УДК 658.6
DOI: 10.15587/1729-4061.2021.248122
Удосконалення методів оцінювання результатів цифровізації державних корпорацій
І. В. Дунаєв, А. А. Кудь, М. А. Латинін, А. В. Косенко, В. В. Косенко, І. В. Кобзев
Визначено перелік, характер та напрями змін в бізнес-процесах державних корпорацій внаслідок цифрової трансформації. Згруповано основні цифрові тех- нології, які використовуються державними корпораціями, що здійснюють діяль- ність в базових секторах національної економіки. Доведено, що одним з найваж- ливіших критеріїв цифрової трансформації є рівень інформаційної прозорості.
Побудовано морфологічну матрицю цифрової трансформації державних корпорацій і визначено позиції останніх у досліджуваному процесі. За резуль- татами оцінки матриці зроблено висновок, що найбільшу увагу привертають процеси цифровізації в корпораціях-аутсайдерах. Це пов’язано з тим, що дана позиція характеризуються високим рівнем цифрової зрілості, але низьким рів- нем прозорості. З метою забезпечення високого рівня прозорості даним ком- паніям представляється доцільним впроваджувати нові цифрові технології.
Проаналізовано ендогенні та екзогенні фактори, що сприяють або блоку- ють процес впровадження цифрових технологій у державних корпораціях.
З’ясовано, що на рівні державних корпорацій існують суттєві ресурсні обме- ження, що знаходять прояв у недостатності коштів на впровадження цифро- вих технологій. Ще однією суттєвою перешкодою є психологічні бар’єри, пов’язані з небажанням застосовувати цифрові технології в процесі діяльності.
Узагальнення показників ефективності бізнес-процесів та критеріїв фак- торних умов цифрової трансформації дозволило виокремити основні складові системної моделі цифровізації державних корпорацій. Враховуючи вищезазна- чене, запропоновано авторську системну модель цифровізації державного кор- поративного сектору. Модель представляється доцільним використовувати для визначення ефекту від впровадження цифрових технологій в державному корпоративному секторі.
Ключові слова: державні корпорації, цифровізація, бізнес-процеси, цифро- ва трансформація, блокчейн, системна модель цифровізації.
1. Вступ
Глобалізація, стрімкий розвиток інформаційних технологій у всіх сферах життя, поширення телекомунікаційних технологій та все більше покриття Інте- рнетом, взаємодія між різними учасниками ринку онлайн привели до стрімкого розвитку сектора цифрової економіки. Технологічність та конкурентоспромож- ність провідних національних економік стала характеризуватися рівнем розвит- ку цифрової трансформації, або так званої цифровізації, та часткою сектору цифрової економіки. В сучасних умовах цифровізація – головний чинник зрос-
Not a
reprint
тання світової економіки, який надає ряд таких переваг для національної еко- номіки, як: підвищення продуктивності праці, економія часу, створення нового попиту на нові товари та послуги та ін. Також цифрові дані можуть бути вико- ристані як ресурс для виробництва, що дозволить змінити уклад економіки з традиційної ринкової на цифрову та приведе до зміни всіх секторів економіки.
Значних змін дістануть державний та приватний, реальний, виробничий та не- виробничий, фінансовий та сектору послуг. Дані зміни в кінцевому результаті сприятимуть зростанню конкурентоспроможності економіки країни та підви- щенню якості життя населення.
Світові корпорації все більше приділяють уваги розробці та впровадженню своєї стратегії цифрової трансформації. Однак державні корпорації значно відс- тають від бізнесу в цьому питанні, що спричиняє необхідність їхньої трансфор- мації в сучасних реаліях.
Трансформаційні процеси, що спостерігаються з настанням нового тисячо- ліття, вимагають переформатування управління національною економікою і її державним сектором. Головною рушійною силою державної частини економіки залишаються державні корпорації, що забезпечують фінансову, соціальну, ене- ргетичну, продовольчу, транспортну складову національної безпеки, які, в свою чергу, формують загальний рівень економічної безпеки суспільства.
В умовах бурхливого розвитку цифрових технологій і формування значно- го масиву даних, що системно характеризують стан та тенденції розвитку дер- жавних корпорацій, виникає необхідність удосконалення методів аналізу та оцінювання цифрової трансформації даного виду структур.
У зв’язку з цим особливу увагу заслуговує встановлення системного впли- ву цифрових технологій на ефективність діяльності державних корпорацій.
Зважаючи на необхідність нагального переосмислення функціонування підприємств у цифрову епоху, актуальним вважається вдосконалення методів оцінювання результатів цифровізації державних корпорацій.
2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми
Проблемам розвитку цифрової економіки та трансформаційних процесів присвячено ряд наукових праць, серед яких переважну більшість становлять праці, у яких присвячено увагу саме проблемам реалізації концепції розвитку цифрової економіки та суспільства.
В роботі [1] наведено результати досліджень поточного рівня цифровізації соціально-економічного розвитку території та її трансформаційного потенціалу.
Розроблено перелік індикаторів для оцінки цифрової якості життя, що створю- ють підґрунтя для визначення перспективних напрямків в політиці цифровізації.
Крім того, виявлено особливості впливу цифрових технологій на трансформа- цію існуючого бізнесу, виокремлено програмні продукти управління процесами трансформації бізнесу. Логічного продовження запропоновані ідеї набули в до- слідженні [2], де визначено вплив відповідних технологій на трансформацію існуючої лінійної бізнес-моделі у цифрову бізнес-модель. Незважаючи на висо- ку цінність вказаних праць, в них залишаються невирішеними питання адапта- ції розроблених методів до різних умов економічної діяльності. Одним із варіа-
For reading
only
нтів подолання вказаної проблеми може бути, по-перше, створення універсаль- ної моделі цифрової трансформації, або, по-друге, звуження дослідження до умов діяльності конкретних суб’єктів господарювання.
Зазначені критичні положення використано в дослідженні [3], в якому до- ведено, що необхідність використання цифрових технологій для розробки і впровадження нових бізнес-моделей змушує компанії переоцінювати існуючі можливості, структури і культуру. Це, в свою чергу, дозволяє визначити, які технології актуальні і як вони будуть використовуватися в організаційних про- цесах і бізнес-пропозиціях. В роботі визначено, що цифрова трансформація по- винна бути вищим пріоритетом менеджменту і визначальною рисою корпора- тивної бізнес-стратегії, і що, запровадивши цифрові технології, фірми можуть отримати переваги на шляху до трансформації. Враховуючи актуальність і практичну цінність проведеного дослідження, варто відзначити, що будь-які трансформаційні зміни, в тому числі і на шляху до високих цифрових техноло- гій, зазнають певного опору. Все це дозволяє стверджувати, що доцільним є по- глиблене вивчення існуючих бар’єрів, які є необхідною умовою запровадження будь-яких змін.
Саме такий підхід покладено в основу дослідження [4], де наведено пере- шкоди на шляху до цифрової трансформації та запропоновано нову стратегію –
«Стратегічні дії», яка може бути корисна виробничим компаніям в досягненні успіху в процесі цифрової трансформації. Обмеженість даного підходу полягає у використанні лише національних аспектів в питанні стратегічного розвитку на основі цифровізації, в той час, коли активно відбуваються процеси глобалі- зації. Таким чином, є особливо важливим вивчення міжнародного досвіду з до- сліджуваного питання.
Відповідно до цього представляє цінність дослідження [5], де наведено, як підприємці набувають міжнародного досвіду у фізичному і цифровому бізнес- середовищі та як цей досвід впливає на визнання і використання міжнародних можливостей.
Дещо в іншому аспекті розглянуто процеси цифровізації в дослідженні [6], в якому здійснена спроба визначити ступінь впливу цифрової трансформації на створення вартості. Висновком дослідження є теза, що концепції технологічно- го підприємництва і технологічного розширення є частиною динамічних мож- ливостей, які допомагають впроваджувати цифрові інновації на національному рівні. Авторами висунуто гіпотезу, що всі інновації цифрових технологій по- винні підтримуватися попитом на відповідні навички і повинні бути інтегровані в інноваційний цикл. Подібна наукова думка простежується і в дослідженні [7].
Керуючись теоріями поширення інновацій, технічними змінами, заснованими на компетенціях і професійних навичках, авторами висунуто аналогічну попе- редньому дослідженню гіпотезу. В статті вводиться нове поняття – «корпорати- вний цифровий розрив» – явище, яке не вивчалося детально в попередніх дос- лідженнях. Концепція цифрового розриву пояснюється шляхом вивчення даних щодо відносної динаміки цифрових навичок, необхідних компаніям. Емпіричні результати дають цікаве уявлення та спонукають до переосмислення корпора- тивного цифрового розриву через причинно-наслідкові зв’язки між накопичен-
Not
a reprint
ням компетенції та цифровими технологічними зрушеннями. Відповідно до цього зроблено висновок, що це дозволить, в свою чергу, визначити умови, не- обхідні для прогнозування шоків попиту щодо цифрових компетенцій на рин- ках праці. Подальший розвиток цифрових технологій та захист пов’язаних з ними даних потребує вивчення питання корпоративної цифрової відповідаль- ності. Проте, у розглянутих працях автори не торкаються питань корпоративної інформаційної безпеки і цифрової відповідальності.
На відміну від інших, в роботі [8] розглянуто корпоративну цифрову відпові- дальність як нову концепцію, де її визначено як набір загальних цінностей і норм, що регулюють діяльність організації щодо чотирьох основних процесів, пов’язаних з цифровими технологіями і даними. Ці процеси включають створення технологій і збір даних, експлуатацію та прийняття рішень, перевірку і оцінку впливу, а також вдосконалення технологій і даних. Визначено як управляти пове- дінкою, сумісною з корпоративною цифровою відповідальністю, з точки зору ор- ганізаційної культури. Стаття представляє важливу концепцію корпоративної ци- фрової відповідальності та відкриває нові горизонти досліджень. Сучасні питання корпоративної цифрової відповідальності є широко поширеними, охоплюють споживчі, організаційні та соціальні аспекти. Це дає підстави стверджувати, що продовження дослідження в цій сфері є важливим і вкрай необхідним.
Узагальнюючи дослідження в сфері цифровізації, в роботі [9] колектив ав- торів обґрунтував принципи побудови антимонопольного регулювання еконо- міки в умовах цифрової економіки. В роботі доведено, що дисбаланси і диспро- порції на фінансовому ринку в результаті впровадження новітніх інформацій- них технологій є проявом і наслідком протікання та системної єдності стадій процесу обороту фінансових ресурсів на конкурентних ринках. Встановлено, що в умовах цифрової економіки більша системна єдність буде досягатися шляхом використання цифрових активів у господарських практиках. Такий під- хід є дещо однобоким з точки зору визначення впливу цифрових активів на со- ціально-економічний розвиток підприємства, що розглядається в контексті анти монополізації економіки.
Вирішує зазначену проблему дослідження [10], яке присвячено переосмис- ленню управління в цифрову епоху. Авторами запропоновано модель корпора- тивного управління засновану на стратегічному управлінні, як вирішення нага- льних проблем. Серед виокремлених проблем досліджено ті, з якими стикають- ся споживачі, співробітники та інші важливі зацікавлені сторони в зв’язку з надмірностями цифрового бізнесу. В роботі зроблено наголос на правдиве роз- криття інформації, підвищення прозорості, поліпшення справедливого розподі- лу ресурсів організації і підвищення довірчих відносин.
Також слід відзначити, що цифрові технології прямо впливають на спосіб реалізації публічної влади, в якій поступово змінюються взаємодії між суб’єктом і предметом праці (а саме – майна і інформації) з приводу виконання повноважень. Вони все більше впливають на усі управлінські процеси у вели- ких державних корпораціях і вже стають нормою для управління фінансовими та матеріальними ресурсами на усіх її рівнях. Йдеться про численні процедури і традиційні операції, які давно були запроваджені на державних підприємствах,
For reading
only
і які потребують свого цифрового оновлення. Більш того, стосовно залізничної сфери, усі державні залізниці в інших країнах зараз швидко намагаються моде- рнізувати своє управління, щоб не тратити ринкову долю ринків транспортних перевезень і девальвувати вартість своїх матеріальних активів. Цей безумовний загальносвітовий тренд висуває все більш зростаючі вимоги і до якості публіч- ного управління, і до постачальників відповідних високотехнологічних і циф- рових рішень. Одним з таких чи не найбільш перспективних цифрових рішень вбачаються рішення на основі технології розподіленого реєстру (блокчейн) і, зокрема, децентралізовані реєстри і децентралізовані платформи на блок- чейні [11]. Попри традиційну управлінську інерцію у будь-якій державній кор- порації, вони мають великі перспективи стати цифровою основою для головно- го – відновлення довіри між незалежними учасниками публічного управління державною корпорацією. Що, в свою чергу, безумовно, стане імпульсом для розвитку публічних послуг [12, 13].
За результатами аналізу [1–13] можна зробити висновок, що більша части- на наукових праць присвячена вивченню питань цифровізації на національному рівні, а також трансформаційних процесів бізнес- та виробничих структур.
Встановлено, що проведенню аналізу, а відповідно і оцінюванню ефективності цифрової трансформації структур різної форми власності, приділено недостат- ньо уваги через відсутність зрозумілих методичних положень даного процесу.
Тому вдосконалення методів оцінювання результатів цифровізації державних корпорацій є актуальним і потребує більш уважного вивчення.
3. Мета і завдання дослідження
Метою дослідження є вдосконалення методів оцінювання результатів циф- ровізації державних корпорацій. Досягнення поставленої мети дасть можли- вість змоделювати спільну взаємодію всіх елементів цифровізації державного корпоративного сектору, що спроможні створити умови для забезпечення успі- ху цифрової трансформації.
Для досягнення встановленої мети були поставлені наступні задачі:
– визначити перелік, характер та напрями змін в бізнес-процесах держав- них корпорацій внаслідок цифрової трансформації;
– виокремити показники ефективності управління бізнес-процесами, що змінюються в результаті цифровізації;
– проаналізувати ендогенні та екзогенні фактори, що сприяють або блокують процес впровадження цифрових технологій у провідних державних корпораціях;
– встановити взаємозв’язок між факторами впливу і бізнес-процесами на основі побудови системної моделі цифровізації державного корпоративного сектору.
4. Матеріали та методи дослідження
Теоретичну та методичну базу дослідження становлять положення теорії корпоративного управління, концепції платформної економіки, теоретико- методологічні доробки сучасних економічних і управлінських наукових шкіл і окремих науковців.
Not
a reprint
В процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових, конкрет- но-наукових і спеціальних методів пізнання, зокрема:
– графічний метод, порівняння (в процесі виявлення закономірностей та удосконалення бізнес-процесів внаслідок цифрової трансформації державних корпорацій);
– комплексний підхід, структурно-функціональний метод, систематизація (при обґрунтуванні показників і визначенні факторів впливу на процеси цифро- візації державних корпорацій);
– логічне узагальнення (для формування висновків).
Інформаційну базу дослідження складали дані Державної служби статис- тики України, дані міжнародних рейтингових агенцій, аналітична інформація щодо цифрових трансформаційних процесів, монографічна та періодична літе- ратура за темою дослідження, результати власних досліджень автора.
5. Результати дослідження впливу цифровізації на діяльність провід- них державних корпорацій
5. 1. Аналіз напрямів вдосконалення основних бізнес-процесів провід- них державних корпорацій внаслідок цифрової трансформації
Україна є однією з небагатьох країн, яка має більш ніж позитивні перспекти- ви щодо цифровізації економіки. Експерти Українського інституту майбутнього оцінюють зростання частки цифрової економіки у ВВП найбільших країн світу до 2030 р. в межах 50–60 %. Тоді як в Україні при використанні форсованого сцена- рію (3–5 років) частка цифрової економіки може становити 65 % у ВВП [14].
На основі моніторингу офіційних даних встановлено, що державний кор- поративний сектор в Україні налічує велику кількість підприємств порівняно з іншими країнами світу. Так, у 2019 р. налічувалось понад 3,5 тис. державних підприємств із загальною сумою прибутку 2,02 млрд. дол. [15]. Для прикладу, в Швейцарії менше 10 компаній працюють у державному секторі, діяльність яких пов’язана з поштовою службою, мережею зв’язку, а також електроенергетич- ною системою [16]. Аналіз фінансово-господарської діяльності державних кор- порацій вказує на нижчі показники прибутковості і рентабельності від аналогі- чних показників приватних компаній [17]. Розбіжність в ефективності діяльно- сті може бути пов’язана недостатнім застосуванням цифрових технологій при побудові бізнес-процесів в державних корпораціях [18]. В свою чергу, як дово- дять чисельні дослідження, рівень цифровізації зумовлюється, насамперед, ін- формаційною відкритістю і прозорістю компаній [19]. Представляється доціль- ним зазначити, що серед державних корпорацій є лідери з інформаційної відк- ритості, що дає підставу стверджувати про активне застосування ними цифро- вих технологій.
На рис. 1 наведена інформація про основні цифрові технології, які викори- стовуються провідними державними корпораціями, що здійснюють діяльність в базових секторах національної економіки.
Використання цифрових технологій державними корпораціями надає мож- ливість більш ефективно управляти бізнес-процесами за рахунок встановлення стійких взаємозв’язків [20]. Так, після впровадження цифрових технологій SAP
For reading
only
S/4HANA і SAP BPC у НАК «Нафтогаз України» з’явилася можливість удоско- налити ряд бізнес-процесів. Серед них варто виділити наступні: бухгалтерський і податковий облік і звітність, логістика, збут, технічне і ремонтне обслугову- вання, інвестиції і капітальне будівництво, контролінг, управління персоналом.
В банківському секторі цифрова трансформація привела, насамперед, до опти- мізації бізнес-процесів, пов’язаних з дистанційним обслуговуванням клієнтів і інформаційною безпекою, а також веденням електронного документообігу. В державних компаніях, що належать до сфери транспорту і зв’язку цифровізація основних бізнес-процесів дозволила суттєво підвищити якість послуг за раху- нок швидкості обслуговування, електронної ідентифікації клієнтів. Крім того, варто відзначити, що застосування і розвиток цифрових технологій створили умови для надання адміністративних послуг за рахунок активної взаємодії з Центром надання адміністративних послуг.
Незважаючи на стрімке поширення цифрових технологій, не всі державні корпорації активно залучилися до зазначеного процесу. У зв’язку з цим пред- ставляється доцільним виокремити учасників державного корпоративного сек- тору з високим і низьким рівнями цифрової зрілості.
Рівень цифрової зрілості досліджуваних компаній представляється можли- вим визначити за допомогою ідентифікації компонентів стратегії цифрової тра- нсформації.
Стратегія цифрової трансформації складається с трьох основних компо- нентів:
1) впровадження цифрових технологій в основні бізнес-процеси;
2) впровадження цифрових технологій в процеси навчання;
3) формування цифрової корпоративної культури [3, 4].
Більшість державних компаній обмежуються освоєнням лише першого компонента стратегії цифрової трансформації, що свідчить про низький рівень їх цифрової зрілості. Поступовий перехід до другого і третього компонентів демонструє розвиток і досягнення високого рівня цифрової зрілості. Не менш важливим критерієм цифрової трансформації є рівень інформаційної прозорості.
Рівень індексу прозорості державних корпорацій визначено відповідно до дос- лідження [30], в якому наводиться рейтинг рівня прозорості компаній за видами економічної діяльності. Варто відзначити, що серед досліджуваних державних корпорацій найбільше значення індексу прозорості у 2019 р. було в АТ «Укр- газбанк» (62,5 %), найменше – ДП «Державне Київське конструкторське бюро
«Луч» (5 %). Ідентифікація двох наведених характеристик у провідних держав- них корпораціях створює підґрунтя для побудови морфологічної матриці циф- рової трансформації державних корпорацій і визначення позиції останніх у до- сліджуваному процесі (рис. 2).
За результатами оцінки матриці можна зробити висновок, що найбільшу увагу привертають процеси цифровізації в корпораціях-аутсайдерах. Це пов’язано з тим, що дана позиція характеризуються високим рівнем цифрової зрілості, але низьким рівнем прозорості. Іншими словами, активна цифровізація бізнес-процесів в цих державних корпораціях не сприяє їх інформаційній відк-
Not
a reprint
ритості. З метою забезпечення високого рівня прозорості даним компаніям представляється доцільним впроваджувати нові цифрові технології.
Рис. 1. Цифрові технології провідних державних корпорацій Примітка: складено за даними [21–29]
В якості інноваційного інструменту, який дозволить побудувати прозору модель управління бізнес-процесами і цілковито відповідає сучасним трендам цифровізації, пропонується використовувати блокчейн [31]. Особливу актуаль- ність набуває використання технології блокчейну в електроенергетичній галузі,
Банківський сектор:
– Система «iTiny», ЕКО БУМ 24/7, Мобільний додаток «EKO- BANK», POS-термінали (АТ «Укргазбанк»);
– Мобільний банкінг Ощад 24/7, Google Pay, Apple Pay, MiPay та SwatchPAY, POS-термінали (АТ «Ощадбанк»);
– Інтернет-банкінг Приват24, цифрове банківське відділення, цифровий шеринг документів, POS-термінали (АТ КБ «Приват- банк»).
Цифрові технології
Транспорт і зв’язок:
– Онлайн-платформа морських перевезень ShipNEXT (ДП «Адміністрація морських портів України»);
– Програмно-апаратні комплекси, корпоративний веб-портал ЄКІП УЗ, Бізнес-аналітика, Система дистанційного навчання, Модуль «Облік централізованих закупівель ТМЦ»
(АТ «Укрзалізниця»);
– ERP-система, CRM-система, фронт-система (АТ «Укрпошта»).
Сільське господарство:
– Державний аграрний реєстр (АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ДП «Аграрний фонд»).
Енергетичний сектор:
– SAP S/4HANA, SAP BPC (НАК «Нафтогаз України»);
– Центр обробки даних (ДП «НАЕК «Енергоа- том»).
For reading
only
про що свідчать дані світової статистики його використання та реалізація біль- ше двохсот енергетичних проєктів. Так, майже у півсотні відомих енергетичних компаній ЄС, в тому числі Enel (Італія), RWE (Німеччина), Tennet Holding BV (Нідерланди), всі внутрішні бізнес-процеси, а також клієнтське обслуговування переведено на технологію блокчейну [32].
Рис. 2. Морфологічна матриця цифрової трансформації провідних державних корпорацій
Примітка: складено за даними [21–30]
Принципова схема роботи технології блокчейну полягає у формуванні за- хищених і прозорих (доступних для всіх учасників) даних про здійсненні тран- сакцій компанії [33]. Головною перевагою зазначеного цифрового інструменту є скорочення витрат за рахунок спрощення бізнес-процесу «купівля-продаж», а також зростання довіри за рахунок інформаційної відкритості і прозорості.
Низький Високий
ДП «Адміністрація морсь- ких портів України», ПАТ
«Укpнaфта», ДП «Міжнародний аеро-
порт «Бориспіль», АТ «Укртрансгаз», АТ «Державний експортно-
імпортний банк України», АТ «Турбоатом», АТ «Укртранснафта»,
ДП «Енергоринок»
ДП «Укрхімтрансаміак», АТ «Укрпошта», ДП «Анто-
нов», ПАТ «Центренерго», Поліграфкомбінат «Україна»,
АТ «Державна продовольчо- зернова корпорація України»,
ДП «Аграрний фонд», ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»
АТ «Укргазбанк», ДП
«НАЕК «Енергоатом», НАК «Нафтогаз Украї- ни», НЕК «Укренерго»,
АТ «Ощадбанк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Укргазвидобування»
ПОЧАТКІВЦІ
ПОСЛІДОВНИКИ ЛІДЕРИ АУТСАЙДЕРИ
РІВЕНЬ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ РІВЕНЬ
ПРОЗО- РОСТІ
Низький Високий
ПрАТ «Укргідроенерго», АТ «Укрзалізниця»
Not
a reprint
Також важливим інструментом цифровізації могло б бути використання компаніями ІТ-аутсорсингу. Створення інформаційних технологій відіграє зна- чну роль у розвитку країни. Все більше агентів ведуть свій бізнес як на внутрі- шньому, так і на міжнародному ринку нетрадиційно, що спонукає розвиток но- вих векторів співробітництва, одним з яких є ІТ-аутсорсинг [34]. Стрімкий роз- виток інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє сформувати новий вид економіки, який називається вченими «цифрова економіка».
5. 2. Дослідження показників ефективності управління бізнес- процесами, що змінюються в результаті цифровізації
Для оцінки ефективності результатів цифровізації компаній використову- ються різні підходи, методики і моделі, в основі яких міститься певний набір показників.
Традиційно для оцінки ефективності будь-якого процесу застосовують фа- кторну модель DuPont, що містить систему взаємопов’язаних фінансових пока- зників [35]. Суттєвою перевагою даної моделі є використання комплексу показ- ників, що надають системну характеристику прибутковості власного капіталу та розкривають можливості його зростання за рахунок присутніх в моделі фак- торів декількох рівнів. Обмеженість застосування моделі DuPont для оцінки ре- зультатів цифровізації державних корпорацій полягає в однобічному підході – розглядається лише фінансовий аспект їх діяльності. В той же час, впроваджен- ня цифрових технологій в діяльність компаній може кардинальним чином змі- нити майже всі бізнес-процеси.
У зв’язку з цим цікавим є підхід, розроблений компанією Siemens, яким пропонується здійснювати оцінку цифрових можливостей виробників за шість- ма напрямками:
1. Інтенсивність даних: стратегія даних, збір, зберігання та аналіз даних, а також прийняття рішень на основі даних.
2. З’єднання: використання датчиків у виробництві та реалізації, а також мережеве з’єднання виробничого обладнання та заводів.
3. Адаптація: можливості налаштування, проектування та моделювання, а також робототехніка.
4. Інтеграція: інтеграція даних підприємства та ланцюжка поставок.
5. Безпека: реалізація стратегії та систем.
6. Люди: лідерство, навички та навчання [36].
Крім того, для оцінки результатів цифрової трансформації доцільно вико- ристовувати методику, що базується на стратегічних картах системи збалансо- ваних показників. Відповідно до зазначеної методики ефективність компанії аналізується в чотирьох аспектах: фінанси, клієнти бізнес-процеси і персонал.
Кожний з названих аспектів містить свою систему показників [37].
Дослідження діяльності державних корпорацій доводить, що впроваджен- ня цифрових технологій на рівні бізнес-процесів потребує значних ресурсів та впливає на клієнтську аудиторію. Це дозволило виокремити три основних на- прями для оцінки результатів цифровізації – ресурси, бізнес-процеси і клієнти.
При цьому систему показників напряму «Ресурси» пропонується розглядати у
For reading
only
фінансовому, інформаційному і людському аспектах. Декомпозиція показників, які пропонується використовувати для оцінки результатів цифровізації держав- них корпорацій, наведена на рис. 3.
Рис. 3. Показники оцінки результатів цифровізації державних корпорацій Примітка: складено за даними [34–38]
Серед наведених показників оцінки результатів цифровізації державних корпорацій лише фінансові можуть бути точно визначені, тому що при визна- ченні використовуються традиційні показники аналізу фінансового стану, які мають кількісний вираз. Серед показників за напрямом «Клієнти» можуть бути представлені загальні маркетингові показники. Доцільно зазначити, що набір показників оцінки результатів цифровізації державних корпорацій за кожним напрямом може корегуватися в залежності від специфіки діяльності корпорації.
Напрями оцінки ре- зультатів цифровізації
Ресурси
Бізнес-процеси
Клієнти Фінансові
- виручка від реалі- зації;
- прибутковість;
- рентабельність;
- вартість компанії;
- ефективність інве- стиційних проєктів
Інформаційні - частка автоматизова- них технологій;
- частка цифрованих до- кументів;
- рівень використання новітніх інформаційних систем
Людські - продуктивність пра- ці;
- рівень компетентно- сті і досвіду персона- лу;
- скорочення рутинної праці;
- прискорення аналі- тичної діяльності
- тривалість бізнес-операцій;
- точність бізнес-операцій;
- прозорість бізнес-операцій;
- інформаційний захист бізнес-операцій;
- рівень інтегрованості бізнес-процесів
- ефективність просування;
- кількість нових споживачів і охоплення аудиторії;
- кількість точок взаємодії з компанією;
- кількість клієнтів, залучених в цифрові канали маркетингу і комуніка- ції;
- час виведення нових товарів на ринок;
- рівень цінності клієнта
Not
a reprint
5. 3. Аналіз факторів цифровізації державних корпорацій
Процеси цифрової трансформації державних корпорацій знаходяться під активним впливом екзогенних та ендогенних факторів [39]. Екзогенні фактори зумовлені зовнішніми причинами, в той час як ендогенні фактори пов’язані з внутрішніми процесами, що відбуваються у діяльності і бізнес-процесах держа- вних корпорацій. Динамічні зміни зазначених факторів можуть приводити як до прискорення, так і до обмеження цифровізації.
Для виявлення напрямів впливу екзогенних факторів на процеси цифрові- зації державних корпорацій представляється доцільним дослідити тенденції у політико-правовій, економічній, науково-технічній і соціальний сферах.
В сучасних умовах на рівні державі надається всебічна підтримка проце- сам цифрової трансформації. Про це свідчить проголошена в 2016 р. «Цифрова адженда України», якою визначено почергові кроки і сфери цифровізації [40]. В 2018 р. Кабінетом Міністрів України схвалено і затверджено «Концепцію роз- витку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 рр. та затвер- дження плану заходів щодо її реалізації». Відповідно до цього в 2019 р. утворе- но Міністерство цифрової трансформації, яке всього за декілька років діяльнос- ті досягло суттєвих результатів. Серед результатів варто виділити наступні:
цифровізація адміністративних послуг та розширення високошвидкісного дос- тупу до Інтернету, підтримка впровадження цифрових технологій в діяльності державних підприємств. Щорічно зростають державні витрати на цифровізацію, закладені у держбюджеті України. Паралельно з цим політична нестабільність в країні, відсутність уніфікованих стандартів щодо застосування цифрових тех- нологій, недостатнє регулювання відносин у сфері цифровізації створюють державні бар’єри на шляху до цифрової трансформації. Потребує також до- опрацювання і гармонізації до сучасних умов правове забезпечення процесів цифровізації. І у зв’язку з цим слід відзначити, мабуть, першу в історії незалеж- ної України пропозицію наукової спільноти з ініціювання і розробки законо- проекту № 4328 «Про токенізовані активи і криптоактиви» [41]. Даний законо- проект поставив за мету легалізувати відносини у сфері застосування віртуаль- них активів і вже став резонансним [42]. Його впровадження спричинить знач- ний поштовх у регулюванні особистих немайнових і майнових відносин у сфері цифрових активів між користувачами систем обліку цифрових даних, які вини- кають, змінюються і припиняються при здійсненні правочинів, у яких цифро- вих актив є об’єктом угоди і правочинів.
Економічна нестабільність знаходить прояв у коливаннях курсу націона- льної валюти, інфляційному зростанні цін, розбіжності в економічному розвит- ку регіонів. Крім того, на рівень цифровізації впливає вид економічної діяльно- сті. Наприклад, у сфері надання фінансових послуг, послуг зв’язку, логістики українські компанії активно впроваджують сучасні інформаційні технології.
При чому приватні корпорації характеризуються більш високою конкурентною позицією в порівнянні з державним сектором економіки. Це дає підстави ствер- джувати, що з боку економічного фактору існують суттєві обмеження в проце- сах цифровізації державних корпорацій.
For reading
only
Прискорення науково-технічного розвитку створює підґрунтя для швидкого поширення нових моделей бізнесу на основі цифрових платформних рішень [43] і цифровому обліку майнових і немайнових прав за допомоги технологій розподі- леного реєстру (блокчейн) [44]. Проте, за оцінками експертів, на більшості україн- ських підприємств питома вага інвестиційних витрат на впровадження високотех- нологічних продуктів суттєво нижче зарубіжних компаній. Так, у 2017 р. сукупні витрати на НДДКР 1000 найкрупніших світових компаній дорівнювали більше 700 млрд. дол., в той час як в Україні даний показник знаходився у межах 400–450 млн. дол. За підсумками 2018 р. лише 16,4 % українських компаній характеризу- валися інноваційною активністю. На відміну від цього, в розвинутих країнах част- ка компаній, що впроваджують інновації в діяльність, перевищує даний показник в 4–5 разів і складає 50–60 % [45]. Крім того, в Україні має місце так званий циф- ровий розрив між центром і периферією. Зазначені умови негативно впливають на процеси цифровізації державних корпорацій, в результаті чого має місце недоста- тній рівень цифрових рішень, низька захищеність цифрових інструментів від зов- нішніх впливів, відставання розвитку цифрової інфраструктури.
Ефективність цифрової трансформації державних корпорацій України зна- ходиться у прямому зв’язку з загальною цифровізацією українського суспільст- ва. Це пов’язано з тим, що головною рушійною силою цифровізації є люди з певними знаннями, вміннями, навичками, досвідом. Проведені досліджен- ня [46] свідчать про низький рівень залучення населення до процесів цифрові- зації, що пояснюється, насамперед, віковим розривом у використанні цифрових технологій та дуже нерівномірним охопленням міського і сільського населення України якісним інтернет-зв’язком. Інакше кажучи, порівняно великий відсоток старшого покоління і сільського населення спроможний активно користуватися цифровими сервісами, але якщо це буде доступно з організаційної і технічної точки зору. За даними проведеного у 2019 р. соціологічного дослідження циф- рових навичок населення України, у понад 50 % громадян рівень цифрових на- вичок менше за базовий, що свідчить про низький рівень цифрової грамотності.
При цьому позитивним трендом є те, що майже половина українців проявляють зацікавленість в отриманні цифрових навичок. Крім того, збільшується охоп- лення населення і регіонів високошвидкісним доступом до мережі Інтернет. Так, з 2005 р. по 2018 р. рівень проникнення фіксованого високошвидкісного досту- пу до Інтернету на 100 осіб населення виріс з 0,28 % до 12,8 % [45]. Але цей показник залишається на рівні, який вдвічі, а подекуди і втричі менше за рівень розвинутих країн світу. Незважаючи на відставання у цифровізації суспільства, серед розвинутих країн спостерігається високий попит на українських ІТ- фахівців, що зумовлюється якісним рівнем вищої освіти в даній галузі. На укра- їнському ринку ІТ-фахівців попит вдвічі перевищує пропозицію, це створює підґрунтя для його подальшого розвитку, незважаючи на кризові явища.
До ендогенних факторів, що можуть сприяти процесам цифрової трансфо- рмації державних корпорацій, доцільно віднести розвинуту систему менеджме- нту, гнучку організаційну структуру, компетентний персонал, технологічне оснащення, сучасні моделі взаємодії зі споживачами [47]. Успішна цифровіза- ція та уникнення непорозумінь і опору змінам з боку окремих співробітників
Not
a reprint
можуть бути забезпечені у випадку, коли ініціативи надходять безпосередньо від топ-менеджменту корпорацій. Цифровізація компаній впливає на основні бізнес-процеси, внаслідок чого певні ланки організаційної структури потребу- ють трансформації, або навіть ліквідації. Гнучка організаційна структура до- зволяє прискорити процедуру оцифрування бізнес-процесів, що забезпечує бі- льшу ефективність компаній [48, 49]. Досягнення позитивного ефекту від циф- рової трансформації у більшості випадків залежить від знань, навичок та досві- ду персоналу. Крім того, важливими якостями співробітників, що задіяні в про- цесах цифровізації, є відкритість до нових ідей та експериментів [50]. Цифрові- зація передбачає побудову нових схем взаємодії з клієнтами шляхом активного використання цифрових технологій. Для досягнення запланованого результату державним компаніям важливо продемонструвати споживачам переваги від за- стосування цифрових технологій шляхом їх навчання і консультування.
Незважаючи на те, що в діяльності державних компаній створено достатньо драйверів для вдосконалення і розвитку цифрових технологій, доцільно виокре- мити фактори, що обмежують досліджувані процеси. До стримуючих факторів цифровізації належать, в першу чергу, ресурсні бар’єри, зокрема недостатність коштів на впровадження, експлуатацію та обслуговування високовартісних циф- рових інструментів та відсутність кваліфікованих кадрів. Окремо доцільно відзна- чити психологічні бар’єри, пов’язані з негативним сприйняттям досвіду застосу- вання цифрових технологій в інших компаніях, або усвідомлення можливості по- дальшої успішної діяльності без впровадження цифрових технологій.
5. 4. Результати дослідження взаємозв’язків між факторами впливу і бізнес-процесами цифровізації державного корпоративного сектору
Узагальнення показників ефективності бізнес-процесів та критеріїв факто- рних умов цифрової трансформації дозволяє виокремити основні складові сис- темної моделі цифровізації державних корпорацій України, а саме:
1. Сприятливі умови.
2. Ресурсна забезпеченість.
3. Інтеграційні зв’язки.
4. Оптимізовані бізнес-процеси.
5. Інформаційна прозорість.
6. Економічна ефективність.
Враховуючи вищезазначене, системна модель цифровізації державного ко- рпоративного сектору (E
