Міністерство освіти і науки України Мукачівський державний університет Кафедра теорії та методики початкової освіти
ЗБІРНИК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ з окремих методик початкової освіти
для самостійної підготовки до державної атестації
для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності «Початкова освіта»
Мукачево 2018
2
УДК (079.1)(0758)373.3
Розглянуто та рекомендовано до друку Науково-методичною радою Мукачівського державного університету
(протокол № 9 від 19 лютого 2018 р.) Укладачі:
М.І. Василинка, С.Г. Гавришко, М.І. Кузьма-Качур, М.В. Лавренова, Н.В. Лалак, О.М. Ліба, І.О. Майборода, В.М.Тягур, О.М. Хома, Г.В. Щербан
Відповідальний за випуск:
Товканець Г. В. – доктор педагогічних наук, професор, Мукачівський державний університет
Упорядник:
Лавренова М.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти, Мукачівський державний університет
Рецензенти:
Козубовська І. В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Корнієнко І. О., кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології, Мукачівський державний університет
З-41
Збірник тестових завдань з окремих методик початкової освіти для самостійної підготовки до державного іспиту з окремих методик початкової освіти / укладачі: М.І. Василинка, С.Г. Гавришко, М.І. Кузьма-Качур, М.В. Лавренова, Н.В. Лалак, О.М. Ліба, І.О. Майборода, В.М.Тягур, О.М. Хома, Г.В. Щербан / за заг. ред.д октора педагогічних наук., професора Г.В. Товканець.− Мукачево, 2018.−126 с.
У збірнику подано тести з окремих методик початкової освіти.
Колектив авторів рекомендує їх студентам напряму підготовки «Початкова освіта», ОС «бакалавр» з метою перевірки знань, умінь і навичок з визначених дисциплін. Зміст тестів відповідають освітньо-професійній програмі підготовки майбутніх учителів початкової школи.
©МДУ, 2018
©Товканець Г.В. та колектив авторів
3
ЗМІСТ
Передмова 5
Тестові завдання з курсу «Методика навчання української мови»
6 Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Методика
навчання української мови»
22 Тестові завдання з курсу «Методика навчання літературного читання» 24 Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Методика
навчання літературного читання»
32 Тестові завдання з курсу «Методика навчання освітньої
галузі «Математика»
33 Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Методика
навчання освітньої галузі «Математика»
59 Тестові завдання з курсу «Методика навчання освітньої
галузі «Природознавство» 61
Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Методика навчання освітньої галузі «Природознавство»
77 Тестові завдання з курсу «Методика вивчення освітньої
галузі «Суспільствознавство»
79 Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Методика
вивчення освітньої галузі «Суспільствознавство» 88 Тестові завдання з курсу «Музичне мистецтво з методикою
навчання»
89 Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Музичне
мистецтво з методикою навчання»
95 Тестові завдання з курсу «Образотворче мистецтво з
методикою навчання» 96
Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Образотворче мистецтво з методикою навчання»
103 Тестові завдання з курсу «Трудове навчання з практикумом» 104 Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Трудове
навчання з практикумом»
114 Тестові завдання з курсу «Фізична культура з методикою
навчання» 115
Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Фізична культура з методикою навчання»
122
Перелік рекомендованої літератури 123
4
Передмова
Закон України «Про вищу освіту» вимагає посиленої уваги до теоретико-практичної підготовки майбутніх фахівців. Найважливішим компонентом педагогічної системи і складовою частиною навчального процесу є контроль за навчальною діяльністю студентів, призначений для визначення успішності кожного, аналізу отриманих результатів та корекції подальшого процесу навчання. Інструментом підвищення якості освіти разом із реформуванням змісту освіти виступає вдосконалення системи оцінювання, модернізація діагностики навчання студентів. Тестування розглядається як спосіб ефективної перевірки результатів навчання, ступеня готовності до тієї чи іншої діяльності. Окрім того, це і метод навчання, що допоможе студентові засвоїти важливі педагогічні поняття.
Мета посібника: допомогти студентам підготуватися до різних форм контролю.
Тестові завдання укладені відповідно до програми освітньо- професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Відбір змісту навчального матеріалу здійснено з урахуванням вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти.
Тести охоплюють матеріал з окремих методик навчання в початковій школі. Різнопланова побудова запитань та сформовані варіанти відповідей спрямовані на уникнення механічного заучування певних понять та активізацію здобутих за час навчання знань, умінь і навичок. Тестові завдання передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповідей.
Посібник із завданнями призначений студентам для підготовки їх до практичних занять, державного екзамену, фахового вступного випробування з педагогічного напряму.
5
Тестові завдання з курсу «Методика навчання української мови»
1 – рівень 1. Методика навчання української мови – це:
1) педагогічна наука;
2) методична наука;
3) розділ мовознавства;
4) психолого-педагогічна наука.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти галузі «Мови і літератури» складається з таких змістових ліній:
1) мовної, лінгвоукраїнознавчої, мовленнєвої, діяльнісної;
2) мовленнєвої, мовної, соціокультурної, діяльнісної;
3 ) лінгвістичної, діяльнісної, мовної, соціокультурної;
4) мовної, мовленнєвої.
3. Мовленнєва змістова лінія Державного стандарту передбачає : 1) два види мовленнєвої діяльності;
2) три види мовленнєвої діяльності;
3) чотири види мовленнєвої діяльності;
4) не передбачає.
4. Розрізняють такі види мовленнєвої діяльності:
1) аудіювання, говоріння, читання, письмо;
2) аудіювання, розвиток мовлення, читання, письмо;
3) аудіювання, читання, письмо, діалог;
4) монологічна, діалогічна.
5. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності передбачає:
1) уміти уважно слухати і розуміти текст;
2) уміти читати текст;
3) уміти слухати і читати;
4) уміти читати і розповідати.
6.Комунікативна компетентність передбачає:
1) вивчення теоретичного матеріалу з української мови;
2) здатність особистості застосовувати у конкретному спілкуванні знання мови, володіння різними соціальними ролями;
3) здатність особистості читати і писати;
4) здатність особистості до говоріння.
7.Навчальна програма з української мови структурована таким чином:
1) навчання грамоти, 1 клас, 2 клас, 3 клас, 4 клас;
6
2) навчання грамоти, мовленнєва змістова лінія, мовна змістова лінія, соціокультурна змістова лінія, діяльнісна змістова лінія;
3) навчання грамоти, письмо, читання;
4) вступ, пояснювальна записка, основна частина.
8. Методика навчання української мови використовує:
1) тільки загальнодидактичні принципи навчання;
2) тільки лінгводидактичні принципи навчання;
3) загальнодидактичні й лінгводидактичні принципи навчання;
4) тільки власне методичні принципи.
9.Навчання грамоти поділяється на:
1) один період;
2) два періоди;
3) три періоди;
4) не поділяється.
10. Навчання грамоти в сучасній початковій школі здійснюється за методом:
1) звуковим аналітико-синтетичним із частковим застосуванням методу цілих слів;
2) звуковим аналітичним;
3) звуковим синтетичним;
4) пояснювальним.
11. Вивчення літер у букварний період навчання грамоти здійснюється:
1) в алфавітному порядку;
2) за принципом частотності вживання їх у писемному мовленні;
3) за принципом складності їх написання;
4) у залежності від звуків: букви, що позначають голосні; букви, що позначають приголосні.
12. Які прийоми становлять підґрунтя основного методу навчання грамоти?
1) узагальнення та систематизації;
2) аналізу та синтезу;
3) аналізу та порівняння;
4) порівняння, синтезу.
13. Основним завданням післябукварного періоду навчання грамоти є:
1) систематизувати знання, уміння й навички з читання і письма, здобуті першокласниками в добукварний і букварний періоди навчання грамоти;
2) продовжити вивчення букв;
3) розвивати писемного мовлення;
7
4) читання.
14. Учні першого класу знайомляться:
1) спочатку із твердими приголосними звуками;
2) паралельно із парними твердими і м’якими приголосними;
3) програмою не передбачено вивчення твердих і м’яких приголосних;
4) спочатку із м’якими приголосними.
15.Розвивати мовлення – означає:
1) вчити учнів правильно і доцільно, відповідно до норм літературної мови користуватися всім арсеналом мовних засобів у процесі побудови зв’язних висловлювань;
2) написання переказів і творів;
3) вивчення чистомовок, скоромовок;
4) проведення навчальних диктантів.
16.Методи розвитку мовлення такі:
1) імітативні, конструювання, комунікативні;
2) комунікативні, евристичний, розповідь;
3) пояснення, розповідь, бесіда;
4) пояснювально-ілюстративний, наочний.
17.Рівні розвитку мовлення такі:
1) вимовний, лексичний, рівень словосполучення і речення, текстовий;
2) текстовий, рівень переказу і твору;
3) текстовий, лексичний, усний, письмовий;
4) діалогічний, монологічний.
18.Розвиток зв’язного мовлення учнів передбачає роботу за напрямами:
1) побудова переказів і творів;
2) удосконалення і розвиток діалогічного та монологічного мовлення;
3) складання словосполучень і речень;
4) побудова усних текстів.
19.Види переказів такі:
1) докладний, стислий, вибірковий, творчий;
2) докладний, усний, письмовий;
3) імітативний, творчий, конструктивний;
4) усний, письмовий, творчий.
20.Окремі уроки розвитку зв’язного мовлення за вимогами програми у першому класі рекомендується проводити:
1) як фрагмент уроку протягом 15-20 хвилин один раз на два тижні;
2) такі уроки не передбачені в першому класі;
8
3) весь урок навчання грамоти;
4) 30 хвилин 1 раз в тиждень.
21.Окремі уроки розвитку зв’язного мовлення за вимогами програми у 2-4 класах рекомендується проводити:
1) один раз на два тижні;
2) один раз у тиждень;
3) не рекомендується програмою початкової школи;
4) один раз на місяць.
22.Під орфографічною грамотністю слід розуміти:
1) уміння правильно вживати графічні засоби (букви, дефіс) для відтворення усного мовлення на письмі відповідно до прийнятих правил правопису;
2) уміння писати слова під диктовку;
3) уміння писати слова під диктовку та їх коментувати;
4) навчання грамоти.
23.Процес формування орфографічних умінь і навичок проходить такі етапи:
1) добукварний, букварний, післябукварний;
2) мотиваційний, орієнтовний, операційний (виконавський), контрольно- оцінний;
3) підготовчий, основний, заключний;
4) вступний, основний.
24.Сучасна методика з навчання орфографії класифікує правила так:
1) прості й складні;
2) у залежності від принципів написання;
3) одноваріантні, двоваріантні, правила-рекомендації;
4) у залежності від етапів вивчення.
25. Орфографічний розбір в початковій школі передбачає:
1) знаходження орфограми, співвідношення її з відповідним правилом;
2) пояснення значення слова;
3) визначення звуків і їх аналіз;
4) визначення будови слова.
26. Перелік слів, правопис яких слід запам’ятати, подається у : 1) навчальній програмі з української мови;
2) Державному стандарті початкової загальної освіти;
3) спеціальній методичній літературі;
4) вчителем у залежності від теми.
27. Комунікативний метод розвитку мовлення ґрунтується на:
9
1) функції мови, призначенні її бути засобом спілкування;
2) теоретичній основі мови;
3) змістових лініях Державного стандарту початкової загальної освіти галузі
«Мови і літератури»;
4) вправах із підручника.
28. Письмо як вид мовленнєвої діяльності передбачає:
1) формування в молодших школярів умінь будувати зв’язні висловлювання з дотриманням каліграфічних вимог;
2) написання слів, речень, тексту;
3) передачу звуків на письмі;
4) написання творів.
29. Який із типів текстів, що вивчається у початковій школі, відповідає на загальне питання «що сталося»?
1) розповідь;
2) опис;
3) міркування;
4) інструкції.
30. З поняттям «текст» у другому класі вчителю доцільно знайомити учнів методом:
1) розповіді;
2) пояснювально-ілюстративним з прийомом порівняння;
3) наочним;
4) пояснення.
31. З поняттям «звук» учні знайомляться у:
1) першому класі;
2) другому класі;
3) третьому класі;
4) четвертому.
32. В якому рядку учнями 1 класу правильно складено звукову модель до слова «буряк»?
1) [ - 0 = = 0 -];
2) [- 0 = 0 -];
3) [ - 0 - = 0 -];
4) [ - 0 - 0 -].
33. Дзвінкі і глухі приголосні вивчаються на основі:
1) звуко-буквеного аналізу слова;
2) спостереження за вимовою звуків і їх аналізу за участю голосу й шуму;
3) підручника;
10
4) не вивчаються.
34. Етапність процесу вивчення лексики:
1) усний, письмовий;
2) вимовний, текстовий;
3) пропедевтичний, спеціальний, аспектний (удосконалення лексикологічних умінь);
4) діалогічний, монологічний.
35. Учитель пропонує учням пояснити значення слова іде в таких реченнях: Дощ іде. Літак іде на посадку. Урок іде. Людина іде. Це робота із:
1) багатозначними словами;
2) омонімами;
3) синонімами;
4) антонімами.
36. Пряме і переносне значення слова вчителю доцільно пояснити методом:
1) розповіді;
2) аналізу мовного взірця – словосполучення, речень ( тексту);
3) пояснення;
4) імітації.
37. До якого із способів пояснення лексичного значення слів відносять такі прийоми: показ предметів, предметних чи сюжетних малюнків і відповідно пояснення вчителем?
1) пояснення значення слова шляхом використання контексту;
2) пояснення значення слова шляхом демонстрації;
3) найпростіший словотворчий аналіз;
4) підбір синонімів.
38. Розбір слів за будовою учні початкової школи проводять у такій послідовності:
1) основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс;
2) закінчення, основа, визначення спільнокореневих слів, корінь, суфікс, префікс;
3) корінь, суфікс, префікс, закінчення, основа;
4) префікс, корінь, суфікс.
39. Процес формування граматичного поняття «частини мови» умовно поділяють на:
1) два етапи;
2) три етапи;
11
3) чотири етапи;
4) не поділяється.
40. Іменник у початковій школі вивчається:
1) від першого класу до четвертого за етапами; від слова до частини мови;
2) у 2,3 класах;
3) у 3,4 класах;
4) тільки у 4 класі.
41. Яка відповідь учня на запитання вчителя «Як змінюється іменник» є повною і правильною. Іменник змінюється за:
1) запитаннями;
2) родами, числами;
3) відмінками (запитаннями), числами;
4) незмінна частина мови.
42. Який із прийомів допомагає учням другого класу краще засвоїти поняття «іменник»?
1) спостереження за мовним матеріалом;
2) розповідь учителя;
3) бесіда;
4) читання правила із підручника.
43. Для формування граматичного поняття «рід іменників» у третьому класі доцільно використати:
1) тренувальні вправи;
2) коментоване письмо;
3) евристичний метод та таблиці;
4) читання правила із підручника.
44. Найефективнішим методом ознайомлення з прикметником як частиною мови є:
1) евристична бесіда на основі словосполучення (речення,тексту);
2) пояснення;
3) розповідь;
4) робота над семантикою слова.
45. Вивчаючи займенник як частину мови, учні повинні володіти такими знаннями і вміннями:
1) ставити питання до займенників; впізнавати у текстах особові займенники;
змінювати особові займенники за зразком та складати речення (тексти) з ними;
2) впізнавати у текстах вказівні, питальні та відносні займенники;
3) поняття «займенник», розряди займенників;
12
4) тільки знаходити у тексті.
46.Частини мови іменник, прикметник, дієслово вивчаються у 2-4 класах поетапно в розділах програми:
1) «частини мови»;
2) «слово», «частини мови»;
3) «слово»;
4) у кожному з розділів.
47. Формування поняття про дієслово проходить :
1) з першого до четвертого класу за етапами; від слова до частини мови;
2) у 3 класі;
3) у 4 класі;
4) у 2-3 класах.
48. Тему «Час дієслова» доцільно пояснити таким методом:
1) наочним;
2) розповіддю вчителя;
3) пояснювально-ілюстративний на основі таблиці;
4) тільки за підручником.
49. Навчальною програмою з теми «Числівник» передбачено одержання таких мовних знань:
1) поняття про числівник, кількісні й порядкові числівники. Практичне засвоєння вимовляння і письма, відмінкових форм окремих числівників;
2) поняття про числівник, кількісні й порядкові числівники, прості, складні і складені;
3) тільки поняття про числівник як частину мови;
4) з терміном учні не знайомляться.
50.Ознайомлення з прислівником як частиною мови доцільно провести:
1) методом дедукції на основі речення (тексту);
2) методом практичних вправ;
3) на основі слова;
4) методом аналізу будови слова.
51. З терміном «службові слова» учні знайомляться в:
1) 1 класі;
2) 2 класі;
3) 3 класі;
4) 4 класі.
52.У початковій школі вивчаються такі члени речення:
1) підмет, присудок, другорядні члени речення;
13
2) підмет, присудок, додаток, означення, обставини;
3) підмет, присудок, іменник, прикметник, дієслово;
4) тільки підмет і присудок.
53. Тему «Речення за метою висловлювання та інтонацією» доцільно пояснити:
1) пояснювально-ілюстративним методом на основі зіставлення близьких за змістом речень;
2) розповіддю вчителя;
3) наочним методом;
4) на основі вправи.
54. Тема «Однорідні члени речення» вивчається у:
1) класі;
2) 2-3 класах;
3) 4 класі;
4) програмою не передбачено.
55. У реченні – Я люблю свій рідний край – слово «край» учень визначає, як:
1) підмет;
2) додаток;
3) другорядний член речення;
4) додаток.
56.Укажіть відповідь учня, в якій правильно подано порядок установлення зв’язку між членами речення:
1) знаходження залежних слів від підмета; знаходження залежних слів від присудка; визначення основи речення шляхом встановлення зв’язків між підметом і присудком; встановлення залежності між іншими другорядними членами;
2) визначення основи речення шляхом встановлення зв’язків між підметом і присудком; знаходження залежних слів від підмета; відшукування залежних слів від присудка; встановлення залежності між іншими другорядними членами за допомогою запитань;
3) відшукування залежних слів від підмета; встановлення залежності між іншими другорядними членами; відшукування залежних слів від присудка;
визначення основи речення шляхом встановлення зв’язків між підметом і присудком;
4)визначення підмета і присудка.
14
2 - рівень
1.Методика навчання української мови належить до педагогічних наук, тому що:
Відповідь:
1) предметом її дослідження є українська мова;
2) використовує основні методи педагогіки;
3) досліджує закономірності навчального процесу;
4) предметом її дослідження є процес оволодіння українською мовою в умовах навчання учнів у початковій школі.
2. До яких принципів методики навчання української мови належать такі: увага до матерії мови; розуміння мовних значень, координації усного і писемного мовлення:
1) педагогічних;
2) лінгводидактичних;
3) психологічних;
4) мовних.
3. До якого із рівнів розвитку зв’язного мовлення молодших школярів належить розвиток техніки мовлення, розвиток орфоепічних умінь, робота над інтонацією?
1) лексичного;
2) вимовного;
3) текстового;
4) словосполучення і речення;
5) морфемного.
4. До якого із рівнів розвитку зв’язного мовлення молодших школярів належить уточнення, збагачення, активізації словника, усунення нелітературних слів?
1) вимовного;
2) лексичного;
3) морфологічного;
4) синтаксичного;
5) рівня тексту.
5. Виберіть правильну відповідь: розрізна азбука для учнів першого класу – це:
1) навчально-методичний посібник, який використовується для формування орфографічної навички;
2) посібник для проведення звуко-буквеного аналізу й синтезу слів;
3) навчально-методичний посібник з навчання грамоти: комплект карток із надрукованими на них буквами, знаками, цифрами, який використовується
15
при звуко-буквеному аналізі й синтезі слів, конструюванні слів на набірному полотні;
4) тільки букви.
6. Укажіть «зайві» із наведених видів переказів:
1) докладний;
2) діалогічний; монологічний.
3) стислий;
4) вибірковий;
5) творчий;
7. Укажіть «зайві» вправи на побудову діалогу:
1) розмова по телефону 2) інсценування ситуацій;
3) побудова діалогічної бесіди;
4) опрацювання художніх діалогічних текстів;
5) виступ на певну тему; списування; контрольний диктант;
6) розмова у бібліотеці;
8. Укажіть неправильну відповідь щодо визначення поняття «зв’язне мовлення»:
1) група речень об’єднаних тільки за змістом;
2) діяльність того, хто говорить, процес висловлювання думки в усній чи письмовій формі;
3) текст, висловлювання, продукт мовленнєвої діяльності;
4) сукупність взаємопов’язаних речень, об’єднаних спільним предметом мовлення, головною думкою та граматично;
5) речення, об’єднані за змістом і граматично.
9. Укажіть правильну відповідь щодо періодизації мовленнєвого розвитку молодших школярів:
1) дошкільний; шкільний;
2) домовленнєвий, шкільний, юнацький;
3) домовленнєвий, раннього дитинства; дошкільний, шкільний;
4) періодизація відсутня.
10. Із традиційних методів навчання укажіть той, який є ефективним для пояснення теми «Речення за метою висловлювання та інтонацією»:
1) пояснювально-ілюстративний на основі зіставлення близьких за змістом речень;
2) пояснення;
3) розповіді вчителя на основі підручника;
4) самостійне вивчення.
16
11. Які із наведених вправ роботи із синонімами мають творчий характер?
1) виділення із речення чи тексту синонімів, групування їх парами;
2) добір синонімів до поданих слів;
3) підкреслення слів-синонімів;
4) дописування речення словом-синонімом;
5) складання речень із синонімами; складання тексту із застосуванням синонімів чи його редагування;
12.Навчальною програмою з української мови передбачено ознайомлення із однорідними членами речення у такому класі:
1) 1 класі;
2) 2 класі;
3) 3 класі;
4) 4 класі.
13. Основними принципами букварного періоду навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом навчання із перелічуваних є:
1) природовідповідність;
2) вивчення нової букви «від звука до букви»; одночасне вивчення твердих і м’яких приголосних;
3) частотність;
4) складове читання;
5) системність;
6) одночасне вивчення твердих і м’яких приголосних.
14. Назвіть авторів підручника «Буквар»:
1) М.Вашуленко, О.Вашуленко; М. Захарійчук; В. Науменко;
2) М. Захарійчук; В. Науменко;
3) М. Вашуленко, М. Наумчук 4) О. Савченко, В. Науменко.
15. Який із поданих термінів теми «Будова слова» не вивчається на уроках рідної мови в початковій школі?
1) інтерфікс; постфікс;
2) основа слова;
3) корінь слова;
4) споріднені слова;
5) префікс;
6) закінчення;
7) суфікс;
17
16. Серед указаних рівнів розвитку зв’язного мовлення молодших школярів знайдіть «зайві»:
1) вимовний;
2) комунікативний; діалогічний;
3) лексичний;
4) рівень словосполучення і речення;
5) текстовий;
17. Провідною змістовою лінією Державного стандарту початкової загальної освіти галузі «Мови і літератури», яка є основною для мовної освіти, є:
1) лінгвокраїнознавча;
2) мовна;
3) соціокультурна;
4) діяльнісна;
5) мовленнєва;
6) культурологічна.
18. Зміст навчання української мови в початковій школі визначають:
1) підручники з української мови;
2) навчальна програма з української мови;
3) посібник для вчителів;
4) методичні рекомендації;
5) Державний стандарт початкової загальної освіти галузі «Мови і літератури»; навчальна програма з української мови;.
19. До прийомів звукового аналізу не належать:
1) вимовляння одного із звуків у слові;
2) виділення звука зі слова на основі словесного опису і спостереження за артикуляцією;
3) зіставлення слів, які різняться одними звуком;
4) складання, нарощування букв, складів на початку і в кінці слів; складання речень;
5) повторення звука за вчителем, його аналіз.
20. Знайдіть помилку в класифікації диктантів у процесі вивчення основ орфографії:
1) аналітичні;
2) слухові;
3) зорово-слухові;
4) синтетичні; аналітичні.
21. Знайдіть правильну відповідь щодо вивчення теми «Звуки і буки» в початковій школі:
18
1) тема вивчається із другого класу і завершується в четвертому;
2) тема вивчається упродовж усіх років навчання (звуко-буквений аналіз слів);
3) тема вивчається тільки у першому класі;
4) тема вивчається тільки у 4 класі.
22. Букви на позначення голосних звуків першокласники вивчають у такий період навчання грамоти:
1) добукварний;
2) букварний;
3) піcлябукварний;
4) не вивчаються.
23. У початковій школі вивчаються такі розряди займенників за значенням:
1) вказівні;
2) питальні;
3) відносні;
4) заперечні;
5) особові;
6) усі названі.
24. Орфографічна навичка – це:
1) автоматизована дія, яка формується на основі умінь, пов’язаних із засвоєнням комплексу знань і їх застосуванням на письмі;
2) система правил правопису;
3) написання, що відповідає правилу орфографії;
4) система правил, що регламентують вимову слова.
25. Яка частина мови не вивчається в початковій школі:
1) іменник;
2) прикметник;
3) числівник;
4) займенник;
5) дієслово 6) сполучник;
7) дієприкметник, дієприслівник;
26. Які з наведених вправ не належать до орфографічних?
1) списування;
2) диктанти;
3) орфографічний розбір;
4) усні перекази; усні твори;
5) контрольний диктант.
19
27. Які із методів навчання є ефективними у процесі вивчення прикметника як частини мови?
1) евристична бесіда на основі словосполучення (речення, тексту);
текстоцентричний;
2) пояснення вчителя за правилом у підручнику;
3) розповідь;
4) робота з підручником;
5) самостійне вивчення.
28. Знайдіть правильну відповідь учня «Як змінюється дієслово»?
Дієслово змінюється за:
1) особами і числами в теперішньому та майбутньому часі; родами і числами в минулому часі;
2) родами і числами;
3) відмінками і числами;
4) не змінюється.
29. Підготовка руки дитини до письма здійснюється у:
1) добукварний період навчання грамоти;
2) букварний період;
3) післябукварний період;
4) протягом трьох періодів оволодіння грамотою.
30. Укажіть найбільш повну відповідь щодо визначення аналітичних вправ. Аналітичні вправи – це вправи:
1) під час виконання яких переважає аналітична діяльність учнів:
спостереження над мовою, граматичний розбір у різних варіантах, орфографічне коментування і т.п.;
2) під час виконання яких переважає репродуктивна діяльність учнів:
дослівне списування, імітативні вправи і т.п.;
3) під час виконання яких обґрунтовується висловлена думка щодо вивченого граматичного поняття;
4) складання речення.
31. Вибірковий диктант – це:
1) вид контрольного диктанту, що має за мету перевірити знання учнів з розділу;
2) вид слухового чи зорового диктанту, який передбачає запис не повного тексту, а лише вибраних слів, словосполучень, що містять орфограми або граматичні форми з правил, які вивчаються;
3) вид диктанту, який передбачає запис слів, словосполучень;
4) вид диктанту, який передбачає записслів з орфограмами, що вивчалися на уроці під диктовку.
20
32. Знайдіть неправильну відповідь серед указаних учнівських умінь роботи із синонімами:
1) визначати синоніми;
2) добирати близькі за значенням слова;
3) замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;
4) самостійно вживати в готовому тексті дібране за смислом синонімічне слово;
5) самостійно вибирати із свого лексичного запасу найбільш влучний для висловлення власної думки синонім;
6) вводити синоніми тільки у словосполучення, не складаючи речення чи текст; знати тільки формулювання правила.
33. Знайдіть правильну відповідь щодо вивчення присудка в початковій школі. Вивчається:
1) тільки простий дієслівний присудок з терміном «присудок»;
2) простий і складений дієслівний присудки без уживання термінів;
3) усі типи присудків;
4) правильної відповіді немає.
34. З якими із перелічених ознак речення не ознайомлюються учні 2-4 класів?
1) речення виражає закінчену думку;
2) для речення характерна змістова та інтонаційна завершеність;
3) слова в реченні зв’язані граматично і за змістом, у реченні можуть бути головні і другорядні члени;
4) головні члени становлять основу речення;
5) речення поділяють на односкладні та двоскладні; поняття «складне речення»
35. У процесі навчання мови молодші школярі повинні володіти такими синтаксичними поняттями:
1) підмет;
2) присудок; підмет; другорядні члени речення;
3) додаток;
4) обставина;
5) означення;
6) другорядні члени речення.
36. Яка тема на вивчення однорідних членів речення не передбачена програмою початкової школи?
1) однорідні члени відповідають на одне і те саме запитання і зв’язані з одним і тим самим словом;
2) однорідними можуть бути підмети, присудки і другорядні члени речення;
3) при однорідних членах можуть бути залежні слова;
21
4) однорідні члени поєднуються за допомогою інтонації і сполучників і(й), а, але;
5) при відсутності сполучників між однорідними членами ставляться кома, двокрапка, тире;
6) узагальнюючі слова при однорідних членах речення; при відсутності сполучників між однорідними членами ставляться кома, двокрапка, тире.
37. Із наведених вправ виберіть «зайві», що не належить до конструктивних:
1) відновлення або побудова речень із розрізнених слів;
2) визначення меж речень у тексті; аналіз речення;
3) побудова речення за запитаннями;
4) поширення речень за запитаннями;
5) складання речень за завданням учителя;
6) аналіз речення.
38. Які словосполучення в термінології учня початкової школи є помилковими:
1) друкована буква;
2) нова літера;
3) тверда приголосна; м’яка буква; голосна буква.
4) голосний звук;
5) рукописна буква;
6) приголосний звук;
39. Укажіть вправу, що не належить до вправ з розвитку зв’язного мовлення:
1) списування; коментоване письмо;
2) усний переказ прочитаного;
3) словесне малювання;
4) складання запрошення;
5) складання текстів різних видів;
6) письмові твори різних типів.
40. До видів мовленнєвої діяльності належать:
1) аудіювання; говоріння; читання; письмо;
2) говоріння;
3) читання;
4) письмо;
5) розповідь.
22
Ключ до відповідей на тестові завдання з курсу «Методика навчання української мови»
1 – рівень
Тестові завдання
Відповіді Тестові завдання
Відповіді
1. 1 29. 4
2. 2 30. 2
3. 3 31. 1
4. 1 32. 2
5. 1 33. 2
6. 2 34. 3
7. 2 35. 1
8. 3 36. 2
9. 3 37. 2
10. 1 38. 2
11. 2 39. 3
12. 2 40. 1
13. 1 41. 3
14. 2 42. 1
15. 1 43. 3
16. 1 44. 1
17. 1 45. 1
18. 2 46. 2
19. 1 47. 1
20. 1 48. 3
21. 1 49. 1
22. 1 50. 1
23. 2 51. 2
24. 3 52. 1
25. 1 53. 1
26. 1 54. 3
27. 1 55. 3
28. 1 56. 2
23
2 – рівень
Тестові завдання
Відповіді Тестові завдання
Відповіді
1. 2 21. 2
2. 2 22. 2
3. 2 23. 5
4. 2 24. 1
5. 3 25. 7
6. 2 26. 4
7. 5 27. 1
8. 1 28. 1
9. 3 29. 1
10. 1 30. 1
11. 5 31. 2
12. 4 32. 6
13. 2 33. 1
14. 1 34. 5
15. 1 35. 2
16. 2 36. 6
17. 5 37. 2
18. 5 38. 3
19. 4 39. 1
20. 4 40. 1
24
Тестові завдання з курсу «Методика навчання літературного читання»
1 – рівень
1. Державний стандарт початкової загальної освіти галузі «Мови і літератури» складається з таких змістових ліній:
1) коло читання; формування й розвиток навички читання;
2) робота з дитячою книгою: робота з інформацією;
3) коло читання; формування й розвиток навички читання; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книгою; аудіювання;
4) коло читання; формування й розвиток навички читання; літературознавча пропедевтика; досвід читацької діяльності; робота з дитячою книгою: робота з інформацією; розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.
2. Зміст літературного читання визначається на основі таких принципів:
1) тематичного; літературознавчого; комунікативно-мовленнєвого;
2) тематично-жанрового; естетичного; літературознавчого; комунікативно- мовленнєвого;
3) комунікативно-мовленнєвого;
4) тематичного та естетичного.
3. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності передбачає:
1) уміти уважно слухати і розуміти текст;
2) уміти читати текст;
3) уміти слухати і читати;
4) уміти висловлювати свої думки на письмі.
4. Домінантним видом читання в початкових класах є:
1) мовчазне;
2) читання вголос;
3) читання в особах;
4) вибіркове читання.
5. Літературознавчий принцип передбачає:
1) уведення до системи підготовки дитини-читача літературознавчих понять;
2) уведення до системи підготовки дитини-читача літературознавчих понять та практичне їх застосування;
3) практичне застосування літературознавчих понять;
4) вивчення термінів літературознавчих понять.
6. Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу передбачає:
1) діалогову взаємодію читача з текстом, автором, героями твору,
25
застосування технологій кооперативного навчання, створення спеціальних навчальних ситуацій;
1) застосування технологій кооперативного навчання;
2) колективна робота змісту прочитаного чи прослуханого;
3) формування прийомів самостійної роботи учнів з різними типами і видами дитячих книжок.
7. Мовленнєві уміння на уроках літературного читання це:
1) копіювання текстів-зразків прочитаних (прослуханих) на уроках літературного читання;
2) процес створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим);
3) самостійна робота з дитячою книжкою;
4) аудіювання.
8. Перелік авторів, які визначені змістовою лінією «Коло читання» за класами є:
1) обов’язковим до вивчення у початкових класах;
2) рекомендований і може бути змінений директором школи, учителями, батьками;
3) рекомендований і не може бути змінений;
4) рекомендований і може бути змінений із урахуванням читацьких інтересів учнів та авторами чи укладачами підручників, зважаючи на авторську концепцію підручника.
9. Навичка читання охоплює:
1) технічну сторону;
2) технічну й смислову сторону;
3) лише смислову;
4) норми орфоепії.
10. Дотримання норм орфоепії характеризує:
1) свідоме читання;
2) виразне читання;
3) художнє читання;
4) вибіркове читання.
11. Коли обов’язково повинна відбуватися словникова робота на уроках літературного читання:
1) перед першим прочитанням твору;
2) після першого прочитання твору;
3) у процесі прочитання;
4) не є обов’язковою.
26
12. Яка з поданих ознак не характеризує якісне читання?
1) свідомість;
2) художність;
3) виразність;
4) чіткість.
13. Які якості повноцінного читання можна вважати основними?
1) свідомість, самостійність, швидкість, виразність;
2) швидкість, свідомість, активність, правильність;
3) темп, швидкість, правильність, свідомість;
4) свідомість, швидкість, правильність, виразність.
14. Різновидами навчального читання в початкових класах є:
1) читання вголос;
2) індивідуальне читання;
3) читання вголос і мовчки;
4) вибіркове читання.
15.Види переказів на уроках літературного читання такі:
1) докладний, стислий, вибірковий, творчий;
2) докладний, усний, письмовий;
3) докладний, стислий, складний;
4) творчий, письмовий, складний, вибірковий.
16. Форми учнівського читання такі:
1) індивідуальне, читання вголос;
2) читання мовчки;;
3) хорове, у парах, індивідуальне, ланцюжком, комбіноване, партитурне, вибіркове, читання в особах;
4) правильне, свідоме, виразне.
17. Існують такі способи читання:
1) побуквенний, складовий, слово-складовий, цілими словами;
2) побуквенний, складовий (відривний, плавний), слово-складовий, цілими словами;
3) групами слів;
4) відривний, плавний.
18. Робота з дитячою книгою відбувається на уроках:
1) класного читання;
2) позакласного читання;
3) на уроках узагальнення і систематизації знань;
4) української мови.
27
19. Напрямки роботи над виразністю такі :
1) технічний, інтонаційний, смисловий, тренувальний;
2) робота над голосом, дикцією;
3) робота над диханням, орфоепічною вимовою;
4) система роботи по осмисленню ідеї твору.
20. Завдання уроків літературного читання такі:
1) пізнавальні та виховні;
2) розвивальні, виховні, робота з текстом;
3) пізнавально-інформаційні, навчальні, розвивальні, виховні;
4) інформаційні.
21. Яке значення мають уроки читання?
1) естетичне;
2) освітнє, виховне, естетичне;
3) освітнє й виховне;
4) екологічне.
22.Бібліотечний урок це –
1) розповідь учителя про необхідність створення бібліотеки;
2) одна з форм роботи, під час якої урок проходить у бібліотеці;
3) вид позакласної роботи;
4) звичайний урок.
23. Які 2 типи уроків виділяють методисти у системі класного читання?
1) урок вивчення нової теми й урок систематизації і узагальнення одержаних знань;
2) урок ознайомлення з новим твором і урок узагальнення вивченого матеріалу;
3) урок читання твору і урок повторення вивченого;
4) підсумковий урок та уроки позакласного читання.
24. Основою структурування програми з літературного читання є:
1) розділи, які визначені у підручнику з читання;
2) змістові лінії Державного стандарту з читання;
3) тематичний принцип змісту читання;
4) комунікативно-мовленнєвий принцип.
25. У початкових класах молодші школярі знайомляться тільки з:
1) ліричними;
2) епічними та ліричними віршами;
3) віршами про природу та працю людей;
4) тільки з епічними.
