МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет природоохоронний __
Кафедра екології та охорони довкілля
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: Оцінка екологічних ризиків та загроз від антропогенних джерел забруднення в Нижньодунайському регіоні України
Виконала студентка 2 курсу групи МОС-20 (з/ф) спеціальності 101- Екологія _____________
Іванова Ліліана Миколаївна ____________
Керівник к.геогр.н., доцент __
Сербов Микола Георгійович ____________
Рецензент д.геогр.н., професор _____
Хохлов Валерій Миколайович __________
Одеса 2021
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет природоохоронний _______________________________
Кафедра екології та охорони довкілля ____
Рівень вищої освіти магістр _________
Спеціальність 101-Екологія________________________________________
Освітньо-професійна програма ”Екологія та охорона навколишнього середовища”
(шифр і назва)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри_екології та охорони довкілля
Сафранов Т.А.
«28» жовтня 2021 року
З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Іванової Ліліани Миколаївни ______________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: Оцінка екологічних ризиків та загроз від антропогенних джерел забруднення в Нижньодунайському регіоні України ___
Керівник роботи Сербов Микола Георгійович, к.геогр.н., доцент ____
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом закладу вищої освіти від ”18” жовтня 2021р. №216“С”
2. Строк подання студентом роботи в 13 грудня 2021 року _______
3. Вихідні дані до роботи: _ матеріали науково-дослідної роботи ОДЕКУ, польових експедиційних досліджень та обстежень Нижньодунайського регіону, дані з інших джерел інформації – наукові монографії, статті, матеріали науково-практичних конференцій, звіти НДР, матеріали гідрометеорологічного моніторингу ГМЦ Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, карт, Басейнового управління річок Північного Причорномор’я та Дунаю, статистичних та
аналітичних довідників, джерел з мережі Інтернет тощо 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити):_1. Загальна характеристика української частини Нижньодунайського регіону. 2. Загальний опис оцінки ризиків та загрозх навколишньому середовищу регіону дослідження від антропогенних джерел забруднення. 3. Опис існуючих методів оцінки екологічних ризиків забруднення водних ресурсів, грунтів та здоров’ю населення регіону. 4.
Система довгострокового моніторингу та оцінки екологічних ризиків. 5.
Кількісна оцінка ризиків та загроз в регіоні українського Придунав’я.
Висновки. Список посилань. Додатки.____________________ __
____________________________________________________ ___________
5. Консультанти розділів роботи
Розділ Прізвище, ініціали та посада консультанта
Підпис, дата завдання
видав завдання прийняв немає
6. Дата видачі завдання 28 жовтня 2021 року КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п
Назва етапів
кваліфікаційної роботи магістра
Термін виконання
етапів кваліфікаційної роботи магістра
Оцінка виконання етапу
у %
за 4-х бальною
шкалою 1 Загальна характеристика регіону
дослідження. Оцінка ризиків та загроз довкіллю Придунав’я.
28.10.2021- 90 5
(відмінно) 03.11.2021-
2 Методи оцінювання екологічних ризиків для окремих складових системи навколишнього середовища та здоров’я людини
04.11.2021- 85 4
11.11.2021- (добре)
3 Кількісна оцінка екологічних ризиків та загроз для водних ресурсів, ґрунтів та здоров’ю населення регіону
12.11.2021- 90 5
21.11.2021- (відмінно)
Рубіжна атестація 22.11.2021- 88,3 4
26.11.2021- (добре)
4 Система довгострокового екологічного моніторингу та оцінка ризиків
27.11.2021- 90 5
05.12.2021- (відмінно)
5 Узагальнення отриманих результатів.
Складення висновків, переліку посилань, анотацій. Оформлення додатків.
06.12.2021- 95 5
12.12.2021- (відмінно)
6 Перевірка остаточної електронної версії роботи і передача її на перевірку керівникові. Встановлення ступеня оригінальності, відсутності ознак плагіату та оформлення протоколу. Складення висновку про допуск до захисту.
13.12.2021- 90 5
18.12.2021- (відмінно)
7 Роздруківка паперової версії кваліфікаційної роботи магістра, пакету супровідних документів і презентаційного матеріалу до публічного захисту в ЕК та рецензування.
Складення авторського договору про дозвіл на розміщення КРМ в репозитрарії.
19.12.2021- 90 5
22.12.2021- (відмінно)
Інтегральна оцінка виконання етапів календарного плану (як середня по етапам)
90,0 (відмінно)
Студент . ___Іванова Л.М. _
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи _____Сербов М.Г.
( підпис ) (прізвище та ініціали)
АНОТАЦІЯ
Іванова Л.М. Оцінка екологічних ризиків та загроз від антропогенних джерел забруднення в Нижньодунайському регіоні України. Рукопис. Одеський державний екологічний університет. Одеса, 2021.
Актуальність дослідження обумовлена:
Актуальність проведеного в МКР дослідження обумовлена:
– унікальності Нижньодунайського регіону України з точки зору географічного розташування, природної спадщини та перспектив економічного розвитку у світлі євроінтеграційних процесів;
– зростаючому значенні оцінки екологічних ризиків в зв’язку з підвищенням вимогливості природоохоронного законодавства, а також – як превентивний захід при ймовірності значних соціально-економічних втрат в майбутньому;
– вкрай обмеженою вивченості сценаріїв екологічних ризиків та загроз небезпечних (шкідливих) явищ в регіоні з усе зростаючим посиленням негативного антропогенного тиску на всі природні екосистеми;
– відсутності сформованої комплексної стратегії ефективного, збалансованого та сталого управління природними ресурсами на основі оцінки регіональних ризиків, направленої на вирішення проблем між цілями соціально-економічного розвитку та негативними наслідками впливу дестабілізуючих факторів антропогенного впливу.
Мета роботи – розробка пропозицій проведення оцінки екологічних ризиків забруднення водних ресурсів, ґрунтів та оцінки небезпеки здоров’ю населення регіону об’єктів Українського Придунав’я.
Об’єкт дослідження - визначення комплексних оцінок екологічного ризику забруднення довкілля в Придунайських районах Одеської області, а також оцінка ризиків шкоди здоров’ю населення області.
Методи дослідження – графоаналітичні методи оцінки експериментальних даних, а також даних спостережень, порівняльне зіставлення та експертні оцінки геохімічного та гідроекологічного моніторингу території.
Результати і новизна – проведений аналіз існуючих методичних підходів в комплексній оцінці екологічного ризику забруднення водних ресурсів, оцінки стійкості екосистеми ґрунтів, а також оцінка ризиків нанесення шкоди здоров’ю населення Придунайського регіону України.
Магістерська робота складається з 5 розділів. Загальний обсяг роботи 120 сторінок, рис. 6, таблиць 17. У роботі використано 84 літературних джерела з яких 7 іноземні джерела.
Ключові слова: НИЖНЬОДУНАЙСЬКИЙ РЕГІОН УКРАЇНИ, ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК, ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
SUMMARY
Ivanova L.M. Assessment of environmental risks and threats from anthropogenic sources of pollution in the Lower Danube region of Ukraine.
Manuscript. Odessa State Environmental University. Odessa, 2021.
The relevance of the study:
- the uniqueness of the Danube region within the Odessa region in terms of geographical location, natural heritage and prospects for economic development in the light of European integration processes;
- the growing importance of environmental risk assessment in connection with the increasing demands of environmental legislation, as well as - as a preventive measure in the likelihood of significant socio-economic losses in the future;
- extremely limited study of scenarios of environmental risks and threats of dangerous (harmful) phenomena in the region with the growing intensification of negative anthropogenic pressure on all natural ecosystems;
- Lack of a comprehensive strategy for effective, balanced and sustainable management of natural resources based on regional risk assessment, aimed at solving problems between the goals of socio-economic development and the negative effects of destabilizing factors of anthropogenic impact.
Purpose – development of proposals for the assessment of environmental risks of pollution of water resources, soils and risk assessment of the health of the population of the region of the Ukrainian Danube.
The object of the study – determination of comprehensive assessments of the environmental risk of environmental pollution in the Danube districts of Odessa region, as well as assessment of the risks of harm to the health of the population of the region.
Research methods – graph-analytical methods of data estimation, comparative comparison and expert assessments of geochemical monitoring of the territory.
Results and novelty – the analysis of the existing methodical approaches in the complex estimation of ecological risk of pollution of water resources, an estimation of stability of ecosystem of soils, and also an estimation of risks of harm to health of the population of the Danube region of Ukraine
Master's thesis consists of 5 chapters. The paper consists of 120 pages, 6 figures, 17 tables. The paper used 84 literary sources from which 7 foreign sources.
Keywords: LOWER DANUBE REGION OF UKRAINE, ENVIRONMENTAL RISK, ENVIRONMENTAL POLLUTION
ЗМІСТ
стор.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ОДИНИЦЬ
І ТЕРМІНІВ ………... 9
ВСТУП ……… 11
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ .. 14
2. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА РИЗИКІВ ТА ЗАГРОЗ НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩУ УКРАЇНСЬКОГО ПРИДУНАВ’Я ……… 20
3. МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ………. 26
3.1 ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ЗДОРОВ`Я НАСЕЛЕННЯ ………...………... 28
3.2 ОЦІНКА РИЗИКІВ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ НА ОСНОВІ ГЕОХІМІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ТЕРИТОРІЇ ……… 32
3.3 ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ЗАБРУДНЕННЯ ПРІСНОВОДНИХ РЕСУРСІВ ... 35
4. СИСТЕМА ДОВГОСТРОКОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ НА ТЕРИТОРІЇ НИЖНЬОДУНАЙСЬКОГО РЕГІОНУ ………...……….. 44
5. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ТА ЗАГРОЗ ЗАБРУДНЕННЯ НИЖНЬОДУНАЙСЬКОГО РЕГІОНУ. 93 5.1 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ ………... 94
5.2 ОЦІНКА РІВНЯ СТІЙКОСТІ ЕКРОСИСТЕМИ ГРУНТІВ РЕГІОНУ ТА РИЗИКІВ ЇХ ЗАБРУДНЕННЯ ... 100
5.3 ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ПОГІРШЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ ДУНАЮ ТА ЗАБРУДНЕННЯ ОЗЕР ПРИДУНАЙСЬКОГО РЕГІОНУ... 110
ВИСНОВКИ ... 113
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ... 116
ДОДАТКИ ... 126
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ОДИНИЦЬ І ТЕРМІНІВ
ALARA – принцип, який визначає рівень «розумності зниження ризику»
COSYMA – Міжнародна методика оцінювання радіологічних наслідків
техногенних аварій
ISC2 – багатомірна статистична модель атмосферної дисперсії NCEA – Національний екологічний центр США
MEPAS – Методика аналізу розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних речовин у природному середовищі
RA (Risk Assesment) – оцінка ризику
RM (Risk Management) – управління ризиком
USEPA - Агентство з охорони навколишнього середовища США WGS – Word geodesic system (Світова геодезична система)
АЕС – атомна електростанція б. – балка
БС – Балтійська система висот ВЕС – водна екосистема
ВКУ – Водний Кодекс України ВО – водний об’єкт
ВР – водні ресурси
ВРД – Водна Рамкова Директива г – грам
ГДК – граничнодопустима концентрація забруднюючих речовин
ГЕФ – глобальний екологічний фонд
ГМЦ ЧАМ – Гідрометеорологічний центр Чорного і Азовського морів
год. – година
ГХЦГ – Гексахлорциклогексан (пестицид)
ДДЕ/ДДТ – Дихлордифенілтрихлорметилмета́н (пестицид, дуст) ДДД – Дихлордифенілдихлоретан (пестицид)
ДСМД – Державна служба моніторингу довкілля
ДСНС України – Державна служба України з надзвичайних ситуацій
ДсаНПіН – Державні санітарні норми, допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, води водоймищ, ґрунтів.
ДСТУ – Державний стандарт України км – кілометр
ЛЕП – лінія електропередач м – метр
м БС – позначка поверхні в метрах Балтійської системи висот МВ – методика вимірювання
МКР – магістерська кваліфікаційна робота НД – нормативний документ
НДР – науково-дослідна робота
НЕЦ МНС – Науково-експертний центр моніторингу навколишнього середовища
НДЧ – науково-дослідна частина
ОДЕКУ – Одеський державний екологічний університет ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПЗФ - природно-заповідний фонд р. – рік, річка
рр. – роки, річки
см – позначка поверхні (в сантиметрах) в умовній (місцевій) системі тис. – тисяча
хв. – хвилина
у тому числі – у т.ч.
ВСТУП
Розробка рекомендацій щодо комплексної кількісної оцінки ризиків та заходів по їх управлінню в Нижньодунайському регіоні Одеської області має ґрунтуватися на обліку особливостей регіонального розвитку промислово- господарського комплексу регіону, оцінки основних за рівнем небезпеки забруднювачів навколишнього середовища, правових особливостей законодавства як України, так й регіональних країн партнерів, основних напрямків трансграничного співробітництва визначених у відповідних міждержавних угодах.
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується підвищенням ступеня конфліктності між людиною і навколишнім середовищем. Внаслідок зростаючого рівня антропогенного навантаження збільшуються масштаби деградації земельних та водних ресурсів, змінюються природні ландшафти, збільшується кількість викидів та скидів забруднюючих речовин, значні площі зазнають радіаційного та хімічного забруднення, спостерігається виснаження як відновних, та і невідновних природних ресурсів. Так, за результатами досліджень, які були недавно проведені фахівцями Всесвітнього фонду дикої природи, за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ), з початку 20-го століття в басейні річки Дунай було зруйновано більше 80% водно-болотних і заплавних угідь, що призвело до скорочення послуг їх екосистем [31].
В той же час, сучасний європейський досвід територіальних транскордонних відносин показав певну ефективність вирішення багатьох соціально-економічних та екологічних питань на регіональному рівні між прикордонними регіонами в єдиному суспільному просторі, який отримав назву “єврорегіон”.
У магістерській кваліфікаційній роботі (далі - МКР) представлені результати дослідження оцінки загальних ризиків та загроз навколишньому середовищу на території українського Придунав’я, визначення екологічних ризиків забруднення водних ресурсів української ділянки річки Дунай від м.
Рені до гирлової ділянки впадіння Дунаю у Чорне море, озер та лиманів, які територіально розташовані в Одеській області в басейні Дунаю.
В МКР представлений аналіз методів та діючих підходів оцінки екологічних ризиків забруднення складових навколишнього середовища та оцінки ризиків здоров’я людини та населення регіону. Надані рекомендації щодо використання основних індикаторних показників стану природних ресурсів навколишнього середовища.
Актуальність проведеного в МКР дослідження обумовлена:
– унікальності Нижньодунайського регіону України з точки зору географічного розташування, природної спадщини та перспектив економічного розвитку у світлі євроінтеграційних процесів;
– зростаючому значенні оцінки екологічних ризиків в зв’язку з підвищенням вимогливості природоохоронного законодавства, а також – як превентивний захід при ймовірності значних соціально-економічних втрат в майбутньому;
– вкрай обмеженою вивченості сценаріїв екологічних ризиків та загроз небезпечних (шкідливих) явищ в регіоні з усе зростаючим посиленням негативного антропогенного тиску на всі природні екосистеми;
– відсутності сформованої комплексної стратегії ефективного, збалансованого та сталого управління природними ресурсами на основі оцінки регіональних ризиків, направленої на вирішення проблем між цілями соціально-економічного розвитку та негативними наслідками впливу дестабілізуючих факторів антропогенного впливу.
Мета роботи полягає в розробці пропозицій проведення оцінки екологічних ризиків забруднення водних ресурсів, ґрунтів та оцінки небезпеки здоров’ю населення регіону об’єктів Українського Придунав’я.
Для досягнення поставленої в МКР мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Провести загальний аналіз оцінки ризиків та загроз навколишньому середовищу Нижньодунайського регіону України в межах Одеської області.
2. Розробити рекомендації щодо системи довгострокового моніторингу та оцінки екологічних ризиків на території українського Придунав’я.
3. Провести комплексну оцінку екологічних ризиків здоров’я населення регіону, оцінку стійкості екосистем ґрунтів регіону та ризиків їх забруднення та оцінку екологічних ризиків погіршення якості води на українській ділянці річки Дунай та придунайських озерах (лиманах).
Для досягнення поставлених в магістерської кваліфікаційній роботі завдань на підставі даних польового екологічного моніторингу водних об’єктів українського Придунав`я, який проводився протягом 2016-2018 років працівниками Одеського державного екологічного університету, були використані сучасні методи аналізу і синтезу, порівняльного зіставлення, в поєднанні з монографічними і графоаналітичними дослідженнями та експертними оцінками.
В роботі використанні матеріали спостережень та статистичні данні за період 2012-2019 років, які опубліковані у відкритому друці та розміщені у довідникових збірниках [20,26,33 та ін.]
На всі використані при підготовці даної магістерської кваліфікаційної роботи джерела інформації (монографії, наукові статті, матеріали наукових та науково-практичних конференцій, симпозіумів, картографічний матеріал, довідники, статистичні звіти тощо) [1-84] є посилання в переліку використаних джерел в останньому розділі МКР.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Нормативно-правовою базою для створення єврорегіону Нижній Дунай стала Європейська рамкова конвенція стосовно транскордонного співробітництва, Договір про добросусідство і співробітництво між Україною і Румунією, Угода між урядами України та Республіки Молдова про співробітництво прикордонних адміністративно-територіальних Придунав’я одиниць, а також Протокол про тристороннє співробітництво між Україною, Румунією і Молдовою лягли в основу зазначеної нормативно- правової бази міжнародного співробітництва. Особливо значення для розвитку співробітництва в рамках європейських регіонів набуває легальна правова основа, що визначається чинними національними законодавствами кожної з країни Придунав’я окремо, а також міждержавними договорами, укладеними за участю органів місцевого та/або регіонального самоврядування територій і місцевих громад прилеглих до басейну Дунаю районів. Саме на цій основі створений Нижньодунайський єврорегіон (“Lower Danube”) загальною площею близько 53 тис. км² і населенням майже 4 млн чол. у складі Одеської області України, повітів Кагул і Кантемир Республіки Молдова та трьох повітів Румунії – Галац, Тульча і Бреїла.
На рис. 1.1. представлена карто-схему басейну річки Дунай та території Українського Подунав'я.
Необхідно відмітити, що для всіх районів придунайських територій України, Молдови і Румунії характерний майже однаковий набір схожих соціально-економічних та екологічних проблем:
- низький рівень соціально-економічного розвитку Придунайських регіонів у масштабі кожного із зазначених країн окремо;
- слабка промислова розвиненість, а також інфраструктурно- комунікаційна облаштованість територій регіону;
Рис. 1.1. Карто-схема басейну р. Дунаю та території Українського Подунав'я [83]
- дуже слабка розвиненість транспортної та комунікаційної інфраструктури. Значна, особливо для придунайських територій України й Молдови, транспортна ізольованість від головних центрів не тільки країн, але й регіональних (обласних) центрів;
- недосконала та не збалансована структура промислово-господарського комплексу регіонів, достатньо низький рівень розвитку соціальної сфери і сфери послуг, недостатній рівень розвитку промислово-господарського комплексу;
- низький технологічно і незбалансований агропромисловий сектор економіки, який для цих районів всіх країн територій Нижньодунайського регіону є провідним;
- достатньо низький рівень міжнародного і міжрегіонального співробітництва національних територій кожної з країн басейну Дунаю.
Таким чином транскордонна співпраця країн-учасниць єврорегіону Нижній Дунай потребує детальних узгоджень і координації дій у різних галузевих сферах, що у більшості не співпадають за засобами
функціонування через різний внутрішній соціально-економічний устрій країн-учасниць міжнародного співробітництва.
Між тим серед окресленого кола стратегічних узгоджень транскордонного співробітництва охорона навколишнього природного середовища є чи не єдиним напрямком, що є загальним з точки зору соціально-економічної потреби та засобів виконання. Зазначене чітко оговорюється концепцією DPSIR, методологія якої побудована на припущені, що соціальні, економічні та природні системи взаємопов’язані і яскравою ілюстрацією цього є сучасні фактори кліматичних зміни, змін параметрів екосистем територій і регіонів, що створюють додаткове негативне навантаження на природні сфери. В результаті змінюється стан регіональної екосистеми, за цим виникає напруга в економіці і людському соціумі з негативною реакцією з боку всіх кіл суспільства.
В даному контексті комплексний підхід охорони всіх складових природних екосистем регіону, у тому числі охорона поверхневих і підземних вод, ґрунтів, здоров’я населення регіону є базисним фактором збереження якості навколишнього природного середовища, чим започатковується придатне пряме або опосередковане галузеве природокористування згідно визначеної Концепції Нижньодунайського єврорегіону на принципах українсько-молдовсько-румунського міжнародного співробітництва.
Концепцією єврорегіону Нижній Дунай декларуються три основних напрями міжнародної (міждержавної) співпраці: природоохоронна діяльність, соціально-економічний розвиток, організаційна і правова співпраця [31,32].
Природоохоронна діяльність орієнтована на розвиток заходів до кардинальної зміни відносин з метою досягнення екологічної стабільності – впровадження обґрунтованих, збалансованих та скоординованих обмежень щодо забруднення складових екосистеми єврорегіону Нижнього Дунаю (водних ресурсів, ґрунтів, атмосферного повітря тощо) шляхом реалізації спільних екологічних проектів. Причому реалізація спільних екологічних,
еколого-економічних та економіко-еколого-соціальних проектів може проводиться із залученням країн, які безпосередньо не входять в трійку зазначених вище країни. Узгодження програм спільних дій у випадках природних або техногенних катаклізмів, проходження небезпечних та/або стихійних явищ (процесів).
Основні завдання оцінки екологічного ризику для об’єктів та суб’єктів господарської діяльності, розташованих на території єврорегіону Нижній Дунай можуть бути визначені в таких позиціях:
- адекватна характеристика та кількісне оцінювання екологічної небезпеки господарської та промислової діяльності;
- можливість оцінювати прийнятність і надмірну небезпеку видів господарської діяльності, що можуть мати негативні наслідки для навколишнього природного середовища регіону в цілому або для окремих його територій;
- формування політики в області об’єктів господарсько-промислового комплексу (капітальний ремонт або реконструкція існуючих, розміщення нових або ліквідація вже існуючих), що мають екологічно небезпечні види діяльності;
- здійснення статистичного ранжування несприятливих (небезпечних) екологічних впливів за реальними і прогнозованими екологічними небезпеками з використанням обґрунтованих індикаторних методик та статистичного оцінювання ймовірності подій;
- можливість раціонального та сталого управління екологічними ризиками та зниження екологічного ризику при заданих обмеженнях.
Стратегічна мета сталого управління екологічним ризиком – виправданість практичної діяльності: ніякий вид господарської діяльності на території Придунайських регіонів України, Молдови та Румунії, спрямований на реалізацію мети, не може бути взагалі виправданий, якщо
вигода від неї для суспільства в цілому не перевищує викликаних нею збитків та загроз для екосистеми регіону.
На рис. 1.2. Наведений розподіл адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня Одеської області. Станом на липень 2020 року Придунайський регіон Одеської області включає в себе три райони (замість 5 районів при попередньому адміністративно- територіальному розподілі), до складу яких входять 22 міських (сільських, селищних) громад:
- Білгород-Дністровський район у складі Саратської селищної, Сергіївської селищної, Старокозацької сільської, Татарбунарської міської, Тузлівської сільської, Успенівської сільської, Шабівської сільської територіальних громад;
- Болградський район у складі Арцизької міської, Болградської міської, Бородинської селищної, Василівської селищної, Городненської сільської, Криничненської сільської, Кубейської сільської, Павлівської сільської, Тарутинської селищної, Теплицької сільської територіальних громад;
- Ізмаїльський район у складі Вилковської міської, Ізмаїльської міської, Кілійської міської, Ренійської міської, Саф’янської сільської, Суворовської селищної територіальних громад.
В магістерської роботі, в окремих випадках, використовується старий територіально-адміністративний розподіл Придунайського регіону Одеського області для зручності порівняння отриманих результатів досліджень з наведеними в роботі матеріалами.
Рис. 1.2. Розподіл адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня Одеської області
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РИЗИКІВ ТА ЗАГРОЗ НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩУ УКРАЇНСЬКОГО ПРИДУНАВ’Я
Будь-який ризик взагалі і екологічний зокрема, є добутком імовірності, вірогідності несприятливої (небезпечної) події на збитки, шкоду та/або втрати, що завдані зазначеною подією конкретним об’єктам дослідження (оцінки). Причому необхідно враховувати, що оскільки імовірність події величина безрозмірна, виражена, як правило, у відсотках (%) від 0 до 100 або в долях одиниці від 0 до 1,0, то відповідно ризик отримує розмірність яку має складова шкоди (збитків) несприятливої події – оцінка матеріальних ресурсів або цінностей, втрата, загибель, хвороба тощо.
В цьому укладено принципова відмінність категорії “ризик” від поняття
“безпека (небезпека)”, яке є безрозмірним і якісним.
Зазначене надає підстави розглядати поняття “ризик” і “безпека” як різнорівневі, тобто “безпека (небезпека)” – це властивість, в “ризик” – показник цієї властивості.
Повна або базова схема, що дозволяє сформувати стратегію управління ризиками передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів розробки (дослідження), а саме:
- ідентифікацію небезпеки або загрози;
- оцінку експозиції з урахуванням початкових умов ідентифікації;
- характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь" або
"вплив-відповідь" );
- характеристику ризику.
В свою чергу необхідно зазначити, що процедура аналізу та оцінки ризику займає особливе місце в процесі розробці системи управління ризиком і є визначальною в ефективності його зниження до прийнятних (допустимих) рівнів.
Використання методології аналізу ризику природно-техногенної безпеки Нижньодунайського регіону України надає можливість науково
обґрунтувати прийнятний (допустимий) рівень ризику, визначити найбільш оптимальну управлінську стратегію забезпечення природно-техногенної безпеки за рівнем загроз з метою найбільш ефективного запобігання надзвичайних або небезпечних ситуацій та нівелювання їх шкідливих наслідків, визначати пріоритетні напрямки фінансово-економічної, соціальної та екологічної стратегій розвитку території.
В регіоні Українського Придунав`я розташовано близько 40 об‘єктів обласного рівня, що безумовно є достатньо екологічно небезпечними. В першу чергу, слід зазначити Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат, який ще з 2012 року включено до списку 100 найбільших промислових забруднювачів в Україні. В цілому за даними, наведеними в [9,67], екологічну ситуацію в регіоні слід вважати вкрай напруженою. Це, безперечно, в свою чергу впливає на соціальну та економічну напруженість, яка посилюється відсутністю у переважній більшості населених пунктів Нижньодунайського регіону сучасної інфраструктури централізованого газового забезпечення, енергозабезпечення, централізованого побутового водозабезпечення та водовідведення. Негативними чинниками щодо сталого зростання та розвитку економіки та соціальної сфер регіону виступають застарілі й екологічно небезпечні технології у всіх галузях, зокрема, у агропромисловому комплексі. Серед п‘ятьох районів українського Придунав`я лише на території Татарбунарського та Ренійського районів (за даними адміністративного розподілу територій на 2019 рік) відсутні небезпечні господарсько-промислові об‘єкти, сучасний стан яких потребує негайного вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для місцевого населення та довкілля. За експертними оцінками [50,66,67], однією з найбільш актуальних проблем, яка суттєво стримує соціально-економічний розвиток, є погіршення екологічного стану Придунайських озер та низька якість води, якою користується частина населення. Незважаючи на те, що Українське Придунав‘я гарантовано має величезні запаси прісної води, що значно перевищують аналогічні показники більшості регіонів України, чи не
найбільш актуальними для придунайський районів Одеської області на даний час є проблеми якості питної води та забезпечення побутового та питного водокористування [9,33]. Низька якість питної води, відсутність очисних споруд у переважній більшості населених пунктів регіону, у тому числі в містах Придунав’я, а також низький рівень санітарної культури населення обумовлюють достатньо високий рівень захворюваності гострими інфекційними шлунково-кишковими захворюваннями, особливо в теплий період року.
До ризиків антропогенного характеру в межах досліджуваного регіону слід також віднести транскордонне забруднення річкових вод та інших водних об'єктів, повітря і ґрунтів та пов'язані з ними небезпеки навколишньому середовищу та здоров'ю населення. Найбільш небезпечна ситуація склалась на кордоні України і Молдови в басейні річок В. Ялпуг і Киргиж-Китай, що пов’язане з систематичними скидом в зазначені водні об’єкти стічних вод підприємств харчової і хімічної промисловості Республіки Молдова. У транскордонному аспекті основну загрозу довкіллю в результаті будівництва та експлуатації нафтового терміналу біля Джурджулешт (Республіка Молдова) представлятиме забруднення водних ресурсів Дунаю нафтопродуктами. Останні належать до найпоширеніших та стійких забруднювачів довкілля, що становить велику небезпеку для всіх без винятку водних екосистем регіону, водокористування, рибного господарства, туризму, водоспоживання – забору води для комунально-побутових, промислових и сільськогосподарських потреб. Масштаби потенційно можливих забруднень будуть залежать від рівня технологічного забезпечення об’єкту, наявності та технологічної якості очисних споруд, дотримання експлуатаційних нормативів. При цьому необхідно зазначити, що гідрологічні умови в районі розташування нафтового терміналу, який знаходиться в місці злиття Прута і Дунаю, встановлюють пряму загрозу та сприятимуть поширенню нафтопродуктів уздовж саме української частини Дунаю [50].
Останнім часом річкова екологічна система Дунаю все сильніше змінюється під дією гідролого-морфологічних змін, у зв'язку з розширенням та подальшим облаштуванням судноплавних коридорів, будівництво яких частково фінансується транспортними програмами ЄС.
Основними джерелами забруднення ґрунту на території регіону дослідження, в першу чергу, є викиди промислових підприємств, пересувних джерел забруднення, накопичення на території сміття звалищ, промислових зон населених пунктів не утилізованих відходів, незадовільне функціонування системи санітарної очистки. Певний вплив на рівень забруднення ґрунту має невпорядковане розміщення токсичних промислових відходів, які утворюються в результаті господарської та сільськогосподарської діяльності. Автотранспорт також має певний негативний вплив на екологію Придунайських районів Одеської області. Він є головним джерелом надходження до ґрунту вуглеводнів різних класів та свинцю, які займають основне місце у валових викидах. Навіть у курортно- рекреаційній прибережній зоні Ізмаїльського і Килийського районів реєструються підвищені концентрації солей цинку і свинцю, які в окремих випадках у 1,5-2,0 рази перевищують ГДК [33,40].
Одеська область в цілому та її Придунайський регіон зокрема виділяється значним поширенням сучасних фізико-географічних процесів, що ускладнюють використання земель та сприяють зменшення стійкості ґрунтів до впливу забруднюючих факторів.
Враховуючі результати попередніх досліджень з цього питання а магістерській роботі розміщений перелік адміністративно-територіальних одиниць області – районів, за старим розподілом (назвами) до липня 2020 року. У висновкам врахований новій територіально-адміністративній розподіл Одеської області, коли п’ять районів Придунайського регіону об’єднанні у складі 22 територіальних громад трьох районів Одеської області (див. рис. 1.2).
У ґрунтах приморських районів Одеської області - Ренійський, Кілійський і Ізмаїльський, переважають південні чорноземи, в центральній частині Кілійського району найбільш поширені темно-каштанові ґрунти. У долинах річок Придунав'я найчастіше зустрічаються лучні і лучно-болотні ґрунти. Внаслідок вкрай високого сільськогосподарського освоєння території, інтенсивного руйнування схилових земель, нераціонального зрошення земель досить часто відзначені випадки заболочування і засолення ґрунтів. У приморській зоні Одеської області досить широко поширена водна та вітрова ерозія ґрунтів. За даними спеціалістів Укрземпроекту близько 48%
земель регіону еродовані, з них 35% - середньо й сильно змиті, а запаси гумусу за протягом останніх 30 років в ґрунтах Ізмаїльського, Ренійського і Килийського районів зменшилися більш ніж на 10% [20].
Крім того, ступінь екологічної загрози в регіоні значно посилюється потенційним негативним впливом сховищ непридатних до застосування пестицидів на якість сільськогосподарських угідь в межах санітарно-захисної зони. Умови зберігання непридатних або заборонених для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин в багатьох районах регіону не відповідають діючим санітарним, епідеміологічним та екологічним нормам [20].
Статистичні дані щодо поводження з непридатними пестицидами, якіостанні роки в регіоні Українського Придунав‘я взагалі не проводились.
Внаслідок цього на сьогодні території п’яти районів Одеської області накопичено більш ніж 30 т непридатних пестицидів. Усе зазначене дозволяє дійти висновків, що проблема еколого-економічного впливу хімічно- небезпечних речовин на довкілля, в першу чергу, повинна вирішуватись на державному рівні як один з кроків досягнення екологічної безпеки країни та її регіонів.
Кількісна оцінка екологічних ризиків в Нижньодунайському регіоні в обов’язковому порядку повинна враховувати наявний сумарний рекреаційний (природно-ресурсний) потенціал регіону, до компонентної
структури якого слід віднести мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні та ін. природні ресурси (табл. 2.1). Доля трьох Придунайських районів в природно-ресурсному потенціалі приморської зони становить близько 35%
від загального показника Одеської області. При цьому необхідно враховувати, що, наприклад, Татарбунарський район має найвищий показник водних ресурсів (24,2%) серед районів приморської зони Одеської області, однак до зазначеного показника у тому числі включені водні ресурси такого водного об’єкта як Сасикськє водосховище, які мають дуже низьку якість води й тому малопридатні або взагалі непридатні для потреб виробничо- господарського, сільськогосподарського, а тим більше побутового та рекреаційного використання.
Таблиця 2.1 Доля природних ресурсів адміністративних районів в природно-ресурсному
потенціалі приморської зони Одеської області [40,50]
Райони
Доля окремих ресурсів, %
Сумарні
мінеральні водні земельні лісові фауністичні Рекреаційні
Білгород-Дністровський 5,6 9,2 12,7 12,0 15,4 29,1 14,0 Біляївський 31,2 14,7 9,7 25,5 9,6 22,8 15,1 Ізмаїльський 4,2 16,6 17,9 26,0 26,9 6,3 16,3 Килийський 19,4 19,1 13,4 3,5 9,6 4,1 12,7 Комінтернівський 24,3 1,2 11,0 8,0 11,5 26,4 12,9 Овідіопольський 13,9 8,1 11,6 10,0 9,6 2,8 9,6 Ренійський 0,7 6,9 6,7 5,0 5,8 2,1 5,8 Татарбунарський 0,7 24,2 16,9 10,0 11,5 6,4 13,6 В цілому по приморський зоні
Одеської області 100 100 100 100 100 100 100
