View of Determining the impact of digitalization on the economic security of trade

(1)

УДК 330.3:005.934]:339.17

DOI: 10.15587/1729-4061.2021.248230

Визначення впливу діджиталізації на економічну безпеку торгівлі Т. Л. Зубко, І. Г. Ганечко, О. М. Трубей, К. М. Афанасьєв

Сучасна система відносин між країнами трансформується під впливом поширення діджиталізації. Відповідно, виникла потреба у вивченні практичних аспектів цифровізації сфери торгівлі, як головної складової міжнародних від- носин. Тому метою цього дослідження є визначення впливу процесів діджита- лізації на результативність діяльності та економічну безпеку торгівлі. Визна- чено основні напрямки розвитку діджиталізації в торгівлі та досліджено вплив цифрових технологій на економічну безпеку суб’єктів торговельної діяль- ності (підприємств).

Визначено головні складові економічної безпеки підприємств торгівлі. Ви- окремлено основні труднощі для розвитку цифрової економіки. Визначено осно- вні напрями розвитку діджиталізації підприємств торгівлі.

Обґрунтовано перелік факторів, які найбільше впливають на формування обсягу товарообороту торгівлі: доходи населення країни, кількість зайнятих працівників у торгівлі, товарні запаси, індекси цін виробників промислової про- дукції, діджитал-технології (телекомунікації, обробки даних та ін.) .

Для перевірки гіпотези взаємозв’язку інформатизації та рівня економічної безпеки торговельних підприємств використовувалися методи економічної статистики (статистичного спостереження, динамічного та структурного аналізу). Для дослідження сили зв’язку між обсягом товарообороту і факто- рами, які його визначають були використані методи кореляційного та регре- сійного аналізу.

На основі моделювання виявлено статистично значимий взаємозв’язок між показниками обсягу інформаційних та пов’язаних з ними послуг та обсягів торгівлі, що підтверджує залежність економічної безпеки підприємств торгі- влі від цифровізації. Обґрунтовано пропозицію долучити до вже існуючої ме- тодики оцінки рівня економічної безпеки підприємства торгівлі показники, які відображають вплив діджитал-технологій. Результати дослідження можуть бути корисними для адаптації стратегій розвитку підприємств торгівлі в умовах формування глобальної цифрової екосистеми.

Ключові слова: економічна безпека, діджиталізація, підприємства торгів- лі, багатофакторна модель, ризики, обсяг продажів, інтеграція.

1. Вступ

В умовах сучасного розвитку суспільства, динамічності змін економічного і політичного характеру суттєво розвиваються інформаційні технології (ІТ). Ін- формаційні технології широко використовуються в управлінні бізнес- процесами на підприємствах. Сучасні тенденції розвитку інформаційних та ко- мунікаційних технологій обумовлюють особливе місце інформації серед основ-

Not

a reprint

(2)

них ресурсів і новітніх технологій в інноваційному потенціалі будь-якого підп- риємства і підприємства торгівлі, зокрема. Вказані компоненти потенціалу під- приємства формують систему його економічної безпеки. В таких умовах все більшу увагу приділяють дослідженням основних факторів впливу та шляхів забезпечення економічної безпеки підприємства, серед яких мало дослідженим є вплив діджиталізації.

Суттєвого впливу та виключного значення діджиталізація набуває для під- приємств торговельної галузі. Ці підприємства, намагаючись максимально за- довольнити інтереси та запити споживача, постійно перебувають в пошуках інноваційних шляхів і методів продажу товарів та сервісного обслуговування трансакцій, а ковідні виклики ще більше підсилюють ці тенденції.

Торгівля, як галузь економіки, забезпечує товарообмін на ринку та вно- сить вагомий внесок у ВВП країни. За ознакою перетину товаропотоками мит- ного кордону виділяють зовнішню і внутрішню торгівлю. Під зовнішньою ро- зуміють торгівлю між країнами, що включає експорт і імпорт товарів і послуг.

Внутрішня торгівля – галузь економіки, що здійснює реалізацію товарної про- дукції різних галузей виробництва на внутрішньому ринку країни. Стан внут- рішньої торгівлі – це вагомий індикатор розвитку економіки. Оцінка стану вну- трішньої торгівлі та факторів, що на нього впливають, має важливе значення для аналізу економічної безпеки держави в цілому. Основними формами внут- рішньої торгівлі є оптова та роздрібна торгівля. Критерієм віднесення торгівлі до оптової або роздрібної виступає переважаючий тип покупця (споживача) ха- рактер використання товару. В оптовій торгівлі – це перепродаж (продаж без перероблення) товарів іншим суб'єктам господарювання для використання у виробничій діяльності або для подальшого перепродажу. В роздрібній торгівлі – це перепродаж (продаж без перероблення) товарів для особистого споживання або домашнього користування переважно населенням. Суб’єктами торговельної діяльності виступають підприємства торгівлі – юридичні особи та фізичні осо- би підприємці, що надають торговельні послуги. Найбільший внесок у розвиток торгівлі здійснюють саме торговельні підприємства, оскільки на їх частку при- падає найбільший обсяг товарообороту.

Світова інтеграція пов’язана з розвитком міжнародної торгівлі та глобаль- ним розподілом виробництва товарів та послуг. Трансформаційні зміни світо- вих і національних ринків відбуваються під впливом формування та розвитку торговельних мереж, які з безпрецедентною швидкістю інтегруються в цифро- вий світ. Тому актуальним є дослідження впливу діджиталізації на діяльність підприємств торгівлі.

Так, діджитал-рішення буквально пронизують усі процеси в торгівлі. Це стосується внутрішніх бізнес-процесів таких як: цифровізація постачання това- рів, інтеграція у робочі процеси штучного інтелекту та хмарних сервісів, вико- ристання SRM та ERP систем. Цифровізація впливає на бізнес-процеси, які орі- єнтовані на клієнта: онлайн-продажі, застосування кас самообслуговування, впровадження мобільних додатків та електронних сервісів, застосування при- строїв для безготівкових та безконтактних розрахунків та інших інструментів.

For reading

only

(3)

Такі стрімкі темпи діджиталізації в торгівлі, природньо, призводять до змі- ни обсягів і трансформації структури витрат і доходів підприємств торговельної галузі та мають суттєвий вплив на їх економічну безпеку. Все це вимагає допо- внення переліку факторів та нового погляду на представлення статистичних моделей оцінки рівня економічної безпеки підприємства торгівлі.

В умовах сучасності все більшого значення набувають процеси впроваджен- ня засобів цифровізації в діяльність підприємств торгівлі. Однак не достатньо дос- лідженим залишаються питання економічних наслідків цієї практики на безпеку суб’єктів торговельної діяльності та обґрунтування необхідності подальшої імп- лементації діджитал-трансформацій у сфері торгівлі. Саме це й обумовлює необ- хідність виокремлення та дослідження нових факторів, що визначають результа- тивність та ефективність торговельного бізнесу. Це потребує обґрунтування еко- номічної моделі для визначення впливу сукупності факторів на економічну безпе- ку підприємства торгівлі з акцентом на головні чинники. До числа визначених чинників належать: обсяги реалізованої продукції (послуг) телекомунікації (електрозв'язку); обсяг надання інформаційних послуг; обсяг оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.

2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми

В сучасному світі питання побудови безпечного життєвого середовища стоять дуже гостро. Ряд науковців в своєму дослідженні пропонують застосо- вувати нові інформаційні засоби для контролю за фінансово-економічною без- пекою підприємства з використанням комплексного методичного підходу до створення автоматизованої системи підтримки та прийняття рішень. Так, в ро- боті [1] запропоновано математичну модель для виявлення загроз та прогнозу- вання їх наслідків, визначення сфер, де потрібен посилений контроль та моні- торинг рівня безпеки підприємства [1]. Разом з тим, автори [1] не надали пояс- нень, чому було обрано для прогнозування поліноміальні моделі. Також в цій роботі не визначено факторні змінні впливу на рівень економічної безпеки об`єктів дослідження (морських портів). Мета цього дослідження була іншою.

Автор роботи [2] зосередив увагу на дослідженні ризиків, спричинених са- ме глобалізацією. В роботі [2] не ставилася мета всі фактори впливу на еконо- мічну безпеку держави, що і зумовило появу поля для подальших досліджень.

В роботі [3] питання економічної безпеки переважно розглядаються з точки зору цілеспрямованої діяльності державних і суспільних інститутів (а також гро- мадян) щодо виявлення та попередження таких загроз особі, суспільству і державі.

В статті [3] наведено дослідження впливу глобалізації та регіоналізму на розвиток країни. Визначним є те, що автор визначила модель ідеального типу відносин гло- балізація–регіоналізм, що спирається на теорію стратегічної торгівлі. В цій роботі не було поставлено мету дослідити частковий аспект діджиталізації торгівлі.

Аналітичні дослідження публікують індекси економічної безпеки для різ- них країн світу. Так, автори [4] визначають в своєму дослідженні показник еко- номічної незахищеності – Індекс економічної безпеки (ESI) для різних країн світу. ESI оцінює на індивідуальному рівні істотне скорочення наявних ресур- сів домогосподарств з року в рік, враховуючи коливання у доходах та витра-

Not

a reprint

(4)

тах [4]. Також цей показник оцінює наявність ліквідних фінансових ресурсів, щоб нівелювати вплив цього скорочення. В роботі [4] встановлено циклічність цих процесів. Ця робота не мала на меті досліджувати усі фактори впливу на економічну безпеку країни.

На початку XXI століття фокус досліджень за даною тематикою змістився вбік аналізу впливу процесів глобалізації на економічну безпеку країн, напри- клад, в роботі [5]. Разом з тим, в роботі не розглядалися питання економічної безпеки саме сфери торгівлі.

Враховуючи комплементарний характер взаємозв’язку між рівнями еконо- мічної безпеки на макро- мезо- та мікрорівнях, значна частина науковців як за- поруку досягнення економічної безпеки на вищих рівнях ієрархії розглядає її забезпечення на рівні підприємства. Економічну безпеку на мікрорівні також не можна відокремити від незворотного процесу глобалізації, який прискорив еко- номічну, технологічну та соціальну інтеграцію, посилив взаємозалежності між державами та недержавними суб’єктами на глобальних ринках. Сучасні глоба- льні тренди, перш за все, пов’язані із впровадженням цифрових технологій, ра- дикально змінюють сферу бізнесу, підвищуючи з одного боку їх ефективність, а з іншого – формуючи нові виклики цифрової ери.

Сучасні підходи до визначення категорії «економічна безпека підприємст- ва» досліджували колектив авторів [6]. В [6] розглянуто також особливості фо- рмування важливих підсистем забезпечення економічної безпеки: методів оцін- ки, інноваційної стратегії та напрямків збільшення ефективності операційної діяльності компаній. Мета цього дослідження була досягнута – розглянуто тео- ретико-методологічні засади визначення сутності та складових економічної безпеки підприємства. Але не визначено, як саме зазначені складові (зокрема інформаційна) впливають на рівень економічної безпеки підприємства.

Питання реалізації інформаційно-комунікаційної політики високотехноло- гічних підприємств у середовищі цифровізації розглядаються в роботі [7]. Ав- тори конкретизуються поняття, пов’язані зі змістом інформаційно- комунікаційної політики, напрямком її формування та управління. Проведено експрес-діагностику сучасного стану рівня адаптації інформаційно- комунікаційної політики російських підприємств в умовах цифровізації еконо- міки [7]. Але і в цій роботі не було прораховано кількісного взаємозв`язку між діджиталізацією і результатами діяльності. До того ж, автори розглядали висо- котехнологічні підприємства, а не підприємства сфери торгівлі. Це і залишило простір для подальшого вивчення впливу діджиталізації на торгівлю.

В роботі [8] досліджено виклики безпеки виробничих компаній МСП та запропоновано рішення щодо управління кібербезпекою для МСП [8]. Автора- ми зосереджено увагу на цифровій безпеці виробничих компаній, тоді як нас- лідки цифрової трансформації впливають також на безпеку підприємств, які надають послуги. Вплив цифровізації на економічні показники діяльності в ро- боті не визначено, хоча автори розглядають цей процес як чинник впливу на конкурентоспроможність підприємств.

Робота [9] полягала у дослідженні кластерів оцифрування, аналізі факторів та наслідків оцифрування в межах Європейського Союзу. Результати їх дослідження

For reading

only

(5)

показують суттєві відмінності між країнами-членами ЄС та кластерами [9]. На рі- вні ЄС було виявлено п'ять однорідних груп країн, що демонструють великі від- мінності між країнами. Реалізація стратегії єдиного цифрового ринку щодо вироб- ничого сектора вимагає збору більш детальної інформації. Разом з цим, авторами роботи [9] не досліджувались питання цифровізації торгівлі.

Емпіричну оцінку впливу інновацій на підприємницьку діяльність в різних країнах Європи проведено в роботі [10]. Надано характеристику впливу цифрової трансформації на підприємницьку 29 європейських країн. В основу дослідження покладено метод часткових найменших квадратів (PLS). Доцільно було б застосо- вувати більше змінних, наприклад ВВП країн, для побудови структурних моделей.

Підходи до регулювання транскордонних потоків даних в міжнародній то- ргівлі, питання захисту персональних даних як ключового елемента забезпе- чення довіри споживачів висвітлено в роботах [11–15]. У доробку [11] розроб- лено орієнтовну таксономію національних підходів до регулювання транскор- донних потоків даних та вимог до локального зберігання. Також у [12] автори досліджують міжнародні інструменти, які вирішують питання міжнародної пе- редачі даних. В роботі [12] обговорюється, як принципи належної регуляторної практики стосовно відкритості ринку і міжнародної торгівлі можуть дати вказі- вки при підході до деяких нових викликів, щоб допомогти впровадженню пра- вил цифрової ери. Акцентовано увагу на пошуку балансу між забезпеченням досягнення конфіденційності та безпекою споживачів при збереженні переваг від вільного потоку даних, включаючи вигоди від збільшення та інклюзивності цифрової торгівлі у [13]. У статті [13] стверджується, що отримання максима- льної віддачі від цифрової трансформації для торгівлі вимагає більш спільного мислення про заходи, що впливають на товари, послуги та цифрове підключен- ня, а також про заходи, що впливають на весь ланцюжок створення вартості.

Автори праць [11–13] зосередили увагу на самих засобах діджиталізації і пра- вилах торгівлі товарами та послугами, що надаються в цифровому вигляді. Ра- зом з цим, авторами праць [11–13] не ставилось за мету визначення ефективно- сті від впровадження засобів діджиталізації у торгівлю.

У статті [14] досліджуються визначення, вимірювання та наслідки для по- літики цифрової торгівлі, пропонується орієнтовна типологія цифрової торгівлі, яку можна використовувати для розшифровки транзакцій та аналізу проблем.

Робота [14] присвячена цифровій торгівлі, її вимірюванню. В цьому доробку метою статті було виключно онлайн-торгівля, що залишає нерозв`язаними пи- тання впливу інших цифрових технологій на торгівлю.

В роботах [15, 16] автор проаналізував існуючі та нові торгові бар'єри, за- пропонував використовувати Індекс обмежень (регуляторних бар’єрів), які впливають на торгівлю цифровими послугами (Digital STRI). Це новий інстру- мент, який каталогізує та кількісно визначає бар’єри, які впливають на торгівлю послугами з цифровою підтримкою у всіх країнах G20 [15, 16]. В статті [15] ав- тор досліджує цифровий STRI, який показує, що регуляторне середовище є складним і різноманітним у країнах G20, і що є можливості для зменшення тор- гових бар’єрів. Серед можливих змін вирізняються зміни щодо інфраструктури зв’язку та обтяжливих заходів, які впливають на транскордонну передачу да-

Not

a reprint

(6)

них. В роботі [16] автор зазначає, що швидке прискорення цифрової трансфор- мації мало серйозні наслідки для торгівлі послугами, але переваги цифровізації ризикують бути зіпсовані існуючими та новими торговими бар’єрами. Метою статей [15, 16] автора було дослідження проблем цифровізації торгівлі, зокрема торговими бар`єрами. Ця мета не містила визначення кількісного впливу засо- бів діджиталізації на доходи торгівлі.

В роботі [17] обґрунтовано необхідність і важливість своєчасної оптиміза- ції бізнесу в умовах цифрової трансформації, у тому числі, в сфері ритейлу. Ав- тор розглядає можливості пошукової оптимізації (SEO) з метою підвищення ефективності діяльності магазину завдяки збільшенню трафіку в Google, під- вищення конверсії, показника клікабельності (CTR) та забезпеченню максима- льно вигідних позицій у блоці Local Pack [17]. Область дослідження впливу цифровізації на дільність ритейлерів та надані рекомендації стосуються локаль- ної оптимізації бізнесу в Google. Застосовано вузький підхід для визначення впливу діджиталізації на діяльність підприємств роздрібної торгівлі.

Аналіз найбільш ефективних практик адаптації ритейлу до нових кризових умов проведено в роботі [18]. Авторами запропоновані напрями змін бізнес- моделі ритейлерів через фокусування на моделі цифрового або омніканального бізнесу, розвитку функції доставки та зосередження уваги на взаємодії з клю- човими партнерами [18]. В цій роботі визначено негативний вплив обмежень, введених через COVID-19, на обсяги діяльності підприємств торгівлі. Проте автори не досліджували інші чинники впливу на фінансові результати діяльнос- ті підприємств торгівлі.

В розглянутих роботах [1–18] наявний вагомий внесок наукових праць до- слідників в розробку методів забезпечення економічної захищеності держав, окремих територіальних одиниць та бізнесу в сучасних умовах переходу до ци- фрової економіки. Разом з тим, не достатньо дослідженими залишаються пи- тання оцінки впливу діджиталізації на рівень економічної безпеки підприємств торгівлі та розробки актуальної моделі його виміру в сучасних умовах.

3. Мета і задачі дослідження

Метою дослідження є визначення впливу процесів діджиталізації на ре- зультативність діяльності та економічну безпеку торгівлі. Практичну значу- щість має побудована модель залежності товарообороту від п’яти головних фа- кторів впливу, що можна використати для подальшого прогнозування та розро- блення стратегій розвитку торгівлі.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– дослідити явище діджиталізації в епоху інформаційної економіки;

– визначити поняття економічної безпеки підприємства і її складові, на- прями розвитку діджитал-технологій в торгівлі;

– проаналізувати тенденції цифровізації в економіці досліджуваної країни.

For reading

only

(7)

4. Матеріали та методи дослідження

Вивчення випливу чинників на розвиток торгівлі та економічну безпеку підприємств цієї галузі дозволило висунути гіпотезу: цифрові трансформації впливають на рівень економічної безпеки торговельних підприємств.

Емпірична база дослідження формувалася за даними Державного комітету статистики країни.

Дослідження проведено із застосуванням методів наукової абстракції та систематизації, кількісного та якісного порівняння, аналізу і синтезу, методів прогнозування. Використання методу логічного узагальнення дозволило про- аналізувати теоретичні основи та визначити чинники впливу на економічну безпеку підприємств торгівлі, які були використані як елементи, необхідні для побудови багатофакторної економетричної моделі. Методи статистичного ана- лізу та групування використовувалися для формування вихідних даних.

Основна увага зосереджена на застосуванні економетричних моделей. Це зумовлено тим, що прийняття більшості рішень, які стосуються управління складними економічними системами, потребують попереднього економетрич- ного моделювання конкретного процесу чи його частин.

Більшість процесів, що проходять в економіці, мають нелінійний характер.

Відповідно до цього, побудовано функціональну багатофакторну залежність між економічними параметрами, один із яких є залежною змінною – обсяг реа- лізації торгівлі країни, а інші – незалежні (доходи населення країни, кількість зайнятих працівників у торгівлі, та інші).

Послідовність проведення дослідження випливає із логіки побудови будь- якої економетричної моделі:

1) визначення мети дослідження;

2) побудова системи показників і логічний відбір факторів, що найбільше на них впливають;

3) вибір форми зв’язку досліджуваних показників між собою;

4) підбір вихідних даних (використано статистичні дані 2010–2019 рр.);

5) безпосередня побудова економетричної моделі;

6) перевірка якості моделі, зокрема адекватності економічного процесу;

7) використання моделі.

Використання економетричного моделювання дозволило автоматизувати процес виявлення взаємозв’язків між різноманітними чинниками, що вплива- ють на економічну безпеку підприємства. Результати моделювання слугують доказовою базою висунутої гіпотези щодо впливу процесів діджиталізації на економічну безпеку підприємств торгівлі, зокрема, в частині збільшення обсягів торговельної діяльності.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є основи соціаль- но-економічної теорії та управління. У ході дослідження використано роботи [1–21], статистичні дані щодо макроекономічних показників торгівлі.

Також було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження:

– економіко-статистичний – для оцінки сучасного стану торгівлі країни за фінансово-статистичними показниками, побудови багатофакторної моделі за-

Not

a reprint

(8)

лежності обсягу реалізації торгівлі країни від відібраних чинників, для перевір- ки адекватності моделі;

– табличний та графічний – для наочного відображення показників;

– системно-аналітичний – для теоретичного узагальнення наукових підхо- дів до визначення впливу діджиталізації на стан торгівлі країни і пропозицій для його покращення;

– аналізу і синтезу – для деталізації факторів впливу на стан торгівельних підприємств; абстрактно-логічний – для обґрунтованого формулювання висно- вків економічного дослідження.

5. Результати дослідження впливу діджиталізації на економічну безпе- ку підприємств торгівлі

5. 1. Діджиталізація в епоху інформаційної економіки

Стрімкий розвиток інформаційних технологій створив ринок інформаційних послуг. Діджиталізація давно вже присутня в нашому житті. Це і роботи, що працюють на автомобільних заводах (наприклад завод Шкода), це і комп’ютери сполучені з розкрійними лазерами на підприємствах легкої промисловості, це і звичайні тонометри на батарейках, які є практично в кожній родині.

Суб’єкти, які являються учасниками ринку інформаційних послуг, праг- нуть до оптимізації бізнес-процесів, що призводить до суттєвого зростання ре- зультатів їх діяльності. Більшість світових корпорацій (60 %) розробляють вла- сні стратегії діджиталізації, які насамперед спрямовані на технологічні зміни.

Інформаційна економіка зумовлює те, що продуктивність і конкуренто- спроможність суб`єктів господарювання залежать головним чином від їх здат- ності генерувати, обробляти й ефективно застосовувати інформацію, засновану на знаннях [19].

Поряд з терміном «інформаційна економіка» виник термін «інформаційне суспільство», для якого обробка інформації з використанням інформаційних та комунікаційних технологій створює значну економічну та соціальну цінність.

Інформаційне суспільство формується на засадах сталого розвитку і з викорис- танням інформаційних та комунікаційних технологій.

Поняття «цифрова економіка», «економіка знань», «інформаційне суспільс- тво» формують нову економічну систему, яка замінює індустріальну парадигму.

Ця економічна модель надає можливість реалізації висококонкурентної продук- ції з високою доданою вартістю, створення робочих місць нової якості [20, 21].

Цифрова трансформація та високий рівень офлайн- та онлайн-конкуренції мають значний вплив на бізнес, що вимагає регулювання діяльності урядами країн, які приділяють значну увагу питанням формування та регулювання циф- рової економіки. Так, для країн ЄС в умовах переходу до цифрової економіки регулюючим документом став Цифровий порядок денний, який був ініційова- ний ще у 2010 році. Важливим його пунктом є створення Єдиного цифрового ринку (Digital Single Market) [22, 23].

Європейська Комісія щороку публікує Індекс цифрової економіки та сус- пільства (The Digital Economy and Society Index (DESI). За даними Комісії у 2020 році країнами-лідерами з «цифрової орієнтації бізнесу 4а» є Фінляндія,

For reading

only

(9)

Нідерланди та Бельгія, їх оцінки перевищують 60 балів у загальному рейтингу.

Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Латвія та Словаччина відстають у впро- вадженні технологій електронного бізнесу, маючи менше 40 балів [24, 25].

В свою чергу, Ірландія, Чехія, Данія, Бельгія та Швеція входять до п’ятірки країн «електронної комерції 4b» з результатами понад 60 балів. Ірландія ліди- рує за всіма трьома показниками електронної комерції (тобто МСП, що прода- ють через Інтернет, оборот електронної комерції та продаж через Інтернет через кордон). Найгірші результати мають Болгарія, Греція, Люксембург та Румунія з оцінками нижче 25 балів [24].

В цифровій економіці виділяють напрямки: бізнес для бізнесу (B2B), біз- нес для уряду (B2G) та бізнес для споживачів (B2C).

Інтернет-продажі 11 % підприємств ЄС звітують про веб-продажі бізнесу та урядам. 13 % здійснюють веб-продажі споживачам – від 9 % підприємств в Латвії, Люксембурзі, Італії та Болгарії до 28 % в Ірландії [Ошибка! Источник ссылки не найден.].

Як правило, питання діджиталізації регулюється на державному рівні. В досліджуваній країні створено Міністерство цифрової трансформації, до 2024 р.

усі публічні послуги бізнесу та громадянам заплановано перевести в онлайн. Не дивлячись на те, що держава стимулює розвиток інноваційних технологій, які спрощують створення бізнесу та його розвиток, розвиток цифрової економіки в досліджуваній країні стикається з наступними труднощами:

– нестача фахівців;

– відсутність орієнтації виробників програмного забезпечення і суб`єктів, що створюють цифровий продукт на внутрішній ринок;

– високий ступінь використання нелегального та піратського програмного забезпечення;

– повільна реакція держави на перетворення в економіці з використанням інформаційних технологій в правовому полі.

Що стосується торгівлі, то цифрова трансформація в цій сфері активно ві- дбувається саме зараз, в умовах пандемії. До цих процесів долучені не лише великі підприємствам торгівлі, але й дрібні торговці. Карантин та COVID-19 стали безпрецедентним каталізатором цифрових змін у торгівлі, яка мала швид- ко адаптуватися до нової реальності. Основним трендом став активний розви- ток e-commerce [27].

Стан розвитку ринку електронної комерції досліджує група компаній EVO.

За їх розрахунками загальна сума фізичних товарів і послуг, які придбали українці в інтернеті у 2020 році, сягнула 107 млрд. грн. Це на 41 % більше ніж торік. Зросла і кількість онлайн-оплат – щонайменше на 50 %. Тепер майже 9 % всіх покупок в Україні відбувається онлайн – на маркетплейсах, в онлайн-магазинах і соціальних мережах. До Китаю, де понад 30 % всіх покупок в онлайні, ще далеко, але приріст за рік значний. Для порівняння, у 2019 році частка e-commerce у ритейлі в дослі- джуваній країні оцінювалась у 7 %, а виріс ринок тоді на 17 % за рік [28].

Найбільшими за обсягом та найрозвинутішими секторами у 2020 році були одяг та електроніка. Обсяг продажу електроніки через інтернет в досліджуваній країні зріс до $ 291 млн у 2020 році, з 2016 року він зростав у середньому на

Not

a reprint

(10)

26 % щороку. Частка електронної комерції в роздрібній торгівлі одягом у 2020 році становила 6,8 %, а середній чек – $ 24–31. Водночас обсяг ринку електрон- ної комерції продуктами харчування у 2020 році становив $150 млн. Ліки та продукти харчування – порівняно нові категорії, що мають найпотужніший по- тенціал зростання.

Активно розбудовують екосистему електронної комерції маркетплейси, які по суті є торговельними майданчиками і заробляють на комісії з продажу від ін- ших операторів ринку. Найбільшими маркетплейсами в країні є: Rozetka; Prom;

Allo; Bigl; Epicentr. У 2020 році 63 % українських онлайн-покупців віддавали пе- ревагу купівлі саме через маркетплейси, а решта – 37 % – купують у спеціалізова- них онлайн-магазинах товарів для дому, косметики, одягу, іграшок для дітей [29].

Активному запровадженню діджитал-трансформацій в торгівлі сприяє роз- виток соціальних мереж, де акумулюється споживчий попит та створюються унікальні умови для просування товарів та послуг як в сегменті В2С, так і в се- гменті В2В.

Facebook та Instagram в Україні постійно зростають. З початку 2020-го до початку 2021 року українська аудиторія соціальних мереж збільшилася на сім мільйонів осіб. Про це повідомила компанія GlobalLogic із посиланням на результати власного дослідження, проведеного на базі відкритих даних. Так, на початку 2020 року було 19 млн користувачів, а у 2021 році цифра досягла 26 млн. Водночас проникнення соціальних мереж зросло наполовину: наразі в них зареєстровані 60 % населення країни, тоді як у січні 2020 року було трохи бі- льше ніж 40 % [30].

Основні напрямки для розвитку діджиталізації підприємств торгівлі наве- дено на рис. 1.

Напрямки розвитку діджитал-технологій в торгівлі:

Пошук ресурсів (товарів, персоналу, інформації, партнерів).

Здійснення різних транзакцій (торговельних і фінансових опера- цій), впровадження системи інтернет-банкінгу для роботи з акти- вами в режимі онлайн, створення платіжних механізмі.

Використання темплейтів та інтегрованих цифрових технологій, продуктів та послуг (RetailTech, FinTech, Digital marketing, CRM&BMP, ERP, Gride-технології).

Удосконалення процесу онлайн-продажу (створення власного сай- ту, платформи для продажу товарів та послуг, розробка онлайн- реклами, створення бізнес-порталів та електронних майданчиків для розміщення замовлень та пропозицій, розробка мобільних до- датків, використання засобів доповненої реальності тощо).

For reading

only

(11)

Рис. 1. Напрями розвитку діджитал-технологій в торгівлі

Діджиталізація торгівлі – це не просто тренд, а новий вектор розвитку то- ргівлі, як галузі, що проникає у всі бізнес-процеси сучасного підприємства то- ргівлі. Використання діджитал-інструментів не могло не позначитися на осно- вних показниках результативності, ефективності та економічної безпеки суб’єктів торговельної діяльності. Саме цифрова трансформація ритейлу, під час короно-кризи, стала основним фактором забезпечення конкурентоспромо- жності та економічної стійкості підприємств торгівлі, допомогла в освоєнні нових інструментів, каналів та ринків продажу товарів.

5. 2. Економічна безпека підприємства

Дефініція «економічна безпека підприємства» пройшла шлях від рівня по- няття до рівня економічної категорії. Як поняття економічна безпека підприєм- ства – це стан підприємства, при якому воно є конкурентоспроможним, ефекти- вно використовує свій потенціал та стійко розвивається. У цьому визначенні враховано властивість динамічності (розвиток); ресурсну складову (потенціал);

головний критерій оцінки діяльності підприємства – його конкурентоспромож- ність. Категорія стану зіставляється з категоріями якості і дії, що у свою чергу формують динамічний і статичний підходи до визначення суті економічної без- пеки підприємства, при дослідженні якої виокремлюється термінологічний зв’язок статика-динаміка.

Економічна безпека підприємства – це захищеність діяльності підприємст- ва від негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища, спромож- ність швидко усунути різноманітні загрози або пристосуватися до зовнішніх умов без негативних наслідків для підприємства. Крім того, економічна безпека підприємства – це найефективніше використання ресурсів, які забезпечують стабільне функціонування підприємства [1, 31].

В системі економічної безпеки підприємств торгівлі доцільно виділити на- ступні складові: безпека операційної діяльності, фінансової, інвестиційної, інноваційної, інтелектуально-кадрової діяльності.

Безпека операційної діяльності забезпечується передусім через нарощування обсягу реалізації товарів підприємством торгівлі. Цей показник, який по суті є по- казником товарообороту, є основним результативним показником торговельної діяльності. Виручка від реалізації товарів виступає джерелом отримання доходу підприємства торгівлі, покриття усіх витрат його операційної діяльності та отри- мання прибутку. Це, своєю чергою, створює передумови для стабільної діяльності підприємства та реалізації його стратегічних цілей. За даними Державної служби статистики України у 2020 році 25,9 % підприємств оптової та роздрібної торгівлі були збитковими [32]. Тобто, отриманий ними дохід від реалізації товарів не пок- рив витрат на організацію процесу їх продажу. Це свідчить про кризові процеси та загрозу економічній безпеці чверті підприємств галузі.

В свою чергу, безпека операційної діяльності включає в себе дві складові – ринкову безпеку (маркетингову) і техніко-технологічну. Так, на маркетингову складову безпеки підприємства роздрібної торгівлі впливає декілька головних факторів: рівень цін на ринку, зміна ринкової кон`юнктури, рівень конкуренції,

Not

a reprint

(12)

формат підприємства торгівлі, адаптивність підприємства. Маркетингова скла- дова відповідає за просування товарів на ринку. Ця складова відображає рівень відповідності внутрішніх виробничих можливостей підприємства зовнішнім, які формуються в ринковому середовищі, тобто наскільки науково- дослідницька робота, виробнича і збутова діяльність відповідають запитам рин- ку і конкретним потребам споживачів.

Впроваджуються нові технології продажів: FRID-технології, SAP- технології, електронні цінники, енергозберігаючі технології, штрих-технології.

В межах операційної діяльності використовуються інструменти: оптимізація пошукової системи (seo), інструменти типу Google my business, нові технології продажів, логістичні й управлінські схеми, інформаційні системи.

Фінансова складова може бути визначена як стан найефективнішого вико- ристання корпоративних ресурсів підприємства, виражений у найкращих зна- ченнях фінансових показників підприємства. При аналізі діяльності підприємс- тва торгівлі, особливо його фінансових показників, широко застосовуються за- соби діджиталізації.

Інвестиційна безпека підприємства – це стан ефективного використання його ресурсів та ринкових можливостей для запобігання погроз зовнішнього та внутрішнього середовища, які виникають у процесі інвестиційної діяльності підприємства, що сприяє його стійкому розвитку.

Інноваційна складова – це процес забезпечення умов, за яких нівелюється і нейтралізується негативний вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на стійкість й ефективність інноваційного процесу, що є основою ефективності та конку- рентоспроможності підприємства загалом.

Кадрова складова – це комплекс дій та взаємовідношень персоналу, за яко- го відбувається ефективне економічне функціонування підприємства, його здат- ність протистояти внутрішнім й зовнішнім впливам і загрозам. Ці загрози пов’язані з персоналом, відповідно, можливі діагностика та прогнозування впливу персоналу на показники роботи, його інтелектуальний потенціал і тру- дові відносини загалом.

Інтелектуальна складова системи економічної безпеки підприємства вклю- чає збереження і розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, тобто сукупності прав на інтелектуальну власність або на її використання та на по- повнення знань і професійного досвіду працівників підприємства.

Стосовно інноваційної та інтелектуально-кадрової складових економічної безпеки підприємства, то для них використовуються вже розглянуті засоби ді- джиталізації.

Головне в складанні системи економічної безпеки – можливість правильно визначити загрози та способи зменшення їх впливу. В умовах цифрової еконо- міки окрім вже відомих загроз для підприємств торгівлі з`явились загрози і від діджиталізації. Складність проблеми інформатизації сфери торгівлі визначаєть- ся тією обставиною, що вона відбувається в умовах нестабільності дії економі- чних механізмів, обумовленої перманентними політичними внутрішніми ви- кликами й зовнішніми геополітичними факторами. Мережева та інформаційна безпека вже стає ключовим фактором у розвитку інформаційного суспільства.

For reading

only

(13)

Атаки на інформаційні системи можуть мати серйозні наслідки, як то збої у ро- боті систем комунікацій, витік конфіденційної інформації тощо. Тому виникло поняття «кібербезпека». 7 лютого 2013 р. Європейською комісією була схвале- на Стратегія кібербезпеки «Відкритий, надійний та безпечний кіберпростір»

(Cybersecurity Strategy of the European Union: An Open, Safe and Secure Cyberspace). Цей документ представляє собою всеосяжне бачення ЄС стосовно того, як краще запобігати та ліквідувати кіберзагрози. Система економічної безпеки повинна забезпечувати власний захист від ризиків цифровізації.

Керуючись принципом системного підходу, варто виділити сукупність ос- новних факторів, що впливають на основний результативний показник діяльно- сті підприємства торгівлі – товарооборот, а відтак й на економічну безпеку та- кого підприємства. Ці фактори мають бути враховані при побудові статистич- ної моделі – абстрактної схеми відношень між величинами (чинника- ми/факторами), що характеризують властивості реального процесу, в даному випадку – формування товарообороту підприємства торгівлі. Чільне місце серед таких факторів займає діджиталізація.

Перелік таких факторів має включати показники, що мають найбільш по- тужний вплив на формування обсягу товарообороту підприємства торгівлі і до- сліджується органами державної служби статистики. До таких показників варто віднести, в першу чергу, доходи населення, що формують обсяг попиту на то- варному ринку. Наступним показником є товарні запаси в торгівлі, як маса то- варів, що перебувають у сфері обігу та призначена для подальшого продажу, тобто являють собою сформовану в торгівлі товарну пропозицію.

Важливим фактором виступає й кількість зайнятих працівників у торгівлі, як основна складова ресурсного потенціалу підприємства торгівлі, що призво- дить в дію інші види ресурсів та створює додану вартість. Індекси цін виробни- ків промислової продукції теж впливають на обсяги реалізації в торгівлі, оскі- льки є показником зміни цін у часі при закупівлі товарів.

І з рештою до цього переліку варто додати дослідження впливу діджитал- технологій на результати торговельної діяльності. Зокрема, йдеться про розвиток телекомунікацій, обсяг надання інформаційних послуг, обсяг оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; веб-портали.

Розширення інформаційного простору та телекомунікаційних технологій стало пріоритетним напрямком для більшості країн світу, з цим сектором пов’язують розвиток конкурентного діджитал-середовища як зовнішнього, так і внутрішнього. Зміни процесів цифровізації економіки можна прослідкувати за результатами діяльності підприємств, що працюють в сегментах телекомуніка- цій та наданні інформаційних послуг.

5. 3. Аналіз тенденцій цифровізації в економіці

Динаміка фінансових результатів діяльності бізнесу досліджуваної країни в сфері «Інформація та телекомунікації» відображена в табл. 1. Спостерігається пос- тупове скорочення витрат діяльності, зростання обсягів реалізації, що свідчить про збільшення конкурентоспроможності підприємств даного виду діяльності.

Not

a reprint

(14)

Дослідження результатів діяльності підприємств торгівлі і ступеню впливу діджитал-складової на діяльність підприємств торгівлі розпочалося з аналізу даних щодо обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємств за ви- дами економічної діяльності у 2010–2019 роках (табл. 2) та вивчення графіків розвитку цих величин (рис. 2, 3).

Таблиця 1

Показники діяльності підприємств сфери «Інформація та телекомунікації»

Роки

Витрати на виробництво продукції (товарів, пос-

луг), тис. у.о.

Обсяг реалі- зації, тис. у.о..

Частка витрат, %

Частка прибут- ку, %

2012 59 912 893,60 79354861,50 75,50 24,50

2013 60 732 863,10 80410367,30 75,53 24,47

2014 61 973 633,80 84103557,80 73,69 26,31

2015 74444318,20 100590378,00 74,01 25,99