МВС України
Харківський національний університет внутрішніх справ Науково-дослідна лабораторія з проблем протидії злочинності
Харківська обласна державна адміністрація
Департамент оборонної, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами
Соціологічна асоціація України
БЕЗПЕКА ТА ДОВІРА 2021
За результатами досліджень 2013 – 2021 років, проведених у Харківській області
Монографія
https://doi.org/10.32631/sf2021
Дослідження здійснено Харківським національним університетом внутрішніх справ (науково-дослідною лабораторією з проблем протидії злочинності) спільно із Соціологічною асоціацією України, Харківською обласною державною адміністрацією та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в межах комплексної регіональної Програми забезпечення публічної безпеки і порядку та протидії злочинності на території Харківської області на 20202022 роки та Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.
УДК [316.354:351.74](477.54) С32
Автори:
Сердюк О. О. – заступник завідувача науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат соціологічних наук, доцент, підполковник поліції (керівник дослідження, розроблення методики, збирання та аналіз даних, написання розділів 16, вступу, висновків та рекомендацій);
Бугайчук К. Л. – завідувач науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, доцент, підполковник поліції (аналіз даних, написання розділів 23, 6);
Щербакова І. В. – начальник відділу зв’язків з громадськістю, кандидат соціологічних наук, член Національної спілки журналістів України (інформаційний супровід дослідження, аналіз даних, написання розділу 3);
Бобро Н. В. – доцент кафедри соціальних та економічних дисциплін факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат соціологічних наук (написання розділів 14);
Кузіна І. І. – доцент кафедри методів соціологічних досліджень соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат соціологічних наук (аналіз даних, написання розділу 5);
Даниленко І. В. – старший викладач кафедри методів соціологічних досліджень соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (аналіз даних, написання розділу 5);
Марковська Г. О. – старший викладач кафедри кримінології, Англія Раскін Університет, м. Кембридж, Сполучене Королівство, доктор філософії (PhD) (розроблення методики, аналіз даних розділу 3, 4, 7);
Німа Тріверді-Бейтман – викладач кафедри кримінології, Англія Раскін Університет, м. Кембридж, Сполучене Королівство, доктор філософії (PhD) (розроблення методики, аналіз даних розділу 7);
Джастіс Танкебе – Інститут кримінології, Кембриджський Університет, м. Кембридж, Сполучене Королівство, доктор філософії (PhD) (розроблення методики, аналіз даних розділу 3, 4);
Загальна редакція:
Сокуренко В. В. – ректор Харківського національного університету внутрішніх справ, генерал поліції третього рангу, заслужений юрист України, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор;
Рецензенти:
Шатрава С. О. – завідувач науково-дослідної лабораторії з проблем забезпечення діяльності поліції Харківського національного університету внутрішніх справ доктор юридичних наук, професор;
Сокурянська Л. Г. – завідувач кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор соціологічних наук, професор;
Безпалова О. І. – завідувач кафедри поліцейської діяльності та публічного адміністрування факультету № 3 Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор.
Рекомендовано до друку Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 12 від 22.12.2021)
С32 Сердюк О. О.
Безпека та довіра 2021 : за результатами досліджень 2013–2021 років, проведених у Харківській області : [монографія] / Сердюк О. О., Бугайчук К. Л., Щербакова І. В., Бобро Н. В., Кузіна І. І., Даниленко І. В., Марковська Г. О., Тріверді-Бейтман Н, Танкебе Д.; за заг. ред. Сокуренка В.В. ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2021. – 184 с.
Презентовано результати досліджень громадської думки мешканців Харкова та Харківської області щодо публічної безпеки й довіри до правоохоронних органів, здійснених Харківським національним університетом внутрішніх справ (науково-дослідною лабораторією з проблем протидії злочинності) спільно із Соціологічною асоціацією України, Харківською обласною державною адміністрацією та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області у 2013–2021 роках. Проаналізовано ключові показники ефективності роботи правоохоронних органів Харківщини та проблеми правоохоронної діяльності на місцевому рівні з точки зору громадськості, визначено очікування місцевих мешканців від правоохоронних органів, розглянуто проблеми взаємодії з поліцією. Видання містить емпіричні дані та практичні рекомендації, розраховані на реалізацію конкретних завдань у роботі поліції й інших правоохоронних органів для потреб місцевої громади.
ЗМІСТ
ВСТУП ... 5
1. БЕЗПЕКА ... 8
Рівень злочинності ... 8
Побоювання злочинності ... 9
Найбільш розповсюджені правопорушення ... 11
Небезпечні місця ... 12
Зміна поведінки ... 14
Відчуття безпеки ... 16
Видимість поліції ... 17
2. ДОВІРА ... 20
Поліція ... 20
Патрульна поліція ... 24
Прокуратура... 25
Суд ... 26
Служба безпеки України ... 27
Правоохоронні органи в цілому ... 28
Побоювання поліції ... 31
3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ... 34
Загальна ефективність роботи правоохоронних органів ... 34
Ефективність роботи поліції за конкретними завданнями ... 39
Ризик затримання ... 70
4. ОБРАЗ ПОЛІЦІЇ ... 73
Думка про місцеву поліцію ... 73
Поліція «одним словом» ... 77
5. ВЗАЄМОДІЯ З ПОЛІЦІЄЮ ... 78
Дільничний офіцер поліції ... 78
Контакти з поліцією ... 80
Задоволеність спілкуванням з поліцією ... 80
Готовність допомагати правоохоронним органам ... 83
Неправомірні дії поліції ... 86
6. ПРОБЛЕМИ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МІСЦЕВІЙ ГРОМАДІ ... 88
Віктимологічні показники ... 88
Проблеми ... 91
Очікування ... 97
7. МОРАЛЬНІСТЬ ... 101
9. ДИНАМІКА ЗЛОЧИННОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2013-2020
РОКАХ ... 106
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ... 113
Додаток 1 ... 123
1. Безпека проживання ... 123
2. Довіра до правоохоронних органів ... 139
3. Оцінка діяльності поліції у дзеркалі громадської думки ... 145
4. Взаємодія з поліцією ... 165
Додаток 2 ... 171
Додаток 3 ... 181
Посилання на публікації результатів досліджень 2013–2019 років ... 182
ПОДЯКИ ... 183
ВСТУП
Щорічне моніторингове соціологічне дослідження «Публічна безпека та довіра до правоохоронних органів» проводиться на регулярній основі з 2013 року Харківським національним університетом внутрішніх справ (науково-дослідною лабораторією з проблем протидії злочинності) спільно із Соціологічною асоціацією України та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в межах комплексної регіональної Програми забезпечення публічної безпеки і порядку та протидії злочинності на території Харківської області на 20202022 роки. Дане дослідження включено до Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.
Мета дослідження – вимірювання ключових показників ефективності роботи правоохоронних органів Харківщини з точки зору громадськості (вимірювання рівня довіри населення до правоохоронних органів, сприйняття рівня злочинності, ефективності виконання покладених на поліцію завдань та поведінкових маркерів, що відбивають оцінку стану забезпечення публічної безпеки та порядку), а також визначення ключових проблем правоохоронної діяльності на місцевому рівні й очікувань місцевих мешканців від правоохоронних органів (таргетування роботи правоохоронних органів).
Очікуваними результатами від реалізації моніторингу громадської думки мешканців м. Харків та Харківської області щодо публічної безпеки та довіри до правоохоронних органів є такі: 1) урахування рівня довіри населення до поліції як основного критерію оцінювання ефективності діяльності органів і підрозділів поліції в конкретній місцевості; 2) таргетування (націлювання або орієнтація) конкретних завдань у роботі поліції та правоохоронних органів узагалі на потреби місцевої громади (виявлені в процесі опитування завдяки використанню «відкритих» запитань про проблеми й очікування) та підвищення публічної безпеки як наслідок такого таргетування; 3) налагодження взаємодії поліції та правоохоронних органів узагалі з місцевими громадами, побудова «позитивного професійного іміджу поліцейського (правоохоронця)»; 4) втілення засад «Ком’юніті полісінг» і проблемно орієнтованої моделі поліцейської діяльності в роботу практичних підрозділів Національної поліції на місцях.
Метод дослідження. До 2019 р. використовувалось паралельно два методи збору первинної інформації: 1) опитування віч-на-віч (face-to-face) за місцем проживання респондентів із використанням паперового опитувальника; 2) інтернет-опитування (веб- опитування). З 2020 року, внаслідок пандемії COVID-19, для збирання первинних даних використовувався тільки метод інтернет-опитування.
Опитування віч-на-віч за місцем проживання респондентів із використанням паперового опитувальника (N=4500) здійснювалось за двоступеневою квотною вибіркою (на першому рівні – обрання населеного пункту, на другому рівні – квотна за ознаками статі та віку в населеному пункті: м. Харків – N=1530; Харківська область – N=2970.). У процесі порівняння даних опитування віч-на-віч та інтернет-опитування було встановлено, що вони відрізняються, але зміни основних показників відбуваються синхронно, що дозволяє зробити висновок – дані, незалежно від спосібу їх збирання, показують однакову динаміку (збільшення або зменшення показників). Дані інтернет-опитування виявились ближчими до
інтернет-опитування, тому що вона швидко і без додаткових витрат дозволяє отримувати валідну інформацію в умовах пандемії COVID-19.
Опитування громадської думки мешканців м. Харківа та Харківської області з використанням інтернет-опитувальника здійснювалося протягом березня – травня 2021 р.
Збір даних проводився з використанням безкоштовної платформи LimeSurvey, установленої на сервері Харківського національного університету внутрішніх справ (усі дані фізично розташовано на університетському сервері). Посилання розповсюджувалось шляхом розміщення оголошень та банерів на офіційних веб-сторінках Харківського національного університету внутрішніх справ, ГУНП в Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, районних адміністрацій Харківської області, ЗВО, інших органів державної влади та місцевого смоврядування, а також у соціальних мережах (Facebook). Додатково були надруковані оголошення (додаток 3) з посиланням і QR-кодом для входу на сторінку з опитувальником, які були розміщені на інформаційних стендах районних адміністрацій, відділів поліції та державних установ районів Харківської області, включно із закладами освіти (школи та ЗВО).
Паралельно із розміщенням інформації на веб-ресурсах державних установ Харківським національним університетом внутрішніх справ, за підтримки КМЄС та Харківського прес-клубу, було здійснено інформаційний супровід дослідження у місцевих ЗМІ.
Усього було зібрано 27820 відповідей, із яких 11671 – повних (опитувальник заповнено повністю), із них м. Харків – N=3374, Харківська область – N=8297.
Корекція репрезентативності вибіркової сукупності здійснювалась за допомогою використання вагових коефіцієнтів за статтю, віком і типом населеного пункту (районом міста й області) відповідно до структури наявного населення Харківської області, яке станом на 1 червня 2021 р. становило 2 619 662 особи.
Посилання на інтернет-опитувальник:
https://survey.univd.edu.ua/index.php/448549
Показники – використовується апробований під час попередніх досліджень на Харківщині інструментарій (додаток 2), який містить сім основних груп показників, та дві додаткових:
1. Безпека:
суб’єктивне сприйняття рівня злочинності;
відчуття безпеки;
побоювання злочинності;
які правопорушення відбувались за 12 місяців у районі проживання;
прагнення уникати деяких місць у районі проживання;
зміна поведінки громадян у темну пору (яких заходів безпеки вживають громадяни у темну пору);
видимість поліції.
3. Оцінка діяльності поліції у дзеркалі громадської думки:
суб’єктивне сприйняття ефективності виконання поліцією, патрульною поліцією, прокуратурою, СБУ та судами покладених на них завдань у цілому;
суб’єктивне сприйняття ефективності виконання поліцією покладених на неї конкретних завдань, а саме:
1) охорона громадського порядку на вулицях, майданах, в інших публічних місцях;
2) захист здоров’я громадян від нападу злочинців;
3) захист майна та житла громадян від крадіжок;
4) боротьба з незаконним розповсюдженням наркотиків;
5) профілактика злочинності неповнолітніх;
6) припинення хуліганства й вандалізму;
7) боротьба з проституцією;
8) боротьба з корупцією та хабарництвом;
9) забезпечення безпеки дорожнього руху;
10) швидке та своєчасне реагування на виклики й звернення громадян, які потребують допомоги;
11) боротьба з тероризмом;
12) розслідування злочинів;
13) притягнення злочинців до відповідальності;
14) інформування громадян та взаємодія з ними;
15) боротьба з незаконною торгівлею та вживанням алкоголю.
4. Взаємодія з працівниками поліції:
поінформованість про дільничного офіцера поліції;
задоволеність спілкуванням із працівниками поліції;
готовність допомагати правоохоронним органам;
неправомірні дії поліції.
5. Віктимологічний блок:
злочинні посягання на громадян;
інформування поліції про злочинні посягання;
причини неінформування поліції про злочинні посягання.
6. Проблеми правоохоронної діяльності у місцевій громаді:
найбільш гострі проблеми, пов’язані із захистом правопорядку, що існують у місцевій громаді;
очікування місцевої громади від правоохоронних органів.
7. Корупція:
досвід корупції протягом останніх 12 місяців (вимагання хабарів, добровільні хабарі, використання зв’язків) при контактах з державними органами та поліцією;
сприйняття корупції (виправдовування корупції).
У 2021 році, з метою відпрацювання наукових гіпотез відносно напрямків превентивної діяльності та підвищення поліцейської легітимності, до основних показників було добавлено 3 додаткові групи показників: оцінка ризику затримання за певні правопорушення, думка про місцеву поліцію та моральність.
Розподіл відповідей за територіальними підрозділами (районами м. Харків та
1. БЕЗПЕКА
Рівень злочинності
Для оцінки стану безпеки на території мешкання респондентам було поставлено запитання: «Як у цілому ви оцінюєте рівень злочинності в районі, де ви проживаєте?» (див.
табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Процентний розподіл відповідей на запитання: «Як у цілому ви оцінюєте рівень злочинності в районі (місті, селищі), де ви проживаєте?». Порівняльні дані за 2013–2021
роки (відсоток від тих, хто відповів)
Рік Низький
рівень Середній
рівень Високий
рівень Індексна оцінка*
м. Харків
2013 41,4 47,5 11,1 0,35
2016 34,6 48,1 17,2 0,41
2017 23,7 53,1 23,2 0,45
2018 20,9 51,8 22,1 0,48
2019 23,3 60,4 12,6 0,42
2018 Web 21,5 53,3 15,4 0,42
2019 Web 19,3 56,5 17,8 0,46
2020 Web 26,8 51,5 21,7 0,43
2021 Web 44,1 41,5 14,5 0,32
Райони Харківської
області
2013 51,1 44 4,9 0,27
2016 37,4 52,7 9,9 0,36
2017 28,5 58,3 13,2 0,4
2018 29,6 45,3 18,8 0,41
2019 36,4 52 7,4 0,33
2018 Web 18,2 49,1 22,1 0,46
2019 Web 18,3 56 16,6 0,44
2020 Web 34,1 54,9 11,0 0,33
2021 Web 44,4 45,3 10,2 0,29
Харківська область у
цілому
2013 45,9 45,9 8,2 0,31
2016 36 49,8 14,2 0,39
2017 25,4 55,6 19 0,43
2018 24,7 49,3 20,2 0,44
2019 31,7 55,1 9,3 0,37
2018 Web 20,2 51,5 18,2 0,43
2019 Web 18,9 56,3 17,3 0,45
2020 Web 29,5 52,8 17,8 0,39
2021 Web 44,2 43,0 12,8 0,31
* Для спрощення порівняльного оцінювання відповіді перераховано в індекс. Індекс коливається від «0» – низький рівень злочинності до «1» – високий рівень злочинності.
Перерахунок здійснено шляхом надання відповідям на запитання: «Як у цілому ви оцінюєте
Суб’єктивне сприйняття рівня злочинності в Харківській області у цілому
Рис. 1.1. Суб’єктивне сприйняття рівня злочинності в Харківській області у цілому.
Порівняльні дані за 2013–2021 роки
За оцінками мешканців Харківської області, в цілому рівень злочинності повільно знижується. Так, 44,2% опитаних вважає, що у місті їхнього проживання рівень злочинності низький, 43% – що середній і лише кожен п’ятий визначив рівень злочинності на території його проживання як високий (12,8%). Порівняно з минулим роком, кількість людей, які оцінюють рівень злочинності як низький збільшилась (+15%) (див. табл. 1.1 та рис. 1.1).
Аналіз показує, що серед мешканців м. Харків більший відсоток повідомляє про високий рівень злочинності (14,5%), ніж серед мешканців населених пунктів Харківської області (10,2% вказали на високий рівень). Це пояснюється загальною закономірністю, що в невеликих населених пунктах (районах області) місцеві мешканці почувають себе безпечніше, ніж мешканці великих міст. Ця закономірність розповсюджується і на інші показники безпеки.
Як у місті Харків, так і у районах Харківської області за останній рік рівень злочинності, за оцінками місцевих мешканців, значно зменшився – кількість тих, хто вважає, що рівень злочинності високий, зменшується, а тих, хто вважає що рівень злочинності низький, – збільшується.
Побоювання злочинності
У табл. 1.2 та на рис. 1.2. наведено відповіді на запитання: «Які почуття викликає у вас злочинність у вашому районі?». Порівняно з минулим роком побоювання злочинності залишається без помітних змін. Як видно з таблиці 1.2 та рисунку 1.5 у майже чверті опитаних злочинність викликає – серйозну тривогу та страх (24,5 %), у кожного п’ятого – помітну занепокоєність (21,9 %), у третини – легку занепокоєність (31,4 %), у кожного п’ятого (22,2 %) злочинність не викликає жодних особливих почуттів. Слід відзначити, що помітних відмінностей за цим показником не спостерігається і поміж м. Харків та районами Харківської області.
45,9 36 25,4
24,7 31,7 20,2 18,9
29,5 44,2
45,9 49,8 55,6 49,3
55,5 51,5
56,3 52,8
43
8,2 14,2 19 20,2
9,3 18,2
17,3 17,8
12,8
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
2013 2016 2017 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web
Низький рівень
Середній рівень
Високий рівень
Таблиця 1.2 Процентний розподіл відповідей на запитання: «Які почуття викликає у вас злочинність у
вашому районі?».
Рік
Жодних особливих
почуттів
Легку занепокоєність
Помітну занепокоєність
Серйозну
тривогу Страх Індексна оцінка*
м. Харків
2013 36,2 35,7 11,9 8,5 7,7 0,29
2016 29,4 32,4 20,7 9,8 7,6 0,33
2017 28,3 41,1 21,1 6,4 3,1 0,29
2018 22,8 57,8 14 3 2,3 0,26
2019 35 51,2 9,3 1,9 2,5 0,21
2018 Web 13,8 29,3 27,1 23,3 6,5 0,44
2019 Web 13,4 30,8 28 21,2 6,5 0,44
2020 Web 22,0 30,9 23,6 17,5 6,0 0,39
2021 Web 22,9 30,5 20,9 18,1 7,5 0,39
Райони Харківської
області
2013 42 40,5 10,2 2,7 4,6 0,22
2016 30,6 33 17,4 12,8 6,3 0,32
2017 26,6 49,8 18,8 2,8 1,9 0,26
2018 32,2 51 12,6 2,8 1,4 0,22
2019 42,7 47,1 7,3 1,5 1,3 0,18
2018 Web 13,8 24,8 20,9 32,9 7,6 0,48
2019 Web 14,7 27 21,6 24 12,7 0,48
2020 Web 19,1 33,9 23,0 17,3 6,7 0,40
2021 Web 21,2 32,6 23,2 14,4 8,6 0,39
Харківська область у
цілому
2013 38,9 37,9 11,1 5,8 6,2 0,26
2016 30,2 32,5 19,4 10,9 7 0,33
2017 27,5 44,4 20,6 4,8 2,8 0,28
2018 27,1 54,7 14,4 2,9 1,9 0,24
2019 39,9 48,6 8 1,7 1,8 0,19
2018 Web 13,8 27,5 24,6 27,2 6,9 0,46
2019 Web 13,9 29,4 25,6 22,3 8,9 0,45
2020 Web 20,9 32,1 23,4 17,4 6,3 0,39
2021 Web 22,2 31,4 21,9 16,6 7,9 0,39
* Для спрощення порівняльного оцінювання відповіді перераховано в усереднений індекс. Індекс коливається від «0» – злочинність не викликає жодних особливих почуттів до
«+1» – злочинність викликає страх. Перерахунок здійснено шляхом надання відповідям на запитання: «Які почуття викликає у вас злочинність у вашому районі?» цифрових значень:
жодних особливих почуттів – «0»; легку занепокоєність – «0,25»; помітну занепокоєність –
«0,5»; серйозну тривогу – «0,75»; страх – «1».
Рисунок 1.2 – Побоювання злочинності в Харківській області у цілому. Порівняльні дані за 2013–2021 роки
Найбільш розповсюджені правопорушення
Оцінюючи наскільки є розповсюдженими конкретні правопорушення в районі проживання, респонденти надали відповідь на запитання «За останні 12 місяців, як часто Ви бачили або чули про будь-яку з наведених нижче подій в районі, де Ви проживаєте?»
(див. рис. 1.3).
Найбільш розповсюдженими правопорушеннями, з якими зустрічаються мешканці м. Харкова та Харківської області є:
Незаконний продаж та вживання алкоголю – регулярно з цим стикається третина мешканців Харківщини (30,9 %);
Розповсюдження та вживання наркотиків – майже третина мешканців Харківщини (27,3 %) стикалась з цими правопорушеннями;
Порушення громадського порядку (крики, дебоші, хуліганство) – регулярно помічає кожен п’ятий мешканець Харківщини (17,5 %);
Крадіжки – регулярно про це чує кожен 10-й мешканець Харківщини (13 %).
Менш розповсюдженими виявились «Псування майна, вандалізм» - регулярно про це чув також кожен 10-й мешканець регіону (11,7 %) та «Насильницькі випадки (бійки, нанесення тілесних ушкоджень)» - про це регулярно чує кожен 20-й мешканець Харківщини (4,6 %). Найменш розповсю дженими є «Вбивство» та «Сексуальне насильство (зґвалтування, в т.ч. спроби)» – переважна більшість взагалі ніколи не зустрічалась та не чула про такі злочини в місті їхнього проживання, але все ж таки близько 1 % відмічають, що зустрічались з цими правопорушеннями регулярно.
38,9 30,2 27,5 27,1
39,9 13,8
13,9 20,9
22,2
37,9 32,5
44,4 54,7
48,6 27,5
29,4 32,1
31,4
11,1 19,4
20,6 14,4
8 24,6
25,6
23,4 21,9
5,8 10,9
4,8 2,9 1,7 27,2
22,3 17,4 16,6
6,2 7
2,8 1,9 1,8 6,9 8,9
6,3 7,9
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
2013 2016 2017 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web
Які почуття викликає у Вас злочинність? (Харківська область у цілому)
Ніяких особливих почуттів Легку занепокоєність Помітну занепокоєність Серйозну тривогу Страх
Рисунок 3.1 – Побоювання злочинності в Харківській області у цілому. Порівняльні дані за 2013–2020 роки
Небезпечні місця
Оцінюючи безпеку в районі проживання, респонденти висловили думку щодо наявності місць, яких треба уникати, щоб не стати жертвою злочинців (див. табл. 1.3 та рис.
1.4). Це поведінковий індикатор, який свідчить про зміну у поведінці мешканців, викликану побоюваннями злочинності. Про наявність небезпечних місць, яких треба уникати, щоб не стати жертвою злочину повідомляють – 46% (у 2020 році – 55%, у 2019 році – 62,5%), про їх відсутність – 40% (у 2020 році – 32,6%, у 2019 році – 25,1%). В цілому дані 2021 року свідчать про зменшення кількості місць, які мешканці Харківщини вважають небезпечними.
Крім того, зберігається загальна закономірність – у м. Харків респонденти відмічають більшу кількість небезпечних місць, ніж в районах Харківської області.
34,4 34,2 20,2
25,9 30,8
38,4
72,5 81,9
7,5 11,3 13,8
19 18,5
22,8
16,2 10,2
8 11,1 19,3
17,3 14,5
16,4
6,8 4,2
19,1 16,2
29,1 24,8 24,6
17,9 3,7 2,6
30,9 27,3
17,5 13 11,7
4,6 0,9 1,2
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Незаконний продаж та вживання алкоголю Розповсюдження та вживання наркотиків Порушення громадського порядку (крики,
дебоші, хуліганство)
Крадіжки Псування майна, вандалізм Насильницькі випадки (бійки, нанесення
тілесних ушкоджень)
Вбивство Сексуальне насильство (зґвалтування, в т.ч.
спроби)
За останні 12 місяців, як часто Ви бачили або чули про будь-яку з наведених нижче подій в районі, де Ви проживаєте?
Ніколи Один раз 2-3 рази Декілька разів Багато разів / регулярно
Таблиця 1.3 Процентний розподіл відповідей на запитання: «Чи є в районі вашого проживання місця, яких ви уникаєте або не рекомендуєте відвідувати своїм близьким, дітям, щоб не стати жертвою злочину?» Порівняльні дані за 2013–2021 роки (відсоток від тих, хто відповів)
Рік Так Скоріше так, ніж ні
Важко відповісти
Скоріше ні,
ніж так Ні Індексна оцінка*
м. Харків
2013 25,1 27,1 19,2 15,8 12,8 0,18
2016 18,4 31,5 22,3 16,4 11,5 0,14
2017 16,2 32,5 25,2 16 10,1 0,14
2018 11,5 35,3 33,4 11,3 8,5 0,15
2019 15,6 32,9 25,1 16,6 9,8 0,14
2018 Web 39,7 27,2 8,5 13,6 11 0,35
2019 Web 38,5 27,4 12,4 14,9 6,9 0,37
2020 Web 36,2 24,3 9,8 18,7 11,0 0,28
2021 Web 27,2 21,4 48,6 11,2 22,7 17,5
Райони Харківської
області
2013 9,9 27,7 24 20,3 18,2 –0,05
2016 16 24 23,5 16,3 20,3 –0,004
2017 14,4 23,6 30,3 14,8 16,9 0,02
2018 10,1 29,8 36,2 17,1 6,8 0,09
2019 14,1 29,8 22,2 19,4 14,4 0,04
2018 Web 35,6 26,2 11,8 15,6 10,7 0,3
2019 Web 35,1 22,1 12,3 17,4 13,2 0,24
2020 Web 27,0 20,2 15,3 21,2 16,2 0,10
2021 Web 21,7 20,5 42,2 19,1 17,8 20,9
Харківська область у
цілому
2013 18,1 27,4 21,4 17,8 15,3 0,08
2016 17,3 28,9 22,5 16,7 14,7 0,09
2017 15,5 29,7 26,5 15,5 12,8 0,1
2018 10,9 32,8 34,7 14 7,7 0,12
2019 14,7 31 23,3 18,4 12,8 0,08
2018 Web 38,1 26,8 9,8 14,4 10,9 0,33
2019 Web 37,2 25,3 12,4 15,8 9,3 0,32
2020 Web 32,7 22,8 11,9 19,6 13,0 0,21
2021 Web 24,9 21,0 45,9 14,5 20,7 18,9
* Для спрощення порівняльного оцінювання відповіді перераховано в індекс. Індекс коливається від «–1» – ні (таких місць немає) до «+1» – так (такі місця є). Перерахунок здійснено шляхом надання відповідям на запитання: «Чи є в районі вашого проживання місця, яких ви уникаєте або не рекомендуєте відвідувати своїм близьким, дітям, щоб не стати жертвою злочину?» цифрових значень: ні – «–1»; скоріше ні, ніж так – «–0,5»; важко відповісти – «0»; скоріше так, ніж ні – «+0,5»; так – «+1».
Рис. 1.4. Процентний розподіл відповідей на запитання: «Чи є в районі вашого проживання місця, яких ви уникаєте або не рекомендуєте відвідувати своїм близьким, дітям, щоб не стати жертвою
злочину?». Порівняльні дані за 2013–2021 роки Зміна поведінки
Зміна поведінки громадян у темну пору є одним із базових поведінкових індикаторів оцінювання криміногенної ситуації, який характеризує зміну поведінки під впливом побоювання злочинності. Відповіді на запитання: «Як на вашу поведінку впливає побоювання стати жертвою злочину в темний час доби (ввечері, вночі)?» подані в табл. 1.4 та на рис. 1.5. Отримані дані показують три основні тенденції 2021 року:
Збільшення частки громадян, які у темну пору доби уживають пасивні заходи безпеки – без необхідності не виходять із дому, обирають супровід інших осіб, почуваються насторожі, не привертають до себе увагу (з 56,6% у 2018 році до 81% у 2021 році).
Причому, у м. Харків пасивних заходів безпеки вживають трохи менше, ніж у районах Харківської області (80,1% – м. Харків, 83,9 % – райони Харківської області).
Збільшення частки громадян, які не змінюють свою поведінку у темну пору доби (+1,0% у 2021 році, +6 % у 2020 році);
Зменшення частки респондентів, які вживають активні заходи безпеки – носять із собою засоби самозахисту або беруть із собою собаку – з 26 % у 2020 році до 22 % у 2021 році. Причому, зберігається тенденція – в м. Харків активних заходів безпеки вживають
15,3 14,7 12,8 7,7
12,8 10,9 9,3
13 18,9
17,8 16,7 15,5 14
18,4 14,4 15,8
19,6 20,7
21,4 22,5 26,5 34,7
23,3 9,8
12,4 11,9
14,5
27,4 28,9 29,7
32,8 31 26,8
25,3 22,8
21
18,1 17,3
15,5 10,9 14,7 38,1
37,2 32,7
24,9
2013 2016 2017 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web
Чи є в районі вашого проживання небезпечні місця, яких ви уникаєте?
Ні Скоріше ні, ніж так Важко відповісти Скоріше так, ніж ні Так
Таблиця 1.4 Процентний розподіл відповідей на запитання «Як на вашу поведінку впливає
побоювання стати жертвою злочину в темний час доби (ввечері, вночі)?»
Порівняльні дані за 2013–2021 роки (відсоток від усіх)
Рік
Свою поведінку я практично не змінюю Пасивні заходи безпеки: поводжусь обережно, без необхідності не виходжу з дому або пересуваюсь із супроводом Активні заходи безпеки: ношу із собою засоби самозахисту, беру із собою собаку Уживаюінших заходів безпеки Важко відповісти
м. Харків
2013 36,2 28 6 4,6 7
2016 30,2 21,8 15,2 9,2 7,4
2017 29,3 34,6 24,3 12,1 2,9
2018 38,8 41,6 15,1 1,6 9,1
2019 38,5 41 15,6 0,8 9,2
2018 Web 26,3 60,6 13,6 6,2 9,5
2019 Web 19,7 78,4 21 17 5
2020 Web 26,7 74,0 31,5 21,8 7,8
2021 Web 27,9 80,1 25,0 17,6 15,4
Райони Харківської
області
2013 42,5 24,2 8,3 8,9 4,3
2016 38,2 28,5 5,2 3,6 3,2
2017 47,8 28,3 15,2 7 3,6
2018 42,1 37,3 13,3 1,3 11,5
2019 42,7 42,6 11,5 1,3 7,2
2018 Web 31,7 50,9 13,3 1 13,7
2019 Web 24,5 85,5 19,7 16,7 12,2
2020 Web 27,6 83,9 16,9 17,0 11,4
2021 Web 28,4 83,9 18,0 15,9 14,9
Харківська область у
цілому
2013 39,1 26,3 7,1 6,6 5,8
2016 33,2 23,7 11,9 7,3 5,8
2017 36 32,3 21,2 10,4 3,9
2018 40,3 39,6 14,3 1,5 10,2
2019 41,2 42 13 1,1 7,9
2018 Web 28,5 56,6 13,5 4 11,3
2019 Web 21,5 80,9 20,5 16,9 7,7
2020 Web 27,1 77,7 26,1 20,0 9,2
2021 Web 28,1 81,6 22,1 16,9 15,2
Рис. 1.5. Процентний розподіл відповідей на запитання «Як на вашу поведінку впливає побоювання стати жертвою злочину в темний час доби (ввечері, вночі)?». Порівняльні дані за 2013–2021 роки
(відсоток від усіх).
Відчуття безпеки
Відчуття безпеки є одним з основних показників кримінологічних та віктимологічних опитувань у світі. На рис. 1.6 наведено процентний розподіл відповідей на запитання:
«Наскільки безпечно ви почуваєте себе у вашому районі міста (неселеному пункті області)?».
Порівняно з 2020 роком (рис. 1.7) відчуття безпеки зменшилось.
В цілому на Харківщині 41,2 % опитаних почуваються безпечно в районі їхнього проживання (5,9 % повністю безпечно і 35,3 % скоріше безпечно).
У районах Харківської області 46,3 % опитаних почуваються безпечно в районі 39,1
33,2 36 40,3
41,2 28,5 21,5
27,1 28,1
26,3 23,7
32,3 39,6
42 56,6
80,9 77,7
81,6
7,1 11,9
21,2 14,3
13 13,5
20,5 26,1
22,1
6,6 7,3
10,4 1,5
1,1 4
16,9 20 16,9
5,8 5,8
3,9 10,2 7,9
11,3
7,7 9,2 15,2
2013 2016 2017 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web
Як на вашу поведінку впливає побоювання стати жертвою злочину в темний час доби (ввечері, вночі)?
Свою поведінку я практично не змінюю
Пасивні заходи безпеки: поводжусь обережно, без необхідності не виходжу з дому або пересуваюсь із супроводом
Активні заходи безпеки: ношу із собою засоби самозахисту, беру із собою собаку Уживаю інших заходів безпеки
Важко відповісти
пункт (менша щільність населення), тим більше відчуття безпеки, тим нижче оцінюється рівнень злочинності.
Рис. 1.6. Процентний розподіл відповідей на запитання: «Наскільки безпечно ви почуваєте себе у вашому районі міста (неселеному пункті області)?» за районом проживання. Дані
2021 року.
Рис. 1.7. Процентний розподіл відповідей на запитання: «Наскільки безпечно ви почуваєте себе у вашому районі міста (неселеному пункті області)?» за районом проживання. Дані
2020 року.
Видимість поліції
Одним із основних факторів, що впливають на відчуття безпеки є «видимість поліції»
– присутність поліцейського на вулиці в однострої. В дослідженні ми оцінюємо видимість поліції за трьома позиціями: піше патрулювання, патрулювання на автомобілях та присутність поліцейських у форменому одязі на вулицях у будь-яких інших випадках (див.
табл. 1.5 –1.7 та рис. 1.8).
Протягом року бачили поліцію у форменому одязі 36 % – під час патрулювання на 5,9
5,3 5,5
35,3 41 37,6
39,4 38,4 39
13,9 11,7 12,9
5,9 3,7
5
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Харківська область у цілому
райони Харківської
області м. Харків
Наскільки безпечно Ви почуваєте себе у вашому районі міста (неселеному пункті області)?)
Повністю безпечно Безпечно Важко відповісти Небезпечно Дуже небезпечно
12,6 15,4 11
43,7 48,3 40,9
18,5 18,5 18,4
20,5 16 23,3
4,6 1,8 6,3
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Харківська область у цілому
райони Харківської
області м. Харків
Наскільки безпечно Ви почуваєте себе у вашому районі міста (неселеному пункті області)?)
Повністю безпечно Безпечно Важко відповісти Небезпечно Дуже небезпечно
Порівняно з минули роком видимість поліції під час пішого патрулювання збільшилась, а під час під час патрулювання на автомобілях та в інших випадках – зменшилась.
Таблиця 1.5 Процентний розподіл відповідей на запитання: «Як часто ви бачили поліцію у форменому
одязі в районі, де ви проживаєте, за останні 12 місяців?
«Під час пішого патрулювання» (відсоток від тих, хто відповів) м. Харків Райони Харківської
області
Харківська область у цілому
2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web
Частіше одного
разу на день 20,4 20,7 3,1 5,2 10,1 6,5 18,6 15,6 8,9 9,0 9,7 9,0 19,6 17,5 5,4 6,2 10,0 7,5
Раз на день 41,7 41,2 8,9 6,6 10,8 9,5 42,8 37,7 9,6 7,1 11,8 9,7 42,2 39,0 9,2 8,0 11,2 9,5
Раз на тиждень 20,7 21,1 23,0 13,9 15,5 27,7 22,6 29,4 12,0 13,6 16,9 18,8 21,5 26,4 18,7 13,4 16,0 24,0
Раз на місяць 9,8 9,3 12,8 11,6 11,4 13,0 9,3 8,6 9,0 14,5 10,9 12,1 9,5 8,8 11,3 13,1 11,0 12,6
Рідше разу на
місяць 3,1 4,1 9,9 20,2 19,5 20,1 3,3 2,7 16,0 13,9 15,6 18,0 3,2 3,2 12,3 18,3 18,0 19,2
Не бачив за цей час 4,4 3,6 42,2 42,5 32,8 23,2 3,5 6,0 44,5 41,9 35,6 32,5 4,0 5,2 41,1 41,1 33,8 27,0
Індексна оцінка* 0,7 0,7 0,31 0,27 0,36 0,39 0,7 0,67 0,3 0,31 0,37 0,36 0,7 0,68 0,3 0,29 0,36 0,38
* Для спрощення порівняльної оцінки відповіді перераховано в індекс, який коливається від «0» – не бачив за цей час до «1» – частіше одного разу на день. Перерахунок здійснено шляхом надання відповідям на запитання: «Як часто ви бачили поліцію у форменому одязі в районі, де ви проживаєте, за останні 12 місяців?» цифрових значень: не бачив за цей час – «0»; рідше разу на місяць – «0,2»; раз на місяць – «0,4»; раз на тиждень –
«0,6»; раз на день – «0,8»; частіше одного разу на день – «1».
Таблиця 1.6 Процентний розподіл відповідей на запитання: «Як часто ви бачили поліцію у форменому
одязі в районі, де ви проживаєте, за останні 12 місяців?
«Під час патрулювання на автомобілях» (відсоток від тих, хто відповів) м. Харків Райони Харківської
області
Харківська область у цілому
2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web 2018 2019 2018 Web 2019 Web 2020 Web 2021 Web
Частіше одного
разу на день 38,6 32,0 17,0 17,4 25,1 17,5 28,2 17,1 13,6 12,1 17,8 16,6 33,9 22,5 15,8 14,4 22,3 17,1
Раз на день 40,2 44,6 23,8 19,4 22,4 20,4 42,3 46,4 19,8 15,9 19,0 17,0 41,2 45,7 22,3 16,4 21,1 19,0
Раз на тиждень 12,8 15,9 26,6 22,1 20,1 22,2 18,7 22,6 23,3 24,4 23,7 24,0 15,5 20,2 25,4 24,1 21,4 23,0
Раз на місяць 3,9 3,1 13,2 13,2 11,1 11,0 16,6 7,2 14,6 14,0 13,1 12,6 5,1 5,7 13,7 15,5 11,8 11,6
Рідше разу на
місяць 1,5 2,3 7,2 17,6 12,1 15,9 2,1 3,3 12,1 20,7 13,6 16,1 1,8 2,9 9,0 18,0 12,6 16,0
