УДК 659
DOI: 10.15587/1729-4061.2021.245251
Формування економічних та маркетингових перспектив розвитку ринку інформаційних послуг
П. Г. Перерва, С. М. Назаренко, Р. Г. Майстро, Т. В. Данько, М. С. Дороніна, Л. В. Соколова
Досліджено сучасний стан та перспективи розвитку Європейського ринку ІТ-послуг. Преведено детальний аналіз економічних показників ІТ-ринку в Євро- пейських країнах. Розглянуто маркетингові характеристики зовнішнього ринку ІТ-послуг, при формуванні якого провідну роль мають експортні поставки. Ви- значено, що місткість міжнародного сегменту ринку ІТ-послуг в більшості Європейських країн щорічно збільшується в середньому на 20 %, а доля експо- рту ІТ-технологій в структурі експорту перевищує 8 %. Проведено аналіз про- гнозу змін обсягів внутрішнього ринку ІТ-технологій в пострадянських країнах.
За його результатами зроблено висновок про те, що в майбутньому місткість внутрішнього ринку ІТ-послуг буде зростати і в 2024 році, зокрема, в Україні перевершить обсяг в 2 млрд. $. Результати дослідження рівня цін на ІТ-послуги в пострадянських країнах дозволяють стверджувати, що вони в основному ві- дповідають цінам на аналогічні послуги в різних групах країн Європи (з різними матеріальними можливостями). Це означає, що для споживачів ІТ-послуг в країнах з невисоким рівне життя цінові характеристики не є перешкодою для отримання найбільш якісних послуг від вітчизняних чи зарубіжних постачаль- ників. Визначена роль і значення кадрового забезпечення інформаційної галузі, яка є базовою при формуванні і розвитку ринку ІТ-послуг. Доведено, що фахівці, які мають ІТ-освіту, в своїй переважній більшості працюють згідно отрима- них навиків та компетенцій, що вигідно їх відрізняє від фахівців інших сфер ді- яльності. Попри наявності тенденцій певного відтоку фахівців за межі країн з невисоким життєвим рівнем, в їх економіці кількість ІТ-фахівців прогресивно зростає. Багато в чому цим тенденціям сприяє і збільшення кількості випуск- ників зі спеціалізованих навчальних закладів.
Ключові слова: маркетингові дослідження, ринок ІТ-послуг, показники роз- витку, місткість ринку, економічні характеристики.
1. Вступ
Обсяг світового ринку ІТ-послуг оцінювався в 2020 році близько 600 млрд.
доларів США і, як очікується, зростатиме із середньорічним темпом зростання (CAGR) 7,7 % у період з 2020 по 2027 рік [1]. В майбутньому очікується, що в сфері інформаційних технологій спостерігатиметься значний попит на ІТ- операції, що реально дозволить підприємствам та організаціям зосередитися на своїх основних завданнях і знизити операційні витрати. Зростання уваги до ро- звитку та широкого використання інформаційних технологій та їх орієнтація на споживача в різних сферах економіки, підвищують попит на аутсорсинг послуг
Not
a reprint
у галузі інформаційних технологій. Цей фактор є визначальним в розвитку ін- формаційного ринку, який постійно розвивається та зростає [2]. Зростають та- кож потреби в умінні формулювати та оптимізувати ІТ-стратегії, здійснювати фахові консультації з інформаційного забезпечення виробничо-комерційної ді- яльності промислових підприємств.
Цифрові технології стали важливим чинником економічного зростання, національної безпеки та міжнародної конкурентоспроможності кожної країни.
Цифрова економіка суттєво впливає на траєкторію розвитку світу та соціальне благополуччя простих громадян, на ефективність виробничо-комерційної дія- льності підприємств – від розподілу ресурсів до розподілу доходів та зростання.
У сучасному конкурентному та динамічному бізнес-середовищі небагато рі- шень є такими важливими для успіху організації, як вибір надійного інформа- ційного партнера. Більшість підприємців в певні періоди своєї діяльності розг- лядають можливість використання ІТ-аутсорсингу у своїй виробничо- комерційній діяльності. Такий підхід дозволяє створити новий імпульс розвит- ку за рахунок доступу до кваліфікованої робочої сили аутсорсера. Крім того, з’являються нагальні можливості скорочення власних витрат на інформаційне забезпечення своєї діяльності та використання нових можливостей зростання.
Пострадянські країни є активними учасниками одного із провідних та най- більш швидко зростаючих напрямків у Європі в сфері надання глобальних пос- луг з розробки програмного забезпечення [3, 4]. Згідно зі звітом CEE за 2019 рік, сектор розробки програмного забезпечення в країні зріс на 19 % у 2018 році і неухильно прогресує з року в рік. В національних економіках Європейських країн пропонується широкий спектр інформаційних досягнень та переваг – від великого кадрового резерву ІТ-фахівців та досвіду в галузі економічної ефекти- вності та високопрофесійної технічної освіти [5]. Також відзначимо, що актив- на участь у світовому та Європейському ринках інформаційних технологій до- зволяє країні отримати для ІТ-галузі певні конкурентні переваги. Зокрема, ця сфера діяльності відноситься до небагатьох галузей національної економіки, яка в умовах складного політичного та економічного стану в країні розвиваєть- ся досить успішно [6]. Разом з тим, потенціал ринку інформаційних технологій в багатьох країнах світу реалізовано ще не в повній мірі [7]. Все це визначає надзвичайну важливість та актуальність проведення наукових досліджень економі- чних та маркетингових характеристик національного ринку інформаційних техно- логій та визначення його ролі і місці в Європейському співтоваристві.
2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми
Дослідженнями в сфері ринку інформаційно-комп’ютерних технологій займаються різного роду організації та асоціації, науковці, підприємства та ус- танови. В проведених дослідженнях розглянуто науково-методичні та практич- ні положення щодо розуміння змісту і сутності поняття «ІТ-ринок». Детально розглянуто різновиди цього ринку, використання його пропозицій у процесі формування конкурентних переваг підприємств та організацій, недоліки та пе- реваги при запровадженні та використанні.
For reading
only
Так наприклад, International Association of Outsourcing Professionals (IAOP) щорічно публікує Global Outsourcing 100, який включає в себе найкращих на ІТ- ринку надавачів послуг в сфері інформаційних технологій [8]. Рейтинг будуєть- ся з урахуванням заявок, які отримані та оцінені незалежною колегією експер- тів від IAOP. Головні критерії, які є підставою для включення в рейтинг, є кра- щі проєкти та їх прибутковість, а також інноваційність схеми надання ІТ-послуг споживачам. Але результати досліджень IAOP відтворюють, по-перше, тільки кращі ІТ-проєкти, по-друге, не інформують про деталі представлення цих ІТ- проєктів на ринок, умови їх придбання та використання. Більш точні результати можна було б отримати при врахуванні результатів і інших національних та Єв- ропейських рейтингів, що надало б пропозиціям IAOP більшої обґрунтованості.
В роботі [9] досліджуються особливості формування національного ринку ІТ-аутсорсингу в країни. Разом з тим, хоча ІТ-аутсорсинг є однією з надзвичай- но важливих складових ринку, але це тільки частина ринку інформаційно- комп’ютерних технологій. Результаті її дослідження не дають повної картини про цей ринок та потребують свого розвитку та доповнення. Автори робо- ти [10] досліджують існуючі класифікації складових інформаційного ринку. В основу своїх пропозицій вони пропонують покласти оригінальний підхід до ви- значення терміну «інформаційні послуги». При цьому цей термін розглядається як економічний феномен, який пропонується покласти в основу механізму вза- ємовідносин підприємств-споживачів ІТ-послуг з їх ринковим оточенням. Але сучасний розвиток інформаційних технологій вже не ставить їх в ряд феноме- нальних досягнень. Інша справа, що при цьому віажливим є врахування еконо- мічних ризиків при використанні пропозицій ІТ-ринку. Саме такий підхід вико- ристано в дослідженні [11], де детально розглядаються рівні виробничих ризи- ків при використанні ІТ-послуг та їх можливе зменшення або повне усунення з використанням ІТ-аутсорсингу. Разом з тим, з результатів дослідження [11] не зрозуміло, яким чином можна повністю передати ризики використання ІТ- технологій аутсорсерам. Адже їх споживання можливе тільки безпосередньо на даному підприємстві, від якості та професійності пеосналу якого багато в чому залежать результати його виробничо-комерційної діяльності.
Дослідження [12] відтворює найбільш важливі критерії відбору найбільш прийнятного постачальника ІТ-послуг та надає рекомендації як уникнути по- милкових рішень при здійсненні цього вибору. Разом з тим, автор рекомендує укладати короткострокові угоди при використанні ІТ-послуг. Але така рекоме- ндація суперечить основному принципу ІТ-ринку, в основі якого довгострокові відносини між споживачем та розробником ІТ-послуг.
У дослідженні [13] детально обґрунтовано положення про наявність в на- ціональній економіці умов для розробки та використання інформаційних техно- логій, всебічного розвитку ІТ-ринку. Автори справедливо розглядають ці фак- тори як відповідну рушійну силу в забезпеченні складової інноваційного розви- тку в економічному розвитку країни. Але поза їх увагою залишилися питання матеріального забезпечення розвитку інформаційних технологій, що може ста- ти суттєвою перешкодою в процесах впровадження та використання сучасних ІТ-послуг. Аналгічний недолік притаманний і роботі [14], в якій в рейтингу фа-
Not
a reprint
кторів розвитку ІТ-технологій матеріальна складова знаходиться на одному з останніх місць.
В роботі [15] запропоновано до використання структуру ІТ-ринку, дослі- джено наявні перспективи та тенденції розвитку як світового, так і вітчизняного ІТ-ринків. Крім того, здійснено в певній мірі коректне порівняння українського ринку інформаційно-комунікаційних технологій з ринками Європейських країн, в першу чергу пострадянських країн.
Деякі дослідники пропонують надмірно складний апарат дослідження ІТ- ринків, що становить певні перепони до використання досягнутих результатів досліджень широкою аудиторією читачів. Наприклад, в роботі [16] пропону- ються методи моделювання процесів розвитку ІТ-індустрії та факторів впливу на засадах теорії нечітких множин. В роботі [10] при дослідженні ІТ-ринків ви- користовують метод головних компонент та багатофакторного кореляційного аналізу. Але з огляду на певну давність статистичних даних та певну їх обме- женість, результати такого роду досліджень мають недостатній рівень обґрунто- ваності результатів дослідження рівня розвитку всіх видів ІТ-ринку.
Деякі дослідники пропонують надмірно складний апарат дослідження ІТ- ринків, що становить певні перепони до використання досягнутих результатів досліджень широкою аудиторією читачів. Наприклад, в роботі [16] пропону- ються методи моделювання процесів розвитку ІТ-індустрії та факторів впливу на засадах теорії нечітких множин. В роботі [10] при дослідженні ІТ-ринків ви- користовують метод головних компонент та багатофакторного кореляційного аналізу. Але з огляду на певну давність статистичних даних та певну їх обмеже- ність, результати такого роду досліджень мають недостатній рівень обґрунтовано- сті результатів дослідження рівня розвитку всіх видів ІТ-ринку.
Слід зазначити, що сучасні особливості розвитку світового та національно- го ринку у науковій літературі інформаційних технологій досліджені не в пов- ній мірі. Попри суттєвий внесок результатів проведених досліджень у розвиток та забезпечення темпів зростання ІТ-ринку має місце об’єктивна потреба виді- лення та обґрунтування особливостей розвитку як міжнародного так і націона- льного ІТ-ринку. До таких особливостей слід віднести оцінку динаміки вартості ІТ-послуг, секторна галузева та територіальна структура розвитку ринку інфо- рмаційних технологій, підготовка кадрів для ІТ-галузей та ін. Варто вказати, що значний розвиток індустрії інформаційних технологій вимагає нових наукових напрацювань. З урахуванням останніх законодавчих ініціатив, аналіз діючого ринку ІТ-послуг нагально потребує свого детального вивчення, розробки нау- ково-методичних рекомендацій щодо його розвитку та вдосконалення.
3. Мета і задачі дослідження
Метою дослідження є аналіз та узагальнення сучасного стану та перспек- тив розвитку Європейського ринку ІТ-послуг, що надає можливість виокремити та обґрунтувати його переваги та недоліки, наявні можливості розвитку, а та- кож актуальні для цього ринку загрози.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
For reading
only
– визначити місце сектору інформаційних послуг у структурі національно- го ВВП та дослідити динаміку економічних показників національного ринку ІТ- послуг та в окремих країнах світу;
– проаналізувати показники експортно-імпортних відносин в ІТ-сфері як сегменту українського ринку інформаційних послуг;
– дослідити економічні характеристики внутрішнього ринку інформацій- них послуг та здійснити прогноз їх змін;
– визначити та проаналізувати маркетингові характеристики ринку ІТ- послуг, в першу чергу проблеми формування попиту та пропизіції на ІТ послу- ги та їх ціноутворення, в різних групах країн Європи (з різними матеріальними можливостями);
– провести дослідження та аналіз кадрового забезпечення ІТ-сфери.
4. Матеріали та методи дослідження
Основна гіпотеза дослідження полягала в тому, що на основі результатів визначення сучасного стану ІТ-ринку можуть бути розроблені економічні та маркетингові перспективи подальшого розвитку ІТ-ринку. Це надасть можли- вість суб’єктам ІТ-ринку в своїй виробничо-комерційній діяльності більш об- ґрунтовано планувати взаємодію всіх елементів цифровізації своїх бізнес- процесів та розширювати сферу ринкових ІТ-пропозицій.
Методичною базою дослідження послужили додатки методології науково- го пізнання та системного аналізу у прикладних напрямках теорії інформацій- них систем, множин, прикладні дослідження базуються на теорії об'єктно- орієнтованих систем управління базами даних. Використовувалися також такі прийоми, як аналіз, синтез, моделювання процесів, що вивчаються шляхом опису, дедукції, індукції, зіставлення, порівняння.
Саме ці методи були використані при формуванні показників, які характе- ризують сучасний стан та перспективи розвитку ринку інформаційних техноло- гій, а також при розробці науково-методичних рекомендацій по перспективам його розвитку.
В якості методики дослідження запропонований послідовний розгляд складових ринку інформаційних технологій, дослідження та аналіз їх характе- ристик. Це, зокрема, відноситься до місткості ринку, обсягу експортно- імпортних операцій, ціноутворення на ринку інформаційних послуг, кількості, якості, розподілу та системи підготовки ІТ-фахівців.
5. Результати дослідження економічних та маркетингових перспектив розвитку ринку інформаційних послуг
5. 1. Дослідження економічних характеристик сучасного стану та пер- спектив розвитку ІТ-ринку Європейських країн
Сучасні умови глобалізації національних економік створюють реальні перед- умови для стрімкого розвитку інформаційних технологій та їх широкого викорис- тання у виробничо-підприємницькій діяльності промислових підприємств. Це створює благодатні умови для активного розвитку підприємницьких структур по наданню ІТ-послуг всім бажаючим їх отримувати. Інформаційні послуги викорис-
Not
a reprint
товуються практично в кожному напрямку активної діяльності вітчизняних підп- риємств та організацій, що створює реальні передумови для активного розвитку інформаційних технологій як в окремій країні, так і в світі в цілому.
Для оцінки вагомості і значущості ринку цифрових технологій проведемо дослідження ринкових показників інформаційного розвитку та ефективності роботи інформаційної сфери на світовому та національному ринках деяких кра- їн, включаючи і Україну. Для порівняльного аналізу економічних характерис- тик світового ІТ-ринку з Україною обрано три групи країн. Перша група вклю- чає в себе дві найбільш розвинуті країни у галузі ІТ-послуг – Індія та Китай.
Друга група – це країни з середніми за світовими оцінками темпами розвитку ІТ-галузі – Німеччина та Великобританія. Третя група – це чотири країни пост- соціалістичного табору – Польща, Чехія, Російська Федерація та Словаччина, оскільки ці країни мають схожу економіку (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка економічних показників ІТ-ринку в Європейських країнах
Показники Рік Увесь світ
Країна Велика
Брита- нія
Китай Індія Німе-
ччина Російська Федера-
ція
Поль
ща Чехія Словач- чина Укра-
їна Місткість рин-
ку ІТ- технологій (вартісна оцін- ка), млрд.$
2015 2302 211 763 201 176 4,52 3,6 0,5 3,4 2,5 2016 2704 209 727 211 175 4,65 3,8 0,8 3,3 3,0 2017 3487 229 798 254 183 4,76 5,6 1,1 3,4 3,8 2018 3654 241 886 237 187 4,84 11 1,2 3,6 4,6 2019 3797 327 992 297 198 5,57 13 1,5 3,8 5,3 2020 3677 316 1078 288 212 6,75 19 1,4 4,1 7,0 Частка ВВП
країни, яка відповідає міс- ткості (вартос- ті) ринку ІТ- технологій, %
2015 – 7,2 6,8 9,5 5,2 1,1 0,6 5,2 4,2 2,8 2016 – 7,8 6,4 9,3 5,0 1,4 0,7 4,9 3,7 3,3 2017 – 7,9 6,6 9,0 5,2 1,5 0,9 5,4 3,9 3,4 2018 – 8,0 6,9 8,7 5,6 1,7 1,2 5,6 3,8 3,6 2019 – 8,2 7,1 8,0 6,2 1,8 1,4 5,4 3,6 3,8 2020 – 8,1 7,15 8,1 6,6 1,8 1,7 5,8 3,9 4,0 Частка обсягу
зовнішньої торгівлі країни (частка експо- рту ІТ-
технологій в загальному експорті краї- ни), %
2015 9,61 3,0 11,2 35,2 10,3 4,2 9,7 16,0 11,2 3,49 2016 10,2 3,1 12,1 35,7 11,5 5,1 10,5 14,2 10,8 4,29 2017 10,8 3,4 12,0 35,8 11,3 5,3 10,9 15,0 11,0 4,61 2018 11,2 3,8 12,8 36,1 11,2 6,4 11,3 15,4 11,3 5,41 2019 11,5 4,2 12,9 36,4 11,8 7,1 11,6 15,2 11,5 6,57 2020 11,3 4,0 13,1 35,9 11,6 7,0 12,2 15,1 10,9 8,29
Темп зміни місткості рин- ку ІТ-
технологій країни, %
2015 127,9 159,0 121 122 85,7 6,9 113 14,9 97,3 85,7 2016 117,5 99,2 95,3 105 99,3 6,7 106 15,3 97,2 99,5 2017 110,5 109,6 109,8 120,4 104,6 102,4 147 137 103 124 2018 108,9 105,2 111,0 93,3 102,2 101,7 196 109 106 128 2019 115,5 135,7 111,9 125,3 105,9 115,1 118 125 106 130 2020 97,9 96,6 108,7 97,0 107,1 121,2 146 93 108 120
Джерело: складено та систематизовано авторами на основі [17, 18]
For reading
only
З даних табл. 1 видно, що країни, які займають провідні позиції в ІТ-сфері (Індія та Китай) мають постійно стабільну динаміку збільшення обсягу свого ІТ-ринку. Менш стрімкі темпи зростання ринку ІТ-послуг демонструють серед- ні за розвитком сфери ІТ-послуг країни (Велика Британія та Німеччина). В ці- лому така ж тенденція характерна і для країн постсоціалістичного табору (Польща, Чехія, Росія та Словаччина).
Слід відмітити, що в цілому країнам останньої групи у сучасних умовах притаманна тенденція активного розвитку ІТ-індустрії, яка починає займати і в структурі ВВП, і в структурі експорту країн, які досліджувалися, провідні по- зиції. За умови, якщо вони прикладуть певні зусилля, направлені на покращен- ня інфраструктурного забезпечення ІТ-сфери, то рівень інвестиційної приваб- ливості для потенційних інвесторів суттєво збільшиться.
5. 2. Експортно-імпортні відносини в сфері інформаційних послуг (зо- внішній ІТ-ринок)
В пострадянських країнах ринок інформаційних послуг перебуває в стані активного розвитку та зростання, що підтверджується його провідною роллю при формуванні напрямків експорту різного роду послуг (в кращому стані лише сфера транспортних послуг) [16]. Зокрема, щорічно обсяги ІТ-послуг в демон- струють стабільне збільшення, яке, наприклад, в українській економіці переви- щує 20 %, забезпечуючи свою провідну роль і на міжнародних ринках [19]. В 2020 році цей ІТ-ринок збільшився практично на 20 %, а доля експорту ІТ- технологій в структурі експорту перевищила 8 %. [20]. Послугами тільки укра- їнських підприємств ІТ-аутсорсингу в 2019–2020 році скористалися понад 100 компаній світу. Такий стан справ підтверджує суттєвий економічний інтерес до сфери інформаційних послуг, свідчить про наявність великого попиту на них та формує значну кількість реальних можливостей для розвитку та укріплення економічного потенціалу кожної країни.
Національні ІТ-компанії співпрацюють з великим та малим бізнесом по всьому світу. Понад 100 компаній зі списку Fortune 500 є клієнтами IT-фірм по- страдянських країн. Що стосується ключових галузей, то українські ІТ- постачальники спеціалізуються переважно на управлінні даними в телекомуніка- ціях, хмарах, іграх, електронній комерції, медіа, фінтехніці, охороні здоров'я та ін.
Особливе місце в Європейському ІТ-ринку належить, яка при наявності значних негараздів в економічному та соціальному розвитку, займає досить пристойне місці не світовому ринку ІТ-послуг. Зростання експорту ІТ-послуг в країні за останні 6 років збільшилося більше чим в два рази і перевищило 3 млрд. $ (рис. 1).
З даних рис. 1 видно, що у 2020 році національний експорт інформаційних технологій перевищив 3 мільярди доларів США. Цей показник наближається до обсягу транспортних послуг та перевищує доходи від трубопровідного транс- порту (наприклад, використання труби для поставок газу з Росії в Европу) – 2,43 млрд. $. Зазначимо, що транспортування є традиційним експортним ліде- ром України в сфері послуг (у 2020 році 4,99 млрд. $).
Динаміка експорту послуг з України за їх видами представлено в табл. 2
Not
a reprint
1493 1585
1644 1761
1315
3051 2575
2144
0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Рис. 1. Динаміка українського експорту ІТ-послуг (млн. $) Джерело: побудовано авторами за даними [21, 22]
Таблиця 2
Динаміка українського експорту послуг за найбільш важливими видами, млн. $ Рік
Види послуг Всього Інформаційні
послуги
Транспортні послуги
Переробка матеріалів
Інші види послуг
2013 14836 1493 8305 1706 3332
2014 11520 1315 6101 1675 2429
2015 9737 1585 5263 1059 1830
2016 9867 1644 5300 1117 1806
2017 10714 1761 5861 1399 1693
2018 11637 2114 5800 1692 2031
2019 15629 2575 9109 1633 2312
2020 11387 3051 4990 1211 2135
Джерело: побудовано авторами за даними [23]
Аналіз даних табл. 1, 2 дозволяє зробити висновок про те, що темпи рости експорту інформаційних послуг зростають високими темпами. При цьому обся- ги експорту послуг по переробці матеріалів та транспортні послуги практично не зазнали суттєвих змін. Тому суттєве збільшення обсягів експорту інформа- ційних послуг дозволяє національній економіці мати позитивну динаміку екс- порту послуг в цілому.
5. 3. Економічна характеристика внутрішнього національного ринку інформаційних послуг
Крім експорту ІТ-технологій велика робота в пострадянських країнах про- водиться і по формуванню суто національного ринку інформаційних техноло- гій. Слід відзначити, що в цій сфері стан справ не такий добрий, як в сфері зов-
For reading
only
нішнього ринку. Такий висновок може підтвердити, наприклад, динаміка міст- кості українського ринку ІТ-технологій (рис. 2).
1523
910
1159 1291
1617 1650 1240
1580 1790
1990 2110
0 500 1000 1500 2000 2500
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024
Рис. 2. Динаміка та прогноз місткості українського ринку ІТ-послуг Джерело: побудовано авторами за даними [24] (млн. $)
Аналіз прогнозу зміни обсягів національних внутрішніх ринків ІТ- технологій дозволяє констатувати, що, в цілому, 2021-й рік можна буде назвати як 2020 Light. З одного боку буде відновлення і зростання ринку, а також поча- ток масової вакцинації від пандемії корона вірусу, з іншого боку – нові хвилі захворювання, які з огляду на вже наявний досвід будуть проходити трохи лег- ше. Тому навіть не можна мріяти про те, що необхідний на думку вчених для припинення пандемії рівень вакцинації на рівні приблизно 70–80 % населення у нас в країні буде досягнутий до кінця 2022-го року. А це значить, що в зиму 2021–2022 рр. Європейські країни входять з новою хвилею захворювань, що певним чином може позначитися на стану ІТ-ринку. Важко щось стверджувати однозначно, але з урахуванням проведеного вище аналізу, відсоток зростання національних ІТ-ринків, починаючи з 2021 року буде в деякей мірі меншим, ніж передбачалося два роки назад.
Більш точні результати прогнозу впливу ІТ-ринку на зростання ВВП та рі- вень експортних операцій можливо отримати з використанням економіко- математичного моделювання, зокрема, інструментарію кореляційного та регре- сійного аналізу. Наприклад, в роботі [25] наведено спробу прогнозування обся- гів ІТ-ринку з використанням лінії тренду. Пропонована авторами програма згенерувала рівняння лінії тренда, яким можна скористатися для прогнозування майбутніх значень прогнозної величини. Рівняння лінії тренда має вигляд
y=1.1618x–2321.8, (1) де у – прогнозна величина; х – роки [25]. Хоча такі прогнози не рекомендується використовувати в довгостроковій перспективі в зв’язку з можливими змінами
Not
a reprint
макро- та мікросередовища, але для аналізу поточного стану ІТ-ринку їх вико- ристання може бути доцільним.
5. 4. Маркетингові характеристика ринку ІТ-послуг
Найбільш важливими маркетинговими характеристиками ІТ-ринку є по- пит, пропозиція та ціна. Якраз ці характеристиски формують кон’юнктуру рин- ку та перспективи його розвитку. Сучасні тенденції формування та розширення любого ринку в найбільшій мірі пов’язані з його ціновими засадами. Не є ви- ключенням в цьому сенсі і ринок ІТ-послуг, так як ціна ІТ-послуги – це послан- ня, яке споживач зчитує між рядків. Перш ніж виставляти ціну на продукт, не- обхідно проаналізувати, що бажає нею сказати продавець (виробник, постав- щик) ІТ-послуги. Якщо послуга пропонується дешево, то потенційному покупці надається меседж про те, що він економить свої кошти. Якщо ціна вища, ніж в середньому по ринку – продавець заявляє, що його послуги найкращі. Пропо- нується платити частинами щомісяця – це відповідний натяк на те, що не потрі- бно відразу викладати багато грошей. При одноразовому платежі – покупця пе- реконують, що це вигідніше, ніж вічно платити.
Ринкові закони попиту та пропозиції дозволяють зробити висновок про те, що чим більше розробників представлено, наприклад, на ринку програмного забезпечення, тим краще співвідношення «ціна – якість». Це можна пояснити простим законом конкуренції: чим більше конкурентів, тим кращим і адаптив- нішим повинен бути розробник ІТ-послуги, що бути конкурентоспроможним на даному ІТ-ринку.
Дослідження рівня цін на ІТ-послуги в пострадянських країнах має певний ландшафт свого розподілу в країнах цієї групи (табл. 3).
Таблиця 3
Цінові характеристики ринку ІТ-послуг в пострадянських країнах Інтервал цін,
в доларах США за го-
дину
Країна
Україна Росія Беларусь Молдова Арменія
В середньому по групі кра-
їн До 20 $ 65,5 % 59,5 % 58,7 % 75,7 % 67,8 % 63,4 % 21 $ … 30 $ 24,8 % 25,9 % 29,5 % 18,4 % 25,3 % 25,2 % 31 $ … 40 $ 6,8 % 9,4 % 7,4 % 4,8 % 5,2 % 7,7 % 41 $ … 50 $ 1,6 % 2,6 % 3,4 % 0,3 % 1,1 % 1,9 % 51 $ … 100 $ 1,0 % 2, 2 % 0,6 % 0,8 % 0,5 % 1,4 % Більше 100 $ 0,4 % 0,4 % 0,4 % 0,0 % 0,0 % 0,3 % Джерело: побудовано авторами за даними [26]
З даних, приведених в табл. 3, видно, що найбільш широко вживана ціна на ІТ-послуги в пострадянських країнах – до 20 $ за годину. При цьому найдо- рожча категорія (більше 100 $ за годину) характерна лише 0,3 % респондентів.
Тут Російська Федерація є єдиною країною регіону, значна кількість представ- ників якої працюють в діапазоні 51 $…100 $ за годину (2,2 %), у всіх інших об-
For reading
only
стежених країнах відповідне число менше 1 %. В цілому, послуги переважної більшості фрілансерів і ІТ-компаній з пострадянських країн (понад 90 %) мають вартість менше 30 $ за годину.
Одна із гіпотез, яка пояснює ціновий рівень ІТ-послуг в пострадянських країнах, зводить їх значення до невисокого рівня життя громадян цих країн і відповідними їх можливостями до придбання та споживання ІТ-послуг.
Щоб підтвердити або спростувати таку думку проведемо відповідне дослі- дження цінових уподобань споживачів на ІТ-ринках інших країн з більш висо- кими споживацькими можливостям до придбання та використання інформацій- них послуг (табл. 4).
Таблиця 4
Цінові характеристики ринку ІТ-послуг в різних групах країн Європи (з різни- ми матеріальними можливостями)
Інтервал цін, в доларах США
за годину
В середньому по групі країн Постра-
дянські країни
Країни Прибалтики
Східна Європа
Балкан- ські краї-
ни
Ска- нди- навія
Захід- на Єв- ропа До 20 $ 63,4 % 55,6 % 58,1 % 67,8 % 31,9 29,7 % 21 $…30 $ 25,2 % 22,1 % 24,5 % 19,3 % 17,5 19,9 % 31 $…40 $ 7,7 % 9,7 % 9,6 % 6,8 % 13,0 13,0 % 41 $…50 $ 1,9 % 5,8 % 3,8 % 3,2 % 10,0 9,2 % 51 $…100 $ 1,4 % 6,0 % 3,5 % 2,4 % 18,3 22,5 % Більше 100 $ 0,3 % 0,8 % 0,6 % 0,5 % 9,2 5,6 % Джерело: побудовано авторами за даними [26]
З усіх наведених груп країн Прибалтика представляє собою найменший ринок ІТ-послуг. Тут працює тільки 1162 аутсорсингові фірми, що, наприклад, навіть у порівнянні з групою пострадянських країн (2328 фірм та 15280 малих приватних підприємств). В цьому сенсі Україна є другою після Великої Брита- нії країною на європейському континенті за кількістю зареєстрованих IT- фахівців. Тут працює 9272 фірм та вільних підприємців (фрілансерів), тобто близько 16 % від загальноєвропейської кількості.
5. 5. Дослідження показників кадрового забезпечення ІТ-сфери
Бізнес в сфері інформаційних технологій, як невід’ємна складова світової креативної економіки багато в чому залежить від кваліфікації, таланту, навичок і знань спеціалістів, які працюють у ІТ-галузі, а підсумкові фінансові успі- хи - від якості, професіоналізму та кількості фахівців. Тому постійний розвиток та підвищена увага до фахового потенціалу ІТ-сфери в кожній країні одне з найбільш важливих питань для функціонерів національних ринків IT- технологій. Фахівці ІТ-сфери представляють собою найбільш цінний актив на- ціонального ІТ-ринку, потенціал якого щорічно зростає досить високими тем- пами, що показано на рис. 3 на прикладі ІТ-ринку України (рис. 3).
Not
a reprint
220
100
185 200 166
91 0
50 100 150 200 250
2015 2016 2017 2018 2019 2020
Рис. 3. Динаміка кількості ІТ-фахівців в економіці України (тис. осіб) Джерело: побудовано авторами за даними [27]
З цього приводу зазначимо, що популярність технічних і, зокрема, ІТ- спеціальностей зростає: у 2020 році на ІТ-спеціальності поступило на 20 % бі- льше абітурієнтів, ніж два роки тому. Зазначемо, що Україна є безперечним лі- дером в підготовці фахівців в сфері технічних наук. Щороку диплом інженера- професіонала отримують в нашій країні приблизно 130 тисяч випускників (з них приблизно 23 тисячі з дипломом ІТ-фахівця). Для порівняння – в Франції 105 тисяч, Німеччині – 93 тисячі, Турції – 75 тисяч, Великобританії – 71 тисяча, Польщі – 66 тисяч, Румунії – 39 тисяч [20].
Разом з тим, для більш якісної підготовки фахівців, які будуть в майбут- ньому своїми знаннями відповідати запитам ІТ-ринку, необхідно поєднати зу- силля як бізнесу, так і освітян. З одного боку, молодим фахівцям потрібні фун- даментальні знання, а з іншого боку – має місце гостра потреба в необхідних бізнесу прикладних навичках. Такого роду ініціативи допомагають в першу чергу державі активно розвивати IT-сферу в країні. В планах уряду стоїть важ- лива задача – до 2025 року довести кількість IT-фахівців до 450 тисяч, а частку IT-послуг в експорті всіх послуг збільшити до 10 % [27].
Як свідчать результати проведених досліджень, фахівці, які мають ІТ- освіту, в своїй переважній більшості працюють згідно отриманих навиків та компетенцій (рис. 4). Це вигідно їх відрізняє від фахівців інших сфер діяльності (наприклад економістів або юристів).
З наведених на рис. 4 даних слідує, що більшість ІТ-фахівців працюють в аутсорсингових компаніях – 46 %. На другому місці – розробка програмних продуктів, де задіяно 29 % фахівців. На аутстаффінг (переведення і оформлення співробітника в компанію-підрядника) припадає 11 %. Решта 5 % фахівців пра- цюють в стартапах, а в якості фрілансерів тільки 3 % .
Зазначимо, що працівники сфери аутсорсингу займають провідне місце в структурі кадрів ІТ-сфери (рис. 5). Пояснюючи цей факт, зазначимо, що вітчиз- няна ІТ-індустрія розпочала активне становлення та розвиток якраз з аутсорсингу, що в свій час надав країні суттєвий поштовх у складі для вітчиз- няної економіки часи. На початку ХХІ сторіччя на європейському ІТ-ринку
For reading
only
з’явилися перші підприємства ІТ-аутсорсингу: SoftServe, Miratech, ELEKS та ін.
Зарубіжні ІТ-корпорації тільки починали в цей час відкривати для себе нашу країну, тому пропонували на аутсорсинг лише деякі ІТ-функції, які частіше всього не вимагали кваліфікованої технічної експертизи. Це звичайна практика, яка була в свій час таким країнам, як притаманна таким країнам, як Індія, Лат- вія, Польща та Румунія [16].
Аутсорсинг; 46%
Аутстаффінг;
11%
Розробка ІТ- продуктів; 29%
Фрілансери; 3%
Стартапи; 5%
Не в сфері ІТ;
6%
Рис. 4. Розподіл фахівців з ІТ-освітою за місцями роботи Джерело: побудовано авторами за даними [27]
В цей час підприємства з ІТ-аутсорсингу складають найбільшу частку на національних ринках ІТ-послуг. Не дивлячись на те, що кількість стартапів та міжнародних науково-дослідних центрів в Європі постійно зростає, в аутсор- сингових ІТ-компаніях працює переважна більшість всіх ІТ-фахівців, які про- живають в країні.
Дещо інший стан справ вимальовується при аналізі досвіду (стажу) роботи ІТ-фахівців в їх професійній галузі (рис. 5).
З наведених даних (рис. 5) слідує, що на ІТ-ринку переважають фахівці з досвідом роботи 3–5 років. Таких працівників, згідно з результатами проведе- ного дослідження, більше всього – 29 %. На другому місці знаходяться праців- ники з досвідом роботи 1–2 роки, яких 27 %. Замикають трійку лідерів ІТ- фахівці, які пропрацювали 6–10 років. Їх налічується 17 %.
Невисокий відсоток ІТ-фахівців з великим досвідом роботи (більше 10 ро- ків лише 14 %), пояснюється тим, що розвиток інформаційних технологій і, відповідно, ІТ-ринку активно здійснюється тільки в останні 10 років. Тому і підготовка фахівців для ІТ-сфери активно розвивалася тільки в останні роки, тому і терміни їх роботи на відповідних посадах ще далекі до високих показни- ків досвіду роботу. Дані висновки в певній мірі підтверджуються віковим роз-
Not
a reprint
поділом ІТ-фахівців, в якому переважну долю (більше 70 %) займає молоде по- коління працівників віком до 30 років (рис. 6).
17%
14%
27%
28%
0% 5% 10% 15% 20% 25% 30%
1-2 роки 3-5 років 6-9 років Більше 10 років
Рис. 5. Розподіл фахівців з ІТ-освітою за досвідом (стажем) роботи Джерело: побудовано авторами за даними [27]
8%
32% 32%
18%
7%
3%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
Менше 20 років
21-25 років
26-30 років
31-35 років
36-40 років
Більше 40 років Рис. 6. Розподіл фахівців в ІТ-підрозділах за віком
Джерело: побудовано авторами за даними [27]
Цікаво відзначити і ще такий факт в аналізі фахівців ІТ-сфери: переважна більшість працівників – це чоловіки, які складають 77 % контингентна працю- ючих на національних ІТ-підприємствах [27].
Щодо географії розміщення та концентрації ІТ-фахівців по території євро- пейських країн, то слід визначити, що такий розподіл, як правило, нерівномір- ний. Наприклад, в Україні найбільшими центрами проживання та роботи ІТ- фахівців є Київ, Харків та Львів (рис. 7).
For reading
only
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
Київ Харків Львів Запоріжжя Івано- Франківськ
За межами України
Рис. 7. Розподіл фахівців в ІТ-підрозділах України за віком Джерело: побудовано авторами за даними [20]
Дані рис. 7 дозволяють стверджувати, що ще далеко не всі регіони України є активними учасниками ІТ-ринку. Дивним виглядає мінімальна присутність на вітчизняному ІТ-ринку представників Черкас, Хмельницького, Миколаєва, Херсону та ін., де є всі підстави та потреби в розвитку цього напрямку бізнес-діяльності.
Не дуже відрізняється від загального розподілу фахівців ІТ-сфери і їх роз- поділ за окремими напрямками діяльності. Наприклад, розробники програмного забезпечення в свої переважній більшості знаходяться в Києві (68 %), Харкові (23 %), Львові (20 %), Дніпрі (12 %) та Одесі (9 %) [20]. Позитивним є той факт, що в цьому розподілі є вже наявність представників Одеси, які були відсутні в попередньому розподілу.
6. Обговорення результатів дослідження щодо впливу аутсорсингу на показники діяльності підприємства
Результати проведених досліджень свідчать про те, що динаміка розвитку ІТ-ринку в ряді Європейських країн демонструє наявність стійкої тенденції ак- тивного розвитку ІТ-індустрії. Ця тенденція починає займати і в структурі ВВП (табл. 1), і в структурі експорту країн (рис. 1, табл. 2) провідні позиції. Ці краї- ни мають значні резерви недорогої, але висококваліфікованої робочої сили, а також ще далеко не повністю освоєну місткість ринку ІТ-послуг. До таких кра- їн, за результатами проведеного дослідження, слід віднести і Україну.
Предметом досліджень деяких великих інвестиційних компаній (напри- клад, AVentures Capital, Aventis Capital, Capital Times, Intellias та ін.) детально вивчається ІТ-кластер, який сторили Україна, Білорусь, Польща і Румунія. Спі- льний об'єм IT-експорту чотирьох країн досяг $ 13 млрд. Загалом на них припа-
Not
a reprint
дає 5 % світового ринку. Лідирують Індія і Китай, які разом покривають 80 % інформаційного ринку [22].
Постачальники ІТ-послуг складають найбільшу частку на національному інформаційному ринку. Наприклад, в Україні в даний час працює понад 60 % місцевих ІТ-фахівців. І це не дивлячись на те, що кількість стартапів (понад 2000 компаній) та міжнародних науково-дослідних центрів (понад 100 компа- ній) на українських підприємствах ІТ-аутсорсингу постійно збільшується.
Зазначимо, що США та країни Західної Європи залишаються найбільшими цільовими ринками для підприємств ІТ-послуг з пострадянських країн. У 2011–
2012 роках підприємства США були найбільшими споживачами ІТ-послуг (до 90 %) з європейських пострадянських країн. В даний час США все ще залиша- ються найбільш вагомим споживачем ІТ-експорту (81 %), але частка європей- ських споживачів за минулі 10 років значно зросла (рис. 8).
81%
64%
60%
41%
41%
39%
36%
30%
28%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%
США Німеччина Канада Норвегія Фінляндія
Рис. 8. Частка підприємств пострадянських країн Європи, які співпрацюють в сфері ІТ-послуг з відповідними підприємствами інших країн
Джерело: побудовано авторами за даними [20]
Внутрішній ІТ-ринок має менш стійкі показники свого розвитку, але і ная- вні тенденції є в достатній мірі суттєвими. Перспективи його розвитку на пері- од до 2024 року передбачають його збільшення в півтора рази.
Важливою характеристикою ринку ІТ-послуг є його цінові засади. Причо- му надзвичайно цікавим є порівняння цін національного ринку ІТ-послуг з ці- нами в на ринках інших країн, які знаходяться в різних регіонах світу.
Країни Прибалтики, по суті, можна було б включити в пострадянський ре- гіон, однак їх близькість до Західної Європи і економічна віддаленість від країн СНД зіграли свою роль і в розподілі цін на IT-послуги. В середньому в країнах Прибалтики вартість аутсорсингових послуг розробки вище ніж в пострадянсь- ких країнах. Майже 1 % респондентів оцінюють свою роботу в більш ніж 100 $ за годину, і цілих 6 % (а в Естонії навіть 15 %) знаходяться в ціновому інтервалі 51 $ …100 $ за годину. Разом з тим, трохи більше половини представників
