: емпіричні і теоретичні.

5. Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, абстрагування, формалізація, порівняння, спостереження (самоспостереження), експеримент, моделювання, прогнозування, структурно-функціональний метод, класифікація, цитування, бібліографічний метод, термінологічний аналіз, метод операціоналізації понять, кількісні методики бібліотекознавчих досліджень: вимірювання, статистичні таблиці, методи індексів і рядів динаміки, кореляційний аналіз.

Завдання для опанування теоретичним матеріалом

На основі опрацювання авторефератів дисертацій останніх років зі спеціальності

«Інформаційна, бібліотечна, архівна справа» (за базою даних «Автореферати дисертацій», розміщеній на веб-порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України) охарактеризувати найрозповсюдженіші методи бібліотекознавчих досліджень.

1. Як називається система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і предметів бібліотечної справи, спосіб досягнення наукової мети, рішення наукової задачі, певний спосіб дій, спрямований на отримання відповідних результатів у пізнанні або на практиці, прийом теоретичного дослідження проблеми, що виходить зі знання закономірностей бібліотечної справи і досліджуваного предмета, процесу, явища?

а) метод дослідження;

б) бібліотекознавчий процес;

в) бібліотечна кооперація.

2. Як називається логічний прийом, метод дослідження, який полягає в тому, що предмет, що вивчається, подумки або практично розчленовується на елементи (ознаки, властивості, відношення), кожен з яких потім досліджується окремо для того, щоб виділені елементи з'єднати за допомогою іншого логічного прийому в ціле, збагачене новими знаннями?

а) абстрагування;

(10)

б) синтез;

в) аналіз.

3. Як називається метод бібліотекознавчих досліджень, сутність якого полягає в тому, що встановлюється подібність предмета, що вивчається, із спорідненими предметами або його відмінність від них?

б) формалізація;

в) порівняння.

4. Як називається метод пізнання, за допомогою якого в контрольованих і керованих умовах досліджуються явища дійсності?

а) експеримент;

в) порівняння.

.

Тема: Організація бібліотекознавчих досліджень.

Запитання для поточного контролю 1. Поняття про організацію бібліотекознавчого дослідження.

2. Основні етапи бібліотекознавчого дослідження: виявлення і формулювання наукової проблеми; розробка і затвердження технічного завдання; розробка програми наукового дослідження; оформлення результатів наукового дослідження; впровадження результатів наукового дослідження.

3. Характеристика діяльності основних центрів бібліотекознавчих досліджень в Україні.

4. Українські наукові бібліотекознавчі школи.

5. Роль бібліотекознавчої періодики у розвитку наукової думки.

Практичні завдання.

1. Охарактеризуйте спеціальні методики бібліотекознавчих досліджень.

2. Проаналізуйте такі складники бібліотекознавчих досліджень, як: «аналіз та узагальнення результатів», «впровадження результатів наукових досліджень у практичну діяльність бібліотек».

3. Опишіть роль українських бібліотекозначих шкіл.

4. Які періодичні видання відіграли важливу роль у розвитку наукової думки.

Обгрунтуйте.

1. Як називається метод бібліотекознавчих досліджень, сутність якого полягає в тому, що встановлюється подібність предмета, що вивчається, із спорідненими предметами або його відмінність від них?

в) порівняння.

2. Як називається розділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й

(11)

предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки?

а) загальне бібліотекознавство;

б) спеціальне бібліотекознавство;

в) спеціалізоване бібліотекознавство.

3. Які різновиди експерименту застосовуються у бібліотекознавчих дослідженнях?

а) теоретичний, пошуковий, модельний, кількісний, якісний;

б) теоретичний, термінологічно-категоріальний, модельний, кількісний, формалізаційний;

в) сутнісно-функціональний, термінологічно-категоріальний, модельний, кількісний, організаційний;

4. Який метод бібліотекознавчих досліджень полягає в зіставленні аналізованих понять із фактами або подіями, відображенням яких вони є?

а) метод операціоналізації понять;

б) контент-аналіз;

в) метод термінологічного аналізу.

Тема: Основні напрями бібліотекознавчих досліджень на сучасному етапі.

1. Теоретико-методологічні засади бібліотекознавства, історія бібліотечної справи, бібліотечне фондознавство, бібліотечне читачезнавство, формування мережі електронних бібліотек, інформатизація бібліотек, організація та управління бібліотекою, управління бібліотечною справою, бібліотечна технологія, бібліотечний менеджмент і маркетинг, бібліотечне краєзнавство, бібліотечна професіологія та ін.

2. Перспективи розвитку українського бібліотекознавства.

1. Що спричинило розвиток українського бібліотекознавства. Обгрунтуй.

2. Внесок О. Чубар`яна у розробку загального бібліотекознавства.

3. Коли і чому виникла потреба в бібліотечному краєзнавстві?

1. Як називається розділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки?

а) загальне бібліотекознавство;

б) спеціальне бібліотекознавство;

в) спеціалізоване бібліотекознавство.

(12)

2. В. Талов обґрунтував китаєзнавство як:

а) самостійну галузь;

б)навчальну дисципліну;

в)наукове пізнання.

3. Термін «бібліотечне фондознавство» запропонований німецьким вченим- бібліотекознавцем Арнімом Грезелем у :

а) 1902р.;

б)1981р.;

в)1971р.

Змістовий модуль ІІ. Бібліотека як соціальний інститут. Теоретичні засади та практичні аспекти організації функціонування бібліотечної справи.

Тема: Функції бібліотеки. Соціальні функції бібліотеки.

Запитання для поточного контролю 1. Еволюція поглядів науковців щодо функцій бібліотеки.

2. Зміст поняття «функція бібліотеки».

3. Соціальні функції бібліотеки.

4. Технологічні функції бібліотеки.

5. Соціальні функції бібліотеки як одна з найфундаментальніших проблем бібліотечної теорії і практики.

6. Еволюція поглядів бібліотекознавців на соціальне призначення бібліотеки.

7. Еволюція функцій бібліотеки у соціумі.

8. Нормативний характер соціальних функцій, їх вираження у законодавчій формі.

9. Різноманітність і єдність уявлень про соціальні функції бібліотеки.

Завдання для опанування теоретичним матеріалом Завдання для опанування теоретичним матеріалом

1. Охарактеризувати еволюцію поглядів бібліотекознавців щодо функцій бібліотек.

Результати оформити в таблиці

Рік Автор Функції бібліотеки

2. Проаналізуйте еволюцію функцій бібліотеки у соціумі.

3. Прокоментуйте погляди бібліотекознавців на соціальне призначення бібліотеки.

1. Що є узагальненим переліком обов'язків бібліотеки перед суспільством, які диктуються ним, потрібні йому, прямо або побічно впливають на нього?

а) соціальні функції бібліотеки;

б) технологічні функції бібліотеки;

в) мета діяльності бібліотеки.

2. Як називаються зовнішні функції, які за об'єктом дії виходять за внутрішні межі бібліотеки, безпосередньо або опосередковано позначаються на суспільстві і тим або іншим чином відчуваються або сприймаються ним?

(13)

а) соціальні функції бібліотеки;

б) технологічні функції бібліотеки;

в) мета діяльності бібліотеки.

3. Як називаються внутрішні види діяльності, які не виходять за межі бібліотеки за об'єктом впливу, служать необхідною умовою здійснення бібліотекою своїх соціальних функцій, а також для підтримки діяльності бібліотеки в необхідному режимі або на доцільному рівні якості?

а) технологічні функції бібліотеки;

б)соціальні функції бібліотеки;

в) універсальні функції бібліотеки.

4. Під впливом яких чинників формуються технологічні функції бібліотеки?

а) під впливом внутрішніх потреб раціональної бібліотечної технології праці;

б) під впливом потреб суспільства;

в) всі відповіді правильні.

5. Під впливом яких чинників формуються соціальні функції бібліотеки?

а) під впливом потреб суспільства;

б) під впливом внутрішніх потреб раціональної бібліотечної технології праці;

в) всі відповіді правильні.

Тема: Співвідношення соціальних і технологічних функцій бібліотеки.

1. Законодавчий і науковий підходи до формулювання соціальних функцій бібліотеки.

2. Інформаційна, кумулятивна, комунікативна, культурна, меморіальна, освітня, виховна, виробнича, соціалізуюча, соціокультурна, ідеологічна, рекреаційна, гедоністична функції, функція організації масового читання та інші й їх реалізація.

3. Функції моделювання, комплектування, обліку, аналітико-синтетичної обробки, зберігання, доставки документних ресурсів, обслуговування користувачів, управління, координації і кооперації, науково-методична, дослідницька.

1. Підготувати відповіді (доповідь-презентацію) про соціальні функції бібліотеки.

Які з них можна назвати «основними», а які – «похідними»? Обґрунтувати.

2. Взаємодія соціальних функцій бібліотеки, їхні диференціація й інтеграція.

1. Яка функція бібліотеки є сукупністю видів її діяльності щодо інформаційного забезпечення матеріального і духовного виробництва і відтворення, реалізація якої виражається у вигляді процесу задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотеки за рахунок масиву інформації, накопиченого в ній, а також інших джерел інформації?

а) інформаційна;

б) комунікаційна;

(14)

в) фондоутворююча;

г) культурна;

д) освітня.

2. Яка функція бібліотеки є сукупністю видів її роботи, спрямована на вільний духовний розвиток користувачів, залучення до цінностей вітчизняної і світової культури, створення умов для культурної (репродуктивної і продуктивної) діяльності?

в) виховна;

д) освітня.

3. Яка функція бібліотеки є сукупністю видів її діяльності, спрямована на інформаційне забезпечення духовного відтворення суспільства, яке включає соціалізацію членів суспільства, їх освіту і самоосвіту, виховання і самовиховання?

в) виховна;

д) освітня.

4. До функцій бібліотекознавства відносяться:

а) наукові та соціальні функції;

б) інформаційна та кумулятивна функції;

в) документна та когнітивна функції;

г) соціальні та спеціальні.

Тема: Бібліотека як система.

Запитання для поточного контролю 1. Поняття системного аналізу бібліотеки.

2. Сутнісна системна модель бібліотеки.

3. Структурна характеристика бібліотеки: основні елементи і підсистеми, їх внутрішні і зовнішні функції.

4. Бібліотечний фонд як підсистема бібліотеки.

5. Тематична і видова структура, кількісний і якісний склад, види.

6. Функції бібліотечного фонду.

7. Взаємодія з іншими підсистемами бібліотеки.

8. Організаційна структура бібліотеки: поняття та сутність, види.

9. Комплектування фондів, організація обслуговування читачів і бібліографічна діяльність як основа функціонально-технологічної структури бібліотеки.

10. Вимоги до організаційної структури бібліотеки.

Завдання для опанування теоретичним матеріалом 1. Побудувати схематично бібліотечну систему сільської бібліотеки, бібліотеки

вищого навчального закладу. В чому відмінність систем?

2. За яким принципом здійснюється комплектування фондів бібліотек.

(15)

1. Згідно із Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», які бібліотеки є провідними культурними, освітніми, науково-інформаційними державними закладами, що здійснюють функції науково-дослідного, методичного та координаційного центру з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, беруть участь у розробленні державної політики в галузі бібліотечної справи та її реалізації?

а) національні;

б) вузівські;

в) галузеві.

2. Які, згідно із Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», види бібліотек виокремлюються за змістом бібліотечних фондів?

а) універсальні, галузеві, міжгалузеві;

б)всеукраїнські загальнодержавного значення, обласні, міські, сільські;

в)обласні, міжгалузеві, публічні, масові;

3. Які, згідно із Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», види бібліотек виокремлюються за їх значенням?

а) всеукраїнські загальнодержавного значення, обласні, міські, сільські;

б) обласні, сільські, публічні, масові;

в) всеукраїнські загальнодержавного значення, обласні, міжгалузеві, дитячі;

г) всі відповіді правильні; д) всі відповіді неправильні.

4. Як називається цілісна, впорядкована сукупність відносно самостійних підрозділів бібліотеки, які реалізовують закріплені за ними функції і цілі, наділені відповідною компетенцією і знаходяться в певних стосунках між собою?

а) організаційна структура бібліотеки;

б)функціональна структура бібліотеки;

в) кадрова структура бібліотеки.

Тема: Еволюція поглядів бібліотекознавців щодо бібліотеки як системи.

Запитання для поточного контролю 1. Сутнісна системна модель бібліотеки.

2. Бібліотечний фонд як підсистема бібліотеки.

3. Користувач як підсистема бібліотеки.

4. Бібліотекар як підсистема бібліотеки.

5. Матеріально-технічна база як підсистема бібліотеки.

Завдання для опанування теоретичним матеріалом.

1. Бібліотечний фонд як підсистема бібліотеки. Охарактеризуйте особливості формування фонду.

2. Користувач як підсистема бібліотеки.

3. Бібліотекар як підсистема бібліотеки.

4. Обгрунтуйте роль матеріально-технічної бази як підсистеми бібліотеки.

(16)

Тести для підготовки до підсумкового контролю 1. Після винайдення книгодрукування у XV ст. бібліотекарями називали

а) людей, що вручну переписували книги;

б) працівників типографії;

в) осіб, що складали найрізноманітніші списки літератури.

2. Як називається особа, що користується бібліотекою на підставі офіційного запису у встановлених документах?

а) реципієнт;

б) абонемент;

в) читач.

3. Основні напрями професійної діяльності:

а) діловодська, кадрова, організаційно-управлінська, архівна, бібліотечна, референтська, інформаційно-аналітична, консультаційна;

б) музична, організаційна, архівна, бібліотечна, референтська, інформаційно- аналітична, консультаційна;

в) технічна, медична, діловодська, кадрова, організаційно-управлінська

.

4. Згідно із Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», які основні

бібліотечні послуги визнані як такі, що повинні надаватися користувачеві безкоштовно?

а) всі відповіді правильні;

б)одержання документів або їх копій по міжбібліотечному абонементу;

в) користування інформацією про склад бібліотечних фондів через довідково- пошуковий апарат;

г) отримання консультаційної допомоги в пошуку та виборі джерел інформації;

Тема: Класифікація бібліотек.

Запитання для поточного контролю 1. Дискусійність питання класифікації і типологізації бібліотек.

2. Еволюція поглядів бібліотекознавців на проблеми класифікації і типологізації бібліотек.

3. Сутність класифікації й типологізації. Ієрархічні, фасетні, змішані класифікації бібліотек.

4. Ознаки класифікування бібліотек.

5. Класифікація бібліотек за різними критеріями (соціальне призначення, засновники, форма власності, юридичний статус, науковий статус, адміністративно-територіальний поділ, доступність, платність обслуговування, статус, зона обслуговування, зміст документів, форма документів, обсяг фондів, запрограмована активність використання, вік користувачів, психофізіологічні можливості користувачів, кількість користувачів, наявність штатного персоналу, кількість співробітників, технічний стан будівлі, площа приміщень тощо).

Завдання для опанування теоретичним матеріалом.

1. Охарактеризувати еволюцію поглядів бібліотекознавців щодо класифікації бібліотек. Результати оформити в таблиці

Рік Автор Критерій Бібліотеки

(17)

1. Які існують різновиди методу класифікації?

а) систематизація;

б) типізація;

в) предметизація.

2. На який період припадають перші спроби розроблення науково обґрунтованої класифікації бібліотек?

а) 1890-і рр.;

б) 1930-і рр.;

в) 1970-і рр..

3. За змістом бібліотечних фондів бібліотеки є:

а) універсальні;

б)шкільні;

в)вузівські.

Тема: Типологізація бібліотек.

Запитання для поточного контролю 1. Сутнісні критерії типологізації бібліотек.

2. Соціальне призначення як основна типоутворююча ознака типологізації бібліотек.

3. Загальні бібліотеки (публічні, масові, універсальні, загальнодоступні), їх основні типологічні ознаки: національні, обласні універсальні (регіональні) і публічні бібліотеки.

4. Типологічні особливості та функції національних бібліотек.

5. Типологічні ознаки універсальних бібліотек.

6. Спеціальні бібліотеки (спеціалізовані, галузеві, наукові), їх основні типологічні ознаки: виробничі, наукові, навчальні, управлінські бібліотеки.

7. Загальнодоступні спеціальні бібліотеки.

8. Галузева диференціація бібліотек.

9. Типологічні особливості особистих бібліотек, їх види і функції.

10. Приватні зібрання в бібліотеках.

11. Інтернет та утворення електронних, цифрових, гібридних бібліотек.

Охарактеризувати еволюцію поглядів бібліотекознавців щодо типологізації бібліотек.

Результати оформити в таблиці

Рік Автор Критерій Бібліотеки

1. За значенням бібліотеки поділяються на:

а) всеукраїнські загальнодержавного значення; республіканські; обласні; міські;

районні; селищні; сільські;

б) всеукраїнські загальнодержавного значення; республіканські; обласні; міські;

районні; селищні; сільські; зарубіжні;

(18)

в) всеукраїнські; відомчі, республіканські; обласні; міські; районні; селищні;

сільські.

2. За змістом бібліотечних фондів бібліотеки є:

а) універсальні; галузеві; міжгалузеві;

б) сільські; універсальні; галузеві; міжгалузеві;

в) республіканські; універсальні; галузеві; міжгалузеві.

3. За призначенням бібліотеки поділяються на:

а) публічні, спеціальні;

б) універсальні; галузеві; міжгалузеві;

в) селищні; сільські; зарубіжні.

Тема: Бібліотечна професіологія.

Запитання для поточного контролю 1. Об’єкт, предмет, мета, завдання бібліотечної професіології.

2. Історія і сучасні напрями досліджень бібліотечної професіології.

3. Бібліотечна професія в контексті вітчизняних і світових тенденцій розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності.

4. Професіограма бібліотечного працівника.

5. Бібліотечна етика та етикет як складова бібліотечної професіології.

6. Компетентнісний підхід до сучасної бібліотечної освіти.

Завдання для опанування теоретичним матеріалом 1. Професіограма і кваліфікаційні характеристики бібліотекаря.

2. Бібліотечна професіологія: зміст, завдання, основні напрями досліджень.

3. Кодекси професійної етики бібліотекаря.

1. Як називається професійно-кваліфікаційна модель, яка виражає специфічні характеристики виду діяльності і вимоги до виконавця діяльності?

а) кваліфікаційна характеристика;

б) професіограма;

в) професіологія;

г) посадова інструкція.

2. Професійна готовність фахівця -це:

а) суб`єктивний стан особистості, яка вважає себе здатною і підготовленою до виконання відповідної професійної діяльності і прагне її виконувати;

б) закінчення 5 курсу університету, захист дипломної;

в) бажання працювати за даним фахом.

3. Професі́йна дія́льність це:

а) діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець;

б) діяльність випускника університету, училища, коледжу;

в) виконання певних видів робіт.

(19)

Тема: Підготовка кадрів для бібліотек.

Запитання для поточного контролю 1. Стандарти бібліотечної освіти України.

2. Загальна характеристика навчальних планів підготовки бібліотечних кадрів.

3. Мережа вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців бібліотечної справи в Україні.

4. Підготовка бібліотечних фахівців для роботи в умовах автоматизованих бібліотечно-інформаційних технологій: технізація бібліотечно-інформаційної освіти.

5. Професійний розвиток і самоосвіта бібліотекаря.

Визначити завдання та обов`язки, кваліфікаційні вимоги, які висуваються до бібліотекаря згідно з «Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників» Вип.

81.»Культура і мистецтво».

1. У яких навчальних закладах України можна отримати вищу освіту за спеціальністю 6.020102 «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»?

а) Харківська державна академія культури;

б) Київський університет імені Бориса Грінченка;

в) Львівський національний університет імені Івана Франка;

г) всі відповіді правильні.

2. У складі яких навчальних закладів України надаються освітні послуги з підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів?

а) у Харківській державній академії культури;

б) у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;

в) у Рівненському державному гуманітарному університеті;

г) всі відповіді правильні.

3. Як називається професійно-кваліфікаційна модель, яка виражає специфічні характеристики виду діяльності і вимоги до виконавця діяльності?