МОСКАЛЕНКО БОГДАН АНДРІЙОВИЧ
УДК: 330.5:338.2:330.322(043.3)
ДЕТЕРМІНАНТИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Суми – 2021
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Люльов Олексій Валентинович, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу.
Офіційні опоненти:
докторка економічних наук, професорка Маргасова Вікторія Геннадіївна,
Національний університет «Чернігівська політехніка»
Міністерства освіти і науки України, проректорка з наукової роботи;
докторка економічних наук, професорка Поліщук Євгенія Анатоліївна,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Міністерства освіти і науки України,
професорка кафедри корпоративних фінансів і контролінгу.
Захист відбудеться «13» травня 2021 року о 13:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.051.06 у Сумському державному за адресою: 40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57, зала засідань вченої ради.
Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.
Автореферат розісланий 12 квітня 2021 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор економічних наук, доцент А. О. Бойко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Відповідно до аналітичних звітів міжна- родних агенцій, Україна з кожним роком втрачає свої конкурентні позиції: за Ін- дексом привабливості країн (Global Attractiveness Index) Україна серед 144 країн у 2018 р. займала 62 місце, 2019 р. – 71 місце, 2020 р. – 75 місце; серед 137 країн за Глобальним індексом підприємництва (Global entrepreneurship index) у 2018 р.
– 73 місце, 2019 р. – 77 місце, 2020 р. – 79 місце; серед 131 країн за Глобальним інноваційним індексом (Global innovation index) у 2018 р. – 43 місце, 2019 р. – 47 місце, 2020 р. – 45 місце. Це призводить до зниження інвестиційної привабли- вості України для іноземних інвесторів, відтоку капіталу та ресурсів тощо. У 2020 р. обсяг залучених прямих іноземних інвестицій зменшився на 6,2 млрд.
дол. США порівняно з 2019 р., а обсяг приватних грошових переказів, отриманих від емігрантів, майже у 3 рази перевищував інвестиції компаній-нерезидентів у національну економіку (НЕ). Дані тенденції підтверджують неефективність дер- жавної політики формування та використання інвестиційного потенціалу (ІП) НЕ. З огляду на це, актуальним є розвиток теоретичних засад та методичного інструментарію щодо обґрунтування детермінант його забезпечення.
Фундаментальні засади дослідження механізмів управління НЕ, спрямова- них на підвищення її ІП, закладені у наукових працях зарубіжних вчених П. Баклі, А. Гарві, С. Глобермана, Дж. Даннінга, С. Макіно, М. Де Мело, А. Кауфмана, Й. Кульчицької, Л. Сарно, В. Снєшка, А. Стрікленда, А. Томпсона, А. Фукумі, С. Шапіро та ін. Досліджуваній проблематиці присвячено наукові праці вітчизня- них економістів, зокрема: А. Бойка, Б. Данилишина, О. Дація, В. Геєця, Т. Василь- євої, М. Корецького, С. Лєонова, О. Люльова, В. Маргасової, Є. Поліщук та ін.
Водночас аналіз наукової літератури з теми дослідження свідчить, що не- вирішеними залишаються ряд теоретичних і прикладних проблем, які стосу- ються, зокрема, виявлення закономірностей еволюції теорії управління ІП НЕ, визначення концептуальних основ його формування та використання, оцінювання ІП НЕ та рівня каплингу його складових, визначення детермінант його підвищення, обґрунтування кількісних та часових орієнтирів його забезпе- чення. Це обумовило актуальність дослідження, його мету, об’єкт і предмет.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація узгоджується з базовими положеннями Декларації країн ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні компанії (C/MIN(2011)11 від 25.05.2011 р.), Національної економічної стратегії України на період до 2030 року (затвердже- ної Постановою Кабінету Міністрів України № 179 від 3 березня 2021 р.), Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року (Указ Президента України від 30.09.2019 № 722/2019) та ін.
Дисертація виконана відповідно до актуальної тематики наукових дослі- джень Сумського державного університету, зокрема: до звіту за темою «Моде- лювання та прогнозування соціо-економіко-політичної дорожньої карти реформ в Україні для переходу на модель стійкого зростання» (№ д/р 0118U003569) увійшли пропозиції щодо результатів інтегрального оцінювання ІП НЕ;
«Природно-ресурсне забезпечення розвитку об'єднаних територіальних громад»
(№ д/р 0118U007022) – щодо обґрунтування необхідності врахування енерге- тично-ресурсної складової розвитку НЕ при оцінюванні її ІП.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретич- них засад та методичного інструментарію оцінювання ІП НЕ з урахуванням впливу системоутворюючих та інституціонально-поведінкових детермінант його підвищення у контексті реалізації державної інвестиційної політики.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- структурувати науковий ландшафт еволюції теорії управління ІП НЕ;
- розвинути підґрунтя реалізації державної політики забезпечення ІП НЕ;
- поглибити типологізацію підходів до оцінювання ІП НЕ;
- розвинути методичний інструментарій інтегрального оцінювання ІП НЕ;
- розробити підхід до оцінювання рівня каплингу системоутворюючих де- термінант ІП НЕ;
- розвинути науково-методичний підхід до визначення впливу інституціо- нальної детермінанти на інтегральний рівень ІП НЕ та його системоутворюючі складові;
- оцінити коінтеграцію між рівнями ІП НЕ та його інституціонально-по- ведінковими детермінантами.
Об’єктом дослідження є економічні відносини між суб'єктами господа- рювання, домогосподарствами, органами державної влади та місцевого самовря- дування, що виникають під час реалізації̈ державної політики підвищення ІП НЕ.
Предметом дослідження є наукові засади і теоретико-методичний інстру- ментарій оцінювання інтегрального рівня ІП НЕ та каплингу його системоутво- рюючих детермінант, реалізації державної політики забезпечення ІП НЕ.
Методи дослідження. Методичну основу дослідження складають фунда- ментальні положення економічної теорії, теорії державного регулювання еко- номіки, інвестування, інвестиційного менеджменту, економіко-математичного моделювання, наукові праці щодо підвищення ІП НЕ.
Відповідно до визначених завдань використано такі методи дослідження:
бібліометричний аналіз – для аналізу еволюції теорії управління ІП НЕ; логічне узагальнення та компаративний аналіз – під час формування концептуальних ос- нов реалізації державної політики управління ІП НЕ, класифікації підходів до оцінювання ІП НЕ; ентропійний – при визначенні вагових коефіцієнтів індика- торів при оцінюванні ІП НЕ; каплингу – при оцінюванні рівня координації та взаємозв’язку між системоутворюючими детерімнантами ІП НЕ; VEC-моделю- вання – при оцінюванні коінтеграційних зв’язків між ІП НЕ, його системоутво- рюючими та інституціонально-поведінковими детермінантами. Для розрахунків використано програмні продукти Stata 14/SE та EViews, для бібліометричного аналізу – інструментарій VOSViewer v. 1.6.10. та Scopus Tool Analysis.
Інформаційно-фактологічною базою дослідження є: закони України, укази Президента України, нормативні акти Кабінету Міністрів України, звітно- аналітична інформація Національного банку України, Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної
служби статистики України; дані Світового банку, Організації економічного співробітництва і розвитку, Всесвітньої організації інтелектуальної власності;
аналітичні огляди міжнародних рейтингових агенцій Solability, World Economic Forum, The European House – Ambrosetti, BrandFinance тощо; результати науко- вих досліджень із питань забезпечення ІП НЕ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку науково- методичного інструментарію оцінювання ІП НЕ з урахуванням впливу його си- стемоутворюючих та інституціонально-поведінкових детермінант у контексті реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення ІП НЕ.
Найбільш вагомими науковими результатами дисертаційної роботи є такі:
вперше:
- запропоновано науково-методичний підхід до попарного та інтеграль- ного оцінювання рівня каплингу системоутворюючих детермінант ІП НЕ, що ба- зується на одночасному врахуванні рівня їх координації та взаємозв’язку. Це доз- волило описати позитивні/негативні тенденції зміни каплингу системоутворюю- чих детермінант ІП НЕ, а також обґрунтувати причини їх виникнення як підґрунтя реформування державної інвестиційної політики;
- висунуто та емпірично підтверджено гіпотезу про коінтеграційний зв’язок між рівнями ІП НЕ та інституціонально-поведінковими детермінантами його забезпечення на основі розробленої динамічної панельної VEC-моделі. Це дозволило обґрунтувати часові лаги прояву коінтеграції між досліджуваними індикаторами, а також визначити детермінанти реалізації державної політики, спрямованої на підвищення ІП НЕ;
удосконалено:
- методичний інструментарій інтегрального оцінювання ІП НЕ, що на відміну від існуючих базується на використанні ентропійного методу для визна- чення вагових коефіцієнтів системоутворюючих детермінант ІП, що описують здатність країни залучати нові та ефективно використовувати наявні ресурси. Це дозволило виявити передумови, інгібітори та каталізатори підвищення ІП НЕ з метою їх урахування при формуванні механізмів реалізації державної інве- стиційної політики;
- науково-методичний підхід до комплексного оцінювання впливу інсти- туціональних детермінант на рівень ІП НЕ, що відрізняється від існуючих послідовним врахуванням впливу індикаторів: політичної та громадянської сво- боди, політичної стабільності уряду, свободи та кваліфікації державних органів влади, довіри суспільства до дій уряду, несприйняття корупції суспільством, здатності уряду реалізовувати політики та регуляторні заходи. Це дозволило визначити інформаційне підґрунтя реформування державної інвестиційної політики, її кількісні орієнтири з урахуванням сили впливу ефективності держав- ного урядування;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні засади визначення трендів наукових досліджень із питань управління ІП НЕ, що на відміну від існуючих базуються на результатах струк- туризації̈ наявного дослідницького доробку (з використанням інструментарію VOSviewer v. 1.6.10 та Scopus Tool Analysis) за двома критеріями: рівень тісності
наукових досліджень та еволюційно-часовий вимір. Це дозволило кластери- зувати напрями міждисциплінарних досліджень залежно від тісності їх взаємозв’язку з теорією управління ІП НЕ, а також уточнити етапи її розвитку;
- концептуальні основи реалізації державної політики, спрямованої на підвищення ІП НЕ, що відрізняються від існуючих формалізацією його специ- фічних характеристик, уточненням функцій стейкхолдерів в його забезпеченні, а також обґрунтуванням принципів та інструментів його підвищення;
- типологізація підходів до оцінювання ІП НЕ, яка відрізняється від існу- ючих комплексним урахуванням трьох критеріальних параметрів: об’єкт оцінювання, характер зміни показників і джерела їх формування, що дозволило виокремити компаративно-індикативний, суб’єктивно-стохастичний та си- стемно-структурний підходи, описати їх сутність, переваги, недоліки та обме- ження у застосуванні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні наукові положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практич- них рекомендацій, які можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при розробленні програмних документів щодо підви- щення ІП НЕ, побудові стратегій довгострокового економічного розвитку.
Пропозиції щодо формування пріоритетів уряду при підвищенні ІП НЕ впроваджено в діяльність Міністерства фінансів України під час розроблення проєкту Основних напрямів бюджетної політики на 2019–2021 роки та інших нормативно-правових актів (довідка № 12/3609 від 26.05.2020 р.); щодо оцінювання впливу якості державного урядування на рівень ІП НЕ – у діяльність Національної служби посередництва та примирення (довідка № 27 від 30.11.2020 р.); щодо оцінювання ІП та його впливу на економічний розвиток місцевих громад – у діяльність Сумської міської ради при корегуванні плану за- ходів реалізації Стратегії розвитку міста Суми до 2030 р. (довідка
№ 337/03.09.09.08 від 11.09.2020 р.); щодо впливу рівня сприйняття бренду країни її зовнішніми стейкхолдерами на ІП НЕ – у діяльність Спілки економістів України (довідка № 19/33 від 14.09.2020 р.).
Результати дисертації використані в навчальному процесі Сумського дер- жавного університету при викладанні дисциплін: «Управління інвестиціями»,
«Економічна політика та державне регулювання», «Моделювання та прогно- зування економічних процесів» (акт від 27.10.2020 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науко- вим дослідженням. Наукові положення, розробки, результати, висновки і реко- мендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий вне- сок у працях, опублікованих у співавторстві, зазначено у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації опри- люднені та одержали позитивну оцінку на 5 міжнародних наукових конферен- ціях ([14–18] у наведеному в авторефераті списку праць).
Публікації. Основні результати роботи опубліковано у 18 наукових працях загальним обсягом 7,14 друк. арк., з яких особисто авторові належить 4,71 друк. арк., зокрема, 12 статей у наукових фахових виданнях України, що індексу- ються міжнародними наукометричними базами (з них 2 – базою даних Scopus)
та 1 стаття у науковому індексованому виданні інших держав, 5 публікацій у збірниках матеріалів конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 232 сторінки, зокрема, 175 сторінок основного тексту, 43 таблиці, 39 рисунків, 3 додатки та список літератури з 212 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління інве- стиційним потенціалом національної економіки у контексті реалізації дер- жавної інвестиційної політики» структуровано науковий ландшафт еволюції теорії управління ІП НЕ, розвинуто підґрунтя реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення ІП НЕ.
З метою виявлення трендів у наукових дослідженнях із теорії управління ІП НЕ у роботі проведено бібліометричний аналіз (із використанням інструмен- тарію Scopus Tools Analyze та програмного забезпечення VOSViewer v.1.6.10.) за двома критеріями: 1) рівнем тісності наукових досліджень; 2) еволюційно-часо- вим виміром (рис. 1).
Для цього згенеровано вибірку з 25 567 публікацій (за наукометричною ба- зою даних Scopus), присвячених дослідженням із питань управління ІП НЕ за 1991–2020 рр. Аналіз тісноті взаємозв’язку ключових слів у публікаціях із питань управління ІП НЕ дозволив виокремити дев’ять кластерів наукових досліджень, у яких теорія управління ІП НЕ досліджується у взаємозв'язку з іншими напрям- ками наукових досліджень. Найбільшою мірою пов'язані кластери 1, 2 та 3, тобто питання управління ІП НЕ, її конкурентоспроможністю, інвестиційною приваб- ливістю та кліматом найбільш часто обговорюються у науковій спільності у тісному взаємозв'язку (рис. 1а).
На основі результатів ретроспективного аналізу в еволюційно-часовому вимірі виявлено п’ять найбільш значущих етапів розвитку теорії управління ІП НЕ: 1) до 2010 р. – фокус досліджень припадає на вивчення питань щодо забез- печення конкурентоспроможності НЕ як фактору підвищення її ІП; 2) 2010–
2012 рр. – аналіз детермінант зростання інвестиційної привабливості НЕ та фор- мування позитивного інвестиційного клімату в країні; 3) 2012–2016 рр. – аналіз взаємозв’язку між рівнями ефективності використання природних ресурсів та ІП НЕ; 4) 2016–2018 рр. – дослідження впливу рівня енергетичної ефективності НЕ на рівень її ІП; 5) після 2020 р. – аналіз галузевих детермінант формування ІП НЕ та цифровізації НЕ (рис. 1б).
Систематизація наукового доробку зарубіжних і вітчизняних учених доз- волила зробити висновок про відсутність уніфікованих і загальновизнаних пара- метрів, що визначають зміст ІП НЕ. У роботі запропоновано структурувати існу- ючі науково-методичні підходи залежно від ключового стейкхолдера та його мо- тивів у підвищенні ІП:
1. Макроекономічний підхід (ключовий стейкхолдер – уряд країни; мотив – задоволення потреб для забезпечення стабільного розвитку НЕ) визначає ІП як сукупність наявних інвестиційних ресурсів, обсяг яких регулюється попитом на
них на внутрішньому ринку, виходячи з існуючих соціальних, економічних та екологічних потреб забезпечення конкурентоспроможності НЕ.
Рисунок 1 – Результати візуалізації закономірностей розвитку теорії управ- ління ІП НЕ з використанням бібліометричного аналізу
2. Кон’юнктурний підхід (ключовий стейкхолдер – іноземні інвестори, мотив – надійність капіталовкладень та їх прибутковість) визначає ІП як сукуп- ність наявних та можливих матеріальних та інтелектуальних ресурсів, мульти- плікативне поєднання яких формує позитивний бізнес-клімат у країні.
3. Суспільно-ціннісний підхід (ключовий стейкхолдер – суспільство, мо- тив – підвищення якості життя та добробуту суспільства) визначає ІП як сукуп- ність ресурсного, економічного, екологічного, соціального та інноваційного по- тенціалів НЕ, конвергенція яких забезпечує нарощуванню обсягів інвестицій для задоволення наявних потреб суспільства (рівний доступ до ресурсів та еколого- безпечних технологій, підвищення якості життя тощо).
Кластер 7: Зв'язок ІП НЕ з тео- рією забезпечення фінансової
стабільності НЕ
Кластер 5: Зв'язок ІП НЕ з теорією ефективного викори-
стання природних ресурсів
Кластер 1: Зв'язок ІП НЕ з теорією управління конкурен-
тоспроможністю НЕ
Кластер 2: Зв'язок ІП НЕ з теорією управління інвестиційною приваб-
ливостю НЕ
Кластер 9: Зв'язок ІП НЕ з теорією управ- ління у сфері сільського господства Кластер 6: Зв'язок ІП НЕ
з теорією соціо-екологіч- ного розвитку
Кластер 8: Зв'язок ІП НЕ з теорією ін- формаційної економіки
Кластер 3: Зв'язок ІП НЕ з теорією упралвління інвестиційним кліматом НЕ Кластер 4: Зв'язок ІП НЕ з теорією забез-
печення енергоефективності НЕ
ЕТАП 1. Забезпе- чення конкурентос-
проможності НЕ
ЕТАП 2. Інвес- тиційний клімат та привабливість НЕ
ЕТАП 4. ІП у кон- тексті підвищення енергоефективності
НЕ ЕТАП 3. ІП НЕ у кон-
тексті викорстання природних ресурсів
ЕТАП 5. Галузеві де- термінанти формування ІП НЕ (особливо АПК) та циф-
ровізація НЕ б) за еволюційно-часовим виміром
а) за рівнем тісності наукових до- сліджень
2010 2012 2014 2016 2018 2020
З позиції синергетичного поєднання всіх трьох вищенаведених підходів, ІП НЕ розглядається як здатність країни задовольняти потреби суспільства та підвищувати конкурентоспроможність НЕ за рахунок формування умов ефек- тивного використання ресурсів соціально-економічної, інфраструктурної, інно- ваційно-дослідницької, енергетично-ресурсної, агро-ресурної детермінант ро- звитку НЕ. У роботі поглиблено концептуальні основи (рис. 2) реалізації держав- ної політики, спрямованої на забезпечення ІП НЕ, що на відміну від існуючих враховує: специфічні характеристики ІП НЕ, функції стейкхолдерів, взаємозв’язки між його системоутворюючими та інституціонально-поведінко- вими детермінантами, принципи та інструменти державної інвестиційної політики. Це сформувало теоретичне підґрунтя для реформування державної ін- вестиційної політики та виявлення напрямів підвищення ІП НЕ.
У другому розділі «Розвиток методичних засад оцінювання інве- стиційного потенціалу національної економіки з урахуванням його системо- утворюючих детермінант» структуровано існуючі підходи до оцінювання ІП НЕ, здійснено оцінювання інтегрального рівня ІП НЕ та каплингу його системо- утворюючих детермінант.
Проведена у роботі систематизація наукового доробку з питань оцінювання ІП НЕ дозволила зробити висновок про відсутність уніфікованого та загальноприйнятого науковою спільнотою підходу до оцінювання ІП НЕ. Це обумовлено різноплановістю моделей, груп підходів, наукових шкіл тощо в цій сфері. З огляду на це, у роботі запропоновано типологізацію підходів до оцінювання рівня ІП НЕ залежно від об’єкта оцінювання, характеру показників і джерел їх формування:
1. Компаративно-індикативний підхід – базується на теорії конкурентних переваг, відповідно до якої ІП НЕ розглядається як відносна категорія.
Здійснюється оцінювання відхилень фактичних від еталонних (країн-лідерів у групі порівняння) значень окремих показників розвитку НЕ.
2. Суб’єктивно-стохастичний підхід – передбачає використання якісних показників розвитку НЕ, визначених експертними методами (еталонних бальних оцінок, надання переваг, узгодження ранжування, багатовимірного ранжування об’єктів, аналізу ієрархій тощо) для побудови моделі оцінювання ІП. Цей підхід використовується за умови обмеженості та відсутності ретроспективної інфор- мації щодо розвитку НЕ.
3. Системно-структурний підхід – оцінювання ІП НЕ передбачає ком- плексне врахування рівнів здатності країни залучати нові (зовнішні фактори) та ефективно використовувати наявні ресурси (внутрішні фактори). Кожний інди- катор включається у інтегральну модель із відповідним ваговим коефіцієнтом, значення якого визначається з використанням математичного інструментарію (методи часткових коефіцієнтів кореляції̈, регресивних залежностей, граничних та номінальних значень, еквівалентних співвідношень, ентропійний метод тощо), а не експертним методом. Цей метод взято за основу у роботі.
Примітка: курсивом позначено досліджувані детермінанти у роботі
Рисунок 2 – Концептуальні основи реалізації державної політики забезпе- чення ІП НЕ
У роботі розвинуто методичний інструментарій оцінювання інтегрального індексу ІП НЕ (рис. 3). Систему індикаторів для визначення зовнішніх/внутрішніх детермінант формування ІП побудовано на основі резуль- татів бенчмаркінг-аналізу методологій оцінювання окремих складових ІП країн та їх конкурентоспроможності провідними світовими агенціями (Solability,
УРЯД ІНВЕСТОРИ СУБ’ЄКТИ ГОС- СУСПІЛЬСТВО
ПОДАРЮВАННЯ розроблення та імплементація
інструментів державної інве- стиційної політики, формування
ефективної інфраструктури за- безпечення ІП НЕ, сприяння формуванню позитивного інве-
стиційного клімату в країні
первісне накопичення інвестиційних ре- сурсів, оцінювання можливих інвестицій-
них ризиків, прий- няття інвестиційних
рішень
дотримання етики ве- дення бізнесу, спри-
яння доброчесної конкуренції на ринку
інвестиційних ре- сурсів
забезпечення громадського контролю за діями уряду щодо
траспарентності державної ін- вестиційної політики, підви- щення інвестиційної грамот- ності та фінансової інклюзії
населення ФУНКЦІЇЇ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІП НЕ
ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗА- БЕЗПЕЧЕННЯ ІП НЕ
Запровадження механізму оцінювання ІП НЕ з урахуванням таргетованих значень стабільного розвитку країни Створення системи моніторингу досягнення таргетів підви- щення ІП НЕ з урахуванням специфіки взаємовпливів індика-
торів ефективності державного урядування Формування дієвих механізмів розвитку національного бре-
нду країни та його промоції для залучення інвесторів Політика гармонізації нормативного забезпечення функціону-
вання інвестиційного ринку, забезпечення стабільності його розвитку, транспарентність розподілу державних інвестицій ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ІП НЕ
Узгодженість та комплементарність Диверсифікація
Інноваційність Транспарентність Збалансованість
ризиків Каузальність Паритетність між
складовими ІП
Динамічність
Зростання конкурентоспроможності НЕ, об- сягів залучення іноземних інвестицій, рівня
сприйняття бренду країну її зовнішніми стейкхолдерами, зміцнення позицій країни у
світових рейтингах
Причинно-наслідкові взаємозв’язки
взаємозв’язок між усіма детермінантами забез-
печення ІП
високий рівень сенсентивності ІП до зміни екзогенних та екзогенних факто-
рів детермінант НЕ
волатильність детермінант ІП
НЕ
асинхронність трен- дів зміни ІП секторів
НЕ СПЕЦИФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІП НЕ
ІП НЕ Соціально-
економічні Інфра- струк- турні
Енергетично-ресурсні Арго-ресурсні Інноваційно- дослідницькі
ДЕТЕРМІНАНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІП НЕ СИСТЕМОУТВОРЮЮЧІ ДЕТЕРМІНАНТИ
Сприйняття бренду країни її зовнішніми
стейкхолдерами ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-ПОВЕДІНКОВІ
ДЕТЕРМІНАНТИ Ефективність
державного уря- дування
Фінансові Екологічні
Проми- слові Сервіс-
ні
Рисунок 3 – Методичний інструментарій та практичні результати інтегра- льного оцінювання ІП НЕ з урахуванням його системоутворюючих детер-
мінант
𝐼𝑃𝑖= 𝐼𝑃𝑆𝐸+ 𝐼𝑃𝑋+ 𝐼𝑃𝐼𝑛+ 𝐼𝑃𝑆𝐼+ 𝐼𝑃𝐴𝑅+ 𝐼𝑃𝐸𝑀= σ𝑛𝑖=1𝜔𝑖× 𝑆𝐸𝑖 + σ𝑛𝑖=1𝜔𝑖× 𝑋𝑖 + σ𝑛 𝜔𝑖
𝑖=1 × 𝐼𝑛𝑖 + σ𝑛 𝜔𝑖
𝑖=1 × 𝑆𝐼𝑖 + σ𝑛 𝜔𝑖
𝑖=1 × 𝐴𝑅𝑖+ σ𝑛 𝜔𝑖 𝑖=1 × 𝐸𝑀𝑖
IPi – інтегральний індекс ІП i-ої країни; SE, X, In, AR, SI, EM – нормалізовані показники відповідних детермінант ІП;
𝐼𝑃SE, IPIn, IPSI, IPAR, IPEM – соціо-економічний, інфраструктурний, інноваційно-дослідницький, аграрно-ресурсний, енер- гетично-ресурсний вектори забезпечення ІП НЕ; IPX – зовніші системоутворюючі детермінанти
Етап 4 Інтегральне оцінювання ІП із ви- користанням таксонометричного методу
𝐼𝑖𝑗= (1 + 𝐻𝑖𝑗) ÷ σ𝑚𝑖=1(1 + 𝐻𝑖𝑗) Розрахунок питомої ваги і-го індикатору ІП j-ої підгрупи (𝐼𝑖𝑗) Етап 3. Визна-
чення ваги індика- торів ІП із викори-
станням ен-
тропійного методу 𝑒𝑖= − 1
ln (𝑛)σ𝑚𝑗=1𝐼𝑖𝑗× ln (𝐼𝑖𝑗) Розрахунок ентропії i-их інди-
каторів ІП (𝑒𝑖)
𝜔𝑖= (1 − 𝑒𝑖) ÷ σ𝑛𝑖=1(1 − 𝑒𝑖) Розрахунок вагового коефіцієнту
i-го індикатору ІП (𝜔𝑗) Для стимуляторів:
𝐴𝑖𝑗 = 𝑌𝑖𝑗−𝑌𝑚𝑖𝑛
𝑌𝑚𝑎𝑥−𝑌𝑚𝑖𝑛
𝑌𝑚𝑎𝑥,𝑚𝑖𝑛, 𝑌𝑖𝑗− максимальне, мінімальне та фак- тичне значення і-го індикатору (i=1,..,n) j-ої підгрупи (j=1,…,m) ІП; 𝐴𝑖𝑗 – нормалізоване значення Для дестимуляторів:
𝐴𝑖𝑗 = 𝑌𝑚𝑎𝑥−𝑌𝑖𝑗
𝑌𝑚𝑎𝑥−𝑌𝑚𝑖𝑛 Етап 2.
Нормалізація індикаторів ІП
Етап 1. Формування інформаційної бази для оцінювання ІП НЕ
Результати розрахунків
X1 X2 X3 SE1 SE2 SE3 SE4 In1 In2 In3 SI1 SI2 SI3 SI4 AR1 AR2 AR3 EM1 EM2 EM3
0.084 0.040 0.051 0.033 0.048 0.030 0.045 0.034 0.042 0.050 0.049 0.055 0.041 0.052 0.068 0.062 0.060 0.045 0.044 0.069
Результати інтегрального оцінювання ІП НЕ
СИСТЕМОУТВОРЮЮЧІ ДЕТЕРМІНАНТИІП НЕ Зовнішні (X): здатність країни залучати нові ресурси
Чисельність іноземних туристів (Х1)
Внутрішні: здатність країни ефективно використовувати наявні ресурси відповідно до векторів забезпе- чення ІП НЕ визначених Національною економічної стратегією
Вектор 2 (інфраструктурний):
втрати електроенергії при її транс- портуванні (In1); обсяг пасажиро- потоку на авіаційному транспорті
(In2); чисельність користувачів стільникової мережі (In3)
Вектор 3 (інноваційно-дослідниць- кий): кількість зареєстрованих па- тентів (SІ1); витрати на наукові до-
слідження та розробки (SІ2); чи- сельність наковців у галузі до-
сліджень та розробок (SІ3) Вектор 1 (соціо-економічний): ВВП
на душу населення (SE1); питома вага працездатного населення у за- гальній його чисельності (SE2); обсяг
основного капіталу в країні (SE3);
рівень безробіття в країні (SE4)
Період дослідження:
2000–2019 рр. Об’єкт дослідження: Болгарія, Хорватія, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Україна Джерело: дані
Світового банку
Вектор 4 (енергетично-ресурсний): питома вага населення, що має доступ до електроенергії (EM1); обсяги споживання енергії з викоп- ного палива (EM2); орендна плата за природні ресурси (EM3); обсяги споживання енрегії із відновлювальних джерел у кінцевому енрегос-
поживанні (EM4)
Вектор 5 (аграрно-ресурсний): питома вага ріллі у загальний площі (AR1); додана
вартість сільського, лісового та рибного господарств, % ВВП (AR2); площа лісу (%
від площі суші) (AR3)
Рівень відкритості економіки (Х2) Обсяг залучених іноземних інвестицій (Х3)
World Economic Forum, The European House – Ambrosetti, World Intellectual Prop- erty Organization, World Bank тощо). Обрані індикатори в повній мірі відповіда- ють оновленій Національній економічної стратегії України, згідно якої основ- ними векторами забезпечення ІП НЕ є підвищення ефективності функціонування агропромислового сектору, використання енергетичних ресурсів, розбудова ін- фраструктури, нарощування обсягів фінансування інноваційних технологій тощо. Вагові коефіцієнти визначених індикаторів розраховано з використанням ентропійного методу, що дозволило врахувати ступінь розкиду значень кожного індикатору та нівелювати суб'єктивний характер їх оцінювання.
Результати розрахунку дозволили виявити три кластери країн за рівнем збіжності трендів зміни інтегрального індексу ІП НЕ: 1) Україна та Румунія (до 2014 р. зростаючі/спадаючі цикли мають схожий характер, найвищий рівень ІП НЕ для України – 0,42 (2018 р.), у період із 2014 –2019 рр. в Україні характерна перманентно-спадна динаміка ІП НЕ до мінімального рівня 0,345 у 2019 р.);
2) Хорватія та Болгарія (зростаюча динаміка рівня ІП із точкою біфуркації у 2008 р., що обумовлено дією світової фінансової кризи); 3) Литва, Латвія та По- льща (зростаюча динаміка рівня ІП НЕ, найвищий рівень його значення мала По- льща (0,56) у 2018 р.). Розрахунки свідчать, з одного боку – Україна має найниж- чий рівень ІП НЕ серед досліджуваних країн; з іншого – про наявність передумов його ефективного розкриття за рахунок виявлення інгібіторів та каталізаторів управлінського впливу підвищення ІП НЕ.
Обґрунтовано, що особливістю формування ІП НЕ є динамічний та взаємозв’язаний в часі характер розвитку його детермінант. З огляду на це, у ро- боті запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання рівня каплингу системоутворюючих детермінант ІП НЕ з урахуванням рівня їх координації та взаємозв’язку (рис. 4).
Цільовим орієнтиром ступеня каплингу прийнято його наближення до 1, а значні відхилення від 1 свідчать про розбалансування системи забезпечення ІП НЕ. Результати засвідчили, що у 2008 р. Україна мала найвищий рівень каплингу між усіма групами системоутворюючих детермінант ІП НЕ при середньому рівні їх попарної взаємозв’язаності – 0,517. Негативна динаміка зміни загального рівня каплингу у 2008–2019 рр. обумовлена зниженням рівня попарної взаємозв’яза- ності між соціо-економічною та енергетично-ресурсною системоутворюючими детермінантами на 0,173, інноваційно-дослідницькою та енергетично-ресурсною – на 0,087. Ці тенденції свідчать про неефективність функціонування автоматич- них стабілізаторів щодо координації та взаємозв’язку системоутворюючих де- термінант ІП НЕ, що практично унеможливлює поліпшення інвестиційного клімату в країні, підвищення ефективності інвестиційних процесів у НЕ, запро- вадження дієвих механізмів державної інвестиційної політики.
У третьому розділі «Роль інституціонально-поведінкових детермінант у підвищенні інвестиційного потенціалу національної економіки» розвинуто науково-методичний підхід до визначення впливу інституціональної де- термінанти на інтегральний рівень ІП НЕ та його системоутворюючі складові,
оцінено коінтеграцію між рівнями ІП НЕ та його інституціонально-поведінковими детермінантами.
Рисунок 4 – Науково-методичний підхід до оцінювання рівня каплингу між системоутворювальними детермінантами ІП НЕ
Ефективність державного урядування є базовою інституціональною дете- рмінантою проведення успішної модернізації НЕ для формування позитивного бізнес-клімату, зростання обсягів надходження іноземних інвестицій, підви- щення продуктивності праці за рахунок трансферу інноваційних технологій, ефе- ктивного використання агро-кліматичних ресурсів, зниження енергоємності НЕ
𝑇𝑖= (σ𝑛𝑖=1𝑞𝑖× 𝑓𝑖)1/𝑛
𝑓𝑖 – складові, між якими визначається координація, 𝑞𝑖 – ваговий коефіцієнт, 𝑞𝑖=1/n, n – кількість складових інтегрального індексу ІП НЕ
𝐶𝑖= ቆ ς𝑛𝑖=1𝑓𝑖 ሾ(σ𝑛𝑖=1𝑓𝑖)/𝑛ሿ𝑛ቇ
1/𝑛
𝐷𝑖= ඥ𝐶𝑖× 𝑇𝑖
ПОПАРНЕ ТА ІНТЕГРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ КАПЛИНГУ СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ІП НЕ
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ
2000 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 XSE 0.452 0.472 0.485 0.482 0.502 0.507 0.468 0.478 0.479 0.438 0.451 0.454 0.453 0.453 0.448 XIn 0.376 0.437 0.469 0.479 0.496 0.509 0.485 0.496 0.500 0.464 0.481 0.484 0.484 0.479 0.473 XSI 0.482 0.495 0.505 0.493 0.507 0.508 0.482 0.490 0.484 0.445 0.456 0.443 0.433 0.426 0.420 X AR 0.487 0.496 0.507 0.494 0.510 0.518 0.493 0.505 0.504 0.470 0.490 0.491 0.486 0.480 0.472 X EM 0.455 0.468 0.486 0.479 0.501 0.516 0.480 0.497 0.482 0.448 0.456 0.453 0.453 0.447 0.438 SEIn 0.381 0.447 0.476 0.498 0.503 0.509 0.488 0.492 0.507 0.485 0.489 0.493 0.497 0.507 0.508 SESI 0.500 0.514 0.514 0.515 0.514 0.508 0.485 0.487 0.491 0.462 0.462 0.449 0.440 0.440 0.438 SEAR 0.507 0.516 0.516 0.516 0.517 0.517 0.497 0.501 0.512 0.493 0.498 0.501 0.500 0.508 0.506 SEEM 0.618 0.553 0.570 0.546 0.557 0.567 0.484 0.499 0.467 0.415 0.398 0.396 0.402 0.411 0.394 InSI 0.392 0.465 0.493 0.511 0.507 0.510 0.506 0.507 0.514 0.498 0.498 0.477 0.466 0.462 0.460 InAR 0.394 0.466 0.495 0.512 0.510 0.520 0.520 0.524 0.542 0.545 0.554 0.556 0.555 0.559 0.556 InEM 0.382 0.444 0.476 0.495 0.502 0.518 0.503 0.515 0.511 0.502 0.497 0.492 0.497 0.497 0.490 SIAR 0.567 0.554 0.543 0.532 0.522 0.519 0.516 0.516 0.519 0.507 0.508 0.484 0.468 0.463 0.459 SIEM 0.506 0.508 0.515 0.512 0.513 0.517 0.500 0.508 0.494 0.475 0.468 0.448 0.440 0.435 0.430 AREM 0.513 0.510 0.517 0.513 0.516 0.527 0.513 0.526 0.516 0.511 0.507 0.500 0.500 0.498 0.489
ГРАФІЧНА ІНТЕРПРИТАЦІЯ РІВНЯ КАПЛИНГУ МІЖ УСІМА ГРУПАМИ СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИХ ДЕ- ТЕРМІНАНТ ІП НЕ
Діапазон Рівень кап- лингу 0,75< Di≤1 Високий 0,5< Di≤0,75 Рівень, вище
середнього 0,25< Di ≤0,5 Рівень, нижче
середнього 0< Di≤0,25 Низький рівень 1. Оцінювання рівня коорди-
нації (Ti) та взаємозв’язку (Сі) між системоутворюваль-
ними детермінантами ІП
2. Оцінювання рівня каплингу між систе- моутворювальними детермінантами ІП
Попарне оцінюванняІнтегральне оцінювання
